Класифікація радіаційних аварій

Класифікація радіаційних аварій

РНО (радіаційно-небезпечний об’єкт) - об’єкт, під час аварій та руйнувань на якому можуть відбутись масові радіаційні ураження людей, тварин, рослин.

Аварія на радіаційно небезпечному об’єкті – непередбачений випадок, викликаний несправністю обладнання чи порушенням нормального ходу технологічного процесу, який створює радіаційну небезпеку для людей та довкілля.

Залежно від меж розповсюдження радіоактивних речовин та масштабів наслідків радіаційні аварії поділяють на кілька видів:

Аварія промислова – це така радіаційна аварія, наслідки якої не поширюються за межі території виробничих приміщень та проммайданчика об’єкта, аварійного опромінювання в такому разі зазнає лише персонал.

Аварія комунальна - це така радіаційна аварія, наслідки якої якої не обмежуються приміщеннями об’єкта та його проммайданчиком, а поширюються на навколишні території, де проживає населення, яке може реально або потенційно зазнавати опромінювання.

Аварія локальна – це комунальна радіаційна аварія, в зоні якої проживає населення кількістю до 10 тисяч.

Аварія регіональна - це комунальна радіаційна аварія, в зоні якої опиняються території кількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів та навіть областей із загальною кількістю населення понад 10 тис осіб.

Аварія глобальна - це комунальна радіаційна аварія, під вплив якої підпадає значна частина або вся територія країни та її населення.

Аварія транскордонна - це комунальна радіаційна аварія, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулась.

Основні чинники, що визначають радіоекологічні наслідки:

  •  параметри викиду, враховуючи сумарну кількість радіонуклід, що надійшли до н.с., особливості формування та перенесення радіоактивної хмари, радіонуклідний та фізико-хімічний склад випадінь, час (пора року) викиду;
  •  екологічні особливості забрудненої території: ґрунтовий покрив, природно-кліматичні умови, тощо.

Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину

У розвитку комунальних радіаційних аварій виділяють 3 основні тимчасові фази:

Фаза аварії гостра – фаза комунальної аварії від кількох годин до 1-2 місяці після початку аварії, яка містить такі події:

  1.  газо-аерозольні викиди та рідинні скиди радіоактивного матеріалу з аварійного джерела;

     б)   процеси повітряного переносу та інтенсивної наземної міграції радіонуклідів;

в)   радіоактивні опади та формування радіоактивного сліду.

На ранній стадії критичними шляхами радіаційного впливу продуктів аварійного викиду на населення будуть зовнішнє опромінення від газоаерозольної хмари та радіоактивних випадінь, а також інгаляційне надходження радіонуклідів до організму людини.

Фаза аварії середня (фаза стабілізації) – фаза комунальної аварії, яка починається через 1-2 місяці та завершується через 1-2 роки після початку аварії. Основними критичними шляхами радіаційного впливу на цій стадії будуть зовнішнє опромінення від та радіоактивних речовин, що випали на місцевості, та внутрішнє опромінення радіоізотопами цезію (Cs) та стронцію (Sr), які надходять до організму з продуктами харчування, виробленими на радіоактивно забруднених територіях (м'ясо, молоко, овочі, фрукти).

Фаза аварії пізня (фаза відновлення) – фаза комунальної аварії, що починається через 1-2 роки після початку аварії та продовжується до припинення необхідності виконання захисних заходів. Основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у випаданні на грунт, а внутрішнього 137Cs та 90Sr у продуктах харчування, які виробляються на  забруднених цими радіонуклідами територіях. Фаза завершується одночасно з відміною всіх обмежень на життєдіяльність населення на забрудненій території.

Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварій на АЕС

Місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварії, за щільністю забруднення радіонуклідами умовно поділяють на зони: зону відчуження, зону безумовного (обов'язкового) відселення, зону гарантованого (добровільного) відселення, зону підвищеного радіаційного контролю.

За дозами опромінення заражену територію поділяють на такі зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г), небезпечного забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного забруднення (зона А) та зона радіаційної небезпеки (зона М).

Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики:

а) інженерно-технічні заходи:

1. Заходи, що забезпечують безпеку роботи АЕС.

У проекті АС передбачають технічні та організаційні заходи, що спрямовані на запобігання проектним аваріям та обмеженню їхніх наслідків. Головна вимога під час проектування, спорудження та експлуатації АС - забезпечення радіаційної безпеки персоналу станції а також населення, що мешкає поблизу станції.

Вибір земельної ділянки, де планується розміщення підприємства, вимагає узгодження з державною СЕС МОЗ України. Вона повинна знаходитись у зоні мінімальної сейсмічності. Обов'язкова умова – незатоплюваність території за будь-якого рівня поверхневих вод, а рівень грунтових вод повинен бути не менш ніж 1,5 м нижчим від дна підземних ємностей радіоактивних відходів. Земельні ділянки для розміщення підприємств повинні розташовуватись з підвітряного боку щодо житлових та громадських будівель, дитячих та санаторно-курортних підприємств, зон відпочинку, спортивних споруд тощо.

Задля радіаційної безпеки населення на всіх АС встановлюються вентиляційні труби, через які радіоактивні речовини, переважно інертні гази, виводяться в атмосферу для розбавлення. Висота таких труб залежить від потужності реактора та повинна бути не менш 100 м.

2. Підготовка захисних споруд для персоналу та населення (сховищ та протирадіаційних укриттів), а також обладнання підвалів будинків з метою радіаційного захисту людей.

3. Будівництво доріг з твердим покриттям (не менше 5-6)  у різних напрямках від АС з урахуванням рози вітрів для проведення попереджувальної чи негайної евакуації населення.

б) організаційні заходи:

1.Планування захисту персоналу АС та населення під час аварій.

Особливу увагу зосереджують на плануванні евакуації населення.

2.Створення та підтримання в постійній готовності сил та засобів для ліквідації аварії.

3.Забезпечення персоналу АС та населення засобами індивідуального захисту – протигазами, респіраторами, йодними препаратами.

4. Контроль радіаційної обстановки з використанням стаціонарних, пересувних та переносних приладів, систем та засобів радіаційного контролю.

5. Створення оперативної локальної системи оповіщення населення.

6. Підготовка персоналу об’єкта та населення до дій в умовах радіактивного забруднення.

в) санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи:

1. Створення навколо АС санітарно-захисної зони.

2. Проведення регулярного дозиметричного контролю населення.

3. Дотримання населенням гігієнічних норм в умовах радіоактивного забруднення, зокрема гігієни харчування.

Заходи захисту від радіоактивного опромінення

1. Спостереження та оцінювання фактичного радіаційного стану за допомогою приладів.

  1.  Визначення рішення щодо заходів захисту населення.
  2.  Оповіщення персоналу АС та населення про аварію.
  3.  Ліквідація аварії.

Основні рекомендації щодо поводження населення в умовах радіоактивного забруднення середовище під час аварій на АЕС

Під час перебування у приміщенні:

необхідно герметизувати приміщення; укрити продукти харчування від пилу; щоденно проводити вологе прибирання приміщень; суворо дотримуватись правил особистої гігієни; воду вживати тільки з перевірених джерел, а продукти харчування, отримані через торгову мережу; їжу приймати тільки у закритих приміщеннях, перед цим ретельно мити руки та споліскувати рот 0,5% розчином питної соди; систематично контролювати радіаційний фон.

Під час перебування поза приміщенням:

необхідно максимально обмежити перебування на відкритій території; під час виходу з приміщення обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту (респіратор, протипилову пов’язку, плащ, гумові чоботи тощо); під час перебування на місцевості не рекомендується роздягатися, сідати на землю, палити; перед входом у приміщення обов’язково вимити взуття водою, верхній одяг струсити та почистити вологою щіткою; не купатися у відкритих водоймах.

Йодна профілактика має на меті запобігання накопиченню радіоактивних ізотопів йоду в щитовидній залозі. Її здійснюють за допомогою приймання внутрішньо стабільних доз йоду у вигляді пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду (по 20 крапель 5%-го розчину на склянку молока чи води).

Ефект захисту людини хімічними сполуками від дії іонізуючої радіації називається хімічним захистом від променевого ураження, а такі сполуки - радіопротекторами. Їхня захисна дія проявляється, як правило, в тому разі, коли вони вводяться в організм незадовго (10-30 хв.) до гострого опромінення.

Іонізуюча радіація вражає імунну систему, зменшує імунітет, тобто опірність організму до всіх несприятливих факторів зовнішнього середовища, що проявляється в ослабленні організму, підвищенні ймовірності захворювань.

4

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

РНО (радіаційно-небезпечний об’єкт) - об’єкт, під час аварій та руйнувань на якому можуть відбутись масові радіаційні ураження людей, тварин, рослин.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Фінансово-економічні результати діяльності підприємства

Дохід підприємства. Поняття і види прибутку підприємства. Розподіл прибутку підприємства. Показники оцінки фінансового стану підприємства. Суть і характеристика загальної ефективності діяльності підприємства. Показники ефективності виробництва

Педагогика

Педагогическое обучение детей. Образовательные программы для детей. Педагогический процесс. Развитие детей дошкольного возраста. Продуктивная деятельность детей.

Політологія

Гибридные автомобили. Диплом

О списках работ, производств, профессий, должностей, специальностейи учреждений (организаций), с учетом которых досрочноназначается страховая пенсия по старости, и правилахисчисления периодов работы (деятельности), дающейправо на досрочное пенсионное обес

В целях реализации статей 30 и 31 Федерального закона "О страховых пенсиях" Правительство Российской Федерации постановляет Установить, что при определении стажа на соответствующих видах работ в целях досрочного пенсионного обеспечения в соответствии со статьей 30 Федерального закона "О страховых пенсиях"

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok