Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент. — Господарське процесуальне право | iFREEstore

Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.

Міжнародний комерційний арбітраж - те механізм розгляду комерційних (господарських) спорів між приватними особами (фізичних й юридичними), тобто  приватноправових спорів. Стороною спору може бути й держава, але спір по-своєму змісту є приватноправовим і другою стороною спору є фізична або юридична особа. Відзначимо також, що термін "міжнародний" у понятті міжнародного комерційного арбітражу носить умовний характер, оскільки такий арбітраж допускається або засновується по національному праву й керується у своїй діяльності певними нормами національного права.

В остаточному підсумку по своїй природі він є національно-правовим інститутом, оскільки спори між фізичними і юридичними особами відносяться до національної юрисдикції. Термін "міжнародний" відноситься лише до характеру розглянутих спорів - комерційні спори міжнародного характеру, тобто спори, що випливають із міжнародної торговельної й іншої економічної діяльності приватних осіб. Іншими словами, це спори, що виникають між сторонами міжнародних комерційних справ.

Таким чином, міжнародний комерційний арбітраж - це механізм (організація, орган) по розгляду міжнародних комерційних спорів. Все сказане не означає, що міжнародний комерційний арбітраж - це єдиний спосіб розгляду міжнародних комерційних спорів. По-перше, вони можуть розглядатися й у системі державних арбітражних судів, якщо законодавство відповідної країни це дозволяє.

Міжнародний комерційний арбітраж не є елементом державної судової системи й у своїй діяльності не залежить від неї.

Звернення сторін в арбітраж або навіть тільки наявність угоди сторін про це виключає судову юрисдикцію. Це значить, що якщо одна зі сторін все-таки  звернеться в суд, остання повинна або зі своєї ініціативи, або за заявою іншої сторони відмовити в прийнятті позовної заяви або припинити вже почате провадження в справі. Державні судові органи в принципі не вправі втручатися в діяльність арбітражу.

Міжнародній арбітражній практиці відомі два види арбітражу: арбітраж ad hoc (разовий арбітраж:) і інституційний арбітраж:. Інституційний, або постійно діючий, арбітраж створюється при національних торговельних (торгово-промислових) палатах, біржах, асоціаціях, союзах, товариствах і будь-яких інших організаціях, у тому числі функціонально є міжнародними. Для інституційного арбітражу характерна наявність постійно діючого органа, що, не приймаючи участі в дозволі споровши, виконує деякі адміністративно-технічні, консультативні й контрольні функції; наявність положення про нього (або уставу) і регламенту, що встановлюють правила арбітражного процесу; наявність списку арбітрів, з якого сторони вибирають арбітрів.

Арбітраж ad hoc утвориться сторонами для розгляду конкретної суперечки, після розгляду якого й винесення рішення він припиняє своє існування. Сторони вибирають місце проведення арбітражного розгляду, установлюють правила обрання арбітрів й арбітражну процедуру. Сторони користуються практично необмеженою автономією у виборі процедури рішення суперечки. Вони можуть детально погодити її між собою, можуть взяти за основу регламент якого-небудь існуючого інституційного арбітражу. Нарешті, сторони можуть домовитися про застосування одного з типових арбітражних регламентів, розроблених у міжнародні (міжурядових) організаціях спеціально для арбітражу ad hoc.

Є три арбітражних регламенти, розроблених під егідою ООН: Арбітражний регламент Економічної комісії ООН для Європи 1966 р., Правила міжнародного комерційного арбітражу Економічної комісії ООН для Азії й Далекого Сходу 1966 р. й Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ 1976 р. Всі вони мають факультативний характер і застосовуються тільки в тому випадку, якщо сторони зробили посилання на них у своїй угоді. Причому сторони вправі домовитися про внесення будь-яких змін у правила регламентів.

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України) є самостійним постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність відповідно до  Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 року, Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України й Регламентом.

МКАС при ТПП України приймає до розгляду спори, що відносяться до його компетенції, при наявності письмової угоди між сторонами про передачу йому всіх або певних суперечок, які виникають або можуть виникнути між сторонами у зв'язку з якими-небудь конкретними правовідносинами, незалежно від того,  чи носять вони договірний чи характер ні.

Арбітражна угода може бути укладене у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Порядок звернення в МКАС і розгляду справ визначається Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду, а розмір арбітражного збору, що стягує по прийнятому до розгляду справі - Положенням про арбітражні збори й витрати.

Рішення МКАС при ТПП України є остаточними й обов'язковими для сторін і при відмові від їхнього добровільного виконання приводяться у виконання в примусовому порядку по місцезнаходженню боржника відповідно до  норм конвенції "Про визнання й приведення у виконання іноземних арбітражних рішень" (Нью-Йорк, 1958).

Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України (МАК при ТПП України) є самостійним постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність відповідно до  Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 року, Положенням про Морську арбітражну комісію при ТПП України й Регламентом.

Морська арбітражна комісія дозволяє суперечки з договірних й інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні торговельного мореплавання незалежно від того, є сторонами таких відносин суб'єкти українського або іноземного або тільки українського або тільки іноземного права.

Морська арбітражна комісія приймає до розгляду спори, що ставляться до її компетенції, при наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу їй всіх або певних суперечок, які виникають або можуть виникнути між сторонами у зв'язку з якими-небудь конкретними правовідносинами, незалежно від того,  чи носять вони договірний чи характер ні. Арбітражна угода може бути укладене у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Порядок звернення до МАКУ й розгляди справ визначається Регламентом Морської арбітражної комісії, а розмір арбітражного збору, що стягується при подачі позовної заяви - Положенням про арбітражні збори й витрати, що є додатком до Регламенту.

Рішення МАК при ТПП України є виконавчими документами й прирівнюються до рішень державних судів.

Рішення Морської арбітражної комісії виконуються сторонами добровільно у встановлений нею термін, при відмові від їхнього добровільного виконання приводяться у виконання в примусовому порядку, у т.ч. за рубежем на підставі Нью-йоркської Конвенції 1958 р. "Про визнання й приведення у виконання іноземних арбітражних рішень".

По справах, що підлягає розгляду Морської арбітражної комісії, голова комісії може на прохання сторони встановити розмір і форму забезпечення вимоги, зокрема , прийняти постанову про накладення арешту на судно або вантаж іншої сторони, які перебувають в українському порту.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

shpori_gospodarske_procesualne_pravo_ukraini.doc

shpori_gospodarske_procesualne_pravo_ukraini.doc
Размер: 989 Кб

.

Пожаловаться на материал

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Господарське процесуальне право

Господарське процесуальне право - це сукупність правових норм, що регулюють діяльність господарського суду та інших заінтересованих суб\'єктів, пов\'язану із здійсненням правосуддя у справах, віднесених до відання господарських судів.

К данному материалу относятся разделы:

Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.

Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.

Завдання та функції господарських судів України.

Право на звернення в господарський суд.

Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії.

Поняття та види господарсько-процесуальних відносин.

Предмет та метод господарського процесуального права.

Принципи господарського судочинства.

Джерела господарського процесуального права.

Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.

Дія господарсько-правових норм у часі та просторі.

Зв'язок господарського процесуального права з іншими галузями права України.

Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.

Проект нового Господарського процесуального кодексу.

Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду

Поняття та види підсудності справ господарському суду.

Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.

Виняткова підвідомчисть (предметна).

Поняття та класифікація учасників господарського процесу.

Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.

Права та обов'язки сторін.

Процесуальна співучасть.

Треті особи і господарському процесі.

Участь прокурора в господарському процесі.

Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.

Процесуальне представництво.

Експерт як учасник господарського процесу.

Поняття та правові засади судових витрат.

Види судових витрат.

Порядок сплати судових витрат.

Звільнення від сплати судових витрат.

Судові штрафи в господарському процесі та інші заходи відповідальності

Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.

Види процесуальних господарських строків.

Закінчення процесуальних господарських строків.

Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки, що не підлягають поновленню.

Правові наслідки перебігу у процесуальних строків та порядок їх поновлення.

Поняття та ознаки доказів в господарському процесі.

Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.

Види доказів.

Витребування, огляд та дослідження доказів.

Оцінка доказів.

Забезпечення доказів: поняття та порядок.

Поняття та правові засади запобіжних заходів.

Підстави застосування запобіжних заходів.

Види запобіжних заходів.

Поняття досудового порядку врегулювання господарських спорів, історія його виникнення та сучасна практика застосування.

Загальні положення щодо порядку досудового врегулювання господарських спорів.

Порядок пред'явлення і розгляду претензій.

Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.

Пред'явлення претензій щодо перевезення вантажів органам транспорту.

Поняття і елементи позову.

Форма і зміст позовної заяви.

Частини позову.

Визначення ціни позову.

Додатки до позову. Розрахунок позову.

Порядок подання позовної заяви. Відзив на позовну заяву.

Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.

Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.

Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.

Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.

Порядок ведення судового засідання.

Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.

Зупинення провадження у справі та його поновлення.

Припинення провадження та залишення справи без розгляду.

Порядок прийняття, форма і зміст рішення.

Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.

Право апеляційного оскарження.

Подання апеляційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Постанова апеляційної інстанції.

Право касаційного оскарження.

Подання касаційної скарги та її зміст.

Порядок розгляду касаційної скарги.

Постанова касаційної інстанції.

Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.

Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.

Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами та за винятковими обставинами

Поняття банкрутства за діючим законодавством.

Учасники провадження у справах про банкрутство.

Порядок порушення провадження у справах про банкрутство. 

Санація боржника та мирова угода.

Судові процедури, які застосовуються щодо боржника.

Поняття та порядок ліквідаційної процедури.

Особливості банкрутства окремих видів суб'єктів господарювання.

Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.

Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.

Розстрочка та відстрочка виконання рішень господарського суду.

Наказ господарського суду і порядок його виконання.

Поняття та правові засади діяльності третейських судів.

Повноваження третейського суду щодо вирішення господарських спорів.

Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.

Похожие материалы:

Теоритические основы дизайна интерьера

Дизайн интерьера, Интерьер: виды интерьера. Общественные интерьеры. Концепция жилых интерьеров. Композиция решение художественной интерьера. Цветовой нюанс и контраст.

Организация кассовых операций и их документирование

Дипломная работа

Структура и функции самосознания

Самосознание является относительно поздним продуктом развития сознания, предполагающим в качестве своей основы становление ребенка практическим субъектом, сознательно отделяющим себя от окружения.

Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

Розробка комплексного плану щодо поліпшення умов праці на підприємстві

Автоматизированные информационные системы (АИС)

Дипломная работа. Полностью автоматизированная информационная система или АИС — это совокупность различных программно-аппаратных средств, которые предназначены для автоматизации какой-либо деятельности, связанной с передачей, хранением и обработкой различной информации.