Методи теоретичних досліджень

Ідеалізація – це конструювання подумки об’єктів, які не існують у дійсності або практично не здійсненні (наприклад, абсолютно тверде тіло, абсолютно чорне тіло, лінія, площина).

Мета ідеалізації: позбавити реальні об’єкти деяких притаманних їм властивостей і наділити ( у думці) ці об’єкти певними і гіпотетичними властивостями. При цьому мета досягається завдяки:

а) багатоступінчастому абстрагуванню (наприклад, абстрагування від товщини призводить до поняття „площина”);

б) переходу подумки до кінцевого випадку у розвитку якоїсь властивості ( абсолютно тверде тіло);

в) простому абстрагуванню (рідина, що не стискається).

Будь-яка ідеалізація правомірна лише у певних межах.

Формалізація – метод вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою штучних мов, наприклад мовою математики.

Переваги формалізації:

а) вона забезпечує узагальненість підходу до вирішення проблем;

б) символіка надає стислості та чіткості фіксації значень;

в) однозначність символіки (немає багатозначності звичайної мови);

г) дає змогу формувати знакові моделі об’єктів і змінювати вивчення реальних речей і процесів вивченням цих моделей.

Аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил. Передусім це стосується використання економічних законів у наукових дослідженнях, що є аксіоматичними знаннями наукової теорії, які використовують для подальшого розвитку науки.

Гіпотеза та припущення. У становленні теорії як системи наукового знання найважливішу роль відіграє гіпотеза. Гіпотеза є формою осмислення фактичного матеріалу, формою переходу від фактів до законів.

Розвиток гіпотези відбувається за трьома стадіями:

а) накопичення фактичного матеріалу і висловлювання на його основі припущень;

б) формування гіпотези, тобто виведення наслідків із зробленого припущення, розгортання на його основі прийнятої теорії;

в) перевірка отриманих результатів на практиці і на її основі уточнення гіпотези.

Якщо при перевірці наслідок відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію.

Гіпотези (як і ідеї) носять імовірнісний характер. На їх основі відбувається систематизація раніше накопичених знань і здійснюється пошук нових наукових результатів – у цьому сутність і призначення гіпотези як форми розвитку науки. Гіпотеза може узгоджуватися з іншими науковими системами або суперечити їм. Ні те, ні інше не дає підстав відкинути гіпотезу або прийняти її. Гіпотеза може суперечити навіть достовірній теорії. До такої суперечності треба ставитися досить серйозно, але не варто думати, що вона обов’язково призводить до спростування гіпотези. Гіпотеза висувається з надією на те, що вона, коли не цілком, то хоча б частково, стане достовірним знанням.

Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей. Даний метод дослідження використовується головним чином у суспільних науках. У прикладних – він застосовується, наприклад, при вивченні розвитку і формування тих чи тих галузей науки і техніки.

Системний підхід полягає у комплексному дослідженні великих і складних об’єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого із узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, треба вивчити кожен елемент системи у його зв’язку та взаємодії з іншими елементами, виявити вплив властивостей окремих частин системи на її поведінку в цілому, встановити емерджентні властивості системи і визначити оптимальний режим її функціонування.

Створення теорії – узагальнення результатів дослідження, знаходження загальних закономірностей у поведінці об’єктів, що вивчаються, а також поширення результатів дослідження на інші об’єкти і явища, які сприяють підвищенню надійності проведеного експериментального дослідження.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі. Поняття науки та її нормативне регулювання. Методологічні засади наукових досліджень

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Науково-дослідницька робота

Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі. Поняття науки та її нормативне регулювання. Методологічні засади наукових досліджень

К данному материалу относятся разделы:

Історичні етапи становлення та розвитку науки

Особливості сучасної науки

Суб’єкти наукової роботи і діяльності у вищому навчальному закладі.

Організація вузівської науки

Види і форми науково-дослідної роботи у вузі

Система управління науково-дослідною роботою

Поняття науки та її  нормативне регулювання

Поняття науки та її функцій

 Наукова діяльність та глобалізація науки

Структура і класифікація науки

Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні

Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні

Науково-дослідна робота студентів

Методологічні засади наукових досліджень

Об’єкт та предмет наукового дослідження,  їх класифікація

 Методи дослідження та їх класифікація

Процес наукового дослідження та його стадії

Методика виконання наукових досліджень

Загальнонаукові методи дослідження

Методи теоретичних досліджень

Критерії вибору методології дослідження

Конкретно-наукові (емпіричні) методи дослідження

 Процедури у наукових дослідженнях

Підходи та критерії вибору методів в економічних дослідженнях

Поняття, загальна характеристика і вимоги до курсових та дипломних робіт

Основні етапи підготовки курсових та дипломних робіт

Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт

Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи

Магістерська робота: поняття та її підготовка

Наукова організація дослідного процесу

Поняття наукової організації праці

Принципи організації праці у науковій діяльності

Особливості творчої праці

Роль особистості  вченого в науці

Планування і раціональна організація праці науковця

Раціональний трудовий режим дослідника і організація робочого місця

Суть і види науково-технічної інформації

Методи пошуку і збору наукової інформації

Аналіз та інтерпретація інформації

Організація роботи з науковою літературою

Форми обміну науковою інформацією

Комп’ютерні технології у наукових дослідженнях

Поняття автоматизованої системи обробки інформації (АСОІ)

Сучасні комп’ютерні технологій та Інтернет в економічних дослідженнях

Економіко-математичне моделювання в науковій роботі

Нормативне регулювання підготовки науково- педагогічних та наукових кадрів в Україні

Система планування та організації підготовки наукових кадрів у ВНЗ

Функції  державних установ і організацій у підготовці науково- педагогічних та наукових кадрів

Організація та порядок роботи спеціалізованих вчених радах

Підготовка кадрів через аспірантуру і докторантуру

Індивідуальний план аспіранта, порядок складання і контролю

Критерії оцінки готовності дисертації

Організація та процедура захисту дисертації на спеціалізованих вчених радах

Економіко-статистичні методи в наукових  дослідженнях

Загальні принципи застосування економіко-статистичних методів в наукових дослідженнях

Методи аналізу стану та динаміки явищ і процесів

Методи факторного аналізу

Методи прогнозування та оптимізації

Похожие материалы:

Правописание гласных в падежных окончаниях существительных в единственном числе

Урок по теме. Метод проблемного изложения. Постановка учебной задачи. Решение учебной задачи. Первичное обобщение. Точечная диагностика

Формування цінової політики

Сутність і роль цінової політики в сучасній економіці. Основні принципи формування цінової політики. Ціноутворення на ринках різних типів. Ціноутворення за різних видів цінової політики. Ціноутворення на різних етапах життєвого циклу товару

Реферат по культурологии

Культура и ее понимание на Востоке. Индо- Буддийский тип культуры. Конфуцианско- Даосистский тип культуры. Арабо- Исламский тип культуры

Схема педагогического анализа семинарского, методического занятия

Наличие планов, методических разработок и возможность студентов заблаговременно с ними познакомится (в процессе подготовки к семинару, методическому занятию).

Методы и формы воспитания в начальных классах. Функции и требования к учителю

Контроль и оценивание по ФГОС НОО. Понятие компетенция. Характеристика компетенции. ФГОС НОО. Взаимодействие учителя и семьи младшего школьника. Педагогика.