Процес наукового дослідження та його стадії

Традиційна модель наукового пізнання передбачає рух по ланцюжку: встановлення емпіричних фактів - первинне емпіричне узагальнення - виявлення відхилень фактів від правил - винахід теоретичної гіпотези з новою аргументацією - логічний висновок (дедукція) з гіпотези всіх фактів спостереження, що є перевіркою на її істинність.

Емпіричні завдання спрямовані на виявлення, точний опис і детальне вивчення різних фактів, явищ і процесів. Емпіричні дослідження дають можливість отримувати різнобічну інформацію про стан явищ, процесів і сприяють поглибленню їх кількісного та якісного аналізів.

На емпіричному рівні науковець отримує нові знання на основі досліду за допомогою опису, спостереження та експерименту.

Спостереження — цс спосіб пізнання об'єктивного світу на основі безпосереднього сприйняття предметів і явищ за допомогою чуттєвості. Воно дозволяє отримати первинний матеріал для вивчення. Спостереження ведеться за планом і підпорядковується певній тактиці.

Найбільш ефективним джерелом емпіричних знань є науковий експеримент. На відміну від спостереження й опису, експеримент є активним засобом отримання нових знань, оскільки експериментатор у процесі досліду має можливість управляти процесом вивчення явища, стежити за його розвитком, може змінювати його або спростовувати.

Більше 2/3 всіх наукових працівників зайняті експериментальною роботою.

Експеримент - це система операцій, впливу або спостережень, спрямованих на одержання інформації про об'єкт при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводитись в природних і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

Експеримент проводять на заключному етапі дослідження і він є критерієм істини теорії і гіпотез. Експеримент також у багатьох випадках є джерелом нових теоретичних даних, які розвиваються на базі результатів проведеного досліду або законів, що виходять з нього. Основною метою експерименту є перевірка теоретичних положень (підтвердження робочої гіпотези), а також більш широкого і глибокого вивчення теми наукового дослідження.

Експеримент - це спосіб дослідження явищ, процесів шляхом організації спеціальних дослідів, які забезпечують вивчення впливу окремих чинників за умови постійності інших умов або моделювання явищ і процесів на практиці. Експеримент має бути проведений за можливістю в короткі терміни з мінімальними затратами і з високою якістю отриманих результатів.

Експериментальні дослідження є лабораторними і виробничими. В окремих випадках виробничий експеримент ефективно проводити методом анкетування. Цей метод дозволяє зібрати обширну інформацію з питання, яке цікавить.

Залежно від теми наукового дослідження обсяг експерименту може бути різним. Інколи для підтвердження робочої гіпотези достатньо лабораторного експерименту, але буває і так, що необхідно проводити серію експериментальних досліджень: пошукових, лабораторних, полігонних на об'єкті, що знаходиться в експлуатації. Для проведення будь-якого експерименту слід розробити методологію, тобто загальну структуру (проект) експерименту, постановку і послідовність виконання експериментальних досліджень. ,

Методологія експерименту включає такі основні етапи: .

  •  розробка плану-програми експерименту;
  •     оцінка виміру і вибір засобів для проведення експерименту;
  •     проведення експерименту;
  •  обробка і аналіз експериментальних даних.

Це схема традиційного експерименту. В умовах комп'ютеризації можна дещо змінити схему, оскільки значно зростає швидкість і підвищується точність, що дозволяє зменшити обсяги експериментальних досліджень.

У практиці виділяють три напрями, що визначають необхідність проведення експерименту.

Перший — теоретично отримана аналітична залежність, яка однозначно трактує процес дослідження. У цьому випадку обсяг експерименту для підтвердження встановленої залежності мінімальний, оскільки вона однозначно визначається експериментальними даними.

Другий випадок - теоретичним шляхом встановлено тільки характер залежності. Обсяг експерименту дещо більший.

Третій випадок - теоретично не вдалось одержати будь-якої залежності. Розроблено тільки передбачення про якісні закономірності процесу. В багатьох випадках доцільно проводити пошуковий експеримент. Обсяг експерименту значно збільшується.

Результатами наукового дослідження можуть бути емпіричні закони, які грунтуються на фактах, встановлених за допомогою спостережень і експерименту.

Наукове дослідження - це складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти. Формально їх можна подати єдиним комплексом у вигляді функції Z:                                                  

Z={Q, Р, І, М, R, Т, С},

де Q- кінцева мета,

Р - предметна область,

І - інформаційне забезпечення,

М - методичне забезпечення,

R - програмне і технічне забезпечення,

Т - час реалізації задачі,

С - витрати на реалізацію задачі.

Співвідношення означених аспектів у кожному науковому дослідженні має неповторну специфіку. Дослідження різняться за цільовим призначенням, джерелами фінансування і термінами проведення, вони потребують різного технічного, програмного, інформаційного і методичного забезпечення. Однак усім їм притаманні спільні методологічні підходи і універсальні послідовні процедури.

У процесі наукового дослідження виділяють такі складові елементи: виникнення ідеї, формулювання теми; формування мети та завдань дослідження; висунення гіпотези, теоретичні дослідження; проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів; аналіз та оформлення наукових досліджень; впровадження та визначення ефективності наукових досліджень;

Але в науці недостатньо встановити будь-який науковий факт. Важливим є пояснення його з позиції науки, обґрунтування загально-пізнавального, теоретичного та практичного його значення. Накопичення наукових фактів у процесі досліджень є творчим процесом, в основі якого завжди лежить задум вченого, його ідея. Наукове пізнання - дуже трудомісткий і складний процес, який потребує постійної високої напруги, праці з натхненням. Воно прирівнюється до подвигу і потребує максимальної напруги енергії людини, її мислення і дій, інакше воно перетворюється в ремісництво і ніколи на дасть нічого суттєвого.

Наукове дослідження має етапи: організаційний; дослідний; узагальнення, апробація, реалізація результатів дослідження.

1. Організаційний етап. Організація наукового дослідження передбачає вивчення стану об’єкта дослідження, конкретизація місця наукової теми у науковому дослідженні; визначення об’єкта дослідження.

На даному етапі відбувається попереднє визначення теоретичної бази (теоретичні основи, що є базою для наукового дослідження, розгляд історії, оцінка сучасного стану проблеми, збір і підбір інформації про об’єкт, висування і обґрунтування гіпотез).

Організаційно-методична підготовка наукового дослідження передбачає складання: програми наукового дослідження, техніко-економічного обґрунтування (відображення найважливіших показників наукової роботи), плану дослідження теми, методики дослідження (перелік методів і прийомів, які будуть використовуватися в науковому дослідження, висування гіпотез та їх узагальнення), робочий план (складається відповідно до програми і плану наукового дослідження, вказуються календарні строки, етапи робіт і т.д.).

2. Дослідний етап включає в себе:

  •  створення нової інформації
  •  перетворення інформації на ПЕОМ (ділові, професійні).
  •  теоретичні і конкретно-наукові (емпіричні) методи.

На даному етапі проводяться спостереження, обстеження, вибираються критерії оцінки, здійснюється збирання і групування інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Власне виконання дослідження передбачає доведення гіпотез, формулювання висновків і пропозицій, науковий експеримент, коригування попередніх результатів, оприлюднення проміжних результатів – на конференціях, у статтях, доповідях.

Створення нової інформації полягає у проведенні спостережень і виборі оціночних критеріїв, досліджуваних економічних процесів, а також збереженні і групуванні інформації. При цьому передбачається вивчення технологічних процесів, застосування прогресивних засобів виробництва (автоматизованих ліній, верстатів з програмним управлінням та ін.), економічних видів сировини, використання досягнень технічного прогресу в управлінні виробництвом, впровадженні новітніх методів і технічних засобів у плануванні, обліку і контролі виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, корпорацій, галузі. Це дає змогу виявити позитивні і негативні фактори, що впливають на функціонування об'єкта дослідження, і визначити, якими критеріями їх вимірювати.

Для характеристики досліджуваних процесів, виявлення закономірності і тенденцій їх розвитку збирають і групують інформацію для наступного перетворення її відповідно до мети дослідження.

Перетворення інформації на ПЕОМ провадиться згідно з методикою дослідження. Для цього використовують ділові (конторські) і професійні ПЕОМ.

3. Етап узагальнення, апробації і реалізації  результатів дослідження складається з:

  1.   Узагальнення результатів дослідження;
  2.   Апробація;
  3.   Реалізація результатів дослідження.

Дослідна і завершальна стадія науково-дослідного процесу є взаємно обумовленим ланцюгом інтелектуальної діяльності у сфері науки.

Узагальнення результатів дослідження - літературний виклад результатів дослідження у вигляді звіту про виконану науково-дослідну роботу (НДР), дисертації, студентської науково-дослідної роботи та інших форм подання завершеної наукової продукції. При цьому визначають призначення продукту інтелектуальної праці та напрями її використання. Якість виконаної роботи визначають апробацією.

Апробація включає в себе колективне обговорення виконаного дослідження на науково-технічних радах, його рецензування і експертизу, оприлюднення кінцевих результатів у спеціальних журналах, реферативних збірниках, а також у виступах дослідників з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах. Крім того, результати дослідження апробовуються зовнішнім рецензуванням, коли рецензентом виступає стороння установа, підрозділ або вчений, який не входить до штату підрозділу-дослідника, або внутрішнього, виконаного співробітниками підрозділу-дослідника, які не зайняті виконанням робіт за цією темою.

Реалізація результатів дослідження здійснюється дослідним впровадженням їх у практику за участю замовника теми. При цьому виявляються недоробки, які потім усуваються дослідником, коригується звіт про НДР, дисертація, оприлюднюються кінцеві результати дослідження. Реалізація результатів дослідження завершується складанням акта впровадження за участю представників дослідника і замовника, а також здійсненням авторського нагляду за виробничим впровадженням результатів науково-технічних досліджень, захист дисертації.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі. Поняття науки та її нормативне регулювання. Методологічні засади наукових досліджень

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Науково-дослідницька робота

Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі. Поняття науки та її нормативне регулювання. Методологічні засади наукових досліджень

К данному материалу относятся разделы:

Історичні етапи становлення та розвитку науки

Особливості сучасної науки

Суб’єкти наукової роботи і діяльності у вищому навчальному закладі.

Організація вузівської науки

Види і форми науково-дослідної роботи у вузі

Система управління науково-дослідною роботою

Поняття науки та її  нормативне регулювання

Поняття науки та її функцій

 Наукова діяльність та глобалізація науки

Структура і класифікація науки

Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні

Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні

Науково-дослідна робота студентів

Методологічні засади наукових досліджень

Об’єкт та предмет наукового дослідження,  їх класифікація

 Методи дослідження та їх класифікація

Процес наукового дослідження та його стадії

Методика виконання наукових досліджень

Загальнонаукові методи дослідження

Методи теоретичних досліджень

Критерії вибору методології дослідження

Конкретно-наукові (емпіричні) методи дослідження

 Процедури у наукових дослідженнях

Підходи та критерії вибору методів в економічних дослідженнях

Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт

Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт

Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт

Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи

Магістерська робота: поняття та її підготовка

Наукова організація дослідного процесу

Поняття наукової організації праці

Принципи організації праці у науковій діяльності

Особливості творчої праці

Роль особистості  вченого в науці

Планування і раціональна організація праці науковця

Раціональний трудовий режим дослідника і організація робочого місця

Суть і види науково-технічної інформації

Методи пошуку і збору наукової інформації

Аналіз та інтерпретація інформації

Організація роботи з науковою літературою

Форми обміну науковою інформацією

Комп’ютерні технології у наукових дослідженнях

Поняття автоматизованої системи обробки інформації (АСОІ)

Сучасні комп’ютерні технологій та Інтернет в економічних дослідженнях

Економіко-математичне моделювання в науковій роботі

Нормативне регулювання підготовки науково- педагогічних та наукових кадрів в Україні

Система планування та організації підготовки наукових кадрів у ВНЗ

Функції  державних установ і організацій у підготовці науково- педагогічних та наукових кадрів

Організація та порядок роботи спеціалізованих вчених радах

Підготовка кадрів через аспірантуру і докторантуру

Індивідуальний план аспіранта, порядок складання і контролю

Критерії оцінки готовності дисертації

Організація та процедура захисту дисертації на спеціалізованих вчених радах

Економіко-статистичні методи в наукових  дослідженнях

Загальні принципи застосування економіко-статистичних методів в наукових дослідженнях

Методи аналізу стану та динаміки явищ і процесів

Методи факторного аналізу

Методи прогнозування та оптимізації

Похожие материалы:

Гражданское право РФ

Гражданский кодекс РФ. Хорошие ответы на экзамен и зачет. Договор банковского вклада. Иные виды вкладов. Недействительность требований кредитора. Расчетные правоотношения возникают между двумя субъектами. Деловая репутация гражданина. Общая долевая собственность. Право частной собственности предусмотренным ГК РФ.

Метод наблюдение за ребенком

Наблюдение как целенаправленное восприятие исследуемого объекта - один из ведущих методов при изучении ребенка с отклоняющимся развитием. Психологические механизмы. Протокол наблюдения

Первые попытки модернизации России. Реформы Петра I. Оценка его деятельности в современной историографии

Общая характеристика периода. Правление Петра Первого считают своеобразным рубежом между Московским царством и Российской империей. В оценке петровских реформ уже современники первого императора разделились на два лагеря: сторонников и противников его преобразований.

Грамположительные коккию Реферат

Кафедра микробиологии, вирусологии и иммунологии Реферат на тему: «Грамположительные кокки» Аэробные грамположительные кокки делят на две подгруппы: каталазоположительные и каталазоотрицательные.

Торговля несовершеннолетними: проблемы квалификации

Работа выполнена в отделе уголовного права Государственного образовательного учреждения высшего профессионального образования «Российская академия правосудия»