Проблема мотивації молоді щодо вступу у ВНЗ

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………......3

Розділ І. Теоретичні аспекти вивчення проблеми мотивації вступу молоді у ВНЗ…………..…………………………………………………….…..6 1.1. Сутність мотивів та мотивації …………….…………………………6

1.2.  Види мотивів «зовнішні та внутрішні»…………………………….10  1.3. Мотивація до навчання як психолого-педагогічна проблема .…....12

Висновки до першого розділу…...…………………………..................15

Розділ ІІ. Емпіричне дослідження вибору мотивації до навчання у ВНЗ ………………………………………………………………………….….16

2.1. Аналіз результатів дослідження проблеми мотивації молоді щодо     вступу у ВНЗ..…………………….……………………………………………..16

2.2. Аналіз результатів дослідження проблем мотивації молоді щодо вибору ВНЗ та напрямку підготовки як майбутнього фахівця………….…20

Висновки до другого розділу…………………………………………..28

Висновок…………………………………………………………………29

Список використаних джерел………………………………………….31

Додатки………………………………………………………………......34

Додаток А…………………………………………………………………35

Додаток Б…………………………………………………………………35

            Додаток В…………………………………………………………………36

Додаток Г…………………………………………………………………37

Вступ

Актуальність теми. Сферах суспільного життя набуває вдоско- налення підготовки майбутніх фахівців. Однак педагогічна практика вказує на те, що ситуація у сфері освіти сьогодні досить суперечлива і складна.

Спостерігається зниження рівня культури молоді, яка супроводжується інтенсивною переорієнтацією суспільної свідомості з духовних, гуманітарних цінностей на цінності матеріального характеру. Зниження показників духовного життя суспільства, втрата позицій гуманізації, загальнолюдських цінностей значною мірою впливає на мотивацію та на вступ молоді до ВНЗ.

Мотивація молоді до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу. Сучасне суспільство ставить до випускника вищого навчального закладу особливі вимоги, серед яких важливе місце посідають професіоналізм, активність і творчість. Процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної освіти досить складний і обумовлений багатьма чинниками. Одним із них є розвиток  мотивації молоді до навчання у ВНЗ.

За останні роки в Україні відбулися зміни, що торкнулись методів, організаційних форм і цілей освітньої діяльності у вищій школі: в структурі освітньої системи затвердились недержавні вищі навчальні заклади, в державних  відбулася диференціація навчання на бюджетну та контрактну форми, фактично припинила функціонування система обов’язкового працевлаштування випускників, фахівців із різних напрямків професійноїпідготовки.

Велику увагу приділяли науковці у своїх працях  мотивації молоді до вступу у ВНЗ, такими науковцями були Климчук В.О., Музика О.Л., Маркова А.К., Леонтьєв, Матюхіна М.В., Зимня І.А., Якунін В.О., Ільїн Є.П., Романовський О.Г., Божович Л.І., Н.Ф. Тализіна, В.Э.Мільман, Е. Дісі, Р. Раян та інші [13.c.173].

Об'єктом дослідження - є проблема мотивації молоді щодо вступу у ВНЗ.

Предмет дослідження – є особливості прояву молоді, до навчання у ВНЗ  та визначення щодо напрямку підготовк, як майбутнього фахівця .

Мета даної роботи полягає у виявленні особливостей прояву мотивації молоді щодо навчання у ВНЗ.

У відповідності з цілями та гіпотезою дослідження були поставлені наступні завдання:

- на основі теоретичного аналізу, визначити основні теоретичні проблеми мотивації молоді щодо навчання у ВНЗ;

-  охарактеризувати сутність мотивів та  мотивацію і її моделі;

-  здійснити теоретичне дослідження  психолого-педагогічної проблеми молоді щодо вступу у ВНЗ;

- здійснити емпіричне дослідження з виявлення проблем мотивації молоді щодо вступу у ВНЗ.

Гіпотеза дослідження. В основу дослідження лягло припущення про те, що існує певна залежність між особливостями мотивації молоді щодо вступу і вибору ВНЗ. Вихідним теоретичним положенням, що визначає логіку нашого дослідження, є принципи розвитку, детермінованості, єдності свідомості і діяльності ( Б. Г. Ананьєв, В. В. Давидов, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн, А. А. Смирнов, Б. М. Теплов, Д. Б. Ельконін та ін.).

Використовуваний у дослідженні методичний інструментарій підпорядковується логіці системного підходу і спрямований на виявлення педагогічно-психологічних особливостей молоді, вивчення особливостей прояву мотивації у молоді щоло вибору ВНЗ.

База дослідження. У даному дослідженні взяла участь молодь Івано- Франківської області та самого міста,  проводилося соціальне анкетування.

Дана робота включає наступні етапи дослідження.

На першому етапі проводився теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження, підбір інструментарію.

На другому етапі здійснювався збір емпіричних даних.

На третьому етапі проводилася кількісна та якісна обробка отриманих результатів.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Бібліографічний список включає 31 найменування літературних джерел.

Розділ І. Теоретичні аспекти вивчення проблеми мотивації вступу молоді у ВНЗ
  1.  Сутність мотивів та мотивації 

Мотив (фр. motif і лат. moveo - рухаю) - внутрішня спонукальна сила, що забезпечує інтерес особистості до діяльності, активізує її зусилля. Як підкреслював С.Рубіштейн, "мотив як спонукач - це джерело дій".

Згідно закону Йеркса - Додсона, який було сформульовано декілька десятиліть тому, ефективність діяльності залежить від сили мотивації, тобто чим сильніше спонукання до дії, тим вища результативність діяльності. Ця теза стосується і діяльності молоді при виборі ВНЗ [4.с.342].

Мотив - це спонукання людини до активності, пов’язане з намаганням. Мотив у цьому разі виступає як причина постановки тих чи інших цілей.

Отже, мотиви і цілі не тотожні між собою, хоч інколи збігаються.Мотиви виявляються:

- як сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, які викликають активність людини і визначають її спрямованість;

-  предмет, об’єкт (матеріальний або ідеальний), що спонукає і визначає вибір спрямованості діяльності;

-  усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій особистості.

Система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини, називається мотивацією.

Відповідно до проявів мотивів мотивуючі фактори поділяються на три класи:

  •  потреби як основа активності;
  •  причини, які обумовлюють вибір діяльності залежно від спрямованості особистості;
  •  суб’єктивні переживання, емоції як форми регуляції (саморегуляції) поведінки і діяльності.

.

Мотивація на основі врахування відмічених мотивуючих факторів забезпечує спрямованість і регуляцію активності молоді. Усі мотиви є результатом відображення людиною умов свого існування та усвідомлення потреб.

Мотив як усвідомлена потреба в досягненні бажаних умов і результатів діяльності набирає форми внутрішніх спонукань людини, тобто характеризує внутрішню мотивацію [16.с.267]. Зовнішні спонукання  до тієї чи іншої форми поведінки через використання різних стимулів характеризуються як зовнішня мотивація.

Проте ефективність зовнішніх впливів може бути забезпечена лише за умови, коли вони стають мотивами, суб’єктивно значущими для молоді, відповідають його потребам та інтересам щодо вибору ВНЗ.

Людині властива ієрархія мотивів - від найбільш загальних, які характеризують спрямованість її діяльності (концепція життя, система цінностей), до ситуативних, пов’язаних із задоволенням певних потреб в конкретній ситуації.

Серед цих мотивів одні також мають більше, інші менше значення. Можливі ситуації, коли має місце зіткнення різних мотивів, що вимагає від молоді вольового рішення, тобто вибору певного способу діяльності в досягненні мети. Система мотивів, які виконують функцію спонукання, спрямування і регулювання діяльності, утворює мотиваційну сферу особистості. Мотиваційна сфера представлена:

-  актуальними мотивами, які фактично спонукають до вибору;

- потенційними мотивами, які сформовані, але не виявляються в діяльності [23.с.156].

Зауважимо проте, що мотиваційна сфера є динамічна, мотивація може посилюватися або послаблюватися. Можуть змінюватися ієрархія і стійкість мотивів. У мотиваційній сфері вирізняють три зони мотивації:

- центральна зона, у межах якої незадоволені потреби, виступаючи в формі високозначущих мотивів, зумовлюють активну, напружену діяльність ;

- зона мотивації, яка пов’язана з потребами, що постійно і легко задовольняються, значущість їх часто людиною недооцінюється, однак втрата одразу ж виявляє високу особистісну цінність;

-  зона мотивації, в основі якої лежать потреби, для задоволення яких поки що немає можливостей і вони не можуть викликати адекватної їм діяльності [10.с.79].

З мотивами пов’язані мотиваційні стратегії діяльності людини, які можуть сприяти або протидіяти її прогресивному розвитку.

Мотиви формуються поетапно.

Перший етап характеризується усвідомленням спонукання, яке включає усвідомлення його предметного змісту, способів дії і результату. Усвідомлене спонукання виступає мотиваційною одиницею, якою можуть бути потреба, схильність, бажання.

Другим етапом є прийняття мотиву. Щоб усвідомлене спонукання перетворилося на особистісний мотив, воно повинно бути внутрішньо прийняте людиною, тобто співвіднесене з ієрархією особистісних цінностей.

Третій етап пов’язаний з реалізацією мотиву, на якому його спонукальна функція поєднується з функцією задоволення потреби. Якщо неможливо реалізувати прийнятий мотив, то виникає фрустрація.

Фрустрація - це психічний стан людини, викликаний об’єктивно непереборними (або суб’єктивно так сприйнятими) труднощами виконання завдання, досягнення мети. Наслідком цього може бути зниження самооцінки і рівня домагань [24.с.326].

На четвертому етапі мотив закріплюється в характері людини, перетворюється на властивість особистості, тобто на потенційні спонукання. Кінцевим етапом в розвитку мотивів є актуалізація потенційних спонукань, тобто відповідний вияв їх як рис особистості в умовах внутрішньої або зовнішньої необхідності.

Стосовно мотиваційної сфери такими рисами є мотив досягнення успіхів і мотив уникнення невдач, а також певний локус контролю, самооцінка і рівень домагань.

Мотив досягнення успіхів - намагання людини добитися успіхів у діяльності і спілкуванні.

Мотив уникнення невдач - відносно стійке намагання людини уникнути невдач у життєвих ситуаціях, пов’язаних з оцінкою результатів її діяльності іншими людьми [13.с. 335].

Змістовні теорії мотивації базуються на врахуванні різноманітних потреб і пов’язаних з ними факторів, які визначають поведінку молоді.

Потреба - це внутрішній стан фізіологічного або психологічного відчуття людиною браку чогось важливого для її життєдіяльності. Потреби утворюють ієрархічну структуру, котра як домінанта визначає поведінку людини. Загальноприйнятим є поділ потреб на первинні, за своєю природою фізіологічні, і вторинні - психологічні (потреба в успіху, повазі, владі, приналежності) [8.с.287].

Найпоширенішою для цілей мотивації є класифікація потреб, запропонована А. Маслоу, який виділяє п’ять типів потреб:

- фізіологічні;

- безпеки й захисту;

- соціальні;

- поваги;

- самовираження.

Д. Мак-Клелланд доповнив цю класифікацію такими потребами, як потреба влади, успіху і приналежності. Ф. Герцберг мотивуючими факторами вважає відчуття успіху, просування по службі, визнання з боку навколишніх людей, відповідальність, збільшення можливостей наведені у додатку  А.

Потреби більш високих рівнів не мотивують, поки не задоволені хоча б частково потреби нижчого рівня. Проте слід мати на увазі, що і при домінуванні в даний момент однієї з потреб, діяльність людини стимулюється не тільки нею, а комплексом потреб. Ефективна мотивація через потреби вимагає постійного виявлення  актуальних потреб, які є рушійною силою активності [27.с.432].

Процесуальні теорії мотивації виходять з того, що поведінка визначається не тільки потребами, а є функцією сприймання і очікування можливих наслідків від вибраного типу поведінки.

Відомі три процесуальні теорії мотивації:

  •  теорія очікувань;
  •  теорія справедливості;
  •  модель Портера—Лоулера дивитися додаток Б.

Згідно з цією моделлю мотивації досягнуті результати залежать від докладених працівником зусиль, його здібностей, характеру та усвідомлення своєї ролі. Рівень цих зусиль визначається цінністю винагороди і рівнем впевненості в тому, що між затраченими зусиллями і можливою винагородою існує тісний зв’язок. Досягнуті результати обумовлюють внутрішню (почуття компетентності, самоповаги) і зовнішню (похвала). Результатом зовнішніх і внутрішніх винагород з урахуванням їх справедливості є задоволення. Усе це свідчить про те, що механізм мотивації  складний і вимагає всебічного врахування індивідуальних психологічних особливостей людини, їхніх потреб, інтересів, спрямованості, ціннісних орієнтацій [17.с.376].

1.2.  Види мотивів «зовніні та внутрішні»

Різні види мотивів виділяють в залежності від того предмета, на який спрямована діяльність. Кожен вид діяльності відповідає певної людської потреби. Будь-якій людині властивий певний набір базових потреб. Серед цих потреб виділяють потреба в спілкуванні, пізнанні, саморозвитку, досягненні, продовження роду. Особливу групу потреб складають матеріальні, або утилітарні [33] .

Потреба  представляє собою об'єктивну потребу, необхідність людської істоти в чомусь, що лежить поза його межами - у зовнішніх об'єктах, інших людей, їх оцінках, визначених переживаннях.

Ці об'єкти називаються предметами потреби, або мотивами. Під мотивацією в широкому сенсі мається на увазі те, заради чого людина виконує ту чи іншу діяльність. Будь-яка діяльність здійснюється внаслідок будь-якого внутрішнього імпульсу (потреби) і заради деякої зовнішньої по відношенню до неї цінності. Ці відносини і утворюють два полюси реальної мотиваційної системи [15.с.390 ].

Таким чином, мотив - це предмет, на який спрямована діяльність, відповідний певної людської потреби .

У системі мотивів зовнішні і внутрішні мотиви переплітаються. При внутрішній мотивації спонукає силою є пізнавальний інтерес, пов'язаний з даною діяльністю. У цьому випадку одержання нових знань виступає не як засіб досягнення мети, а як сама мета діяльність. [15.,с.397].

До внутрішніх мотивів належать такі, як власний розвиток у процесі діяльності, пізнання нового, невідомого. Такі мотиви, як розуміння необхідності діяльності в тому числі професійної для подальшого життя, процес діяльності як можливість спілкування, похвала від значущих осіб, є природними і корисними в, хоча їх вже не можна віднести тільки до внутрішніх мотивів [8.,с. 90]. Мотиви наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Структура діяльності (по А. Н. Леонтєва) [28].

Суб'єктивна представленість Об'єктивна реалізація Продукт і засіб Мотив Діяльність Предмет Мета Дія Образ Умови Операція Знання, навички

А. Н. Леонтьєв визначив мотив як той предмет, який відповідаючи актуальної потреби тобто виступаючи як засіб її задоволення, організовує і певним чином спрямовує поведінку. При одній і тій ж потреби мотивами спостережуваного поведінки можуть виступати різні предмети. А. В. Петровський продовжуючи ідеї Леонтьєва, він увів класифікацію мотивів на зовнішні та внутрішні (див.таб.1. 2.).

Таблиця 1.2.

Класифікацій мотивів і відносин по А.В. Петровському

МотивиВідносиниІндивідуально орієнтовані Соціально-орієнтовані «Зовнішні» «Можу» (усвідомлення своїх можливостей по відношенню до виникаючих завдань) «Треба» (усвідомлення соціальних обов'язків) «Внутрішні» «Хочу» (напруга потреб) «Повинен» (прийняття зобов'язань перед іншими і самим собою)

Таким чином, всі мотиви діляться на зовнішні і внутрішні. З цього випливає, що мотивація формується у молоді під впливом чинників навколишньої дійсності, роботи з професійної орієнтації, що проводиться в школі або у відповідних центрах профорієнтації [31].

1.3.Мотивація до навчання молді як психолого-педагогічна проблема

Проблема мотивації навчання є однією з центральних у педагогічній психології, оскільки і результат, і процес засвоєння знань значною мірою залежать від залученості до навчального процесу, зацікавленості особистості тих, хто навчається. Складність і багатоаспектність проблеми мотивації зумовлюють бага товимірність у розумінні її сутності, природи, структури, а також функцій окремих мотивів. Як відзначає Є. П. Ільїн [26], значна кількість досліджень мотивації навчальної діяльності несе на собі відбиток недоліків у поглядах на мотивацію та мотиви, які існують у психології та педагогіці.

Під мотивом навчальної діяльності розуміють усі чинники, які зумовлюють прояви навчальної активності: мету, потреби, установки, почуття обов'язку, інтереси, тощо. У психолого-педагогічній літературі не існує єдиного розуміння мотивації та класифікації навчальних мотивів. 

Різні дослідники використовують подібні, але не синонімічні, поняття для позначення цього феномену. А.К. Маркова відзначає, що становлення мотивації «є не просте зростання позитивного або посилювання негативного відношення до навчання, а ускладнення структури мотиваційної сфери, що стоїть за ним, спонук, що до неї входять, поява нових, більш зрілих, інколи суперечливих стосунків між ними»[6.,с.325].

Одна з найбільш поширених класифікацій мотивів припускає їх поділ на зовнішні і внутрішні (К.Замфір, М.В.Овчинников та ін.). Внутрішніми називають мотиви, які безпосередньо пов'язані з діяльністю. До зовнішніх відносять інші мотиви, які спонукають індивіда до даної діяльності.

У навчальній та навчально-професійній діяльності діють одночасно і зовнішні, і внутрішні мотиви. Їх співідношення визначає психологічні особливості структури мотивації навчання [29]. Загалом, слід зазначити, що навчальна мотивація, представляючи собою, особливий вид мотивації, характеризується складною структурою, однією з форм якої є структура внутрішньої і зовнішньої мотивації. Найпродуктивнішими є внутрішні мотиви, які відображують особистісний рівень регуляції навчальної діяльності (саморегуляції), та професійні мотиви, які виконують роль створення взаємозв’язку навчальної діяльності із майбутньою професійною діяльністю. Навчання у вузі пов’язане із суттєвою зміною соціальної ситуації – включенням у нову систему міжособистісних стосунків, підвищенням ролі самостійності та активності, і тому роль внутрішньої мотивації тут є ключовою [32].

Дослідження та аналіз психологічних детермінант внутрішньої мотивації до навчання у студентів є завданням, що має велике значення для підвищення ефективності вузівської освіти і становлення майбутніх осібистостей, фахівців. На думку С.Л. Рубінштейна, зовнішні причини завжди діють через внутрішні умови, а спосіб та результат їх дії на суб’єкта діяльності визначається його внутрішнім станом, системою його ставлень до життєвої ситуації, в якій здійснюється діяльність [7].

Отже, можна припустити, що внутрішні умови окреслюються системою цінностей особистості, через які характеристики діяльності впливають на розвиток внутрішньої мотивації  Е. Дісі  висунув гіпотезу про існування двох фундаментальних мотиваційних тенденцій, зумовлених потребами до самодетермінації та компетентності. Тобто людина надає перевагу виконанню таких видів активності, які за безпечують їй відчуття майстерності.

У руслі цієї концепції мотивація діяльності стає внутрішньою, якщо задовольняються такі базові психологічні потреби: у автономності, компетентності та у значимих стосунках. Ще одним важливим чинником внутрішньої мотивації є оптимальний рівень складності діяльності. Дуже проста діяльність не дає змоги людині від чути себе компетентною, тому не стимулює внутрішню мотивацію. Формування внутрішнього локусу контролю має велике значення у процесі мотивації студентів. Учні з внутрішньою стратегією («інтернали») вважають, що успішність навчання залежить від їхніх особистих якостей, інтелектуальних здібностей. Усвідомлення реального впливу на процес і результат власної діяльності мотивує студента до самоудосконалення, підвищення ком петентності [33].

Висновок до першого розділу

Отже, охарактеризувавши і дослідивши теоретичні аспекти вивчення проблеми мотивації вступу молоді у ВНЗ можна зробити наступний висновок, що сучасний стан розвитку суспільства вимагає більш глибокого розуміння закономірностей поведінки людини, особливо стосовно спонукань особистості до різних видів діяльності. Мотивація собою придставляє спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.

Також ми в першому розділі  розглянули мотиваційні моделі та теорії мотиваці такі як :

  •  Теорія мотивації Абрахама Маслоу (Abraham Maslow)
  •  Теорія мотивації Девіда Мак Клелланда (David McClelland)
  •  Теорія мотивації Фредерика Герцберга (Frederick Herzberg)
  •  Теорія мотивації Л. Портера, Е. Лоулера
  •  Теорія мотивації Дугласа Мак Грегора (Теорія X, Теорія Y, Теорія Z) та інші.

Мотивація - це те, що знаходиться в людини "всередині". Якщо людина мотивована, її задоволення  обов'язково призведе до гарного результату.

 

 

Розділ ІІ. Емпіричне дослідження вибору мотивації до навчання у ВНЗ

2.1. Аналіз результатів дослідження проблеми мотивації молоді щодо     вступу у ВНЗ

Аналіз результатів дослідження проблеми мотивації молоді щодо   вступу у ВНЗ є досить складно оцінити і провести аналіз тому, що молодь по свій території України по різному оцінює і мотивує себе щодо вступу у ВНЗ, але досліджуючи літературні надбання в цій галузі показали нам, що наукові центри представлені у Києві, Львові, Дніпропетровську, Одесі та у Івано- Франківську та інших містах багато років здійснюють соціологічний аналіз різних аспектів освітньої мотивації молоді щодо вступу у ВНЗ.

Значний внесок у вивчення цієї проблеми зробили соціологи та педагоги харківської школи: О.О.Якуба, В.Л.Арбєніна, В.С.Бакіров, Є.А.Подольська, Л.Г.Сокурянська, В.І.Астахова та інші. Спираючись на досліджений емпіричний матеріал, у даній роботи  виявили реальні мотивації молоді щодо вступу у ВНЗ в сучасних умовах. Для дослідження базою проведення анкетування було  м. Івано – Франківськта та Івано- Франківська область.

Як свідчать результати досліджень, забезпечення стабільного матеріального достатку у майбутньому та бажання стати висококваліфікованим спеціалістом в обраній галузі разом з прагненням підвищити свій бажання отримати диплом про все одно яку вищу освіту заявили 33% опитаних у 2015 році в області та 36% у 2015 році у м. Івано- Франківськ, більшість у цій групі складають абітурієнти із найменш забезпечених родин. (див. табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Мотивація вступу до ВНЗ молоді м. Івано – Франківськ та області

(у % до тих, хто відповів)[побудовано авторем]

№П/ПМотиви2015 рік(в області )2015 рік(м. Івано- Франківськ)1.Стати висококваліфікованимспеціалістом в обранійгалузі.50532.Підвищити свій соціальний статус, мати більш престижнестановище у суспільстві.37383.Забезпечити собі стабільнийматеріальний статок у майбутньому.55514.Подовжити рокиучнівства,безтурботного існування (не йти працювати, не служитив армії).655.Отримати диплом (все одно який).33366.Зустріти майбутнього супутника життя.337.На цьому наполягли батьки.988.Вища освіта забезпечить цікаве коло спілкування втеперішньому імайбутньому.15149.Вища освіта надасть можливість стати культурною,високоосвіченою людиною.292710.Хотіли успадкувати професію батьків.3211.Важко відповісти.12

Як бачимо, прагнення стати висококваліфікованим спеціалістом в обраній галузі є метою при вступі для більше ніж половини респондентів, порівняно з областю не включаючи м. Івано – Франківськ кількість таких студентів зросла за рахунок вихідців із багатих та забезпечених родин.

Спираючись на досвід вивчення проблеми, можна припустити, що студенти, які отримують вищу освіту, щоб забезпечити гідне матеріальне становище в майбутньому та підвищити свій соціальний статус, планують зробити це теж завдяки професійній самореалізації (див.Додаток В ). 

Адже частина опитаних вважає, що отримання вищої освіти з престижної сьогодні спеціальності дає можливість підвищити свій соціальний статус порівняно з батьками, а найбільш ефективним "соціальним ліфтом" молодь вважає перспективну роботу. 

У більшій мірі так налаштована молодь  з матеріально забезпечених родин. Ця мотивація  підтверджується стійким ставленням до обраної спеціальності та свідомим вибором ВНЗ, адже більше половини опитаних у цій групі знову згодні обрати ту ж спеціальність і той же ВНЗ.

Сучасні молоді люди самостійно приймають рішення про отримання вищої освіти, це підтверджує той факт, що лише незначна кількість опитаних прийшли до вузу тому, що на цьому наполягали їхні батьки, частка таких студентів серед опитаних складає 8%-9%.

Однак, як показують результати дослідження, вплив родини безумовно існує, при суттєвих розбіжностей у мотивації в залежності від місця їх проживання до вступу у ВНЗ нами не виявлено. В усіх виділених за цим критерієм групах зберігаються тенденції, які характерні для абітурєнтів цілому. Однак забезпечити собі завдяки вступу до ВНЗ стабільний матеріальний статок у майбутньому прагнуть в першу чергу вихідці з міста.

Порівняння мотивації абітурієнтів з області не встановило суттєвих відмінностей від м. Івано- Франківськ. Однак цікаві тенденції виявлені завдяки кореляції мотивації вступу до вищого навчального закладу з матеріальним становищем родини респондентів наведені у ( Додатку В).

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що формальне ставлення до вищої освіти, тобто прагнення отримати будь-який диплом, більше властиве "бідним". "Забезпечені" та "середньо забезпечені" абітурєнти серед мотивів вступу до ВНЗ частіше відмічають можливість забезпечити собі стабільний матеріальний статок у майбутньому, однак у порівнянні з областю такий мотив все частіше зумовлює вступ найбільше забезпечених. Якщо у попередньому дослідженні з'ясували, що можливість завдяки вищій освіти стати культурною людиною у більшій мірі приваблюєстудентів із багатих родин, то за останні роки їх частка скоротилась майже удвічі. 

Мотивація вступу до ВНЗ студентів у залежності від матеріального становища їх родини (у % до тих, що відповіли) за матеріалами дослідження 2015 р.дивитися  (Додаток Г).

 Якщо серед "відмінників" більшість отримує вищу освіту, щоб стативисококваліфікованим спеціалістом в обраній галузі або мати стабільний матеріальний статок у майбутньому. Друге місце серед мотивів "відмінників" займає можливість стати культурною людиною. Прагнуть матеріального статку у майбутньому і студенти, які погано  навчаються, однак серед них більше тих, що прагнуть подовжити роки навчання, жити увеликому місті та навчаються, бо на цьому наполягали батьки.

Проаналізувавши найголовніші цілі, які ставлять перед собою абітурієнти приходячи до ВНЗ, ми дійшли висновку, що все більша частка орієнтується на отримання професії, професійну самореалізацію. У більшій мірі так налаштовані абітурієнти з матеріальнозабезпечених родин. 

Така мотивація підтверджується стійким ставленням до обраної спеціальності та свідомим вибором ВНЗ, адже більше половини опитаних у цій групі знову згодні обрати ту ж спеціальність і той же ВНЗ. 

Мотивації молоді стосовно отримання вищої освіти обумовлені вихованням майбутнього студента у попередні роки, однак особливості змін у вищій школі (нова система вступу, кредитно-модульна система, навчальне навантаження, що зростає, перехід до підготовки бакалаврів та магістрів) впливають на вибір студентства. Мета, з якою молоді люди отримують вищу освіту, безпосередньо впливає на їх ставлення до навчання, наукову активність, обумовлюючи таким чином якість освіти, що отримується. Тому моніторинг освітніх мотивацій  потребує постійної уваги науковців.

2.2. Аналіз результатів дослідження  мотивації молоді щодо вибору ВНЗ та напрямку підготовки як майбутнього фахівця

Аналіз результатів дослідження проблем мотивації молоді щодо вибору ВНЗ та напрямку підготовки як майбутнього фахівця  базою для дослідження стало  м. Івано- Франківськ та область. Саме  глобалізація ринку освітніх послуг, активізація міжнародної наукової співпраці, розширення ринку інноваційних послуг здійснює сприятливу дію на розвиток усіх ВНЗ.

Водночас суттєве з агострення конкурентної боротьби на вітчизняному ринку освітніх послуг, можливе скорочення державного замовлення за галузями знань «Економіка і підприємництво» та «Право» вимагає від кожного ВНЗ залучення високоякісних людських, матеріальних і нематеріальних ресурсів та підвищення якості надання освітніх послуг.

Крім того, сьогодні серед широкого загалу роботодавців побутує думка, що спеціалістів з вищою освітою дедалі більшає, а кваліфікованих кадрів бракує. Випускники шкіл, керуючись сучасними тенденціями та стереотипами, вступають до вищих навчальних закладів на так звані «престижні» спеціальності, а згодом не можуть знайти роботу за ними. При цьому в країні загострюється потреба у працівниках з інших напрямів. Тобто посилюється ситуація дисбалансу між попитом на освіту та її пропозицією − випускники вищих навчальних закладів не можуть працевлаштуватися, що збільшує рівень безробіття, або працюють не за спеціальністю. Відтак абітурієнти повинні відповідально ставитись до вибору майбутньої професії.

Вибір професії - один з основних життєвих виборів, здійснений людиною в юному віці, оскільки, обираючи професію, вона обирає і спосіб життя, можливість самореалізації.

До молодих спеціалістів у сучасних умовах ринку ставляться такі вимоги, серед яких: високий рівень теоретичної підготовки, сформований рівень соціальної зрілості, висока професійна ефективність у ситуаціях невизначеності, швидка адаптація до умов робочого середовища, що постійно змінюється, готовність до початку власної кар’єри в компанії з відносно низької посадової ланки.

Саме ці компетенції в майбутніх випускниках формують ті ВНЗ, які мають високий інтелектуальний потенціал, займають стійкішу позицію на ринку, мають свою стратегію розвитку, що базується на декількох конкурентних позиціях. Кожен ВНЗ повинен формувати власні цінності, які дозволять йому охопити найбільш широку цільову аудиторію. До основних цінностей можна віднести такі:

−  популярність і престиж ВНЗ;

−  висока якість освіти, професіоналізм викладачів

− можливість успішного працевлаштування випускників після закінчення ВНЗ;

−  наявність системи стажувань і практик, зокрема міжнародних;

−  можливість отримати інноваційну і перспективну вищу професійну освіту (сучасні програми підготовки і дисципліни);

− сучасна матеріально-технічна база;

− великий вибір напрямів підготовки (спеціальностей);

− висока міра інтегрованості науково-дослідницьких процесів і багато ін.

Процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах  сучасної вищої освіти досить складний і обумовлений багатьма чинниками, одним з яких є міра професійної орієнтованості студентів, тобто адекватність їх мотиваційних установок вступу до ВНЗ і майбутньої професії. У професійному визначенні студентів можна виділити ряд стадій, коли проблема вибору актуалізується в тому або іншому її аспекті.

Для одержання результату у квітні 2015 р. було проведене анкетування молоді, отримана інформація була оброблена за допомогою програм Microsoft Word і Microsoft Excel. Було опитано 120 осіб. Структура опитаної молоді представлена у розрізі напрямів підготовки наведена на (рисунку 2.1.).

Рис. 2.1. Структура учасників анкетування «Мотивація вибору напрямку підготовки на якому хотіли б навчатися у ВНЗ, у % від загальної кількості опитаних у квітні 2015 р.

В опитуванні взяло участь 120 чол. (46,1 %) − дівчата і (53,9 %) – юнаки . Розподіл за статтю відповідає демографічним даним: дівчат у віці від 16 до 19 років більше, ніж представників чоловічої статі.

В основу анкети було покладено 10 запитань з варіантами відповідей. Більшість опитаної молоді обирали вузи , які не подалік від дому і де можна здобути якісну освіту (31 %); 17 % респондентів хочуть отримати диплом престижного ВНЗ; 19 % вважають, що метою їх навчання в університеті є опанування основами обраної спеціальності, становлення як професіонала у своїй справі. З метою отримання можливості самореалізації, розвитку навичок спілкування, набуття впевненості в собі вступило до університету 11 % опитаних, 9 % опитаних за мету при виборі навчання в університеті мали цікаве студентське життя, можливість спілкування, проведення дозвілля.

На (рис. 2.2.), представлені відповіді респондентів, що відображають диференціацію відповідей щодо вибору вуза та фаху.

Рисунок 2.2. Диференціація відповідей опитаної молоді у , % від загального числа опитаних у квітні  2015 р.

Виявлені в результаті анкетування молоді  (отримати диплом та якісну вищу освіту) – 47,8 % опитаних;

– професійної самореалізації (опанувати основами вибраної спеціальності; знайти престижну високооплачувану роботу; стати професіоналом у своїй справі; мати впевненість у працевлаштуванні) − 32,0 % опитаних;

– самовдосконалення (реалізувати себе в житті; розвивати навички спілкування, набути впевненості у собі) − 10,7 % опитаних;

– пов’язані з особистими інтересами (мати цікаве студентське життя, спілкування, дозвілля) − 9,6 % опитаних.

Ці результати свідчать про розуміння молоді актуальності отримання спеціальності в сучасних умовах, бажанні за допомогою вищої освіти активно соціалізуватися в суспільстві. При цьому мотиви навчальної діяльності пов’язані з професійно значимими мотивами. Таким чином, навчальні цілі безпосередньо пов’язані з цілями, які ставлять перед собою більшість молоді: підготуватися до професійної діяльності, стати висококваліфікованим фахівцем, затребуваним на ринку праці.

Отже, відношення до вступу та  навчання у ВНЗ можна розглядати як засіб для досягнення мети професійної самореалізації.

Водночас насторожує, що досить високий відсоток респондентів як мотив вступу до ВНЗ вказує бажання стати учасником цікавого студентського життя, мати постійне спілкування з однолітками, дозвілля, що відповідає студентському життю.

Для цієї групи респондентів професійні цінності ще не мають належного значення, у них слабке уявлення про отримувану професію.

Мотивація їх вибору  обумовлена громадськими цінностями вищої освіти і пов’язана з отриманням статусу студента ВНЗ. У даному випадку провідним мотивом виступає потреба не стільки в самій діяльності, скільки в пов’язаних з нею обставинах.

Причини що зумовлюють вибір ВНЗ молоді були наведені на (рис. 2.3.):

− власне бажання, оскільки це цікаво (19,3 %);

− орієнтація на престиж професії, можливості подальшого працевлаштування (17,6 %);

− якість освіти й умови навчання в університеті (15,5 %);

− престижність ВНЗ, його репутація (14,4 %);

− обрання напряму, де можна було пройти на бюджет (6,3 %);

− обрання спеціальності, де менший розмір оплати за навчання (9,3 %);

− порада батьків (8,2 %);

– наявність військової кафедри (1,4 %);

– інші мотиви (наприклад, близьке розташування до місця проживання, наявність гуртожитків, не пройшов в інший ВНЗ) − 3,7 %.

Незначний відсоток опитуваних (3,6 %) відмічають, що для них не має значення, де здобувати вищу освіту. У респондентів цієї групи ще не виражена орієнтація на якусь певну професійну сферу.

Рисунок 2.4. Рейтинг популярності джерел інформації у молоді % від загального числа опитаних у квітні  2015 р.

Результати анкетування свідчать про те, що професійне самовизначення молоді формується також під впливом батьків. Майже кожен сьомий респондент (14,5 %) як джерело отримання інформації про ВНЗ вказує на батьків та родичів. Не менш значимим джерелом інформації, що визначає професійний вибір респондентів, називаються друзі, знайомі (16,3 %), що цілком пояснюється особливостями віку опитуваних.

Очевидно, що багато в чому саме ці верстви вплинули на вибір майбутньої професії респондентів, що слід враховувати при проведенні заходів з професійної орієнтації майбутніх студентів: виступах на батьківських зборах випускників шкіл, Днях відкритих дверей та ін.

Необхідно звернути увагу на низьку оцінку дії на респондентів інформації, отриманої в школі. Лише 2,3 % з числа опитаних відмітили їх як джерело інформації, що вплинуло на вибір майбутньої спеціальності.

Отже, при виборі ВНЗ молодь орієнтуються в основному на оголошення в ЗМІ, Інтернет, сайти університетів (50,4 % опитаних), на думки батьків, друзів і знайомих (30,8 %), в останню чергу − на інформацію, отриману від викладачів та співробітників університету, в школі, на підготовчих університетських курсах, на Днях відкритих дверей та з інформаційних матеріалів (буклетів, рекламних проспектів) − 10,6 % опитаних.

На основі аналізу використання  молоді інформаційних джерел можна зробити висновок, що приймальній комісії та деканатам факультетів варто поміркувати про ефективність профорієнтаційної роботи, приділяти більше уваги не пасивній формі, а активній – залучати майбутніх абітурієнтів до олімпіад, турнірів, конкурсів, що проводить університети.

Також необхідно активізувати інформаційну складову профорієнтаційної роботи, збільшити залучення школярів (майбутніх абітурієнтів) на підготовчі курси, розширити агітацію в школах і коледжах областей України.

Дослідження також виявило, що у більшості молоді задовго до закінчення середньої школи сформувалася яскраво виражена установка на продовження освіти у ВНЗ, що говорить про завершення першого етапу процесу соціально-професійної диференціації до моменту вступу.

При цьому із загального числа опитаних, 55,4 % оцінили рівень своїх знань, отриманих у школі як середній, 42,8 % опитаних оцінили якість шкільної освіти як високу, і тільки 1,8 % оцінили свій рівень підготовки в школі низьким.

Оцінка рівня отриманої в школі підготовки для вступу до ВНЗ відображена на (рис. 2.5.).

Рисунок 2.5. Оцінка рівня підготовки в школі, % від загального числа опитаних у квітні 2015 р.

Ми бачимо на рисунку 2.5. що оцінка рівня підготовки в школі, % від загального числа опитаних у квітні 2015р . становить низький рівень 1,8%, середній рівень 55,4%, високий рівень становить 42,8% , це свідчить про те що молодь готова вступати до ВНЗ з середнім рівнем знань.

Врахування повним обсягом результати даного анкетування можна спокійно побачити в який саме напрямок і ВНЗ хоче молодь. 

Висновки до другого  розділу

 Професійна орієнтація молоді, що виступили респондентами, визначається різними чинниками, основними з яких є ціннісний зміст мотивів вступу до ВНЗ; міра інформованості про університети і вибрану спеціальність; відданням перевазі майбутньої сфери діяльності та інші.

За своїм віком і відсутності життєвого досвіду абітурієнти ще не усвідомлюють вибір ВНЗ і майбутньої спеціальності, з точки зору затребуваності на ринку праці, а здійснюють його відповідно до своїх особистих інтересів і схильностей.

Дослідження цільових установок і мотиваційних особливостей вступу до ВНЗі вибору спеціальності може слугувати початковою підставою для подальшого пошуку і вдосконалення організаційних форм і способів професійної орієнтованості  і підвищення якості підготовки  за вибраними ними напрямами підготовки.

Таким чином, перебудова повинна стосуватись практично кожного, а це означає, що слід систематично проводити велику роз’яснювальну роботу в мета якої – обґрунтування об’єктивної необхідності переходу на компетентнісний підхід як засіб або шлях завоювання й утримання міцних конкурентних позицій на вітчизняному та світовому ринках освітніх послуг.

Висновок

Отже, після проведено аналізу теоретичних основ дослідження мотивації молоді,  щодо вступу у ВНЗ можна зробити висновок.

Охарактеризувавши і дослідивши що сучасний стан розвитку суспільства вимагає більш глибокого розуміння закономірностей поведінки людини, особливо стосовно спонукань особистості до різних видів діяльності. Мотивація собою придставляє спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань.

В роботі було охарактеризовано моделі та теорії моделей мотиваційної діяльності. Також було розглянуто психолого-педагогічні проблеми навчання молоді у ВНЗ.

В практичній  частини роботи де був проведений  аналіз дослідження мотивації що до вступу у вищий навчальний заклад було розглянуто і проаналізовано мотиви, які дають поштовхи молоді навчатися у ВНЗ.

Для перевірки мотивації  було запропоновано заповнити анкету і вказати мотиви вибору професії. Також були проведені індивідуальні бесіди. Аналізуючи зміст бесіди, ми спиралися на судження, що містили характеристику мотиву вибору професії, а також рівень усвідомлення власних особистісних якостей, які сприяють, на їхню думку, успішній навчально-професійній та майбутній  діяльності.

Всі мотиви вибору професії ми диференціювали на професійно-ціннісні, особистісні та зовнішні. Показником такого розподілу стало відношення вказаного мотиву до завдань і змісту навчально-професійної діяльності.

Отримані нами дані засвідчили, що вибір навчального закладу не рівнозначний вибору професії. Під час навчання відбувається уточнення поглядів на зміст майбутньої професійної діяльності, а також можливості самореалізації і самоствердження в ній. До того ж різні варіанти планів на майбутнє починають залежати від успішності, ступеню задоволеності обраною професією, перспективою майбутньої діяльності. Так, відповідаючи на питання анкети про те, чи повторили б вони свій вибір, якщо б знову стали обирати майбутню професію.

Список використаної літератури

  1.  Авчіренко Л.К. Управління спілкуванням - М.: ИНФРА-М; Новосибірськ: НГАЕіУ, 1999.  
  2.  Анисимов С.Ф. Духовные ценности: производство и потребление. - М.: Прогресс, 1988.
  3.  Асеев В. Г. Мотивация учебной деятельности и формирование личности / В. Г. Асеев. – М., 1976.
  4.  Блюмкін В.А. Світ моральних цінностей. - М., 2001.
  5.  Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанти громадянського виховання особистості // Цінності освіти і виховання / За заг. Ред. О.В. Сухомлинської.– К., 1997. – С.21-25.
  6.  Варій М.Й.Психологія. - К.:«Центр учбової літератури», 2007.
  7.  Вартанян Г. А., Петров Э. С. Эмоции и поведение. - Л., 1989. 
  8.  Васютинський В.О. Ціннісно-орієнтаційні площини сучасного українського суспільства / Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. Наук. праць Ін-ту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К., 2006. - Т. 8. - Вип. 6 - С 40-45.
  9.  Вербець В.В., Субот О.А, Христюк Т.А. Соціологія: Навчальний посібник . – К.: КОНДОР, 2009.- 550.
  10.  Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. - М., 1976.
  11.  Власова И.Н. Изучение особенностей доминирования мотивов у детей младшего школьного возраста // Вопросы психологии. 1977. № 1. 
  12.  Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского. М., 1979.Гилюн О. В. Освітні мотивації студентської молоді / О. В. Гилюн // Грані : наук.- теорет. і громад.-політ. альманах / Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара; Центр соц.-політ. дослідж. – Д., 2012. – № 1 (81). – С. 102–104.
  13.  Глассер У. Школа без неудачников / У. Глассер. – М. : Прогресс, 2001. – 184 с.
  14.  Єрмаков В.П., Макіев З.Г «Менеджмент» Для студентів ВНЗ. Ростов н Д. 2005р. 
  15.  Занюк С. С. Психологія мотивації : навч. посіб. / С. С. Занюк. – К. : Либідь, 2002. –304 с.
  16.  Золотухіна-Аболина Є.В. Про специфіку вищих духовних цінностей / / Філософські науки. 2007. № 1. - С. 11-18.
  17.  Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2000. – 512 с.
  18.  Карнегі Д. Як завоювати друзів та впливати на людей: Пер. з англ. / заг. ред. і предисл. Зінченко В.П. і Жукова Ю.М. - М.: Прогрес, 1989.
  19.  Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006–2010 роки. 2006 р. № 396-р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.gdo.kiev.ua/files/db.php?god=2006&st= 2035.
  20.  Михайличенко В. Є. Роль мотивації навчально-пізнавальної діяльності у формуванні професійної спрямованості студентів/ В. Є.
  21.  Михайличенко, В. В. Полянська //Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб.наук. пр. / Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2011. – Вип.17 (70). – С. 320–327.
  22.  Наумов А.І. «Менеджмент: людина, стратегія, організація, процес». М. 1996р. 
  23.  Розанова В.А. Психологія управління - М.: ЗАТ «Бізнес-школа« Інтел-Синтез », 2000. 
  24.  Садрицька С. В. Якість освіти очима майбутніх фахівців [Текст] / Садрицька С. В. // Науковий журнал, №2(22). Серія: філософія, соціологія, політологія. – Одеса, 2008. - С 98 - 100. ISSN 1561-1264.
  25.  Сокурянская Л.Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода [Текст] / Л. Г.Сокурянская – Харьков: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2006. – 576 с. – ISBN 966-623-363-0.
  26.  Тарнопольський О. Студент у функції викладача англійської мови як іноземної: вплив на ставлення до навчання та навчальну мотивацію (мовний ВНЗ) / О. Тарнопольський, Ю. Дегтярьова // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладанн іноземних мов професійного спілкування у вищій школі : зб. наук. пр. : в 2 ч. / за ред. В. Т. Сулими, С. Н. Денисенко. – Л. : ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – Ч. 2. – С. 37–40.
  27.  Удальцова М.В., Авчіренко Л.К. Соціологія і психологія управління - М.: ИНФРА-М; Новосибірськ: Сибірська угода, 1999. Пугачов В.П. Керівництво персоналом організації - М.: Аспект Пресс, 1999. Кравченко А.І. Соціологія - М.: «Академічний проект», Видавнича корпорація «Логос», 1999. 
  28.  Український педагогічний словник / уклад. С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. –375 с.
  29.  Про вищу освіту". Закон України від 17.01.2012 р. Розділ I. Стаття 1. [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=2984-14Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. – Київ.: Ленвіт, 2006. – 35 с. – ISBN 966-7043-96-7.
  30.  Ільїн Є.П. Мотивація і мотиви - СПб.: Видавництво «Пітер», 2000. Тижневик «Шість шісток». № 4 (5), від 26.02.2007 р.
  31.  Zins, J. E., Weissberg, R. P., Wang, M. C., & Walberg, H. J. (Eds.). Building academic success on social and emotional learning: What does the research say – New York:

ДОДАТКИ

Додаток А

Загальна модель мотивації через потреби

Додаток Б

Загальний вигляд моделі мотивації Потрера-Лоуера

Додаток В

Анкета опитування молоді щодо вступу у ВНЗ

«МОТИВИ»

  1.  Ви хотіли б стати висококваліфікованим спеціалістом в обранійгалузі. Так  / НІ
  2.   Ви хотіли б підвищити свій соціальний статус, мати більш престижнее становище у суспільстві. Так  / НІ
  3.  Ви хотіли б забезпечити собі стабільнийматеріальний статок у майбутньому. Так  / НІ
  4.  Ви хотіли б подовжити рокиучнівства, безтурботного існування (не йти працювати, не служитив армії). Так  / НІ
  5.  Ви хотіли б отримати диплом (все одно який). Так  / НІ
  6.  Ви хотіли б зустріти майбутнього супутника життя. Так  / НІ
  7.  Вища освіта забезпечить цікаве коло спілкування втеперішньому і майбутньому. Так  / НІ
  8.  Вища освіта надасть можливість стати культурною,високоосвіченою людиною. Так  / НІ

Додаток Г

Мотивація вступу до ВНЗ молоді у залежності від матеріального становища їх родини (у % до тих, що відповіли)

за матеріалами дослідження 2015 р. в області

Мотивація вступу до ВНЗ молоді у залежності від матеріального становища їх родини (у % до тих, що відповіли)за матеріалами дослідження 2015р. в м. Івано- Франківськ

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

файл.doc

файл.doc
Размер: 438.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

Предмет дослідження – є особливості прояву молоді, до навчання у ВНЗ та визначення щодо напрямку підготовк, як майбутнього фахівця . Мета даної роботи полягає у виявленні особливостей прояву мотивації молоді щодо навчання у ВНЗ.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Основи виробництва. Практичні роботи

Навчальний посібник призначений для студентів відділення трудового навчання зі спеціальності 5.01010301 «Технологічна освіта». В посібнику викладені відомості з тринадцяти типових практичних робіт і дозволяють отримали міцні і різносторонні знання по основним питанням: будови, властивостей і способів обробки матеріалів.

Химия. Дисциплина: Неорганическая химия

Вид контроля: промежуточный контроль – экзамен

Профессиональная деятельность

Функция внимания и его особенности в различных видах профессиональной деятельности. Понятие и психофизиологические основы монотонии, ее влияние на работоспособность.

Общее земледелие

Законы земледелия формулировка и практическое значение. Водный режим и его регулирование. Применение гербицидов при возделывании озимой пшеницы. Сочетание агротехнических и химических способов борьбы с сорняками при возделывании сои. Система основной и предпосевной обработки почвы. Меры борьбы с многолетними сорняками. Классификация севооборотов. Система почвозащитной обработки почвы.

Общие положения об обязательствах.

Рекомендуемые нормативно-правовые акты Понятие, стороны, содержание, виды обязательств. Основания возникновения обязательств Правила надлежащего исполнения обязательств.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok