Методичні вказівки щодо виконання магістерських робіт студентами факультету ветеринарної медицини Напрям підготовки: “Ветеринарна медицина”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ університет

Факультет ветеринарної медицини

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо виконання магістерських робіт студентами

факультету ветеринарної медицини

Напрям підготовки: 1101 – “Ветеринарна медицина”

Спеціальність: 110101 – “Ветеринарна медицина”

Освітньо-кваліфікаційний рівень: 8.110101 – “Магістр”

Одеса

2015

УДК 619:378.22 (07)

Методичні вказівки щодо підготовки і захисту магістерської роботи ОКР 8.110101 ветеринарна медицина.

Укладачі: д.в.н., проф. Чубов Ю.О., к.в.н., доц. Улизько С.І., к.в.н., доц. Морозов М.Г., к.в.н., доц. Телятніков А.В., к.в.н., доц. Пероцька Л.В., к.в.н., доц. Чорний В.А., к.в.н., доц. Іовенко А.В., доц. Найда В.О.

Рецензент – начальник НДС Харківського ЕКВМ, д.в.н., доц. Богач М.В.

Виконання і оформлення дипломної роботи є заключним етапом навчання студента у вищому навчальному закладі і має за мету систематизацію, закріплення і розширення теоретичних знань. Важливе значення у виконанні магістерської роботи є набуття навичок до самостійної роботи, ведення достовірної статистики, організації профілактичних та терапевтичних заходів, проведення наукового аналізу дослідницької роботи.

Методичні вказівки розглянуті та затверджені на засіданні методичної комісії факультету ветеринарної медицини Одеського ДАУ 28 жовтня 2014 р. протокол № 3

1. Кваліфікаційна Магістерська робота

1.1. Загальні вказівки до написання кваліфікаційної магістерської роботи

Кваліфікаційна магістерська робота – це складова частина навчального процесу за освітньо-кваліфікаційним рівнем 8.1110101 – “Магістр” за спеціальністю 1101 – “Ветеринарна медицина”. Її написання є обов’язковим елементом заключного етапу підготовки магістра.

Це самостійна наукова праця магістранта, метою якої є поглиблення знань з фундаментальних та клінічних дисциплін і одержання на основі експериментальних досліджень результатів, що мають наукову і практичну цінність для ветеринарної медицини України. Вона є формою контролю набутих студентом магістратури інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання випускником-магістрантом професійних обов’язків.

Мета кваліфікаційної магістерської роботи – розробка інноваційних пропозицій у ветеринарній медицині для виробництва або наукової діяльності та рекомендацій щодо їх впровадження.

Запропоновані інноваційні рішення мають бути науково обґрунтованими з відповідним аналізом існуючої ситуації та прогнозом щодо результатів їх запровадження. При цьому мають бути проаналізовані ризики щодо реалізації зазначених пропозицій.

Кваліфікаційна магістерська робота має демонструвати рівень фахової підготовки студента магістратури щодо його професійної або наукової діяльності, а саме:

– рівень оволодіння теоретичними знаннями з професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін;

– уміння узагальнювати та аналізувати наукові джерела і статистичні дані, формулювати наукові висновки та обґрунтовувати конкретні пропозиції;

– уміння працювати з нормативно-правовими актами;

– здатність використовувати сучасні методи дослідження та інформаційні технології;

– уміння знаходити аналоги розв’язання проблеми у вітчизняній та зарубіжній практиці, адаптувати їх до конкретного предмета (об’єкта) дослідження.

Основні етапи підготовки та виконання кваліфікаційної магістерської роботи

1. Вибір теми і об’єкта дослідження, затвердження теми (на засіданні кафедри – куратора магістерської програми).

2. Розробка завдання для виконання магістерської роботи, складання календарного плану її виконання.

3. Опрацювання літературних джерел і складання плану магістерської роботи.

4. Підбір фактичного матеріалу в період проходження магістерської практики.

5. Опрацювання фактичного матеріалу із застосуванням сучасних методів статистичного аналізу.

6. Написання першого варіанта роботи та ознайомлення з нею наукового керівника.

7. Усунення недоліків, оформлення остаточного варіанта магістерської роботи та отримання відзиву наукового керівника.

8. Подання зброшурованої (у твердому переплетенні) завершеної магістерської роботи на кафедру, яка є куратором магістерської програми.

9. Попередній захист роботи на кафедрі.

10. Зовнішнє рецензування магістерської роботи.

11. 3ахист магістерської роботи на засіданні Державної атестаційної комісії (далі ДЕК).

Місцями виконання кваліфікаційних магістерських робіт можуть бути сільськогосподарські підприємства різних форм власності, навчальні господарства, м’ясокомбінати, державні та приватні заклади ветеринарної медицини (клініки, лабораторії та ін.), спеціалізовані лабораторії, що відповідають програмам підготовки магістрантів і визначені як бази магістерської практики.

Для виконання кваліфікаційної магістерської роботи складають план, визначають місце та об’єм досліджень. Важливо розробити схему досліду, описати і оволодіти методикою проведення досліджень. Результати експериментальних досліджень студент магістратури систематично і акуратно записує в щоденник або спеціальний журнал. В окремих випадках записи оформляють протоколами.

Невід’ємним магістерських робіт є лабораторні дослідження (гематологічні, біохімічні, бактеріологічні, вірусологічні, копрологічні та ін.) та їх статистична обробка. Об’єктивність матеріалів кваліфікаційної магістерської роботи підтверджують якісними і змістовними ілюстраціями, оригінальними фотографіями, схемами, діаграмами тощо.

За результатами наукових досліджень магістрант робить доповідь на науковій конференції та публікує наукову статтю чи тези, які є обов’язковими для допуску до захисту роботи в ДЕК.

1.2. Вибір теми кваліфікаційної магістерської роботи

Тематику кваліфікаційних магістерських робіт розробляють кафедри з урахуванням пропозицій і потреб установ, підприємств та організацій ветеринарної медицини, які направили студентів магістратури на навчання, та з урахуванням обраної магістерської програми.

Кожного навчального року тематика кваліфікаційних магістерських робіт поновлюється. Студенту магістратури надається право самостійно обрати тему магістерської роботи згідно з тематикою, яка затверджена кафедрою.

При виборі теми кваліфікаційної магістерської роботи необхідно враховувати її актуальність і новизну, наявність наукової бази для її виконання, можливість отримання та опрацювання експериментального матеріалу, наявність власних науково-технічних і методичних розробок, перспективу професійної орієнтації.

Обрані студентами теми магістерських робіт затверджуються відповідними кафедрами (див. дод. К).

Закріплення за студентами тем кваліфікаційних магістерських робіт і наукових керівників оформлюється наказом ректора університету не пізніше, ніж за дев’ять місяців до закінчення навчання у магістратурі.

Для написання магістерської роботи за студентом закріплюється один науковий керівник.

Науковими керівниками магістерських робіт можуть бути доктори та кандидати наук із числа найбільш досвідчених науково-педагогічних працівників факультету ветеринарної медицини.

Науковий керівник магістерської роботи:

– здійснює керівництво підготовкою магістерської роботи;

– разом зі студентом магістратури формує завдання на підготовку магістерської роботи;

– контролює виконання студентом магістратури графіка виконання магістерської роботи;

– аналізує та контролює організацію самостійної роботи студента магістратури;

– надає допомогу в складанні календарного плану на весь період підготовки магістерської роботи;

– рекомендує основну і додаткову літературу, довідкові та архівні матеріали, інші джерела для їх опрацювання магістрантом за темою магістерської роботи;

– проводить систематичні консультації, які визначені розкладом та призначені за необхідності.

За заявою студента магістратури тема магістерської роботи може бути змінена з відповідним обґрунтуванням на засіданні відповідної кафедри не пізніше, ніж за три місяці до визначеного терміну подання завершеної роботи до захисту. Зміна теми магістерської роботи оформляється наказом по університету.

Не рідше одного разу на місяць студент магістратури звітує науковому керівнику про виконання магістерської роботи. На основі аналізу представлених матеріалів він фіксує виконання магістрантом календарного плану.

1.3. Проведення експериментальних досліджень

Проведення клініко-експериментальних досліджень є обов’язковим елементом кваліфікаційної магістерської роботи. Воно передбачає дотримання правил формування дослідних (однієї, двох чи більше) та контрольної груп тварин (у кожній групі не менше 3–4 тварин).

На час проведення досліду тварини усіх груп повинні знаходитися в однакових умовах годівлі і утримання. Для тварин дослідних груп створюють додаткові фактори (їм призначаються різні лікувальні чи профілактичні засоби тощо), що можуть вплинути на стан тварин чи перебіг їхнього захворювання. При цьому враховують всі зміни у тварин експериментальної групи порівняно з контрольною.

