Методічні рекомендації з медичної генетики

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ»

 “Переглянуто  та затверджено”  

на методичному засіданні                                                                                                                                                              кафедри факультетської педіатрії

                                                  та медичної генетики

                                                                           Протокол № 1

                                                 “29” серпня 2014  г.

                                                   

                                                   Завідуючий кафедрою

                                          д.м.н., професор

                                      Абатуров О.Є.

                                                                        

МЕТОДІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ  ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна Медична генетика Модуль № 1 Медична генетика Модуль Змістовній № 2 Хромосомні хвороби.  Профілактика спадкової патології. Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика. Скринуючі програми.Тема заняття 2 Хромосомні хвороби. Загальна характеристика хромосомних хвороб. Клініка основних форм хромосомних хвороб. Профілактика спадкової патології. Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика. Скринуючі програми Курс V Факультет Медичний

  1.  

  1.  Актуальність теми.

Хромосомні хвороби - це группа вроджених спадкових захворювань, спричинених числовим або структурними абераціями хромосом, які видимі у світловому мікроскопі і характеризуються множинними вродженими вадами розвитку. Включення у визначенні «видимі у світловий мікроскоп» виправданне Тим, що сучасні методи молекулярної цитогенетики дають змогу виявити дрібні делеції на рівні гена, що стирає грань між генною і хромосомною патологіею.

Приблизна частота хромосомних хвороб становить 0,59%: аневплоїдії, включаючи мозаїчні форми, трапляютьсяв 38% хворих із хромосомниими порушеннями; трисомії за автосомами – у 22%; структурні перебудови –у 40% (1/2 структурних перебудов- сімейні випадки).

Хромосомні хвороби спричиняють порушення генетичного балансу, тому їхні патологічні дефекти виявляються на всіх етапах онтогенезу. Летальний ефект хромосомної хвороби виявляеться вже на стадії зиготи. Установлено, що 30-40% запліднених яйцеклетин гіне на стадії бластули внаследок порушення  морфогенетичних процесів. Сумарний внесок хромосомних хвороб у внутрішньоутробну загибель плода становить 45%. Так у ранніх абортусов ,як правило виявляють поліплоідію (25%), повні трисомії за автосомами (50%). Моносомії за автосомами проізводять до загибелі на стадії гамет і зигот. Хромосомні хвороби соматичних клітин трапляються в 1-3% випадків, можуть  стати причиною злоякісного росту внаследок активаціх онкогенів за наявності транслокацій, делецій. Так, транслокації між 9 і 22 хромосомами спричиняють міелолейкоз. Хромосомні аберації накопичуються також у процеі старіння. Вище викладене підкреслює актуальність даною тими і обуславливает| необхідність її поглибленого вивчення.

2. Конкретні цілі :

  •  Визначати тактику ведення хворих при найбільш поширених хромосомних хворобах.
  •  Визначати етіологію й цитогенетику, патогенез та загальні характеристики хромосомних хвороб.
  •  Диференціювати найбільш поширені хромосомні синдроми: Дауна, Патау, Едварда, «котячого крику», Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера.
  •  Визначати рівні та тактику профілактики спадкових хвороб
  •  Визначати показання до проведення медико-генетичного консультування.
  •  Визначати показання до проведення та сучасні методи пренатальної діагностики, показання для елімінації вагітності.
  •  Визначати нозологічні форми, що підлягають просіюючій доклінічній діагностиці. Демонструвати володіння питаннями біоетики при проведенні просіюючих програм.

Знати:

  •  Етіологія хромосомних хвороб.
  •  Класифікація хромосомних хвороб. Хромосомні аберації та геномні мутації. Часткові трисомiї й моносомiї. Повні й мозаїчні форми. Однобатьківські дисомiї. Хромосомний iмпринтинг. Вік батьків і частота хромосомних хвороб у дітей.
  •  Патогенез хромосомних хвороб. Залежність тяжкості клінічної картини від хромосомного дисбалансу, кількості втягненого в процес еу- і гетерохроматину. Механізми порушення розвитку й виникнення вад розвитку при хромосомних хворобах: нерозходження в мейозі, порушення овогенезу, деконденсація хромосом в ооцитах.
  •  Летальні ефекти хромосомних і геномних мутацій (спонтанний аборт, мертвонародження, рання дитяча смертність).
  •  Вади розвитку, втягнення різних систем у патологічний процес, черепно-лицьова дизморфія, затримка темпів психомоторного розвитку, розумова відсталість, ендокринопатія. Прогредієнтний перебіг.
  •  Особливості клінічних проявів окремих синдромів: Дауна, Патау, Едвардса, трисомії 8, трисомії 22, "котячого крику", Вольфа-Хиршхорна, Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера, трисомiї X, полісомiї Y. Популяцiйна частота. Особливості перебігу вагітності при хромосомних синдромах. Онкогенетичний характер хромосомної патології. Можливості терапії й реабілітації хворих. Пренатальна діагностика хромосомних хвороб.
  •  Етнічні, географічні, соціальні фактори, що обумовлюють розходження в поширеності спадкової патології. Генетико-демографiчнi процеси й поширеність спадкових хвороб.
  •  Види профілактики спадкових хвороб: первинна, вторинна і третинна профілактика. Рівні профілактики: прегаметичний, презiготичний, пренатальний і постнатальний. Шляхи проведення профілактичних заходів: керування пенетрантнiстю та експресивністю; елімінація ембріону і плода; планування родини й дітонародження; охорона навколишнього середовища.
  •  профілактичних заходів: медико-генетичне консультування; пренатальна діагнос т Форми ика;   масові    просіюючі  програми; "генетична" диспансеризація населення (регістри); охорона навколишнього середовища й контроль за мутагеннiстю факторів середовища.
  •  Медико-генетичне консультування (МГК) як вид спеціалізованої медичної допомоги населенню. МГК як лікарський висновок. Завдання МГК і показання до направлення хворих та їхніх родин на МГК. Проспективне і ретроспективне консультування. Генетичний ризик, ступені ризику. Поняття про теоретичний і емпіричний ризик. Принципи оцінки генетичного ризику при моногеннiй, хромосомнiй і мультифакторiальнiй патології.
  •  Методика проведення МГК. Розрахунки генетичного ризику; повідомлення інформації  пацiєнтам; допомога родині у прийняттi рішення. Деонтологiчнi та етичні питання МГК. Взаємодія лікарів при МГК. Організація медико-генетичної служби в Україні. Історія розвитку дородової діагностики. Пренатальна діагностика як метод профілактики. Загальні показання до пренатальної діагностики.
  •  Неiнвазивнi методи пренатальної діагностики. Ультразвукове дослідження: принципи, показання, терміни проведення, ефективність  діагностики різних захворювань плода, оцінки стану плаценти, плодового мішка. Визначення рівня біохімічних маркерів (АФП, хорiонiчного гонадотропiну та ін.) у сироватці крові вагітних як скринінг для виявлення ПВР і хромосомних захворювань плода.
  •  Iнвазивнi методи. Методи одержання плодового матеріалу: хоріон- і плацентобiопсiя, амнiо- і кордоцентез. Показання, терміни, протипоказання і можливі ускладнення. Діагностика окремих нозологiчних форм.
  •  Деонтологiчнi та етичні питання, що виникають при проведенні допологової діагностики.

    Уміти :

  •  зібрати|повизбирувати| анамнез, проводити клінічне обстеження дітей;

·   проаналізувати основні діагностичні критерії хромосомного захворювання у дітей;

  •  виявлять| ведучі клінічні синдроми|;
  •  інтерпретувати результати| клінічного, лабораторного і інструментального обстежень;

·   диференціювати хромосомні хвороби з|із| іншими захворюваннями

3. Базовий рівень підготовки.

Назва тих, що передйдуть      дисциплін Отримані навики 1.Нормальна анатоміяЗнати анатомію різних систем організму у дітей.2. Гістологія та ембріологіяЗнати гістологічну будову тканин організму, основні єтапи  ембріологічного періоду3.Нормальна  фізіологіяВикористовувати знання особливостей функціонування різних  систем у дітей4. Біохімія Розуміти суть процесів обміну речовин, їх регуляцію, особливості метаболізму у дітей, знати хімічний склад крові, сечі.5.Патологічна фізіологіяЗнати етіологію і патогенез основних клінічних синдромів при патології різних систем  у дітей.6.Патологічна анатоміяЗнат морфологічні особливості органів і систем при розвитии патологічних процесів для розуміння функціональних змін  при конкретних генетичних захворюваннях 7. ФармакологіяВикористовувати знання взаємодействии організму і лікарських препаратів, їх механізми дії, способи введення, виделения і дозування.8. Медична біологіяЗнання основ генетики, генетичних механізмів пато- і саногенезу.9. Пропедевтика дитячих хвороб    Знати анатомо-фізіологічні особливості і семіотику основних захворювань, уміти збирати анамнез у дітей і їх батьків, оцінювати стан хворого, проводити обстеження, інтерпретувати дані лабораторних і інструментальних методів обстеження.

4.  Склад учбового матеріалу.

Хромосомні хвороби – це захворювання, в основі яких лежать кількісні або структурні аберації хромосом, що виявляються у світловому мікроскопі.

Аутосомні хвороби: синдром Дауна, синдром Патау, синдром Едварда, синдром «котячого крику».

Синдром Дауна.

Найбільш частою патологіею аутосом є трисомія хромосоми 21 (синдром Дауна 47,ХУ, +21) – частота розповсюдженості 1:1000. Діти з синдромом Дауна

частіше народжуються у жинок старшої вікової групи. Цитогенетично синдром Дауна поданий двома варіантами: 1) проста трисомія по хромосомі 21 (47,ХУ, +21); 2) транслокаційна форма (повний чи мозаїчний варіант – за рахунок злиття довгого плеча хромосоми 21 з іншими аероцентричними хромосомами групи Д (13-15) чи Д (21-22). Регулярна трисомія складае 90-94% усіх випадків цієї патології, а повний чи мозаїчний транслокаційний варіант відповідно по 3-4% кожний.

Клінічні діагностичні критерії:

- сплощення профілю обличча -90%,

- відсутність рефлексу Моро -85%,

- м’язова гіпотонія -80%,

- монголоїдний розріз очних щілин -80%,

- надлишок шкіри на шиї – 80%,

- розхитаність суглобів -80%,

- диспластичний таз -70%,

- дисплазія вушних раковин -60%,

- клинодактилія мізинця -60%,

- поперечна лінія долоні -45%,

- вади серця -60%.

Наявність 4-5 найважливіших ознак дозволяє клінічно запідозрити синдром Дауна. Лікування малоефективне, в основному воно симптоматичне. Широко застосовують стимулюючу терапію (вітаміни, екстракт алое, гормональні препарати). Медико-педагогічні лікувальні заходи дозволяють адаптувати деяких хворих до посильної трудової діяльності.

                     Синром Патау

Частота 1:7000-8000 новонароджених. Так само, як і при синдромі Дауна, обидві статі ушкоджуються однаково. Найчастіше діти з цим синдромом народжуються від матерів старшого віку.

Цитогенетично розрізняють два варіанти: 1) простий трисомний (трисомія по хромосомі 13 (47,ХХ, +13) – до 80% усіх випадків; 2)транслокаційний (зайва хромосома 13 зливаеться з однією з хромосом групи Д (13-15).

Клінічна картина дуже типова:

Мікроцефалія, низький скошений лоб, очні щілини вузькі, запале перенісся, низько посаджені та деформовані вуха, мікрофтальм, анофтальм, щілини можуть бути як одно- так і двосторонніми. У більшості дітей коротка шия, полідактилія, флексорне розташування польців рук. Дуже часто відзначається аномалії кістково-мьязової  та серцево-судинної і сечевої систем. Тривалість життя при синдромі Патау не більше 3 місяців. Тільки незначне число дітей живуть трохі більше року.

                    Синдром Едвардса

Частота серед новонароджених коливаеться від 1 на 7000 до 1 на 10000 дітей; дівчатка вражаються втричі частіше, ніж хлопчики. Так само, як при синдромі Патау, є чітка залежність частоти народження дітей з цим синдромом від року матері.

Цитогенетично у 80% хворих виявляеться трисомія по хромосомі 18, (47, ХУ, +18) у 10% - мозаїцизм, в решті випадків є інші хромосомні порушення. Вагітність протекає більш тривало (до 42 тижнів), відзначається слабка активність плода, багатоводдя. Діти часто народжуються в асфіксії, з низькою масою тіла. Череп маленький, збоку стиснутий, потилична частина довгаста, лоб маленький, вуха розташовани низько і їхня форма майже завжди аномальна, очні щілини вузькі, спостерігається гіпертелорізм, епікант, птоз, часто колобома, мікрофтальмія, катаракта, рот маленький, високе піднебіння, іноді з щілиною. Шия коротка, коротка грудна клітка, серцевий горб. Характерне розташування пальців кісті – вони зігнути, 1 палець перекриває 3, а 5-4. Типова форма стопи у вигляді «качалки», клишоногість. Постійни вади серця, нирок, травного тракту. У 100% хворих відзначається низкий інтелект, часто ідіотія чи імбецильність. Тривалість життя переважно не більше 6 місяців, деякі діти доживають до 10 років. Причина смерті – серцева недостатність або інфекційні захворювання.

Порушення в системі статевих хромосом

Аномалії статевих хромосом у людини найчастіше мають вигляд трисомії і моносомії. Сумарна частота хромосомних аномалій у статевих хромосомах становить 4 на 1000 народжень. Своєрідною особливістю гоносомних аномалій є мозаїцизм. Усілякі поєднання різних клонів клітин (нормальні й аномальні) обумовлюють різну клінічну симптоматику у хворих з одним і тим же синдромом.

У жінок найчастіше зустрічаються аномалії статевих хромосом: синдром Шерешевського-Тернера, у чоловіків – синдром Кляйнфельтера.

              Синдром Шерешевського-Тернера

Синдром 45,ХО зустрічається з частотою 1:2000 - 1:3000 новонароджених дівчаток. Моносомія по хромосомі Х виявляється приблизно при 1% усіх зачать, а серед усіх спонтанних абортів – у 18% випадків. Близько 95% зигот із хромосомним набором ХО гине внутрішньоутробно.

Синдром Шерешевського-Тернера характеризується великою цитогенетичною і клінічною варіабельністю, що пояснюється як мозаіцизмом, так і втратою різних частин статевих хромосом. Приблизно у 60% хворих в каріотипі міститьсятікі одна хромосома Х, в інших випадках спостерігаються різні типи структурних перебудов цієї хромосоми.

Клінічні симптоми захворювання,що виявляються з перших днів життя: коротка складчаста шия, що нагадує «шию сфінкса», надлишок шкіри на шиї, лімфонабряк кистей та стоп. З віком виявляються інші ознаки синдрому: низький зріст (98%), широка грудна клітка (60%), Х-подібне викривлення гомилок (56%), статевий інфантилізм, первинна аменорея і безпліддя (біль як у 90%) випадків. Вражаються серцево-судинна, сечостатева, кістякова системи. Інтелект нормальний або близький до норми. Попередній діагноз синдрому Шерешевського-Тернера заснован на клінічній картині, дослідження полового хроматину, остаточний – на результаті цитогенетичного аналізу.

            Синдром Кляйнфельтера

Генетичною особливістю цього синдрому є різноманітність хромосомних варіантів  і їхнє поєднання (мозаїцизм). Виявлено кілька типів полісемії по хромосомах Х і У у осіб чоловічої статі: 47,ХХУ; 48ХХХУ; 49ХХХУУ; 49ХХХХУ та ін. Найчастіше зустрічається варіант 47, ХХУ, частота якого коливається в межах 2 – 2,5 на 1000 новонароджених хлопчиків.

Для чоловіків із синдромом Кляйнфельтера характерні: високий зріст, непропорційно довгі кінцівки, євнухоїдизм, порушений сперматогенез (внаслідок цього безплідність, азооспермія або олігоспермія, гінекомастія, зменшення яєчок, підвищена продукція жіночих статевих гормонів), схільність до ожиріння, рідке оволосіння у пахових западинях і на лобку. Гістологічно визначається дегенерація ферментативного епітелію та гіаліноз сім’яних канатиків.

Клінічна картина починає виявлятися в хлопчиків тільки в період статевого дозрівання. Попередня діагностика заснована на характерній клінічній картині і наявності статевого хроматину в епітелії слизової оболонки щоки. Остаточний діагноз встановлюється при цитогенетичному дослідженні.

Лікування тестостероном і метилтестостероном спрямоване на корекцію вторинних статевих ознак. Однак пацієнти навіть після терапії залишаються безплідними.

       |наклика

5. План проведення заняття

№ Елементи практичного заняття Час (хвилини) Перевірка  присутніх                                    Програмований  контроль                                Курацiя  хворих                                        Оволодіння  практичними навичками                      Установка  мети  заняття     Клiнiчний  розбір  теми  з  обговоренням наступних  питань :                                            - Хромосомні хвороби. Загальна характеристика хромосомних хвороб.          - Клініка основних форм хромосомних хвороб                                  - Профілактика спадкової патології                       - Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика           - Скринуючі програми Завдання  для  домашньої самопідготовки  з вказанням нової теми та  рекомендованої літератури                                             51020201020601020105

                  

6. Методика проведення практичного заняття:

        Асистент знайомить  студентiв  з  метою та змiстом практичного заняття. У вступному слові підкреслює, що приблизна частота хромосомних хвороб становить 0,59%: анеуплоїдії, включаючи мозаїчні форми, трапляютьсяв 38% хворих із хромосомниими порушеннями; трисомії за автосомами – у 22%; структурні перебудови –у 40% (1/2 структурних перебудов- сімейні випадки). Хромосомні хвороби спричиняють порушення генетичного балансу, тому їхні патологічні дефекти виявляються на всіх етапах онтогенезу.

Летальний ефект хромосомної хвороби виявляеться вже на стадії зиготи. Установлено, що 30-40% запліднених яйцеклетин гіне на стадії бластули внаследок порушення  морфогенетичних процесів. Сумарний внесок хромосомних хвороб у внутрішньоутробну загибель плода становить 45%.

Далі увага студентів зосереджуеться на чинниках, що передують та сприяють розвитку хвороби, потім класифікації,  загальной характеристике хромосомних хвороб, клінічним проявам патології соматичних та полових хромосом. Обговаріваються питання профілактикі спадкової патології, проблеми медико-генетичного консультування та пренатальної діагностики. Потім увага студентів зосереджується на проведенні скринуючіх програм

Особливу увагу приділяють питанням діагностики захворювань при яких затримка початку лікування істотно знижує імовірність сприятливого прогнозу захворювання.. Заняття проводиться у  вiддiленнi старшого віку i в учбовiй  кiмнатi. Студентам пропонують данні допоможніх методів дослідження: аналізи періферічної крові, гормональні і біохімічні аналізи крови, рентгенограми.     Проводиться розподіл студентів на курацію хворих.

Після проведення курації проводяться підсумкі заняття з оцінкою кожного студента та оголошується тема слідуючого заняття.

№ЗавданняВказівки студентам викладача Примітка викладача для студентівПровести курацію хворого на хромосомну хворобу 1.Збір скарг, даних анамнеза хвороби, життя.2.обстеження детини3.обосновання попереднього діагнозу4.складання плану додаткових методів дослідження5.інтерпретація получених даних та проведення диференціального діагнозу6.обосновання криничного діагнозу7.призначення лікуванняЗвернути увагу на особливості анамнезу життя (спадковість, особливості вагітності, пологів, періода новонародженності, фізичного та нервово-психичного розвитку),  виявлення факторів, що сприяють розвитку хвороби, характеру перебігу; попереднього дослідження та лікування

7. Способи контролю:

Контрольні питання:

  1.  Хромосомні хвороби. Визначення поняття. Етіологія та класифікація.
  2.  Ефекти хромосомних аномалій в онтогенезі.
  3.  Патогенез хромосомних хвороб.
  4.   Загальна характеристика хромосомних хвороб.
  5.   Клініко-генетична характеристика синдрому Патау.
  6.   Клініко-генетична характеристика синдрому Едвардса.
  7.   Клініко-генетична характеристика синдрому Дауна.
  8.   Клініко-генетична характеристика синдрому Шерешевського-Тернера.

9    Клініко-генетична характеристика полісомій за статевими хромосомами.

  10    Клініко-генетична характеристика синдромів часткових анеуплоїдій.

  11    Клініко-генетична характеристика мікроцитогенетичних синдромів.

   Фактори підвищеного ризику народження дітей з хромосомними хворобами.

 12.   Профілактика природженої та спадкової патології. Види та рівні профілактики.

  1.    Генетичні основи профілактики природженої, спадковой мультифакторіальної патології.
  2.     Питання планування сім’ї та преконцепційна профілактика.
  3.     Охорона навколишнього середовища як складова профілактики.
  4.     Медико-генетичне консультування (МГК). Показання. Методи. Функції лікаря-генетика.  Ефективність.
  5.     Пренатальна діагностика (ПД). Загальні питання. Показання. Терміни проведення.
  6.     Масовий та селективний ультразвуковий скринінг вагітних.
  7.     Неінвазивні та інвазивні методи ПД. Методики. Показання. Терміни проведення. Можливості методу.
  8.    Доклінічна діагностика та профілактичне лікування.
  9.    Скринінгові програми. Масові та селективні скринінгові програми.
  10.    Генетичний моніторинг природженої та спадкової патології.

8. Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття

           - таблиця класифікації хромосомних хвороб

           - рентгенограми, аналізи крові

           - список  рецептiв    -  препарати  гормональної терапії (препарати СТГ – сайзен, генотропін, Растан; дивигель, тестостерон), витаміни.

           - список  рекомендованоi  лiтератури

                СИТУАЦІЙНІ    ЗАДАЧІ

Задача 1.

Дівчинка 7 міс., госпіталізована з приводу пневмонії. Пневмонією хворіє повторно, тричі переносила ГРВІ. Від 3-ї вагітності, перших пологів. Дв

і попередні вагітності закінчилися викиднями. Пологи в термін, вага при народженні 3200г. Батьки: мати – 41 рік, батько – 50 років.

    При огляді: шкіра чиста, бліда, суха, вушні раковини маленькі, деформовані. Лоб вузький, потилиця скошена. Антимонголоїдний розріз очей, широке перенісся, епікант, язик великій.

Пальци рук короткі, на долоні одна поперечна борозда.

    При аускультації области сердца – грубий систолічний шум, епіцентр шуму у четвертому міжребірьї ліворуч від грудини. Виражена гіпотонія.

Поставьте правільний діагноз:

  1.  Рахіт 2, період розпалу.
  2.  Синдрос Дауна.
  3.  Синдром Шерешевського-Тернера.
  4.  Природжений гіпотиреоз.
  5.  Фенілкетонурія.

Задача 2.

Дівчинка 13,5 років поступила в дитяче відділення зі скаргами на відставання в рості і статевому розвитку. Спадковість не обтяжена, народилася своєчасно від 5 нормально протекаючої вагітності. Зріст і вагу при народженні не вимірювали, але відхілень від норми мати не відзначила. Раніше психомоторний розвиток без особливостей. Хворіла рідко. У віці 2 років перенесла кір. З 8 років відвідує школу, вчиться задовільне. Різке відставання росту стало помітне з 10 років.

    Під час госпіталізації зріст дівчинки 130см, вага 38 кг., статура маскулінна. Кінцівки короткі. «Кістковий вік» відповідає 10 рокам. Низький ріст волосся на шиї. Шия коротка, «крилоподібна». Вушні раковини деформовани, грудна клітка широка. Молочні залози не розвинені, соски рудиментарні, статеве оволосіння відсутнє. Зовнішні статеві органи розвинені по жіночому типу, відповідають віку 3-5 років. З боку внутрішніх органів, очей патології не виявлено.

    Який попередній діагноз можна поставити?

  1.  Хвороба Дауна.
  2.  Природжений гіпотиреоз.
  3.  Хвороба Шерешевського-Тернера.
  4.  Затримка статевого розвитку, обумовлена відсутністю гонад.
  5.  Затримка статевого розвитку, обумовлена перенесеними захворюваннями.

Задача 3.

Хлопчик 12 років, батьки скаржаться на надмирну вагу дитини, зменьшени в розмірах статеві органи. Від першої вагітності, передчасних пологів у терміні 30 тижнів. Вага при народженні 2400 г.

    При огляді дитина високого зросту з надмірною вагою тіла, відкладення жирової тканини на стегнах за жіночим типом. Гінекомастія. Шкіра смуглява. Гіперпігментація природних складок шкіри.Яєчка зменшені в розмірах, відповідають віку 8 років, оволосіння відсутне.

    Встановіть діагноз:

  1.  Пубертатний гіпоталамічний синдром.
  2.  Гінекомастія.
  3.  Синдром Кляйнфельтера.
  4.  Ожиріння.
  5.  Синдром Іценка-Кушинга.

ТЕСТИ

 1. Пренатальна діагностика – це

1) заходи, спрямовани на попередження розвитку захворювання детини;

2) заходи по запобіганню вагітності при умові підвищенного ризику народження хворої дитини;

3) діагностика хвороби у плода;

4) оцінка ризику розвитку хвороби у дитини при народженні;

5) діагностика гетерозиготного носійства рецесивних патологічних генів у вагітних.

  1.  Масовий біохімічний скринінг застосовуеться:
  2.  міотонічна дистрофія;
  3.  мукополісахарідоз
  4.  гемофілія;
  5.  фенілкетонурія;
  6.  гіпотиреоз.

  1.  Виберіть два показання для біохімічного скринінгу:
  2.  вади розвитку органів і систем;
  3.  природжена гіпотрофія;
  4.  повторні викідні;
  5.  імбецильність, розгальмованість,незвичайний запах сечі;
  6.  катаракта, спленомегалія, відставання в розвитку.

  1.  Виберіть правильну відповідь на питання, як називається хромосома з кінцевим розташуванням центромери:
  2.  метацентрична;
  3.  аероцентрична;
  4.  дицеметрична;
  5.  субметацентрична.

  1.  Для якого хромосомного захворювання характерні наступні симптоми: щілина губи і піднебіння, мікроцефалія, полідактилія, вади розвитку нирок, зниження інтелекту:
  2.  синдром Едвардса;
  3.  синдром Дауна;
  4.  синдром Патау;
  5.  синдром «котячого крику».
  6.  Які дві формули каріотипу характеризують синдром Дауна:
  7.  47,ХХ,+13;
  8.  47,ХХ,+22;
  9.  46,ХУ, - 14,t(21;14)
  10.  47,ХХУ;
  11.  47,ХХ,+21.

  1.  Який синдром має місто в аномалії аутосом:
  2.  синром трисомії Х;
  3.  синдром Кляйнфельтера;
  4.  синдром Патау;
  5.  синдром полісемії У;
  6.  синдром Шерешевського-Тернера.

  1.  Діагноз синдром Патау встановлюється за наявності:
  2.  трисомії хромосоми 8;
  3.  трисомії хромосоми 9;
  4.  трисомії 13;
  5.  трисомії 18;
  6.  трисомії 21.

  1.  Остаточний діагноз хромосомної патології засновується на даних:
  2.  цитогенетичного методу;
  3.  генеалогічного аналізу;
  4.  дослідження дерматогліфіки;
  5.  біохімічних проявів.

  1.  Як часто вознікає синдром моносоміі Х:
  2.  1: 600
  3.  1: 1000
  4.  1: 20000
  5.  1: 2000-1:5000

  1.  Які відмінні ознаки синдромів Нунан та Шерешевського-Тернера:
  2.  низький зріст;
  3.  широка грудна клітка;
  4.  крилоподібна шия;
  5.  хромосомна аномалія (45ХО);
  6.  аменорея та безпліддя;

  1.  Які синдроми відносяться до часткових анеуплоїдій:
  2.  синдром Дауна;
  3.  синдром Кляйнфельтера;
  4.  синдром котячого крику;
  5.  синдром Вольфа-Гіршхорна;

  1.  Які твердження вірні:
  2.  Людина з каріотипом 47,ХУУ не життєздатна;
  3.  Більшість чоловіків із такими змінами в каріотипі не відрізняються від нормальних індивідів за фізичним, розумовим розвитком;
  4.  Більшість чоловіків із такими змінами в каріотипі не відрізняються від нормальних індивідів за статевим розвитком;
  5.  В них спостерігається підвищена схільність до агресії та кримінальних дій;
  6.  Даний хромосомний синдром виникає у хлопчиків із частотою 1: 1000;

  1.  Яка характеристика синдрома Вольфа –Гіршхорна:
  2.  незвичний плач, мікроцефалія, антимонголоїдний розріз очей, розумова відсталість, делеція короткого плеча хромосоми 5;
  3.  Гипертелорізм, дзьобоподібний ніс, мікроцефалія, асиметрія черепа, черепно-лицеві дисморфії, делеція короткого плеча хромосоми 4;
  4.   Синдром часткової трисомії хромосоми 9: олігофренія, затримання фізичного розвитку, характерне обличча;   

  1.  Назвіть характерні клінічні ознаки моносемії Х у новонароджених:
  2.  коротка крилоподібна шия з надлишком шкіри;
  3.  гипогенитализм
  4.  затримання росту
  5.  набряк стоп, гомілок, кистей рук та передпліч;
  6.  недорозвинення вторинних статевих ознак;

                                 

Еталони відповідей

Задача 1: 2

Задача 2: 3

Задача 3: 3

                              Тести

1) 3;       2) 4;    3) 4,5;    4) 2;    5) 1;

6) 3,5;    7) 3;    8) 3;       9) 1;    10) 4;

   11) 4,5;   12) 3,4;   13) 2,3,4,5;    14) 2;   15) 1,4;

ЛІТЕРАТУРА

Навчальна:

  1.  Медична генетика: Підручник/За ред. чл.-кор. АМН України, проф.О.Я.Гречаніної, проф. Р.В.Богатирьової, проф. О.П.Волосовця. – Київ: Медицина, 2007. -  536 с.
  2.  Т.В.Сорокман, В.П.Пішак, І.В.Ластівка, О.П.Волосовець, Р.Є.Булик. Клінічна генетика. - Чернівці, 2006. – 450 с.
  3.  Бужієвська Т.І.Основи медичної генетики. - Київ: “Здоров’я”, 2001.-135с.
  4.  Бочков Н.П. Клиническая генетика: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп.- М.:ГЭОТАР-МЕД, 2002. – 448 с.:ил.
  5.   І.С.Сміян, Н.В.Банадига, І.О.Багірян. Мед. генетика дитячого віку. – Тернопіль: Укрмедкнига». – 2003. – 183 с.
  6.  Гречаніна О.Я., Богатирьова Р.В., Біловол О.М. та співавтори «Клініка та генетика спадкових захворювань, що супроводжуються шлунково-кишковими  та загальними абдомінальними симптомами». Тернопіль, ТДМУ, 2008. – 216 с.
  7.  Ю.Б. Гречаніна, С.І. Жаданов, В.А. Гусар, О.В. Васильєва «Мітохондріальні хвороби: проблеми діагностики, лікування та профілактики». Рекомендовано МОЗ України як учбовий посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів-інтернів. Харків, ХНМУ. 2008, 71 с.
  8.  Пішак В.П., Мещишин І.Ф., Пішак О.В., Мислицький В.Ф. Основи медичної генетики. - Чернівці, 2000.- 248 с.
  9.  Наследственные нарушения нервно-психического развития детей: Руководство для врачей/ Под ред. П.А.Темина, Л.З.Казанцевой.- М.:Медицина, 2001. – 432 с.:ил.
  10.  Р.Г.Артамонов. Редкие болезни в педиатрии. Диагностические алгоритмы. – М.:ГЭОТАР-Медиа». – 2007. – 128 с.
  11.   Мещишин І.Ф. Особливості обміну речовин у дітей. – Чернівці, 2003. – 108 с.
  12.  Бажора Ю. Клиническая генетика: уч. пособие. – Одеса: «Друк», 2001. – 159 с.
  13.  Г. И. Лазюк. И. В. Лурье, Э. Д. Черствой. Наследственные синдромы множественных врожденных пороков развития. М.:Медицина, 1983.
  14.  Essential Medical Genetics / M.Connor &M. Ferguson-Smith Ed., 5 th ed. - “Blackwell Science Ltd”.- 1997. - 236 p.

Наукова:

  1.   В.П. Пузырев, В.А.Степанов. Патологическая анатомия генома человека. Новосибирск, 1998.
    1.   Е.Я. Гречанина. «Молекулярная медицина: реальность и персективы». Харьков, 2007. – 120 с.
    2.  Ф. Фогель. А. Мотульски. Генетика человека. М.:Мир, в 3-х томах,1990.
    3.  Wallace C.D., Brown M.D., Lott M.T. Mitochondrial DNA variation in human evolution and disease // Gene 238. 1999. P.211-230
    4.  Zhadanov S.I., Grechanina E.Ya., Grechanina Yu.B., Gusar V.A., Fedoseeva N.P., Lebon S., Münnich A., Schurr T.G. «Fatal manifestation of a de novo ND5 mutation: Insights into the pathogenic mechanisms of mtDNA ND5 gene defects». Mitochondrion. 2007. – P.260-266.
    5.  Геномика - медицине. Научное издание/ под ред. Академіка РАМН В.И. Иванова и академіка РАН Л.Л. Киселева. – М: ИКЦ «Академкнига»,  2005. – 392 с.: ил.
    6.   Ворсанова С.Г., Юров И.Ю., Соловьев И.В., Юров Ю.Б.. Гетерохроматиновые районы хромосом человека: Клинико-биологические аспекты. – М.: ИД «Медпрактика - М», 2008, 300 с.   
    7.  Ю.И.Барашнев, В.А.Бахарев, П.В.Новиков. Диагностика и лечение врожденных и наследственных заболеваний у детей». – М., «Триада-Х», 2004 г.
    8.  Козлова С.И., Демикова Н.С., Семанова Е.И, Бенникова О.Е. Наследственные синдромы и медико-генетическое консультирование. Изд. 2. - М.: Практика, 1996.- 416с.
    9.  Денисов И.Н., Улумбеков Э.Г. (ред.). 2000 болезней от А до Я. — М.: ГЭОТАР-МЕДИЦИНА, 1998. – 356 с.
    10.  Спадкові захворювання і природжені вади розвитку в перинатології. – В.М. Запорожан. – К., 1997. – 389 с.
    11.  Наследственные болезни и медико-генетическое консультирование: под ред. Шаболина В.Н. – Москва, 1991. – 226 с.
    12.  Атлас спадкової патології. Essential Medical Genetics / M.Connor &M. Ferguson-Smith Ed., 5 th ed. - “Blackwell Science Ltd”.- 1997. - 236 p.
    13.  Синдром Дауна. Медико-генетическое и социально-психологический портрет». Под ред. Ю.И.Барашнева. – М.: «Триада-Х»,  2007. – 280 с.
    14.  Синдром Дауна: діагностика, опіка, запобігання. Під ред. Л.С.Євтушок. – Луцьк: Вісник, 2003. – С.153.
    15.  Пренатальная диагностика наследственных и врожденных болезней/Под ред. Акад.РАМН., проф. Э.К.Айламазяна,чл.-корр. РАМН, проф. В.С.Баранова. – 2-е изд. – М.: МЕДпресс – информ, 2007. – 416 с.:ил.
    16.  Основы пренатальной диагностики. Под ред. Юдиной Е.В. и Медведева М.В. -1-е изд. – М.:РАВУЗДПГ, Реальное Время, 2002. – 184 с.:ил.
Навчально-методична література
  1.  Використання   метода   полімеразної  ланцюгової   реакції   в клінічній  практиці.  Моїсеєнко Р.А., Гречаніна ОЯ, Здибська О.П., Гусар В.А., Василенко Ю.В.- Харків, ХДМУ- 2005.
  2.  Мітохондріальні хвороби. Гречаніна О.Я., Гречаніна Ю.Б.,  Молодан  Л.В.,  Здибська  О.П.,  Гусар  В.А.-  Харків, ХДМУ- 2005. - 1,5 друкованих аркушів.
  3.  Природжений   гіпотиреоз.   Клініка.   Діагностика.   Лікування. Моїсеєнко   Р.А.,   Гречаніна   О.Я.,   Здибська   О.П., Новікова І.В., Гольдфарб І.Г., Самоваров В.В., Бугайова О.В.- Харків, ХДМУ- 2005. - 1,25 друкованих аркушів.
  4.  С. И. Козлова. Э. Семанова, И. С. Демикова. О.Э.Блинникова. Наследственные синдромы и медико-генетическое консультирование. Справочник. - Л.:Медицина, 1987.
  5.  Дьякова Т.Є. Збірник задач з загальної та мед. генетики. – Чернівці, 1996.
  6.  Системні скелетні дисплазії. Укладачі: Моїсеєнко Р.А., Гречаніна О.Я., Майборода Т.А., Снарська М.В.- Харків, ХДМУ- 2005. – 1,25 друкованих аркушів.
  7.  Ю.Б. Гречаніна «Спадкові хвороби, які супроводжуються судомним синдромом». Рекомендовано МОЗ України як учбовий посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів-інтернів. Харків, ХНМУ.  2008,            83 с.
  8.  The metabolic basis of inherited diseases/ Ed.D.B.Stanbury.-New York: McGraw-Hill. 1989.
  9.  V.A.McKusick. Mendelian inheritance in man. 10-th ed. v.l,2.Johris Hopkins Univ.Press. 1992.
  10.  Wallace C.D., Brown M.D., Lott M.T. Mitochondrial DNA variation in human evolution and disease // Gene 238. 1999. P.211-230
  11.  Wallace C.D., Brown M.D., Lott M.T. Mitochondrial genetics.
  12.  Геномика-медецине. Научное издание/ под ред. Академіка РАМН В.И. Иванова и академіка РАН Л.Л. Киселева. – М: ИКЦ «Академкнига»,  2005. – 392 с.: ил.
  13.   Ворсанова С.Г., Юров И.Ю., Соловьев И.В., Юров Ю.Б.. Гетерохроматиновые районы хромосом человека: Клинико-биологические аспекты. – М.: ИД «Медпрактика - М», 2008, 300 с.   
  14.  Використання   метода   полімеразної  ланцюгової   реакції   в клінічній  практиці.  Моїсеєнко Р.А., Гречаніна ОЯ, Здибська О.П., Гусар В.А., Василенко Ю.В.- Харків, ХДМУ- 2005.
  15.  Ю.Б. Гречаніна «Спадкові хвороби, які супроводжуються судомним синдромом». Рекомендовано МОЗ України як учбовий посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів-інтернів. Харків, ХНМУ.  2008,           83 с.
  16.  Кравченко О.В, Сорокман Т.В., Ясніковська С.М., Ластівка І.В. Тестовий контроль з основних питань медичної генетики в акушерстві та педіатрії. - Чернівці: Медакадемія, 2004. - 60 с.
  17.  Алгоритм управління профілактикою природженої патології на рівні первинної медико-санітарної допомоги: (Мет.рек.)/Укл. Рудень В.- Львів.: Львів. Держ. Мед. ун-т. – 2002. – 24 с.
  18.  Первинна профілактика вродженої і спадкової патології: (Мет.рек))/Укл. Тимченко О. та ін. – К.: Ун-т гігієни та мед. екол. Ім. О.М.Марзаєва, 2001. – 27 с.
  19.  Гречаніна О.Я., Гречаніна Ю.Б. Геномний імпринтинг та хвороби імпринтингу: Методичні рекомендації. –Харків, 1997.- 14с.

 

 

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Хромосомные болезни.doc

Хромосомные болезни.doc
Размер: 180.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

Хромосомні хвороби Профілактика спадкової патології. Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика. Скринуючі програми

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Вопросы к зачету по истории и обществознанию

Методы расчета цены на основе ориентации на конкуренцию

Маркетинг. Тактические ценовые решения. Маркетинговые инструменты коммуникационной политики. Реклама, ее основные характеристики и задачи.

Толерантность как форма оптимального сосуществования общества

Толерантность как исследовательская проблема. а) понятие, сущность, актуальность толерантности. б) природа толерантности; история происхождения понятия. в) уровни толерантности г) субъекты толерантности

Коливання і хвилі. Основи молекулярної фізики та термодинаміки

Змістовий модуль. Кінематика гармонічних коливань. Динаміка гармонічних коливань. Хвильові процеси. Макроскопічні стани

Цели и задачи налогового администрирования

Курсовая работа. Теоретические аспекты налогового администрирования Совершенствование работы налогового администрирования в налоговой инспекции

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok