Яциневич Яків Михайлович (1869-1945)

Яциневич Яків Михайлович (1869-1945)

Яків Яциневич – талановитий український композитор, хоровий диригент, фольклорист. Нажаль, пропри зовсім невеликий проміжок часу, який відділяє нас від років життя й діяльності Яциневича, спадщина композитора досі повністю не віднайдена, а біографія його приховує багато таємниць.

Композитор, диригент і фольклорист родом з Білої Церкви на Київщині. Учень М. Лисенка в Києві, з яким 1891-1904 засновував укр. хори. Диригент чоловічого хору Київського університету(1903 - 06) і міськ. хору в Одесі (1925-30).

Життя Яциневича до 1917 року було повністю пов’язане з церквою. Ще змалку, під час навчання у Київській Софійській духовній школі, Я. Яциневич співав у митрополичому хорі. Згодом, у Київській духовній семінарії, його було призначено помічником регента хору Михайлівського собору, що вважався тоді одним з кращих хорових колективів Києва. Після закінчення навчання у семінарії, в 1890 році, Я. Яциневич став регентом хору цього собору. У 20-ті роки композитор активно працює в УАПЦ, створюючи найважливіші церковні твори, які на сьогодні вдалося розшукати («Літургія», релігійні канти, колядки, щедрівки).

Але колесо більшовицького режиму вже почало свої репресивні оберти: у власній домівці було вбито Миколу Леонтовича, помер від тифу Кирило Стеценко. Талант, знання та досвід Яциневича були непотрібні. Наприкінці життя Яциневич був висланий на Кавказ до Адигейської автономної республіки. Останнім місцем його роботи – стала охорона колгоспного саду у далекому Краснодарському краї, де він і помер.

Духовно-музична творчість Я. Яциневича відома у формах як уставної творчості («Літургія», деякі піснеспіви «Всенічної»), так і неуставної (обробки релігійних кантів, колядок). Усі вони вражають надзвичайною пісенністю мелодій, що приваблюють м'якою плинністю, світлим, емоційно насиченим колоритом. Барвиста гармонічна колористика збагачує прозору фактуру красивими переплетеннями консонансних та терпких дисонансних сполучень.

Піснеспіви Яциневича відзначаються певним драматизмом, що надає їм іноді не зовсім властивого церковному характеру активного імпульсу, раптового емоційного сплеску, який потребує особливих музичних форм. Так з'являються канон у піснеспіві «Святий Боже», токатні пружні ритми у «Святу Православну Вкраїнську Церкву», у «Вірую» тощо. На відміну від уставних творів у колядках, щедрівках і ще яскравіше — у кантах Яциневич відходить від усталених форм церковної  музики, створюючи вагомі й емоційно насичені композиції, у структура яких своєрідно сполучаються риси куплетно-варіаційної форми хорової поеми. Іноді структура кантових творів композитора переростає у великі наскрізні композиції, подібні до хорових концертів.

Інші твори: симфонія «1905 рік», ораторія «Скорбна мати» (слова П.Тичини), церк. музика (служба Божа, кантати на теми св. Юрія, Василія, Петра й Павла), хорові твори, понад 200 обробок народних пісень.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Яків Яциневич – талановитий український композитор, хоровий диригент, фольклорист. Життя Яциневича до 1917 року було повністю пов’язане з церквою. Духовно-музична творчість Я. Яциневича відома у формах як уставної творчості

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok