Протокол. — Фіксування кримінального провадження. | iFREEstore

Протокол.

В КПК передбачено, що хід і результати процесуальних дій, які проводяться під час досудового розслідування, обов’язково фіксуються в протоколах, котрі виступають як засоби збирання й перевірки доказів та їх джерел. В зв’язку з цим необхідно визначити місце протоколів в системі категорій доказового права. В КПК визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, тобто знання про факти, які мають значення для кримінального провадження і лежать в основі юридичного доказування (ч. 1 ст. 84 КПК). Ці дані офіційно можна черпати з точно визначених джерел доказів, до яких, крім показань, речових доказів і висновків експертів, належать документи (ч. 2 ст. 84 КПК). Водночас згідно з п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК до числа документів як джерела доказів належать складені в порядку, передбаченому КПК, протоколи процесуальних дій та додатки до них. Отже, протоколи процесуальних дій мають правовий статус джерел доказів, і інформація про факти, яка міститься в ним, може повною мірою використовуватись в юридичному доказуванні, звичайно, в сукупності з іншими доказами.

Протоколи складаються на стадії досудового розслідування кримінальних правопорушень та кримінальних проступків, головним чином під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: у разі невиконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів при реалізації нової ухвали про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів (ст. 166 КПК), при тимчасовому вилученні майна під час затримання особи або обшуку (ст. 168 КПК), при затриманні особи, підозрюваної у вчиненні злочину (ст. 208 КПК), при допиті свідка, потерпілого чи підозрюваного (ст. 224 КПК), при допиті свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК), при допиті малолітньої або неповнолітньої особи (ст. 226 КПК), при проведенні допиту в режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК), при пред’явленні особи для впізнання (ст. 228, 231 КПК), при пред’явленні речей для впізнання (ст. 229, 231 КПК), при впізнанні трупа (ст. 230, 231 КПК), при проведенні впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК), при проведенні обшуку (ст. 236 КПК), при огляді місця події, речових доказів і трупа (ст. 100, 237, 238 КПК), при огляді трупа, пов’язаного з ексгумацією (ст. 239 КПК), при проведенні слідчого експерименту (ст. 240 КПК), при проведенні слідчим або прокурором освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого (ст. 241 КПК), при отриманні зразків для експертизи (ст. 245 КПК), при проведенні кожної з передбачених КПК негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 252 КПК), при проведенні кожної з передбачених КПК слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування кримінальних проступків (ст. 300 КПК), а також в процесі судового розгляду при проведенні судом за необхідності огляду певного місця (ст. 361 КПК) або при огляді судом речових доказів за місцем їх знаходження, якщо їх не можна доставити в судове засідання (ст. 357 КПК).

Необхідно звернути увагу на те, що в статтях КПК, присвячених різним видам допиту, немає прямої вказівки на фіксацію ходу й результатів цієї процесуальної дії в протоколі. Можна вважати, що законодавець не побачив необхідності записувати в нормах закону повністю очевидні речі, адже цілком ясно, що показання, заради одержання яких проводиться допит, неодмінно мають бути зафіксовані в протоколі допиту та ситуативно в технічних додатках до нього – інакше просто не може бути. Водночас в законі існує ціла низка непрямих вказівок, які свідчать про обов’язковість складення протоколу допиту, зокрема, в абз. 2 ч. 2 ст. 104 КПК зазначається, що текст показань за згоди учасників може не заноситись до протоколу, якщо допит фіксувався за допомогою технічних засобів, про що робиться запис у протоколі, а в ч. 5 ст. 224 КПК дозволяється під час допиту застосовувати фотозйомку, аудіо- чи (та) відеозапис, в результаті чого ми отримуємо матеріали, які мають процесуальний статус не обов’язкових додатків до протоколу (ч. 2 ст. 105 КПК). Наведена ремарка є абсолютно необхідною, бо в ч. 1 ст. 104 КПК сказано, що «у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі».

Протокол може мати лише письмову форму і повинен писатися від руки перовою чи кульковою ручкою або видруковується комп’ютерним принтером. Він може також друкуватися на друкарській машинці, що в сучасних умовах уявляється малоймовірним. В умовах провадження досудового розслідування друкування протоколів повинно здійснюватись у визначених службових приміщеннях з обмеженим доступом до друкувальної техніки.

Про факт фіксування ходу й результатів процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів обов’язково зазначається у вступній частині протоколу відповідної дії. Слід мати на увазі, що речові докази, вилучені слідчим, прокурором, обов’язково фотографуються (ч. 2 ст. 100 КПК), а речові докази, які в силу різних об’єктивних причин повертаються законному власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, передаються для реалізації, знищуються чи передаються для технологічної переробки, обов’язково фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису (ч. 6 ст. 100 КПК). У всіх інших випадках фіксування процесуальних дій за допомогою технічних засобів, якщо на обов’язковому фіксуванні не наполягають учасники процесуальної дії (див. коментар до ст. 107 КПК), є факультативним і залежить від конкретних обставин, а саме: при допиті (ч. 5 ст. 224 КПК), при пред’явленні для впізнання особи, речей, трупа (ч. 8 ст. 228, ст. 229, ст. 230, ч. 3 ст. 231 КПК), при обшуку (ч. 7 ст. 236 КПК), при проведенні огляду (ч. 7 ст. 237 КПК), при проведенні огляду трупа, пов’язаного з ексгумацією (ч. 6 ст. 239 КПК), при проведенні слідчого експерименту (ч. 2 ст. 240 КПК), при проведенні освідування особи (ч. 4 ст. 241 КПК), при відбиранні біологічних зразків для експертизи (ч. 3 ст. 245 КПК), при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій на тих самих підставах, що і при проведенні слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 252, ч. 1 ст. 256 КПК), але з урахуванням вимог до забезпечення захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних дій (ст. 254 КПК), при проведенні слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування кримінальних проступків без яких-небудь обмежень (ст. 300 КПК). Що ж стосується стадії судового розгляду, то тут, крім її обов’язкового повного фіксування технічними засобами, передбачено обов’язкове фіксування за допомогою технічних засобів відеозапису ходу й результатів процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції (ч. 7 ст. 336 КПК), та можливе фіксування технічними засобами проведення судом огляду на місці та його результатів (ч. 5 ст. 361 КПК). Є всі підстави вважати, що огляд судом на місці речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, також може фіксуватись за допомогою технічних засобів (ч. 2 ст. 357 КПК).

Важливою в царині доказового права і практики судочинства є процесуальна новела про можливість повного фіксування допиту за допомогою технічних засобів без внесення тексту показань до відповідного протоколу. Ініціатором такого способу фіксування допиту виступає особа, яка цей допит проводить і яка повинна одержати згоду кожного з учасників цієї процесуальної дії на такий варіант фіксування. Слід мати на увазі, що слідчий або прокурор можуть провадити одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях (ч. 9 ст. 224 КПК), а допит малолітньої або неповнолітньої особи має проводитись в присутності законного представника і педагога або психолога (ч. 1 ст. 226 КПК). Кожна з цих осіб повинна дати згоду на описаний спосіб фіксування допиту, про що робиться відповідний запис у протоколі допиту з підписами зазначених осіб. Про факт застосування названого способу фіксування зазначається в протоколі допиту, а технічні носії інформації в опечатаному вигляді додаються до протоколу і зберігаються в сейфі.

Протокол досудового розслідування структурно повинен складатися з трьох частин: вступної, описової та заключної. Вступна частина повинна містити відомості про назву процесуальної дії (допит, огляд, обшук тощо), місце і час її проведення (час фіксується в годинах і хвилинах, закінченням проведення процесуальної дії слід вважати завершення складання її протоколу); повністю прізвище, ім’я та по батькові особи, яка проводить процесуальну дію, точні відомості про її службовий статус – чин, звання, займана посада за штатним розписом; анкетні дані кожного з присутніх під час проведення процесуальної дії за документами, що посвідчують особу, – в т.ч. дату народження й місце проживання (якщо в поданих документах немає якихось даних, вони заносяться в протокол зі слів за підписом особи); якщо при проведенні процесуальної дії застосовуються технічні засоби фіксування, в протоколі повинні бути зазначені ідентифікаційні дані засобів (тип, вид, модель, фірма тощо) та носіїв інформації (параметри диску, магнітної стрічки тощо), а також відомості про повідомлення осіб, що беруть участь у процесуальній дії, про застосування технічних засобів фіксування. Треба мати на увазі, що учасники лише повідомляються про застосування технічних засобів і їхня згода на це не потрібна. Якщо ж хтось із учасників висловить заперечення проти застосування технічних засобів, йому треба роз’яснити, що його заперечення не мають правових підстав, а тому не можуть мати ніяких юридичних наслідків і не перешкоджають застосуванню технічних засобів. Описова частина містить послідовний виклад всього ходу процесуальної дії з вказівкою про виявлені обставини та особливості обстановки, виявлені слідчим або надані певними особами речі й документи. На завершення цієї частини протоколу деяких процесуальних дій описуються результати їх проведення, які виникли саме як наслідок перебігу процесуальної дії, напр., слідчого експерименту, пред’явлення для впізнання. Необхідно застерегти осіб, які проводять процесуальні дії, від бажання зафіксувати в протоколі логічні висновки, котрі вони зробили (можливо – цілком вірні) в результаті проведення цієї дії, – внесення до протоколу таких висновків є категорично неприпустимим. В протоколі можуть міститися лише дані про встановлені споглядально за допомогою органів чуттів конкретні факти без їх розумової інтерпретації. Заключна частина повинна містити точні відомості про вилучені речі й документи із зазначенням їхніх ідентифікаційних ознак, способів упаковки і місця зберігання, про факт і спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу (зачитування його слідчим всім учасникам процесуальної дії чи ознайомлення з текстом кожним учасником особисто). Зауваження і доповнення до письмового протоколу кожного учасника, якщо такі виникнуть, записуються окремими абзацами. Слід звернути особливу увагу на необхідність ретельного виконання вимог до внесення вставок і поправок до протоколу у зв’язку зі зробленими зауваженнями. Будь-які прогалини і неточності технічного, а особливо – змістового характеру неодмінно викликають сумнів у достовірності встановлених і відбитих у протоколі фактів, а тому вставки і поправки неодмінно повинні бути внесені до протоколу і відповідним чином застережені.

Процедура підписання протоколу учасниками процесуальної дії залежить від самих учасників. Перед підписанням протоколу особа, яка проводить цю дію, повинна повідомити учасників про їхнє право ознайомитись із текстом протоколу і про можливість ознайомлення з ним особисто кожного учасника, а за відсутності такого бажання – сприйняти на слух зміст протоколу, прочитаного особою, яка проводила процесуальну дію. Якщо ознайомитися особисто з текстом протоколу висловили бажання один або декілька учасників, їм така можливість повинна бути надана, а для решти протокол має бути прочитаний.

Підписи в протоколі ставляться всіма учасниками процесуальної дії після тексту з доповненнями і зауваженнями та описання процедури ознайомлення з ним. Якщо особа, яка брала участь у процесуальній дії, не може з будь-яких поважних причин особисто підписати протокол (сліпота, травми рук і т.п.), то процедура ознайомлення такого учасника з протоколом повинна здійснюватись у повному обсязі в присутності його захисника (законного представника), який засвідчує своїм підписом зміст протоколу, факт і процедуру ознайомлення цього учасника з протоколом та факт неможливості його підписання самим учасником.

На практиці трапляються ситуації, коли особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії (переважно – це підозрювані й обвинувачені), категорично відмовляються підписати протокол. Ця обставина лаконічно зазначається в протоколі: «Особа ім’ярек від підпису відмовилась». Даній особі повинно бути роз’яснено і надано право зробити письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, що також зазначається в протоколі. Вихід із цієї конфліктної ситуації може бути лише один: в присутності захисника (законного представника) даної особи до протоколу заносяться відомості про відмову особи від підписання протоколу, а також про факт надання особою письмових пояснень щодо причин такої відмови (пояснення додаються до протоколу) або про відмову і від надання письмових пояснень, що засвідчується підписом захисника. Очевидно, цього цілком достатньо, адже участь захисника унеможливлює внесення до протоколу будь-яких неправдивих відомостей. Проте законодавець передбачив варіант, коли захисник (законний представник) відсутній, і вирішив як захід збереження об’єктивності протоколювання у разі деструктивної поведінки учасника процесуальної дії залучити до підписання протоколу понятих, яких за процесуальною традицією повинно бути двоє.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Фіксування.doc

Фіксування.doc
Размер: 112.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

 Форми фіксування кримінального провадження.  Протокол.  Запис за допомогою технічних засобів.  Журнал судового засідання.  Реєстр матеріалів досудового розслідування.  Процесуальні рішення.  Повідомлення.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Фіксування кримінального провадження.

 Форми фіксування кримінального провадження.  Протокол.  Запис за допомогою технічних засобів.  Журнал судового засідання.  Реєстр матеріалів досудового розслідування.  Процесуальні рішення.  Повідомлення.

Похожие материалы:

Градуирование спектроскопа и определение спектров поглoщения вещества по градуировочной кривой

Лабораторная работа. Проградуировать спектроскоп по известному электронному спектру. Построить градуировочный график . При помощи графика и спектроскопа определить спектр поглощения вещества

Фразы для пересказа и анализа художественного текста на английском языке

Виробництво залізобетонних одношарових панелей

Курсова робота. Виробництво залізобетонних одношарових панелей ПС 60.6.3.5 – Л проводиться за агрегатним способом. При цьому способі вироби виготовляються на спеціально обладнаних постах – в формах.

История Тест 7 класс

Учет готовой продукции Курсовая работа

Курсовая работа Цель данной работы - ознакомится с организацией управленческого и бухгалтерского учета на реально существующем предприятии, и рассмотреть их взаимосвязь. Учет готовой продукции