Яків Степанович Степовий (Якименко) (1883-1921)

Яків Степанович Степовий (Якименко) (1883-1921)

Яків СТЕПОВИЙ (справжнє прізвище — Акименко (Якименко)) – український композитор, музичний діяч, публіцист.

Народився 20 жовтня 1883 р. в Харкові У 1895—1902 рр. співав у петербурзькій Придворній капелі та навчався гри на фортепіано, диригування, вивчав музичні теоретичні предмети. В 1909 р. вчився в Петербурзькій консерваторії по класу композиції (у М. Римського-Корсакова (після його смерті — у А. Лядова). Після закінчення цього навчального закладу виступав зі статтями в московському журналі "Музика". З 1917 р. проживав у Києві, викладав у Київській консерваторії.

Після жовтневого перевороту був завідувачем музичної секції при відділі наросвіти Київського губревкому, членом Всеукраїнського музичного комітету, музичним керівником Театру музичної драми та Державного вокального ансамблю, виступав як музичний критик. З його ініціативи та за участю створено Симфонічний оркестр ім. М. Лисенка, Державний струнний квартет, відкрито Народну консерваторію. Автор вокальних циклів («Барвінки» на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Чернявського; «Пісні настрою» на слова О. Олеся), фортепіанних творів («Прелюд пам’яті Т. Шевченка», соната, фантазія, рондо), вокальних композицій («Каменярі», «У долині село лежить», «Земля» та інших на слова І. Франка; «Коваль» на слова Ф. Петруненка, »Хмара» на слова Ю. Будяка), двох сюїт для симфонічного оркестру на українські народні теми, романсів, хорових обробок народних мелодій. Упорядник збірника пісень, серед яких були й революційні ("Інтернаціонал", «Варшав’янка», «Шалійте, шалійте, скажені кати» та ін.). Видавав для дітей збірники «Проліски» («Малим дітям», «Кобзар», «5 шкільних хорів»). У своїй творчості розвивав традиції української та російської музичної класики.

Помер 4 листопада 1921 р., похований у Києві.

Володів прекрасним ліричним даром, тонко відчував красу співочих мелодій. Я. Степовий не залишив великої кількості композицій у духовній музиці. Про його духовні твори взагалі довгий час не було відомо  майже нічого, окрім невеликої замітки М.Грінченка про написання Степовим «Херувимської пісні» у 1899 році, з якої, власне, й почалася уся його композиторська діяльність.

Я. Степовий народився в родині професійного церковного півчого. Одинадцяти років потрапив до Придворної співацької капели в Санкт-Петербурзі, де закінчив регентський клас, що забезпечило йому необхідну підготовку для вступу до Петербурзької консерваторії.

Духовну творчість Я. Степового майже зовсім не досліджено. Окрім вищезазначеної «Херувимської пісні» 1899 p., відомі ще «Шлюб», «Отче наш» та два релігійних канти — твори, що походять з 20-х років XX cm.

Твори Степового позначені притаманними йому мініатюризацією форми та стриманістю використання музичних засобів. Це не означає образної скромності. Навпаки, завдячуючи економному використанню музичних засобів, композитор досягає ефектних емоційних піднесень («Отче наш») та яскравого образного розгортання (релігійний кант «Утішителю світа»). «Отче наш» — це прекрасна лірична композиція, в якій відчувається замилування красою мелодії, що відтворює теплу, лагідну атмосферу елегійного духовного піснеспіву. Поліфонічні переходи мелодичної лінії у різні голоси лише підсилюють рух м'яких емоційних хвиль, що, не порушуючи загального досить стриманого характеру твору, втілює щирість та духовну піднесеність композиції. Ці риси роблять її характерним твором тієї доби та чудовим зразком творчості Я.Степового.

Одна з небагатьох віднайдених композицій у жанрі обробки релігійного канту — «Утішителю світа» — тактовно відтворює прекрасну народну мелодію лише подекуди збагачуючи її скромними поліфонічними проведеннями голосів.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Яків СТЕПОВИЙ (справжнє прізвище — Акименко (Якименко)) – український композитор, музичний діяч, публіцист. Народився 20 жовтня 1883 р. в Харкові У 1895—1902 рр. співав у петербурзькій Придворній капелі та навчався гри на фортепіано, диригування, вивчав музичні теоретичні предмети.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Патофизиология гипертонической болезни

Ответы на тест по патофизиологии, патогенез, опухолевые заболевания: признаки, болезни, воспаления.

Бази даних

Проектування баз даних. Нормалізація БД. Системи підтримки прийняття рішень (СППР). Експертні системи.

Гинекология. Ответы на тесты

Готовые ответы на тесты по гинекологии. Анатомическая зона сращения. Мочепровод, Кровоснабжение, Анатомическая зона.

Гідрогеологічні дослідження при пошуково-розвідувальних роботах та експлуатації нафтових і газових родовищ

Головні типи нафтогазоносних басейнів і родовищ нафти й газу. Етапи та стадії пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. Гідрогеологічні критерії оцінки перспектив нафтогазоводоносних басейнів. Гідрогеологічні дослідження при пошуках нафтових і газових родовищ. Гідрогеологічні дослідження при розвідці й розробці нафтових і газових родовищ.

Тест задания по анатомии

При вдохе грудная клетка увеличивается в объёме за счет... В средостении расположены... Обонятельной областью полости носа является слизистая носового хода... Воротная вена

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok