Види процесуальних господарських строків.

Процесуальне законодавство розрізняє два види процесуальних строків: а) строки, встановлені законом, для суду й осіб, які беруть участь у справі; б) строки, які встановлюються судом для осіб, які беруть участь у справі, а також для осіб, які не беруть участі у справі. Якщо строки окремих процесуальних дій не встановлено законом, вони встановлюються судом. Розрізняються також строки: а) здійснення певних процесуальних дій; б) завершення певної частини судового провадження.

Також у юридичній літературі виділяють два види строків: строки господарського судочинства - строки, які звернені до суду та які встановлюють періоди часу, протягом якого здійснюються певні частини провадження у справі в господарському суді; строки окремих процесуальних дій - розрізняються за суб'єктами, які здійснюють певні дії. Так, строки, протягом яких мають бути здійснені окремі процесуальні дії, встановлюються законом і мають на меті надання провадженню в господарському суду оперативності.

Господарським процесуальним кодексом України встановлені такі процесуальні строки: п'ятиденний строк для надсилання матеріалів справи за встановленою підсудністю (ч. 1 ст. 17 ГПК України); п'ятиденний строк для винесення й надсилання ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви (ч. 2 ст. 62 ГПК України); п'ятиденний строк для винесення й надсилання ухвали про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду (ч. 2 ст. 63 ГПК України); п'ятиденний строк для винесення й надсилання ухвали про порушення провадження в справі (ч. 1 ст. 64 ГПК України); двомісячний строк для вирішення спору (ч. 1 ст. 69 ГПК України); місячний строк для вирішення спору про стягнення заборгованості за опротестованим векселем (ч. 2 ст. 69 ГПК України); місячний строк для продовження строку вирішення спору у виняткових випадках. Рішення приймає голова господарського суду або його заступник (ч. З ст. 69 ГПК України); п'ятиденний строк для розсилання рішень та ухвал господарського суду (ст. 87 ГПК України); п'ятиденний строк для надсилання сторонам постанови Верховного Суду України з дня її ухвалення (ч. 4 ст. 111-10 ГПК України); двомісячний строк для перегляду за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора судового рішення господарського суду з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (ст. 113 ГПК України); місячний строк для розгляду господарським судом заяви, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами з дня її надходження (ч. З ст. 114 ГПК України); п'ятиденний строк для надсилання сторонам, прокурору рішення, ухвали, постанови за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами з дня їх прийняття (ч. 6 ст. 114 ГПК України); тощо.

ГПК виділяє два основних види строків розгляду справи у господарському процесі: загальні та спеціальні.

Згідно зі ст. 73 ГПК України встановлюється загальний строк розгляду справи в господарському суді першої інстанції. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців. Початок строку визначається вказівкою на подію – одержання позовної заяви господарським судом. День одержання позовної заяви до господарського суду визначається датою реєстрації позовної заяви в канцелярії господарського суду. День надходження позовної заяви до господарського суду, відповідно до п. 2.3 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 р. № 75, засвідчується в правому нижньому куті або вільному від тексту місці першого аркуша поставленням реєстраційного штампа, дати надходження до суду, реєстраційного номера.

ГПК або іншими законами можуть бути встановлені спеціальні строки розгляду справи в господарському суді.

Спеціальні строки розгляду справ про банкрутство встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Спеціальні строки розгляду справи можуть коригуватися з урахуванням норм міжнародних договорів. На запитання, чи може господарський суд з урахуванням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах розглянути справу у більш тривалий строк, ніж передбачено статтею 69 ГПК, у п. 12 інформаційного листа від 11.04.05 р. №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» Вищий господарський суд України відповів, що Конвенція відповідно до Закону України від 19.10.2000 р. № 2052-ІІІ набрала чинності для України з 26.11.2000 р. і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства. За Конвенцією, зокрема, судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це буде здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту. У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може постановити рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

У частині 2 ст. 73 ГПК України встановлено скорочений строк розгляду справи зі спору про стягнення заборгованості за опротестованим векселем: справа повинна бути розглянута в місячний строк з дня надходження позовної заяви до господарського суду. Встановлення скороченого строку розгляду справи про стягнення заборгованості за опротестованим векселем пояснюється тим, що доказом заборгованості є протест векселя, який у розгляді справи про стягнення заборгованості за цим векселем не може оспорюватися.

Частина 3 ст. 73 ГПК України передбачає можливість розгляду справи у більш тривалий строк, ніж це встановлено частинами 1 та 2 коментованої статті. У виняткових випадках голова господарського суду чи його заступник має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. Продовження строку розгляду справи не більш ніж на місяць відбувається з ініціативи судді, який розглядає справу. З урахуванням особливостей конкретної справи, її складності, великого обсягу доказів, кількості осіб, що беруть участь у справі, суддя може дійти висновку про необхідність продовження строку розгляду справи та звернутися до голови суду чи його заступника з метою вирішення питання про продовження строку. У цьому випадку питання про продовження строку розглядається головою суду (його заступником) без виклику сторін і незалежно від їхньої думки з цього питання.

Відповідно до частини 4 ст. 73 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з іншою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж установлено ч. 1 коментованої статті. Слід звернути увагу на те, що за клопотанням сторін може бути продовжено лише строк, установлений ч. 1 ст. 73 ГПК України. Продовження строку, встановленого ч. 2 ст. 73 ГПК України, за клопотанням сторін не передбачено. Для встановлення більш тривалого строку розгляду справи сторони мають право подати суду спільне клопотання. Клопотання може також подати одна зі сторін, погодивши його з іншою стороною. Господарський суд не наділено повноваженням на власний розсуд установлювати більш тривалий строк розгляду справи, якщо про це немає відповідного клопотання сторін.

У п. 3.5 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України» зазначається, що у строк більше двох місяців суддя може вирішити спір, якщо про це є письмове клопотання обох сторін чи однієї сторони, погоджене з другою стороною. За наявності цих обставин у судді немає необхідності порушувати перед головою господарського суду або його заступником питання щодо продовження строку вирішення спору.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Господарське процесуальне право

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

К данному материалу относятся разделы:

Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.

Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.

Завдання та функції господарських судів України.

Право на звернення в господарський суд.

Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії.

Поняття та види господарсько-процесуальних відносин.

Предмет та метод господарського процесуального права.

Принципи господарського судочинства.

Джерела господарського процесуального права.

Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.

Дія господарсько-правових норм у часі та просторі.

Зв'язок господарського процесуального права з іншими галузями права України.

Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.

Проект нового Господарського процесуального кодексу.

Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду

Поняття та види підсудності справ господарському суду.

Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.

Виняткова підвідомчисть (предметна).

Поняття та класифікація учасників господарського процесу.

Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.

Права та обов'язки сторін.

Процесуальна співучасть.

Треті особи і господарському процесі.

Участь прокурора в господарському процесі.

Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.

Процесуальне представництво.

Експерт як учасник господарського процесу.

Поняття та правові засади судових витрат.

Види судових витрат.

Порядок сплати судових витрат.

Звільнення від сплати судових витрат.

Судові штрафи в господарському процесі та інші заходи відповідальності

Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.

Види процесуальних господарських строків.

Закінчення процесуальних господарських строків.

Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки, що не підлягають поновленню.

Правові наслідки перебігу у процесуальних строків та порядок їх поновлення.

Поняття та ознаки доказів в господарському процесі.

Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.

Види доказів.

Витребування, огляд та дослідження доказів.

Оцінка доказів.

Забезпечення доказів: поняття та порядок.

Поняття та правові засади запобіжних заходів.

Підстави застосування запобіжних заходів.

Види запобіжних заходів.

Поняття досудового порядку врегулювання господарських спорів, історія його виникнення та сучасна практика застосування.

Загальні положення щодо порядку досудового врегулювання господарських спорів.

Порядок пред'явлення і розгляду претензій.

Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.

Пред'явлення претензій щодо перевезення вантажів органам транспорту.

Поняття і елементи позову.

Форма і зміст позовної заяви.

Частини позову.

Визначення ціни позову.

Додатки до позову. Розрахунок позову.

Порядок подання позовної заяви. Відзив на позовну заяву.

Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.

Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.

Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.

Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.

Порядок ведення судового засідання.

Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.

Зупинення провадження у справі та його поновлення.

Припинення провадження та залишення справи без розгляду.

Порядок прийняття, форма і зміст рішення.

Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.

Право апеляційного оскарження.

Подання апеляційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Постанова апеляційної інстанції.

Право касаційного оскарження.

Подання касаційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду касаційної скарги.

Постанова касаційної інстанції.

Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.

Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.

Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами та за винятковими обставинами

Поняття банкрутства за діючим законодавством.

Учасники провадження у справах про банкрутство.

Порядок порушення провадження у справах про банкрутство. 

Санація боржника та мирова угода.

Судові процедури, які застосовуються щодо боржника.

Поняття та порядок ліквідаційної процедури.

Особливості банкрутства окремих видів суб'єктів господарювання.

Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.

Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.

Розстрочка та відстрочка виконання рішень господарського суду.

Наказ господарського суду і порядок його виконання.

Поняття та правові засади діяльності третейських судів.

Повноваження третейського суду щодо вирішення господарських спорів.

Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.

Похожие материалы:

Введение для дипломной (курсовой) работы по педогогике

Процесс формирования лексико-семантической генерализации у детей среднего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи.

Вопросы к экзамену по Отечественной истории

Вивчення теоретичних аспектів функціонування фінансового ринку

Курсова робота. Проведення аналізу фінансового ринку України у забезпеченні ресурсами суб’єктів господарювання; обґрунтування проблем функціонування фінансового ринку України та шляхи їх вирішення; дослідження зарубіжного досвіду функціонування фінансового ринку.

Критика эволюционной теории

Эволюция - процесс, позволяющий живым организмам лучше приспособиться к условиям окружающей среды.

Отчёт по учебной практике: Экономики и менеджмента. Управления персоналом и рекламы

Информатика. Предмет информатики. Основные задачи информатики Экономики и менеджмента. Управления персоналом и рекламы. Реклама и PR