Що означає бути просвітником? Головні риси, що відрізняють світогляд людини епохи Просвітництва.

Що означає бути просвітником? Головні риси, що відрізняють світогляд людини епохи Просвітництва.

Кант присвятив Просвітництву спеціальну статтю

2.

Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.

3.

Просвітницьке трактування моралі

.

4.

Відношення «Я» - «Інший», «своє-чуже» в координатах просвітницького світогляду

.

5.

Розкрийте семантику девізу «Май мужність користуватися власним розумом»

6.

Які категорії як підгрунття власної поведінки має відкидати герой-просвітник? Які ставлення героя просвітника до обов’язку і потягу? (не знаю)можлиао навести ,як приклад Вертера(почуття і обов’язок)

7.

Просвітницьке розуміння категорії розуму

8.

Новий ідеал людини 18 ст.

9.

Чому 18 ст. називають золотим віком уявних подорожей? Як ви розумієте семантику цього виразу?

10.

«Мандрівку вторинного автора» в романі 18 ст. Поясніть подорож як гру між оповідачем та горизонтом очікування читача в романах Філдінг « Істоія Тома Джонса-знайди».

11.

«Мандрівка вторинного автора» в романі Дідро «Жак Фаталіст та його хазяїн»

.

12.

Семантика топосу карети в романі Філдінга та дерижанса в романі Стерна

.

13.

Семантика формули «чуттєвий мандрівник». Чи тотожні за своїм значенням вирази «чуттєвий мандрівник» та мандрівник-просвітник?

14.

Чим відрізняється реалізація теми подорожі в романі Свіфта «Пригоди Гуллівера» від типового вираження цієї теми і латературі Просвітництва?

15.

Своєрідність художнього втілення міфологеми Одіссея в літературі Просвітництва.

16.

Як подорож героя-просвітника стає прокладанням маршруту пізнання?

17.

Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби

.

17. Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби.

Рух персонажа мандрівника направлений на пізнанння та розуміння тому що важливим елементом в просвітництві є розум. Він не описує речі,які вони є,він відразу дає свою точку зору( своє враження та розуміння побаченого та побаченого). Персонаж-мандрівник 18 ст розумний його девіз «Я можу це пережити,подолати».він йде пішки,щоб потім можна було зупинитися і поміркувати, та подивитися з боку, бо збоку видніше тобто через пізнання подорожі він пізнає самого себе. Коли він заглиблюється він відчуває себе вільним. Рух в контексті світоглядних принципів доби просвітництва направлений на маршрут мудрості тобто на подорож. Подорож в просвітництві-це вічна подорож. Тобто,рух персонажа-це подорож,яка стає новим рухом.

18.

Варіанти образу мандрівника в літературі Просвітництва та розкрийте їхнє семантичне значення

.

19.

Особливості поетики простору:море та суходіл,чим відрізняється

.

20.

Художнє навантаження образу острова Робінзона та островів-світів,які відвідує Гуллівер

.

21.

Варіанти картографування простору героєм-просвітником різних творів. Чи можна говорити про певний спільний знаменник в картографуванні просто героєм-просвітником?

22.

В дискурсі подорожі героїв яких художніх творів епохи Просвітництва увага мандрівника зосереджується на пейзажі (розкрийте функціональне значення пейзажу в художньому тексті XVIII ст.)?

23.

Поясніть особливість оптики Йорика

.

24.

Чи відрізняється оповідь героя-просвітника про урбаністичний та природній хронотоп? Наведіть приклади з художніх творів

.

25.

Функціонування мотиву дороги в романі Просвітництва

26.

Модальність подорожі героя просвітника(як герой ставиться до своєї мандрівки,який настрій домінує в письмі про подорож)?

27.

Розкрийте функціональну роль передмови в тексті 18 ст.

28.

Чому 18 століття називають віком письма?Яке значення має епістолярій в добу Просвітництва?

29.

Розкрийте маску жанрових форм письма героя-просвітника: щоденник, сповідь, лист, записки

.

30.

Особливість представлення образу Іншого в письмі героя художнього твору епохи Просвітництва

.

31.

Роль та типи адресата в організації простору письма

.

32.

Часовий рівень письма героя

.

33.

Якими засобами та прийомами досягається ефект реальності в тексті-письмі

.

34.

Поясніть думку Йорика на прикладах художніх текстів 18 ст.: «я пишу не для оправдания слабостей моего сердца во время этой поездки, а для того, чтобы дать в них отчет»

.

35.

Поясніть місце дискурсу повсякденного життя в літературі 18 століття

.

36.

Проаналізуйте своєрідність комунікації героя з іншими людьми в сфері повсякденності

.

37.

Загальні характеристики вираження в літературі Просвітництва рівнів повсякденності

.

38.

Особливості представлення особистісно-культурного рівня повсякденності в романі Дефо «Робінзон Крузо»

.

39.

Порівняйте представлення повсякденності в романах Монтеск’є «Персидські листи», Лакло «Небезпечні зв’язки»

40. В творі «Страждання молодого Вертера» знаходить яскраве вираження предметно-культурний рівень повсякденності. З усіх героїв-просвітників лише Вертер надає великого значення речам, тому і спонукає розмову про предметно-культурний рівень повсякденності. Ставлення героя Ґете до деяких предметів обумовлено його почуттями, що винесені в назву роману під словом «страждання», тому предметно-культурний рівень повсякденності в цьому тексті виявляється тісно переплетеним з мотивом пристрасті. Вже на початку розгляду історії закоханого героя Ґете Барт зазначає, що до зустрічі з Лоттою Вертер веде «нікчемне життя: жодних світських зобов’язань, багато дозвілля, читання винятково Гомера, присипляючи-порожня, прозаїчна буденність». При розгляді плану повсякденного життя не можна безапеляційно прийняти думку про «нікчемність» повсякденності героя до зустрічі з Лоттою. Остання сцена побутового характеру, що має повноцінне значення в творі, це якраз нарізання Шарлоттою хлібини для дітей. Як зазначає Р.Барт, Вертеразачаровує, захоплює образ тіла у ситуації, збуджує силует людини у праці, яка не звертає на спостерігача уваги. Дійсно, робоча поза гарантує невинність образу. І хоча на включенні Шарлотти в господарські справи далі все більше наголошується, герой-оповідач більше на виокремлює мить повсякденного життя, варту, на його думку, стати картиною.У ставленні до сфери побутовості Вертер як герой виявляється опозицією Юлії та Сен-Пре: те, що вони зуміли відкрити та засвоїти завдяки конструктивним практикам організації повсякденного життя, Вертер не помітив, розвинувши протилежну лінію. Сен-Пре знаходить порятунок від нереалізованого кохання у подорожі(тікає), а Юлія - занурюється в побутове, що є значно кращим для того, щоб пережити складний етап у житті. Вона займається своїм будинком, садом, дітьми та слугами. Дієвість, активність, фізична праця охоплює її повністю, тим самим підтверджуючи, що побут є порятунком від нереалізованого кохання. Коли Сен Пре оглядає будинок Юлії, він дивиться на нього ніби екскурсовод – історик, економіст та художник. В саду Юлія відтворювала мандри коханого Сен Пре. Сад виступає місцем, з якого походить життя, говорити про сад – означає бачити, як просвітник бачить сутність життя. Огорожа саду є «захистом» від навколишнього світу. В пер. «сад» - «найміцніша частина чогось», він виступає фундаментом для самопізнання. Головна героїня знаходиться в колі побуту, де все повторюється, вона сама не змінюється.

Побутовість – це інтерсубєктивний світ, який «я» поділяє з іншими людьми, постійна взаємодія. Причому людина залишається природною, без «маски». Повсякденне знання – це знання, яке герой розділяє з іншими. Побут – теперішнє, це чуттєвість.

Сен-Пре через побут бачить Юлію по-новому як матір, ідеальну дружину, архітектора саду. Побут протиставляється модним салонам Франції, де бував Сен-Пре. Юлія в свою чергу шукає порятунку від свого почуття саме в побуті. Вийшовши заміж, вона пригнічує почуття свого палкого кохання до Сен-Пре у повсякденному сімейному житті

В «Черниці» описується побут монастирів, повсякденне життя монахинь. Сюзанна перебуває у трьох монастирях, дає детальний опис устрою кожного з них. Тема повсякденного життя направлена на критику та засудження монастирської реальності 18 ст. Залишаючись в середовищі постійних змов, жорстокості та несправедливості, Сюзання тим не менше не уподібнюється іншим монашкам, вона продовжує вірити в перемогу справедливості, її душа залишається доброю.

Гулівер. Хоча постійні подорожі Гулівера не є проявом повсякденного життя, але у казкових країнах він описує побут мешканців островів. Саме акцентуючи увагу на деталях повсякденного життя, досягається відчуття, що Гулівер відвідує реальні країни. Побутовість не впливає на внутрішній світ, розвиток, самопізнання та самоаналіз героя, який виступає просто посередником між твором та читачем.

До побуту відноситься природа, яка оточує героїв. Для Робінзона це острів, на якому він знаходиться. Острів передає самотність героя, його внутрішню пустоту. Проте Робінзон заповнює цю пустоту повсякденною дрібною роботою. Він не почуває себе самотнім. Завдяки цій усамітненості герой задумується над власним життям, над його незаповненістю.

Вертер почуває себе одним цілим з природо, його улюблене заняття – ходити в гори, звідки відкривається вид на мальовничу долину, і читати Гомера. Природа відповідає стану душі героя. Осінь Вертера - метафора єдності природи і переживань героя. Осінь – це повнота, багатий період. Збирання врожаю корелює з осмисленням. Злива, під яку потрапив Вертер незадовго до смерті, корелює з очищенням, полегшенням. Герой нарешті заспокоївся, він знає, що робити.

В Дідро та Гете ми зустрічаємо образ криниці. Криниця як символ істини, самозаглиблення. Вода у криниці як дзеркало внутрішнього світу героя. Для Вертера це острівець спокою. Криниця Черниці відбиває на своїй поверхні важкі похмурі хмари, що рухаються по небу, вона ж може стати кінцем всіх страждань – Сюзанна думала втопитись в цій криниці.

Сад виступає означником внутрішнього світу героя-просвітника. В ставленні героя-просв. до простору саду прочитується єдність внутрішнього світу індивіда з навколишньою природою. Сад акумулює в собі моральні настанови буття людини, реалізуючи які герої структурують свої бажання, впорядковують свій внутрішній світ і у такий спосіб отримують фундамент для самопізнання та самоствердження.

Вертер сидить тривалий час в медитативному стані посеред саду. Він ототожнює себе з природою, знаходить в саду відображення власного «я», в цьому просторі він знаходить гармонію. До того ж це сад створений коханою Лоттою, тому він ще рідніший і ще прекрасніший. Сад наче відображення чистої та ніжної душі Лотти. Любов Вертера до саду на одному з пагорбів, «що розкидані тут у чудесному безладді і утворюють розкішні долини», означає: сад виступає означником внутрішнього світу героя-просв.

Для Кандіда сад - це рятівний засіб від суму та навіть смерті, сад поєднує в собі фізичне та духовне. Він говорить про те, що потрібно створити свій сад. Для цього потрібно працювати, адже людина народжена не для спокою. Мартін говорить про те що праця – це єдине що робить наше життя прийнятним. Обійшовши пів світу, перетерпівши чимало на своєму шляху, Кандід та його друзі нарешті знаходь спокій біля землі, плекаючи свій сад. Вони повернулись до природних витоків людини. Герої приходять до висновку, що всі події нерозривно пов*язані. Для кожного з героїв роману Просвітництва (Вертер, Руссо, Кандід працювати в саду – означає будувати світ в собі.

Руссо. Сад в маєтку Вальмарів діє на уяву та на почуття, і в той же час місце це зовсім дике. Для Сен-Пре це найрідніше місце, це сад Юлії. Він закликає поважати його, адже рука доброчинності насадила в ньому дерева. Простір саду в просвітництві поєднує в собі антонімічні характеристики - природність та штучність, працю та відпочинок, фізичне й духовне. В Руссо можна аналізувати категорію штучного та природного. Сад Юлії в кожному куточку промовляє недоторканністю, справжністю природи. Вона намагалась зробити його якомога диким, на відміну від садів в міста, де всі дерева та квіти ростуть за семетричними лініями.

В «Кульгавому дияволі» сад виступає в ролі притулок для коханців та шахраїв, особливо під покровом ночі.

.

42.

Локус саду В Новій Елоїзі, Страждання молодого Вертера, Кандіді

43.

Своєрідність мовлення героя-пр. про деталі повсякденного життя

.

44.

Топос картини в романі Просвітництва

.

45.

Аргументативний дискурс в романі Просвітництва: структурні та стилістичні особливості, функціональне значення

.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Кант присвятив Просвітництву спеціальну статтю «Що таке Просвітництво?» Просвітницьке трактування моралі. Відношення «Я» - «Інший», «своє-чуже» в координатах просвітницького світогляду.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

К данному материалу относятся разделы:

Кант присвятив Просвітництву спеціальну статтю

Просвітницьке потрактування уяви; узгодження оніричних картин з раціональним мисленням в історіях героїв-просвітників.

Просвітницьке трактування моралі

Відношення «Я» - «Інший», «своє-чуже» в координатах просвітницького світогляду

Розкрийте семантику девізу «Май мужність користуватися власним розумом»

Які категорії як підгрунття власної поведінки має відкидати герой-просвітник? Які ставлення героя просвітника до обов’язку і потягу? (не знаю)можлиао навести ,як приклад Вертера(почуття і обов’язок)

Просвітницьке розуміння категорії розуму

Новий ідеал людини 18 ст.

Чому 18 ст. називають золотим віком уявних подорожей? Як ви розумієте семантику цього виразу?

«Мандрівку вторинного автора» в романі 18 ст. Поясніть подорож як гру між оповідачем та горизонтом очікування читача в романах Філдінг « Істоія Тома Джонса-знайди».

«Мандрівка вторинного автора» в романі Дідро «Жак Фаталіст та його хазяїн»

Семантика топосу карети в романі Філдінга та дерижанса в романі Стерна

Семантика формули «чуттєвий мандрівник». Чи тотожні за своїм значенням вирази «чуттєвий мандрівник» та мандрівник-просвітник?

Чим відрізняється реалізація теми подорожі в романі Свіфта «Пригоди Гуллівера» від типового вираження цієї теми і латературі Просвітництва?

Своєрідність художнього втілення міфологеми Одіссея в літературі Просвітництва.

Як подорож героя-просвітника стає прокладанням маршруту пізнання?

Характер та особливості руху персонажа-мандрівника в контексті світоглядних принципів доби

Варіанти образу мандрівника в літературі Просвітництва та розкрийте їхнє семантичне значення

Особливості поетики простору:море та суходіл,чим відрізняється

Художнє навантаження образу острова Робінзона та островів-світів,які відвідує Гуллівер

Варіанти картографування простору героєм-просвітником різних творів. Чи можна говорити про певний спільний знаменник в картографуванні просто героєм-просвітником?

В дискурсі подорожі героїв яких художніх творів епохи Просвітництва увага мандрівника зосереджується на пейзажі (розкрийте функціональне значення пейзажу в художньому тексті XVIII ст.)?

Поясніть особливість оптики Йорика

Чи відрізняється оповідь героя-просвітника про урбаністичний та природній хронотоп? Наведіть приклади з художніх творів

Функціонування мотиву дороги в романі Просвітництва

Модальність подорожі героя просвітника(як герой ставиться до своєї мандрівки,який настрій домінує в письмі про подорож)?

Розкрийте функціональну роль передмови в тексті 18 ст.

Чому 18 століття називають віком письма?Яке значення має епістолярій в добу Просвітництва?

Розкрийте маску жанрових форм письма героя-просвітника: щоденник, сповідь, лист, записки

Особливість представлення образу Іншого в письмі героя художнього твору епохи Просвітництва

Роль та типи адресата в організації простору письма

Часовий рівень письма героя

Якими засобами та прийомами досягається ефект реальності в тексті-письмі

Поясніть думку Йорика на прикладах художніх текстів 18 ст.: «я пишу не для оправдания слабостей моего сердца во время этой поездки, а для того, чтобы дать в них отчет»

Поясніть місце дискурсу повсякденного життя в літературі 18 століття

Проаналізуйте своєрідність комунікації героя з іншими людьми в сфері повсякденності

Загальні характеристики вираження в літературі Просвітництва рівнів повсякденності

Особливості представлення особистісно-культурного рівня повсякденності в романі Дефо «Робінзон Крузо»

Порівняйте представлення повсякденності в романах Монтеск’є «Персидські листи», Лакло «Небезпечні зв’язки»

Локус саду В Новій Елоїзі, Страждання молодого Вертера, Кандіді

Своєрідність мовлення героя-пр. про деталі повсякденного життя

Топос картини в романі Просвітництва

Аргументативний дискурс в романі Просвітництва: структурні та стилістичні особливості, функціональне значення

Похожие материалы:

Предмет философии, мировоззрение, мифология. Ответы на тесты

Ответы по культурологии

Билеты на билеты по культурологии. Культурология – комплексная гуманитарная наука. Функции культурологии, Понятие культура, формы культуры, типы. Культурная идентичность.

Геология. Ответы на экзамен

Лекция XLIII. О себе

О человеке речь уже шла в моей первой лекции, но я не стану ссылаться на тот диагноз: я ставил его для вашего употребления, теперь же человек послужит мерой мне самому.

Матрица инциденций

Обратимся к направленному графу. При математическом моделировании электронных схем информацию о топологии схемы удобно хранить в виде матрицы инциденций.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok