Межі прав людини за Конституцією України

Цю сторінку замінити

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………….3

1.Права людини : поняття, види…………………………………………5

2.Загальні питання обмеження прав людини…………………………..13

2.1.Ознаки та цілі меж прав людини………………………..…………16

2.2.Способи обмежень прав людини…………………………...............20 3.Межі прав людини за Конституцією України……………….……….23

Висновки……………………………………….…………………………32

Список використаних джерел…………………………………………..34

ВСТУП

Найбільш актуальними аспектами проблематики меж прав і свобод людини є питання про межі реалізації цих прав, а також про можливості і критерії їх обмеження. Належне їх рішення має важливе значення, як для формування доктрини українського конституційного права, так і для розвитку державно-правової практики.

У широчезній проблематиці (прав людини, яка останнім часом з цілком зрозумілих, можна сказати, закономірних причин) привертає особливу увагу вітчизняних державних і громадських діячів, науковців і публіцистів та й величезного загалу громадян доки що не знаходить належного відображення і такий її неодмінний аспект, як обмежування прав людини у процесі їх здійснення. Цю обставину можна, як на мене, пояснити деякою мірою тим, що в умовах здійснюваного Україною переходу від тоталітаризованого політичного режиму до демократичного основне завдання полягає у створенні умов інституту прав людини. І тому будь-які згадки,, застереження щодо обмеження цих прав можуть сприйматись як прояв інерції, наче би відлуння минулий порядків, як виправдання досягань на права людини, їх недооцінку й таке інше. Даються взнаки і причини, і можна сказати, непринципового характеру: дефіцит дослідницький (кадрів, часу, /коштів... А в результаті й створюється дещо однобічне, частково деформоване уявлення стосовно прав людини.  Обмеження конституційних прав і свобод останнім часом все частіше стає предметом обговорення серед українських політиків і експертів, що розглядають цю проблему в практичній площині. Необхідність обмежень обґрунтовується , по-перше, наростанням загрози міжнародного тероризму, зараз це актуальна тема в українському суспільстві через російську агресію на Донбасі та анексію АР Крим. У зв'язку з чим, як правило, говорять про характерне для всього світового співтовариства кризі ліберальних цінностей. По-друге, специфічно український аргумент зводиться до констатації розриву між правами і свободами, закріпленими в Конституції, і реальною соціальною практикою, в якій ці права не можуть бути здійснені. Ось тому робиться висновок: чесніше і доцільніше було б обмежити деякі права, з тим, щоб привести їх у відповідність з рівнем реального правового розвитку суспільства. 

Основною метою цієї курсової робити, провести дослідження, щодо актуальності обмеження прав людини в цілому та визначенні тих меж, якщо вони існують. Адже саме права людини та їх обсяг, межі, цілі обмежень є «вічною темою» для багатьох науковців юридичного та філософського спрямування.

ПРАВА ЛЮДИНИ : ПОНЯТТЯ, ВИДИ

Під основними правами людини варто розуміти права, які містяться в конституції держави і міжнародно-правових документах по правах людини, зокрема в Хартії з прав людини, а також у Європейській конвенції про захист прав людини й основних свобод 1950 р. Відмежування категорії основних прав людини аж ніяк не означає віднесення інших прав до "другорядних", менш значних, які потребують менших зусиль держави для їх забезпечення. Основні права і свободи є основою правового статусу індивіда, на якій можливо виникнення інших прав, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. Тому основні, фундаментальні права, зафіксовані в конституції держави, найважливіших міжнародно-правових актах по правах людини, є правовою базою для похідних, але не менш важливих його прав.

5 Зайчук О.В. , Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс. Підручник. Київ. Юрінком Інтер. 2006 – С. 105

6Лукашева Е.А. Права людини. - М.: НОРМА - ИНФРА*М, 1999. – С. 133-136

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

8 Римаренко Ю. І. - Приватне життя і поліція. Класифікація та межі здійснення прав людини. НАН України. - К. : Донецьк. 2006. – С. 16

9Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005

ОЗНАКИ ТА ЦІЛІ МЕЖ ПРАВ ЛЮДИНИ

10 Рабінович П.М., Венецька О.Ю. Юридичний вісник України №49, 8-14 грудня 2012 – С. 3-5

11 Кафедра державно-правових дисциплін КНУ. Реферат на тему: "Обмеження прав людини в зарубіжних країнах". Москва. 2010р. – С. 1-3

2.2

СПОСОБИ ОБМЕЖЕНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ

12 Стрекалов А.Є. Способи конституційного закріплення (формули) обмежень основних прав та свобод людини та громадянина. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2008р. – С. 72

13 Мінченко С.І. Конституційні основи дотримання та обмеження прав людини в оперативно-розшуковій діяльності. Журнал Право України №6.  2011р. – С. 14

МЕЖІ ПРАВ ЛЮДИНИ ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

Межі (обмеження) прав людини - це сукупність усіх явищ, які окреслюють зміст та обсяг прав людини. До складу цих явищ можуть входити, зокрема, юридичні норми, встановлені міжнародним чи національним правом. У такому разі певні межі прав людини є наслідком нормотворчої діяльності відповідно міжнародних чи державних органів.

Держава обмежує зазвичай основні права людей, які перелічені у конституції, яка має роль основного закону України. Тому, основні  права людини — це певні можливості людини, котрі необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об'єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства (економічним, духовним, соціальним) і мають бути загальними та рівними для всіх людей. Також у процесі дослідження проблематики я виділив основні категорії прав людини, такі як: фізичні, особистісні, культурні, економічні, політичні та соціальні.

Отже, права людини — це невідчужувані свободи і права особи, які людина отримує в силу свого народження, основне поняття природного чи будь-якого права в цілому.

Ознаками меж прав людини можна вважати дії, як пов'язані з несприятливими умовами для здійснення власних інтересів суб'єкта, бо спрямовані на їх стримування і, одночасно, на задоволення інтересів протилежної сторони і громадських інтересів (інтересів правопорядку). Також вони повідомляють про зменшення обсягу можливостей, свободи, а значить і прав особистості, зводять різноманітність у поведінці індивіда до певного "гранично допустимого" рівня. Та відрізняються від утисків, які теж є специфічними обмеженнями, але протиправними, протизаконними, довільними, тобто правопорушеннями.

У сучасній політико-правовій практиці використовується три способи конституційного закріплення (формули) обмежень основних прав і свобод: а) спосіб "генеральної клаузули"; б) відсильний спосіб (спосіб конкретних застережень); в) комбінований спосіб, тобто поєднання "генеральної клаузули" і конкретних застережень. У нашій країні найчастіше застосовується третій спосіб. Варто зазначити, що саме способи обмеження прав людини найчастіше застосовується у законах, а межі встановлюються Конституцією України [р.2 ст.64].

Саме межі прав людини не зазначаються саме Конституцією та законами України, а також таким уповноваженим конституційним органом як Конституційний Суд України. Проте жодний з державних органів чи нормативно-правових актів не може обмежити всі права людини, тому що посилаючись на ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина не є вичерпними, а отже весь обсяг прав, який з часом все більше розширюється неможливо якось обмежити. Тільки деякі основні права, здебільшого методом запровадження надзвичайного чи воєнного стану. Особливо потрібно приділити увагу на те, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Тобто забрати їх держава їх не може, тільки обмежити, якщо це дозволяє народ, посилаючись на Конституцію України.

Та й обмежувати права людини заборонено не тільки державі, а й всім іншим людям. Це зазначає ст.23 , що люди мають право на вільний розвиток своєї особистості, тобто керуватись правилом «що хочу, те роблю» тільки в тому випадку, якщо не порушує права і свободи інших людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005

Данилюк С.І. Права людини: поняття та класифікація. Наукова стаття. Журнал Головного управління юстиції у Рівненській області . 2007. – С.1-2

Довженко В.О. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод . Наукова стаття. Журнал Лубнівського управління юстиції. 2010. – С. 3

Зайчук О.В. , Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс. Підручник. Київ. Юрінком Інтер. 2006 – С. 105

Кафедра державно-правових дисциплін КНУ. Реферат на тему: "Обмеження прав людини в зарубіжних країнах". Москва. 2010р. – С. 1-3

Лукашева Е.А. Права людини.Підручник. - М.: НОРМА - ИНФРА*М, 1999. – С. 133-136

Мінченко С.І. Конституційні основи дотримання та обмеження прав людини в оперативно-розшуковій діяльності. Журнал Право України №6.  2011р. – С. 14

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. К.: Атіка. 2007. – С. 8

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. К.: Атіка. 2007. – С. 9-11

Рабінович П. М. Межі здійснення прав людини (загальнотеоретичний аспект) // Вісник Академії правових наук України. — 1996. — № 6; Рабінович П. М. Межі прав людини // Права людини в Україні. Щорічник 1995. — К., 1997. – С. 55

Рабінович П.М., Венецька О.Ю. Юридичний вісник України №49, 8-14 грудня 2012 – С. 3-5

Рабінович П. М., Панкевич І. М. Здійснення прав людини : проблеми обмежування (загальнотео-ретичні аспекти). Серія І. Дослідження і реферати ред. кол. : П. М. Рабінович (гол. ред.) та ін. — Л., 2001.-Вип. 3. – С. 108

Рабінович П.М., Хавронюк М. І. Права людини і громадянина: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2004. – С. 9

Римаренко Ю. І. - Приватне життя і поліція. Класифікація та межі здійснення прав людини. НАН України. - К. : Донецьк. 2006. – С. 16

Стрекалов А.Є. Способи конституційного закріплення (формули) обмежень основних прав та свобод людини та громадянина. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2008р. – С. 72

Чікіта І.В. Філософсько – правове обґрунтування соціально – економічних та культурних прав як невід’ємної частини прав людини. – Ст.2

Чубар Л.І. Проблеми реалізації соціальних прав на сучасному етапі та їх захист у конституційному судочинстві // Вісник Конституційного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 111-114

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Межі прав людини за Конституцією України.docx

Межі прав людини за Конституцією України.docx
Размер: 91.8 Кб

.

Пожаловаться на материал

Найбільш актуальними аспектами проблематики меж прав і свобод людини є питання про межі реалізації цих прав, а також про можливості і критерії їх обмеження. Належне їх рішення має важливе значення, як для формування доктрини українського конституційного права, так і для розвитку державно-правової практики.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Проблемы соотношения нормы права и статьи нормативно правового акта

Курсовая работа по дисциплине «Теория государства и права». Понятие правовой нормы. Понятие и признаки правовых норм. Структура правовой нормы. Соотношение нормы права и статьи нормативного акта.

Территориальное устройство. Швейцарский федерализм

Начало возникновения Швейцарии как государства было положено в XIII веке. В настоящее время Швейцария состоит из 26 кантонов, 6 из которых разделены на два полукантона каждый.

Дифференциалды психология

Темперамент. Әлеуметтік ортада тұлғаның даму детерминациясының мәселесі Іс-әрекеттің даралық стильдерінің теориясы

Физика. Готовые шпоры

Социализация личности

1. Понятие социализации. 2. Формы, стадии и механизмы социализации. 3. Девиантное поведение.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok