Запис за допомогою технічних засобів. — Фіксування кримінального провадження. | iFREEstore

Запис за допомогою технічних засобів.

Фіксація перебігу й результатів процесуальної дії за допомогою технічних засобів (аудіо- та відеозапису) значно збільшує обсяг і якість одержаної інформації, відтворюючи, по-перше, словесну частину процесуальної дії повністю, а по-друге, передаючи мовні й психологічні особливості зафіксованої розмови, що є недоступним для письмового протоколу. Це підвищує надійність доказової інформації і покращує забезпечення прав учасників провадження.

Норми КПК чітко визначають коло осіб, які офіційно мають право проводити процесуальні дії під час досудового розслідування. Кожний з них самостійно може прийняти рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних с засобів, причому він це може зробити як стосовно тих дій, щодо яких в статтях КПК записано про можливість застосування для їх фіксування технічних засобів, так і тих, щодо яких в статтях КПК про таке застосування нічого не сказано. Важливо зазначити, що особа, яка проводить відповідні процесуальну дію, може застосувати технічні засоби фіксування й під час розгляду питань слідчим суддею, коли цей розгляд має риси змагальності, наприклад, при розгляді клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ч. 2 ст. 148, ч. 1 ст. 151 КПК) або клопотання про відсторонення від посади (ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 156 КПК).

В частині першій коментованої статті встановлено імператив, за яким на клопотання учасників процесуальної дії її фіксування за допомогою технічних засобів є обов’язковим. Ця законодавча новела підлягає обмежувальному тлумаченню, бо буквальне тлумачення приводить до висновку, що, по-перше, клопотання повинно виходити консенсуально від усіх можливих учасників, передбачених п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК, які беруть участь у даній процесуальній дії, а це не має ніякої логіки, а по-друге, проведення процесуальної дії може заблокувати будь-який її учасник, котрий навіть не має власного процесуального інтересу, наприклад, спеціаліст або перекладач. Інша справа, коли про застосування технічних засобів для фіксування клопочуться представники сторін кримінального провадження, особливо – підозрюваний, обвинувачений та його захисник. В даному разі з огляду на принципи кримінального процесу цю норму КПК слід тлумачити як імперативну. Тому якщо особа, яка проводить процесуальну дію, тут проігнорує назване клопотання, то мають виникнути наслідки, передбачені ч. 6 ст. 107 КПК (див. коментар до неї нижче).

Єдиною причиною невиконання приписів про обов’язкове фіксування ходу і результатів процесуальних дій за допомогою технічних засобів можуть бути форс-мажорні обставини, поява яких має бути предметом дисциплінарного реагування, наприклад, механічна поломка технічного засобу, виснаження джерела живлення тощо.

Особа, яка проводить процесуальну дію, повинна особисто до початку проведення цієї дії повідомити її учасників про застосування технічних засобів фіксування. Див. з цього приводу також коментар до ст. 104 КПК. Правда, під час проведення допиту в ході досудового розслідування може виникнути ситуація, коли допитуваний відмовляється давати показання саме через застосування аудіо- або відеозапису. В такому разі, маючи на увазі, що підозрюваний може взагалі обрати відмову від дачі показань як форму свого захисту, слідчий повинен переконати його в доцільності застосування аудіо- чи відеозапису, у тому числі і в інтересах захисту. Якщо ж підозрюваний все ж буде наполягати на своєму, слідчий має тактичний вибір: або провести допит без застосування технічних засобів, або цього разу відмовитись від його проведення.

Оригінальні примірники технічних носіїв інформації юридично знаходяться в матеріалах кримінального провадження, а фактично (фізично) перебувають в опечатаному вигляді з підписами на упаковці всіх учасників процесуальної дії в сейфі слідчого чи іншої особи, яка здійснює провадження. Оригінали технічних носіїв не повинні відтворюватись аж до початку судового розгляду, коли в цьому може виникнути потреба за клопотанням сторін або за ініціативою суду.

В частині 3 даної статті міститься цілком обґрунтований і необхідний припис щодо обов’язкового (про це свідчить безальтернативність побудови фрази припису) виготовлення резервних копій оригіналів технічних носіїв інформації, які повинні зберігатись в упакованому й опечатаному вигляді окремо. Ці копії можуть використовуватись в разі необхідності в ході досудового розслідування під час проведення інших процесуальних дій за ініціативою провідника певної дії або за клопотанням підозрюваного та його захисника, потерпілого та його представника. Кожний випадок відтворення резервної копії відзначається в протоколі процесуальної дії.

Вимога обов’язкового фіксування кримінального провадження в суді під час судового провадження є конституційним приписом і в ч. 4 ст. 107 КПК він ще раз підкреслюється. Однак законодавець резонно визначає випадки недоцільності повного фіксування кримінального провадження в суді і категорично приписує в таких випадках не застосовувати технічні засоби фіксації. Мова йде про ситуації в судове засідання «всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні», а також коли «судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб».

Дійсно, немає потреби доводити, що неприбуття всіх учасників у судове засідання є абсолютною підставою для перенесення слухання справи судом і цілковитої недоцільності фіксування технічними засобами короткоплинної процедури прийняття такої ухвали. Достатньо зробити відповідний запис в журналі судового засідання. Аналогічним чином повинно вирішуватись це питання у разі неприбуття не всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, а лише деяких з них, а саме: якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання або якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання (відповідно – ч. 1 ст. 323 та ч. 1 ст. 324 КПК). Очевидно, що в подібних випадках фіксування усіченого судового засідання повинно обмежуватись відповідним записом у журналі судового засідання.

Суд за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, має право розглянути обвинувальний акт про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження (ч. 1 ст. 381 КПК). Зрозуміло, що фіксування за допомогою технічних засобів такого засідання не повинно здійснюватись. Є всі підстави вважати, що технічні засоби не повинні застосовуватись під час судового розгляду щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, не обтяженого суперечністю інтересів сторін і необхідністю судових дебатів (ч. 1 ст. 530 КПК). На нашу думку, можна віднести до числа випадків, коли відсутня процедурна необхідність в застосуванні технічних засобів фіксування відокремлених судових засідань з приводу розгляду клопотань про дозвіл на певні дії процесуального примусу, наприклад, постановлення ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 2 ст. 163 КПК) або розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу (ч. 1 і 3 ст. 189 КПК).

В судах апеляційної та касаційної інстанцій може бути ухвалено судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявляють клопотання про здійснення провадження за їх відсутності і, отже, без фіксування такого провадження технічними засобами (ч. 1 ст. 406, ч. 1 ст. 435 КПК).

Кожний з учасників судового провадження, перелік яких дано в п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК, має право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу. Копіювання має здійснюватись в приміщенні суду співробітником суду в присутності учасника судового провадження, що звернувся за копією, і на представлений ним технічний носій. Ця технічна операція може проводитись лише з однієї з резервних копій і ні в якому разі – не з оригіналу запису. Факт зняття копії запису та дані про її одержувача мають відмічатись у спеціальному реєстрі, куди заносяться всі випадки відтворення запису судового засідання з даної резервної копії.

У частині 6 коментованої статті робиться застереження, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, зокрема, процесуальних дій, які повинні обов’язково фіксуватись технічними засобами за клопотанням учасників цієї дії (ч. 1 ст. 107 КПК), фіксування у передбачених випадках речових доказів (ч. 2 і 6 ст. 100 КПК – див. п. 2 коментарю до ст. 104 КПК). Проте якщо сторони кримінального провадження узгоджено вважають назване порушення неістотним, вони можуть висловити свою згоду на визнання такої дії та результатів її здійснення чинними. Цієї згоди, занесеної до протоколу процесуальної дії або журналу судового засідання, достатньо для визнання фактичних даних, одержаних із зазначеним порушенням, допустимими в юридичному доказуванні.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Фіксування.doc

Фіксування.doc
Размер: 112.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

 Форми фіксування кримінального провадження.  Протокол.  Запис за допомогою технічних засобів.  Журнал судового засідання.  Реєстр матеріалів досудового розслідування.  Процесуальні рішення.  Повідомлення.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Фіксування кримінального провадження.

 Форми фіксування кримінального провадження.  Протокол.  Запис за допомогою технічних засобів.  Журнал судового засідання.  Реєстр матеріалів досудового розслідування.  Процесуальні рішення.  Повідомлення.

Похожие материалы:

Проблема демаркации научного знания

Проблема поиска критерия, по которому можно было бы отделить научные теории от ненаучных предположений и утверждений, метафизики, и формальных наук (логики, математики). Ранние периоды. Позитивизм. Принцип верифицируемости. Принцип фальсифицируемости.

Экзаменационные вопросы по педиатрии для госэкзаменов на отделении «лечебное дело»

Международное законодательство по защите детства

Права человека - характеристика правового статуса человека по отношению к государству, его возможности и притязания в экономической, социальной, политической и культурной сферах.

Духовная музыка И.С. Баха

Кантата – это  вокально-инструментальное произведение, предназначенное для исполнения солистом и хором. Духовные кантаты писались на евангельские тексты и исполнялись в церкви по воскресным дням после службы и проповеди.

Догматическое богословие

Список вопросов к экзаменам и учебные материалы.  II Курс РПДС Догматическое богословие