Сучасний стан відносин України з НАТО

Лекція: Сучасний стан відносин України з НАТО

План:

  1.  Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО 9 липня 1997 року


Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору — один з основоположних документів у відносинах України з НАТО, угода, підписана Президентом України Леонідом Кучмою, Генеральним секретарем НАТО Хав'єром Соланою та лідерами 16 країн-членів НАТО 9 липня 1997 року під час Мадридського саміту. Документ регулює відносини України з НАТО та визначає політичні зобов'язання сторін на найвищому рівні і необхідність розвивати відносини особливого та ефективного партнерства з метою сприяння більшій стабільності і просуванню спільних демократичних цінностей у Центрально-Східній Європі. До моменту підписання хартії Україна мала змогу співпрацювати з НАТО лише у рамках Ради євроатлантичного партнерства і програми «Партнерство заради миру». Документ складається з 5 розділів та 19 статей. На виконання Хартії 10 жовтня 1997 року було створено Комісію Україна — НАТО, що стала органом прийняття рішень, відповідальним за розвиток відносин між Північноатлантичним альянсом і Україною та скерування спільної діяльності[1]. Документ підлягав ратифікації Верховною Радою відповідно до закону про міжнародні договори України, адже не містив правових зобов'язань .

Основні положення

Розділ І «Розбудова розширених та поглиблених відносин між Україною та НАТО» підкреслює глибоку трансформацію організації Північноатлантичного договору, що відбулася наприкінці «холодної війни», її тривалу адаптацію до нових реалій євроатлантичної безпеки, які включають нові завдання в галузі миротворчих операцій, здійснюваних за повноваженнями Ради Безпеки ООН або за відповідальністю ОБСЄ.

В розділі II «Принципи розвитку відносин між Україною та НАТО» Україна і НАТО підтверджують свої зобов'язання щодо визнання, що безпека всіх держав у регіоні ОБСЄ є неподільною, що жодна країна не повинна будувати свою безпеку за рахунок безпеки іншої та не може розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу; утримування від загрози силою або використання сили проти будь-якої держави будь-яким чином, несумісним з принципами Статуту ООН або Гельсінського Заключного акта 1975; визнання невід'ємного права всіх держав вільно обирати та застосовувати власні засоби забезпечення безпеки; поважання суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності усіх інших держав, непорушність кордонів і розвиток добросусідських відносин тощо.

У розділі III «Сфери консультацій та/або співробітництва між Україною та НАТО» серед таких сфер називаються: політичні питання, що стосуються євроатлантичної безпеки та стабільності; запобігання конфліктам, управління кризами, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій; політичні та оборонні аспекти нерозповсюдження ядерної, біологічної та хімічної зброї; контроль над озброєнням та роззброєнням; експорт озброєнь і передача сукупних технологій; боротьба з контрабандою наркотиків і тероризмом.

Розділ IV «Практичні механізми для консультацій та співробітництва між Україною і НАТО» передбачає проведення регулярних зустрічі між Україною та НАТО на рівні Північноатлантичної ради, взаємні візити високого рівня, механізми військового співробітництва, утворення військової місії зв'язку України при штаб-квартирі НАТО.

В розділі V «Співробітництво заради більш стабільної Європи» задекларовано утворення кризового консультативного комітету для випадіків, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, незалежності або безпеці.

21 серпня 2009 було підписано Декларацію про доповнення Хартії. В ній конкретизувалась роль Комісії НАТО-Україна, що мала тепер відігравати провідну роль у:

  •  контролі за процесом, початок якому було покладено на Бухарестському саміті НАТО;
  •  поглибленні постійного політичного діалогу та співробітництва між НАТО та Україною на всіх необхідних рівнях;
  •  сприянні зусиллям України, спрямованим на продовження політичних, економічних та оборонних реформ у контексті її євроатлантичних прагнень, метою яких є членство в НАТО, концентруючи увагу на ключових демократичних та інституційних перетвореннях.

Також під егідою Комісії НАТО-Україна було задекларовано розроблення Річних національних програм[

  1.  Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Організацією Північно-Атлантичного договору та Україною від 21 серпня 2009

Декларація                      про доповнення Хартії            про особливе партнерство між Організацією           Північно-Атлантичного договору та Україною,                   підписаної 9 липня 1997 року

    Організація Північно-Атлантичного договору (НАТО) та Україна, що іменуються надалі НАТО та Україна,

    - підтверджуючи  свою  відданість   положенням   Хартії   про особливе   партнерство   між   Організацією  Північно-Атлантичного договору та Україною ( 994_002 ) ,  яка була підписана у м. Мадрид 9 липня 1997 року, та закладеним у ній принципам;

    - нагадуючи,  що взаємовигідні відносини між НАТО та Україною за минулі  дванадцять  років  особливого  партнерства  зробили  та робитимуть  у  майбутньому свій внесок у забезпечення регіональної та євроатлантичної безпеки;

    - підтверджуючи важливість і корисність існуючих інструментів співробітництва між НАТО та Україною;

    - підтверджуючи  всі  складові  рішень стосовно України,  які глави держав та урядів ухвалили 3 квітня 2008 року у  м.  Бухарест на  засіданні  Північно-Атлантичної ради та які Україна підтримала на проведеному після цього засіданні Комісії  НАТО  -  Україна  на рівні глав держав та урядів;

    - відзначаючи      рішення,     ухвалені     на     засіданні Північно-Атлантичної ради на рівні міністрів закордонних  справ  у штаб-квартирі НАТО у м.  Брюссель 3 грудня 2008 року та підтримані Україною на проведеному  після  цього  засіданні  Комісії  НАТО  - Україна на рівні міністрів;

    вносять до  Хартії  про  особливе  партнерство  (  994_002  ) доповнення,  відповідно   до   яких   Комісія   НАТО   -   Україна відіграватиме провідну роль у:

    - контролі  за  процесом,  початок  якому  було  покладено на Бухарестському саміті НАТО;

    - поглибленні    постійного    політичного     діалогу     та співробітництва між НАТО та Україною на всіх необхідних рівнях;

    - сприянні   зусиллям  України,  спрямованим  на  продовження політичних,  економічних  та  оборонних  реформ  у  контексті   її євроатлантичних   прагнень,   метою   яких   є  членство  в  НАТО, концентруючи увагу  на  ключових  демократичних  та  інституційних перетвореннях.

    На додаток  до  передбачених  Хартією  ( 994_002 ) регулярних зустрічей для проведення консультацій та розвитку  співробітництва Комісія   НАТО  -  Україна  скликатиметься  на  вимогу  України  у відповідності  до  параграфу  8  Рамкового  документа  Партнерства заради  миру  ( 950_001 ),  якщо Україна відчуватиме пряму загрозу своїй  територіальній  цілісності,  політичній   незалежності   чи безпеці.

    Для сприяння  продовженню  реформ  в Україні та відповідно до всіх  складових  рішення,   прийнятого   на   зустрічі   міністрів закордонних  справ Альянсу в грудні 2008 року,  під егідою Комісії НАТО  -  Україна  Україною  розроблятимуться   Річні   національні програми.

    Ця Декларація набирає чинності з моменту підписання.

    Ця Декларація складена у двох оригіналах, кожний українською, англійською та французькою мовами,  причому всі три  тексти  мають однакову силу.

    Підписано в м. Брюссель 21 серпня 2009 року.

  1.  Діяльність Комісії Україна – НАТО

Комісія НАТО-Україна, створена у 1997 р., відповідає за прийняття рішень, розвиток відносин між НАТО і Україною, і управління діяльністю зі співробітництва.

Комісія НАТО-Україна

Комісія НАТО-Україна, є форумом для консультацій між членами НАТО і Україною з питань безпеки, що становлять обопільний інтерес.

Комісія НАТО-Україна була створена відповідно до Хартії про особливе партнерство НАТО-Україна, підписаної главами держав та урядів України та країн НАТО 9 липня 1997 в Мадриді.

Комісія покликана забезпечувати належне застосування положень Хартії, проводити оцінку розвитку відносин між НАТО і Україною, аналізувати і планувати майбутню діяльність, а також давати рекомендації щодо поліпшення або подальшого розвитку співробітництва.

Учасники

В Комісії представлені всі країни-учасниці НАТО і Україна. Цей орган проводить засідання на регулярній основі на рівні послів і військових представників, а також періодичні зустрічі на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони та начальників штабів, і іноді — зустрічі в верхах.

Засідання Комісії НАТО-Україна на вищому рівні організуються Політичним комітетом у форматі Комісії НАТО-Україна, який виконує функцію форуму для обміну думками з питань політики і безпеки, що становлять спільний інтерес, а також відповідає за підготовку та оцінку програм співпраці між НАТО і Україною.

Робота Комісії НАТО-Україна

Комісія НАТО-Україна є форумом для консультацій між країнами-учасницями НАТО та Україною з таких питань безпеки, що становлять спільний інтерес, як ситуація в Афганістані, на Балканах, в Іраку, боротьба проти тероризму, заморожені конфлікти, а також іншим регіональним проблемам.

У грудні 2008 року міністри закордонних справ країн-учасниць НАТО прийняли рішення про подальше зміцнення роботи по лінії Комісії НАТО-Україна шляхом розробки Щорічної національної програми. Така програма, яка буде складена в остаточному варіанті навесні 2009, прийде на зміну щорічних цільових планів, на основі яких проходило співпрацю НАТО-Україна з моменту затвердження Плану дій НАТО-Україна у 2002 р.

Комісія здійснює перегляд діяльності по співробітництву, який здійснюють a по лінії участі України в програмі «Партнерство заради миру», а також у військовій сфері в рамках Військового Комітету та відповідно до щорічних робочими планами України.

Під егідою Комісії НАТО-Україна були створені спільні робочі групи, покликані поглиблювати співпрацю за такими напрямками, як реформа оборони та сектору безпеки, озброєння, економічна безпека, наукові дослідження та захист навколишнього середовища.

  1.  План дій Україна-НАТО 22 листопада 2002. Цілі та принципи.

План дій Україна — НАТО — документ, де визначаються стратегічні цілі і пріоритеті України для досягнення повної інтеграції у євроатлантичні структури безпеки і для створення стратегічних рамок для існуючого і майбутнього співробітництва Україна-НАТО відповідно до Хартії про особливе партнерство, що є основою відносин Україна-НАТО. План дій було розроблено відповідно до рішення Комісії Україна-НАТО з метою поглиблення і розширення відносин Україна-НАТО і оприлюднено 22 листопада 2002 року.

План складається з 5 розділів, що містять спільно погоджені принципи і цілі щодо політики і безпеки, економічних, інформаційних питань, реформи у галузі оборони і безпеки, співробітництва з НАТО, питання ресурсів, захисту інформації, правових питань та механізму імплементації Плану дій.

Вибрані принципи політики України
  1.  Україна продовжуватиме розвиток законодавства, базуючись на загальних принципах демократії та міжнародного права.
  2.  Повна інтеграція у євроатлантичні структури безпеки є пріоритетом і стратегічною метою зовнішньої політики України.
  3.  Інтереси національної безпеки та існуюча міжнародна ситуація вимагають істотного поглиблення відносин між Україною і НАТО.
  4.  Україна зобов'язується привести своє внутрішнє законодавство у відповідність до правил і процедур, прийнятих на євроатлантичному просторі.
  5.  Збройні Сили України мають підняти до значно більш високого рівня свою оборонну інфраструктуру, сили та засоби, щоб відповідати вимогам нової системи колективної безпеки та новим методам ведення військових операцій.
  6.  У контексті проведення воєнної реформи та адаптації до нових загроз особливо важливим є співробітництво України з НАТО у галузі воєнної реформи, військовій галузі.

5. Щорічні цільові плани

З 2003 по 2009 рік Україна щорічно представляла свій Цільовий план для досягнення принципів і цілей, викладених в Плані дій. Плани формувались на основі пропозицій міністерств і відомств і містили конкретні завдання в різних сферах, таких як внутрішньополітичні питання, зовнішня політика, реформування структур безпеки та оборони, інформування громадськості, інформаційна безпека, а також економічні та правові питання. Зобов'язання України згідно з цими документами мали політичний характер.

Про виконання кожного пункту Цільового плану відповідальні міністерства та відомства мали звітувати Кабінету міністрів, МЗС, Національному центру з питань євроатлантичної інтеграції[1]. Останній систематизував і узагальнював матеріали центральних органів виконавчої влади щодо виконання Цільового плану Україна і готував довідки про його виконання[2]. З 2009 року річні цільові плани замінили річні національні програми співробітництва Україна-НАТО

6. Річна національна програма співробітництва Україна — НАТО (РНП) — документ, що є ключовим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки НАТО, що замінив з 2009 року цільовий річний план дій Україна-НАТО. Формат РНП ініційовано рішенням Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ 3 грудня 2008 року та затверджено Указом Президента України 12 травня 2009 року[1]. Президент України затверджує РНП та підготовлений урядом План заходів щодо її виконання. Програма та План містять 5 розділів: політичні та економічні питання, оборонні та військові питання, ресурсні питання, питання безпеки та правові питання.

До реалізації РНП та Плану залучаються центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, неурядові організації. За підсумками виконання РНП сторона НАТО готує оцінку та рекомендації, які враховуються при підготовці РНП на наступний рік.

  1.  РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік від 23 квітня 2015 року № 238/2015   
    1.  http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U238_15.html 

  1.  ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ
    1.  ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ
    2.  РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
    3.  ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
    4.  ПРАВОВІ ПИТАННЯ

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Lektsiya_Ukrayina_-_NATO_1.doc

Lektsiya_Ukrayina_-_NATO_1.doc
Размер: 105 Кб

.

Пожаловаться на материал

Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО 9 липня 1997 року. Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Організацією Північно-Атлантичного договору та Україною від 21 серпня 2009. Діяльність Комісії Україна – НАТО. Робота Комісії НАТО-Україна

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Ценностные ориентации студентов: состояние и тенденции развития

Целью дипломной работы является изучение ценностных ориентаций студентов ИМ НГУЭУ и факторов, влияющих на их формирование.

Контрольная работа по социологии

Сущность понятий «социальные изменения» и «социальное развитие» Эволюционное и революционное развитие общества Глобальная теория развития в современном мире

Политология

Политика: понятие и общественный смысл. Современные течения политической мысли. Власть как явление общественной жизни. Социальные основы политики. Сущность политики государства. Политические элиты. Политическое лидерство. Политическая система: основные институты и их взаимодействие. Государство как политический институт. Партии в политической системе общества. Общественные объединения как институт политической системы. Тоталитарные системы: понятие и характерные признаки. Демократия: теория и реальность. Правовое государство: его сущность и основные признаки. Политическая жизнь общества, культура. Политическое сознание. Гражданское общество и государство. Политический процесс, конфликты, модернизация. Международные отношения как объект политики. Человек и политика. Средства массовой информации (СМИ) и политика.

Розряди прикметника за значенням

Основополагающие категории человеческого бытия: творчество, любовь, счастье, смысл жизни, ценности

Творчество - это деятельность человека, преобразующая природный и социальный мир в соответствии с его целями и потребностями. Любовь – это индивидуально-избирательное чувство..

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok