Геометричний аналіз аерознімка

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва

Кафедра геодезії,картографії

та геоінформатики

Лабораторна робота №4

«Геометричний аналіз аерознімка»

Виконала: ст. 3к. 4 гр., ФІЗу

Нікуліна В.В.

Перевірив:Черевко І. В.

Харків - 2015

Вихідні дані:

Х

У

Z

1

-55

-60

203

2

-55

+50

225

3

+60

+45

181

4

+60

-58

251

Н= 5000мf= 250м=3о = +27 о;

Де:

X і Y – координати точок на аерознімку

Z – відмітки цих точок;

Н – середня висота фотографування;

f – головна оптична вісь аерофотоапарата ;

- кут нахилу аерознімка ;

- кут повороту аерознімка в площині.

Задача 1: Побудова макета знімка.

Будуємо макет знімка формата 18 *18 см. Знаходимо положення головної точки о на знімку. За даними кута знаходимо положення головної вертикалі , яка буде віссю абсцис (якщо кут «+» , то він відкладається від вісі абсцис за напрямком годинникової стрілки, «-» - навпаки) В моєму випадку =27о має знак «+» головну вісь відкладаємо від вісі абсцис за годинниковою стрілкою. Використовуючи формули

оn= - f tg , ос= - f tg /2

оn= -250 tg 3o=-2500,0524077792830412= -11,65

oc= -250 tg 1o3=-2500’ 0,0261859215691869= -5,54

Визначаємо положення точок n і с на головній вертикалі і наносимо їх. Через точку с будуємо вісь ординат, hc –Буде головною горизонталлю.

За даними координатами наносимо точки 1,2,3,4 на момент знімка

Задача 2: Визначення зміщення точок на знімку за кутом нахилу.

Величини зміщення точок 1,2,3,4 за кут нахилу знімка визначаємо за формулою:

Для 1-ї точки:

Для 2-ї точки:

Для 3-ї точки:

Для 4-ї точки:

Де: а – величина зміщення точки на знімку за кут нахилу (мм);

rc – відстань від точки нульових спотворень с до точки на знімку (мм);

- кут нахилу знімка;

- кут з вершиною в точці с між позитивним напрямком головної вертикалі і напрямком на точку знімка, якмй заміряється проти годинникової стрілки;

f – головна відстань аерофотоапарата (мм);

Зміщення точок за кут нахилу вводиться зворотним знаком і показується на макеті знімка.

Результати визначення величин зміщення (а) точок зносимо до таблиці 1 .

f =250 мм = 3o sin = 0,047106

№ точок

rc,мм

cos,о

а,мм

1

77

34о

0.860742

+0,98

2

71

134о

-0.509041

-0.48

3

79

232о

-0.876306

-1.0

4

88

319о

0,2940403

+0.43

Задача 3: Визначення величин зміщення точок за рельєфом місцевості.

Величина зміщення точок 1”2,”3”,4”, за рельєфом місцевості визначаємо за формулою:

Де: n – величина зміщення точок на аерознімку за вплив рельєфа місцевості

rn – відстань від точки надира до точок 1’,2’,3’,4’

h – перевищення даної точки над предметною площиною (м);

Н – висота фотографування над вибраною або середньою предметною площиною (м);

Перевищення точок над площиною визначаємо:

h1 = Z1 - Zcp =203-215=(-12); h3 = Z3 - Zcp =181-215=(-34);

h2 = Z2 - Zcp =225-215=10; h4 = Z4 - Zcp =251-215=36;

Визначені поправки наводимо в таблиці 2:

Zср=215 м Н= 5000 м

№ точок

rn,мм

Z,м

h,м

, мм

1

72

203

-12

-0.17

2

68

225

+10

+0.13

3

86

181

-34

-0.58

4

92

251

+36

+0.66

Задача 4: Визначення масштабів знімка.

Геометрично доказано, що масштаб нахиленого знімка місцевості є величина перемінна. Постійний масштаб тільки на горизонталі, але для кожної горизонталі він свій. Масштаб за головною вертикаллю постійно змінюється. Визначаємо масштаби за горизонталлю в точках о, с, n і в точках 1’’,2’’,3’’,4’’ за напрямком до точки за наступними формулами для точок о, с, n.

За горизонталлю:

; ; .

За вертикаллю:

; ; ;

Для будь – якої точки за напрямком до точки с:

Де: f – головна відстань АФА,мм;

Н – середня висота фотографування, м;

rc – відстань від точки с до точки, яка зайняла положення після введення поправки за рельєф місцевості, мм;

- кут з вершиною в точці с між позитивним напрямком головної вертикалі вертикалі і напрямком до необхідної точки;

- кут нахилу знімка.

Середній масштаб визначається, як середня арифметична:

∆m = mmax – mср =20576 -20397 = 179 мм

Де:

mmax – максимальне значення масштабу;

mср – середній масштаб.

Відносна точність вимірів за середнім масштабом визначається:

Де:

n – відносна точність;

∆m – максимальне відхилення будь-якої із частин масштабів від середньої.

Результати визначення масштабів заносимо до табл.3

mh

mv

mi

mcp

1

20576

20397

179

2

20276

3

20533

4

20202

n

19978

19955

c

20000

20000

o

20024

20044

Задача 5: Побудова клинового масштабу, виміри на знімках.

При вимірах на знімкахкращевикористовуватиголовний масштаб. Але втакомуразіз'являютьсяпомилки у визначеннідовжиниліній. Якщо ця помилка перевищує допустиму величину, то треба використовувати не головний масштаб, а часний.

Тому щоголовний і часний масштаби аерофотознімка мають різні значення, то вони не можуть бути використані при замірах за допомогою поперечного масштабу. У такому разі, для вимірів використовують клиновий масштаб. Клиновий масштаб можна побудувати на міліметровці.

Побудова клинового масштабу проводиться для великого, малого та середньогомасштабів і близького за значенням стандартного.

За горизонтальною лінією відкладається максимальна довжина лінії, яка буде використана для вимірів у межах робочої площини знімкаі робиться оцифровка.

У правому кінці будуємо відрізки за відвісною лінією для трьох масштабів.

Висоту відвісних ліній визначають діленням довжини максимальної лінії в масштабі на знаменники часного і середнього масштабів. Визначені точки по відвісній лінії з'єднують з лівим кінцем горизонтального відрізка. Біля нахилених ліній підписують значення масштабів. Через точку ділення горизонтального відрізка будують вертикальні лінії.

Використовуючи побудований клиновий масштаб і макет знімка, визначити відстань на місцевості між точками 1-2, 2-4, 4-3, 3-1, які заняли положення після введення помилки за рельєф місцевості.

Для визначення довжини лінії на місцевості з допомогою клинового масштабу циркулем замірюють відрізок між точками. Циркуль становлять так, щоб одна голка розміщувалася на горизонтальній лінії клинового масштабу, а друга між похиленою лінією середнього масштабу або іншого. При цьому голки циркуля повинні бути перпендикулярні до горизонтальноїлінії. За нижньою голкою циркуля відліковується величина довжинилінії на місцевості.

Якщо довжина лінії виміряна на місцевості і її треба нанести на знімок, тоді на горизонтальній лінії клинового масштабу вибирають точку, яка дорівнює лінії на місцевості. З цієї точки (d) встановлюють перпендикуляр до похилої лінії заданого масштабу. Отримуємо точку с. Одержана довжина лінії dс буде відрізком на знімку.

Визначити радіус кола, в якому відносна помилка площини за кут нахилу знімка не перевищує вирахуваної максимальної величини за середнім масштабом 1/nіпровести коло на макеті знімка.

Радіус кола визначається за формулою:

Де:

rс - відстань радіуса кола з центром у точці нульових спотворень (с).

Висновок: Геометричний аналіз знімку – це побудова головних елементів аерофотознімку а також нанесення точок з необхідними поправками закут нахилу, рельєф місцевості і. т.д. В результаті виконання розрахунково-графічної роботи №4 було побудовано макет знімка форматом 18 х 18 см, знайдено положення головної точки знімка (о), точки нульових спотворень (с) та точки надіра (n). За даними координатами точок 1, 2, 3, 4 нанесено їх на макет знімка. Потім визначено положення цих точок за кут нахилу знімка та рельєф місцевості і введено ці помилки в положення точок с і n. Похибки знаходились у межах допустимого значення. Було визначено часний та середній масштаб, а також побудовано клиновий масштаб для середнього значення масштабу знімка.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

лабороторна 4.docx

лабороторна 4.docx
Размер: 91.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

Кафедра геодезії,картографії та геоінформатики Лабораторна робота №4 «Геометричний аналіз аерознімка»

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Флобер - создатель объективного романа

Противоречие реализма и антиреализма становится основным противоречием его эстетики. У романа – многозначительный подзаголовок «провинциальные нравы». Омэ Решительно меняется у Флобера понимание счастья.

Генетика и эволюция

Тесты - ответы на вопросы

Страны Латинской Америки в 19 веке

Чили в 19 веке. Аргентина в 19 веке. Мексика в 19 веке.

Метагалактика и электрон

Схема Древа Жизни, представленная в виде 10 Сефир, либо в форме 10 концентрических окружностей, является одним из кодов строения мира.

Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Предмет науки про фінанси. Фінансові категорії. Фінанси як економічна категорія розподілу. Розподільча та контрольна функції фінансів. Фінансова система України.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok