Санація боржника та мирова угода. — Господарське процесуальне право | iFREEstore

Санація боржника та мирова угода.

Санація є однією з форм фінансового оздоровлення боржника, відновлення його платоспроможності. Законодавством України передбачена можливість проведення досудової санації підприємств та санації у процесі судового розгляду справ про банкрутство. В даному випадку розглянемо санацію у процесі судового розгляду справ про банкрутство.

Санація є інструментом завдяки якому можна досягти відновлення платоспроможності боржника, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, яка спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Діючи в судовому режимі, метою санації є запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації, а також проведення оздоровлення фінансово-господарського становища боржника з одночасним повним або частковим задоволенням вимог кредиторів.

Рішення про проведення санації боржника в процесі провадження справи про банкрутство ухвалюється у таких випадках:

1. коли підприємство стало фінансово неспроможним чи існує реальна загроза цього, і боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство.

2. після закінчення місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства, якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника чи подали акцептовані комітетом кредиторів і господарським судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. У разі згоди кредиторів з умовами і механізмом задоволення їхніх претензій, господарський суд приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та здійснення фінансової санації юридичної особи.

3. з ініціативою банку або іншої фінансово-кредитної установи. Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» установа банку має право застосувати комплекс заходів санації стосовно клієнта, оголошеного неплатоспроможним. Банк може передати оперативне управління цим підприємством адміністрації, яка сформована за його участю, реорганізувати боржника, змінити порядок та умови платежів, а також направити на погашення кредиторської заборгованості виторг від реалізації продукції. Однак, всі дії банківської установи повинні бути узгоджені з іншими кредиторами підприємства, не вступаючи з ними у конфлікт.

Отже, санація, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство, має на меті задоволення, в першу чергу, інтересів кредиторів, через застосування реорганізаційних заходів та за рахунок грошових надходжень від фінансово-господарської діяльності боржника.

Здійснення санації боржника організовує керуючий санацією, правовий статус якого визначено положеннями ст. 17 Закону. Зокрема, керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Одним з основних обов'язків керуючого санацією є підготовка і подання комітету кредиторів для схвалення плану санації боржника. Якщо у майні підприємства-боржника частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, керуючий санацією зобов'язаний попередньо погодити план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном.

План санації повинен містити: заходи щодо відновлення платоспроможності боржника; умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора; строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника, яка вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених Законом.

План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.

За п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів.

Звіт керуючого санацією має бути розглянутий комітетом кредиторів не пізніше десяти днів від дати його надходження. За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо: припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; продовження встановленого строку процедури санації; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення процедури санації і укладення мирової угоди. У разі виникнення обставин, що є підставою для припинення процедури санації, комітет кредиторів може прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією.

Поряд із можливістю участі кредиторів у санації боржника поза провадженням справи про банкрутство законодавства багатьох країн передбачають можливість участі кредиторів у фінансовому оздоровленні неспроможного підприємства під час провадження зазначеної справи укладенням мирової угоди. Можливість укладання мирової угоди передбачена статтею 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мирова угода – це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника. Наслідком досягнення домовленості про прощення боргу є припинення відповідного зобов’язання.

Відповідно до зазначеного закону мирову угоду визнають ще й судовою процедурою (з чим важко погодитись), яка застосовується до боржника в межах відкритого провадження в справі про банкрутство, а також засобом відновлення платоспроможності боржника, що може міститися у плані санації.

За загальним правилом сторонами мирової угоди в судовому провадженні є боржник і кредитор, які виступають у відповідній судовій справі сторонами: в позовному провадженні це позивач і відповідач, а в справах про банкрутство – боржник і його кредитори.

Від імені боржника мирову угоду укладають сам боржник-підприємець, керівник боржника, повноваження якого як законного представника визначені в установчих документах відповідної юридичної особи, або арбітражні керуючі в процедурі судової санації та ліквідації. В процедурі санації такою особою є керуючий санацією, а у ліквідаційній процедурі – ліквідатор.

Від імені кредиторів рішення про укладення мирової угоди простою більшістю голосів приймає комітет кредиторів. Необхідною умовою затвердження мирової угоди є наявність письмової згоди кредиторів на її укладення, вимоги яких забезпечені заставою. Мирову угоду від імені кредиторів підписує голова комітету кредиторів.

Мирова угода може укладатися на будь-якій стадії провадження в справі про банкрутство, в тому числі й на стадії ліквідації боржника (після визнання боржника банкрутом).

Законодавство про банкрутство передбачає окремі випадки, коли укладення мирової угоди ініціюють арбітражні керуючі. Так, якщо в процедурі санації для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі суми, вирученої від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, недостатньо, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду. Такий крок є останньою можливістю врегулювання проблем заборгованості боржника, а не укладення мирової угоди тягне за собою визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Крім відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника мирова угода може передбачати також виконання зобов’язань боржника третіми особами, обмін вимог кредиторів на акції боржника (якщо боржником є акціонерне товариство) та задоволення вимог кредиторів іншими способами, які не суперечать закону. Як зазначалося вище, практично всі цивільно-правові способи можуть бути використані з метою відновлення платоспроможності боржника і, відповідно, вони стають частиною мирової угоди. Крім цього, мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

З дня затвердження мирової угоди боржник розпочинає погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження в справі про банкрутство. З дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражних керуючих, а заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів скасовуються. Крім того, кредитори вправі вимагати відшкодування неустойки (штрафу, пені), а також сум завданих збитків (за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів). Таке право кредитори отримують з моменту затвердження арбітражним судом мирової угоди за умови закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому вимоги заявляються в розмірах, які існували на дату введення мораторію.

Певні особливості існують щодо укладення мирової угоди на стадії санації у межах провадження в справі про банкрутство. Укладення мирової угоди ініціює керуючий санацією, який до завершення встановленого строку санації (якщо є підстави для відновлення платоспроможності шляхом використання такого засобу) подає зборам кредиторів разом зі своїм звітом і проект мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймають збори кредиторів. Якщо збори кредиторів відхиляють умови укладення мирової угоди, а інші передбачені відповідним законом способи не допомогли відновити платоспроможність боржника, господарський суд приймає рішення про ліквідацію. Процедура прийняття рішення зборами кредиторів в законі не встановлена.

Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду, якщо боржник не виконав умови мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів або здійснив дії, які завдають збитків або порушують права та законні інтереси кредиторів.

Важливо зазначити, що розірвання мирової угоди господарським судом за заявою окремого кредитора на вказаних підставах не означає втрату її чинності для інших кредиторів. Якщо мирова угода визнається недійсною або розривається, вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та/або розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі в незадоволеній частині.

У випадку невиконання мирової угоди кредитори можуть висунути до боржника свої вимоги в передбаченому цією мировою угодою обсязі. Якщо порушується провадження в справі про банкрутство цього ж боржника, обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в передбачених нею межах. У випадку, якщо мирову угоду не укладено, господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

shpori_gospodarske_procesualne_pravo_ukraini.doc

shpori_gospodarske_procesualne_pravo_ukraini.doc
Размер: 989 Кб

.

Пожаловаться на материал

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Господарське процесуальне право

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

К данному материалу относятся разделы:

Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.

Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.

Завдання та функції господарських судів України.

Право на звернення в господарський суд.

Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії.

Поняття та види господарсько-процесуальних відносин.

Предмет та метод господарського процесуального права.

Принципи господарського судочинства.

Джерела господарського процесуального права.

Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.

Дія господарсько-правових норм у часі та просторі.

Зв'язок господарського процесуального права з іншими галузями права України.

Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.

Проект нового Господарського процесуального кодексу.

Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду

Поняття та види підсудності справ господарському суду.

Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.

Виняткова підвідомчисть (предметна).

Поняття та класифікація учасників господарського процесу.

Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.

Права та обов'язки сторін.

Процесуальна співучасть.

Треті особи і господарському процесі.

Участь прокурора в господарському процесі.

Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.

Процесуальне представництво.

Експерт як учасник господарського процесу.

Поняття та правові засади судових витрат.

Види судових витрат.

Порядок сплати судових витрат.

Звільнення від сплати судових витрат.

Судові штрафи в господарському процесі та інші заходи відповідальності

Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.

Види процесуальних господарських строків.

Закінчення процесуальних господарських строків.

Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки, що не підлягають поновленню.

Правові наслідки перебігу у процесуальних строків та порядок їх поновлення.

Поняття та ознаки доказів в господарському процесі.

Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.

Види доказів.

Витребування, огляд та дослідження доказів.

Оцінка доказів.

Забезпечення доказів: поняття та порядок.

Поняття та правові засади запобіжних заходів.

Підстави застосування запобіжних заходів.

Види запобіжних заходів.

Поняття досудового порядку врегулювання господарських спорів, історія його виникнення та сучасна практика застосування.

Загальні положення щодо порядку досудового врегулювання господарських спорів.

Порядок пред'явлення і розгляду претензій.

Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.

Пред'явлення претензій щодо перевезення вантажів органам транспорту.

Поняття і елементи позову.

Форма і зміст позовної заяви.

Частини позову.

Визначення ціни позову.

Додатки до позову. Розрахунок позову.

Порядок подання позовної заяви. Відзив на позовну заяву.

Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.

Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.

Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.

Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.

Порядок ведення судового засідання.

Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.

Зупинення провадження у справі та його поновлення.

Припинення провадження та залишення справи без розгляду.

Порядок прийняття, форма і зміст рішення.

Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.

Право апеляційного оскарження.

Подання апеляційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Постанова апеляційної інстанції.

Право касаційного оскарження.

Подання касаційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду касаційної скарги.

Постанова касаційної інстанції.

Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.

Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.

Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами та за винятковими обставинами

Поняття банкрутства за діючим законодавством.

Учасники провадження у справах про банкрутство.

Порядок порушення провадження у справах про банкрутство. 

Санація боржника та мирова угода.

Судові процедури, які застосовуються щодо боржника.

Поняття та порядок ліквідаційної процедури.

Особливості банкрутства окремих видів суб'єктів господарювання.

Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.

Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.

Розстрочка та відстрочка виконання рішень господарського суду.

Наказ господарського суду і порядок його виконання.

Поняття та правові засади діяльності третейських судів.

Повноваження третейського суду щодо вирішення господарських спорів.

Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.

Похожие материалы:

Преимущества, недостатки, внутренние, внешние источники привлечения персонала

Растворы: коллигативные свойства, способы выражения концентраций. гетерогенные равновесия

Физиология организма

Нервная система. Проведение в нервных центрах, мозг, мозжечок. Условные рефлексы их комплексы. Кровь его функции и строение. Мышцы, мышечные волокна, работа и функционирование.

Философские проблемы биологии и экологии

Предмет биологии и его Философские проблемы. Социально-философские взгляды. Место биологии в науке, экологическая проблема: деятельности человека, воспитание и образование.

Основы управления

Организационное поведение, вопросы организации управления, стили менеджмента, взаимодополняющая команд