Важливим моментом контролю за станом тварин дослідної та контрольної груп є: реєстрація даних клінічного дослідження (температури тіла, частоти дихання, пульсу, стану слизових оболонок, лімфовузлів та ін.), яку проводять в одні й ті ж години доби.

Зважування тварин рекомендується здійснювати в ранкові години, до їх годівлі.

Статистичну обробку цифрових даних досліджень обов’язково проводять з визначенням таких показників: М (середній показник), m (відхилення від середнього показника), р (вірогідність результатів), додаток А.

1.4. Оформлення кваліфікаційної магістерської роботи

Кваліфікаційна магістерська робота має бути написана державною мовою.

Текст розміщують на одному боці друкарського паперу формату А4 (297 × 210 мм) із застосуванням текстового редактора Word 6,0; 7,0. Шрифт “Тіmes New Roman”, 14-й кегль.

Об’єм кваліфікаційної магістерської роботи має бути до 70 сторінок друкованого тексту (без урахування додатків, списку використаної літератури, таблиць, фотографій та рисунків), надрукованого через 1,5 інтервали, з полями: верхнє та нижнє – по 20 мм, праве – 15 мм, а ліве – 30 мм.

Заголовки структурних частин магістерської роботи: “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, “РЕФЕРАТ”, “ВСТУП”, “ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір тексту. У кінці надрукованого заголовка ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом –2–3-и інтервали.

Кожну структурну частину кваліфікаційної магістерської роботи починають з нової сторінки.

Абзацний відступ має бути однаковим упродовж усього тексту та дорівнювати п’яти знакам.

Пошкодження аркушів, помарки і сліди неповністю видаленого попереднього тексту в роботі не допускаються.

Нумерація. Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації упродовж усього тексту. Номер сторінки проставляється за комп’ютерного друку магістерської роботи у правому верхньому куті без крапки в кінці.

На титульному аркуші, включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи, номер сторінки не проставляють.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти магістерської роботи слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті магістерської роботи та позначатися цифрами без крапки; номер ставиться після слова “РОЗДІЛ”. Заголовок розділу друкують з нового рядка.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, “1.1.” (перший підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера ставиться крапка, наприклад, “2.3.2.”, потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті магістерської роботи. Нумерація таблиць здійснюється в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, наприклад: “Таблиця 2.1”.

Таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею та друкують симетрично до тексту. Назву та слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою або поруч, чи переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи у кожній частині таблиці її головку та боковик. У разі поділу таблиці на частини допускається заміняти її головку або боковик відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово “Таблиця ” вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці _” із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф указують в однині.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Шапка таблиці має бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці. Висота рядків таблиці – не менше 8 мм.

Графу “Номер по порядку” в таблицю не включають. Якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у боковику таблиці перед найменуванням.

Одиниці величин вказують або у заголовках, або у підзаголовках. Окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри, які розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю, наприклад, міліметри, то її скорочене позначення (мм) розміщують над таблицею. Якщо графи таблиці містять величини переважно однієї одиниці, але є і показники, які виражені в інших одиницях, над таблицею розміщують напис про переважаючу одиницю, а відомості про інші одиниці дають у заголовках відповідних граф.

Цифри в графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми. У разі відсутності окремих даних у таблиці слід ставити тире.

Кваліфікаційну магістерську роботу бажано ілюструвати оригінальними рисунками, що включають макро- і мікрофотографії, графіки, діаграми і схеми.

Ілюстрації (фотографії, рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання. Якщо ілюстрація створена не автором магістерської роботи, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів “Единой системи конструкторской документации” та “Единой системы программной документации”.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під нею. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисуночний текст).

Ілюстрації позначаються словом “Рис.” і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 3.1. (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

У підписах до мікрофотографій з гістопрепаратів потрібно вказувати метод фарбування і величину збільшення. Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту. Фотознімки розміром менше за формат А4 клеять на аркуші білого паперу формату А4.

1.5. Титульний аркуш кваліфікаційної магістерської роботи

Титульна сторінка – перша сторінка магістерської роботи. Виконують її згідно з ГОСТ 2.105-95 (зразок 1).

1.6. Зміст кваліфікаційної магістерської роботи

Рекомендована структура магістерської роботи наведена в зразку 2.

1.7. Завдання до виконання кваліфікаційної магістерської роботи

Важливим етапом виконання магістерської роботи є складання завдання до її виконання. Цей документ складається разом з індивідуальним планом студента магістратури і є складовою частиною магістерської роботи (зразок 3).

Зразок 1

Зразок оформлення титульної сторінки кваліфікаційної

магістерської роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ аграрний університет

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

УДК:ХХХХХХ

Допускається до захисту

Завідувач кафедри_________________

_________________________________

професор ________________________

“____” __________________200_ р.

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

08.01- МР.290 13.09.24. 006

на тему: “_____________________________________________________

____________________________________________________”

Студент-магістрант _________ В.В. Петренко

Науковий керівник__________

Рецензент______________________

м. Одеса

20__ р.

Зразок 2

Рекомендована структура кваліфікаційної магістерської роботи

ТИТУЛЬНА СТОРІНКА

ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ………… 2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,

ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ................................................... 5

ЗМІСТ ............................................................................................................... 6

РЕФЕРАТ …………………………………………………………………. 7

ВСТУП …………………………………………………………………… 8

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………… 15

1.1. ……………………………………………………………………………

1.2. ………………………………………………………………………….

1.3. ………………………………………………………………………….

1.4. Заключення до огляду літератури …………………………………

РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ

ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ ………………………………… 32

2.1. Матеріали і методи дослідження …………………………………….

2.2. Схема проведення досліджень ……………………………………….

2.3. Характеристика підприємства ветеринарної медицини ….……….

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ……………….. 40

3.1. ……………………………………………………………………………..

3.2. ……………………………………………………………………………

3.3. …………………………………………………………………………….

3.4. Розрахунок економічної ефективності (за необхідності)………..

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ …………………………………………………………... 60

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….. 62

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ………………………………………… 64

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………… 68

ДОДАТКИ …………………………………………………………………

Зразок 3

Оформлення завдання до виконання кваліфікаційної магістерської

роботи на факультеті ветеринарної медицини ОДАУ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра внутрішніх хвороб тварин і клінічної діагностики

Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»

Спеціальність: 8.110101 «Ветеринарна медицина»

Затверджую:

Завідувач кафедри____________

__________________________

«____» ________________ 2013р.

ЗАВДАННЯ

на виконання магістерської роботи студенту

Іванову Володимиру Даниловичу

1.Тема роботи: «Профілактика анемії поросят в СВК «Світанок» Комінтернівського району Одеської області»

керівник роботи Макаревич Тетяна Володимирівна кандидат ветеринарних наук, доцент

затверджені наказом по університету від « 25» квітня 2014р. № 105.

2. Строк подання студентом роботи «25» травня 2015 р.

3. Мета роботи:

4.Задачі досліджень:

5. Матеріали і методи досліджень:

6. Дата видачі завдання: « » 2014 року

Календарний план

№ з/п

Назва етапів магістерської роботи

Строк виконання

Примітка

Студент _________________________________ прізвище та ініціали

(підпис)

Керівник магістерської роботи_________________ прізвище та ініціали

(підпис)

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

______________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

ПОДАННЯ

ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ

ЩОДО ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Направляється магістрант до захисту магістерської роботи

(прізвище та ініціали)

за напрямом підготовки магістр

спеціальністю 8.110101 «Ветеринарна медицина»_________________

(шифр і назва спеціальності)

За темою:_____________________________________________________________________ (назва теми)

Магістерська робота і рецензія додаються.

Декан факультету _____________________

(підпис)

Довідка про успішність

Магістрант за період навчання в інституті, на факультеті, у відділенні (прізвище та ініціали студента)

____________________________________________ з 20____ року до 20___ року повністю виконав навчальний план за напрямом підготовки, спеціальністю з таким розподілом оцінок за:

національною шкалою: відмінно ____%, добре ____%, задовільно ____%;

шкалою ECTS: А ____%; В ____%; С ____%; D ____%; Е ____%.

Секретар інституту, факультету (відділення) _______________________________________________________________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Висновок керівника магістерської роботи

Магістрант_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Керівник роботи _____________________________________________

(підпис)

“____”_______________________2014 року

Висновок кафедри, циклової комісії про магістерську роботу

Магістерська робота розглянута. Магістрант _______________________________________

(прізвище та ініціали)

допускається до захисту даної роботи в Державній екзаменаційній комісії.

Завідувач кафедри

________________________ ____________________________________________ _________________________

(підпис) (прізвище та ініціали) “______”__________________2014 року

1.8. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і

термінів

Їх подають у магістерській роботі окремим списком перед вступом, якщо вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, а справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті за першого згадування.

1.9. Реферат

Реферат – це скорочене викладення змісту магістерської роботи з основними розробками та висновками.

У рефераті акцентують увагу на нових матеріалах, викладених у роботі і складають його за таким планом:

– обсяг первинного документа (кількість сторінок текстового документа, ілюстрацій);

– тема, предмет (об’єкт), характер та мета роботи; вказати зв’язок роботи з науковими програмами, темами кафедри.

– методи виконання роботи; якщо метод новий або розроблений автором, то наводять його суть; якщо метод широко відомий, то вказують тільки його назву;

– конкретні результати роботи, економічна ефективність виконаної автором розробки; подають основні теоретичні, експериментальні, розрахункові результати, виділяючи розробки, впроваджені у виробництво або виконані на рівні раціоналізаторських пропозицій, винаходів, відкриттів чи інші розробки, які є найважливішими у роботі;

– сфера використання.

Викладення матеріалу у рефераті має бути стислим і точним. Слід використовувати вирази, які застосовують у наукових і технічних документах, стандартизовану термінологію; уникати незвичних термінів і символів.

Рекомендується вживати скорочення і абревіатури згідно з ГОСТ 7.11088, ГОСТ 7.12-77 або прийняті в міжнародній практиці.

Одиниці вимірювання наводять в одиницях міжнародної системи (SI).

Дозволяється включати до реферату ілюстрації та таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст документа і скоротити його обсяг.

Обсяг реферату дипломної роботи повинен становити 0,75–1 сторінку комп’ютерного тексту.

1.10. Вступ до написання кваліфікаційної магістерської роботи

У вступі студент магістратури стисло викладає:

актуальність обраної теми для вирішення конкретних завдань у галузі ветеринарної медицини;

– обґрунтовує вибір теми;

– повідомляє про мету роботи;

– формулює завдання роботи, що будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети, які зазначаються у формі перерахунку (вивчити..., описати...,встановити..., виявити... тощо). Формулювання завдання слід робити дуже точно і чітко, оскільки опис їх вирішення повинен складати зміст розділів магістерської роботи. Формулюється об’єкт і предмет дослідження.

Об’єктом дослідження магістерської роботи може бути порода тварин, підприємство чи група підприємств, певна галузь тощо, тобто те, що створює певні проблемні ситуації.

Предмет дослідження це частина об’єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження визначає тему магістерської роботи. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне та часткове.

формулюється новизна роботи.

1.11. РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури необхідно розміщувати інформацію в хронологічному порядку. Цінність мають нові публікації за темою роботи (не пізніше останніх 10-ти років).

Джерелами літератури можуть бути книги, брошури, статті із журналів, збірників наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів, автореферати дисертацій, інструкції, настанови, рекомендації і нормативні документи.

Літературні дані потрібно викладати стисло, ясно, без перекручування даних і поглядів авторів, повідомляючи лише типове, показове, що має відношення до теми магістерської роботи. Посилання на автора наводяться в кінці абзацу цифрами в квадратних дужках.

Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують ще й ініціали і прізвище, а у квадратних дужках пишуть номер, під яким ця робота наведена в списку літератури; далі у стислій формі викладають зміст роботи, як правило, в одному абзаці. Характеристику роботи іншого автора потрібно починати з нового абзацу.

В огляді літератури повинні використовуватись тільки ті першоджерела, які вивчались студентом і мають пряме відношення до теми роботи. Не потрібно використовувати навчальну літературу або посилання інших авторів на використані ними інші роботи.

Огляд літератури виконується за попередньо складеним планом і має бути системним, цільним та послідовним. Аналіз першоджерел, які використовуються, наводять у хронологічному порядку. Критичні зауваження необхідно аргументувати посиланнями на джерела літератури. За наявності суперечливих думок авторів з того чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину розходжень. Іноді це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного під час проведення експериментів. Огляд літератури закінчують розділом “Заключення до огляду літератури”, в якому автор у стислій формі викладає стан і рівень вирішення поставленої перед ним проблеми за даними літератури. Загальний об’єм розділу “Огляд літератури” – 20 % від загального обсягу кваліфікаційної магістерської роботи.

1.12. РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ

ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Включає опис матеріалів і методів дослідження, наведення зрозумілої схеми проведення досліджень та характеристику господарства. Результативність наукових досліджень знаходиться в прямій залежності від вибору методик, ступеня їх освоєння і точності виконання, тому методи досліджень треба підбирати сучасні, з урахуванням можливості їх виконання в конкретних умовах.

У цьому розділі також вказуються види тварин, які були використані в дослідах; методи застосування лікувальних і профілактичних заходів і контролю їх ефективності.

Важливим є викладення загальних відомостей про сільськогосподарське підприємство, м’ясокомбінат, державні чи приватні заклади ветеринарної медицин (клініки, лабораторії та ін.), тваринницький комплекс, птахофабрику чи інші підприємства, на базі яких виконувалась магістерська робота; необхідно вказати провідні галузі господарства, рівень їх спеціалізації; види тварин, їх поголів’я, породний склад і продуктивність; методи утримання (пасовищне чи стійлове, кліткове чи напільне – для птиці) та годівлі; благополуччя щодо заразних хвороб; захворювання, які реєструються найчастіше; основні економічні показники і рентабельність господарства.

1.13. РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Цей розділ – основа магістерської роботи, тому є найбільш важливим і об'ємним (більше 50 % загального об’єму). Він включає ряд самостійних підрозділів із детальним викладенням одержаних результатів досліджень. Цифровий матеріал, який отриманий під час досліджень, доречно розміщувати в компактних, забезпечених тематичними підзаголовками і пронумерованих таблицях.

Також необхідно провести аналіз економічної ефективності ветеринарних заходів, які використані в роботі. Це є важливим елементом наукових досліджень, бо вказує на важливість і актуальність виконаної роботи в системі заходів щодо зменшення захворюваності та загибелі тварин, підвищення їх продуктивності, скорочення строків перебігу хвороби, підвищення якості продукції та сировини тваринного походження.

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів з профілактики та ліквідації різних хвороб тварин проводять, користуючись “Методичні рекомендації до проведення розрахунків з визначення економічної ефективності ветеринарних заходів для підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів факультету ветеринарної медицини, а також слухачів ІПНКСВМ і практичних лікарів ветеринарної медицини (друге видання із змінами та доповненнями, розроблене відповідно до кредитно-модульної системи) / Л.М. Корнієнко, Л.Є. Корнієнко. – Біла Церква, 2014. – 39 с.”

1.14. РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ

У цьому розділі магістрант проводить детальний аналіз отриманих результатів досліджень.

1.15. ВИСНОВКИ

На підставі результатів власних досліджень автором мають бути написані висновки у вигляді коротко сформульованих і пронумерованих тез. Кількість висновків і пропозицій залежить від об’єму одержаних результатів і значення проведених дослідів. Кожна теза висновків повинна містити конкретні цифрові дані, які були отримані в результаті виконання магістерської роботи.

1.16. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Пропозиції для практики повинні бути конкретними, змістовними, придатними до впровадження у виробництво в господарстві, групі господарств чи у масштабі району, області.

1.17. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Оформлюється згідно з вимогами ВАК України (Бюлетень ВАК

України, № . – 2008. в алфавітному порядку.

Офіційні документи:

Закон України про винесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям ЗУ «Про ветеринарну медицину» / Тваринництво України. – 1994. – № 3. – С. 21.

Про основні напрями економічної політики України в умовах незалежності : Постанова Верховної Ради України // Урядовий кур’єр. – 1991. – № 8 (29). – С. 10.

Видання одного, двох, трьох або чотирьох авторів:

Власенко М. В. Хірургія в молочному тваринництві / В. М. Власенко, JI. A. Тихонік. – K. : Урожай,1994. – 176 с.

Комар В. І. Водорозчинні вітаміни в інфекційній патології / В. І.Комар, В .C.Васильєв, А. Г.Мойсеєнко – Мінск : Наука та техніка, 1991. – 207 с.

Косенко М. В. Диспансеризация в системе профилактики бесплодия и контроля воспроизводительной функции крупного рогатого скота / М. В. Косенко – К. : Урожай, 1989. – 248 с.

Соколовская И. И. Иммунология воспроизведения животных / И. И. Соколовская, В. К. Милованов. – М. : Колос, 1981. – 264 с.

Болезни пушных зверей / С. И. Братюха [и др.]. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Урожай, 1987. – 184 с.

Видання авторського колективу (більше 4-х авторів)

1. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: справочное издание / И. П. Кондрахин [и др.] – М.: Агропромзидат, 1985. – 287 с.

Видання за редакцією:

Профилактика в спецхозах и комплексах/ В. Е. Чумаченко [и др.] ; под ред. В. Е. Чумаченко. – К. : Урожай, 1986. – 272 с.

Складові частини книги, збірника, журналу:

Левченко В. І. Пробіотикотерапія / В. І. Левченко, М. В. Рубленко // Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин / І. С. Панько [та ін.] – K. : Урожай, 1994. – С.245–249.

Поживіл А. І. Білковий обмін у поросят при основних шлунково-кишкових нематодах / А. І. Поживіл // Науковий вісник НАУ: зб. наук. пр. – K., 1998. – № 6. – С. 75–80.

Хоміч В.Т. Топографія, макро- і мікроструктура клоакальної сумки курей / В. Т. Хоміч, Т. А. Литвин // Ветеринарна медицина України. – 1998. – № 9. – С. 22–23.

Тези доповідей:

1. Любецька Т. В. Особливості енергетичного обміну у новонароджених телят при діареї / Т. В. Любецька, A. A. Лущик // ІІІ Український біохімічний з'їзд : тез. доп. наук.-практ. конф. (трав., 1992). – K. : УСХА, 1992. – Ч. II – С. 60.

Дисертації:

1. Влізло В. В. Жировий гепатоз у високопродуктивних корів : дис. ... д-ра вет. наук / В. В. Влізло – K., 1998. – 422 с.

Автореферати дисертацій:

1. Костюк М.М. Біологічна активність і лікувально-профілактична ефективність водорозчинної форми холекальциферолу при остеодистрофії корів : автореф. дис. ... канд. вет. наук : 16.00.01 / М. М. Костюк – Біла Церква, 1999. – 16 с.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання в тексті магістерської роботи на джерела слід зазначати згідно з їхнім переліком у квадратних дужках, наприклад: “...у роботах [1–7]...”.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках. При цьому оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад

Цитата в тексті: “Концентрація лізоциму в крові собак упродовж ранового процесу достовірно не змінювалася” [7].

Відповідний опис у переліку посилань:

7. Брошков М.М. Кінетика ендокринних показників крові корів / Б.В. Смолянінов, В.О. Найда // Наук. вісник вет. медицини: Зб. Наук. праць. – Одеса, 2013. – Вип. 12 (17). – С. 48–52.

Список використаної літератури має містити 30–50 літературних джерел, опублікованих переважно за останні 10–15 років.

1.18. ДОДАТКИ

Матеріал, що доповнює текст пояснювальної записки, допускається розміщувати у розділі “Додатки”. Додатками можуть бути, наприклад, результати біохімічних, морфологічних чи інших досліджень крові, кормів, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис апаратури і приладів, опис алгоритмів і комп’ютерних програм тощо. Додатки оформляють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках.

У тексті роботи на всі додатки повинні бути дані посилання. Розміщують додатки в порядку посилань на них у тексті.

Кожний додаток слід розпочинати з нової сторінки із вказуванням зверху посередині сторінки слова “Додаток” і його позначення. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, ї, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т.д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки арабськими цифрами.

Додаток повинен мати заголовок, який друкують (записують) симетрично до тексту з великої літери окремим рядком.

Додатки, як правило, виконують на листах формату А4. Допускається оформляти додатки на листах формату А3, А4×3, А4×4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на розділи; підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставиться позначення цього додатка.

Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою літерного позначення додатка, наприклад: рис. А.2, рис. В.3 і т.д.

Додатки повинні мати загальну з магістерською роботою наскрізну нумерацію сторінок.

Всі додатки повинні бути наведені у змісті роботи із вказанням їх позначень і заголовків.

2. Підготовка відзиву, рецензії та допуск до захисту кваліфікаційної магістерської роботи

Завершену кваліфікаційну магістерську роботу студент магістратури подає науковому керівнику для перевірки та підготовки відзиву на неї (дод. В). Якщо магістерська робота, з погляду наукового керівника, готова до захисту на засіданні ДЕК, то ним надається рекомендація, і кваліфікаційна магістерська робота допускається до попереднього захисту на засіданні кафедри.

Письмовий відзив наукового керівника на магістерську роботу висвітлює рівень використання студентом магістратури теоретичних знань для розв’язання завдань дослідження, аналіз методики дослідження, оцінку якості вирішення їх, аналіз та оцінку запропонованих дослідником заходів, інформацію про недоліки роботи, загальні висновки та оцінювання кваліфікаційної магістерської роботи.

Науковий керівник оцінює кваліфікаційну магістерську роботу записом: “Допускається до захисту”, а в разі негативної оцінки – “До захисту не допускається”. У випадку негативного висновку щодо допуску студента магістратури до захисту магістерської роботи, це питання виноситься на розгляд засідання кафедри за участю наукового керівника.

Кожна кваліфікаційна магістерська робота направляється на дві рецензії (внутрішньовузівська та зовнішня, з виробництва, див. дод. В). До рецензування залучаються відповідальні працівники виробництва, фахівці науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів. Для студентів, які навчаються без відриву від виробництва, рецензентом повинен виступати спеціаліст підприємства, установи, організації тощо, де працює студент. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці магістерської роботи.

Зовнішня рецензія подається у письмовому вигляді, в довільній формі і має містити такі складові:

– значимість теми магістерської роботи для практики та її актуальність;

– аналіз відповідності змісту магістерської роботи її завданню;

– глибина висвітлення студентом магістратури реального стану справ у відповідній галузі;

– висновки щодо використання в магістерській роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів, елементів наукової новизни;

– позитивні сторони магістерської роботи та її недоліки, інші питання на розсуд рецензента;

– оцінку загальних вражень від магістерської роботи (оформлення, стиль і грамотність викладення тощо);

– висновок і рекомендацію щодо можливості допущення магістерської роботи до захисту, за бажанням, може бути висловлено зауваження та думку про оцінку магістерської роботи за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) та про присвоєння певної кваліфікації.

Рецензент має підписати рецензію із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, місця роботи і посади, яку займає.

Підписана автором завершена кваліфікаційна магістерська робота, разом з письмовим відзивом наукового керівника та рецензіями подається в деканат, що координує програми підготовки магістрів і вирішує питання про допуск магістранта до захисту. Термін подання магістерської роботи – не пізніше двох тижнів до її захисту.

За поданням координатора програми підготовки магістрів, кафедра зобов’язана організувати додаткове рецензування магістерської роботи та провести попередній захист у присутності наукового керівника.

Кваліфікаційна магістерська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження, обґрунтованих пропозицій, а також не має відзиву та рецензій, до захисту не допускається.

3. Підготовка презентації до захисту кваліфікаційної магістерської роботи

Основна мета презентації – це створення кращих умов виступу студентів під час захисту кваліфікаційної магістерської роботи і підвищення сприйняття результатів захисту членами державної екзаменаційної комісії та присутніми.

Під час створення презентації магістранти повинні вирішити два важливих завдання:

1. Створити короткий анотований конспект свого виступу.

2. Створити допоміжні анімаційні ефекти для підвищення сприйняття викладеного матеріалу.

Презентацію до кваліфікаційної магістерської роботи рекомендується виконувати за допомогою програмного забезпечення МS POWER POINT 97 (або 2000). Перш ніж починати створення презентації, необхідно:

– вивчити основні рекомендації з розробки презентацій;

– ознайомитися з методиками щодо оформлення рисунків, таблиць та інших візуальних об’єктів;

– вибрати ключові та найважливіші моменти доповіді;

– вибрати стиль презентації та продумати варіанти розміщення різних візуальних об’єктів.

Основні етапи створення презентації

1. Запустіть РОWER POINT, у вікні, що з’явиться, наберіть один з трьох варіантів створення презентації.

2. Виберіть стиль оформлення презентації.

3. Наповніть кожний слайд необхідною інформацією.

4. Налаштуйте анімаційні ефекти кожного візуального об’єкта та порядок зміни слайдів.

5. Збережіть створену презентацію.

Структура презентації

Презентація складається з окремих слайдів. Кожний слайд може містити кілька візуальних об’єктів, які можна поділити на такі групи:

– текст;

табличний матеріал;

– діаграми;

– рисунки та фотографії;

– схеми та креслення.

Основні етапи презентації повинні корелювати зі змістом доповіді магістранта і в кожному окремому випадку можуть мати свої особливості.

Рекомендований обсяг презентації

Кількість окремих слайдів презентації залежить від особливостей доповіді магістранта та його практичних навичок роботи з програмою МS POWERPOINT. У процесі розробки презентації рекомендується дотримуватися таких рекомендацій:

1. Загальний час доповіді повинен складати 7–10 хв.

2. Кожні 20–30 секунд на екрані презентації має щось змінюватися (наприклад: з’явитися наступна частина тексту, змінитися місце знаходження якогось об’єкта, з’явитися наступний слайд).

3. Максимальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20–25 шт.

4. На першому слайді повинна бути відображена тема магістерської роботи, прізвище доповідача та наукового керівника, рік захисту.

5. На другому слайді викладається обґрунтування вибору теми магістерської роботи та необхідності її виконання.

6. На третьому слайді визначається головна мета магістерської роботи (додатково можна викласти основні завдання дослідження та шляхи їх вирішення).

7. На наступних слайдах відображаються основні етапи та результати кваліфікаційної магістерської роботи.

8. На останніх одному-двох слайдах відображаються загальні висновки та рекомендації до впровадження результатів кваліфікаційної магістерської роботи.

Рекомендації до створення презентації

Створення презентації – справа особлива і залежить від рис характеру доповідача та аудиторії, перед якою планується робити доповідь. Але під час її створення враховуйте таке:

– використовуйте (за можливістю) стандартні шаблони презентації, оскільки вони вже розроблені дизайнерами;

– пам’ятайте, що погляд завжди опускається з правого верхнього кута в лівий нижній кут, тому розміщуйте більш важливі об’єкти у правому верхньому куті, а менш важливі – у лівому нижньому;

– враховуйте умови розділення слайда документа на різні зони;

– врівноважуйте об’єкти відносно “золотої лінії”;

– пам’ятайте, що у перший момент сприйняття увага привертається до кутів слайда;

– обирайте необхідний стиль розмітки і рідше користуйтеся розміткою “Порожній слайд”;

– дотримуйтесь того, що вільна (“невикористана”) площа наочної поверхні може становити до 30 %; використана – не більше 70 %;

– обережно змінюйте фон і кольорові співвідношення тексту й фону;

– пам’ятайте, що команда “Застосовуйте шаблон оформлення” діє на всі слайди вашої презентації і не може бути застосована тільки до цього слайда;

– використовуйте короткі текстові описи. Якомога більше використовуйте схеми, таблиці, діаграми, рисунки;

– пам’ятайте: щоб об’єкт з’явився, а потім зник, необхідно створити два однакових слайди, але на другому відключити ефекти анімації;

– не застосовуйте яскравих і строкатих допоміжних об’єктів;

– не застосовуйте багато ефектів анімації;

– обережно використовуйте ефект анімації “виповзання” – він надто повільний;

– обережно використовуйте ефект “поява тексту по літерах” – він також суттєво сповільнить вашу презентацію;

– обережно використовуйте анімаційні ефекти для “останніх” об’єктів, інакше вони почнуть пересікати попередні та мерехтіти в очах;

– пам’ятайте, що не варто без особливої необхідності застосовувати ефекти до заголовків слайда;

– дотримуйтесь єдиного стилю розміщення об’єктів;

– виберіть певні (однакові) типи ефектів для однакових за суттю об’єктів;

– пам’ятайте: на читання кожних 6 символів потрібна мінімум 1 секунда;

– пам’ятайте: сумарний час “проявлення” слайда не повинен перевищувати 3–5 секунд, крім випадку, коли вам необхідно затримати появу об’єкта.

Основні рекомендації до відображення тексту:

– лаконічний текст сприймається краще, ніж текст, засмічений додатковими елементами;

– у горизонтальній колонці бажано використовувати не більше 40–50 знаків, оскільки у тексті з більш довгими рядками важче шукати початок наступного рядка;

– найкраще читається шрифт 16–20 розміру через два інтервали, не використовуйте шрифту менше 10 пунктів;

– корисно зберігати спадкоємність шрифтів і не використовувати більше трьох накреслень;

– виділення (напівжирний, курсив, ущільнений шрифт) потрібно використовувати обережно, оскільки надлишок виділених фрагментів може виглядати нав’язливо;

– корисно застосовувати короткі абзаци, які мають перевагу над довгими чи не розбитими на абзаци текстами;

– текст з обрамленням привертає більш пильну увагу, ніж без нього.

Під час створення таблиць для презентації необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

– частіше застосовуйте лінії завтовшки 0,5 або 1 пункт;

– не застосовуйте лінії завтовшки більше 3–4-х пунктів;

– не використовуйте більше 3-х стилів ліній у вашій таблиці;

– уникайте оформлення таблиці подвійними лініями;

– застосовуйте центровані абзаци у заголовках таблиці;

– не використовуйте більше двох варіантів фарбування (“заливки”) осередку таблиці;

– уникайте “заливки” осередків таблиці сірим кольором (інтенсивність понад 30). Забезпечити відступ між текстом таблиці та її межею не менше 3-х пунктів, а краще 6 або 9 пунктів;

– формуйте таблицю так, щоб був виділений тільки один рядок (колонка) з найважливішим результатом.

Використовуючи діаграми дотримуйтесь таких рекомендацій:

– не зловживайте ефектами об’єму, інакше ви втратите наочність вашої діаграми;

– використовуйте різноманітні варіанти штрихів;

– виділяйте червоним кольором найважливіший графік;

– використовуйте максимально контрастні кольори або різноманітні штрихи для різних графіків;

– не використовуйте велику кількість графіків на одній діаграмі.

У процесі застосування та вибору кольорів пам’ятайте, що для комфортності сприйняття колірні поєднання розташовуються в такому порядку (за убуванням):

– зона комфортності: синій на білому, чорний на жовтому, зелений на білому, чорний на білому, жовтий на чорному, білий на чорному, зелений на червоному, червоний на жовтому.

– нейтральне сприймання: білий на синьому, червоний на білому, синій на жовтому, помаранчевий на чорному, жовтий на синьому, помаранчевий на білому, білий на зеленому.

– зона дискомфортності (не рекомендується використовувати): червоний на зеленому, коричневий на білому, білий на коричневому, коричневий на жовтому, жовтий на коричневому, білий на червоному, жовтий на червоному.

Презентація має бути виконана за один тиждень до захисту магістерської роботи.

Презентація подається на електронному носії (диск 3,5А або CD-RW) і повинна мати наклейку з прізвищем та підписом студента магістратури.

На носії розташовується один файл, зазначається назва файла презентації та прізвище студента (слухача) магістратури.

4. Порядок підготовки і захисту кваліфікаційної магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії

Для захисту кваліфікаційних магістерських робіт щорічно створюється державна екзаменаційна комісія (ДЕК), до складу якої входять голова та члени комісії. Голова комісії призначається Міністерством аграрної політики та продовольства України за пропозицією ректора університету із числа провідних фахівців виробництва або науковців.

Персональний склад членів ДЕК затверджується ректором університету не пізніше ніж за місяць до початку її роботи. Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами університету.

Захист кваліфікаційної магістерської роботи відбувається на відкритому засіданні ДЕК і включає доповідь випускника магістратури, яка структурно будується на послідовності викладення основних результатів роботи: від актуальності теми дослідження до висновків і пропозицій.

Списки студентів магістратури, які допущені до захисту кваліфікаційних магістерських робіт, подаються в ДЕК координатором програми підготовки магістрів.

Координатор організовує ознайомлення членів ДЕК з роботами студентів магістратури, яких ця комісія заслуховуватиме.

У ДЕК перед початком захисту кваліфікаційних магістерських робіт координатором програми підготовки магістрів подаються такі документи:

– кваліфікаційна магістерська робота (в твердому переплетенні), добре відредагована, без помилок, акуратно оформлена, підписана автором на титульному листі, з відповідними підписами керівника роботи, завідувача кафедри та декана факультету;

– відзив наукового керівника;

– дві рецензії (внутрішньовузівська та зовнішня, з виробництва) з відзначенням позитивних і негативних сторін та можливості впровадження у виробництво найбільш цінних розробок;

– індивідуальний план роботи магістранта (оформлений згідно з вимогами);

– зведена відомість про виконання магістрантом навчального плану та отримані ним оцінки;

– ксерокопія (або оригінал) опублікованої наукової праці (тез);

– інформація про зроблену магістрантом доповідь на науково-практичних конференціях.

До ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, які характеризують наукову та практичну цінність виконаної магістерської роботи: друковані статті за темою магістерської роботи, документи, що вказують на її практичне застосування тощо.

До захисту не допускаються студенти магістратури, які не виконали навчальної програми і на момент подання до захисту магістерської роботи мають академічну заборгованість.

Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу за обов’язкової присутності голови комісії та наукового керівника магістерської роботи. У випадку відсутності наукового керівника з поважних причин його інтереси може представляти завідувач кафедри.

Дата захисту магістерської роботи визначається графіком засідань ДЕК; який затверджується ректором університету і доводиться координатором програми підготовки магістрів до відома голови, членів ДЕК та студентів магістратури.

Процедура захисту магістерської роботи складається з:

– короткого повідомлення автора (визначається мета, зміст, наукова та практична цінність роботи, питання, які винесені на захист та результати магістерської роботи);

– відповідей на запитання членів ДЕК;

– відповідей на зауваження наукового керівника та рецензентів;

– виступу керівника магістерської роботи (2–3 хв);

– підведення підсумків захисту магістерської роботи (оцінка магістерської роботи кожного випускника магістратури проводиться за 4-х бальною системою).

На факультеті ветеринарної медицини БНАУ оцінювання кваліфікаційної магістерської роботи проводиться за наступними критеріями:

– оцінка магістерської роботи (відповідність вимогам, якість, науковий рівень);

– оцінка доповіді на засіданні ДЕК (дотримання регламенту, ілюстрації, зміст);

– оцінка відповідей на запитання членів ДЕК;

– наявність однієї публікації результатів дослідження.

Результати захисту магістерських робіт визначаються оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно” і оголошуються у день захисту після оформлення протоколів засідання ДЕК.

Рішення ДЕК щодо оцінки знань, виявлених під час підготовки та захисту кваліфікаційної магістерської роботи, а також присвоєння студенту кваліфікації магістра та видача йому державного документа приймаються на закритому засіданні ДЕК відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. У разі однакової кількості голосів вирішальним є голос голови ДЕК. Процедура захисту кваліфікаційної магістерської роботи протоколюється секретарем ДЕК. Кваліфікаційні магістерські роботи, що містять особливо цінні рішення й пропозиції, можуть бути рекомендовані ДЕК до опублікування в наукових фахових виданнях.

Студенти магістратури, які не захистили кваліфікаційну магістерську роботу, не мають права на отримання диплома магістра. Таким випускникам видається довідка встановленого зразка щодо проходження навчання за програмою підготовки магістрів. За ними залишається право бути повторно допущеними до захисту кваліфікаційної магістерської роботи протягом наступних трьох років. Повторно кваліфікаційна магістерська робота виконується за наявності заяви студента магістратури про допуск до захисту, дозволу ректора університету і рішення випускаючої кафедри про затвердження теми магістерської роботи і призначення наукового керівника.

Якщо захист кваліфікаційної магістерської роботи не відбувся з поважних причин, про що студент у ДЕК має подати відповідні документи, ректор університету може продовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ДЕК із захистом кваліфікаційних магістерських робіт, але не більше як на один рік. Незалежно від причин повторний захист кваліфікаційної магістерської роботи в той же рік забороняється.

Кваліфікаційна магістерська робота є документом суворого контролю і постійно зберігається в архіві університету.

Кращі роботи на актуальні теми можуть бути передані до бібліотеки факультету.

5. додатки

Додаток А

Статистична обробка експериментальних даних

Середня арифметична величина

Середня арифметична широко застосовується у науці й техніці. Як правило, немає буквально жодної біологічної роботи, де б не зустрічалася в тій чи іншій формі середня арифметична, що є узагальнюючою величиною абстрактного і конкретного характеру. Абстрактність середньої арифметичної полягає в тому, що вона за своїм числовим значенням може не дорівнювати жодному елементу вибірки. Конкретність виявляється в тому, що вона виражається в тих же одиницях виміру, що й варіанти вибірки. Значення її знаходиться в середньому положенні між найменшим і найбільшим значеннями вибірки.

Розглянемо вибірку з n вимірів, кожен з яких позначимо символом x. (іноді зручніше розрізняти окремі виміри, тому до x дописують індекс: x1, x2, x3, ... , xn). Тоді середнє арифметичне значення для n вимірів, що позначається символом М, запишеться у вигляді:

М=.

Символ математичного підсумовування означає, що потрібно додати результати усіх вимірювань.

У випадку вибірки з n вимірів додаються усі отримані значення і результат ділиться на кількість вимірів n. Строго математично формула виглядає наступним чином:

М = .

Приклад 1.

Було зроблено 5 вимірів умісту кальцію у крові (в умовних одиницях): 11,27; 11,36; 11,09; 11,16; 11,47. Обчислити середнє арифметичне:

М =

Отже, середнє арифметичне значення вмісту кальцію у крові дорівнює 11,27.

Середнє квадратичне відхилення

Знаючи середнє арифметичне значення даних експерименту, виникає наступне питання: як обчислити середню величину, на яку відрізняються дані від середнього арифметичного?

Різницю між будь-яким виміром з вибірки і середнім арифметичним цієї ж вибірки називають відхиленням варіанти xi від М : xi – М.

Якщо обчислити відхилення для усіх варіант, то серед отриманих значень будуть від’ємні і додатні, що в сумі даватимуть 0, тобто, взаємно компенсуються. Це означає, що неможливо обчислити середнє відхилення, як середнє арифметичне відхилень. Для того щоб уникнути компенсації додатних і від’ємних значень, існує декілька способів. Найпоширеніший – піднесення кожної різниці (xi – М) до квадрату (квадрати як від’ємних, так і додатних величин є величинами додатними). Додаючи квадрати усіх різниць, і ділячи на кількість цих різниць, отримаємо величину, що називається дисперсією. Фактично вона показує середнє арифметичне квадратів відхилень. Для того, щоб позбутися квадрату величини, обчислюємо корінь квадратний з дисперсії. Отримане значення називається середнім квадратичним відхиленням. Розрізняють формули середнього квадратичного відхилення для генеральної і вибіркової сукупностей.

За існуючих даних генеральної сукупності використовують наступну формулу: ,

де Xi – значення і-тої варіанти, і=1,...,n;

М – середнє арифметичне,

n – об’єм генеральної сукупності.

Якщо ж є тільки дані вибірки, то застосовується наступна формула:

,

де Xi – значення і-тої варіанти, і=1,...,n;

М – середнє арифметичне;

n – об’єм вибіркової сукупності.

Приклад 2.

За даними прикладу 1 обчислимо середнє квадратичне відхилення вмісту кальцію у крові (5 даних вимірів розглядаємо, як вибіркову сукупність):

0,152

Помилка вибіркової середньої арифметичної

Вивчаючи певну ознаку, неможливо дослідити всі об’єкти генеральної сукупності тому, що вона, як правило, дуже чисельна, можливо навіть складається із нескінченно великого числа членів. Тому робиться вибірка об’єктів, що досліджуються. При цьому постає таке питання: чи можливо за результатами, отриманими під час вивчення вибірки, робити висновки про всю генеральну сукупність?

Характеризуючи цілу сукупність лише за її частиною, неможливо уникнути помилок, що називаються помилками репрезентативності.

Навіть у разі ідеальної організації дослідницької роботи з’являються помилки такого типу.

Помилка репрезентативності середньої арифметичної залежить від двох величин: різноманітності ознаки у генеральній сукупності і чисельності вибірки. Чим меншим є ступінь різноманітності (на його величину вказує середнє квадратичне відхилення) і чим більша кількість вибраних для дослідження об’єктів, тим менша величина помилки репрезентативності вибіркового середнього арифметичного. Для розрахунку величини помилки використовується формула:

m =,

де ,

Xi – значення і-тої варіанти, і=1,...,n;

М – середнє арифметичне вибірки;

n – об’єм вибіркової сукупності.

Приклад 3.

За даними прикладів 1 і 2 обчислимо помилку середньої арифметичної:

m =

Критерій вірогідності різниці двох середніх значень (критерій Стьюдента)

Одним з важливих завдань біологічного дослідження є отримання даних щодо результатів дії зовнішніх факторів на живий об’єкт. Для проведення дослідів вибираються дві групи об’єктів (не обов’язково однієї чисельності), одна з яких є дослідною, а інша – контрольною.

Наприклад, необхідно виявити ефективність застосування деякого препарату, що має за мету підвищення опірності організму відносно конкретної інфекції.

Дослід може бути поставлений так: беруть дві групи тварин. Тваринам однієї групи препарат уводять, а іншим – ні. Перша група буде дослідною, а друга – контрольною. Потім тварин обох груп заражають збудником інфекції і спостерігають, скільки днів житимуть тварини піддослідної групи і контрольної.

У таблиці зведені результати досліду:

Число днів

3

4

5

6

7

8

9

n

M

m

Дослід

1

1

6

11

8

4

1

32

6,25

1,25

0,22

Контроль

1

4

9

7

2

23

5,22

0,97

0,2

З таблиці видно, що середні значення для дослідної і контрольної груп не збігаються, що недостатньо для доведення ефективності препарату.

Насправді, кожна група тварин є випадковою вибіркою з генеральної сукупності. Як відомо, для різних вибірок, отриманих з однієї й тієї ж генеральної сукупності, середні арифметичні будуть різними.

Наприклад, є генеральна сукупність, що складається з 5 варіант (N = 5):

xi : 8, 16, 20, 24, 32

(числа можуть позначати висоту рослин у сантиметрах).

Замінимо вивчення всієї генеральної сукупності вивченням вибірок з неї об’ємом n = 4. Ось ці вибірки:

1) 8, 16, 20, 24;

2) 8, 16, 20, 32;

3) 8, 16, 24, 32;

4) 8, 20, 24, 32;

5) 16, 20, 24, 32.

Обчислюючи для кожної вибірки середнє арифметичне, отримуємо такі значення: М1 = 17, М2 = 19, М3 = 20, М4 = 21, М5 = 23.

Тому виникає питання: чи вважати розбіжність між середніми значеннями в дослідній і контрольній групах просто розбіжністю між двома вибірковими середніми, чи ця розбіжність зумовлена ефективною дією препарату? Інакше кажучи, чи можливо узагальнити висновок про ефективність препарату і розглядати вибірки дослідної і контрольної груп, як вибірки з різних генеральних сукупностей? Таке питання належить до проблем вірогідності різниці середніх арифметичних.

Розглянемо загальний метод розв’язання цієї проблеми.

Починають з припущення, що обидві вибірки зроблені з однієї генеральної сукупності. Тоді різниця між вибірковими середніми пояснюється існуванням такої різниці взагалі. Таке припущення називають нульовою гіпотезою і позначають Н0.

Далі обчислюють ймовірність того, що за умови правильності нульової гіпотези розбіжність між вибірковими середніми (М1 – М2) може досягти тієї величини, що є. Якщо ця ймовірність виявиться малою, нульова гіпотеза відкидається. Граничне допустиме значення ймовірності називають рівнем значущості і позначають . Яке ж значення ймовірності вважати малим? Як правило, вибирають одне з таких значень: = 0,05 = 5 %, = 0,01 = 1 %, = 0,001 = 0,1 %. Різниця між вибірковими середніми вважається значущою (тобто реальною), якщо ймовірність правильності нульової гіпотези менша за рівень значущості. У такому разі нульова гіпотеза відкидається.

Вибір того чи іншого конкретного значення визначається конкретним завданням дослідника. Наприклад, якщо досліджується новий лікарський засіб і потрібно довести його нешкідливість для життя, – навіть рівень значущості 0,001 буде зависоким. Навпаки, якщо мова йде про підвищення продуктивності стада за рахунок недорогої зміни раціону, достатньо і невеликої впевненості у позитивному результаті.

Критерій, що дозволяє визначити вірогідність різниці вибіркових середніх, сформульований англійським математиком Вільямом Госсетом (1876–1937), який працював під псевдонімом Стьюдента. Критерій носить назву критерію Стьюдента.

Згідно з ним обчислюється величина t = , що потім порівнюється з табличною величиною tst.

Чисельник d – різниця між середніми арифметичними двох вибіркових груп (знак різниці значення не має:

d = М1 – М2), md = – помилка вибіркової різниці;

m1, m2 – помилки репрезентативності порівнюваних вибіркових середніх (m1 = , m2 = ;

– середні квадратичні відхилення відповідних вибірок;

n1, n2 – об’єми вибірок).

За таблицею 1 визначається значення tst, що залежить від двох параметрів: величини = n1 + n2 – 2 ( називається числом ступенів волі) і ймовірності Р = 1 – (ймовірність упевненості у неправильності нульової гіпотези).

Якщо t tst, – нульова гіпотеза приймається ( згідно з прикладом це означає, що препарат неефективний). Якщо ж t > tst – Н0 відкидається.

Приклад 4.

За даними прикладу 3 оцінимо ефективність препарату, використовуючи критерій Стьюдента. Гіпотеза Н0: препарат неефективний.

Середнє арифметичне значення кількості днів, які пережили тварини дослідної групи М1 = 6,25, а контрольної – М2 = 5,22. Кількість тварин дослідної групи (об’єм вибірки) n1 = 32, а контрольної n2 = 23. Середні квадратичні відхилення – 1 =1,25, 2 = 0,97. Помилки репрезентативності:

m1 =0,22, m2 = 0,2. Отже, згідно з критерієм Стьюдента обчислюємо величину t = , де d = М1 –М2 = 6,25 – 5,22 = 1,03; md == = 0,297.

t =3,47.

За таблицею 1 визначимо значення величини tst . Число степенів волі

= n1 + n2 – 2 = 32 + 23 – 2 = 53 50.

За різних рівнів значущості маємо: t 0,05 = 2,01; t 0,01 = 2,68; t 0,001 = 3,5.

Оскільки t > t 0,01, – нульова гіпотеза відкидається з ймовірністю 0,99.

Висновок: препарат можна вважати ефективним у 99%.

Метод (фі)

Метод визначення вірогідності різниці часток (процента) появи ознаки у вибіркових сукупностях запропонований англійським статистиком Р.Е. Фішером (1890–1962). Метод може бути застосований за будь-яких значень часток, але найчастіше ним користуються, якщо р < 0,2 або р > 0,8.

Автор довів, що визначити вірогідність різниці часток точніше і простіше, якщо замість кожної частки взяти кут, синус якого дорівнює кореню квадратному з цієї частки. Тоді частки перетворюються в кути за формулою:

0,0349 ,

де, p – частка,

– кут у радіанах.

Таке перетворення значно уточнює визначення вірогідності різниці малих (менших 0,2) та великих (більше 0,8) часток.

Вірогідність різниці часток визначається за допомогою метода формулою:

F = (1 – 2)2,

де, n1, n2 – об’єми вибірок;

Fst – величина, що знаходиться за таблицею 2. Fst залежить від 1 = 1 і 2 = n1 + n2 – 2.

Приклад 5.

Порівнюється частка 0,00055 отримана по групі з n1 = 5440, з часткою 0,0054 – по групі з n2 = 551. Вірогідність різниці цих часток за допомогою методу можна визначити так:

1 = 0,0349 × 1,354 = 0,047;

2 = 0,0349 × 4,21 = 0,147;

F = ;

1 = 1; 2 = , отже за таблицею 2 для різних рівнів значущості F 0,05 = 3,8, F 0,01 = 6,6, F 0,001 = 10,8.

Нульова гіпотеза відкидається (з ризиком помилитися 0,05: у 5 %, бо F > F0.05)

Кореляція. Коефіцієнт кореляції

Кореляція (від пізньолатинського correlatio) – статистична залежність між величинами, яка не має строго функціонального характеру. Кореляційна залежність виникає тоді, коли одна з величин залежить не тільки від заданої другої, а й від деяких випадкових факторів; або коли серед умов, від яких залежать обидві величини, є загальні для них обох.

Кореляційний зв’язок – це неточна залежність однієї величини від іншої. Числовим значенням однієї змінної ставиться у відповідність декілька значень іншої. Наприклад, між кількістю внесених на поле добрив і врожайністю пшениці існує незаперечна залежність. Це не означає, що конкретній кількості добрив відповідає визначена величина урожаю. На урожай впливає багато інших факторів: склад і структура ґрунту, різні методи посіву і таке інше.

Кореляційний зв’язок виявляється у середньому для усієї сукупності спостережень. Відносно окремих спостережень, цей зв’язок дуже неповний і неточний. Відомо, наприклад, що існує кореляція між масою тварини та її висотою. Це означає, що більш високі тварини зазвичай важчі ніж нижчі. Та в деяких випадках нижча тварина може виявитися важчою за високу.

Кореляційний зв’язок може мати різний ступінь – від повної незалежності до повної кореляції. Крім того, характер зв’язку між різними величинами може бути різним. Тому виникає необхідність визначити форму, напрям і ступінь кореляційних зв’язків.

За формою кореляція може бути прямолінійною і криволінійною, за напрямком – прямою і оберненою.

За додатної кореляції залежність між величинами буде прямою: у разі збільшення однієї величини збільшується й інша. За від’ємної кореляції залежність обернена: збільшення однієї величини пов’язано зі зменшенням іншої. Ступінь кореляції вимірюється різними показниками зв’язку. Такими показниками є коефіцієнт кореляції, кореляційне відношення тощо.

Коефіцієнт кореляції вимірює степінь і визначає напрям кореляційного зв’язку. Найпоширеніша формула для його обчислення:

rxy =,

де Xi, Yi – числові значення величин, між якими встановлюється кореляційний зв’язок; – середні арифметичні значення величин.

Помилка коефіцієнта кореляції

Коефіцієнт кореляції обчислюється за даними вибірки з генеральної сукупності, тобто завжди є вибірковою величиною. Тому він має свою помилку репрезентативності. Ця помилка є мірою розбіжності між коефіцієнтами кореляції, обчисленими за даними генеральної і вибіркової сукупностей. Обчислюється вона за формулою:

mr = ,

де rxy – коефіцієнт кореляції, N – число порівнюваних пар величин.

Вірогідність вибіркового коефіцієнта кореляції

Критерій вірогідності вибіркового коефіцієнта кореляції визначається за формулою:

tr = , ,

де rxy – вибірковий коефіцієнт кореляції,

mr – помилка репрезентативності,

N – число корельованих пар величин.

Якщо t ≥ tst – то коефіцієнт кореляції вірогідний. У такому випадку можна вважати з певною ймовірністю, що між корельованими величинами є зв’язок і в генеральній сукупності.

Якщо t < tst – то вибірковий коефіцієнт кореляції невірогідний, що не дає можливості зробити висновок про зв’язок величин у генеральній сукупності. Для вирішення питання про існування зв’язку, потрібно провести додаткові дослідження на більш чисельному матеріалі.

Додаток Б

ВІДЗИВ

на випускну магістерську роботу студента _____ курсу _______ групи

Факультет ветеринарної медицини

_____________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема: _______________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Випускна робота __________________ вимогам ОКР “Магістр”

(відповідає, не відповідає)

із спеціальності 110101 “Ветеринарна медицина”

Робота написана на ______________________________ тему.

Автором _______________________________ зібраний матеріал.

Сформовані основні концептуальні завдання, визначена мета роботи, сформована структура.

Автором _________________________ зроблено розрахункову частину

(особисто, за допомогою керівника)

роботи, обґрунтовано отримані результати і зроблені відповідні висновки.

Робота написана __________________________________________

(кваліфіковано, достатньо кваліфіковано, некваліфіковано, інше)

В роботі ____________________ біометричні розрахунки

(застосовані, не застосовані)

Автор використав ________________ джерел літератури.

Висновки і пропозиції викладені ________________________________

(логічно, послідовно, коротко, конкретно, або інше)

До виконання роботи автор ставився _____________________________

(сумлінно, добре, задовільно, незадовільно, або інше)

Робота _______________________________ до захисту на ДЕК.

(допускається, не допускається)

Керівник _________________ _______________ ____________________

Вчене звання (підпис) (прізвище та ініціали)

Дата “_____” _________________ 200_ р.

Додаток В

РЕЦЕНЗІЯ

Випускної магістерської роботи ___________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Студента-випускника _______________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Випускна робота виконана на кафедрі __________________________________

___________________________________________________________________

під керівництвом ____________________________________________________

Обсяг роботи _______ с. Робота містить ________ таблиць, ________ рисунків,

_______ фотоілюстрацій. Список літератури включає _______ першоджерел

Тема роботи є _______________________________________________________

(актуальною, неактуальною, чітко визначеною, нечітко визначеною)

___________________________________________________________________

Зміст роботи тему розкриває __________________________________________

(повністю, неповністю, не відповідає темі)

Текст роботи написаний ______________________________________________

(грамотно, є окремі помилки, стилістичні, граматичні)

Робота оформлена ___________________________________________________

(акуратно, не досить акуратно, не акуратно)

Висновки і пропозиції ________________________________________________

(випливають зі змісту, не випливають, логічні, не логічні, конкретні, не конкретні)

___________________________________________________________________

Найбільш цінним у роботі є ___________________________________________

(вказати ключові аспекти роботи)

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Суттєві недоліки ____________________________________________________

(перерахувати)

___________________________________________________________________

Заключення ________________________________________________________

(відповідає, не відповідає вимогам, заслуговує оцінки відмінно, добре, задовільно)

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Рецензент ___________ _______________________ _________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові) (вчене звання)

Дата _____________________________________

Додаток Г

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

______________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

ПОДАННЯ

ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ

ЩОДО ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Направляється магістрант до захисту магістерської роботи

(прізвище та ініціали)

за напрямом підготовки магістр

спеціальністю 8.110101 «Ветеринарна медицина»_________________

(шифр і назва спеціальності)

За темою:_____________________________________________________________________ (назва теми)

Магістерська робота і рецензія додаються.

Декан факультету _____________________

(підпис)

Довідка про успішність

Магістрант за період навчання в інституті, на факультеті, у відділенні (прізвище та ініціали студента)

____________________________________________ з 20____ року до 20___ року повністю виконав навчальний план за напрямом підготовки, спеціальністю з таким розподілом оцінок за:

національною шкалою: відмінно ____%, добре ____%, задовільно ____%;

шкалою ECTS: А ____%; В ____%; С ____%; D ____%; Е ____%.

Секретар інституту, факультету (відділення) _______________________________________________________________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Висновок керівника магістерської роботи

Магістрант_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Керівник роботи _____________________________________________

(підпис)

“____”_______________________2014 року

Висновок кафедри, циклової комісії про магістерську роботу

Магістерська робота розглянута. Магістрант _______________________________________

(прізвище та ініціали)

допускається до захисту даної роботи в Державній екзаменаційній комісії.

Завідувач кафедри

________________________ ____________________________________________ _________________________

(підпис) (прізвище та ініціали) “______”__________________2014 року

ЗМІСТ

1. Кваліфікаційна магістерська робота ...........................................................

1.1. Загальні вказівки щодо написання кваліфікаційної

магістерської роботи ................................................................................

1.2. Вибір теми кваліфікаційної магістерської роботи ...............................

1.3. Проведення експериментальних досліджень .......................................

1.4. Оформлення кваліфікаційної магістерської роботи ..........................

1.5. Титульний аркуш кваліфікаційної магістерської роботи .................

1.6. Зміст кваліфікаційної магістерської роботи .......................................

1.7. Завдання до виконання кваліфікаційної магістерської роботи ........

1.8. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів ....

1.9. Реферат ..........................................................................................................

1.10. Вступ до написання кваліфікаційної магістерської роботи ...........

1.11. Розділ І. Огляд літератури ................................................................

1.12. Розділ 2. Вибір напрямів досліджень, матеріал

та методи виконання роботи ..............................................................

1.13. Розділ 3. Результати власних досліджень ..............................................

1.14. Розділ 4. Аналіз та узагальнення отриманих

результатів ..........................................................................................

1.15. Висновки .................................................................................................

1.16. Пропозиції виробництву .........................................................................

1.17. Список використаної літератури .............................................................

1.18. Додатки .......................................................................................................

2. Підготовка відзиву, рецензії та допуск до захисту кваліфікаційної

магістерської роботи ............................................................................

3. Підготовка презентації до захисту кваліфікаційної магістерської

роботи ......................................................................................................

4. Порядок підготовки і захисту кваліфікаційної магістерської

роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії .........................

5. Додатки ..............................................................................................................

Рецензія

на магістерську роботу студентки факультету ветеринарної медицини ОДАУ Саламахи Людмили Станіславівни освітньо-кваліфікаційного рівня 8.110101 „Магістр” за темою : „Комплексна терапія телят, хворих на диспепсію ”

Рецензент: завідувач кафедри епізоотології, паразитології та ветсанекспертизи доктор ветеринарних наук, професор …………………

1.Структура дипломної роботи і її об’єм:

2.Новизна та актуальність теми, її відповідність профілю спеціальності:

3.Оцінка структури дипломної роботи:

4.Оцінка літературного обґрунтування:

5.Оцінка використаних в роботі методів досліджень (їх ефективність та вірогідність):

6.Оцінка окремих розділів роботи (їх теоретичне і практичне значення):

7.Конкретність висновків та пропозицій і їх аргументованість:

8.Редакційні помилки:

9.Якість ілюстрацій та загального оформлення роботи:

10. Доцільність впровадження пропозицій у виробництво:

11.Зауваження по магістерській роботі:

12.Загальний висновок рецензента та пропозиції щодо оцінки роботи :

Рецензент професор, д.в.н. ______________________................

06.06.2014

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Виконання і оформлення дипломної роботи є заключним етапом навчання студента у вищому навчальному закладі і має за мету систематизацію, закріплення і розширення теоретичних знань.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Уровни языков программирования

Программирование - теоретическая и практическая деятельность, связанная с созданием программы. Классификация языков программирования. Языки программирования баз данных.

Вопросы  по СДМ

Темы итоговых сочинений по литературе 2014-2015

Ректальное исследование. Практический навык

Онкология. Тест с ответами

Ответы на тесты в конце. Хронические заболевания. Пневмония. Осложнение инфаркта миокарда

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok