Охорона праці при роботі з електрообладнанням

ГЛАВА 5 ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯМ

Важливим моментом в комплексі заходів спрямованих на вдосконалення умов праці є заходи з охорони праці. Цьому питанню з кожним роком приділяється все більша увага, тому турбота про здоров'я людини стала не тільки справою державної ваги, але й елементом конкуренції роботодавців у питанні залучення кадрів. Для успішного втілення в життя всіх заходів з охорони праці необхідні знання в галузі фізіології праці, які дозволяють правильно організувати процес трудової діяльності людини.

5.1 Аналіз шкідливих факторів при експлуатації електрообладнання

При використанні абсолютно будь-якого електроустаткування дуже важливим є дотримання правил техніки безпеки. Не можна нехтувати будь-якими несправностями, виявленими в електрообладнанні, таке недбале ставлення, насамперед до самого себе, призводить до травм різного ступеня тяжкості, а іноді й до смертельного результату. Ураження електричним струмом може відбутися при використанні приладів з порушеною ізоляцією проводів або при експлуатації електричних приладів у вологих приміщеннях. Тому до початку всіх робіт потрібно переконатися у справності розеток, в які буде включатися електроінструмент, перевірити заземлення електрообладнання і, звичайно ж, оглянути інструмент на наявність пошкоджень. Крім цього, необхідно суворо дотримуватися порядку підключення електроустаткування в мережу, спочатку до обладнання підключається шнур, а потім шнур - до мережі. Відключення здійснюється в зворотному порядку. І ні в якому разі не можна включати і торкатися до металевого корпусу несправного електрообладнання, підключеного до електромережі, так як такі нерозумні дії можуть призвести до ураження електричним струмом. Потрібно завжди пам'ятати - електрику треба не тільки економити, але і обережно користуватися нею. Не виконання вимог техніки безпеки може призвести до тяжких небезпечних та шкідливих факторів.

5.1.1 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, пов'язані з використанням електричної енергії

Факторами небезпечного і шкідливого впливу на людину, пов'язаними з використанням електричної енергії, є:

Протікання електричного струму через організм людини;

Вплив електричної дуги;

Вплив біологічно активного електричного поля;

Вплив біологічно активного магнітного поля;

Вплив електростатичного поля;

Вплив електромагнітного випромінювання (ЕМВ).

Небезпечні та шкідливі наслідки для людини від впливу електричного струму, електричної дуги, електричного і магнітного полів, електростатичного поля і ЕМВ проявляються у вигляді електротравм, механічних пошкоджень та професійних захворювань. Ступінь впливу залежить від експозиції фактора, в тому числі: роду і величини напруги і струму, частоти електричного струму, шляху струму через тіло людини, тривалості впливу електричного струму або електричного і магнітного полів на організм людини, умов зовнішнього середовища.

5.2.2 За ступенем впливу на організм людини розрізняються чотири стадії:

слабкі, судомні скорочення м'язів;

судомні скорочення м'язів, втрата свідомості;

втрата свідомості, порушення серцевої і дихальної діяльності;

клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Механічні пошкодження, що з'явилися внаслідок впливу шкідливих факторів, пов'язаних з використанням електричної енергії (падіння з висоти, удари), також можуть бути віднесені до електротравм. Крім того, електричний струм викликає мимовільне скорочення м'язів (судоми), яке ускладнює звільнення людини від контакту з струмоведучими частинами.

Професійні захворювання проявляються, як правило, в порушеннях функціонального стану нервової та серцево-судинної систем. У людей, що працюють в зоні впливу електричного і магнітного полів, електростатичного поля, електромагнітних полів радіочастот, з'являються дратівливість, головний біль, порушення сну, зниження апетиту, порушення репродуктивної функції та ін. Наслідком дії шкідливих факторів можуть з'явитися хвороби очей або лейкемія.

5.2.3 Обов'язки споживача щодо забезпечення електробезпеки

  Відповідно до п. 1.2.2 ПТЕЕС споживач зобов'язаний забезпечити:

зміст електроустановок в працездатному стані, їх експлуатацію відповідно до вимог ПТЕЕС, ПОТРМ, ПУЕ та інших нормативно-технічних документів;

своєчасне і якісне проведення технічного обслуговування, планово-попереджувального ремонту, випробувань, модернізації та реконструкції електроустановок та електрообладнання;

підбір електротехнічного та електротехнологічного персоналу (проведення обов'язкових медичних оглядів працівників, проведення інструктажів з безпеки праці, пожежної безпеки);

навчання і перевірку знань електротехнічного персоналу та електротехнологічного персоналу;

надійність роботи і безпеку експлуатації електроустановок;

дотримання вимог охорони праці електротехнічним та електротехнологічним персоналом;

охорону навколишнього середовища при експлуатації електроустановок;

облік, аналіз і розслідування порушень в роботі електроустановок, нещасних випадків, пов'язаних з експлуатацією електроустановок, та вжиття заходів щодо усунення причин їх виникнення;

подання повідомлень до органів Держенергонагляду про аварії, смертельних, важких і групових нещасних випадках, пов'язаних з експлуатацією електроустановок;

розробку посадових і виробничих інструкцій з охорони праці для електротехнічного персоналу;

укомплектування електроустановок захисними засобами, засобами пожежогасіння та інструментом;

облік, раціональне витрачання електричної енергії та проведення заходів з енергозбереження;

проведення необхідних випробувань електрообладнання, експлуатацію пристроїв блискавкозахисту, вимірювальних приладів і засобів обліку електричної енергії;

виконання приписів органів державного енергетичного нагляду.

Нові або реконструйовані електроустановки і пускові комплекси повинні бути прийняті в експлуатацію в порядку, викладеному в ПТЕЕС та інших нормативних документах (п. 1.3.1 ПТЕЕС).

      Відповідно до п. 1.1.5 ПОТРМ в ​​організаціях повинен здійснюватися контроль за дотриманням вищевказаних Правил та інструкцій з охорони праці, контроль за проведенням інструктажів з електробезпеки. Відповідальність за стан охорони праці несе роботодавець.

5.2 Пожежна безпека при експлуатації електроустановок

Функціонування будь-якого підприємства неможливе без облаштування його електроустановками. До них належать електричне обладнання, апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні та освітлювальні прилади, електродвигуни, електропроводи, кабелі тощо. Щоб унеможливити виникнення пожежі, кожна складова систем електроустановок потребує уваги з позиції дотримання правил пожежної безпеки.

Застосування, монтаж, наладка та експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ), ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» та інших нормативних документів.Власник підприємства зобов’язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок. Особа, призначена відповідальною за їхній протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов’язана:

- організовувати та проводити профілактичні огляди та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання й електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі; - забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт; - організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу підприємства його власник повинен укласти договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією.

Електричні мережі та електрообладнання підприємств повинні відповідати протипожежним вимогам діючих нормативних документів.

5.2.1 Пожежна безпека при експлуатації електроустановок на підприємствах повинна забезпечуватися:

Правильним вибором ступеня захисту електрообладнання;

Захистом електричних апаратів і провідників від струмів короткого замикання і перевантажень;

Заземленням електроприймачів;

Відповідною конструкцією електричного освітлення, електроустаткування і установок;

Вибором перерізу провідників по безпечному нагріванню, а також дотриманням протипожежних вимог при каналізації електроенергії;

Надійністю електропостачання протипожежних пристроїв;

Організаційно-технічними заходами (профілактичні ремонти, випробування, обслуговування тощо) при експлуатації електроустановок.

Керівник підприємства, з метою забезпечення пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, зобов'язаний встановити порядок введення в експлуатацію електроустановок після монтажу, планово-попереджувальних та інших ремонтів і випробувань, а також призначити особу, відповідальну за забезпечення пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, відповідальних у цехах, складах , на дільницях.

Начальники цехів, дільниць, лабораторій, відділів, завідувачі складами та інші особи, які експлуатують (що використовують) електроустановки, зобов'язані не допускати порушень правил експлуатації електрообладнання, а при виявленні несправностей або відхилень у роботі електроустановок вжити заходів з їх відключення, повідомивши про несправність особі, відповідальній за експлуатацію електроустановок.

До монтажу та експлуатації на підприємствах допускається електрообладнання, на яке є технічні умови або інші нормативні документи, затверджені у встановленому порядку.

Електрообладнання повинно монтуватися і експлуатуватися за призначенням та з дотриманням вимог, що встановлюються нормативною документацією на нього.

До монтажу та експлуатації допускається електрообладнання, яке за своїм типом і виконанню відповідає класу пожежонебезпечної, вибухонебезпечної зони, а також характеристиці навколишнього середовища. Забороняється експлуатувати в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зонах електрообладнання, виготовлене неспеціалізованими організаціями, а також не має паспорта або інструкції з експлуатації.

Електроустановки повинні експлуатуватися відповідно до проектної документації. При установці і підключенні в процесі експлуатації додаткового, не передбаченого проектом електрообладнання повинна розроблятися відповідна документація і визначатися допустимість такого підключення до існуючої електромережі.

Пристрої проходів кабелів або трубопроводів крізь стіни, перекриття та переходи через температурні і усадочні шви в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зонах повинні міститися в справному стані і забезпечувати надійний захист від розповсюдження вогню в суміжні приміщення.

Монтаж, ремонт і заміну електроустановок у вибухозахищеному і закритому виконанні необхідно проводити тільки при знятій напрузі.

Вводи кабелів і проводів під вибухозахищені апарати повинні виконуватися з ущільненнями, передбаченими конструкцією апаратів, і періодично перевірятися на герметичність.

Вибухозахищені електричні апарати повинні бути оглянуті, мати ущільнення кришок, вводу кабелів і проводів, маркування по вибухозахисту, попереджувальний напис "ВІДКРИВАТИ, відключений від мережі", а елементи кріплення електроустановок (болти, гайки, шайби та ін.) повинні бути затягнуті.

У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу електроустановки всіх напруг змінного і постійного струму повинні бути заземлені (занулені). При установці електроустаткування на металевих конструкціях заземлені і нульові захисні провідники повинні приєднуватися безпосередньо до корпусів електрообладнання - до заземлювального затискача на корпусі або до заземлювального (нульового) зажиму ввідного пристрою.

Як нульові захисні (заземлюючі) провідники повинні бути використані тільки спеціально призначені для цього провідники. Використання для цих цілей конструкцій будівель, сталевих труб електропроводок, металевих оболонок і броні кабелів і т.п. допускається тільки як додатковий захід. Магістралі заземлення повинні бути приєднані до заземлювачів не менш ніж у двох різних місцях і, по можливості, з протилежних кінців вибухонебезпечної зони.

У пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зонах всіх класів забороняється застосування кабелів і проводів з поліетиленовою ізоляцією і кабелів у поліетиленовій оболонці.

Всі електроустановки повинні бути забезпечені апаратами захисту від струмів короткого замикання та інших ненормальних режимів роботи. Характеристики апаратів захисту повинні відповідати режимам експлуатації електрообладнання.

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму уставки. При необхідності вони повинні замінюватися на рівноцінні.

Використовувати саморобні і нестандартні плавкі вставки апаратів захисту не допускається.

З'єднування, обробляння кінців та відгалуження жил проводів і кабелів повинні бути зроблені за допомогою опресування, зварювання, паяння або спеціальних затискачів.

Періодично повинен проводитися замір опору ізоляції проводів та кабелів. Забороняється експлуатувати проводи та кабелі, опір ізоляції яких не відповідає вимогам нормативних документів.

Пристрій і експлуатація електромереж, які установлюються на деякий час не допускається, за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах.

Відстань від світильників та інших електричних установок до горючих матеріалів має бути не менше 0.5 м. Електроустановки необхідно періодично очищати від горючого пилу або відкладень, не допускаючи їх накопичення. Періодичність очищення повинна встановлюватися в інструкціях про заходи пожежної безпеки.

Після закінчення роботи всі електроустановки в приміщеннях, за винятком спеціального призначення, необхідно відключати. У складських приміщеннях з пожежонебезпечними зонами забороняється використання електронагрівальних приладів і пристроїв з роз'ємними контактними з'єднаннями.

5.2.2 При експлуатації електроустановок забороняється:

Використовувати електрообладнання, поверхневий нагрів якого при роботі перевищує температуру навколишнього середовища більше ніж на 40°С, якщо до нього не пред'являються інші вимоги;

Користуватися кабелями та проводами з пошкодженою ізоляцією, а також втратила в процесі експлуатації захисні електроізоляційні властивості;

Залишати під напругою проводи та кабелі з неізольованими кінцями, а також невикористовувані електричні мережі;

Користуватися пошкодженими або несправними розетками, розподільними коробками, рубильниками, захисними пристроями та іншими електроустановними виробами;

Обклеювати і фарбувати електропроводи, зав'язувати їх у вузли, підвішувати безпосередньо на дроти світильники, установчу електроапаратуру та інші предмети;

Включати електроустановки, автоматично відключилися при короткому замиканні або токах перевантаження, без з'ясування і усунення причин відключення;

Включати електроустановки, не забезпечені апаратами захисту,

Перевантажувати проводи та кабелі понад номінальних параметрів;

Міняти захист (теплові елементи, запобіжники та ін.) Електроустаткування іншими видами захисту або захистом з іншими номінальними параметрами, на які дане електрообладнання не розраховане;

Прокладати електропроводи та кабелі безпосередньо всередині горючих конструкцій і під спалимими оздоблювальними матеріалами.

Щорічно перед початком грозового сезону повинен проводитися замір опору заземлювачів блискавкозахисту будівель і споруд.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Воронов І. О., Коваленко І. Д., Афанас′єв П. В., Булгач Т. В. Основи охорони праці: Навч. посібник. - К.: Генеза, 2004.

2. Волков О.М., Замумокин А.П. Противопожарная защита вычислительных центров. – М.: Стройиздат, 1991.

3. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підруч. для студ. Вищих навч. закладів. За ред. М. П. Гандзюка. − К.: Каравела, 2004.

4. Охрана труда в электроустановках / Под ред. Князевского Б.А.−М.׃ Энергия, 1982.

5. ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования. - М.: Госстандарт, 1991.

6. ГОСТ 12.1.019-79. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты (СТ СЭВ 4830-84). Изменение 1986.

7. ГОСТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация ( СТ СЭВ 790-77 ). – М.: Изд-во стандартов, 1979.

ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

ГОСТ 12.2.006-87 ССБТ. Безопасность аппаратуры электронной сетевой и сходных с ней устройств, предназначеных для бытового и аналогичного общего применения. Общие требования и методы испытаний.

ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

А.А. Сошников «Пожарная безопасность электроустановок зданий» М. 2006.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

5 глава.docx

5 глава.docx
Размер: 25.4 Кб

.

Пожаловаться на материал

Пожежна безпека при експлуатації електроустановок Аналіз шкідливих факторів при експлуатації електрообладнання, забезпечення електробезпеки

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Витоки і сутність демократії

Демократія та її основні форми. Головні концепції демократії. Здійснення влади народом. Що є сучасна демократія? Головні концепції демократії. Народовладдя, інститути громадянського суспільства в Україні: можливості та реальність

Технология отвалообразования вскрышных пород

Технология отвалообразования вскрышных пород при автомобильном, железнодорожном, конвейерном видах транспорта. Основные расчеты отвальных работ. Рекультивация поверхностей и откосов отвалов. Основные положения отвалообразования

Общие сведения о металлах

Металлы, особенности атомно-кристаллического строения  Понятие об изотропии и анизотропии  Аллотропия или полиморфные превращения.  Магнитные превращения

Особенности общественно-политического перевода

Дипломная работа. Лингвистика. Цель работы, посвященной проблемам общественно-политического перевода. Определить стилистические особенности языка общественно- политических текстов, выделить виды переводческих трансформаций, исследовать причины, вызывающие лексико-семантические переводческие трансформации в общественно-политическом тексте

Объединение совладельцев многоквартирного дома ОСМД

Для чего нам нужно сделать ОСМД? Не все понимают и ленятся посмотреть в интернете, поэтому мы Вас решили ознакомить с этим понятием и сагитировать на его создание. Так все таки что такое ОСМД(ОСББ)? Кто руководит ОСМД? Какие налоги платит ОСМД?

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok