Маршрутизація перевезень. Курсова робота

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1: Теоретичні відомості про маршрутизацію перевезень.

1.1. Основні елементи маршрутизації перевезень.

1.2. Маршрути перевезень продукції

1.3. Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності

1.4. Основні елементи та вимоги до доставки.

РОЗДІЛ 2: Практичне завдання. Розрахункова частина

Список використаних джерел

РОЗДІЛ 1: Теоретичні відомості про маршрутизацію перевезень

1.1. Основні елементи маршрутизації перевезень

Маршрутизація перевезень — це найбільш досконалий спосіб організації матеріалопотоків вантажів з підприємств оптової торгівлі, що суттєво впливає на прискорення обігу автомобіля при раціональному і ефективному його використанні.[1]

Створення маршрутів дає змогу визначити обсяг перевезень вантажів зі споживацько-збутових підприємств, кількість рухомого складу, котрий використовується при перевезеннях, сприяє скороченню простою автомобілів під час навантаження та розвантаження, ефективному використанню рухомого складу і визволенню зі сфер оберту значних матеріальних ресурсів споживачів. Разом з тим маршрутизація перевезень уможливлює підвищення продуктивності автомобілів при зниженні їх кількості при цьому обсязі перевезень. Крім того, в 1,5 - 2 рази скорочуються виробничі запаси споживачів. Маршрути дають змогу також розробляти проекти планів перевезень і оперативних замовлень на рухомий склад, виходячи з дійсних обсягів перевезень.

Таким чином, маршрутизація перевезень сприятиме своєчасному і безперервному виконанню постачань продукції споживачам і ефективній взаємодії збутових та автотранспортних організацій.

У процесі розробки маршрутів використовують економічні і математичні методи, методи сіткового планування, практичні матеріали, а також різні методологічні джерела. Остаточним результатом має бути документ, котрий характеризує узгоджений графік роботи посередницьких, автотранспортних організацій і підприємств.

При розробці графіка доставки необхідно врахувати такі умови:

наявність необхідної продукції на складських комплексах посередників;

наявність транспортних засобів для обслуговування складського комплексу посередників з урахуванням продукції, що постачається, і середнього завантаження автомобіля. Розрахунок має бути здійснений не тільки на кількість рухомого складу, а і на запас у разі поломок і інших обставин. Споживачі мають забезпечити своєчасне приймання продукції і розвантажувальні роботи.

Для виконання узгоджених графіків доставки продукції споживачеві зі складів посередників необхідно виконати декілька робіт. Згідно із сітковим графіком всі ці роботи треба виконувати послідовно і своєчасно, тому час їх виконання завчасно обговорюють. Сітковий графік відображає технологічний зв’язок і послідовність робіт. Завдяки йому можна розрахувати протяжність циклу розробки графіка перевезень.

Рисунок 1. Сітковий графік

Як бачимо, сітковий графік складається з вузлів, котрі визначені колами і з’єднанням їх ребер (стрілок). Кожному вузлу відповідає якась дія, котра означає закінчення того чи іншого етапу робіт, кожній стрілці (ребру графіка) відповідає визначена робота, котра сприймається як процес, а не кінцевий результат. Так, 0 - 1 — означає аналіз використання транспортних засобів, котрі обслуговують посередників, закінчується цей процес у вузлі 1. Для кожної роботи визначається час, котрий вимірюється у встановлених для графіка одиницях.

Основне завдання графіка полягає у відображенні всіх технологічних зв’язків між роботами. Так роботи 2 - 4 та 2 - 3 починаються одночасно, а роботи 5 - 6 — після етапів 3 - 5 і 4 - 5 (фіктивної роботи). Деколи для зв’язків подій доводиться використовувати так звані фіктивні роботи з нульовою тривалістю. Вона подана на рисунок 2 пунктирними лініями.

Під час аналізу використання транспортних засобів, обслуговуючих посередницькі організації, необхідно визначити динаміку зміни обсягів перевезень і їх питому вагу, проаналізувати техніко-експлуатаційні показники роботи автотранспорту при перевезеннях продукції, визначити нерівномірність ввезення та вивезення продукції на складський комплекс за визначений період часу (рік, квартал), а також визначити можливості вантажно-розвантажувальним роботам на складі і у споживачів.

Добове постачання продукції визначається поділом річної потреби споживачів у необхідній продукції на кількість робочих днів у році. Після цього добове постачання продукції потрібно узгоджувати зі споживачем.[1]

1.2. Маршрути перевезень продукції

Важливе значення мають маршрути перевезень. На автомобільному транспорті вони можуть бути маятникові і кільцеві. Маятникові маршрути — це маршрути, при котрих шлях слідування автомобіля між двома вантажними пунктами неодноразово повторюється. Вони можуть бути зі зворотним холостим пробігом, зі зворотним, не повністю навантаженим пробігом, зі зворотним вантажним пробігом.

Кільцевий маршрут — слідування автомобіля по замкнутому колу, з’єднуючи декілька споживачів або постачальників. Графіки роботи автомобіля на маятникових і кільцевих маршрутах зображені на рисунку 2.

Рисунок 2 ̶ Графік роботи автомобіля на маятниковому і кільцевому маршрутах

Різновидом кільцевих маршрутів є розвізний (збірний) маршрут. При русі таким маршрутом відбувається поступове розвантаження або навантаження вантажу.

Для забезпечення мінімізації сукупних витрат на процесах товароруху можуть бути використані нормативи постачань продукції. Сукупні витрати встановлюються за розробку цих нормативів. Вони визначають обсяги одночасної поставки, оптимізовані сукупним витратам. Економія сукупних витрат може бути передбаченою в оперативних планах постачання і перевезень завдяки включенню до них оптимальних норм товароруху.

В дійсності обсяги одноразових постачань продукції планують з урахуванням вантажопідйомності транспортних засобів як детермінованої величини, яка є основою для формування нормативів разового відвантаження продукції. При розробці їх недостатньо враховувати тільки зростаючі можливості використання контейнерів, перспективи розвитку міжмісцевих автомобільних перевезень, використання у цих перевезеннях автомобілів великої вантажопідйомності. Крім цього, одночасне перевезення може здійснюватись декількома автомобілями різної вантажопідйомності, автопотягами, повагонними відправленнями або дрібними партіями з менше середньої вантажопідйомності транспортних засобів.

Таким чином, разові постачання потрібно планувати, враховуючи різні ситуації при перевезеннях вантажів, інтереси не тільки транспорту, а й вантажовідправників, вантажоотримувачів, а також показники витрат на всьому шляху переміщення продукції.

Рисунок 3 ̶ Графік роботи автомобіля на маятниковому маршруті із неповністю навантаженним пробігом

Формування нормативів постачань з урахуванням комплексу витрат, а не тільки видатків на перевезення є оптимальним зі зміною середньої вантажопідйомності транспортних засобів.

Розмір одноразового постачання продукції може впливати на багато які показники, враховані різними учасниками процесу товароруху. Показники витрат можуть змінюватись залежно від розміру поставки і мають враховуватись у комплексі.

Для комплексного урахування впливу розміру партії одноразової поставки на різні елементи витрат і реалізації оптимальних рішень розроблена повна модель, котра дає можливість мінімізувати сукупні витрати на переміщення продукції.

Рисунок 4 ̶ Графік роботи автомобіля на кільцевому маршруті

Рисунок 5 ̶ Схема маятникового маршруту

Рисунок 6 ̶ Схема кільцевого маршруту

Розробка маршрутів дає змогу скоротити простої автомобілів під час навантаження та розвантаження, підвищити їх продуктивність, а отже зменшити кількість засобів перевезення, що надходять на підприємство вантажовідправника при тому самому обсязі перевезень. Коли визначені маршрути і терміни перевезень, запаси у споживачів можуть скорочуватись у 1,5 - 2 рази.

Маршрути перевезень, як уже зазначалося, можуть бути маятникові (як їх різновид променеві), кільцеві, зонно-кільцеві (як їх різновиди: збірні, розвізні та збірно-розвізні). Схему маятникових рейсів використовують у разі необхідності зі складу посередника доставити одночасно кількість матеріалів і виробів, забезпечуючих найбільше завантаження транспортних засобів.

Схема променевих рейсів аналогічна системі маятникових і є її ускладненим варіантом. Тоді використовують організацію посередника, пов’язану однобічними перевезеннями матеріалів і виробів з кількома споживачами. При цьому кожному з них одночасно доставляють кількість продукції, що уможливлює найповніше використати транспортний засіб.

З метою раціонального і повного використання автомобілів передбачають систему кільцевих маршрутів з заїздом за один рейс в декілька пунктів. Особливістю цих маршрутів є поступове збільшення коефіцієнта використання вантажопідйомності транспортних засобів, оскільки при такому обслуговуванні споживачів на початку рейсу виконується не повне завантаження транспорту, а у проміжних пунктах (клієнтах відправника) поступове завантаження транспортного засобу до повного використання вантажопідйомності. Це характерно для кільцево - збірного маршруту, а при кільцево-розвізному маршруті, навпаки, в початковому пункті виконується повне завантаження транспорту, коефіцієнт використання котрого буде зменшуватись на проміжних пунктах. Найбільш ефективним є збірно-розвізний кільцевий маршрут, для якого характерний найбільший коефіцієнт використання вантажопідйомності на всьому шляху слідування.

Коли посереднику доводиться обслуговувати велику кількість споживачів, котра розташована в різних місцях однієї зони, використовується система зонно-кільцевих маршрутів. В цьому разі споживачі угруповуються по зонах залежно від місця їх розташування і обсягів продукції, що споживається. Тоді одночасно потреба в матеріалах не перебільшує вантажопідйомності автомобіля.

При кільцевих маршрутах коефіцієнт пробігу транспортних засобів становить 0,8-0,9, коефіцієнт використання вантажопідйомності — до 0,6. [1]

1.3. Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності розраховують за формулою

γст=QфQм (1.1)

де γст — коефіцієнт статистичного використання вантажопідйомності;

Qф — кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Qм— максимально можлива кількість вантажу, який міг бути перевезеним, т.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності розраховують за формулою

γд= PфPм (1.2)

де γд — коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності;

Pф — фактичний вантажообіг, т/км;

Pм — максимально можлива транспортна робота, т/км. [4]

1.4. Основні елементи та вимоги до доставки.

Основою вирішення задач транспортної логістики є розробка стратегії і логістичної концепції побудови транспортного обслуговування споживачів, яка базується на раціональних маршрутах перевезень і складання графіків (розкладу) доставки продукції споживачам, тобто маршрутизації перевезень. Однією з причин низької конкурентоздатності товарів вироблених в Україні є великі затрати на транспортно-експедиційне забезпечення (ТЕЗ) розподілу товарів, величина яких в 2 - 3 рази перевищує рівень розвинутих країн. Застосування сучасного логістичного підходу до організації надання транспортних послуг споживачам сприяє усуненню вад колишньої командної системи управління і підвищенню якості доставки вантажів.

Доставка товарів – процес виконання, окрім перевезення цілого ряду робіт, операцій і послуг, комплекс яких забезпечує ефективний розподіл товарів.

Транспортні організації повинні бути достатньо гнучкими, щоб забезпечувати процес перевезення, який піддається корегуванню, гарантувати доставку вантажів в розкидані пункти, надійно обслуговувати клієнтуру. Одночасно транспорт повинен володіти здатністю перевозити невеликі партії вантажів через короткі інтервали часу у відповідності із запитами споживачів.[2]

Для розробки маршрутів використовують економічні і математичні методи, методи сіткового планування, практичні матеріали й інші джерела. Кінцевим результатом повинний стати документ, що характеризує погодженого графіка роботи постачальних, транспортних організацій і закладів ресторанного господарства.

При складанні графіка доставки продукції у заклади ресторанного господарства необхідно враховувати наступні умови:

наявність необхідної продукції на складських комплексах, підприємствах оптової торгівлі;

наявність транспортних засобів для обслуговування складського комплексу, підприємств оптової торгівлі з урахуванням перевезеної продукції і середнього завантаження автомобіля.

Заклади повинні забезпечувати своєчасний прийом продукції і розвантажувальні роботи.

Перспективним напрямом логістики вважалася розробка ефективних методів оптимізації взаємодії — людина/машина. Такі методи можуть одночасно використовувати інтуїцію людини і розуміння проблеми та здатність комп'ютерів швидко обробляти інформацію. [3]

РОЗДІЛ 2: Практичне завдання. Розрахункова частина

Оптове підприємство існує на ринку лікарських засобів вже три роки. Сфера діяльності – закупівля медикаментів та продаж їх в точки збуту у трьох регіонах України: Захід, Північ, Південь. У збутовій діяльності воно співпрацює з посередниками. Власноруч постачаннями у точки збуту не займається. Підприємство в даному маркетинговому році скорегувало стратегічні плани і поставило перед департаментом логістики мету розробити оптимізаційний план управління асортиментним рядом і запасами.

У підприємства існує певний асортимент товару (таблиця 2.1), але необхідно винайти й виключити з обігу ті позиції, які містять дуже дорогі товари.

Таблиця 2.1

Дані про реалізацію продуктів

Найменування

Ціна за одиницю,

грн

Річна реалізація продукту, тис грн.

1 кв

2 кв

3 кв

4 кв

1

Аспірин

5

1750

50

700

600

400

2

Анальгін

7

1550

550

300

400

300

3

Но-шпа

18

950

25

125

400

400

4

Колдрекс

15

560

30

200

300

30

5

Гивалекс

25

1110

105

205

350

450

6

Біла глина

4

50

15

15

5

15

7

Ністатін

12

680

40

120

220

300

8

Прегнавіт

40

1345

45

300

450

550

9

Найз

22

1230

115

215

400

500

10

Вермокс

14

740

40

150

250

300

11

Метронидазол

28

1670

70

400

650

550

12

Йод

2

170

15

40

115

13

Саліцилова кислота

2

70

10

15

30

15

14

Перекис водню

3

110

15

25

25

45

15

Фастум гель

25

460

35

115

205

105

16

Краплі живокосту

17

150

45

35

45

25

17

Вата

4

85

15

15

25

25

18

Бинт

5

90

10

20

25

35

19

Аевіт

60

245

55

65

65

60

20

Ентеросгель

50

480

80

150

150

100

21

Нітрофунгін

15

375

75

100

90

110

22

Камфорна олія

9

40

10

10

10

10

23

Дігтярне мило

7

25

7

8

5

5

24

Хофітол

60

1800

450

350

400

600

25

Мезим форте

35

1255

155

200

500

400

Загалом

 

16990

 

 

 

 

Таблиця 2.2

ABC-аналіз

Найменування

Ціна за одиницю, грн

Річна реалізація продукту, тис грн.

1 кв

2 кв

3 кв

4 кв

Частка позиції, %

Накопичувальний підсумок, %

Група

24

Хофітол

60

1800

450

350

400

600

10,59%

10,59%

A

1

Аспірин

5

1750

50

700

600

400

10,30%

20,89%

11

Метронидазол

28

1670

70

400

650

550

9,83%

30,72%

2

Анальгін

7

1550

550

300

400

300

9,12%

39,85%

8

Прегнавіт

40

1345

45

300

450

550

7,92%

47,76%

25

Мезим форте

35

1255

155

200

500

400

7,39%

55,15%

9

Найз

22

1230

115

215

400

500

7,24%

62,39%

5

Гивалекс

25

1110

105

205

350

450

6,53%

68,92%

3

Но-шпа

18

950

25

125

400

400

5,59%

74,51%

10

Вермокс

14

740

40

150

250

300

4,36%

78,87%

7

Ністатін

12

680

40

120

220

300

4,00%

82,87%

B

4

Колдрекс

15

560

30

200

300

30

3,30%

86,17%

20

Ентеросгель

50

480

80

150

150

100

2,83%

88,99%

15

Фастум гель

25

460

35

115

205

105

2,71%

91,70%

21

Нітрофунгін

15

375

75

100

90

110

2,21%

93,91%

19

Аевіт

60

245

55

65

65

60

1,44%

95,35%

C

12

Йод

2

170

 

15

40

115

1,00%

96,35%

16

Краплі живокосту

17

150

45

35

45

25

0,88%

97,23%

14

Перекис водню

3

110

15

25

25

45

0,65%

97,88%

18

Бинт

5

90

10

20

25

35

0,53%

98,41%

17

Вата

4

85

15

15

25

25

0,50%

98,91%

13

Саліцилова кислота

2

70

10

15

30

15

0,41%

99,32%

6

Біла глина

4

50

15

15

5

15

0,29%

99,62%

22

Камфорна олія

9

40

10

10

10

10

0,24%

99,85%

23

Дігтярне мило

7

25

7

8

5

5

0,15%

100,00%

Загалом

 

 

16990

 

 

 

 

100,00%

 

 

Для розрахунку частки позиції у % кожного товару, беремо річну реалізацію продукту окремо кожної позиції і ділимо на загальну суму продажів.

Для розрахунку накопичувального підсумку у %:

значення відсотка за першою позицією лишається сталим;

для розрахунку накопичувального відсотка за другою позицією до значення першої позиції додаємо значення другого відсотка;

для кожної наступної позиції виконуємо подібний алгоритм.

Виконавши ABC - аналіз, групуємо товари за трьома групами: A, B, C.

Таблиця 2.3

Середньостатистичне відсоткове співвідношення груп А, В, С

Група

Доля в асортименті, %

Доля в реалізації, %

А

20

80

В

30

15

С

50

5

Ті товари (позиції), що становлять перші 80% накопичувального підсумку, формують групу A, група B – це товари, що мають значення накопичувального підсумку в діапазоні 80-95%, група C – всі позиції, що мають відсоток накопичувального підсумку більший за 95%.

Отримана група товарів А – небагаточисельна група, але містить найважливіші матеріали, на які доводиться велика частина грошових коштів, вкладених в запаси; розмір запасів потрібно постійно контролювати, точно визначати витрати, пов'язані із закупівлею, доставкою і зберіганням, а також розмір і момент замовлення.

Товари групи В – займають середню в плані важливості позицію; за ними здійснюється звичайний контроль і збір інформації про можливе поновлення запасів.

Товари групи С – найчисленніші товари, на долю яких припадає найменша частина всіх коштів вкладених в запаси; розрахунки розміру і періоду замовлення не ведуться; поповнення запасів реєструється, але рівень запасів не відслідковується.

За результатами ABC-аналізу (таблиця 2.2), дуже дорогі товари виключаємо з обігу, тобто виключаємо позиції № 19, 20, 24 (Аевіт, Ентеросгель, Хофітол).

Таблиця 2.4

XYZ-аналіз

Найменування

Ціна за одиницю, грн

1 кв

2 кв

3 кв

4 кв

Середнє значення

Стандартне відхилення

Коефіцієнт варіації

Група

22

Камфорна олія

9

10

10

10

10

10,0

0,0

0%

X

19

Аевіт

60

55

65

65

60

61,3

4,1

7%

21

Нітрофунгін

15

75

100

90

110

93,8

12,9

14%

23

Дігтярне мило

7

7

8

5

5

6,3

1,3

21%

Y

24

Хофітол

60

450

350

400

600

450,0

93,5

21%

16

Краплі живокосту

17

45

35

45

25

37,5

8,3

22%

17

Вата

4

15

15

25

25

20,0

5,0

25%

20

Ентеросгель

50

80

150

150

100

120,0

30,8

26%

2

Анальгін

7

550

300

400

300

387,5

102,3

26%

6

Біла глина

4

15

15

5

15

12,5

4,3

35%

14

Перекис водню

3

15

25

25

45

27,5

10,9

40%

18

Бинт

5

10

20

25

35

22,5

9,0

40%

13

Саліцилова кислота

2

10

15

30

15

17,5

7,5

43%

Z

25

Мезим форте

35

155

200

500

400

313,8

141,7

45%

5

Гивалекс

25

105

205

350

450

277,5

132,3

48%

9

Найз

22

115

215

400

500

307,5

151,0

49%

15

Фастум гель

25

35

115

205

105

115,0

60,4

53%

11

Метронидазол

28

70

400

650

550

417,5

219,5

53%

10

Вермокс

14

40

150

250

300

185,0

99,6

54%

8

Прегнавіт

40

45

300

450

550

336,3

190,2

57%

1

Аспірин

5

50

700

600

400

437,5

248,4

57%

7

Ністатін

12

40

120

220

300

170,0

98,5

58%

3

Но-шпа

18

25

125

400

400

237,5

166,3

70%

12

Йод

2

 

15

40

115

56,7

42,5

75%

4

Колдрекс

15

30

200

300

30

140,0

115,5

83%

Для проведення XYZ - аналізу і розрахунку сталості продажів використовуємо коефіцієнт варіації, який власне і показує наскільки значні коливання існують у продажах. В залежності від того яке значення коефіцієнту варіації має позиція (товар), він належить до певної групи.

Визначення коефіцієнтів варіації за окремими позиціями асортименту:

(2.1)

Xi – значення попиту за оцінюваною позицієї за і-тий квартал (період);

X – середньо квартальне значення попиту за позицією;

n- кількість кварталів (періодів).

Після проведення XYZ-аналізу визначаємо групи об’єкта аналізу: X, Y, Z. Якщо коефіцієнт варіації в межах від 0 до 15%, то це товари групи X, від 15 - 40% - товари групи Y, після 40% ̶ товари групи Z.

Група Х – цим товарам (позиціям, запасам) притаманна сталість продажів, відповідно збільшується можливість прогнозування. За такими товарами можна розраховувати оптимальну партію постачання.

Група Y – це середній рівень прогнозованості, позиції, що мають певні коливання у продажах, але їх можна відстежити.

Група Z – товари, що не мають постійного попиту, відсутні тенденції їх споживання, неможливо або дуже складно прогнозувати.

Побудуємо матрицю за даними АВС-XYZ аналізу (групуємо їх в алфавітному порядку від АХ до CZ).

Таблиця 2.5

Результати проведення АВС і XYZ - аналізу

Найменування

Група (ABC-аналіз)

Група (XYZ-аналіз)

ABC-XYZ аналіз

Хофітол

A

Y

AY

Анальгін

A

Y

AY

Аспірин

A

Z

AZ

Метронидазол

A

Z

AZ

Прегнавіт

A

Z

AZ

Мезим форте

A

Z

AZ

Найз

A

Z

AZ

Гивалекс

A

Z

AZ

Но-шпа

A

Z

AZ

Вермокс

A

Z

AZ

Нітрофунгін

B

X

BX

Ентеросгель

B

Y

BY

Ністатін

B

Z

BZ

Колдрекс

B

Z

BZ

Фастум гель

B

Z

BZ

Аевіт

C

X

CX

Камфорна олія

C

X

CX

Краплі живокосту

C

Y

CY

Перекис водню

C

Y

CY

Бінт

C

Y

CY

Вата

C

Y

CY

Біла глина

C

Y

CY

Дігтярне мило

C

Y

CY

Йод

C

Z

CZ

Саліцилова кислота

C

Z

CZ

Матриця АВС-XYZ аналізу відображена у табл. 2.6

Таблиця 2.6

Матриця товарів АВС-XYZ аналізу

AX

AY (24)

AZ (1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 11, 25)

BX

BY (21)

BZ (4, 7, 15, 19, 20)

CX ( №22)

CY (23)

CZ (6, 12, 13, 14, 16, 17, 18)

Обрані раніше дуже дорогі товари такі як Аевіт (60 грн), Ентеросгель (50грн), Хофітол (60грн) розглядаємо в листі кількості замовлень – надходжень.

Таблиця 2.7

Лист кількості замовлень і надходження товару в точки збуту

Найменування

База 1

База 2

База 3

зам

надх

зам

надх

зам

надх

Аевіт

55

34

34

22

54

32

Ентеросгель

30

19

29

25

59

27

Хофітол

77

77

67

65

50

48

Як бачимо, товар Аевіт потрапив до групи CX. Отже, існує проблема з вини посередника, адже цей товар стійкий у попиті та прогнозуванні, але є велика різниця між замовленням та надходженням, тобто проблеми у постачанні. Товар Хофітол також дорогий товар, у якого проблема з постачанням відсутня. Проте він має нестійкий попит, тому цей товар потрапив у групу AY. Товар Ентеросгель має проблеми з постачанням у базі 1 та 3 та має нестійкий попит, тому потрапив до групи BX.

Отже, за даними таблиці 2.5 та матриці АВС-XYZ аналізу виключаємо з обігу товари групи CZ (Йод, Саліцилова кислота), тому що надходження цих товарів в середньому нормальне, а отже причина за якої ці позиції опинились в групі CZ ̶ занадто низька ціна і/або недостатній попит.

Товари групи CY – товари можемо залишити в обігу, але слідкуємо за надходженнями. Також товари: Бинт, Вата та Дігтярне мило мали проблеми з надходженнями з Бази 3, тому необхідно змінити поставщика. Товари опинилися в цій категорії через невисоку ціну, але відносно регулярні доходи по продажам.

Товари групи СХ – залишаємо в обігу, але на товар Аевіт змінюємо всіх поставщиків (великі відхилення між замовленнями та надходженнями з усіх Баз). Товари опинилися в цій категорії через невисоку ціну та регулярні продажі.

Товари групи BZ – мають проблеми з надходженням товару Фастум гель з Бази 2, тому потрібно змінити поставщика. Товари опинилися в цій групі через невисоку ціну та нерегулярні продажі.

Товари групи BY – мають проблеми з надходженнями з Бази 1 та 3. Товари опинилися в цій категорії через нерегулярні надходження.

Товари групи ВХ – проблем з надходженнями не мають. Товари опинилися в цій категорії через відносно невисоку ціну.

Товари групи АZ – мають проблеми з надходженнями з Бази 1 товару Метродиназол (через нерегулярні поставки – були нерегулярні продажі) тому ця позиція опинилась в категорії AZ, необхідно змінити поставщика цього товару. Всі інші позиції мають достатньо високу ціну для категорії А, але через нерегулярні продажі – це товари групи Z (можливо це сезонний товар). Всі товари залишаємо, але рекомендовано довірити їх замовлення досвідченому менеджеру.

Товари групи AY – проблем з надходженнями не мають. Товари в цій категорії через достатньо високу ціну, але не зовсім регулярні продажі

(товари мають найбільший попит лише в одному кварталі, тому це можна відстежити, і саме через це опинилися в групі Y, через достатнє відхилення по квартальним продажам).

Далі проводимо оцінки посередників, які постачають певну категорію товарів (групи товарів: AX - CZ) до точок збуту(дані щодо кількості запізнення, неналежної якості товару, а також яку групу веде певний постачальник - наведено в таблиці 2.8).

Таблиця 2.8

Лист кількості замовлень і надходження товару в точки збуту

Найменування

База 1

База 2

База 3

зам

надх

зам

надх

зам

надх

1

Аспірин

21

21

14

10

32

30

2

Анальгін

42

41

13

12

43

41

3

Но-шпа

34

33

23

20

35

35

4

Колдрекс

46

42

32

32

44

40

5

Гивалекс

57

53

43

43

55

50

6

Біла глина

68

65

55

51

68

61

7

Ністатін

78

74

64

65

73

72

8

Прегнавіт

45

43

63

60

40

40

9

Найз

35

32

22

20

31

30

10

Вермокс

24

20

25

21

22

22

11

Метронидазол

82

76

66

66

70

60

12

Йод

12

10

15

14

12

12

13

Саліцилова кислота

10

9

10

8

10

8

14

Перекис водню

34

34

24

22

30

25

15

Фастум гель

25

25

35

25

26

24

16

Краплі живокосту

15

12

10

5

15

13

17

Вата

12

12

12

10

28

17

18

Бінт

14

14

12

10

50

18

19

Аевіт

55

34

34

22

54

32

20

Ентеросгель

30

19

29

25

59

27

21

Нітрофунгін

34

33

23

20

35

34

22

Камфорна олія

9

5

4

3

20

18

23

Дігтярне мило

12

7

9

8

23

20

24

Хофітол

77

77

67

65

50

48

25

Мезим форте

33

33

23

21

20

18

Наступним кроком є проведення оцінки посередників,які постачають певну категорію товарів до точок збуту. Дані запізнення у постачаннях знаходять шляхом знаходження різниці між замовленням та надходженням, що наведені у таблиці 2.8.

Постачальник ЧП «Шульц» перевозить товари категорії АX, ВY, СX: ентеросгель, камфорна олія, аевіт.

Постачальник ЧП «Сварга» перевозить товари категорії АY, ВZ, СZ: анальгін, колдрекс, біла глина, ністатин, йод, саліцилова кислота, фастум гель, хофітол.

Постачальник ТОВ «ВСЛ» перевозить товари категорії АZ, ВX, СY: аспірин, но-шпа, гивалекс, прегнавіт, найз, вермокс, метронидазол, перекис водню, краплі живокосту, вата, бінт, нітрофунгін, дігтярне мило, мезим форте.

Розрахуємо для кожного постачальника надходження товару з кожної з баз.

ЧП «Шульц»

Ентеросгель

База 1: 30 – 19 = 11

База 2: 29 – 25 = 4

База 3: 59 – 27 = 32

Камфорна олія

База 1: 9 – 5 = 4

База 2: 4 – 3 = 1

База 3: 20 – 18 = 2

Аевіт:

База1: 55 – 34 = 21

База 2: 34 – 22 = 12

База 3: 54 – 32 = 22

ЧП «Сварга»

Анальгін

База 1: 42 – 41 = 1

База 2: 13 – 12 = 1

База 3: 43 – 41 = 2

Колдрекс:

База 1: 46 – 42 = 4

База 2: 32 – 32 = 0

База 3: 44 – 40 = 4

Бiла глина

База 1: 68 – 65 = 3

База 2: 55 – 51 = 4

База 3: 68 – 61 = 7

Ністатін

База 1: 78 – 74 = 4

База 2: 64 – 65 = -1

База 3: 73 – 72 = 1

Йод

База 1: 12 – 10 = 2

База 2: 15 – 14 = 1

База 3: 12 – 12 = 0

Саліцилова кислота

База 1: 10 – 9 = 1

База 2: 10 – 8 = 2

База 3: 10 – 8 = 2

Фастум гель:

База 1: 25 – 25 = 0

База 2: 35 – 25 = 10

База 3: 26 – 24 = 2

Хофітол

База 1: 77 – 77 = 0

База 2: 67 – 65 = 2

База 3: 50 – 48 = 2

ТОВ «ВСЛ»

Аспірин

База 1: 21 – 21 = 0

База 2: 14 – 10 = 4

База 3: 32 – 30 = 2

Но-шпа:

База 1: 34 – 33 = 1

База 2: 23 – 20 = 3

База 3: 35 – 35 = 0

Гивалекс:

База 1: 57 – 53 = 4

База 2: 43 – 43 = 0

База 3: 55 – 50 = 5

Прегнавіт:

База1: 45 – 43 = 2

База 2: 63 – 60 = 3

База 3: 40 – 40 = 0

Найз

База 1: 35 – 32 = 3

База 2: 22 – 20 = 2

База 3: 31 – 30 = 1

Вермокс

База 1: 24 – 20 = 4

База 2: 25 – 21 = 4

База 3: 22 – 22 = 0

Метронидазол

База 1: 82 – 76 = 6

База 2: 66 – 66 = 0

База 3: 70 – 60 = 10

Перекис водню

База 1: 34 – 34 = 0

База 2: 24 – 22 = 2

База 3: 30 – 25 = 5

Краплі живокосту

База 1: 15 – 12 = 3

База 2: 10 – 5 = 5

База 3: 15 – 13 = 2

Вата:

База 1: 12 – 12 = 0

База 2: 12 – 10 = 2

База 3: 28 – 17 = 11

Бинт:

База 1: 14 – 14 = 0

База 2: 12-10=2

База 3: 50-18=32

Нітрофунгін

База 1: 34 – 33 = 1

База 2: 23 – 20 = 3

База 3: 35 – 34 = 1

Дігтярне мило

База 1: 12 – 7 = 5

База 2: 9 – 8 = 1

База 3: 23 – 20 = 3

Мезим форте

База 1: 33 – 33 = 0

База 2: 23 – 21 = 2

База 3: 20 – 18 = 2

Розрахуємо запізнення у постачаннях за звітній період:

-ЧП Шульц = 109

-ЧП Сварга = 54

-ТОВ «ВСЛ» = 136

Наступним кроком є розрахунок запізнення у постачаннях:

-ЧП Шульц = 109 + 15дн =124

-ЧП Сварга = 54 + 30дн = 84

-ТОВ «ВСЛ» = 136 - 25дн = 111

Таблиця 2.9

Динаміка постачання товарів

Постачальник

Товари

Неналежна якість , одиниць

Запізнення у постачаннях,

Звітний рік

Попередній рік

Звітний рік

Попередній рік

ЧП Шульц

АX, BY, CX

75

60

109

124

ЧП Сварга

AY, BZ, CZ

56

50

54

84

ТОВ «ВСЛ»

AZ, BX, CY

62

74

136

111

Для того щоб розрахувати рейтинг постачальників необхідно у даному випадку застосувати один з найпростіших коректних підходів. А саме, на основі розрахунку коефіцієнту R

R=Ki×Ti (2.2)

де Ti – показник динаміки (у даному випадку – темп росту);

Ki – ваговий коефіцієнт, значення якого обирають окремо для кожного показника Ti з огляду на важливість певної складової для підприємства на даний момент часу.

Темп росту постачань товарів неналежної якості (Tн.я.) розраховують за кожним постачальником:

Tн.я.= dн.я.1/dн.я.0×100% (2.3)

dн.я.1 та dн.я.0 – доля товарів неналежної якості у загальному обсязі постачань у звітному та попередньому періоді.

Темп росту середнього запізнення :

Тс.з.=З1/З0×100% (2.4)

З1, З0 – середнє запізнення на одне постачання у звітному та попередньому періоді.

Розрахуємо темп росту постачань товарів неналежної якості (Tн.я.)

-ЧП Шульц

Тн.я. = 75 / 60 ×100 = 125

-ЧП Сварга

Тн.я. = 56 / 50 ×100 = 112

-ТОВ «ВСЛ»

Тн.я. = 62 / 74 × 100 = 83,7

Розрахуємо темп росту середнього запізнення (Тс.з):

-ЧП Шульц

Тс.з = 109 / 124 ×100 = 88

-ЧП Сварга

Тс.з = 54 / 84 × 100 = 64

-ТОВ «ВСЛ»

Тс.з = 136 / 111 × 100 = 122

Коефіцієнт якості беремо за останньою цифрою в заліковці (Кя = 0,3). Отже, Кз = 0,7. Упорядковуємо отримані данні у таблицю 2.8.

Таблиця 2.10

Оцінка постачальників

Постачальники

Темп росту неналежної якості

Темп росту середнього запізнення

Ваговий коефіцієнт якості

Ваговий коефіцієнт запізнень

Коефіцієнт R

ЧП Шульц

125%

88%

0,3

0,7

1,1

ЧП Сварга

112%

64%

0,3

0,7

0,71

ТОВ "ВСЛ"

83,7%

122%

0,3

0,7

1,04

Отже, ми можемо зробити висновок, що ЧП Сварга – кращий постачальник. Проте сам коефіцієнт не є зовсім задовільним. Інші два постачальника знаходяться приблизно на однаковому рівні.

Для інвестування обираємо товар «Вітамінний комплекс», ціна за одиницю товару 54 грн, прогноз річного товарооберту 830 шт.

Таблиця 2.11

Вихідні дані за новим товаром

Показники

Дані

Одиниця вимірювання

Значення

1

Оберт за період

шт./рік

830

2

Транспортно-заготівельні витрати на розміщення одного замовлення

грн./замовле-ння

75

3

Доля витрат на зберігання у вартості середнього запасу

1/місяць

0,25

4

Вартість одиниці товару

грн./шт.

54

Спочатку визначаємо економічний розмір замовлення.

Необхідно зазначити, що існує багато нарікань на практичну значимість розрахунку оптимальної партії постачання (EOQ - economic order quantity). Під цим розуміють економічну (читай - оптимальну) кількість позицій (товарів) у постачанні одного замовлення. Нарікання вникають з причини того, що сама формула розрахунку не враховує багато змінних, як-то: сезонність, цільовий розмір замовлення, що встановлює постачальник і т.д. Проте, розраховувати в такий спосіб оптимальну партію є логічним для товарів що мають стійку періодичність продажів, товари Х категорії. За цими товарами не спостерігається значних коливань, а отже за ними можна передбачити певну кількість постачань на рік і винайти оптимальну кількість товару у одному постачанні – тобто оптимальний розмір партій.

Економічний розмір замовлення (economic order quantity EOQ) визначається за формулою Харрісома – Уілсона:

EOQ=2×C0×SCi×U (2.5)

C0 – витрати виконання замовлення, од;

Ci – закупівельна ціна одиниці товару, грн;

S – річний обсяг продажів, од;

U – частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

EOQ=2×75×83054×0,25=96 од.

Відповідно кількість таких замовлень на рік буде дорівнювати:

N = 830/96 = 9 (замовлень)

Мінімальні сумарні витрати на виконання замовлення і зберігання за період (рік):

Cmin=2×S×C0×Ci×U (2.6)

Cmin=2×830×75×54×0,25=1680750 (грн..)

Тривалість інтервалу між замовленнями:

Тз=Др/N (2.7)

Др – кількість робочих днів у періоді

Тз=3309=37 (днів)

Отже, інтервал між замовленнями буде складати 37 днів.

За визначеними даними ми можемо приблизно спланувати грошові витрати та періодичність постачань, тому що це є невід’ємною частиною управління запасами підприємства.

Після включення нового товару до номенклатурного листа необхідно визначити величину зниження витрат на утримання запасів в результаті застосування диференційних нормативів середнього запасу.

До моменту включення нового товару до номенклатури, на підприємстві діяли єдині норми запасу для продукції всіх груп. Норма запасу (тобто кількість днів, на які розраховано середній товарний запас) було встановлено на рівні 15 днів. Доля річних витрат на зберігання у середньому становить 0,25% від вартості середнього запасу, тобто М = 0,25

Після вибуття певних товарів та введення нових, керівництво встановлює нові нормативи запасів:

Для продукції А – скоротити норму реалізації до 7 днів. Для продукції В – залишити без змін, 15 днів. Для групи С – збільшити норму запасу до 30 днів.

Для визначення величини зниження витрат на утримання запасів в результаті застосування диференційних нормативів середнього запасу необхідно скористуватися формулою розрахунку витрат на утримання запасів:

Сзбер=Зсер×Рдоб×М (2.8)

де Сзбер – значення нормативу зберігання запасів, дні;

Рдоб – середньодобова реалізація;

М – доля річних витрат на зберігання (в даному випадку 0,25).

Сзбер=7×11600330×0,25+15×2075330×0,25+30×790330×0,25=103

В результаті застосування диференціальних нормативів середнього запасу ми знизили витрати на утримання результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

http://studentbooks.com.ua/content/view/126/76/1/52/

http://www.refine.org.ua/pageid-4770-14.html

http://bko.com/book_146_glava_26_5.1._%D0%A1%D0%A3%D0%A2%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%AC,_%D0%97%D0%90%D0%92%C3%90.html

http://imanbooks.com/book_372_page_54

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Курсова робота11.docx

Курсова робота11.docx
Размер: 306.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

Теоретичні відомості про маршрутизацію перевезень. Основні елементи, Маршрути перевезень продукції, Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Оценка стоимости бизнеса

Учебно-методический комплекс «Оценка стоимости бизнеса». Рекомендуется для направления подготовки «Экономика» Профиль «Финансы и кредит»

Дослідження асортименту страв із прісного здобного тіста

Дипломна робота з предмету: «Технологія приготування борошняних виробів» Організація роботи кондитерського цеху. Правила охорони праці в кондитерському цеху. Правила санітарії та гігієни, вимоги до обладнання кондитерського цеху. Технологія приготування здобного прісного тіста. Асортимент виробів із здобного прісного тіста. Вироби регіонального компоненту із здобного прісного тіста. Вимоги до якості виробів із здобного прісного тіста. Розрахунок сировини вагою брутто – нетто. Дослідження нових видів оздоблень для тортів та тістечок. Творчо – пошукова робота

Гинекология

Акушерский стационар (АС). Женская консультация. Протекание беременности, уход за беременной, ее исследование и диагностика. Питание, гигиена. Аборт и его последствия. Болезни во время беременности: причины, диагностика, методы лечения. Гинекологическое исследование.

Острый живот - диагностика

Гинекологические заболевания. Разрыв кисты яичника. Осмотр. Исследование больного

Легкий способ бросить курить. Аллен Карр

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok