Розкрийте сутність різних рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу. Завдання викладача на кожному рівні

Говорячи про рівень навчання, маємо на увазі зміст навчання, рівень програми навчання, тобто в кінцевому рахунку освітній і професійний рівень спеціаліста.

Рівень викладання відноситься до учбових дисциплін, окремих тем та запитань учбових програм дисциплін. Рівень викладання визначається учбовою програмою відповідної дисципліни. Вимоги до рівня викладання учбового матеріалу визначається освітньо-професійною програмою.

Рівень засвоєння учбового матеріалу конкретним студентом визначається його особистими особливостями: мотивацією та установкою, рівнем попередньої підготовки, витраченими зусиллями на засвоєння учбового матеріалу та ін. Рівень засвоєння учбового матеріалу конкретним студентом оцінюється викладачем при проведенні різноманітних контрольних заходів. Цей рівень може відповідати рівню навчання і тоді підготовка студента оцінюється вищім балом, а може бути і нижче рівня навчання – тоді оцінка відповідно знижується. Нарешті, рівень засвоєння може бути і вище рівня навчання в тому випадку, коли студент у відповідності зі своїми пізнавальними інтересами вивчив матеріал більш поглиблено, розширено.

У педагогіці виділяють наступні рівні навчання.

1 рівень – „рівень знайомства”.

При навчанні на 1 рівні учбова інформація передається на рівні опису явищ, процесів, будова систем та обладнання. Засвоєння на рівні знайомства обмежено найбільш загальними уявленнями про об’єкт вивчення, а мислення – альтернативними судженнями типу „так – ні”, „або – або”.

На цьому рівні учень здатний лише впізнавати, розпізнавати, розрізняти об’єкти в ряді інших подібних об’єктів; пам’ятати та відтворювати інформацію необхідну для відповіді та підготовки для розв’язання задач. Отримані знання являються декларативними знаннями або „знаннями – копіями”. Декларативне знання припускає розуміння і власне знання інформації. Його можна охарактеризувати як „знання, що”. На першому рівні засвоєння студент виявляє при контролі лише обізнаність в учбовому матеріалі, здатний відповісти на питання; хто, коли, що, де, скільки, але не підготовлений до практичного використання теоретичного матеріалу.

2 рівень – „стереотипний рівень”.

При викладанні учбового матеріалу на 2 рівні дається описове і математичне визначення понять, закономірностей та правил. Можуть без висновків приводитись формули та співвідношення, що дозволяють визначити функцію багатьох незалежних змінних.

Стереотипний рівень являється інформаційним мінімумом дисципліни, недопустиме незнання навіть його частини. Без засвоєння інформаційного мінімуму неможливий перехід до більш глибокого, творчого набуття знань, а саме до продуктивного рівня. На цьому рівні оволодіння основними поняттями предмету відбувається настільки, що воно дає учню можливість здійснювати опис дії з об’єктом вивчення, аналізувати різноманітні дії і різноманітні результати.. Для другого рівня засвоєння характерна достатність вільного володіння студентом учбової інформації, здатність відповідати на питання „як?”. На цьому рівні діяльність учня характеризується вміннями застосовувати засвоєну інформацію в практичній сфері для розв’язання деякого класу типових задач у відповідності з засвоєними зразками та адаптованими, несуперечливими ситуаціями. Отримані знання являються так званими процедурними знаннями. Процедурне знання має на увазі „знання”, як застосовувати факти, поняття, правила та методи по відношенню до певної мети.

Цей рівень характерний для початкового рівня діяльності спеціаліста з освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавра”, діяльності за інструкцією, жорсткому алгоритму в строго визначеному оточенні посадових обов’язків.

3 рівень – „рівень вмінь”.

При викладенні учбового матеріалу на 3 рівні приводиться математичний опис та розрахунок процесів, явищ, обладнання, проводиться аналіз і синтез, узагальнення та інтерпретації.

Третій рівень засвоєння учбового матеріалу забезпечує початковий рівень продуктивної діяльності. Засвоєння на рівні „вмінь” передбачає глибоке розуміння студентом суті проблеми, здатність свідомо використовувати інформацію про об’єкти та способи діяльності в ситуаціях відмінних від учбових, шляхом переходу засвоєних знань, навичок та вмінь на нові умови, здатність застосовувати знання на практиці для розв’язання деякого класу задач для отримання суб’єктивно нової інформації. Для студента характерне активне конструювання відповідей, здатність виконувати аналіз та синтез процесів та об’єктів, готовність до відповідей на питання „чому?”, до розв’язання адаптованих професійних задач. Отримані знання являються так званими концептуальними знаннями. Концептуальні знання передбачають розуміння „коли і чому” специфічні поняття, правила та методи повинні вибиратися з базису знань. Процес вибору визначається ціле - та ціннісноорієнтованими критеріями. Таким чином, в той час, як декларативне та процедурне знання встановлює склад знання, що ми маємо в розпорядженні, концептуальне знання визначає його організацію та доступність.

4 рівень – „евристичний рівень”.

Цей рівень являється основою для отримання нового знання, „знань трансформації”. Студент здатний трансформувати первинну учбову інформацію настільки, що він легко справляється з задачами різних класів. Відбувається відхід від стереотипів, діяльність набуває пошукового характеру.

Для евристичного рівня засвоєння характерна здатність розв’язувати нетипові, реальні задачі, ускладнені суперечними і навіть „нечіткими” умовами, які вимагають відомої трансформації та пристосування набутого досвіду до нових нетипових умов діяльності. Отримані знання являються так званими „знаннями-трансформаціями”.

Розвиток процесу навчання розглядається як входження від „знань-знайомств” до „знань-трансформацій”. Необхідно підкреслити, що людині необхідні знання всіх рівнів. Про одні він повинен мати уяву (тут достатньо рівня знань-знайомств), інші знання необхідно засвоїти на рівні повноцінних знань-вмінь, а в деяких необхідно розбиратися настільки глибоко, щоб здійснити трансформацію (хоч би за аналогією) на інші області (сфери). Проблеми вибору об’єму учбової інформації, рівнів навчання належить до виключно актуальних та складних проблем освіти. На її правильне вирішення насамперед впливає мета освіти, яка і має бути чітко визначена.

Взаємозв’язок законів, принципів та правил дидактики. Сформулюйте основний закон дидактики. Які практичні висновки випливають з нього?

Становлення теоретичних основ дидактики, виявлення сутності дидактичних категорій закону, закономірності, принципи, правила проходили в завзятій боротьбі поглядів. Аж до недавнього часу в дидактиці не існувало чіткого розмежування понять закону, закономірності, принципу і правила. Зазначені поняття в педагогічній літературі трактуються як заманеться. Вони то довільно змішуються одне з одним, то ототожнюються. Тому, перед усім, пояснимо поняття «закономірність» і «закон». Закономірність відбиває об'єктивні, істотні, необхідні, загальні, стійкі і повторювані за певних умов взаємозв'язки. Чітко зафіксовані закономірності є законами. Закономірності визначаються як наукові закони лише в тому випадку, коли:

чітко зафіксовані об'єкти, між якими встановлюється зв'язок;

досліджено вид, форму і характер цього зв'язку;

встановлено межі дії (прояви) зв'язку.

Закономірності і закони − головні компоненти наукової теорії. Закони дають викладачам розуміння загальної картини об'єктивного розвитку дидактичних процесів. Однак вони не містять безпосередніх вказівок для практичної діяльності, а є лише теоретичною основою для розробки та удосконалювання її технології. Практичні вказівки по здійсненню навчання закріплені переважно в принципах і правилах їх реалізації, що носять назву дидактичних принципів і правил.

Дидактичні принципи (принципи дидактики) − це основні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до його загальних цілей і закономірностей. У принципах навчання знаходять своє відображення нормативні основи навчання. Виступаючи як категорії дидактики, принципи навчання характеризують способи використання законів і закономірностей у відповідності з наміченими цілями.

Правила навчання − це заснований на загальних принципах опис педагогічної діяльності у визначених умовах для досягнення визначеної мети. Найчастіше під правилами навчання розуміють ті керівні положення, що розкривають окремі сторони застосування того чи іншого принципу навчання. Правила навчання займають нижчу сходинку в ієрархії педагогічної теорії.

Розглядаючи визначення педагогічного процесу на попередніх лекціях, ми підкреслювали, що педагогічний процес є складною динамічною системою, у якій в органічній єдності здійснюється взаємозалежна і взаємообумовлена діяльність викладача і студента.

Це положення в стислій формі відображено в основному законі дидактикизаконі єдності учбової і навчальної діяльності.

Як відзначав видатний німецький педагог IXX ст. Адольф Дистервег (1790−1866 рр.) "Розвиток і освіта жодній людині не можуть бути дані чи повідомлені. Всякий, хто бажає до них залучитися, має досягти цього власною діяльністю, власними силами, власною напругою".

Тому, у дидактичному аспекті, навчальна діяльність − це організована викладачем діяльність студента, спрямована на оволодіння навчальним матеріалом, формування навичок і умінь.

Основний закон дидактики обумовлює роль і функції педагога. Викладач має не лише повідомляти студентам деяку навчальну інформацію, але і керувати процесом навчання студентів, тобто викладач визначає шляхи, форми і засоби, методи, за допомогою яких кожен студент втягувався би в активну, цілеспрямовану, усвідомлену навчальну роботу з оволодіння знаннями, навичками і вміннями.

У світлі основного закону дидактики на передній план висувається задача переорієнтації дидактичної системи вищої школи з переважно інформаційного типу навчання на так зване креативне навчання, що дозволяє виявляти і розвивати пізнавальні і творчі здібності студентів, керувати формуванням їхньої самостійності та активності, що забезпечують цілеспрямовану і результативну навчальну, а надалі і професійну діяльність студентів.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Відповіді на іспит

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Педагогіка вищої школи (ПВШ)

Відповіді на іспит

Похожие материалы:

Дипломний проект. Розрахунок котельні потужністю 123 кВт на твердому паливі із встановленими двома водогрійними котлами КВ-80

В даному дипломному проекті проводиться розрахунок котельні потужністю 123 кВт на твердому паливі із встановленими двома водогрійними котлами КВ-80.

Проект аналізу та оцінки безпеки дорожнього руху автомобільної дороги

Методичний ПОСІБНИК до виконання дипломного проекту

Управление человеческими ресурсами

Управление человеческими ресурсами УЧР: цели, элементы, Отличие управления человеческими ресурсами от управления персоналом. Трудовые ресурсы. Маркетинг персонала. Стратегия организации и стратегическое управление персоналом. Оценка экономической и социальной эффективности системы управления человеческими ресурсами

Ответы по биологии

Шпора по биологии. Вегетативное размножение. Митоз. Антропогенные факторы. Экосистема. Селекция. Факторы, нарушающие здоровье. Экологические принципы рационального использования природных ресурсов

Ответы на билеты по биологии

Готовые ответы для студентов биологических вузов. Генотип. Классификация паразитов. Свойства и функции наследственного материала. ДНК, РНК. Биосинтез белка. Экология круглых червей. Изучение генетики человека