Види запобіжних заходів.

Стаття 43-2 ГПК визначає види запобіжних заходів. Суд може застосувати такі запобіжні заходи: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Перелік запобіжних заходів, які може бути застосовано судом, є вичерпним і розширенню не підлягає.

Може бути застосовано як один із перелічених запобіжних заходів, так і декілька одночасно.

Витребування доказів та огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав, провадяться з метою фіксування доказів правопорушення.

Витребування доказів здійснюється за правилами ст. 38 ГПК щодо витребування доказів під час розгляду справи. Огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав, повинен здійснюватися в порядку, встановленому ст. 39 ГПК, як огляд і дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження.

Накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, призначене забезпечити відновлення порушеного права під час виконання рішення суду. Накладання арешту на грошові кошти як запобіжний захід не допускається.

Арешт може бути накладений на будь-яке майно, зокрема й те, яке не пов'язане із тим порушенням права або загрозою порушення, про яке зазначається в заяві. Тобто законодавець не обмежує кола речей, на які може бути накладено арешт.

  1.  Порядок застосування запобіжних заходів господарськими судами.

Для вжиття запобіжних заходів подається заява, яка має містити:

  1.  найменування господарського суду, до якого подається заява;
  2.  найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжних заходів, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3)вид і суть запобіжного заходу;

  1.  обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів;
  2.  перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;
  3.  підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником.

До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі, а також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжних заходів. Розмір державного мита за подання заяви визначений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито». При цьому нормами ст. 43-3 ГПК України не передбачаються сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Статтею 43-3 ГПК України не передбачений обов'язок заявника повідомляти контрагента (особу, щодо якої заявник просить вжити запобіжних заходів) про подання заяви до господарського суду, але встановлено необхідність надати суду копії заяви відповідно до кількості осіб, щодо яких просить вжити запобіжні заходи. До обов'язку господарського суду не входить надсилання копії заяви, а повідомлення про вжиття запобіжних заходів відбувається шляхом надсилання копії ухвали про вжиття запобіжних заходів відповідно до ч. 5 ст. 43-4 ГПК України.

Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, у районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розгляду заяви.

У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи.

Господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

Господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду. Розмір застави визначається господарським судом з урахуванням обставин справи, але не має бути більшим від розміру заявленої шкоди.

Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання.

У разі відсутності підстав, встановлених ст. 43-1 ГПК України, а також невиконання вимог, передбачених ч. З ст. 43 ГПК України, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у ст. 43-3 ГПК України, бо не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк встановлений строк не виконає всі перелічені в ст. 43-3 ГПК України вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що суддя виносить мотивовану ухвалу.

Ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, установленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно після внесення застави в повному розмірі.

На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, винесену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито запобіжні заходи , остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування. Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів. Заява про скасування вжиття запобіжних заходів розглядається протягом трьох днів господарським судом, який виніс ухвалу про їх вжиття. Неявка заінтересованих осіб не перешкоджає розглядові заяви. За результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування.

На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання відповідної ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу про скасування запобіжних заходів або їх заміну зупиняє виконання відповідної ухвали.

Запобіжні заходи припиняються в разі:

  1.  неподання заявником відповідної позовної заяви в строк, установлений ч.З ст. 43-3 ГПК України;
  2.  відмови господарським судом у прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених ч. 1 ст. 62 ГПК України;
  3.  невиконання позивачем вимог, передбачених ст. 63 ГПК України;
  4.  винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів.

При припиненні запобіжних заходів та поверненні заяви відповідно до п. 1 ст. 43-9 ГПК України заява повертається заявникові, але постає питання про повернення державного мита. Вважається, що державне мито не має повертатися, оскільки судом були вчинені процесуальні дії, вжито запобіжні заходи та припинено їх у результаті бездіяльності заявника.

У випадку припинення запобіжних заходів, або відмови заявника від позову, або набрання законної сили рішенням щодо відмови в задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжних заходів, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів.

У разі внесення заявником застави відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів, у першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави. Застава повертається заявникові повністю, якщо господарський суд задовольнив позов заявника, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо господарським судом затверджено мирову угоду сторін.

У випадках, передбачених пунктами 2-4 ст. 43-9 ГПК України, а також у разі розгляду справи по суті господарський суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Господарське процесуальне право

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

К данному материалу относятся разделы:

Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.

Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.

Завдання та функції господарських судів України.

Право на звернення в господарський суд.

Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії.

Поняття та види господарсько-процесуальних відносин.

Предмет та метод господарського процесуального права.

Принципи господарського судочинства.

Джерела господарського процесуального права.

Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.

Дія господарсько-правових норм у часі та просторі.

Зв'язок господарського процесуального права з іншими галузями права України.

Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.

Проект нового Господарського процесуального кодексу.

Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду

Поняття та види підсудності справ господарському суду.

Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.

Виняткова підвідомчисть (предметна).

Поняття та класифікація учасників господарського процесу.

Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.

Права та обов'язки сторін.

Процесуальна співучасть.

Треті особи і господарському процесі.

Участь прокурора в господарському процесі.

Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.

Процесуальне представництво.

Експерт як учасник господарського процесу.

Поняття та правові засади судових витрат.

Види судових витрат.

Порядок сплати судових витрат.

Звільнення від сплати судових витрат.

Судові штрафи в господарському процесі та інші заходи відповідальності

Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.

Види процесуальних господарських строків.

Закінчення процесуальних господарських строків.

Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки, що не підлягають поновленню.

Правові наслідки перебігу у процесуальних строків та порядок їх поновлення.

Поняття та ознаки доказів в господарському процесі.

Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.

Види доказів.

Витребування, огляд та дослідження доказів.

Оцінка доказів.

Забезпечення доказів: поняття та порядок.

Поняття та правові засади запобіжних заходів.

Підстави застосування запобіжних заходів.

Види запобіжних заходів.

Поняття досудового порядку врегулювання господарських спорів, історія його виникнення та сучасна практика застосування.

Загальні положення щодо порядку досудового врегулювання господарських спорів.

Порядок пред'явлення і розгляду претензій.

Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.

Пред'явлення претензій щодо перевезення вантажів органам транспорту.

Поняття і елементи позову.

Форма і зміст позовної заяви.

Частини позову.

Визначення ціни позову.

Додатки до позову. Розрахунок позову.

Порядок подання позовної заяви. Відзив на позовну заяву.

Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.

Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.

Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.

Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.

Порядок ведення судового засідання.

Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.

Зупинення провадження у справі та його поновлення.

Припинення провадження та залишення справи без розгляду.

Порядок прийняття, форма і зміст рішення.

Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.

Право апеляційного оскарження.

Подання апеляційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Постанова апеляційної інстанції.

Право касаційного оскарження.

Подання касаційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду касаційної скарги.

Постанова касаційної інстанції.

Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.

Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.

Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами та за винятковими обставинами

Поняття банкрутства за діючим законодавством.

Учасники провадження у справах про банкрутство.

Порядок порушення провадження у справах про банкрутство. 

Санація боржника та мирова угода.

Судові процедури, які застосовуються щодо боржника.

Поняття та порядок ліквідаційної процедури.

Особливості банкрутства окремих видів суб'єктів господарювання.

Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.

Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.

Розстрочка та відстрочка виконання рішень господарського суду.

Наказ господарського суду і порядок його виконання.

Поняття та правові засади діяльності третейських судів.

Повноваження третейського суду щодо вирішення господарських спорів.

Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.

Похожие материалы:

Історія України

Стародавня історія України. Давньоруський період української історії. Литовсько-польська доба української історії (14 - перша половина 17 ст.) Українська національно-визвольна війна. Козацько-гетьманська держава Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. Україна в міжвоєнний період (1921-1939 рр.) Україна в Другій світовій війні. УРСР у 1945-–1991 рр. Україна в умовах розбудови незалежності. Хронологічна таблиця культурних подій в Україні.

Перечень лекарственных препаратов подлежащих проверке и оценке в процессе итоговой государственной аттестации

Названия асан на санскрите

Названия асан на санскрите. Составные части Предметы, животные. Дополнительные общие термины.

Цивільне процесуальне право

Цивільний процесуальний кодекс. Питання та відповіді до іспиту. Зміст рішення суду. Зміст позовної заяви. Цивільна дієздатність фізичної особи. Сімейний кодекс України. Усиновлення, позбавлення батьківських прав, визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним. Звернення до суду із заявою. Юридичне значення. Відкриття справи. Цінні папери в цивільному обороті

Практический курс русского языка

Образование слов. Способы словообразования. План словообразовательного разбора. Правописание приставок. Гласные в суффиксах. Имя прилагательное, Имя числительное. Существительные