Учасники провадження у справах про банкрутство.

Виходячи із змісту ст. 1 Закону (Про банкрутство) із переліку учасників судових процедур банкрутства можна виділити основних учасників під якими треба розуміти тих учасників, без яких проведення процедури банкрутства є неможливим за виключенням випадків, чітко встановлених у законодавстві про банкрутство. Тобто, до основних учасників судових процедур банкрутства відносяться: арбітражний керуючий та господарський суд.  

У процедурах банкрутства особливі завдання покладені на арбітражного керуючого, що залежно від судової процедури може виступати як розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор. Роль арбітражного керуючого є досить складною і результат процедур банкрутства та реалізація їх завдань багато в чому покладені залежать від його роботи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) — це фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Головним завданням арбітражного керуючого є врегулювання, у встановленому Законом порядку, відносин між боржником та його кредиторами.

У відповідності до чинного законодавства  одна  і  та  ж  особа  може  виконувати функції  арбітражного  керуючого  (розпорядника  майна,  керуючого санацією,  ліквідатора) на всіх стадіях провадження у  справі  про  банкрутство.  

Отже, Закон висуває наступні вимоги до арбітражного керуючого: така особа повинна мати статус фізичної особи – підприємця; така особа повинна мати вищу юридичну або економічну освіту та володіти спеціальними знаннями; така особа не повинна бути заінтересованою щодо боржника та кредиторів.

Для призначення арбітражним керуючим у справі про банкрутство особі необхідно мати ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, яка видається Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

Основною рисою інституту банкрутства є те, що над всіма процедурами банкрутства у межах провадження у справі про неспроможність встановлюється необмежений або значний контроль суду. Основні рішення у межах провадження у справі про банкрутство або приймаються, або затверджуються господарським судом.

Завданнями судочинства при проведенні процедур банкрутства є забезпечення правомірності, ефективності та оперативності проведення процедур банкрутства, а також вирішення суто процесуальних завдань господарського судочинства. Враховуючи те, що кожна справа про банкрутство потребує індивідуального підходу до її вирішення, суддя повинен вирішувати, чи зможе він заповнити прогалини та повноцінно застосувати норми законодавства про банкрутство втілюючи намір законодавця щодо створення ефективної та справедливої системи.

Функції господарського суду у провадженні у справах про банкрутство полягають: у єдиному та правильному застосуванні норм законодавства України та законодавства про банкрутство, зокрема; у здійсненні контролю за проведенням процедур банкрутства; у здійсненні оцінки дій учасників провадження у справі про банкрутство та їх затвердження або відхилення в процесуальних документах; у застосуванні санкцій за порушення норм законодавства про банкрутство; у здійсненні реабілітації боржника, який відновив свою платоспроможність та розрахувався з кредиторами.

Враховуючи викладене вище видно, що хоча основні учасники провадження у справах про банкрутство є головними учасниками процесу, Закон чітко та в повному обсязі не регулює правового положення боржника та кредиторів.

Також однією з головних фігур процедури банкрутства є кредитор. У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дається поняття кредитора як юридичної чи фізичної особи, у якої є вимоги до боржника щодо грошових зобов’язань, виплати заборгованості по заробітній платі. До числа кредиторів Закон відносить органи державної податкової служби, інші державні органи , що здійснюють контроль за правильним і своєчасним справлянням податків і зборів. Закон не встановив ніяких обмежень щодо суб’єктів, які мають статус кредиторів. Ними можуть бути будь-які українські, іноземні фізичні чи юридичні особи. У процедурі банкрутства, як правило, бере участь не один кредитор. У Законі кредиторами називають практично всіх осіб , що мають грошові вимоги щодо боржника.

Аналіз Закону дозволяє зробити висновок про наявність семи видів кредиторів: ініціюючі, вимушені, заставні, кредитори поточної заборгованості, привілейовані, реєстрові ( конкурсні ), кредитори погашеної заборгованості.

Конкурсним кредиторам надано право звертатися до господарського суду із заявою про визнання боржника банкрутом та задоволення їхніх грошових вимог за рахунок майна боржника. Крім того, вони наділені цілою низкою специфічних повноважень. Так, тільки за узгодженням з конкурсними кредиторами господарський суд може відкрити процедуру санації боржника, затвердити план санації та мирову угоду.

Особливими кредиторами є органи державної податкової служи й інших державних органів, що здійснюють контроль за правильним і своєчасним справлянням податків (обов’язкових платежів): податкові кредитори. Такі органи наділені повноваженнями звичайних кредиторів, за винятком випадків, зазначених у Законі. Наприклад у п.2 ст.36 Закону для таких кредиторів встановлені спеціальні умови для мирової угоди.

Учасниками провадження у справі про банкрутство можуть бути санатори (інвестори) — юридичні та (або) фізичні особи (в тому числі іноземні), які виявили бажання взяти участь у відновленні платоспроможності боржника і звернулися в установлений законом місячний термін до господарського суду з пропозиціями щодо санації боржника. До своєї заяви потенційні санатори (інвестори) повинні додати документи, які підтверджують їх платоспроможність та фінансову можливість участі у санації, попередній план санації, пропозиції про переведення на них боргів тощо.

Остаточні умови участі санаторів (інвесторів) у процедурі відновлення платоспроможності боржника визначаються у плані санації, який розробляється і подається керуючим санацією, схвалюється кредиторами і затверджується ухвалою господарського суду.

Представник працівників боржника бере участь у справі за ініціативою трудового колективу, який на своїх зборах визначає його кандидатуру і делегує йому повноваження здійснювати захист своїх інтересів.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Господарське процесуальне право

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

К данному материалу относятся разделы:

Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.

Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.

Завдання та функції господарських судів України.

Право на звернення в господарський суд.

Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії.

Поняття та види господарсько-процесуальних відносин.

Предмет та метод господарського процесуального права.

Принципи господарського судочинства.

Джерела господарського процесуального права.

Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.

Дія господарсько-правових норм у часі та просторі.

Зв'язок господарського процесуального права з іншими галузями права України.

Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.

Проект нового Господарського процесуального кодексу.

Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду

Поняття та види підсудності справ господарському суду.

Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.

Виняткова підвідомчисть (предметна).

Поняття та класифікація учасників господарського процесу.

Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.

Права та обов'язки сторін.

Процесуальна співучасть.

Треті особи і господарському процесі.

Участь прокурора в господарському процесі.

Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.

Процесуальне представництво.

Експерт як учасник господарського процесу.

Поняття та правові засади судових витрат.

Види судових витрат.

Порядок сплати судових витрат.

Звільнення від сплати судових витрат.

Судові штрафи в господарському процесі та інші заходи відповідальності

Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.

Види процесуальних господарських строків.

Закінчення процесуальних господарських строків.

Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки, що не підлягають поновленню.

Правові наслідки перебігу у процесуальних строків та порядок їх поновлення.

Поняття та ознаки доказів в господарському процесі.

Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.

Види доказів.

Витребування, огляд та дослідження доказів.

Оцінка доказів.

Забезпечення доказів: поняття та порядок.

Поняття та правові засади запобіжних заходів.

Підстави застосування запобіжних заходів.

Види запобіжних заходів.

Поняття досудового порядку врегулювання господарських спорів, історія його виникнення та сучасна практика застосування.

Загальні положення щодо порядку досудового врегулювання господарських спорів.

Порядок пред'явлення і розгляду претензій.

Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.

Пред'явлення претензій щодо перевезення вантажів органам транспорту.

Поняття і елементи позову.

Форма і зміст позовної заяви.

Частини позову.

Визначення ціни позову.

Додатки до позову. Розрахунок позову.

Порядок подання позовної заяви. Відзив на позовну заяву.

Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.

Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.

Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.

Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.

Порядок ведення судового засідання.

Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.

Зупинення провадження у справі та його поновлення.

Припинення провадження та залишення справи без розгляду.

Порядок прийняття, форма і зміст рішення.

Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.

Право апеляційного оскарження.

Подання апеляційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Постанова апеляційної інстанції.

Право касаційного оскарження.

Подання касаційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду касаційної скарги.

Постанова касаційної інстанції.

Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.

Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.

Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами та за винятковими обставинами

Поняття банкрутства за діючим законодавством.

Учасники провадження у справах про банкрутство.

Порядок порушення провадження у справах про банкрутство. 

Санація боржника та мирова угода.

Судові процедури, які застосовуються щодо боржника.

Поняття та порядок ліквідаційної процедури.

Особливості банкрутства окремих видів суб'єктів господарювання.

Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.

Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.

Розстрочка та відстрочка виконання рішень господарського суду.

Наказ господарського суду і порядок його виконання.

Поняття та правові засади діяльності третейських судів.

Повноваження третейського суду щодо вирішення господарських спорів.

Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.

Похожие материалы: