Планування підприємницької діяльності

Тема 8

Планування підприємницької діяльності

План

1. Організація планової роботи підприємства

2. Планування успіху підприємницької діяльності

3. Бізнес-планування в підприємницький практиці

4. Етапи розробки бізнес-плану

5. Структура бізнес-плану

6. Технологія складання фінансового плану

1.Організація планової роботи підприємства

Планування на підприємстві — це процес пошуку і використання резервів підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем колективу. План підприємства за своїм змістом є сукупністю взаємозв’язаних заходів для збільшення прибутку за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів і комерційної діяльності.

Планування — один із найскладніших видів розумової праці, притаманних людині. Не біда, якщо планування не вдається реалізувати добре, але не можна змиритися з тим, що воно ведеться абияк. Успішність, ефективність системи планування значною мірою визначається рівнем її організації, яка включає такі структурні елементи: плановий персонал, що сформований в організаційні структури; процес обґрунтування, прийняття і реалізації планових рішень (процес планування); засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, програмно-математичне та організаційне забезпечення).

Плановий персонал складається зі спеціалістів, які тією чи іншою мірою виконують функції планування. Причому для одних із них планові функції можуть бути основним видом діяльності, наприклад для працівників планово-економічного відділу, а для інших працівників (агроном, інженер, бухгалтер тощо) ці функції можуть поєднуватись з іншими видами діяльності. Так, спеціалісти-зоотехніки поряд з виконанням своїх основних функцій займаються перспективним, поточним та оперативним плануванням тваринництва.

Основними видами діяльності плановиків на підприємстві є:

розробка стратегії підприємства і збалансування довго- і короткострокових його цілей. Наприклад, визначити, що важливіше: збільшити свою частку ринку чи підвищити ефективність вкладеного капіталу. Якщо йдеться про рентабельність вкладеного капіталу, то визначити, куди інвестувати нові кошти: у підвищення рентабельності діючого виробництва чи у виробництво нової продукції. Виконуючи цю функцію, плановики виступають у ролі радників, консультантів. Остаточне рішення, пов’язане із затвердженням стратегії, приймає вище керівництво;

здійснення, поряд з іншими спеціалістами, аналізу та оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Плановики часто володіють найціннішою інформацією про підприємство;

участь, поряд з менеджерами, у розробці прогнозів щодо майбутнього фірми;

надання порад і консультацій іншим спеціалістам з питань техніки

планування; сприяння розповсюдженню професійних методів планування;

допомога вищому менеджменту в організації і проведенні навчання, необхідного для того, щоб усі учасники планування були готові до освоєння ефективних нововведень. Плановики повинні прагнути створити атмосферу творчого ставлення працівників до планування свого майбутнього, навчити людей взаємодіяти при цьому.

Корисним для підприємства є залучення консультантів з планування, до обов’язків яких належать:— допомога в підготовці рішень з планування;— навчання і консультування вищого керівництва з питань планування:— поради щодо організації нарад з планування, допомога у підведенні підсумків нарад;— рекомендації щодо розробки планової документації.

Щоб давати об’єктивну оцінку плануванню, консультант має бути нейтральним стосовно цілей організації і результатів її діяльності. Ним може бути як зовнішній, так і внутрішній учасник організації (менеджер, працівник). Консультант повинен володіти глибокими і чіткими знаннями теорії і практики внутрішньофірмового планування, викликати повагу і довіру, щоб мати можливість у спірних випадках виконувати функції третейського суду. Внутрішнього консультанта відзначає знання різних сторін життя фірми. Зовнішньому консультантові притаманні багатий і різноманітний досвід планування, однак недоліком співпраці з ним є його обмеженість у часі.

Склад і чисельність служб планування на підприємстві залежать від типу організаційної структури (централізована чи децентралізована), від уявлень про стиль управління. Одним із важливих факторів, що визначають побудову служби планування, є розмір підприємства:

невеликі фірми, не маючи можливості утримувати плановика, що працює на повну ставку, нерідко припускаються помилки, відмовляючись зовсім від його послуг. Доцільніше залучати працівника на неповну ставку, але на певний період часу, пов’язаний зі складанням плану, або ж зовнішнього консультанта з питань планування:

у середніх за розмірами фірмах функції спеціаліста з питань планування виконує один постійний працівник на повній ставці;

на великих підприємствах, як правило, створюються планово-економічні відділи з двох-трьох чоловік, але при цьому спостерігаються різні підходи.

Традиційним є варіант розподілу між ними обов’язків за функціональним принципом: головний економіст, економіст з нормування та оплати праці, економіст із госпрозрахунку.

Перспективним є варіант створення єдиної планово-фінансової служби підприємства, на чолі якої стоїть начальник, маючи двох заступників — з планування та обліку. Решта працівників колишнього планового відділу і бухгалтерії одержали статус економіста, економіста-бухгалтера і, працюючи за галузевим чи міжгалузевим принципом (рослинницькі, тваринницькі чи рослинницько-тваринницькі, переробні й обслуговуючі виробництва і т. д.), крім зазначених вище функцій беруть на себе ще й функцію бухобліку.

Основними функціями планово-економічного відділу підприємства є:

1. У галузі планування:

організація і загальне керівництво з розробки проектів перспективних і поточних планів підприємства;

участь у плануванні виробничо-господарської діяльності структурних підрозділів підприємства;

обґрунтування внесення відповідних змін у плани підприємств та їхніх підрозділів у разі зміни виробничо-господарської ситуації.

2. У галузі організації планово-економічної роботи:

підготовка необхідних матеріалів для розгляду проектів планів, підсумків роботи підприємства та його підрозділів у різних органах управління підприємством;

організація госпрозрахунку на підприємстві; організація роботи з нормування та оплати праці, а також з ціноутворення на підприємстві;

організація розробки заходів щодо виконання планів.

3. У галузі аналізу та оперативно-статистичного обліку:

контроль за виконанням підрозділами підприємства річних та оперативних планів;

організація і керівництво роботою з комплексного, економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства;

подання необхідних узагальню вальних матеріалів і довідок за результатами такого аналізу.

4. У галузі методологічної роботи:

методичне керівництво, розробка форм і документації, порядку і строків планово-економічної роботи;

вивчення і розповсюдження передового досвіду планово-економічної роботи, оперативного обліку та аналізу господарської діяльності підприємства та його підрозділів.

Важливим структурним елементом ефективної організації планування є його інформаційне забезпечення: збір, аналіз та опрацювання інформації, формування бази даних. Є три основні джерела прогнозованої інформації: нагромаджений досвід, що ґрунтується на знанні закономірностей перебігу і розвитку досліджуваних явищ, процесів та подій; екстраполяція існуючих тенденцій, закономірність яких у минулому і зараз досить відома; побудова моделей прогнозних об’єктів відповідно до очікуваних або ж передбачуваних умов.

2. Планування успіху підприємницької діяльності

Планування становить одну і важливих функцій підприємницької діяльності. Завдяки плануванню стає можливим визначення головних напрямів підприємницької діяльності в поточному періоді і на подальшу перспективу.

Планування дозволяє проаналізувати підприємцю стан фінансових, матеріальних, інформаційних та трудових ресурсів фірми, визначити цілі розвитку бізнесу. Тому особливого значення набуває з'ясування суті планування, конкретних засобів планової діяльності, що забезпечують успіх справи, зосередженість зусиль усього колективу на досягненні загальної мети.

Для того щоб знати, як краще скласти прогноз майбутньої діяльності, розробити стратегію поведінки підприємства на ринках підприємець спирається на систему планування. Забезпечення ефективної поточної діяльності фірми теж починається з планової роботи.

У чому ж полягає суть планування підприємницької дільності? У загальноекономічному розумінні планування означає визначення цілей розвитку підприємства, використання певних засобів їх досягнення. Основні елементи планування підприємницької діяльності, як складової менеджменту і цілісної системи, такі:

Прогнозування — визначення ринкової стратегії фірми на перспективний період.

Формування на базі прогнозу загальних завдань і встановлення термінів їх виконання та визначення ресурсного забезпечення.

Конкретизація термінів виконання плану.

Складання бюджетів.

Отже, процес планування проходить через певні етапи. Так, на першому етапі відбувається прогноз майбутніх умов діяльності. На наступних етапах здійснюється визначення завдання розвитку підприємства, вибір його оптимального варіанту.

Прогнозування — це дослідження перспектив розвитку галузевих і регіональних ринків. Воно безпосередньо пов'язане з маркетингом, вивченням тенденцій змін у ринковому середовищі. Формою, яку набирає прогнозування, виступає вибір певної ринкової стратегії розвитку підприємства на перспективу.

Таким чином, прогнозування визначається як розробка системи аргументованих наукових уявлень про напрями розвитку майбутнього стану підприємства. Цей елемент системи планування визначає можливості підприємницької діяльності, в рамках яких можуть бути поставлені задачі і цілі.

Крім того, виявляються проблеми ресурсного забезпечення підприємницької діяльності, тобто формуються загальні задачі планування, що становить зміст другого елементу.

На третьому етапі планування відбувається конкретизація термінів виконання плану. Вона полягає в узгодженні термінів, порядку виконання окремих пунктів програми — виробничих, збутових, маркетингових операцій, укладання договорів з постачальниками ресурсів.

Після цього складаються бюджети. Бюджет — це план, складений у вартісному та натуральному виразах, в якому визначається баланс доходів (майбутніх надходжень) і витрат. До останніх можна віднести витрати матеріалів,капітальні витрати на придбання машин, устаткування, верстатів, техніки. На цій основі визначаються завдання п'ятого, завершального етапу планування — поширення планових обсягів робіт на нижні ланки підприємства.

Доведення планових завдань до виробничих, збутових та-інших структурних ланок підприємства означає початок практичної організації планової роботи.

Найбільш важливими об'єктами планування підприємницької діяльності виступають такі:

обсяг продаж продукції або наданих послуг;

прибуток або дохід;

частка продукції підприємства на ринках збуту.

При організації планової діяльності використовують різні показники, що уособлюють економічні, соціальні, технологічні та інші індикатори ведення справи. Показники пов'язані між собою і становлять певну систему, використання якої дає підприємцю змогу вести аналітичну роботу, приймати управлінські рішення.

Система показників планування — це сукупність економічних, технічних чи інших характеристик продукції або послуг у натуральній або вартісній формах.

Натуральні показники характеризують задоволення потреб споживачів у вироблюваній підприємством продукції,

Вартісні показники відображають у грошовій формі кількість витрат на виробництво продукції або послуг і використовуються для визначення обсягів виробництва, витрат на виробництво й збут продукції. Вартісні показники можуть бути кількісні і якісні, абсолютні й відносні. Якісні показники характеризують ефективність підприємницької діяльності .

Найбільш поширеними показниками діяльності підприємства виступають такі:

1. Собівартість — сукупність витрат на виготовлення та збут продукції в грошовій формі. Планування витрат використовується при розробці кошторису витрат на виробництво. Основними елементами або статтями витрат виступають:

♦ матеріальні витрати;

♦ витрати на оплату праці;

♦ обов'язкові відрахування в спеціальні фонди;

♦ амортизація основних фондів;

♦ інші витрати на виробництво продукції.

2. Планування прибутку як узагальнюючого показника ефективності підприємницької діяльності відбувається таким чином. Визначається запланований обсяг валового доходу — сума виручки від проданої продукції. Після цього з'ясовується різниця між валовим доходом та валовими витратами, тобто між грошовими надходженнями за реалізовану продукцію і витратами на її виготовлення та збут. При цьому та частина валового доходу, що перевищує середні для данного стану економіки значення і отримана внаслідок вдалих підприємницьких дій (наприклад, нововведення технічного та організаційно-управлінського характеру, формування нового попиту, реалізація оригінальних ідей), набирає форми підприємницького доходу

Крім зазначених показників, кожний підприємець залежно від специфіки своєї діяльності може використовувати й інші показники в плановій роботі. Після того, як визначені планові показники, починається договірна робота. Адже взаємовідносини підприємців зі своїми партнерами мають форму укладання і виконання договорів. Існують різні види договорів, які розрізняючи і певними ознаками. Наприклад, договір поставки відрізняється від договору купівлі-продажу за ознаками об'єкта договору, тривалістю, характером взаємовідносин партнерів, структурою договірних зв'язків.

Договір поставки визначає найсуттєвіші умови взаємовідносин партнерів у справі бізнесу, а саме: найменування, кількість, асортимент поставлених виробів, термін дії договору, тривалість, періоди поставок. Крім того, визначається загальні сума договору, ціни товару, форма й порядок розрахунків, юридична адреса кожного з учасників договору, його реквізити.

Уся попередньо проведена робота з укладання договорів дає підстави для планування виробничої програми. Формування виробничої програми підприємства здійснюється в паралельно-послідовному порядку і має два узгоджених етапи:

I етап — формування асортиментної стратегії, тобто визначення видів продукції або послуг, що здатна виробляти чі надавати фірма.

II етап — урахування конкуренції, попиту і пропозицій як найважливіших елементів ринкового механізму.

Підприємець обов'язково має проводити аналіз рівня технологічних процесів і діяльності підприємства на ринку. І тільки залежно від отриманих результатів відбувається планування розвитку підприємства.

Отже, планова робота охоплює як розробку і доведення планових завдань до виконавців, так і форми взаємодії підприємства-виробника із споживачами своєї продукції. Це показує комплексний характер планування підприємницької діяльності в ринкових умовах.

3. Бізнес-планування в підприємницький практиці

Втілення в життя кожної підприємницької ідеї, розробка нового проекту діяльності, адаптація до змін ринкового середовища вимагає застосування особливої форми планування — бізнес-плану. Це специфічний плановий документ що містить опис усіх основних аспектів майбутнього комерційного проекту. Він дає можливість здійснити техніко-економічне обґрунтування конкурентоспроможності й ефективності діяльності підприємства при реалізації задумів підприємця. Бізнес-план сприяє зацікавленості осіб поза підприємством банкірів, інвесторів, фінансових посередників. Особливо відчутна потреба в складанні бізнес-плану при вирішенні таких проблем, як:

1. Одержання кредитів у комерційних банках при заснуваннії фірми.

2. Розробка проектів створення нових форм підприємництва — злиття,

відкриття представництв, дочірніх підприємств.

3. Залучення іноземних інвестицій для посилення конкурентних переваг фірми на ринку.

4. Приватизація державних підприємств способами, що передбачають

складання бізнес-плану.

Бізнес-план має містити аналіз проблем, з якими фірма може зіткнутися в майбутньому. Кожна з наведених проблем повинна мати запропоновані способи їх розв'язання. Складання бізнес-плану сприяє вивченню підприємцями місткості й перспектив розвитку майбутнього ринку збуту. Крім того з'являється можливість перевірити конкурентоспроможність запропонованої продукції. Це досягається на основі оцінки витрат на виготовлення й реалізацію продукції, зіставлення їх з можливими цінами на ринках збуту. Визначення потенційної прибутковості підприємницької діяльності в поєднанні з виявленням очікуваних проблем від початку справи робить планування максимально реальним. Розробка системи оціночних показників ефективності власної діяльності дозволить звести мінімуму ризик, пов'язаний з проведенням даного комерційного проекту.

Для кого ж розробляється бізнес-план?

На перший погляд, як уже зазначалося, бізнес-план адресовано банкірам та інвесторам, від яких підприємець збирається одержати фінансові або технологічні внески на здійснення проекту. При поглибленому ознайомленні з методикою складання бізнес-плану стає зрозумілим, що водночас він слугує співробітникам підприємства й менеджерам для більш чіткого бачення перспективних завдань.

Особливу потребу в такому плані мають безпосередньо підприємець, маркетологи, фінансові менеджери. Адже вони повинні детально аналізувати власні ідеї, переконатися в їх реальності й перспективності.

Структура і зміст бізнес-плану не мають суворої регламентації, а лише підпорядковані певним правилам. Наприклад, якщо підприємець починає новий проект, то послідовність дій можна представити так:

ідея проекту,

попередня експертиза проекту,

детальна експертиза проекту,

підготовка бізнес-плану,

переговори з інвестором,

фінансування проекту.

При складанні бізнес-плану користуються різними підходами. Для світової практики досить поширеною є розробка бізнес-плану, що складається з двох частин: основної та висновків, або як ще їх називають — резюме.

Основна частина бізнес-плану включає:

♦ опис виду діяльності;

♦ опис товару або послуги;

♦ оцінку галузі;

♦ аналіз ринку;

♦ план маркетингу;

♦ план виробництва;

♦ фінансовий та інвестиційний плани;

♦ організаційний план;

♦ аналіз ризику;

♦ юридичний план.

Можуть мати місце й інші розділи, що відображають особливості майбутньої діяльності підприємства. Так, внесеним до бізнес-плану розділу «Конкуренція» передбачає висвітлення таких аспектів діяльності, як:

♦ перелік фірм — виробників аналогічного товару або послуг загальні показники діяльності конкурентів — обсяг продаж величина доходів, оновлювання продукції, види після продажного сервісу, величина витрат на маркетинг та рекламу основні характеристики продукції фірм-конкурентів - рівень якості, дизайн, технологічність, відгуки покупців

♦ політика ціноутворення на продукцію, резерв фінансової міцності.

Результати аналізу діяльності конкурентів дозволяють зробити певні висновки. Це може бути усвідомлення того, що на ринку із запланованим товаром немає шансів стати конкурентоспроможним, подолати конкурентів. Але в більшості випадків всебічна оцінка стану ринку і конкуренції підштовхує підприємця до розробки плану завоювання ринку.

Існують і дещо інші підходи до складання бізнес-плану його адаптації в умовах економіки України. Зокрема може бути запропонована така технологія бізнес-плану підприємницького проекту:

♦ ідея проекту;

♦ попередня експертиза проекту;

♦ підготовка бізнес-плану;

♦ фінансування проекту.

На етапі попередньої експертизи визначається доцільність розробки проекту, оцінюється його життєздатність. Сформульовані в бізнес-плані цілі підприємницької діяльності, базові і граничні величини, що характеризують проект, виконують роль критеріїв ефективності в процесі відбору проектів,

Під час проведення експертизи експерти вибирають одну з запропонованих відповідей на кожне питання. Підсумковий рейтинг проекту розраховується підсумовуванням усіх оцінок проекту. При цьому для кожного експерта виводиться відсоток невизначеності, а в питання, запропоновані експертам, можна поправити, доповнювати, змінювати їх вагові коефіцієнти.

Якщо внаслідок попереднього аналізу одержано низький рейтинг проекту, це означає, що від нього треба відмовитися.

І навпаки: якщо попередня експертиза проекту засвідчує високий рівень проекту, то переходять до його детальної експертизи з одночасною розробкою бізнес-плану ( рис.8.1 )

Рис. 8.1 Резюме бізнес-плану

Висновки бізнес-плану — результат роботи з його розробки.

На трьох-чотирьох сторінках доцільно сконцентрувати головний зміст бізнес-плану, розкрити всі переваги даного проекту. Мета резюме — загострити увагу інвесторів і кредиторів на ефективності запропонованої ідеї, її життєздатності, примусити повірити їх у майбутній успіх.

Резюме бізнес-плану повинно враховувати економічні інтереси інвесторів та кредиторів. Тому обов'язковим елементом є відповідь на питання про віддачу вкладених коштів у разі успішної реалізації проекту та про міру ризику втрати грошей у зворотному випадку.

Отже, підприємницьке планування спрямоване на відшукування найбільш вдалих шляхів реалізації нових ідей, проектів, виробничих програм. Зрозуміло, що характер діяльності підприємницьких утворень може викликати невпевненість. При вирішенні конкретних питань планування. У цьому падку доцільно скористатися послугами спеціалізованій консалтингових фірм.

Провідною ідеєю удосконалення планування повинна стати система поглядів на діяльність фірми щодо удосконалення виробництва та підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів та наданих послуг. Конкретними шляхами реалізації удосконалення планування є всебічне обґрунтування участі фірми в сегментації відповідного товарного або іншого ринку та використання сприятливого для споживач їм рівня цін.

4. Етапи розробки бізнес-плану

Сьогодні слово "бізнес-план" є одним із найпопулярніших як серед економістів, так і самих підприємців і бізнесменів. Що ж таке бізнес-план? Для кого він складається? Для чого він складається?

Бізнес-план — це документ, у якому викладено суть підприємницької ідеї, шляхи і засоби її реалізації, а також подано характеристику ринкових, виробничих, організаційних і фінансових аспектів передбачуваного бізнесу та особливості його управління. Бізнес-план дозволяє передбачити не лише заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу.

Головною метою складання бізнес-плану є забезпечення одержання максимуму прибутку за рахунок розвитку різних видів діяльності в умовах конкуренції

Наявність бізнес-плану – обов'язкова вимога з боку цивілізованого ринку. Це чисто психологічно викликає відчуття ґрунтовності, солідності підприємницького починання його власника. І, навпаки, відсутність такого плану породжує насторожливе ставлення з боку партнерів, кредиторів та інвесторів.

Як свідчить практика зарубіжного бізнесу, три типи людей зацікавлені в бізнес-плані менеджери, власники, кредитори. Менеджери - це по суті творці і виконавці бізнес-плану. Власники зацікавлені в складанні бізнес-плану з точки зору перспектив фірми. В малому бізнесі менеджер може бути одночасно і власником, тобто виступати в різних ролях: як творець бізнес-плану, його виконавець і контролюючий орган.

Кредитори розглядають бізнес-план як додаткове джерело інформації за умов прийняття рішення про виділення кредитів.

Для всіх трьох вказаних груп (менеджери, власники, кредитори) є спільні вигоди складання бізнес-плану:

- оцінка можливостей проекту або фірми;

- встановлення мети діяльності фірми;

- визначення необхідної суми грошей

Вигоди, які одержують менеджери при складанні бізнес-плану:

- вияснення ідей, створення команди, допомога в одержанні грошей.

Кредитори розглядають бізнес-план як джерело інформації, на основі якого вони можуть оцінити ступінь ліквідності і ризику проекту, якість управління.

Таким чином, бізнес-план це підсумковий документ, який є результатом великої аналітичної роботи.

На першому етапі розробки бізнес-плану визначають види і джерела потрібної інформації. Основними видами інформації є: маркетингова, виробнича і фінансова.

Що ж до джерел інформації, то ними можуть бути:

- власний досвід практичної роботи та інтуїція;

- безпосередні контакти з майбутніми клієнтами, постачальниками, торговими агентами;

- статистична інформація щодо тенденцій розвитку даної галузі чи сфери державної діяльності, а також поточні огляди економічної ситуації;

- дані про конкурентів, які одержані шляхом придбання їхніх товарів, відвідання спеціалізованих виставок, бесід з їхніми колишніми і теперішніми працівниками, збуту їхньої рекламної інформації; - навчальні посібники з бізнес-планування, галузеві видання, курси з укладання бізнес-планів, аудиторські фірми;

- урядові установи, зокрема ті, що займаються проблемами малого бізнесу.

На другому етапі визначають мету розробки бізнес-плану, підкреслюючи при цьому, які головні зовнішні та внутрішні функції він виконуватиме. На цьому ж етапі слід точно визначити цільових читачів бізнес-плану чи це будуть тільки внутрішні учасники організації (що малоймовірно), чи й особи із зовнішнього середовища, яких організація хотіла б бачити своїми інвесторами – майбутні акціонери, комерційні банки тощо.

Дуже відповідальним є наступний, третій крок у бізнес-плануванні стратегічне планування на підготовчому етапі. Багато підприємців-початківців припускаються помилки, ігноруючи стратегічне планування. Вони вважають, що розробляти стратегію доцільно тільки для великих підприємств. Звичайно, процеси стратегічного планування малого і великого бізнесу мають істотні відмінності. У малому бізнесі стратегічне планування охоплює відносно короткий часовий період (2-3 роки) і має менш формалізований і структурований характер. Є основні складові стратегічного планування (визначення місії фірми, зовнішній і внутрішній аналіз, на основі якого встановлюють сильні й слабкі сторони фірми: визначення цілей її діяльності; аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії підприємства) мають бути і в бізнес-плануванні.

Четвертий крок у бізнес-плануванні - безпосереднє написання бізнес-плану. Розпочинати його слід з визначення чіткої структури документа, що створюється (розділи, параграфи, додатки тощо) та збирання інформації для кожного з розділів плану. Цей крок найбільш трудомісткий і відповідальний. Як для жодного іншого планового документа, для бізнес-плану підходить аксіома: "План має складати той, хто його виконуватиме". І якщо це навіть вимагає багато часу, і в підприємця нема навичок такої роботи, все ж він мусить виконати її самостійно. Звичайно, без допомоги консультантів не обійтись, але вона має закінчуватись на попередньому етапі, коли внутрішні й зовнішні консультанти допомагають зібрати необхідну інформацію і здійснити її первинну обробку. Консультанти можуть асистувати підприємцеві й на кінцевому етапі.

Після завершення роботи над усіма розділами бізнес-плану підприємець має підготувати резюме його основних ідей. Загалом четвертий крок завершує процес бізнес-планування, але для поліпшення плану слід зробити ще один, п'ятий, крок: підприємець пропонує готовий бізнес-план для ознайомлення кому-небудь із авторитетних, але незацікавлених людей, здатних оцінити його роботу на основі конструктивної критики.

Перш ніж передати бізнес-план зацікавленим читачам слід ретельно продумати і скласти їх список.

Спеціалісти з бізнес-планування рекомендують виконувати такі правила складання і оформлення бізнес-плану:

• бізнес-план має бути легким для сприйняття, структурованим за розділами і параграфами, тобто складений так, щоб читач міг швидко знайти інформацію, яка його цікавить. Тому за титульним листом має йти сторінка змісту;

• титульний лист має бути лаконічним і привабливим. На ньому, як правило, подається така інформація:

• суть пропозицій (заявка на фінансування, проект співпраці тощо);

• повна назва підприємства;

• його місцезнаходження, номери телефонів (телефаксу), за якими можна зв'язатись з керівником підприємства чи уповноваженою керівником особою;

• інші офіційні атрибути підприємства;

• дата (місяць і рік) складання бізнес-плану;

• якщо бізнес-план передбачається надсилати багатьом адресатам.

5. Структура бізнес-плану

Складовими будь-якого бізнес-плану є три М — Management, Marketing, Money (управління, маркетинг, фінанси).

Розділи, пов'язані з управлінням, маркетингом, і фінансуванням проекту, обов'язково притаманні будь-якому бізнес-плану, тому саме їм і приділяється більше уваги. Інші розділи плану можуть змінюватися залежно від специфіки діяльності, і вашого проекту.

Нижче розглянемо основні розділи, які потрібно відображувати в бізнес-плані.

Короткий огляд, або резюме, проекту. Цей розділ є коротким (І 2 стор.) викладенням плану з визначенням його привабливості для потенційних інвесторів.

У ньому треба не просто перелічити питання, а наголосити на ключових проблемах, донести високу компетентність вашої фірми, зазначити чинники, які забезпечують вам успіх на конкурентному ринку.

Особлива увага в цьому розділі приділяється таким питанням:

1. Скільки вам потрібно грошей?

2. Як використовуватимете отримані гроші?

3. Де і як збираєтеся продавати вашу продукцію?

4. Як плануєте повернути гроші вашим інвесторам?

Основні пункти цього розділу: коротке описання вашого бізнесу і ринку, на який ви орієнтується; потенційні можливості розвитку ринку; чим ваш бізнес відрізняється від бізнесу ваших конкурентів? Обґрунтуйте, завдяки чому фірма досягне успіху; необхідний розмір інвестицій, очікувані доходи, перспективи для інвестора; якщо реалізація проекту дасть змогу вирішувати соціальні проблеми (використання праці інвалідів, молоді тощо), то покажіть їх

Хоча цей розділ стоїть на початку бізнесн-плану, писати його слід після завершення всієї роботи. У розділі план має бути викладений у досить скороченій формі, проте водночас не позбавленій емоційності. Він має викликати зацікавленість, надати проекту відчуття значущості.

Компанія і галузь, у якій вона зайнята. Мета розділу навести тенденції розвитку галузі та місце фірми в ній. Ви маєте показати своє розуміння певної галузі, вплив зовнішніх чинників на її розвиток. Робота над цим розділом є першим кроком у прагненні донести до читача сутність вашого бізнесу, тому спробуйте коротко і зрозуміло викласти саму суть справи:

1. Основні напрями і цілі діяльності вашої фірми. Потреби ринку, які передбачається задовольнити.

2. Розміщення фірми, в яких географічних межах планується розвиток бізнесу (регіон, країна, світовий ринок).

3. Історія, минулі успіхи вашої фірми. На якій стадії розвитку перебуває ваша фірма?

4. Характеристика галузі, до якої належить ваш бізнес. Динаміка продажу товару за останні роки в Україні, у світі. Прогнози розвитку.

5. Частка вашої фірми в продукції галузі.

6. Що відрізняє вашу фірму від інших фірм галузі, які ваші конкурентні переваги (персонал, місце розміщення, ефективна система збуту, облік потреб споживачів тощо)?

7. Які закони, податки та інші чинники зовнішнього середовища (державне регулювання, спеціальні податки, підтримка тощо) впливають на певну галузь загалом і на вашу фірму зокрема?

Продукція (послуги):

1. Просте, без технічних деталей описання продукції (фото, малюнки, рекламні проспекти можна навести в додатках).

2. Відомості про патенти, торговельний знак, авторські права та інші об'єкти інтелектуальної власності.

3. Поточний стан (ідея, дослідне виробництво тощо).

4. Що робить вашу продукцію унікальною? У чому привабливість вашої продукції (відгуки експертів або споживачів, які вже ознайомилися з вашою продукцією, можна навести в додатках)?

5. Чим ваша продукція відрізняється від вітчизняних та імпортних аналогів?

6. Чи можна ваш товар експортувати? Потреба у ліцензіях, квотах.

Ринок і маркетинг. У цьому розділі слід визначити і оцінити ринкові можливості вашого бізнесу. Оцініть істотні існуючі та потенційні потреби у вашій продукції, точно і реалістично оцініть стан конкуренції, свої сильні і слабкі сторони порівняно з іншими фірмами. По можливості спирайтеся на дослідження ринку, а самі дослідження, якщо вони проводилися, винесіть у додатки.

Визначте:

1. Потенційних споживачів вашої продукції. Хто вони (фірми, індивідуальні споживачі)? Де територіально розміщені? У разі можливості визначте різні групи клієнтів (сегменти ринку), кількість майбутніх клієнтів, мотиви їх покупок тощо.

2. Особливості сегмента ринку, на який ви орієнтуєтеся (рівень задоволення потреб або рівень насиченості ринку, демографічні особливості, географічні межі, тенденції розвитку).

3. Розмір (місткість) ринку і перспективи його розвитку. Ваш відсоток на ринку. Можливий обсяг продажу, бажано за роками.

4. Характер попиту: постійний, сезонний, циклічний.

5. Характеристику ваших конкурентів, вашу конкурентну стратегію: потіснити, конкурентів, зайняти свою нішу.

6. Оцініть ваші конкретні переваги, розкрийте слабкі сторони шляхи зміцнення їх.

7. Яких дій конкурентів слід боятися? Зазначте основні елементи стратегії протидії.

8. Труднощі виходу на ринок (нестача інвестицій, часу, технологічні обмеження, виконавці, інерція попиту, велика собівартість, відсутність збутової мережі).

Важливе зауваження: цей розділ один з найважливіших у бізнес-плані. Потрібно довести, що на ринку є потреба у вашому продукті і ви знаєте, як її задовольнити та отримати при цьому прибуток. Ви маєте подати свій бізнес як товар, як привабливу можливість для інвестицій.

Стратегія маркетингу. У цьому розділі подають основні складові маркетингу: ціноутворення, збут, систему просування товару на ринок, а також визначають стратегію ринкового зростання. Особливу увагу зверніть на систему збуту продукції, оскільки в сучасних умовах — це основна проблема для будь-якого виробника. Ваша мета — описати стратегію маркетингу, яка дасть змогу вийти на той рівень продажу і прибутку, який зазначений у фінансовому плані.

1. Ваша система ціноутворення. Який підхід використовуєте. Запропонована система знижок. Порівняння з існуючим рівнем цін.

2. Організація збуту продукції. Внутрішня служба збуту. Канали збуту. Оптовики і роздрібні торговельні фірми. Описати канали збуту.

3. Система просування товару на ринок. Наближений обсяг витрат, організація реклами. Стимулюючі заходи. Пабліситі (процес некомерційного стимулювання попиту на товари та послуги поширенням доброзичливої інформації про них у засобах масової інформації і серед громадськості).

4. Стратегія зростання. Вихід на інші сегменти ринку, диференціація продукції, диверсифікація діяльності.

Виробнича діяльність. У цьому розділі слід вказати на потребу у приміщенні, обладнанні й трудових ресурсах, необхідних .. для досягнення ваших цілей, описати систему постачання. Покажіть високий рівень продуманості технологічного процесу і механізми контролю якості продукції.

1. Розміщення приміщень. Це ваші приміщення, чи ви їх орендуєте? Чи потрібен ремонт і скільки він коштуватиме?

2. Схема виробничого процесу.

3. Склад потрібного обладнання, його постачальники, умови поставок, вартість.

4. Сировина і матеріали: постачальники (назва і умови поставок), орієнтовні ціни, норми запасу.

5. Чи є альтернативні джерела постачання сировини і матеріалів?

6. Екологічна і технологічна безпека виробництва. Контроль якості.

7. Вимоги щодо трудових ресурсів.

8. Можливі зниження прямих і накладних витрат.

9. Система обслуговування і сервісу в умовах виробництва технічно складної продукції.

Важливе зауваження: під час складання виробничого плану не забудьте розглянути вплив зміни обсягу виробництва на виробничі операції. Що саме буде вузьким місцем у разі розширення бізнесу і чи не потребуватиме це додаткового фінансування?

Управління і права власності. Цей розділ становить особливий інтерес, бо засоби здебільшого вкладаються у людей, а не в ідеї. Покажіть, що менеджери і персонал на вашому підприємстві компетентні і можуть успішно займатися бізнесом. Належним чином підкресліть їх досвідченість і кваліфікацію, поясніть, який вклад вони зможуть внести в успіх вашого бізнесу. Розкажіть про те, кому належить фірма нині.

1. Організаційно-правова форма бізнесу. Для товариств зазначають умови створення і партнерства, зокрема для акціонерних товариств — основні пайовики і належні їм відсотки, кількість привілейованих і звичайних акцій. Вкажіть відсоток державної власності, якщо вона є в уставному фонді.

2. Для акціонерних товариств: склад ради директорів, короткі біографічні довідки, телефони, рівень залучення до діяльності фірми.

3. Для відкритих акціонерних товариств: скільки акцій вже поширено, чи пропонується додаткова емісія.

4. Організаційна структура управління фірмою, команда керуючих, розподілення обов'язків між ними, форми і умови оплати.

5. Передбачувані зміни у структурі управління відповідно до вимог проекту, в тому числі планове поповнення команди менеджерів.

6. Відносини з місцевою адміністрацією. Наведіть аргументи, які засвідчують її зацікавленість у проекті.

7. Ваші консультанти, аудитори.

Важливе зауваження: передусім складіть список людей, про яких ви хочете дати відомості (власники, менеджери, активні інвестори), а потім визначте, як краще подати про них інформацію.

Стратегія фінансування. Цей розділ містить фінансові показники, які підтверджують усю інформацію, відображену в інших розділах, тобто по суті обґрунтовується бізнес-план. Цей розділ є ключовим під кутом зору ефективності проекту і терміну повернення залучених коштів. Потрібно чітко показати перспективи для інвестора і можливі «шляхи виходу», тобто заходи, які дають змогу інвесторам вилучити свої гроші.

До складу цього розділу входять такі питання:

1. Потреба у фінансових засобах. Зазначте методи розрахунків потреби у

коштах. Можливі джерела отримання коштів.

2. Використання фінансових засобів (капітальні вкладення, поповнення обігових коштів, виплати боргів, придбання інших фірм).

3. Довготермінова фінансова стратегія (можливі зміни організаційних форм бізнесу, зміна позицій замовників, схеми погашення боргів).

4. Фінансові дані на перспективу.

5. Фінансові дані за минулі періоди.

6. Дані про аудиторські фірми, з якими ви працюєте.

Важливі зауваження:

1. Під час складання фінансового розділу обов'язково потрібні спеціальні знання. Якщо у вашій фірмі або у команді підприємця немає освіченої з питань фінансів людини, то слід звернутися до консультантів зі сторони.

2. Неможливо орієнтуватися лише на залучені кошти. Більшість інвесторів вимагають, щоб частина капіталу була створена за рахунок власних засобів. Покажіть, чим ви розпоряджаєтеся.

Ризики та їх облік. У бізнес-плані обов'язково слід зазначити наявність ризиків, проблем і ускладнень. Ви маєте своїм планом продемонструвати впевненість в успіхові бізнесу, оптимізм, с одночасно нагадавши, що складність є і ви про неї знаєте

1. Відверто і водночас витончено треба проаналізувати, за яких . умов ви можете «прогоріти». Слід показати інвесторам, що ризики оцінені всебічно й об'єктивно

2. Зазначте шляхи подолання ризиків.

Додатки можна готувати окремо від бізнес-плану і надавати читачам за потребою. У додатках подають:

♦ відомості про керуючих;

♦ результати дослідження ринку;

♦ відомості професійного характеру;

♦ ділові рекомендації щодо справи;

♦ фотографії або малюнки продукції;

♦ патенти, технічні специфікації;

♦ найважливіші юридичні документи (оренда, товарні угоди, контракти, угоди про партнерство, страхові контракти, трудові угоди з персоналом);

♦ схему організаційної структури, план земельної ділянки, розміщення виробничих приміщень тощо.

Рекомендації щодо оформлення бізнес-плану:

1. Складаючи бізнес-план, передбачте в ньому «ізюминку», яка зацікавить потенційного інвестора і примусить його уважно переглянути план до кінця, а не відхилити відразу, не дійшовши до цифрових викладок.

2. Бізнес-план — це рекламний документ, отже, він має бути оформлений без граматичних й орфографічних помилок. Ідеальна форма — елегантна брошура, проспект, буклет.

3. Не перенавантажуйте бізнес-план надмірними викладками і цифрами, у разі потреби винесіть їх у додатки. Ідеальний розмір бізнес-плану для зовнішнього користувача — до 10 сторінок тексту, доповненого фінансовими розрахунками. Здебільшого простежується прямий зв'язок між необхідною сумою грошей і розміром бізнес плану: що більша сума грошей, то більше сторінок у бізнес-плані.

4. Інформація плану має бути точною, добре поданою, вселяти почуття оптимізму. Не потрібно прагнути втиснути на одну сторінку максимум інформації (це не студентська шпаргалка), оскільки вона гірше сприйматиметься.

5. Планування — це процес інтеграції. Доки ви обдумуватимете можливість отримання грошей, мине час і треба буде заново уточнювати цифри плану. Це зробити легше, якщо більшість розрахунків і обґрунтувань винесено в додатки.

6. Технологія складання фінансового плану

Фінансовий план є одним із основних розділів бізнес-плану.

Саме на основі даних фінансового плану підприємець, а також ' його інвестори і кредитори, отримують відомості про дохідність запропонованих інвестицій, потребу у матеріальних і фінансових ресурсах, джерела їх надходження і витрат.

Під час складання фінансового плану потрібно вирішити дві основні проблеми:

1. Визначити, яка бажана динаміка (крива) показників норми прибутку —співвідношення прибутку і вкладеного капіталу.

2. Оптимізувати кожний із показників, які впливають на норму прибутку.

Складаючи фінансовий план вашої майбутньої діяльності, треба підготувати ті самі документи, що і під час аналізу поточного фінансового стану вашої фірми. Проте послідовність підготовки може бути різною.

Планування фінансового стану фірми в бізнес-плані розпочинають зі складання прогнозних фінансових звітів. На основі прогнозу продажу складають такі фінансові документи: баланси комерційної діяльності, звіт про доходи і звіт про зміни фінансового стану. Прогнозні звіти складають методом відсоткового співвідношення до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух активів фірми впливають зміни в обсязі реалізації.

Важливим завданням фінансового планування є прогнозування грошових потоків, що дає змогу визначити майбутні грошині надходження фірми та її витрати.

Бюджет грошових коштів розробляють на рік, місяць тощо. Зазвичай складають місячні бюджети, які мають можливість врахувати сезонні коливання у грошових надходженнях. Грошові над ходження забезпечують ліквідність підприємства, тобто його здатність сплачувати за придбані товарно-матеріальні ресурси, відсотки та дивіденди, гасити позики.

Побудову «бюджету грошових потоків» починають з надходжень, на реалізовану продукцію. Основна частина продажу здійснюється в кредит, тому надходження грошей на рахунок фірми відкладається на певний термін. Цей термін визначається умова ми угоди між фірмою і споживачами її продукції.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Тема 8 Планування діяльності.docx

Тема 8 Планування діяльності.docx
Размер: 241.7 Кб

.

Пожаловаться на материал

Організація планової роботи підприємства 2. Планування успіху підприємницької діяльності 3. Бізнес-планування в підприємницький практиці 4. Етапи розробки бізнес-плану 5. Структура бізнес-плану 6. Технологія складання фінансового плану

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Управление дебиторской задолженностью предприятия на примере ООО «ЭкологСтройСервис»

Выпускная квалификационная работа по направлению «Менеджмент» профиль «Финансовый менеджмент»

Воспитание на основе потребностей человека

Концепция. Эту концепцию разработал ижевский ученый Валерий Петрович Созонов. Основные ее положения изложены автором в методическом пособии «Организация воспитательной работы в классе», опубликованном в издательстве «Педагогический поиск» б 2000 году.

Роль катализа в неорганическом синтезе

Влагоемкость образцов Воспроизводимость качества катализаторов Химические методы приготовление катализаторов

Практические работы по дисциплине: «Операционные системы»

Изучение структуры операционной системы. Работа с командами  операционной системы Объекты графического интерфейса: рабочий стол Объекты графического интерфейса: окно «Работа с файлами и каталогами в различных видах  операционных систем

История создания Wi-Fi

Реферат История создания, Принцип работы. Стандарты беспроводных сетей, Оборудование, Типы антенн для Wi-Fi-устройств Wi-Fi сеть. Преимущества, Недостатки. Беспроводные технологии в промышленности Wi-Fi и телефоны сотовой связи Wi-Fi и игры Бесплатный доступ к Интернет через Wi-Fi Wi-Fi и бытовая техника. Безопасность. Развитие. технологии Wi-Fi: год за годом Каковы перспективы у Wi-Fi

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok