Розкрийте сутність основних принципів дидактики. Обгрунтуйте їхню важливість для педагогічної практики. Розкрийте правила реалізації принципів дидактики при проведенні навчальних занять різних видів

Основні принципи дидактики

науковості;

системності, систематичності і послідовності;

доступності;

наочності;

свідомості і активності;

зв'язку теорії з практикою;

єдності індивідуального і колективного.

1) В основі принципу науковості лежить ряд положень, які грають роль закономірних початків: світ є пізнавальним, і людські знання, перевірені практикою, дають об'єктивно вірну картину розвитку світу; наука в житті людини грає все більш важливу роль, тому вся освіта спрямована на засвоєння наукових знань, оволодіння навчальною системою знань про об'єктивну дійсність; предметом вивчення конкретної учбової дисципліни є та чи інша наука з її методологічною основою..Принцип науковості навчання вимагає, щоб учням на кожному кроці навчання пропонувалися для засвоєння справжні, міцно встановлені наукою знання і при цьому використовувалися методи навчання, за своїм характером наближені до методів досліджуваної науки. За Я.Коменським: «Всьому вчити за допомогою доказів, заснованих на зовнішніх почуттях і розумі, і нічому не вчити, спираючись лише на один авторитет».Забезпечення цього принципу досягається за рахунок постійного введення в зміст навчання новітніх досягнень науки, формування у студентів вмінь проводити аналіз і синтез, бачити проблему в різних аспектах, порівнювати і висовувати альтернативні варіанти можливих рішень, знаходити оптимальні вирішення. Одним з найважливіших напрямків практичної реалізації принципу науковості в навчанні є активна участь професорсько-викладацького складу в наукових дослідженнях, періодичне стажування викладачів у наукових установах. Важливим елементом розвитку і втілення принципу науковості навчання є залучення студентів до наукової праці.

2) Принцип спирається на наступні наукові положення, котрі грають роль закономірних початків: людина лише тоді має дійсне і діюче знання, коли в її мозку відображується чітка картина зовнішнього світу, що являє собою систему взаємозалежних понять; універсальним засобом і головним способом формування системи наукових знань є певним чином організоване навчання, система наукових знань створюється в тій послідовності, яка визначається внутрішньою логікою навчального матеріалу і пізнавальних можливостей учнів.

3) Принцип доступності навчання випливає з вимог, вироблених багатовіковою практикою навчання, з одного боку, та закономірностей розвитку учнів, організації і здійснення дидактичного процесу відповідно до рівня розвитку учнів, з іншого.В основі принципу доступності лежить закон тезауруса: доступним для людини є лише те, що відповідає його тезаурусу. Латинське слово tezaurus означає «скарб». У переносному значенні під цим розуміється обсяг накопичених людиною знань, умінь, способів мислення.

4) Це один з найвідоміших і інтуїтивно зрозумілих принципів навчання, що використовується з найдавніших часів. Закономірне обґрунтування даного принципу отримано порівняно недавно. В його основі лежать наступні строго зафіксовані наукові закономірності: органи почуттів людини мають різну чутливість до зовнішніх подразників, у більшості людей найбільшою чутливістю володіють органи зору; пропускна здатність каналів зв'язку від рецепторів до центральної нервової системи різна: оптичного каналу зв'язку − 1,6 х 106 біт/сек; акустичного − 0,32 х 106 біт/сек; тактильного − 0,13 х 106 біт/сек. Це означає, що органи зору «пропускають» у мозок майже в 5 разів більше інформації, чим органи слуху, і майже в 13 разів більше, ніж тактильні органи; інформація, що надходить у мозок з органів зору (по оптичному каналу), не вимагає значного перекодування, вона запам'ятовується в пам'яті людини легко, швидко і міцно. Відомо, як довго потрібно пояснювати сутність яких-небудь залежностей, взаємозв'язків і як швидко й ефективно засвоюється згорнута, стиснута інформація у вигляді графіків, гістограм, схем і інших способів візуалізації

5) В основі даного принципу лежать встановлені наукою закономірні положення: справжню сутність людської освіти складають глибоко і самостійно осмислені знання, які здобуваються шляхом інтенсивної напруги власної розумової діяльності; свідоме засвоєння знань учнями залежить від ряду умов і факторів: мотивів навчання, рівня і характеру пізнавальної активності учнів, організації навчально-виховного процесу і керування пізнавальною діяльністю учнів, застосовуваних вчителем методів і засобів навчання та ін.; власна пізнавальна активність студента є важливим чинником процесу навчання і робить вирішальний вплив на темп, глибину і міцність оволодіння навчальним матеріалом.

6) Основою принципу зв'язку теорії з практикою є центральне положення класичної філософії і сучасної гносеології, відповідно до якого точка зору життя, практики − перша й основна точка зору пізнання.

Розглянутий принцип спирається на багато філософських, педагогічних і психологічних положень, які відіграють роль закономірних початків:

ефективність і якість навчання перевіряються, підтверджуються і направляються практикою;

практика − критерій істини, джерело пізнавальної діяльності та галузь застосування результатів навчання;

правильно поставлене виховання витікає із самого життя, практика, яка нерозривно з нею пов'язана, готує підростаюче покоління до активної перетворюючої діяльності;

ефективність формування особистості залежить від включення її в трудову діяльність і визначається змістом, видами, формами і спрямованістю останньої;

ефективність зв'язку навчання з життям, теорії з практикою залежить від змісту освіти, організації навчально-виховного процесу, застосовуваних форм і методів навчання, часу, що відводиться на практичну підготовку;

чим більш досконалою є система практичної і продуктивної діяльності учнів, в якій реалізується зв'язок теорії з практикою, тим вища якість навчання;

чим краще поставлена практична підготовка студентів, тим з більшим успіхом йде їх адаптація до умов сучасного виробництва;

чим вище рівень практичної спрямованості навчальних занять, тим більш дієве знання учнів.

чим більше знання, які набуваються, у своїх вузлових моментах взаємодіють з життям та застосовуються на практиці, використовуються для перетворення навколишніх процесів і явищ, тим вища свідомість навчання та інтерес до нього.

Цей принцип відображає необхідність підготовки студентів до використання теоретичних знань на практиці і відповідає структурі процесу пізнання. Нагадаємо, що на 2 і 3 етапах процесу пізнання відбувається:

з'ясування особливостей застосування основ теорії до вирішень типових задач;

перевірка результативності "інструмента мислення" при вирішенні все більш складних навчальних задач.

7) Цей принцип дидактики спрямований на подолання об'єктивного протиріччя між індивідуальним способом засвоєння досвіду, знань у процесі навчання, індивідуальним характером навчальної роботи студентів і колективним характером професійної праці, котрий припускає обмін його продуктами, міжособистісне спілкування і взаємодію фахівців як представників різних виробничих ланок суспільного поділу праці і складових частин складного технологічного процесу.

Система освіти далекого минулого була заснована на принципах індивідуального навчання. Технологія «вчитель – учень» цього періоду обумовлена слабким розвитком продуктивних сил, що припускали можливість лише тонкого пласту освічених людей. Необхідність масового навчання виникла з часів першої промислової революції. У цій ситуації індивідуальна технологія навчання стала неможливою через економічні причини. Вже Я. Коменський провів наукове обґрунтування колективного навчання. Поряд з економічною ефективністю колективні форми навчання мають цілий ряд переваг, серед яких можна відзначити підвищення ефективності за рахунок духу змагальності в навчанні, суперництва і фактору взаємонавчання учнів.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Відповіді на іспит

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Педагогіка вищої школи (ПВШ)

Відповіді на іспит

Похожие материалы:

Англо-саксонская правовая семья: основные характеристики.

Происхождение англосаксонской правовой системы. Становление и развитие англосаксонского права связано со множеством исторических, географических, национальных, политических, экономических и других факторов.

Журналистің мәдени тілі

«Тіл мәдениеті» курсы нені зерттейді, оның алдына қоятын басты мақсаты қандай Аида жауаптар

Реферирование. Работа над текстом. Реферирование газетной статьи

Реферирование — это один из вариантов структурирования информации. Работая над реферированием какого- либо текста, статьи мы упрощаем восприятие информации посредством ее сжатия и структурирования.

Методические указания «Контрольно-испытательные системы» на тему: «Классификация цифровых приборов»

Методические указания к выполнению лабораторной работы по дисциплине «Контрольно-испытательные системы» на тему: «Классификация цифровых приборов»

Персоналии культурологии

Барт Ролан французский философ. Бахтин Михаил Михайлович русский филолог и культуролог. Бердяев Николай Александрович русский религиозный философ и другие