Соціально - психологічна служба України

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський Університет імені Бориса Грінченка

Інститут Людини

ІНЗД

Соціально - психологічна служба України

Виконала:

Студентка ІV курсу

групи СПб-1-11-4.0д

Москалюк Ольга

Київ

2015

Історія

У січні 1991 року на базі Науково - дослідного інституту психології був створений науково-методичний центр психологічної служби освіти України.

У цьому ж році в Луцьку пройшла I Всеукраїнська конференція з практичної психології. У загальноосвітніх закладах початку вводитися ставка психолога.

1991 рік - прийнято Тимчасове положення про психологічну службу.

1993 рік - прийнято Положення про психологічну службу в системі освіти України.

1995 рік - затверджено нормативи чисельності психологів у підрозділах системи освіти.

1996 рік - прийнято Закон України «Про освіту». Статтями 21 («Психологічна служба в системі освіти») і 22 («Соціально-педагогічний патронаж») визначено, що за своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги ставляться до педагогічних працівників. Цього року налічувалося 5500 практичних психологів у загальноосвітніх навчальних закладах.

1996 рік - прийняті Тимчасові типові штатні нормативи загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Ситуація в психологічній службі системи освіти значно погіршилася. Майже на 60% були скорочені ставки соціальних педагогів, на 30% - практичних психологів. У багатьох регіонах ліквідовані обласні, районні (міські) навчально-методичні центри. Чисельність психологічної служби скоротилася до 4 тисяч чоловік.

1998 рік - Міністерство освіти України спільно з Академією педагогічних наук України створили Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи як головну організацію психологічної служби системи освіти України.

Активно розвивається взаємодія з психологами інших відомств: з соціальними службами молоді, психологічними службами Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Міністерства охорони здоров'я.

1999 рік - прийнято нове Положення про психологічну службу системи освіти України.

2000 рік - прийнято Типове положення про центри практичної психології і соціальної роботи.

2001 рік - Міністерство освіти і науки України та Академія педагогічних наук видали указ «Про забезпечення розвитку психологічної служби в системі освіти України».

2001 рік - затверджено Положення про експертизу всього діагностично, корекційного та психотерапевтичного інструментарію, що використовується в системі освіти України.

Основними видами діяльності психологічної служби є:

Психологічна діагностика.

Психологічна діагностика - це вивчення особливостей психічного розвитку особистості, сформованості певних психологічних якостей, відповідності рівня розвитку умінь, навичок, особистісних якостей віковим нормам, виявлення психологічних причин труднощів.

Завдання психодіагностики - виявити і дати інформацію про індивідуально-психологічних особливостях. Засобами психологічної діагностики можуть бути спостереження, бесіда, психологічне тестування.

Частою помилкою недостатньо кваліфікованих психологів є надмірне захоплення психологічними тестами і нехтування іншими методами психодіагностики.

2. Психологічна корекція і розвиток.

Це робота з усунення відхилень у психічному розвитку особистості, розвитку здібностей. Програми корекції та розвитку в системі освіти зазвичай включають психологічну та педагогічну частини.

Психологічна частина планується здійснюється шкільним психологом. Педагогічна частина складається на основі психологічних рекомендацій спільно психологом і вчителем, вихователем, батьками і виконується педагогами та батьками за допомогою шкільного психолога.

3. Психологічна корекція і розвиток.

Психологічний зміст консультації полягає в тому, щоб допомогти людині самій вирішити виниклу проблему.

Консультації шкільним психологом проводяться для вихователів, вчителів, учнів, батьків, адміністрації освітнього закладу. Вони можуть бути індивідуальними або груповими.

Звертатися до психолога з наступних приводів:

труднощі в засвоєнні дітьми програми навчання, небажання і невміння дітей вчитися;

емоційні, особистісні порушення учнів;

конфліктні відносини учнів з іншими дітьми і дорослими;

виявлення і розвиток інтересів, нахилів та здібностей учнів.

Основні проблеми, з якими звертаються до психолога батьки:

як готувати дітей до школи;

відсутність інтересу у дітей, небажання вчитися;

погана пам'ять, неуважність, неорганізованість, несамостійність, лінь, агресивність, збудливість або, навпаки, боязкість, боязкість;

ставлення дитини до дорослих в сім'ї, до сестер і братів.

До шкільного психолога звертаються і самі учні, головним чином з питань своїх взаємин з дорослими і однолітками, самовиховання, професійного та особистісного самовизначення, культури розумової праці і поведінки.

4. Психологічна профілактика.

Профілактика - це сукупність попереджувальних заходів. Психологічна профілактика - це робота психолога, спрямована на попередження виникнення будь-яких труднощів, проблем.

Для цього психолог:

1) розробляє розвиваючі програми і проводить розвиваючі заняття;

2) виявляє психологічні особливості особистості, які можуть у майбутньому обумовити певні складнощі в його інтелектуальному і особистісному розвитку;

3) стежить за дотриманням в дитячому садку, школі психологічних умов навчання і виховання, необхідних для нормального психічного розвитку дітей;

4) попереджає можливі ускладнення в психічному розвитку, пов'язані з переходом на наступну вікову ступінь;

5) дбає про створення сприятливого психологічного клімату в колективі.

У конкретній ситуації один вид роботи може стати головним в залежності від тієї проблеми, яку вирішує психолог.

Структура, мета, завдання та підпорядкування

Національна соціально-психологічна служба об'єднує державні органи й організації, що виконують практичні роботи у галузі соціальної педагогіки, прикладної соціології та психології.

До неї входять: психологічні та соціологічні підрозділи й служби, які функціонують у різних відомствах; соціально-психологічні служби державної адміністрації; територіальні (муніципальні) структури (об'єднання), що надають соціально-психологічні послуги населенню.

НСПС є основою загальнодержавної системи охорони психічного здоров'я населення України. Вона виконує дорадчі та експертні функції в усіх державних і територіальних установах: забезпечення соціально-психологічних умов вільного саморозвитку особистості; розв'язання та профілактики різних типів конфліктів, психологічних перевантажень у професійній діяльності; створення оптимальних соціально-психологічних умов підвищення ефективності праці, навчання і виховання; захисту й допомоги людині, котра перебуває у кризовій життєвій ситуації; кваліфікованого управління соціальними процесами у суспільстві; забезпечення єдиної політики у психологічному захисті населення.

Основні завдання й напрями роботи:

Діяльність соціально-психологічної служби є одним із вирішальних чинників гуманізації відносин у суспільстві, оскільки ґрунтується виключно на індивідуальному підході до особистості людини.

Основними спеціалістами НСПС є:

психологи-консультанти,

практикуючі психологи,

соціологи,

соціальні працівники,

соціальні педагоги,

методисти соціально-психологічних служб.

До НСПС не входять та їй не підпорядковуються державні або приватні науково-дослідні установи, наукові групи, лабораторії у відомствах, навчальні (вищі й середні) заклади. Відносно цих структур НСПС виступає як замовник.

У своїй діяльності НСПС співпрацює на договірних засадах з неурядовими або приватними структурами, що надають соціально-психологічні послуги населенню або проводять навчання за тематикою НСПС.

Основні функції НСПС: аналіз і прогнозування поведінки людей, активний соціально-психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична робота, реабілітація, дорадча функція, психогігієна.

Головна мета НСПС — забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини в усіх сферах суспільного життя (від політики й управління державою до сімейних стосунків і міжособової взаємодії) і водночас — підтримка розвитку і захист психічного здоров'я особистості громадян України.

Основні завдання НСПС:

Надання допомоги органам управління у розробці та реалізації державної політики на основі вивчення стану масової свідомості, прогнозування й активного впливу на соціально-психологічні процеси у суспільстві.

Виконання консультативних, дорадчих та експертних функцій у сфері управління державою, в економіці, у галузях науки й культури, в органах законодавчої, виконавчої та судової влади.

Забезпечення соціально-психологічного захисту і підтримки індивідуального розвитку громадян України з урахуванням їхніх здібностей, особливостей життя і праці; реабілітація потерпілих від техногенних, соціальних та природних катастроф.

Участь у розробці й практичному застосуванні нових технологій і методик навчання, виховання, розвитку і перевиховання дітей та молоді, впливу засобів масової комунікації-на людей.

Координація прикладних психологічних, соціологічних і педагогічних досліджень у практичній діяльності; підтримка пріоритетних науково-методичних і практичних програм щодо роботи з молоддю, сім'єю, в галузях політичної, юридичної, військової, педагогічної та медичної психології, соціології, педагогіки. Створення єдиної інформаційної системи соціально-психологічної служби.

Здійснення психометричного нагляду: розробка, упровадження і контроль за кваліфікованим використанням психологічних методик і технологій. Контроль за дотриманням професійної етики.

Участь у ліцензуванні навчальних закладів і в атестації спеціалістів відповідно до державних і міжнародних стандартів.

Сучасний стан розвитку практичної психології в Україні свідчить, що найбільш актуальними її напрямами є психологія управління та організацій, практична психологія освіти, психологія сім'ї та соціального захисту, політична психологія, профорієнтація і профвідбір. Інтенсивного розвитку потребують військова, медична та юридична психологія.

Порівняння структури практичної психології за кордоном і в нашій країні дає можливість назвати основні її напрями:

Психологія політичної діяльності, управління та масових комунікацій.

Юридична психологія.

Військова та спортивна психологія.

Медична (клінічна) психологія.

Практична психологія системи освіти.

Психологія управління і виробництва.

Психологія сім'ї та соціального захисту населення.

Організаційні принципи НСПС полягають у тому, щоб забезпечити її максимальну ефективність при оптимальних витратах і мінімальному кадровому забезпеченні. Оскільки НСПС діє в різних міністерствах та відомствах, її працівники мають, як правило, подвійне підпорядкування.

Структура НСПС має три рівні:

центральні органи,

обласні,

районні (міські).

На кожному з рівнів створюються практичні центри, які безпосередньо здійснюють практичну соціально-психологічну діяльність, і органи науково-методичного забезпечення діяльності служби. Чимале значення мають професійні асоціації та товариства соціальних працівників і практикуючих психологів.

Вищим органом управління НСПС є Рада головних психологів відомств і областей, яка вивчає напрями та зміст роботи НСПС, здійснює фінансування основних проектів, створює атестаційні й акредитаційні комісії.

Поточну роботу з виконання рішень ради, з координації практичних робіт і розвитку служби здійснює Координаційна група (комітет), що входить до складу Науково-методичного центру НСПС.

На основі відповідних кафедр інститутів удосконалення, лабораторій і центрів практичної психології, профорієнтації тощо створюється Науково-методичний центр Національної соціально-психологічної служби. Він є головною управлінською, методичною і координуючою організацією в НСПС.

Науково-методичний центр:

- організовує та контролює виконання рішень Ради головних психологів;

- організовує та координує роботу комісій, творчих груп, центрів і лабораторій, що входять до структури НСПС;

- виступає головним виконавцем державних замовлень на здійснення робіт у галузі практичної психології та соціальної роботи;

- здійснює розробку, експертизу і розповсюдження методів, методик і технологій, що застосовуються в діяльності НСПС;

- бере участь в акредитації психологічних навчальних закладів;

- здійснює атестацію спеціалістів вищої категорії в галузі практичної психології та соціальної роботи;

- здійснює підвищення кваліфікації психологів, соціологів, соціальних працівників та ін.

Центр має право видавати або анулювати ліцензії на індивідуальну трудову діяльність в галузі практичної психології, перевіряти діяльність приватних фірм, що займаються практичною психологією, і ставити питання про її припинення, якщо вона приносить шкоду психічному здоров'ю населення, його духовному розвиткові

При Центрі діє Рада з практичної психології, до якої входять представники наукових, навчальних, практичних психологічних і соціологічних структур, Товариства психологів, практикуючі спеціалісти.

Головний психолог області є головною посадовою особою НСПС в області. Він підпорядковується керівникові Науково-методичного центру НСПС та обласній Раді з практичної психології, до якої входять: керівництво обласного Центру НСПС, представники психологічних навчальних закладів, науковці, психологічна громадськість, практикуючі психологи, соціальні педагоги, методисти соціально-психологічних служб та ін.

Обласний Центр НСПС можуть складати: курси підвищення кваліфікації або перекваліфікації психологів, соціальних працівників, дослідні лабораторії та центри, консультативні кабінети, методичні групи, практикуючі психологи й соціологи закладів обласного підпорядкування. Основні функції Центру: атестація спеціалістів, розробка і впровадження нових методик і методів, здійснення практичної роботи, надання консультативно-методичної допомоги.

Головний психолог району (міста) є головною посадовою особою НСПС в районі (місті). Він підпорядковується головному психологові області та є, як правило, керівником районного (міського) Центру психологічної служби.

До районного Центру НСПС можуть входити: психологи, соціальні працівники й соціологи, що працюють у державних закладах і установах, консультативні кабінети, центри профорієнтації, "Телефон довіри", сімейна консультативна служба, група аналізу інформації та ін. Головна задача Центру — надання практичної допомоги населенню.

Діяльність НСПС забезпечується спеціалістами-психологами, соціологами, соціальними педагогами, що мають відповідний диплом і ліцензію на конкретний вид роботи. Заміщення посад у НСПС відбувається на конкурсній основі. Працівники НСПС підпорядковані керівництву відповідного Центру і узгоджують свою діяльність з адміністрацією установ, в яких вони працюють.

Професійна підготовка працівників НСПС здійснюється державними, приватними або неурядовими навчальними закладами, що пройшли акредитацію на певний час. Рівень кваліфікації спеціалістів визначається Державною комісією і підтверджується ліцензією.

Акредитація навчальних закладів і атестація спеціалістів періодично повторюються.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації психологів мають відбуватися за напрямами, зазначеними вище. При цьому кожен із цих напрямів має містити в собі спеціалізації з більш вузьких проблем. Після того як студент (курсист) засвоїв загальні положення й методи конкретного напряму служби, що підтверджується дипломом, він може спеціалізуватись у конкретній проблематиці, за якою отримує ліцензію на проведення певного виду практичної роботи.

Основні спеціалісти НСПС повинні мати вищу гуманітарну освіту, конкретну спеціалізацію, певний досвід практичної роботи. На всіх етапах професійного зростання спеціалісти НСПС проходять професійний відбір за стандартними методиками. Центри НСПС відстежують професійне просування кожного спеціаліста, що їм підпорядкований.

Елементи національної системи соціально-психологічної служби уже створені й функціонують, посилюється координація між психологічною службою системи освіти і соціальною службою для молоді, центрами соціально-психологічної реабілітації населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, комісіями у справах неповнолітніх і т. п. Усе це свідчить про інтеграцію зусиль психологів і соціальних працівників різного відомчого підпорядкування довкола реальної життєвої проблематики окремо взятої людини. Таким чином практична психологія реально впливає на процес гуманізації суспільства.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Психологічна діагностика Структура, мета, завдання та підпорядкування. Національна соціально-психологічна служба НСПС,

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok