Загальнонаукові методи дослідження — Науково-дослідницька робота | iFREEstore

Загальнонаукові методи дослідження

Загальнонаукові методи використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях. До них належать аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Аналіз – метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета за допомогою мисленного або практичного розчленування його на складові елементи ( частини об’єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Наприклад, аналіз продуктивності праці робітників провадиться по підприємству – у цілому і по кожному цеху.

Синтез (від грец. synthesis – поєднання, з’єднання, складання) – метод вивчення об’єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв’язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез пов’язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв’язок і пізнати предмет як єдине ціле ( продуктивність праці виробничого об’єднання у цілому).

Аналіз і синтез бувають:

а) прямим, або емпіричним (використовується для виділення окремих частин об’єкту, виявлення його властивостей, найпростіших вимірювань і т. ін.);

б) зворотним, або елементарно-теоритичним (базується на теоретичних міркуваннях стосовно причинно-наслідкового зв’язку різних явищ або дії будь-якої закономірності при цьому виділяються та з’єднуються явища, які здаються суттєвим, а другорядні ігноруються);

в) структурно-генетичним (вимагає виокремлення у складному явищі таких елементів, які мають вирішальний вплив на всі інші сторони об’єкту).

Індукція (від лат.induction – наведення, побудження) – метод дослідження, при якому загальний висновок про ознаки множини елементів виводиться на основі вивчення цих ознак у частини елементів однієї множини. Так вивчають фактори, які негативно впливають на продуктивність праці по кожному окремому підприємству, а потім узагальнюють у цілому по об’єднанню, до складу якого входять ці підприємства як виробничі одиниці.

Дедукція (від лат. deduction -  виведення) – метод логічного висновку від загального до окремого, тобто спочатку досліджують стан об’єкту в цілому, а потім його складових елементів. Щодо попереднього прикладу то спочатку аналізують продуктивність праці в цілому по об’єднанню, а потім по його виробничих одиницях.

Дедукція та індукція – взаємо протилежні методи пізнання.

Існує кілька варіантів установлення наслідкового зв’язку методами наукової індукції:

а) метод єдиної подібності. Якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають лише одну загальну обставину, а всі інші обставини різні, то саме ця подібна обставина є причиною явища, яке розглядається;

б) метод єдиної розбіжності. Якщо випадок, у якому досліджуване явище наступає, і випадок, в якому воно не наступає, у всьому подібні і відрізняються тільки однією обставиною, то саме ця обставина, наявна в одному випадку і відсутня у іншому, є причиною явища, котре досліджується;

в) об’єднаний  метод подібності і розбіжності – комбінація двох перших методів;

г) метод супутніх змін. Коли виникнення або зміна одного явища викликає певну зміну іншого явища, то обидва вони перебувають у причинному зв’язку один з іншим;

д) метод решт. Якщо складне явище викликане складною причиною, котра являє собою сукупність певних обставин, і відомо, що деякі з них є причиною частини явища, то решта цього явища викликається обставинами, що залишилися.

Аналогія – метод наукового дослідження, завдяки якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими. Він ґрунтується на подібності деяких сторін різних предметів і явищ, наприклад, продуктивність праці у об’єднанні можна досліджувати не по кожному підприємству, а лише по взятому за аналог, де випускається однорідна з іншими підприємствами продукція та однакові умови для виробничої діяльності. При цьому добуті результати поширюють на всі аналогічні підприємства.

Моделювання – метод, який ґрунтується  на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об’єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Моделі – це такі аналоги, подібність яких до оригіналу суттєва, а розбіжність – несуттєва. Моделі поділяють на два види: матеріальні та ідеальні. Матеріальні моделі втілюються у певному матеріалі – дереві, металі, склі і т. ін. ідеальні моделі фіксуються в таких наочних елементах, як креслення, рисунок, схема, комп’ютерна програма і т. ін.

Абстрагування  (від лат. аbstrahere – відволікати) — метод наукового пізнання, оснований на формуванні образа реального об'єкта шляхом мисленевого виокремлення певних ознак, властивостей, зв'язків і відношень, що цікавлять дослідника, з одночасним ігноруванням багатьох інших другорядних його властивостей.

Конкретизація (від лат. concretus – густий, твердий) – метод дослідження предметів у всій різнобічності їх, у якісній багатосторонності реального існування на відміну від абстрактного вивчення предметів. При цьому досліджується стан предметів у зв’язку з певними умовами їх існування та історичного розвитку. Так, перспективи розвитку галузі визначають на підставі конкретних розрахунків застосування нової техніки і технології, збалансованості трудових і матеріальних ресурсів та ін.

Системний аналіз – вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. У наукових дослідженнях він передбачає оцінку поведінки об’єкта як системи з усіма факторами, які впливають на його функціонування. Цей метод широко застосовується у наукових дослідженнях при комплексному вивченні діяльності виробничих об’єднань і галузі в цілому, визначенні пропорцій розвитку галузей економіки тощо.

На основі загальнонаукових методів дослідження явищ, які відбуваються у природі і суспільстві, у кожній науці сформувалися емпіричні методи, що ґрунтуються на досвіді розвитку конкретної науки та застосуванні її у практичній діяльності людей. Це переважно методи чутливості – відчуття, сприймання і уявлення.

Конкретно-наукові (емпіричні) методи наукового пізнання являють собою специфічні методи конкретних наук, наприклад економічних. Ці методи формуються залежно від цільової функції науки і характеризуються взаємним проникненням до однорідних галузей наук.

Конкретно-наукові (емпіричні) методи в свою чергу включають  теоретичні прийоми досліджень.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

konspekt_lec.doc

konspekt_lec.doc
Размер: 926 Кб

.

Пожаловаться на материал

Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі. Поняття науки та її нормативне регулювання. Методологічні засади наукових досліджень

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Науково-дослідницька робота

Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі. Поняття науки та її нормативне регулювання. Методологічні засади наукових досліджень

К данному материалу относятся разделы:

Історичні етапи становлення та розвитку науки

Особливості сучасної науки

Суб’єкти наукової роботи і діяльності у вищому навчальному закладі.

Організація вузівської науки

Види і форми науково-дослідної роботи у вузі

Система управління науково-дослідною роботою

Поняття науки та її  нормативне регулювання

Поняття науки та її функцій

 Наукова діяльність та глобалізація науки

Структура і класифікація науки

Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні

Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні

Науково-дослідна робота студентів

Методологічні засади наукових досліджень

Об’єкт та предмет наукового дослідження,  їх класифікація

 Методи дослідження та їх класифікація

Процес наукового дослідження та його стадії

Методика виконання наукових досліджень

Загальнонаукові методи дослідження

Методи теоретичних досліджень

Критерії вибору методології дослідження

Конкретно-наукові (емпіричні) методи дослідження

 Процедури у наукових дослідженнях

Підходи та критерії вибору методів в економічних дослідженнях

Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт

Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт

Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт

Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи

Магістерська робота: поняття та її підготовка

Наукова організація дослідного процесу

Поняття наукової організації праці

Принципи організації праці у науковій діяльності

Особливості творчої праці

Роль особистості  вченого в науці

Планування і раціональна організація праці науковця

Раціональний трудовий режим дослідника і організація робочого місця

Суть і види науково-технічної інформації

Методи пошуку і збору наукової інформації

Аналіз та інтерпретація інформації

Організація роботи з науковою літературою

Форми обміну науковою інформацією

Комп’ютерні технології у наукових дослідженнях

Поняття автоматизованої системи обробки інформації (АСОІ)

Сучасні комп’ютерні технологій та Інтернет в економічних дослідженнях

Економіко-математичне моделювання в науковій роботі

Нормативне регулювання підготовки науково- педагогічних та наукових кадрів в Україні

Система планування та організації підготовки наукових кадрів у ВНЗ

Функції  державних установ і організацій у підготовці науково- педагогічних та наукових кадрів

Організація та порядок роботи спеціалізованих вчених радах

Підготовка кадрів через аспірантуру і докторантуру

Індивідуальний план аспіранта, порядок складання і контролю

Критерії оцінки готовності дисертації

Організація та процедура захисту дисертації на спеціалізованих вчених радах

Економіко-статистичні методи в наукових  дослідженнях

Загальні принципи застосування економіко-статистичних методів в наукових дослідженнях

Методи аналізу стану та динаміки явищ і процесів

Методи факторного аналізу

Методи прогнозування та оптимізації

Похожие материалы:

Контрольные измерительные материалы единого государственного экзамена 2015 года по русскому языку

Иностранный язык: Стилистика. Ответы на тест

Технология социальной работы

Методология психологии. Взаимосвязь методологии, методов и частных исследовательских методик

Методология психологии. Этапы исследования методологии науки. Уровень методик и техник исследования. Метод срезов, Комплексный метод, Лонгитюдный метод, Метод наблюдения. Взаимосвязь методологии. Уровни методологических знаний.

Теоретические аспекты налога на добавленную стоимость

Дипломная работа. В ходе написания дипломной работы подробно изучено налогообложения налога на добавленную стоимость. Целью работы являлось изучение налога и пути совершенствования механизма возмещения налога на добавленную стоимость.