Кошиць Олександр Антонович (1875-1944) 

Кошиць Олександр Антонович (1875-1944) 

(* 30 серпня (12 вересня) 1875, Ромашки, Канівський повіт нині: Миронівський район, Київської області—†21 вересня 1944, Вінніпег, Манітоба, Канада)

Український хоровий диригент, композитор, етнограф і письменник-мемуарист. Належав до старої священичої родини: батько Антін Гнатович – священик у 1877 р. переїхав на нову парафію поруч із Шевченковою Кирилівкою – у село Тарасівку Звенигородського повіту. Свого часу Тарас Шевченко наймитував у його прадіда-священика Григорія Кошиця, а згодом, коли вже був вільним художником (1845), — безуспішно сватався до його дочки Феодосії (Тодосі).

У 1884 р. О. Кошиць вступив до Єпархіальної Бурси в Богуславі, у 1890 р. перейшов до Київської духовної академії, де одержує диплом Академії і вчений ступінь кандидата богословія в 1901 р. Працював учителем у 1902 р. на Кавказі в Духовній жіночій гімназії в Ставрополі, а потім — викладачем історії в Учительськім інституті. В 1903-05 рр. збирав і записував козацькі пісні на Кубані, які згодом опублікував у збірці «500 кубанських народних пісень».

Повернувшись у Київ у 1904 р., вчителював у різних гімназіях, керував хорами Духовної школи, Школи сліпих, Комерційної школи, хором студентів Університету св. Володимира. Згодом перейшов на роботу до Музично-драматичного інституту М. Лисенка, вів клас хорового співу та одночасно студіював композицію у професора Любомирського. З 1911 р. дирекція Імператорського музичного училища запропонувала йому вести клас хорового співу в училищі, а пізніше — в консерваторії. У 1912 р. обіймав капельництво в Театрі Миколи Садовського, а в 1917 р. — диригентуру Київської Опери.

У 1917 р. – Українська Центральна Рада покликала Кошиця до Музичної Театральної Комісії, яка була зародком пізнішого Міністерства Мистецтв України. За часів Директорії, спільно з К.Стеценком, О. Кошиць став співорганізатором Української Республіканської Капели, з якою, за дорученням С.Петлюри, відбув концертову подорож Західною Європою й Америкою. Цей колектив, на той момент найкращий в Україні, засобами мистецтва інформував світ про боротьбу укр. народу за незалежність. Після падіння УНР Кошиць не зміг повернутися з хором до України.

Українська республіканська капела О. Кошиця успішно гастролювала європейськими столицями: їй з 1919 аплодували Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Голландія, Англія, Німеччина, Польща, Іспанія. У 1922 р. О. Кошиць зі своїм хором виїхав у турне до Америки, де користувався ще більшим успіхом, ніж у Європі. Хор завоював і грандіозну славу в США, Аргентині, Уругваї, Бразилії; з великим успіхом він концертував між роками (1923–1924) в Канаді, Кубі, Мексиці, Флориді, Каліфорнії. Існує припущення, що у 1929 р. Джордж Гершвін почув у виконанні хору Кошиця колискову «Ой, ходить сон коло вікон…» (Кошиць здійснив хорову обробку фортепіанної мініатюри В.Барвінського), і мелодія цієї пісні лягла в основу арії Summertime з опери «Поргі і Бесс»; ця арія згодом стала одним з найпопулярніших джазових стандартів.

У 1926 р. – оселився в Нью-Йорку, працював в Америці й Канаді над вихованням нових диригентів: провадив музичні курси для диригентів. Писав церковні твори (5 літургій, окремі співи), обробляв народні пісні. У Нью-Йорку продовжував популяризувати українську музику своїми композиціями, аранжировками та грамофонними записами. Музичне видавництво «Вітмарк і син» видало масовим тиражем переклади англійською мовою 42 укр. народних пісень в обробці О. Кошиця.

Попри тріумфи в Європі, США, Мексиці, Кубі, Бразилії, Канаді, Кошиця все частіше мучила нестерпна ностальгія, тривожила звістка з батьківщини. Своїм друзям Беневським писав: «Єдина моя надія, що держить мене на землі і дає сили жити, — це бути перед смертю дома, побачити милих друзів, мій дорогий Київ, мою Україну». На жаль чи на щастя, бюрократична система узгоджень розтягувала такі процедури на роки. Востаннє 1928 р. надійшло повідомлення, що його кандидатуру на повернення в Україну не затверджено. Кошиць дуже болісно сприйняв цей удар. Уже пізніше, у Вінніпезі упорядкував щоденникові записи («З піснею через світ», видруковані посмертно) та написав «Спогади», інтенсивно працював над репертуаром віршового звукозапису.

Земний шлях О. Кошиць закінчив 21 вересня 1944 р. у Вінніпеґу. Похорон був подібний до всенародної жалібної демонстрації, а тіло (як і, згодом, його дружини Тетяни Кошиць-Георгієвської, 1892–1966) упокоїлося у мавзолеї вінніпезького цвинтаря «Ґлен-Іден» (англ. Glen Eden), де зазвичай ховають визначних православних канадців українського походження.

Посмертно Олександр Кошиць залишив подвійну музичну спадщину. Його особистий і музичний архів здепоновано в Осередку української культури й освіти, де його дружина, учителька співу за професією та фольклорист за особистим зацікавленням, була куратором.

Олександр Кощиць справив таке враження на свідомості деяких своїх студентів-хористів, що вони перебрали на себе й продовжували його хорово-музичну місію, ставши диригентами Хору ім. О.Кошиця та пропагандистами українського хорового мистецтва. Творча діяльність О.Кошиця та Хору його імені піднесли імідж укр. культури в Канаді.

О. Кошиць активно працював у галузі церковної музики, збагачуючи хоровий церковний репертуар мелодіями дяківських наспівів. Духовно-музична спадщина Кошиця На сьогодні є найбільшою за обсягом. На початку 20-х років XX ст. Кошиць багато працював як хоровий диригент та організатор музичної справи у молодій Україні. Саме в цей період з'явився видатний духовно-музичний цикл  композитора — «Літургія св. Іоанна Золотоуста» та десять українських релігійних кантів. Усі інші духовні твори композитора створено пізніше в еміграції.

Духовна музика композитора приваблює надзвичайною звуковою колористикою. Працюючи з хором, він видобував з людських голосів найтонші нюанси, вражаючи слухачів красою й мелодійністю людських голосів, широтою динамічного діапазону та переконливістю інтерпретації. Саме звукова колористика залишається неперевершеним досягненням цього митця.

Пам'ять на Батьківщині

В Україні Кошиця вшановують за внесок у розвиток національної культури та за її поширення за кордоном. Шанувальники творчості вважали його генієм як за життя, так і понині: іноді історики та мистецтвознавці Черкащини вважають, що їхня земля подарувала світові дві неповторні особистості — Шевченка та Кошиця. Першого знають усі; другого — переважно за кордоном.

Для увічнення пам'яті О. Кошиця в Тарасівці (Черкаська область) відкрито меморіальну стелу. В Україні перевидано праці диригента: «Спогади» та «З піснею через світ». 2007 року видавництво «Музична Україна» випустило у світ книжку М. Головащенка «Феномен Олександра Кошиця».

Шанують пам'ять О. Кошиця в Богуславі, де вчився Кошиць: є вулиця його імені (як і в Києві та в Каневі). Хорова капела Богуславського педагогічного училища під керівництвом О. Юзефовича, носить ім'я О. Кошиця. Капела, яка популяризує його твори — лауреат двох Всеукраїнських конкурсів хорового мистецтва ім. Леонтовича, міжнародних фестивалів укр. духової музики.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Український хоровий диригент, композитор, етнограф і письменник-мемуарист. Належав до старої священичої родини: батько Антін Гнатович – священик у 1877 р. переїхав на нову парафію поруч із Шевченковою Кирилівкою – у село Тарасівку Звенигородського повіту.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Рынок труда : содержание, функции и модели

Факультет экономики и управления Кафедра менеджмента КУРСОВАЯ РАБОТА по дисциплине «Микроэкономика» на тему: \"Рынок труда : содержание, функции и модели\"

Программа дополнительного образования (повышения квалификации) «Английский язык в туризме»

Тест по педагогике. Вопросы

Педагогика начальной школы: учебник

Предмет и задачи педагогики. Общие закономерности развития. Возрастные особенности детей. Педагогический процесс. Сущность и содержание обучения. Мотивация учения. Принципы и правила обучения. Методы обучения. Виды и формы обучения. Воспитательный процесс в школе. Методы и формы воспитания. Личностно-ориентированное воспитание. Малокомплектная школа. Диагностика в школе. Учитель начальной школы.

Биоорганическая химия. Вопросы для подготовки к экзамену

Кафедра общей и биоорганической химии ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по   биоорганической химии (2 семестр) для студентов 1 курса медико-диагностического факультета

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok