Методика вивчення та оцінка показників природнього руху

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ПРИРОДНЬОГО РУХУ

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри

Кількість навчальних годин – 2

Актуальність теми: Демографічні показники використовуються в охороні здоров’я для оцінки рівня здоров’я і соціального благополуччя населення, для планування мережі медичних закладів і кадрів.

Мета заняття: вивчивши основні питання теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: основні демографічні процеси, методику їх обліку та аналізу, практичне застосування  в діяльності закладів і органів охорони здоров’я, закономірності формування демографічної ситуації, її особливості в Україні.

ВМІТИ: заповнювати облікові документи для вивчення природного руху населення; обчислити та оцінити  основні демографічні показники.

Матеріали для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки студентів до заняття необхідно повторити етапи статистичного дослідження, відносні величини, аналіз рядів динаміки, методи стандартизації, проробити рекомендовану літературу та матеріали лекцій.

Основні питання теми:

  1.  Предмет і зміст демографії, практичне значення і застосування.
  2.  Статика населення. Переписи населення.
  3.  Динаміка населення. Механічний рух. Природний рух, методика його вивчення.
  4.  Документи, які використовуються для вивчення природного руху населення. Можливості їх застосування.
  5.  Порядок реєстрації народжень в Україні. Сутність понять «живонародження», «мертвонародження», «смерть плода». Методика визначення та оцінка загального та спеціального показників народжуваності.
  6.  Загальна смертність. Порядок реєстрації випадків смерті в Україні. Методика вивчення смертності, визначення загального та спеціального показників, їх значення та оцінка.
  7.  Природний приріст населення.

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент заповнює документацію, яка використовується для обліку народжуваності і смертності. Виконує індивідуальні ситуаційні задачі на обчислення та оцінку показників народжуваності, загальної смертності, природного приросту. Результати оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 101-123.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 94 – 102.
  3.  О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – Тернопіль, Київ, Вінниця, 1997 – с. 63-84.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 66 – 84.
  5.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів  стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 56 – 62, 83, 86 - 95.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: Показники смертності немовлят є індикатором якості обсягу та доступності медичної допомоги і використовуються в охороні здоров’я для оцінки рівня здоров’я і соціального благополуччя населення.

Мета заняття: вивчивши основні питання теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: основні показники смертності немовлят, методику їх обліку та аналізу, практичне застосування  в діяльності закладів і органів охорони здоров’я.

ВМІТИ: заповнити облікові документи про малюкову смерть; обчислити та оцінити  показники загальної, неонатальної, постнеонатальної  смертності немовлят

Матеріали для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки студентів до заняття необхідно повторити етапи статистичного дослідження, відносні величини, аналіз рядів динаміки, методи стандартизації, природній рух населення, проробити рекомендовану літературу та матеріали лекцій.

Основні питання теми:

  1.  Порядок реєстрації смертності немовлят (малюкової). Методика визначення показників загальної, неонатальної, постнеонатальної  смертності немовлят.
  2.  Оцінка співвідношення цих показників, типи смертності немовлят: А. В. С. Перинатальна смертність.
  3.  Малюкова смертність хлопчиків і дівчаток, сезонні особливості смертності немовлят. Провідні причини малюкової смертності в різні вікові періоди першого року життя.
  4.  Основні групи чинників, що впливають на формування рівнів малюкової смертності (біологічні, екологічні, медико-організаційні, спосіб життя).
  5.  Методика експертної оцінки смертності немовлят.  

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент заповнює документацію, яка використовується для обліку народжуваності і смертності. Виконує індивідуальні ситуаційні задачі на обчислення та оцінку показників народжуваності, загальної смертності, природного приросту, а також загального та спеціальних показників смертності немовлят. Результати оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 123-132.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 94 – 102.
  3.  О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – Тернопіль, Київ, Вінниця, 1997 – с. 63-84.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 66 – 84.
  5.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів  стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 56 – 62, 83, 86 - 95.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри.

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: Рівень та структура захворюваності є найважливішими показниками здоров’я населення, а отже критеріями ефективності діяльності системи охорони здоров’я. 

Мета заняття:  вивчивши матеріал даної теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: методи вивчення захворюваності, їх порівняльну оцінку, методику вивчення та показники загальної  захворюваності.

ВМІТИ: заповнити облікові документи, що використовуються для реєстрації загальної захворюваності, обчислити та проаналізувати показники різних видів захворюваності.   

Матеріал для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки студентів до заняття необхідно повторити етапи статистичного дослідження, відносні і середні величини, аналіз рядів динаміки, проробити рекомендовану літературу та матеріали лекцій.

Основні питання теми:

  1.  Поняття про захворюваність, мета її вивчення. Медико-соціальне значення захворюваності як провідної причини тимчасової та стійкої втрати працездатності, смертності.
  2.  Вплив захворюваності на потреби забезпечення населення медичною допомогою, на здоров’я майбутніх поколінь.
  3.  Економічні витрати, пов’язані із захворюваністю, в т.ч. з соціально значущими та небезпечними хворобами.
  4.  Методи вивчення захворюваності, можливості застосування окремих методів, їх переваги та недоліки.
  5.  Застосування методів епідеміологічних досліджень при вивчення неінфекційних захворювань.
  6.  Фактори, що впливають на повноту даних про захворюваність в залежності від методів її вивчення.
  7.  Міжнародна статистична класифікація хвороб, травм і причин смерті, принципи її побудови та значення.
  8.  Види захворюваності, які вивчаються в Україні.
  9.  Розбіжності захворюваності міського та сільського населення, різних вікових і статевих груп.
  10.  Вивчення захворюваності за даними звертань по медичну допомогу.
  11.  Вивчення загальної захворюваності: одиниця спостереження, облікові документи, правила їх заповнення. Методика визначення показників первинної захворюваності та поширеності захворювань, їх оцінка, регіональні особливості.
  12.  Динаміка показників загальної захворюваності.

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент заповнює документацію, яка використовується для обліку загальної захворюваності; виконує індивідуальні ситуаційні задачі на обчислення та оцінку показників первинної і загальної захворюваності. Результати самостійної роботи оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 133-141.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 103 – 115.
  3.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів  стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 63 - 69
  4.  О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – Тернопіль, Київ, Вінниця, 1997 – с. 46-63.
  5.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 85 – 116.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

Методика вивчення ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ захворюваності, ІНФЕКЦІЙНОЇ, ВАЖЛИВОЇ НЕЕПІДЕМІЧНОЇ, З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ, госпіталізованої

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри.

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: Рівень та структура захворюваності є найважливішими показниками здоров’я населення, а отже критеріями ефективності діяльності системи охорони здоров’я. 

Мета заняття:  вивчивши матеріал даної теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: методи вивчення захворюваності, їх порівняльну оцінку, методику вивчення та показники окремих видів захворюваності.

ВМІТИ: заповнити облікові документи, що використовуються для реєстрації різних видів захворюваності, обчислити та проаналізувати показники різних видів захворюваності.   

Матеріал для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки студентів до заняття необхідно повторити етапи статистичного дослідження, відносні і середні величини, аналіз рядів динаміки, проробити рекомендовану літературу та матеріали лекцій.

Основні питання теми:

  1.  Порівняльна оцінка методів вивчення захворюваності в країнах з різними системами охорони здоров'я.
  2.  Джерела інформації для вивчення окремих видів захворюваності.
  3.  Можливості вивчення окремих видів захворюваності в різних країнах, тенденції динаміки показників захворюваності, вікові та статеві особливості в регіонах світу, в країнах з різним економічним розвитком, кліматично-природними умовами.
  4.  Хвороби системи кровообігу, онкологічні, нервово-психічні захворювання, цукровий діабет, туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, травматизм, алкоголізм, наркоманії та токсикоманії як медико-соціальні проблеми. Провідні чинники, що впливають на ці захворювання. Динаміка основних показників.
  5.  Значення комплексного підходу щодо зниження окремих видів захворюваності: Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації на 2002-2011 рр.»  (2002 р.).
  6.  Особливості обліку інфекційної, важливої неепідемічної, госпіталізованої. Облікові документи, правила їх заповнення.
  7.  Методика визначення показників вказаних видів захворюваності, їх оцінка, регіональні особливості.
  8.  Динаміка показників інфекційної, важливої неепідемічної, госпіталізованої захворюваності.

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент заповнює документацію, яка використовується для обліку різних видів захворюваності; виконує індивідуальні ситуаційні задачі на обчислення та оцінку показників первинної і загальної захворюваності, а також захворюваності з тимчасової втратою працездатності. Результати самостійної роботи оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 141 - 155.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 103 – 115.
  3.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів  стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 63 - 69.
  4.  О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – Тернопіль, Київ, Вінниця, 1997 – с. 84-100.
  5.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 85 – 116.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

ОРГАНІЗАЦІЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (ШМД). ЗМІСТ РОБОТИ СТАНЦІЙ ШМД, ОБЛІК І АНАЛІЗ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри.

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: Робота ШМД є однією з найбільш вагомих складових частин системи охорони здоров’я в забезпеченні допомогою населення на догоспітальному етапі, а отже критерієм ефективності її діяльності. 

Мета заняття: вивчивши матеріал даної теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: організацію та зміст роботи закладів швидкої медичної допомоги (ШМД);

ВМІТИ: заповнити облікові документи, що використовуються для реєстрації роботи, обчислити та проаналізувати показники діяльності  закладів ШМД.   

Матеріал для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки студентів до заняття необхідно повторити етапи статистичного дослідження, відносні і середні величини, аналіз рядів динаміки, проробити рекомендовану літературу та матеріали лекцій.

Основні питання теми:

  1.  Значення служби швидкої медичної допомоги (ШМД), її заклади. Завдання станції (відділення) швидкої медичної допомоги (ШМД) та її функції.
  2.  Співпраця служби ШМД зі структурами Міністерства надзвичайних ситуацій.
  3.  Структура станцій ШМД великого міста, види виїзних бригад, їх склад, функції.
  4.  Організація ШМД у сільській місцевості.
  5.  Взаємодія служби ШМД з різними медичними закладами.
  6.  Облікові документи станцій ШМД, визначення та аналіз показників їх діяльності

Самостійна робота на занятті:

Кожен студент заповнює документацію, яка використовується для обліку роботи ШМД; виконує індивідуальні ситуаційні задачі на обчислення та оцінку показників діяльності ШМД. Результати самостійної роботи оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 350 - 367.
  2.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 1997. – С. 68 - 94.
  3.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 85 – 116.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ/загальної практики

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри.

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: Реформування охорони здоров’я в Україні в умовах адаптації галузі до нових економічних відносин передбачає насамперед визначення місця та ролі сімейного лікаря/загальної практики.

Мета заняття: вивчивши матеріал даної теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: принципи, організацію та перспективи розвитку лікувально-профілактичної допомоги міському населенню, її етапність та спеціалізацію; завдання, функції дільничного (“сімейного”) лікаря; диспансерний метод.

ВМІТИ: заповнити облікову документацію поліклініки; розрахувати та оцінити показники діяльності поліклініки, її окремих відділень та лікарів.

Матеріали для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

Для самостійної підготовки до заняття необхідно проробити рекомендовану літературу і матеріали лекцій.

Основні питання теми:

  1.  Роль сімейного лікаря (загальної практики) в забезпеченні медичних потреб населення.
  2.  Моделі роботи сімейного лікаря, їх сутність, проблеми вибору конкретних моделей.
  3.  Організаційні моделі переходу від дільнично-територіальної системи медичного забезпечення населення до сімейної медицини, можливості та доцільність різних моделей.
  4.  Проблеми та перспективи розвитку сімейної медицини в Україні.
  5.  Організація роботи сімейного лікаря за умови її здійснення на основі різних моделей.
  6.  Функції та зміст роботи сімейного лікаря стосовно профілактичних, діагностичних, лікувальних заходів, вирішення медико-соціальних проблем родини.
  7.  Організація співпраці сімейних лікарів із парамедичною службою та соціальними працівниками.
  8.  Основна облікова документація закладів, які працюють на засадах сімейної медицини.
  9.  Визначення та оцінка показників діяльності сімейних лікарів.

Самостійна робота на занятті:

Студенти отримують індивідуальне завдання, обчислюють показники діяльності сімейного лікаря/загальної практики та аналізують їх,  роблять висновки. Результати самостійної роботи оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 293-310
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 116 – 129.
  3.  О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – Тернопіль, Київ, Вінниця, 1997 – с. 123-131.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С.121 – 147, 167 –171, 182 – 194, 225 - 235.
  5.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів  стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 96 - 110, 132 - 146.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

Організація ТА ЗМІСТ роботи АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ РІЗНИХ РІВНІВ, облік і аналіз їх діяльності

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри.

Кількість навчальних годин - 4

Актуальність теми: Амбулаторно-поліклінічна допомога має пріоритетне значення в медичному обслуговуванні населення як найбільш масова і загальнодоступна, а амбулаторно-поліклінічні заклади є провідною ланкою в системі організації первинної медико-санітарної допомоги, зокрема в умовах переходу до сімейної медицини.

Мета заняття: вивчивши матеріал даної теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: принципи, організацію та перспективи розвитку лікувально-профілактичної допомоги населенню, її етапність та спеціалізацію; завдання, функції, організаційну структуру поліклініки; функції дільничного  лікаря; диспансерний метод;

ВМІТИ: заповнити облікову документацію поліклініки; розрахувати та оцінити показники діяльності поліклініки, її окремих відділень та лікарів.

Матеріали для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

Для самостійної підготовки до заняття необхідно проробити рекомендовану літературу і матеріали лекцій.

Основні питання теми:

  1.  Завдання та розділи роботи поліклініки, її структурні підрозділи. Штатні нормативи.
  2.  Функції основних підрозділів.
  3.  Організація та зміст роботи дільничного терапевта, завідувача відділення (кабінету).
  4.  Завдання та сутність диспансерного методу, відбір контингентів для диспансерного спостереження.
  5.  Види профілактичних оглядів, їх організація.
  6.  Етапи диспансеризації.
  7.  Основна документація, яка застосовується для обліку роботи підрозділів поліклініки, зміст і порядок її заповнення:
  8.  Методика обчислення та аналіз показників діяльності поліклініки за даними звіту лікувально-профілактичного закладу (ф. № 20), звіту про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу (ф. № 12).
  9.  Розробка заходів удосконалення діяльності амбулаторій і поліклінік.

Самостійна робота на занятті:

Студенти отримують індивідуальне завдання, обчислюють показники діяльності поліклініки та аналізують їх, роблять висновки. Результати самостійної роботи оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 236 – 279, 293 – 309, 342 – 367, 458 - 465.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 116 – 129.
  3.  О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – Тернопіль, Київ, Вінниця, 1997 – с. 123-135.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С.121 – 147, 167 –171, 182 – 194, 225 - 235.
  5.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 96 - 110, 132 - 146.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

Організація та зміст роботи стаціонарІВ різних рівнів, облік і аналіз їх діяльності

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: стаціонарна допомога є однією з найбільш високовартісних серед інших видів медичної допомоги, тому кожен лікар повинен знати не тільки принципи організації та оцінки діяльності стаціонарної служби, а й важливість раціоналізації використання ліжкового фонду.

Мета заняття: В результаті засвоєння матеріалу кожен студент повинен:

ЗНАТИ: організацію та перспективи розвитку стаціонарної допомоги, заходи по раціональному використанню ліжкового фонду, структуру, функції, показники та оцінку роботи стаціонару.

ВМІТИ: розрахувати та оцінити показники діяльності стаціонару.

Матеріал для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки до заняття необхідно вивчити матеріал за рекомендованою літературою і текстом лекції.

Основні питання теми:

  1.  Завдання стаціонарів.
  2.  Структурні підрозділи стаціонару та їх функції.
  3.  Порядок направлення хворих до стаціонару.
  4.  Зміст і організація роботи лікаря-ординатора та завідувача відділення.
  5.  Чинники, що впливають на раціональне використання ліжкового фонду та ефективність роботи стаціонару.
  6.  Основна  документація, яка застосовується для обліку роботи стаціонару, зміст і порядок її заповнення.
  7.  Методика обчислення та аналіз показників діяльності стаціонару за даними звіту лікувально-профілактичного закладу (ф. № 20).
  8.  Розробка заходів щодо покращання діяльності стаціонарів.

Самостійна робота на занятті:

Вивчивши основну документацію стаціонару, кожен студент отримує індивідуальне завдання на обчислення та оцінку основних показників використання ліжкового фонду, робить висновки, оформляє протокол.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 279 – 293, 458 - 465.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 130 – 140.
  3.  О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – Тернопіль, Київ, Вінниця, 1997 – с. 131-139.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 148 – 154, 225 – 235.

Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. –  С. 167 - 174.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

Організація та зміст роботи стаціонарозамінних закладів

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: Стаціонарна допомога поглинає значну частину коштів, виділених на фінансування охорони здоров’я, що і зумовлює необхідність розроблення та запровадження заходів щодо раціонального використання ліжкового фонду та створення стаціонарозамінних закладів.

Мета заняття: в результаті вивчення матеріалу теми студент повинен:

ЗНАТИ: організацію та перспективи розвитку стаціонарозамінних закладів, заходи по раціональному використанню ліжкового фонду, структуру, функції, показники та оцінку роботи стаціонарозамінних закладів.

ВМІТИ: розрахувати та оцінити показники діяльності стаціонарозамінних закладів.

Матеріали для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

Для самостійної підготовки до заняття необхідно проробити рекомендовану літературу і матеріал лекції, а також повторити організацію статистичного дослідженн4я, відносні та середні величини.

Основні питання теми:

  1.  Види стаціонарозамінних закладів.
  2.  Завдання, структура денного стаціонару.
  3.  Функції денного стаціонару та стаціонару вдома.
  4.  Порядок направлення хворих до денного стаціонару та стаціонару вдома.
  5.  Основна облікова докуметація денного стаціонару та стаціонару вдома, порядок її заповнення.
  6.  Методика обчислення та аналіз показників діяльності денного стаціонару та стаціонару вдома.

Самостійна робота на занятті:

Студенти отримують основні звітні документи лікувально-профілактичних закладів, знайомляться з їх структурою, правилами реєстрації статистичної інформації, методикою обчислення та аналізу основних показників діяльності амбулаторно-поліклінічних, стаціонарних, лікувально-допоміжних та діагностичних підрозділів лікувально-профілактичних закладів. Результати роботи оформляють протоколом.

Література: 

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 279 – 293, 458 – 465
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 124 – 126, 137 – 138.
  3.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів стоматологічного факультету) / За ред. Н.І.Кольцової, О.З.Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 144 – 146, 172 - 174.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю.В.Вороненка. – Київ, 1997. – С. 168 - 178.
  5.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 225 – 235.
  6.  О.М. Голяченко, А.М. Сердюк, О.О. Приходський. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – Тернопіль, Київ, Вінниця, 1997 – с. 131-139.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

ОРганізація роботи лікувально-профілактичних закладів на різних етапах  медичного забезпечення сільського населення

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: проблеми охорони здоров’я сільського населення постійно є в центрі уваги органів охорони здоров’я.  Позитивне вирішення цих проблем може бути здійснене при умові відповідного матеріально-технічного забезпечення та високого рівня практичної підготовки лікарів, які будуть працювати в сільській місцевості.

Мета заняття: вивчивши основний матеріал теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: особливості організації медичної допомоги сільському населенню, зміст роботи сільської лікарської дільниці, центральної, районної та обласної лікарні.

ВМІТИ: розрахувати та оцінити показники діяльності сільської лікарської амбулаторії, дільничної лікарні, центральної районної та районної лікарень, розрахувати та оцінити показники обсягу, якості та ефективності діяльності обласної лікарні по основних напрямках.

Матеріали для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки до заняття необхідно проробити рекомендовану літературу і матеріал лекції.

Основні питання теми:

  1.  Особливості медичного забезпечення сільського населення. Етапи надання медичної допомоги сільському населенню. Сутність етапності.
  2.  Вплив природних і соціально-економічних умов, стану демографічних процесів, захворюваності та інвалідності на організацію лікувально-профілактичної допомоги.
  3.  Проблема укомплектованості медичними працівниками закладів сільської лікарської дільниці.
  4.  Лікувально-профілактичні заклади різних етапів медичної допомоги та їх завдання.
  5.  Організація амбулаторної та стаціонарної допомоги жителям, що мешкають на сільських  дільницях.
  6.  Сутність організаційно-методичної  та інформаційно-аналітичної роботи  районних і обласних лікарень.
  7.  Особливості швидкої медичної допомоги сільському населенню.
  8.  Функції та структура закладів сільської лікарської дільниці.
  9.  Можливі варіанти формування мережі закладів сільської лікарської дільниці.
  10.  Особливості структури центральної районної лікарні (ЦРЛ) та її завдання.
  11.  Організація спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню в ЦРЛ.
  12.  Завдання обласної лікарні, особливості її структури та діяльності поліклініки та стаціонару.
  13.  Визначення доцільності розташування відповідних закладів охорони здоров’я різних етапів.
  14.  Визначення та оцінка показників здоров’я сільського населення та діяльності медичних закладів різних етапів.

Самостійна робота на занятті:

Студенти отримують індивідуальне завдання, обчислюють показники діяльності сільської лікарської амбулаторії, дільничної лікарні, центральної районної та обласної лікарні по основних напрямках  її діяльності. Результати самостійної роботи оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 310 - 332.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 141 – 150.
  3.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 1997. – С. 121 – 130.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 155 – 166.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

ОРганізація медико-соціального забезпечення населення літнього віку

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: соціальний феномен постаріння населення призводить до змін в суспільному здоров’ї і викликає необхідність в особливих підходах до організації медичного та соціального обслуговування літніх людей.

Навчальні цілі: вивчивши матеріал даної теми, кожен студент повинен:

ЗНАТИ: особливості стану здоров’я та організації медичного і соціального обслуговування літніх людей.

ВМІТИ: обчислити та оцінити загальні і спеціальні показники здоров’я людей похилого і старечого віку, показники ефективності їх медичного та соціального обслуговування.

Матеріали для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки до заняття необхідно проробити рекомендовану літературу і матеріал лекції.

Основні питання теми:

  1.  Медико-соціальне значення постаріння населення.
  2.  Вплив постаріння населення на демографічне навантаження, на захворюваність населення та потребу в медичному забезпеченні.
  3.  Особливості стану здоров’я людей літнього віку, спеціальні показники їх здоров’я.
  4.  Методика визначення та оцінка показників здоров’я людей літнього віку.
  5.  Система організації геріатричної допомоги в Україні (амбулаторно-поліклінічна, стаціонарні, стаціонарозамінюючі заклади). Завдання та перспективи її розвитку.
  6.  Взаємодія закладів геріатричної допомоги зі структурами сімейної медицини.

Самостійна робота на занятті:

Студенти отримують індивідуальне завдання, обчислюють спеціальні показники, які характеризують рівень здоров’я людей літнього віку. Результати самостійної роботи оформляються протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 368-381.
  2.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 1997. – С. 121 – 130.
  3.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 155 – 166.
  4.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів  стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 151 - 159.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

Організація та зміст роботи пологових будинків, облік і аналіз їх діяльності

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: Від стану здоров’я жінок та дітей залежить безперервність та повноцінність репродукції населення. Тому ця проблема є не тільки медичною, а й соціальною і спричинює необхідність створення та реалізації в державі цілісної системи охорони материнства і дитинства (ОХМД).

Мета заняття: в результаті засвоєння матеріалу студент повинен:

ЗНАТИ: основні завдання, елементи та етапи системи ОХМД, особливості, структуру і функції підрозділів та медперсоналу акушерсько-гінекологічної служби.

ВМІТИ: оформлювати основні документи, обчислювати та аналізувати показники діяльності жіночої консультації та стаціонару пологового будинку.

Матеріал для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки до заняття необхідно повторити метод реєстрації народжуваності та вивчити матеріал за рекомендованою літературою і текстом лекції.

Основні питання теми:

  1.  Завдання та зміст роботи жіночої консультації, її структурні підрозділи. Функції різних медичних закладів стосовно антенатальної охорони плода.
  2.  Експертна оцінка організаційних елементів медичного забезпечення вагітних і жінок при гінекологічних захворюваннях.
  3.  Завдання, зміст роботи стаціонару пологового будинку, особливості його структури,  взаємодія з жіночими консультаціями, дитячими поліклініками, будинками дитини.
  4.  Основна облікова документація пологового будинку. Зміст і порядок її заповнення, можливості використання.
  5.  Методика обчислення та аналіз показників роботи пологового будинку за звітом про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям (ф. № 21).
  6.  Розробка заходів щодо покращання діяльності пологового будинку.

Самостійна робота на занятті:

Студенти отримують індивідуальні завдання. На підставі стандарту проводять експертну оцінку динамічного спостереження вагітної, роділлі та породіллі. Використовуючи звітну документацію (ф.12, 20, 21), розраховують та аналізують показники діяльності акушерсько-гінекологічного об’єднання. Результати роботи оформляють протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 410 – 430, 458 - 465.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 151 – 162.
  3.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 1997. –  С. 138 – 149, 168 - 178.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 195 – 207, 225 – 235.
  5.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів  стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 175 - 179.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я на тему:

Організація та зміст роботи дитячих лікувально-профілактичних закладів, облік і аналіз їх діяльності

Місце проведення заняття – навчальні класи кафедри

Кількість навчальних годин - 2

Актуальність теми: Від стану здоров’я жінок та дітей залежить безперервність та повноцінність репродукції населення. Тому ця проблема є не тільки медичною, а й соціальною і спричинює необхідність створення та реалізації в державі цілісної системи охорони материнства і дитинства (ОХМД).

Мета заняття: в результаті засвоєння матеріалу студент повинен:

ЗНАТИ: особливості, структуру і функції підрозділів та медперсоналу педіатричної служби.

ВМІТИ: оформлювати основні документи, обчислювати та аналізувати показники діяльності дитячої поліклініки та стаціонару дитячої лікарні.

Матеріал для самостійної доаудиторної підготовки студентів:

З метою самостійної підготовки до заняття необхідно вивчити матеріал за рекомендованою літературою і текстом лекції.

Основні питання теми:

  1.  Завдання та зміст роботи дитячої поліклініки, її структурні підрозділи.
  2.  Профілактична та протиепідемічна робота дитячої поліклініки.
  3.  Зміст і організація роботи дільничного педіатра.
  4.  Сутність диспансерного спостереження за здоров’ям дітей, експертна оцінка його повноти.
  5.  Організація спеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги дітям.
  6.  Організація медичної допомоги в дошкільних закладах, школах.
  7.  Основна облікова документація дитячої лікарні, зміст і порядок її заповнення, можливості використання.
  8.  Методика обчислення та аналіз показників роботи дитячої лікарні за даними звіту про медичну допомогу дітям (ф. № 31–здоров).
  9.  Розробка заходів удосконалення діяльності дитячих лікарень.

Самостійна робота на занятті:

Студенти отримують індивідуальні завдання. На підставі стандарту проводять експертну оцінку патронажу дитини. Використовуючи звітну документацію (ф.12, 20, 31), розраховують та аналізують показники діяльності різних підрозділів педіатричної служби. Результати роботи оформляють протоколом.

Література:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю. В., Москаленка В. Ф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 430 – 465.
  2.  Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 163 – 173.
  3.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 1997. – С. 149 – 162, 168 – 178.
  4.  Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – С. 208 – 235.
  5.  Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів стоматологічного факультету) / За ред. Н. І. Кольцової, О. З. Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 179 - 192.

Перелік питань для модульного контролю з соціальної медицини та організації охорони здоров’я «Статистика здоров'я. Організація медичного забезпечення населення на сучасних його рівнях»

Блок І:

  1.  Соціальна медицина та організація охорони здоровя. Зміст і місце дисципліни.
  2.  Історія виникнення та розвитку, видатні діячі соціальної медицини і організації охорони здоров’я в світі (Дж.Граунт, В.Петті, Б.Рамаціні, Дж.Саймон, Й-П.Франк, А.Гротьян).  
  3.  Розвиток соціальної медицини в працях українських вчених ХХ століття: О.Корчака-Чепурківського, І.Л.Данилевського, М.І.Тезякова, С.М.Ігумнова, М.Гуревича, Л.Громашевського, С.Кагана, М.Донича, Є.Озаркевича, А.А. Гарагашьяна).
  4.  Поняття про індивідуальне і суспільне здоровя, критерії їх оцінки. Показники здоровя населення та окремих його груп.
  5.  Чинники,  що впливають на здоровя населення. Фактори, показники та групи ризику.
  6.  Предмет і зміст демографії. Значення демографічних даних для управління здоровям населення та охороною здоровя.
  7.  Переписи населення, методика їх проведення та аналізу отриманих даних. Зміни чисельності та складу населення України за даними ряду переписів.
  8.  Народжуваність. Методика  вивчення, показники. Динаміка народжуваності в Україні. Чинники, що впливають на рівень народжуваності.
  9.  Загальна смертність. Методика обчислення. Причини смертності. Динаміка і особливості рівня та структури смертності в різних вікових і статевих групах населення України.
  10.  Смертність немовлят, методика обчислення та аналізу загального і спеціальних показників, провідні причини, чинники, які впливають на смертність немовлят.
  11.  Мертвонароджуваність. Перинатальна смертність, методика визначення та оцінки показників.
  12.  Поняття про середню очікувану тривалість життя, глобальний тягар хвороб. Їх рівні в Україні та інших країнах світу.
  13.  Методика вивчення захворюваності.  Переваги та можливості різних методів. Фактори та умови, які впливають на повноту даних про захворюваність.
  14.  Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, принципи її побудови та значення, практичне використання. Поняття про спеціальні номенклатури захворювань.
  15.  Тенденції, вікові та статеві особливості окремих видів захворюваності в регіонах світу, в країнах з різним економічним розвитком. Медико-соціальні аспекти соціально небезпечних та соціально важливих захворювань.
  16.  Загальна захворюваність (за даними звертань), методика вивчення, облікові документи, показники. Динаміка показників загальної захворюваності в Україні, її провідні причини.
  17.  Захворюваність на гострі інфекційні хвороби, методика вивчення, облікові документи, показники, їх аналіз. Тенденції та особливості цього виду захворюваності в різних країнах світу та в Україні.
  18.  Захворюваність на важливі неепідемічні хвороби, значення, методика вивчення та аналізу. Динаміка показників первинної захворюваності та поширеності цих хвороб.
  19.  Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, її соціально-економічне значення, методика вивчення, облікові документи, показники. Медико-соціальне значення груп осіб, що хворіють довго і часто.
  20.  Госпіталізована захворюваність, її значення. Методика вивчення, облікові документи, показники.
  21.  Інвалідність населення. Значення. Методика вивчення і аналізу. Основні причини інвалідності, її регіональні особливості в Україні.
  22.  Основні показники фізичного розвитку, методика  їх визначення та використання для оцінки здоров’я населення.

Блок ІІ:

  1.  Основні принципи організації і види лікувально-профілактичної допомоги.
  2.  Організація первинної лікувально-профілактичної допомоги населенню, її зміст. Заклади, їх структура, управління, функції, аналіз діяльності.
  3.  Організація вторинної лікувально-профілактичної допомоги населенню, її зміст. Заклади, їх структура, управління, функції, аналіз діяльності.
  4.  Організація третинної лікувально-профілактичної допомоги населенню, її зміст. Заклади, їх структура, управління, функції, аналіз діяльності.
  5.  Організація лікувально-профілактичної допомоги міському населенню. Основні лікувально-профілактичні заклади, їх структура, управління.
  6.  Значення поліклініки в системі медичної допомоги населенню. Її завдання, функції, структура, методика аналізу діяльності. Сучасні погляди на розвиток поліклініки.
  7.  Зміст, організація, документація та аналіз роботи дільничних лікарів (сімейних, загальної практики).
  8.  Завдання сімейного лікаря за визначенням експертів ВООЗ. Характеристика існуючих організаційних моделей роботи сімейних лікарів.
  9.  Профілактична роботи поліклініки. Диспансерний метод, його суть, етапи, методика оцінки обсягу, якості і ефективності.
  10.  Відділення профілактики міської поліклініки, його значення, зміст роботи, структура, показники діяльності.
  11.  Протиепідемічна робота поліклініки. Роль кабінету інфекційних захворювань. Зв’язок із СЕС.
  12.  Основна обліково-оперативна і звітна документація поліклініки. Показники, що характеризують діяльність поліклініки, методика їх аналізу.
  13.  Організація стаціонарної допомоги населенню. Типи стаціонарів, їх функції, структура, управління.
  14.  Стаціонар багатопрофільної лікарні, його функції та структура. Організація госпіталізації хворих. Приймальне відділення стаціонару, зміст роботи.
  15.  Структура і організація роботи відділення стаціонару (терапевтичного, хірургічного тощо).
  16.  Зміст та оцінка роботи завідувача відділенням стаціонару, лікаря-ординатора.
  17.  Основна обліково-оперативна і звітна документація стаціонару. Показники, що характеризують діяльність стаціонару, їх аналіз.
  18.  Заходи щодо раціонального використання ліжкового фонду. Значення наступності між позалікарняними закладами та стаціонаром.
  19.  Значення стаціонарозамінної допомоги, її організаційні форми, функції та структура.
  20.  Організація служби швидкої медичної допомоги (ШМД), її заклади.
  21.  Характеристика форм організації швидкої медичної допомоги в Україні і в світі.
  22.  Станція швидкої медичної допомоги, основні завдання та функції ШМД. Лікарня швидкої медичної допомоги. Структура, штати, завдання та основні функції.

Блок ІІІ:

  1.  Особливості медичного забезпечення сільського населення; чинники, що на нього впливають. Етапність надання медичної допомоги. Заклади, що належать до кожного етапу.
  2.  Сільська лікарська дільниця, її функції, структура. Завдання, перспективи подальшого розвитку. Обсяг медичної допомоги на цьому етапі.
  3.  Фельдшерсько-акушерський пункт, функції, обсяг медичної допомоги, структура, аналіз роботи.
  4.  Сільська лікарська амбулаторія,  функції, обсяг медичної допомоги, структура, штати, аналіз роботи.
  5.  Сільська дільнична лікарня, категорії, функції, обсяг медичної допомоги, структура, аналіз роботи.
  6.  Центральна районна лікарня (ЦРЛ). Основні напрямки діяльності, структура, обсяг і особливості надання поліклінічної та стаціонарної допомоги населенню району.
  7.  Обласна лікарня. Основні напрямки діяльності, структура, обсяг і особливості надання поліклінічної та стаціонарної допомоги населенню області.
  8.  Організаційно-методична робота лікувально-профілактичних закладів. Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики області.
  9.  Зміст і організація роботи головних спеціалістів області, міста, району.
  10.  Поняття геронтології, геріатрії. Перспективи розвитку медичного обслуговування літніх людей у світі та Україні.
  11.  Оцінка стану здоров’я літніх людей, її особливості. Основні тенденції організації геріатричної допомоги в світі та Україні.
  12.  Лікувально-профілактичні заклади (підрозділи) та інші заклади, що надають медико-соціальну допомогу літнім людям в Україні.
  13.  Система охорони материнства і дитинства, її законодавче обґрунтування, принципи, етапи, структура. Провідні заклади.
  14.  Організація акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам міської та сільської місцевості. Заклади, які надають акушерсько-гінекологічну допомогу на різних етапах.
  15.  Жіноча консультація, функції, структура, документація, показники та аналіз діяльності.
  16.  Організація диспансерного спостереження за вагітними та породіллями в Україні.
  17.  Пологовий будинок, його функції, структура, документація, показники та аналіз діяльності.
  18.  Організація лікувально-профілактичної допомоги дітям, основні типи закладів, їх особливості.
  19.  Дитяча поліклініка, функції, структура, документація, показники та аналіз діяльності.
  20.  Профілактична та протиепідемічна робота дитячої поліклініки. Зміст роботи кабінету (відділення) здорової дитини та кабінету щеплень.
  21.  Завдання, зміст роботи та аналіз діяльності дільничного педіатра. Основні обов’язки дільничної медичної сестри.
  22.  Дитяча лікарня, функції, структура, документація, показники та аналіз діяльності. Особливості організації роботи приймального відділення.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

metodychni_vkazivky_studentam.doc

metodychni_vkazivky_studentam.doc
Размер: 185.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з соціальної медицини і організації охорони здоров’я

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Латынь в эпоху Возрождения

Реферат. Латинский язык. Национальные языки. Грани латинского языка в эпоху Возрождения. Гуманисты. Собиратели классической латыни. Латынь в науке.

Страхування і страховий ринок. Лекція

Економічна суть і значення страхування. Форми і види страхування. Особливості страхового ринку України.

Классификация теплогенерирующих устройств

Преобразование различных видов энергии в теплоту (тепловую энергию) осуществляется в теплогенерирующих устройствах, которые являются основными элементами конструкции тепловых аппаратов.

Определить величину неизвестного сопротивления

Задача. Решение. При включении в двухпроводную сеть показание вольтметра стало 125В. Когда последовательно с вольтметром включили неизвестное сопротивление, вольтметр показал 120В.

Экономика труда Методические указания по выполнению самостоятельной работы

Менеджмент. ( Экономика) задания по экономике труда

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok