Повідомлення. — Фіксування кримінального провадження. | iFREEstore

Повідомлення.

Термін «повідомлення» у тому сенсі, який вкладається у нього коментованою статтею, є новим для кримінального процесу України. У КПК 1960 р. слова «повідомлення» і «повідомляється» вживалися у різних значеннях і власне юридичними термінами не були. Так, у ч. 4 ст. 177 мова йшла про наступне повідомлення прокурора про проведений обшук та його результати; ст.ст. 215 та 217 містили вказівку на письмове повідомлення про закриття справи та про визнання досудового слідства у справі закінченим; ст. 254 КПК 1960 р. формою повідомлення підсудного про день розгляду справи в суді називала повістку про виклик до суду тощо. Втім, інші процесуальні кодекси України використовують це поняття у аналогічному до коментованої статті сенсі, і практика використання повідомлень у цивільному чи адміністративному судочинстві є усталеною. Так, ч. 3 ст. 74 ЦПК України визначає, що «судові повістки-повідомлення» надсилаються особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою». Частина 2 ст. 33 КАС України майже дослівно повторює зазначену норму ЦПК. КпАП України визначає, що повідомлення про розгляд справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, здійснюється у формі повістки, а стосовно інших осіб, які беруть участь у провадженні, встановлює, що вони повідомляються про день розгляду справи (ст. 2772). При розгляді справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом або Верховним Судом України всі особи, які беруть участь у провадженні, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, причому неприбуття цих осіб для участі в судовому засіданні, за загальним правилом, не перешкоджає судовому розгляду справи (ч. 5 ст. 294 та ч. 5 ст. 2978 КпАП відповідно). Новий КПК України більш чітко, ніж інші процесуальні кодекси, розмежовує повідомлення (коли участь особи в процесуальних діях не є обов’язковою) і виклики, які здійснюються у формі повістки (коли учасник кримінального провадження зобов’язаний прибути для допиту чи участі в іншій процесуальній дії). Таким чином, КПК України зробив суттєвий крок вперед, запровадивши чітку і зрозумілу систему процесуальних дій, спрямованих на залучення учасників кримінального провадження до проведення процесуальних дій, інформування про прийняте процесуальне рішення чи вже здійснену процесуальної дію.

Адресатом повідомлення є лише ті особи – учасники кримінального провадження, участь яких у вчиненні процесуальної дії, про яку їм повідомляється, не є обов’язковою. Такий підхід відповідає засаді диспозитивності (п. 19 ст. 7 та ст. 26 КПК): сторона кримінального провадження, будучи вільною у використанні своїх прав, самостійно вирішує, чи брати участь у відповідній процесуальній дії, виходячи зі своїх власних інтересів. Але при цьому слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити право відповідного учасника провадження взяти участь у процесуальній дії, вчасно надавши необхідну інформацію про її проведення. Таким чином, дана стаття корелює також зі ст. 223 «Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій», ч. 3 якої передбачає, що слідчий та прокурор мають вживати належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Очевидно, що одним із згаданих заходів слугує повідомлення учасника кримінального провадження з приводу процесуальної дії, вчинення якої може зачіпати його права та законні інтереси.

Повідомлення як процесуальна дія певною мірою слугує забезпеченню безпосередності дослідження показань, речей і документів (п. 16 ст. 7 та ст. 23 КПК). Безпосередність як засада кримінального провадження, виходячи зі змісту ст. 23 КПК, стосується лише діяльності суду, але безпосередність участі суб’єктів кримінального провадження у процесуальних діях є важливою підвалиною найліпшої практики реалізації судом засади безпосередності дослідження доказів.

Коментована стаття не визначає коло осіб, яким направляються повідомлення; зазначається лише, що повідомлення здійснюються «у випадках, передбачених цим Кодексом» і що повідомляються лише ті учасники провадження, участь яких у вчиненні відповідних процесуальних дій (чи прийнятті процесуальних рішень) не є обов’язковою. Виходячи з цього, до таких осіб необхідно віднести, по-перше, тих учасників, стосовно яких у конкретній нормі Кодексу міститься пряма вказівка, що їх неявка не перешкоджає вчиненню певної процесуальної дії (прийняттю процесуального рішення). Так, наприклад, ч. 3 ст. 224 КПК у явній формі передбачає необов’язковість присутності особи, що подала клопотання про залучення експерта при розгляді цього клопотання. По-друге, такими особами є ті учасники провадження, щодо яких Кодексом передбачається можливість (але не обов’язковість) участі у певній процесуальній дії, як це зроблено, наприклад, у ч. 3 ст. 237: «Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження».

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Фіксування.doc

Фіксування.doc
Размер: 112.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

 Форми фіксування кримінального провадження.  Протокол.  Запис за допомогою технічних засобів.  Журнал судового засідання.  Реєстр матеріалів досудового розслідування.  Процесуальні рішення.  Повідомлення.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Фіксування кримінального провадження.

 Форми фіксування кримінального провадження.  Протокол.  Запис за допомогою технічних засобів.  Журнал судового засідання.  Реєстр матеріалів досудового розслідування.  Процесуальні рішення.  Повідомлення.

Похожие материалы:

Исследование сложения взаимно перпендикулярных колебаний с помощью осциллографа.

Отчет по лабораторной работе Ознакомление с помощью осциллографа с видом траектории точки, участвующей в двух колебательных движениях, происходящих во взаимно перпендикулярных направлениях.  Градуировка генератора с помощью фигур Лиссажу.

Педагогическая психология

Педагогическая психология: становление, современное состояние, основные характеристики. Образование в современном мире. Приобретение человеком индивидуального опыта в образовательном процессе. Субъекты образовательного процесса. Педагог как субъект педагогической деятельности. Обучающийся (ученик, студент) субъект учебной деятельности. Общая характеристика учебной деятельности. Учебная мотивация. Общая характеристика педагогической деятельности. Педагогические функции и умения. Стиль педагогической деятельности. Психологический анализ урока. Взаимодействие субъектов образовательного процесса. Учебно-педагогическое сотрудничество. Общение в образовательном процессе. «Барьеры» в педагогическом взаимодействии, общении и учебно-педагогической деятельности.

Педагогічна діяльність музичного мистецтва

Вчитель музики як особистість та індивідуальність. Сучасний учитель музики здійснює музичну освіту. Музика як вид мистецтва. Навчання на уроках музичного мистецтва. Урок музики в загальних навчальних закладах ЗНЗ. Музична педагогіка.

Аналіз взаємозв’язку слова і використання наочності в процесі навчання рідної мови

Курсова робота. Метою цього дослідження є спроба здійснення аналізу взаємозв’язку слова і використання наочності в процесі навчання рідної мови.

Момент набуття права власності

Важливим при набутті права власності є момент, з якого особа вважається власником. Цивільне (гражданское) право України ЦК. Право повного господарського відання. Право оперативного управління.