ГРАФІКИ ПЕРЕДУВАННЯ: ПОРЯДОК ПОБУДОВИ І ПОКАЗНИКИ

Оскільки, як зазначалося, графіки передування набули в останні десятиліття більш широкого використання, розгляньмо порядок їх побудови і обчислення необхідних параметрів. Треба також зауважити, що всі процедури, описані далі, значно спрощуються і прискорюються з використанням програмних продуктів, і менеджеру в основному потрібно вміти «читати» сіткові графіки, розуміти інформацію, яку вони містять. Але для цього потрібно вміти це робити в «ручному» режимі, що і буде проілюстровано на прикладі описаного у попередньому розділі проекту з організації комп’ютерного центру.

Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здійснюється у декілька кроків.

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте WBS не показує, у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи. Тому логічні зв’язки між ними повинен встановити сам менеджер. Як уже зазначалося, цю інформацію потрібно занести у табл. 6.2.

Таблиця 6.2

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ ЗА ПРОЕКТОМ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМП’ЮТЕРНОГО ЦЕНТРУ

Код роботи

Назва (зміст) роботи

Безпосередньо попередня робота

Тривалість роботи, тижнів

811

Добір і підготовка операторів

6

812

Добір і підготовка програмістів

7

813

Добір і підготовка системних аналітиків

8

821

Підготовка приміщення

6

822

Розміщення замовлення

4

823

Доставка і монтаж устаткування

821; 822

5

831

Розробка програмного забезпечення

811; 812; 813

12

832

Тестування програмного забезпечення

823; 831

4

Усього

52

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка. Якщо виходити з таблиці, то на виконання проекту потрібно 52 тижні. Проте ми бачимо, що деякі роботи (наприклад 811, 812, 813) виконуються водночас, тобто паралельно. То скільки ж потрібно часу для виконання усього проекту? Поки що неможливо відповісти на це запитання. Треба накреслити сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв’язків між ними (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Сітковий графік проекту

Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наводиться так званий ключ, який визначає місця параметрів. Наводимо ключ для нашого прикладу (рис. 6.4).

Ранній початокES

Тривалість роботиt

Раннє завершенняEF

Код і назва роботи

Пізній початокLS

Запас часуF

Пізнє завершенняLF

Рис. 6.4. Розміщення параметрів сіткового графіка («ключ»)

Таким чином, результатом другого кроку є сітковий графік з означенням робіт і логічних зв’язків між ними.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

Якщо позначити тривалість роботи як t, то графік набере вигляду, як це подано на рис. 6.5.

Рис. 6.5. Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми термінами початку і завершення робіт

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом «прямого проходження».

Як видно з рис. 6.5, наведений сітковий графік має кілька так званих шляхів.

Шлях — це послідовність взаємопов’язаних робіт від початку до завершення виконання проекту. У нашому прикладі можна назвати таких принаймні три:

ІІІ. 811 — 831 — 832;

ІІІ. 821 — 823 — 832;

ІІІ. 822 — 823 — 832.

Можна аналізувати й обчислювати тривалість кожного з наявних у проекті шляхів, у наведеному прикладі перший три-ватиме 22 тижні (6 + 12 + 4), другий — 15 тижнів (6 + 5 + 4), третій — 13 тижнів (4 + 5 + 4). Але нас цікавить найтриваліший шлях, оскільки решта шляхів будуть коротшими за тривалістю, тому найтриваліший і визначить термін виконання усього проекту. Проте як це зробити, якщо проект припускає багато шляхів, а обчислення послідовно кожного з них вимагає багато часу?

Для цього обчислюють так звані ранні терміни початку і завершення робіт прямим проходженням від першої до останньої роботи проекту (див. рис. 6.5).

Ранній початок (ES — Early Start) — найбільш ранній можливий термін початку роботи.

Раннє закінчення (EF — Early Finish) — найбільш ранній можливий термін завершення роботи.

Ці параметри обчислюються за такими формулами:

EFi = ESi + ti – 1;(6.1)

ESi + 1 = EFi + 1,(6.2)

де EFi ранній термін завершення і-ї роботи; ESi — ранній термін початку і-ї роботи;

ti тривалість і-ї роботи; ESi + 1 — ранній початок роботи і + 1.

З рисунка 6.5 видно, що найбільш ранній початок роботи 811 — перший тиждень (і це зрозуміло, бо це є початок проекту), а завершення — шостий тиждень. Щоб визначити, коли розпочинається наступна, 831, робота, треба знайти ранні закінчення усіх попередніх робіт, а потім скористатися таким правилом: при проведенні обчислень ранніх термінів, якщо певна робота виконується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї роботи визначається з огляду на найпізніший з ранніх термінів закінчення попередніх робіт.

Так, оскільки робота 831 виконується після робіт 811 (завершується на шостому тижні), 812 (закінчується на сьомому тижні) і 813 (завершується на восьмому тижні), то терміном її раннього початку, відповідно до (6.2) і зазначеного вище правила, найдоцільніше визначити дев’ятий тиждень (8 + 1).

Розрахунки показали, що виконання проекту триватиме 24 тижні (відповідно до показника раннього завершення останньої роботи). Таким чином, цей крок дає можливість визначити тривалість усього проекту. У нашому прикладі виконання проекту завершується однією роботою. Якщо ж — декількома паралельними роботами, то тоді тривалість проекту визначається як найбільша величина з ранніх термінів завершення решти робіт.

5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».Цей крок передбачає обчислення зазначених параметрів у зворотному порядку — від останньої роботи проекту до першої.

Пізній початок (LS — Late Start) — найпізніший можливий термін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завершення виконання усього проекту.

Пізнє закінчення (LF — Late Finish) — найпізніший можливий термін завершення роботи.

Ці терміни обчислюються за такими формулами:

LSi = LFiti + 1;(6.3)

LFi – 1 = LSi – 1.(6.4)

Рисунок 6.6 ілюструє обчислення даних параметрів для нашого прикладу.

Обчислюючи пізні терміни, користуються таким правилом: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завершення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пізніх початків наступних робіт.

Проведені обчислення показують, що для одних робіт ранні й пізні терміни збігаються, а для інших — ні. Що це означає — покаже наступний крок.

Рис. 6.6. Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми й пізніми термінами початку і завершення робіт

6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення збігаються, називають критичними.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення не збігаються, називають некритичними.

Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати усі роботи за проектом.

У нашому прикладі проект має один критичний шлях (813 — 831 — 832), хоча їх може бути й декілька, проте тривалість усіх критичних шляхів завжди буде однаковою.

Якщо якусь роботу, яка стосується критичного шляху, буде відкладено, то й тривалість виконання усього проекту збільшиться на такий самий термін. Інакше кажучи, вчасне виконання критичних робіт є критичним з погляду забезпечення успіху проекту в плані своєчасності його завершення. Не можна відхилитися від визначених термінів початку і завершення критичних робіт, щоб це одразу ж не вплинуло на тривалість здійснення усього проекту. Проте такого не можна сказати про некритичні роботи, які мають так званий запас часу.

Запас часу (F — Float) — це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилась тривалість реалізації усього проекту. Він обчислюється за формулами:

= LSіESі(6.5)

або

= LFіEFі.(6.6)

На рис. 6.7 видно всі запаси часу по некритичних роботах. У критичних роботах вони дорівнюють нулю.

Рис. 6.7. Сітковий графік проекту з усіма обчисленими параметрами (в тому числі запасом часу)

Якщо менеджер хоче скоротити термін виконання проекту, він має прагнути до скорочення термінів виконання передусім критичного шляху.

Таким чином, щоб визначити тривалість проекту та календарні терміни початку і завершення його робіт за допомогою сіткового планування, потрібно виконати такі кроки:

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт.

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і завершення проектних робіт «прямим проходженням».

5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.

Ця інформація відбивається у прямокутнику роботи (див. рис. 6.4) і використовується у подальшому плануванні й аналізі виконання проекту.

Ми розглянули сутність і порядок обчислення показників сіткового графіка вручну. Проте на практиці це роблять за допомогою сучасних програм з управління проектами. Менеджеру проекту для отримання аналогічного результату (причому не просто тривалості проекту і робіт, а календарних дат початку і завершення їх) треба ввести в програму по кожній роботі таку інформацію:

персональний код або номер у єдиній для усього проекту системі кодування;

назву або стислий опис роботи;

логічні зв’язки з іншими роботами;

тривалість виконання;

календар робіт (режим роботи), цільові дати початку і завершення, коли такі є;

ресурси, які потрібні;

бюджет;

до якого пакету робіт входить (якщо потрібно).

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Головні завдання курсу «Управління проектами»: доведення поширеності проектної діяльності підприємств і організацій за умов мінливого ринкового середовища і необхідності використання специфічних методів та інструментів в управлінні проектами

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Управління проектами

Головні завдання курсу «Управління проектами»: доведення поширеності проектної діяльності підприємств і організацій за умов мінливого ринкового середовища і необхідності використання специфічних методів та інструментів в управлінні проектами

К данному материалу относятся разделы:

Сутність проектної діяльності

УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ЯК СПЕЦИФІЧНА ГАЛУЗЬ МЕНЕДЖМЕНТУ

ЦІЛІ І ПРОЦЕСИ В УПРАВЛІННІ ПРОЕКТАМИ

ФУНКЦІЇ ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

ПРОЦЕДУРИ В УПРАВЛІННІ ПРОЕКТАМИ

МІСЦЕ І ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ В УПРАВЛІННІ ПРОЕКТАМИ

ВИДИ ПЛАНІВ

СУЧАСНІ ПІДХОДИ В ПЛАНУВАННІ ТА КОНТРОЛІ ПРОЕКТІВ

СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ

ОСНОВНІ ФОРМИ ПРОЕКТНИХ СТРУКТУР

ПЕРЕВАГИ І ПРОБЛЕМИ МАТРИЧНОЇ СТРУКТУРИ

ВНУТРІШНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ У ВЕЛИКИХ ПРОЕКТАХ

СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ СТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

ОДНОСПРЯМОВАНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ — СТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ

ДВОСПРЯМОВАНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА КОДУВАННЯ

ТРЬОХСПРЯМОВАНА СТРУКТУРА ПРОЕКТУ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ВИДИ СІТКОВИХ ГРАФІКІВ

ГРАФІКИ ПЕРЕДУВАННЯ: ПОРЯДОК ПОБУДОВИ І ПОКАЗНИКИ

ОСОБЛИВОСТІ СТРІЛЧАСТИХ ГРАФІКІВ

ПЕРЕВАГИ І ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ ГРАФІКІВ ПЕРЕДУВАННЯ

СІТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

МЕТОДИ СКОРОЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТІВ

ОЦІНКА І ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ

ПОБУДОВА РЕСУРСНИХ ГІСТОГРАМ

МОДЕЛЮВАННЯ І КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ

ПЛАНУВАННЯ ЗАТРАТ

МОДЕЛЬ ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ПРОЕКТУ

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

ПРОГНОЗУВАННЯ ОСТАТОЧНИХ ВИТРАТ

ЗВІТУВАННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА ЗМІНАМИ

ПОНЯТТЯ ЯКОСТІ В КОНТЕКСТІ ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОЕКТУ

ВИТРАТИ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОЕКТУ

ПОНЯТТЯ РИЗИКУ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОЕКТНИХ РИЗИКІВ

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА НАСЛІДКИ ПРОЕКТНИХ РИЗИКІВ

МЕТОДИ АНАЛІЗУ Й ОЦІНКИ РИЗИКІВ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТНИМИ РИЗИКАМИ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

КЛАСИФІКАЦІЯ ТОРГІВ

ФУНКЦІЇ УЧАСНИКІВ ТОРГІВ

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПІДРЯДНИХ ТОРГІВ

Похожие материалы:

Управление строительными организациями

Структура контрактов в РФ. Организационные структуры. Характеристики структур управления. Управление строительной организацией. Система менеджмента качества. Управление ресурсами

Профессиональная подготовка специалистов туристской деятельности.

Дипломная работа. Цель дипломной работы состоит в изучении педагогического процесса и основных направлений профессиональной подготовки специалистов туристской деятельности в зарубежных странах, выявлении основных тенденций высшего образования в туризме, анализе наиболее эффективных моделей обучения студентов туристских учебных заведений европейских стран и России.

Болезни: этиология и патогенез, патологическая анатомия

Пневмония и ее последствия, лечение. Определение. Патогенез. Патологическая анатомия. Исходы и осложнения. Хронические вирусные болезни. Факторы риска. Язвенные болезни. Болезни печени. Гепатит.

Етика та естетика. Контрольна робота

Кафедра «Соціології та соціально - гуманітарних дисциплін»

Программное взаимодействие с HTML документами на основе DOM API

Лабораторная работа Цель работы: ознакомиться с базовым синтаксисом и основными возможностями управления содержимым веб-страницы на стороне клиента. Получить практические навыки написания клиентских скриптов с использованием языка JavaScript.