Методичні вказівкипо виконанню методичної частини дипломних робіт для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ  УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Кафедра педагогіки і методики професійного навчання

Бєлова О.К., Брюханова Н.О.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИПО ВИКОНАННЮ МЕТОДИЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

Для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

ЕУОТ–ПМПН

Харків, 2010

МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ

УкРАїНСьКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ І МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Бєлова О.К., Брюханова Н.О

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИпо ВИКОНАННю МЕТОДИЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

Для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

        

Затверджено Науково-методичною радою Української інженерно-педагогічної академіїПротокол № 4 від 22. 12.2010р.

Харків, 2010 р.

УДК 378.147 (075.5)

Бєлова О.К., Брюханова Н.О. Методичні вказівки по виконанню методичної частини дипломних робіт. – Харків: УІПА, 2010. – 56 с.

 

Під редакцією д-ра пед. наук., проф. О. Е. Коваленко

Рецензент:доц. Чепурко І.П.

Питання методики професійного навчання – обов’язкова складова дипломних робіт студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Вони мають проектувальний характер і вирішують проблему кадрового забезпечення технічного об’єкту.

У цьому виданні пропонується дев’ять варіантів методичної частини дипломних робіт і докладні рекомендації щодо їхнього виконання студентами-дипломниками.

 

© Бєлова О.К., Брюханова Н.О.

УІПА, 2010 р.

ЗМІСТ

стор.Вступ51.Тематика і структура методичної частини дипломних проектів (робіт) та вимоги до їхнього оформлення………….............................62.Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 1: Дидактичний проект підготовки «...кого?...» з теми «...» дисципліни «....»………………………………………………………………………83.Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 2: Дидактичний проект викладання теми «...», що вивчається у процесі підвищення кваліфікації керівного, інженерного або робітничого складу підприємства................................................................................134.Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 3: Методичні вказівки до лабораторної роботи «...» з дисципліни для «...кого?...» спеціальності «...»..............................................................185.Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 4: Методичні вказівки до проведення практичної роботи на тему «...» з дисципліни «...» для «...кого?...»..............................................................246.Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 5: Методичні вказівки до проведення семінару на тему «...» з дисципліни «...» для студентів спеціальності «...»...............................307.Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 6: «Дидактичний проект доповіді на тему «...» на науковій конференції (склад учасників) з питань «...»..............................................................418.Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 7: Дидактичний проект консультативного заняття з дисципліни або теми «...» дисципліни «...» для «...кого?...»...........................................449.Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 8: Дидактичний проект факультативного заняття з теми «...» дисципліни «...» для «...кого?...»..............................................................4710Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 9: Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічного завдання «...» з дисципліни «...» для студентів спеціальності «...»….....5111Показники і критерії оцінки методичної частини дипломних робіт...........................................................................................................54Література...................................................................................................56

ВСТУП

Повний цикл навчання студента магістратури з інженерно-педагогічних спеціальностей в академії закінчується підготовкою і захистом дипломної роботи науково-дослідного характеру, спеціальною частиною якої є методична частина.

Основною метою методичної частини дипломної роботи є впровадження результатів проведеного галузевого дослідження у навчальний процес професійно-технічного або вищого навчального закладу, процес професійної базової чи післядипломної підготовки на підприємстві, наукових заходах (конференціях).

Керівником методичної частини дипломної роботи є викладач кафедри педагогіки та методики професійного навчання. Він визначає тему і зміст методичної частини дипломної роботи, готує розпорядження про затвердження цієї теми, проводить консультації по виконанню завдання, оцінює методичну частину роботи певною кількістю балів. Підпис керівника методичної частини на титульному листі пояснювальної записки до дипломної роботи свідчить про завершення роботи студента-дипломника над цією частиною.

1. ТЕМАТИКА І СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ (РОБІТ) ТА ВИМОГИ ДО ЇХНЬОГО ОФОРМЛЕННЯ

У залежності від змісту основної частини дипломної роботи студент-дипломник одержує завдання, тема якого відповідає одному з варіантів, перерахованих далі.

Варіант 1. Дидактичний проект підготовки «...кого?...» з теми «...» дисципліни «....». Варіант 2. Дидактичний проект викладання теми «...», що вивчається у процесі підвищення кваліфікації керівного, інженерного або робітничого складу підприємства. Варіант 3. Методичні вказівки до лабораторної роботи «...» з дисципліни «...» для «...кого?...» спеціальності «...». Варіант 4. Методичні вказівки до проведення практичної роботи на тему «...» з дисципліни «...» для «...кого?...». Варіант 5. Методичні вказівки до проведення семінару на тему «...» з дисципліни «...» для студентів спеціальності «...». Варіант 6. Дидактичний проект доповіді на тему «...» на науковій конференції (склад учасників) з питань «...». Варіант 7. Дидактичний проект консультативного заняття з дисципліни або теми «...» дисципліни «...» для «...кого?...».

Варіант 8. Дидактичний проект факультативного заняття з теми «...» дисципліни «...» для «...кого?...».

Варіант 9. Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічного завдання «...» з дисципліни «...» для студентів спеціальності «...»

При виконанні будь-якого варіанта завдання методична частина повинна включати:

назву, вступ;

основну частину, структура якої визначається в залежності від варіанта завдання;

висновок;

список літератури (включається в загальний список літератури до дипломної роботи.

Загальний обсяг методичної частини дипломного проекту (роботи) не повинний перевищувати 10-15 сторінок друкованого тексту.

Методична частина оформляється відповідно до вимог, встановлених для оформлення дипломних робіт.

Висновок з методичної частини дипломної роботи включається до складу загальної заключної частини у виді окремого пункту. У ньому вказуються найбільш значні результати методичних розробок, виконаних студентом-дипломником. Посилання на використані літературні джерела подаються загальним списком у відповідності до прийнятого порядку його оформлення.

2. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 1: Дидактичний проект підготовки «...кого?...» з теми «...» дисципліни «....».

Приклади тем:

Дидактичний проект підготовки електромонтера з ремонту дротоперемотувальної установки з теми «Ремонт електричної частини дротоперемотувальної установки» дисципліни «Спеціальна технологія».

Дидактичний проект підготовки електрогазозварювальника з теми «Зварка легованих сталей під флюсом» дисципліни «Зварка плавленням».

1. Вихідні дані:

назва спеціальності,

назва навчального закладу,

освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні фахівця,

назва навчальної дисципліни.

2. Аналіз професійної діяльності фахівця.

Аналіз професійної діяльності проводиться за допомогою таблиці 2.1

Таблиця 2.1 –  Аналіз професійної діяльності фахівця

Вид діяльностіФункції діяльності (а також за необхідності – виконавчі етапи)Процес діяльності123

3. Кваліфікаційні вимоги до фахівця (табл. 2.2). В цій таблиці необхідно навести уміння та знання, які повинні бути сформованими у нього.

Таблиця 2.2 – Кваліфікаційні вимоги до фахівця

Фахівець повинен уміти Фахівець повинен знати12

4. Характеристика спеціальної дисципліни (теоретичної чи практичної), яка передбачає вивчення зазначеної в завданні на методичну частину теми та ціль вивчення навчальної дисципліни (компетентнісна складова). Компетентнісна складова другого рівня освіти в фаховій області включає:

відтворення класифікацій, характеристик технічного об’єкту;

здійснення розрахунку параметрів технічного об’єкту;

знання новітніх теорій та їх інтерпретування,

критичне осмислювання розвитку теорії і практики,

обгрунтування й вибір методів незалежного експерименту, пояснення його результатів.

5. Тематичний план навчальної дисципліни (з вихідних даних).

6. Постановка цілей вивчення навчальної теми (оперативних цілей).

Дидактичні цілі слід формулювати у вигляді вимог до кінцевого результату вивчення теми в формі дій з визначенням рівня їх сформованості (репродуктивний, репродуктивно-алгоритмічний, продуктивно-практичний чи продуктивно-творчий).

Наприклад:

формування уміння обирати спосіб друку у залежності від вимог замовника та  особливостей видання (продуктивно-практичний рівень),

формування уміння обирати технологічні параметри зварювання легованих сталей під флюсом з урахуванням новітніх досягнень в області розробки таких флюсів (продуктивно-творчий рівень),

формування уміння встановлювати причини руйнування різального інструменту при експлуатації (репродуктивно-алгоритмічний рівень) і т.і.

Для опису оперативних цілей з навчальної теми слід заповнити таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 –  Оперативні цілі вивчення теми

Ціль теми у вигляді кінцевого результату її вивченняРівень ціліУмови досягнення цілі вивчення темиРезультат у вигляді еталону дії з рівнем її сформованостіКритерії оцінки результату навчання12345

Умови досягнення цілі вивчення теми характеризуються об'ємом інформації, визначеним навчальним часом, сформованістю базового навчального матеріалу, навченістю учнів (студентів), мотивованістю навчальної діяльності та іншими факторами.

Рівень сформованості дії визначається повнотою, яка характеризується наявністю всіх операцій, що визначають якість виконання дії, самостійністю, що характеризується необхідністю допомого ззовні (з опорою на джерело інформації, самостійно, автоматично), узагальненістю, що характеризується здатністю визначати суттєві і несуттєві властивості та операції.

Далі повинні бути визначені етапи досягнення означених цілей у навчальному процесі, тобто задачі, що відповідають етапам формування необхідного рівня засвоєння теми (табл. 2.4). Таким чином визначаються цілі, що повинні бути досягнутими на тих рівнях, що передують рівню, означеному в цілі всієї теми.

Таблиця 2.4 –  Цілі-задачі на окремих етапах досягнення оперативних цілей

Рівні засвоєння навчального матеріалу темиЦілі-задачі на окремих етапах досягнення оперативних цілей12

7. Перелік літературних джерел з теми.

8. Конструювання дидактичних матеріалів: аналіз структури навчального матеріалу з теми (визначення компонентів структури та характеру зв’язків між ними) і побудова графічної моделі структури змісту навчального матеріалу теми. Розробка плану теми відповідно до її структури.

9. Аналіз базових умов навчання. В цьому пункті робиться аналіз базового навчального матеріалу та обираються способи актуалізації базових знань і способів дій (табл.2.5).

Таблиця 2.5 –  Аналіз базового матеріалу і способи актуалізації базових знань

Перелік базових понять, законів, способів діїНазва дисциплін і тем, в яких формуються базові знання і діїСпособи (методи, форми, засоби) перевірки рівня сформованості базових знань і способів дійСпособи актуалізації або поповнення базових знань і способів дій1234

10. Проектування мотиваційних технологій навчання з теми, характеристика і текст мотивації, використання якої доцільно при викладанні навчального матеріалу (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 –  Обрання методів мотивації навчальної діяльності

Вид і методи мотиваціїВступна мотиваціяПідтримуюча (поточна) мотивація123

11. Проектування технології формування орієнтовної основи діяльності при вивчені теми (табл.2.7).

Таблиця 2.7 –  Способи формування ООД з теми

Рівні засвоєння навчального матеріалу темиФормиМетодиЗасоби1234

12. Проектування технології формування виконавчих дій при вивченні теми (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 –  Способи формування виконавчих дій з теми

Рівні засвоєння навчального матеріалу темиФормиМетодиЗасоби1234

13. Проектування контрольних дій з теми (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 –  Засоби контролю з теми

Рівні засвоєння навчального матеріалу темиФормиМетодиЗасоби1234

14. Розробка перспективно-поурочного плану викладання теми (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 –  Перспективно-поурочний план навчання з теми

№ п/пНазва заняттяТермін заняття (год.)Цілі заняттяТип заняттяСтруктура заняттяМетоди навчання1234567

15. Розробка сценарію заняття. Необхідно вказати тип і термін одного заняття з теми. Його структуру й зміст структурних елементів слід подати у вигляді табл. 2.11.

Таблиця 2.11 – Сценарій заняття

№ п/пСтруктурні елементи заняттяЗміст структурних елементів134

16. Розробка одного з видів засобів навчання (робочий зошит, презентація, плакати, конспекти-схеми, модульні елементи тощо) для одного з видів занять.

3. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 2: Дидактичний проект викладання теми «...», що вивчається у процесі підвищення кваліфікації керівного, інженерного або робітничого складу підприємства.

Приклади тем:

Дидактичний проект викладання теми «Пристрої автоматичного визначення поляризації», що вивчається в процесі підвищення кваліфікації техніків з технічного обслуговування засобів обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж.

Дидактичний проект викладання теми «Новітні методи підвищення конструкційної міцності сталей», що вивчається в процесі підвищення кваліфікації інженерів зварювального виробництва.

1. Вихідні дані:

посада фахівця, який підвищує кваліфікацію,

освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, назва спеціальності,

місце роботи і місце підвищення кваліфікації.

2. Види та зміст професійної діяльності фахівця.

Аналіз професійної діяльності проводиться в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 –  Аналіз професійної діяльності фахівця

Вид діяльностіФункції діяльності (а також за необхідності – виконавчі етапи)Процес діяльності123

3. Кваліфікаційні вимоги до фахівця (табл. 3.2). В цій таблиці необхідно навести відомості з ОПП фахівця про уміння та знання, які повинні бути сформованими у нього.

Таблиця 3.2 –  Кваліфікаційні вимоги до фахівця

Фахівець повинен умітиФахівець повинен знати12

4. Постановка цілей вивчення навчальної теми.

Дидактичні цілі слід формулювати у вигляді вимог до кінцевого результату вивчення теми в формі дій з визначенням рівня їх сформованості (репродуктивний, репродуктивно-алгоритмічний, продуктивно-практичний чи продуктивно-творчий).

Наприклад:

формування уміння обирати спосіб друку у залежності від вимог замовника та  особливостей видання (продуктивно-практичний рівень),

формування уміння обирати технологічні параметри зварювання легованих сталей під флюсом з урахуванням новітніх досягнень в області розробки таких флюсів (продуктивно-творчий рівень),

формування уміння встановлювати причини руйнування різального інструменту при експлуатації (репродуктивно-алгоритмічний рівень) і т.і.

Для опису оперативних цілей з навчальної теми слід заповнити таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 –  Оперативні цілі вивчення теми

Ціль теми у вигляді кінцевого результату її вивченняРівень ціліУмови досягнення цілі вивчення темиРезультат у вигляді еталону дії з рівнем її сформованостіКритерії оцінки результату навчання12345

Умови досягнення цілі вивчення теми характеризуються об'ємом інформації, визначеним навчальним часом, сформованістю базового навчального матеріалу, навченістю учнів (студентів), мотивованістю навчальної діяльності та іншими факторами.

Рівень сформованості дії визначається повнотою, яка характеризується наявністю всіх операцій, що визначають якість виконання дії, самостійністю, що характеризується необхідністю допомого ззовні (з опорою на джерело інформації, самостійно, автоматично), узагальненістю, що характеризується здатністю визначати суттєві і несуттєві властивості та операції.

Далі повинні бути визначені задачі, що відповідають етапам досягнення цілі засвоєння теми (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 –  Цілі-задачі на окремих етапах досягнення оперативних цілей

Рівні засвоєння навчального матеріалу темиЦілі-задачі на окремих етапах досягнення оперативних цілей.12

5. Перелік літературних джерел з теми.

6. Конструювання дидактичних матеріалів: аналіз структури навчального матеріалу з теми (визначення компонентів структури та характеру зв’язків між ними) і побудова графічної моделі структури змісту навчального матеріалу теми. Розробка плану теми відповідно до її структури.

7. Аналіз базових умов навчання. В цьому пункті робиться аналіз базового навчального матеріалу та обираються способи актуалізації базових знань і способів дій (табл.3.5).

Таблиця 3.5 – Аналіз базового матеріалу і способи актуалізації базових знань

Перелік базових понять, законів, способів діїНазва дисциплін і тем, в яких формуються базові знання і діїСпособи (методи, форми, засоби) перевірки рівня сформованості базових знань і способів дійСпособи актуалізації або поповнення базових знань і способів дій1234

8. Проектування мотиваційних технологій навчання з теми, характеристика і текст мотивації, використання якої доцільно при викладанні навчального матеріалу (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 –  Обрання методів мотивації навчальної діяльності

Вид і методи мотиваціїВступна мотиваціяПідтримуюча (поточна) мотивація123

9. Визначення та обґрунтування типу навчання.

10. Проектування технології формування орієнтовної основи діяльності при вивчені теми (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 –  Способи формування ООД з теми

Рівні засвоєння навчального матеріалу темиФормиМетодиЗасоби1234

11. Проектування технології формування виконавчих дій при вивченні теми (табл. 3.8).

Таблиця 3.8 –  Способи формування виконавчих дій з теми

Рівні засвоєння навчального матеріалу темиФормиМетодиЗасоби1234

12. Проектування контрольних дій з теми (таблиця 3.9).

Таблиця 3.9 –  Засоби контролю по темі

Рівні засвоєння навчального матеріалу темиФормиМетодиЗасоби1234

13. Розробка перспективно-поурочного плану викладання теми (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 –  Перспективно-поурочний план навчання з теми

№ п/пНазва заняттяТермін заняття (год.)Цілі заняттяТип заняттяСтруктура заняттяМетоди навчання1234567

14. Розробка сценарію заняття. Необхідно вказати тип і термін одного заняття з теми. Його структуру й зміст структурних елементів слід подати у вигляді табл. 3.10.

Таблиця 3.10 – Сценарій заняття

№ п/пСтруктурні елементи заняттяЗміст структурних елементів134

15. Розробка одного з видів засобів навчання (робочий зошит, презентація, плакати, конспекти-схеми, модульні елементи, тощо) для одного з видів занять.

4. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 3: Методичні вказівки до лабораторної роботи «...» з дисципліни для «...кого?...» спеціальності «...».

Лабораторні роботи – це одна з форм навчальних занять і один з практичних методів навчання, в якому дидактичні цілі досягаються при постановці і проведенні студентами експериментів, дослідів, досліджень з використанням спеціального устаткування, приладів, застосуванням спеціальних інструментів та інших технічних пристосувань.

Приклади тем:

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Дослідження динамічних характеристики безперервної трьохмасової системи управління» для майбутніх інженерів-педагогів за спеціальністю «Професійне навчання. Автоматизовані системи управління промисловими установками».

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Дослідження впливу режиму сушки целюлозного покриття на зварювальних електродах на їх властивості» для майбутніх інженерів-педагогів за спеціальністю «Професійне навчання. Технологія та обладнання зварювального виробництва».

1. Вихідні дані:

тип навчального закладу;

освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні;

назва спеціальності;

стратегічні цілі підготовки фахівця стосовно теми лабораторної роботи;

–  назва дисципліни, з якої розроблятиметься лабораторна робота;

дидактичні цілі даної дисципліни;

назва теми, в складі якої передбачено виконання лабораторної роботи, цілі вивчення теми.

2. Аналіз назви теми лабораторної роботи.

Назва теми лабораторної роботи повинна включати:

об'єкт – та частина матеріального миру, процесу, явища, на які спрямована навчальна діяльність учнів (студентів) при виконанні лабораторної роботи;

предмет – та сторона об'єкту, яка вивчається або досліджується;

процедуру – тобто спосіб впливу на предмет або об'єкт з метою отримання результату. При цьому об'єкт, предмет або процедура діяльності повинні бути новими для унів (студентів).

3. Визначення типу лабораторної роботи.

Лабораторні роботи можуть бути ознайомлювальними, експериментальними та проблемно-пошуковими.

До ознайомлювальних належать лабораторні роботи, в яких проводиться вивчення конструктивних особливостей засобів виробничої діяльності (обладнання, інструментів пристосувань і т.д.) і засобів дослідницької діяльності (випробувальних установок, приладів і т.д.), а також їх налагодження.

Експериментальні лабораторні роботи включають експериментальні і дослідницькі завдання.

Проблемно-пошукові роботи також включають постановку і проведення експериментів і відрізняються тільки ступенем проблемності експериментальних завдань.

4. Постановка дидактичної мети лабораторної роботи.

Дидактичні цілі необхідно характеризувати еталонами дій, які повинен продемонструвати студент в результаті виконання лабораторної роботи (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 –  Дидактичні цілі лабораторної роботи

Дидактична ціль лабораторної роботиРівень ціліУмови досягнення ціліРезультат у вигляді дій, які учні повинні продемонструвати в результаті виконання лабораторної роботи, та їх характеристика1234

Дидактична мета лабораторної роботи повинна відображати її роль у формуванні дій учнів і способів їх виконання з вказівкою необхідного (еталонного) рівня і умов сформованості цих дій. Приклади:

формування уміння обирати режим автоматичної зварки сталі під шаром флюсу по заданій глибині провару;

формування умінь проводити вимірювання сили струму в окремих гілках електричного ланцюга.

Рівень цілі визначається у відповідності до задачі лабораторної роботи у досягненні цілі вивчення теми, в склад якої входить лабораторна робота.

Опис результату повинен включати сформовані дії та їх характеристику. Наприклад:

в результаті проведення лабораторної роботи учень (студент) повинен самостійно і вірно обрати експериментальним шляхом режим автоматичної зварки сталі під шаром флюсу по заданій глибині провару;

в результаті проведення лабораторної роботи учень (студент) повинен з використанням інструкції провести вимірювання сили струму в окремих гілках електричного ланцюга з похибкою, що не перевищує.......%.

5. Аналіз базових умов навчання. В цьому пункті робиться аналіз базового навчального матеріалу та обираються способи актуалізації опорних знань і способів дій (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 –  Аналіз базового матеріалу і способи актуалізації базових знань

Перелік базових понять, законів, способів діїНазва дисциплін і тем, в яких формуються базові знання й діїСпособи (методи, форми, засоби) перевірки рівня сформованості базових знань і способів дійСпособи актуалізації або поповнення базових знань і способів дій1234

6. Розробка мотиваційних технологій навчання з теми, характеристика і текст мотивації, використання якої доцільно при викладанні навчального матеріалу (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 –  Обрання методів мотивації навчальної діяльності

Вид і методи мотиваціїВступна мотиваціяПідтримуюча (поточна) мотивація123

7. Визначення матеріально-технічної бази лабораторної роботи. Тут встановлюються необхідні матеріали, зразки, заготівки, а також необхідне устаткування, інструменти, прилади, пристосування. Наприклад, «для кожної підгрупи (або для кожного студента) для виконання лабораторної роботи потрібні: матеріали або зразки матеріалів........., інструмент..........., прилади........., обладнання.

8. Розробка практичних задач, які виконуються при проведенні лабораторної роботи (приклад в таблиці 4.4).

Таблиця 4.4 –  Зміст задач (приклад)

№п/пЗміст задачі121Ознайомитися з порядком та методикою проведення лабораторної роботи.2Розробити план проведення дослідження (мінімум – 2 чинники експерименту).3Провести пробне визначення Нс на еталонному зразку.4Зміряти коерцитивну силу зразків з вуглецевої сталі після різних видів термічної обробки, передбачених факторним планом дослідження.5Графічно оформити результати реалізації плану проведення експерименту.6Зробити висновки і оцінити ступінь їх збігу з теоретичними залежностями.7Оформити звіт по лабораторній роботі.

9. Розробка способів формування орієнтовної основи дій при виконанні лабораторної роботи.

В цьому розділі слід розробити методичні вказівки по виконанню кожної задачі, сформульованої в таблиці 4.4. Наприклад:

уважно прочитайте інструкцію до виконання лабораторної роботи;

оберіть тип плану проведення експерименту (традиційний або факторний).

проведіть серію замірів (не менше.........) та розрахуйте середнє арифметичне значення, а також довірчий інтервал для цього значення і т.д.

10. Розробка способів формування виконавчих дій. В цьому розділі наводяться результати вимірювання, виконання інших завдань, оформляються таблиці, графіки, аналізуються залежності та формулюються висновки. В дидактичному проекті слід указати вимоги або надати рекомендації до оформлення одержаних в роботі даних.

11. Розробка способів здійснення контролю сформованих дій. Тут відбивають особливості здійснення самоконтролю і самооцінки одержаних результатів учнем та їх контролю і оцінки викладачем.

При самооцінці учні повинні зробити висновок про достовірність та точність одержаного результату та його відповідності вимогам. При розробці методики оцінки результатів виконання лабораторної роботи з боку викладача слід вказати яким саме чином і за якими критеріями оцінюється робота студента (табл. 4.5).

Таблиця 4.5 –  Способи оцінки результатів виконання лабораторної роботи

Вид контролюОцінка достовірності результатуОцінка точності результатуОцінка оформлення звітуКритерії загальної оцінкиЗагальна оцінка виконання лабораторної роботиСамооцінка---Оцінка викладача

12. Вимоги до оформлення звіту і загальних висновків.

13. Сценарій лабораторної роботи (табл. 4.6) з описом взаємопов'язаних дій викладача й учнів (студентів).

Таблиця 4.6 –  Сценарій проведення лабораторної роботи

Етапи проведення лабораторної роботиДії викладачаДії учнів (студентів)123Організація початку заняттяПовідомлення теми, цілі і мотивація ціліАналіз сформованості та актуалізація опорних знаньФормулювання задачФормування ООД, увідний інструктаж і знайомство з інструкцієюВиконання завдань, вправ або експериментів, розрахунки результатівФормулювання висновків і оформлення звітуЗахист звіту і оцінка результатів роботи.

5. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 4: Методичні вказівки до проведення практичної роботи на тему «...» з дисципліни «...» для «...кого?...».

Практичні роботи – це форма занять, на яких виробляються навички застосування одержаних знань для вирішення практичних задач.

Приклади тем:

Методичні вказівки до проведення практичної роботи на тему «Розрахунок технологічних параметрів процесу автоматичної зварки нержавіючих сталей» для студентів інженерно-педагогічної спеціальності «Професійне навчання. Технологія та обладнання зварювального виробництва».

Методичні вказівки до проведення практичної роботи на тему «Розрахунок параметрів вентиляції в виробничих приміщеннях» для студентів інженерно-педагогічної спеціальності «Професійне навчання.  Безпека життєдіяльності та охорона праці».

Дидактичний проект практичного заняття визначається структурою заняття і включає:

1. Вихідні дані:

тип навчального закладу;

освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні;

назва спеціальності;

стратегічні цілі підготовки фахівця стосовно теми практичного заняття;

–   назва дисципліни, з якої розроблятиметься практичне заняття;

дидактичні цілі навчальної дисципліни, з якої проводитиметься практична робота.

2. Постановка дидактичної мети практичної роботи.

Тема практичної роботи формулюється згідно наведених вище прикладів. Дидактичні цілі формулюються в формі, наведеної у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 –  Дидактичні цілі практичної роботи

Дидактична ціль практичної роботиРівень ціліУмови досягнення ціліРезультат у вигляді дій, які учні повинні продемонструвати в результаті виконання практичної роботи, та їх характеристика1234

Дидактична мета практичної роботи повинна відображати її роль у формуванні дій учнів і способів їх виконання з вказівкою необхідного (еталонного) рівня і умов сформованості цих дій. Приклади:

формування умінь розв'язувати задачі з розрахунку...;

формування умінь обирати раціональний режим........... за допомогою довідника тощо.

Рівень цілі визначається у відповідності до задачі практичної роботи у досягненні цілі вивчення теми, в склад якої вона входить.

Опис результату повинен включати сформовані дії та їх характеристику. Наприклад, в результаті проведення практичної роботи учень (студент) повинен самостійно і вірно вирішити задачу (задачі) щодо розрахунку... .

3. Аналіз базових умов навчання. В цьому розділі формується перелік понять, законів, відомостей, які повинні бути сформованими у учнів (студентів) для того, щоби вони могли приступити до виконання практичної роботи, указуються дисципліни або теми, в яких формувався базовий навчальний матеріал, а також наводяться методи і засоби контролю рівня їх сформованості. На той випадок, якщо учні недостатньо володіють базовим навчальним матеріалом, слід указати, як буде проводитися актуалізація або поповнення базових знань і способів дії (таблиця 5.2). Слід також навести джерела, за якими учень має змогу повторити базовий навчальний матеріал при підготовці до практичної роботи.

Таблиця 5.2 –  Аналіз базового матеріалу і способи актуалізації базових знань

Перелік базових понять, законів, способів діїНазва дисциплін і тем, в яких формуються базові знання й діїСпособи (методи, форми, засоби) перевірки рівня сформованості базових знань і способів дійСпособи актуалізації або поповнення базових знань і способів дій1234

4. Розробка мотиваційних технологій навчання з теми, характеристика і текст мотивації, використання якої доцільно при викладанні навчального матеріалу. В цьому розділі слід обрати тип мотивації навчальної діяльності учнів (студентів) на практичному занятті, пояснити в навести опис методів мотивування (табл. 5.3.).

Таблиця 5.3 –  Обрання методів мотивації навчальної діяльності

Вид і методи мотиваціїВступна мотиваціяПідтримуюча (поточна) мотивація123

5. Формування системи задач і завдань для вирішення і виконання на практичній роботі. Після формулювання задач, які мають бути вирішені на практичному занятті, слід навести їх характеристику:

за способом виразу умов задачі (кількісні або якісні). Перші вимагають обчислень, другі – відповідей в словесній формі;

за цільовим призначенням (для закріплення або для контролю). Метою перших є формування певного виду діяльності в процесі рішення задач. Другий тип задач припускає, що певного виду уміння вже сформовані);

за рівнем самостійності (задачі для вирішення під керівництвом викладача і для самостійної роботи. Задачі останнього типу припускають знання алгоритму рішення і засобів рішення задач);

за рівнем складності (прості, комбіновані, логічні і творчі задачі). Прості задачі вимагають застосування готової формули для їх рішення. Для вирішення комбінованих задач необхідно використати декілька формул, знайти логічні зв'язки, які вносять в кожну задачу елемент нового. Логічні задачі вимагають декількох етапів дій. Вони, як правило, розв'язуються без опори на орієнтири і вимагають вибору учнями необхідних даних і ходу рішення. До творчих відносять задачі дослідницького характеру, що включають постановку і вирішення проблеми.

Типові задачі повинні бути обрані таким чином, щоб поступово підвищувалася їхня складність (табл. 5.4).

Таблиця 5.4 –  Зміст і характеристика задач і завдань

№ задачіЗміст задачіХарактеристика задачіза способом виразу умовза цільовим призначеннямза рівнем складностіза рівнем самостійності123456

Для кожної задачі слід визначити її елементи (дані, умови, невідоме), пояснити позначення, схеми, малюнки (табл. 5.5).

Таблиця 5.5 –  Аналіз задач

№ задачіЗміст задачіДаніУмовиНевідоме12345

6. Розробка способів формування ООД з теми. Орієнтовна основа діяльності з рішення задач, перш за все, включає вивчення і роз'яснення поставленої задачі: аналіз змісту задачі, виявлення її суті. Цей етап дуже важливий, оскільки багато помилок в рішенні задач студентами є результатом саме нерозуміння самої задачі. Після цього етапу слід розробити план рішення задачі.

Формування ООД може проводиться в різний спосіб: наданням алгоритму рішення певного типу задач або прикладу рішення, що виконується викладачем чи учнем (студентом) у дошки (таблиця 5.6).

Таблиця 5.6 – Способи формування ООД

№ задачіМетоди, засоби формування ООДЗмістовні матеріали з формування ООД123

В останній колонці слід навести для кожної задачі алгоритм рішення або приклад рішення, або методичні вказівки до рішення тощо.

7. Розробка способів формування виконавчих дій, організація виконання завдань та рішення задач.

Рішення задач та виконання завдань може виконуватися в різний спосіб: організації: викладачем роботи учнів (студентів) у дошки, індивідуально кожним учнем (студентом) при спостереженні з боку викладача, груповим методом. В дидактичному проекті слід указати для кожної задачі чи завдання форму виконавчих дій та навести методичні вказівки щодо організації роботи на цьому етапі практичної роботи. Характеристика організації роботи студентів на практичному занятті наводиться у таблиці 5.7.

Таблиця 5.7 –  Організація роботи студентів на практичному занятті

№ задачіЗміст задачі або завданняСпосіб організації рішення задачі або виконання завдання123

8. Розробка способів контролю сформованих умінь. Правильність рішення задач визначається одержаним результатом: його відповідністю до вірного (еталонного) значення. При цьому важливе значення має розуміння учнем (студентом) фізичного змісту і реальність одержаного результату.

Оцінка одержаних результатів може надаватися саме з урахуванням цих показників (таблиця 5.8).

Таблиця 5.8 –  Оцінка результатів

Задача №Одержаний  студентом результатОцінка реальності одержаного результатуФізичний зміст отриманого результатуВірний результат та його характеристикаОцінка виконання завдання викладачем123456

При виконанні методичної частини дипломної роботи студент магістратури заповнює тільки колонки № 5 та 6. В колонці №6 указуються критерії, за якими викладач оцінює виконані завдання.

9. Сценарій практичного заняття. Тут наводяться взаємопов'язані дії викладача й учнів (студентів) у вигляді таблиці 5.9.

Таблиця 5.9 –  Сценарій проведення практичного заняття

Етапи проведення практичного заняттяДії викладачаДії учнів (студентів)123Організація початку заняттяПовідомлення теми, цілі і мотивація ціліАналіз сформованості та актуалізація опорних знаньФормулювання і пояснення задач і завданьФормування ООДВиконавчі дії (рішення задач, виконання завдань, формулювання висновків)Контрольні діїОцінка результатів роботи.

6. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 5: Методичні вказівки до проведення семінару на тему «...» з дисципліни «...» для студентів спеціальності «...».

Семінари – вид занять, який включає самостійне вивчення студентами програмного матеріалу і обговорення на заняттях результатів пізнавальної діяльності.

Приклади тем:

Методичні вказівки до проведення семінару на тему «Вимоги до метрологічного забезпечення виробництва» з дисципліни «Метрологія і сертифікація» для студентів спеціальності «Професійне навчання. Метрологія, стандартизація та сертифікація».

Методичні вказівки до проведення семінару на тему «Організаційно-технічні фактори виникнення нещасних випадків на виробництві» з дисципліни «Техніка безпеки» для студентів спеціальності «Професійне навчання. Безпека життєдіяльності та охорона праці».

1. Вихідні дані:

тип навчального закладу;

освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні;

назва спеціальності;

стратегічні цілі підготовки фахівця стосовно теми семінару;

назва дисципліни (або дисциплін), з якої розроблятиметься семінар;

дидактичні цілі даної дисципліни і теми.

2. Постановка оперативних цілей семінару. Цілі проведення семінару наводяться в формі таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Цілі семінару

Дидактична мета практичної роботиРівень ціліУмови досягнення ціліРезультат у вигляді дій, які учні повинні продемонструвати в результаті виконання семінару, та їх характеристикаРозвиваюча мета проведення семінару.1234

Дидактична мета семінару повинна відображати її роль у формуванні дій учнів і способів їх виконання з вказівкою необхідного (еталонного) рівня і умов сформованості цих дій, наприклад,  формування умінь обирати раціональний спосіб ... на основі аналізу ... .

Опис результату повинен включати сформовані дії та їх характеристику. Наприклад: в результаті проведення семінару учень (студент) повинен навчитися обрати та обґрунтовувати ... .

Рівень цілі визначається у відповідності до задачі семінару в досягненні цілі вивчення теми, в склад якої вона входить.

Семінари відіграють значну розвиваючу роль у навчальному процесі, тому доцільно визначити розвиваючу мету таких занять. Приклади: розвиток комунікативних здібностей, розвиток логічності мислення, поповнення наукового апарату та ін.

3. Вибір типу семінару і форми його проведення.

Тип семінару обирається студентом залежно від дидактичної та розвиваючої мети його проведення.

Семінар–бесіда проводиться для закріплення навчального матеріалу і обговорення окремих питань. Його структура: вступне слово викладача, бесіда  по матеріалу означених в темі семінару питань, підведення викладачем підсумків.

Реферативні семінари (або семінар – обговорення) відрізняються тим, що на них при керівництві з боку викладача заслуховують доповіді студентів по окремим питанням теми семінару, виступи опонентів і рецензентів. Такі семінари проводяться для поширення і систематизації уявлень студентів по окремим питанням навчального курсу, поповнення словарного запасу науковими термінами і закріплення їх, а також для розвитку комунікативних здібностей студентів.

Семінар–диспут – це проміжний семінар між семінаром - бесідою і реферативним семінаром. На таких семінарах в обговоренні доповідей, крім опонентів і рецензентів, приймають участь всі бажаючі висловити свою думку студенти. Обговорення проводиться у вигляді бесіди.

Семінар-рішення задач або проблем включає колективну роботу над поставленою задачею або проблемою з обговоренням ходу рішення і одержаних результатів. Такі семінари частіше за все проводять у формі круглого столу, дискусії з елементами мозкового штурму, ділової гри. Ці семінари проводять для рішення задач, які вимагають творчого підходу до їх рішення, а також для колективного розв'язання навчальних і наукових проблем і проблемних питань.

Міжпредметні семінари проводять для обговорення питань, що мають міжпредметний характер. Їх роль полягає в формуванні у студентів системного уявлення про об'єкти, що вивчаються в різних дисциплінах та з різних точок зору. Для їх проведення можуть використовуватися різні організаційні форми.

Семінар–конференція є найскладнішими і вимагають значної підготовки до участі і проведення. Такі семінари проводяться для визначення і обговорення різних поглядів на проблему, що означена в темі семінару. Частіше за все такі семінари проводяться за участю поширеного кола учасників. Тому при їх підготовці необхідно приділяти увагу до аналізу складу учасників конференції.

Для проведення семінарів використовують різні форми їх організації: групова, круглий стіл, семінар-дискусія, мозковий штурм і т.і.

При звичайній груповій формі організації семінарів окремі студенти виступають з доповідями і повідомленнями. Решта студентів повинна уважно слухати доповідь та доповнювати її, але часто їх роль зводиться до пасивного слухання. Тому відсутня співпраця і взаємодопомога, а активність студентів – низька.

Активною формою проведення семінарів є так званий круглий стіл. Викладач і студенти стають як би членами однієї команди. Кожен студент має право виказувати свою точку зору, бере участь в колективному виробленні рішень.

Наступна форма семінарів семінар – дискусія з елементами мозкового штурму або ділової гри. Основна ідея мозкового штурму характеризується тим, що на першому етапі учасники висувають якомога більше ідей, не піддаючи їх критиці. Потім на етапі обговорення з цих ідей виділяють найпривабливіші, їх обговорюють і розвивають.

При проведенні семінару в формі ділової гри учасники пошуку рішення мають задані ролі: ведучий, опонент або рецензент, логік, психолог, експерт. Ведучий має повноваження керівника дискусії, опонент або рецензент знаходить спірні місця або помилки у позиції доповідача, пропонує свої варіанти рішення, логік виявляє логічні помилки і суперечності в міркуваннях доповідача і опонентів, психолог стежить за коректністю обговорення і відповідності правилам діалогу, експерт оцінює продуктивність дискусії, внесок учасників дискусії в отриманні результати.

При виконанні цієї частини дидактичного проекту наведіть дані в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 –  Вибір типу семінару та форми його проведення

Тема семінаруДисципліна (и), з якої проводиться семінарТип семінару та обґрунтування його обранняФорма проведення семінару та обґрунтування її обрання1234

4. Визначення переліку питань для обговорення та джерел інформації при підготовці до семінару (таблиця 6.3).

Таблиця 6.3 – Питання для обговорення

Питання для обговоренняДжерела інформації12

5. Проектування мотиваційних технологій навчання студентів на семінарі. Цей етап означає розробку змісту ввідної частини заняття: обрання способу оголошення теми семінару, пояснення значення цієї теми у навчальному процесі і фаховій підготовці студентів, особливостей цієї теми, проблем, що підлягають розв’язанню. В цьому розділі слід обрати тип мотивації навчальної діяльності учнів (студентів) на практичному занятті, пояснити в навести опис типу і методів мотивування.

В цьому розділі слід обрати тип мотивації навчальної діяльності учнів (студентів) на семінарі, пояснити в навести опис методів мотивування (табл. 6.4).

Таблиця 6.4 –  Обрання методів мотивації навчальної діяльності

Вид і методи мотиваціїВступна мотиваціяПідтримуюча (поточна) мотивація123

6. Аналіз базових умов навчання. В цьому розділі визначається перелік понять, законів, відомостей, які повинні бути сформованими у учнів (студентів) для того, щоби вони могли приступити до основної частини семінару, указуються дисципліни або теми, в яких формувалися базові знання, а також наводяться методи і засоби контролю рівня їх сформованості. На той випадок, якщо учні недостатньо володіють базовим навчальним матеріалом, слід указати, як буде проводитися актуалізація або поповнення базових знань і способів дії (таблиця 6.5). Слід також навести джерела, за якими учень має змогу повторити базові знання при підготовці до семінару.

Таблиця 6.5 –  Аналіз базового матеріалу і способи актуалізації базових знань

Перелік базових понять, законів, способів діїНазва дисциплін і тем, в яких формуються опорні знання і діїСпособи (методи, форми, засоби) перевірки рівня сформованості базових знань і способів дійСпособи актуалізації або поповнення базових знань і способів дій1234

7. Проектування основної частини семінарів відповідно до їх типу і форми.

7.1. Проектування основної частини семінару–бесіди.

При розробці дидактичного проекту семінару цього типу слід:

визначити навчальний матеріал, що підлягає закріпленню, та сформулювати питання для обговорення,

розробити змістовні матеріали з кожного питання: перелік основних понять, явищ та закономірностей, які повинні бути обговорені та закріплені на семінарі (табл. 6.6), а також правильні відповіді на поставлені питання.

Таблиця 6.6 –  Аналіз питань, що обговорюються на семінарі

Питання для обговорення на семінаріПоняттяЯвищаЗакони і закономірностіВірні відповіді на питання1234

– навести перелік та опис наочних приладів, що будуть використовуватися на семінарі (демонстрація ілюстрацій, плакатів, презентаційних слайдів, макетів та інших моделей), та необхідних технічних засобів для їх демонстрації (табл. 6.7). Зміст наочних приладів може бути визначений у вигляді опису або ілюстрації;

Таблиця 6.7 –  Наочні прилади та способи їх демонстрації

Тип наочного приладуНазва наочного приладуСпосіб демонстраціїНеобхідні технічні засоби1234

– розробити методи активізації діяльності учнів (студентів) на семінарі (табл. 6.8);

Таблиця 6.8 – Методи активізації роботи студентів на семінарі

Метод активізації діяльності учнів (студентів)Спосіб використання методу на семінаріЗмістовна характеристика методу123

– розробити методику оцінки участі учнів (студентів) у роботі семінару за критеріями, означеними в таблиці 6.9;

Таблиця 6.9 –  Методика оцінки участі студентів в семінарі

Правильна і повна відповідь на питання з формулюванням особливої дімкиКількість балівПравильна і повна відповідь на питання репродуктивного характеру.Правильна, але неповна відповідь на питанняНеповна відповідь з помилкамиСуттєві доповнення до відповідіНезначні доповнення до відповіді

визначити форму і зміст підведення підсумків семінару;

розробити сценарій проведення семінару у вигляді таблиці 6.10.

Таблиця 6.10 – Сценарій проведення семінару-бесіди

Етап проведення семінаруДії викладачаДії учнів (студентів)123Організація початку заняттяПовідомлення теми, цілі і увідна мотивація навчальної діяльностіАналіз сформованості та актуалізація опорних знаньФормулювання питань та обговорення відповідейОцінка участі студентів в пошуку та обговоренні відповідейПідведення підсумків семінару

7.2. Проектування основної частини реферативного семінару (або семінару–обговорення).

При розробці дидактичного проекту семінару цього типу слід:

– навести перелік тем доповідей, а також визначити мету та тривалість кожної доповіді  (табл. 6.11);

Таблиця 6.11 –  Характеристика доповідей на семінарі

№ доповідіТема доповідіМета доповідіТривалість доповідіТривалість обговорення доповіді 12345

– визначити перелік джерел інформації для підготовки доповідей (табл. 6.12);

Таблиця 6.12 –  Джерела інформації для підготовки доповідей

Теми доповідейДжерела інформації12

розробити змістовну характеристику кожної доповіді і методику її проведення (таблиця 6.13);

Таблиця 6.13 – Змістовна характеристика доповідей

Тема доповідіЧастини доповідіОсновні питання доповідіМетод викладу змістуМетодика забезпечення наочностіПрийоми активізації слухачівДоповідь №1. Тема:Вступна частинаОсновна частинаЗаключна частинаДоповідь №2. Тема:Вступна частинаОсновна частинаЗаключна частина

Метод викладу може відрізнятися в залежності від потрібного ступеню осмислювання наведеного змісту виступу. Монологічний метод використовується з метою інформування про факти та готові висновки. Метод застосовується при необхідності викладу великого об'єма порівняно нескладного матеріалу, дефіциті часу. Показовий (розмірковуючий) метод використовується для демонстрації логіки пошуку вірної відповіді, вірного тлумачення поняття, закону, тенденції. Метод застосовується за наявності в змісті доповіді матеріалу про історію рішення наукової проблеми, про методи її рішення, а також за наявністю достатнього часу для доповіді.

Далі слід визначити порядок призначення доповідачей та опонентів. Доповідачі та опоненти визначаються заздалегідь за власним бажанням або назначаються викладачем. Слід проаналізувати достоїнства і недоліки кожного з цих методів.

З кожної доповіді повинен бути наданий короткий конспект або конспект-схема, а також методика презентації доповіді й прийоми активізації слухачів під час проведення доповіді.

В дидактичному проекті повинна бути запропонована методика оцінки доповідей та участі учнів (студентів) в опонуванні та обговоренні доповідей за критеріями, означеними в таблиці 6.14;

Таблиця 6.14 – Оцінка участі студентів в семінарі та доповідей

Критерії оцінки участі в семінаріКількість балівКритерії оцінки докладуКількість балів112Виступ з докладомПовнота висвітлення теми докладуОпонуванняЛогічність викладуВиступ в обговоренні докладуНаочність викладуІнші показникиВолодіння аудиторієюКультура мовиІнші показники

визначити форму і зміст підведення підсумків семінару;

розробити сценарій проведення семінару у вигляді таблиці 6.15.

Таблиця 6.15 –  Сценарій проведення реферативного семінару

Етап проведення семінаруДії викладачаДії учнів (студентів)123Організація початку заняттяПовідомлення теми, цілі і увідна мотивація навчальної діяльностіАналіз сформованості та актуалізація опорних знаньПовідомлення про тематику докладів і організацію опонування та обговорення.Заслуховування та обговорення доповідей.Оцінка доповідей та участі студентів в їх обговоренніПідведення підсумків семінару.

7.3.Проектування основної частини семінару–диспуту з вирішення проблем або рішення творчих задач. Семінар-диспут проводиться з теми, що присвячена розв'язанню проблеми або рішенню творчої задачі.

При розробці дидактичного проекту семінару цього типу слід:

– навести формулювання проблеми чи творчої задачі, яку потрібно розв'язати на семінарі та проаналізувати її склад (табл. 6.16);

Таблиця 6.16 – Аналіз проблеми чи творчої задачі

Проблема чи творча задачаНевідомеСуперечність та її рівеньУмови розв'язання проблеми 1234

Невідоме – це те, що повинно бути розкрито в проблемній ситуації, тобто нове засвоюване відношення, спосіб або умова дії. Суперечність – це неузгодженість, яка існує між супідрідними поняттями. Рівні суперечності, що створюють проблему, дозволяють відрізняти проблему і недолік знань. Суперечність наукового рівня виникає між відомим в науці і невідомим. Проблема, що виникає в наслідок недоліку в знаннях, пов'язана з суперечністю між суб'єктивним знанням і об'єктивно існуючою, але невідомою учню істиною. Умовами розв'язання проблеми є, по-перше, наявність у студентів потреби розв'язувати проблему (мотиваційна сторона проблемної ситуації), а по-друге, – можливості студентів вирішити суперечність, їх творчі здібності і минулий досвід;

– розробити перелік джерел інформації для підготовки до семінару (табл. 6.17).

Таблиця 6.17 –  Джерела інформації для підготовки до семінару

Тема семінаруДжерела інформації12

–  обрати модель групової творчої діяльності на семінарі та розробити його сценарій відповідно до наведеної характеристики тієї чи іншої моделі групової творчої діяльності (таблиця 6.18).

Таблиця 6.18 –  Моделі групової творчої діяльності на семінарі-диспуті

Моделі групової творчої діяльності.Характеристика моделі групової творчої діяльності12Сінектика- постановка проблеми,- аналіз проблеми і повідомлення необхідної увідної інформації,- з'ясування можливості рішення проблеми (пропозиції варіантів або шляхів рішення проблеми, коментар викладача або студентів),- переформулювання проблеми. Студенти можуть переформульовувати проблему в своєму власному розумінні, своїми словами,- сумісний вибір одного з варіантів переформульованої проблеми,- висунення образних аналогій,підгонка обраних групою підходів до рішення або готових рішень - до вимог, закладених в постановці проблемиМозковий штурм- умови задачі формулюється перед «штурмом» у загальних рисах;- проводиться розподіл ролей,- група «генераторів ідей» за відведений час висуває максимальне число гіпотез (20-30 хвилин). Регламент на кожну ідею відводиться в межах двох хвилин, доказів не вимагається. Всі ідеї фіксуються. Заборонена будь-яка критика, навіть у прихованій формі. Корисно перед «штурмом» зняти у його учасників м'язову і психічну напруженість;- для активізації процесу генерації ідей в ході «штурму» рекомендується використовувати деякі прийоми: інверсія (зроби навпаки), аналогія (зроби так, як це зроблено в іншому рішенні), емпатія (вважай себе частиною задачі, з'ясуй при цьому свої відчуття), фантазія (зроби щось фантастичне);- група експертів виносить думки про цінність висунутих гіпотез. Експертиза і відбір гіпотез повинні проводитися самим ретельним чином;- гіпотези оцінюються по десятибальній системі і виводиться середній бал за оцінками всіх експертів.Ділова гра- формулюється професійна ситуація,- розробляється ігрова модель професійної ситуації,- проводиться розподіл ролей.- розробляються правила гри,- здійснюється підготовка до гри (входження в проблему і ролі)- розробляються критерії оцінки виконання ролей, участі у грі, одержаних результатів,- організується та проводиться ділова гра.

7. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 6 «Дидактичний проект доповіді на тему «...» на науковій конференції (склад учасників) з питань «...».

Приклади тем:

Дидактичний проект доповіді на тему «Підвищення ефективності радіометричної системи навігації за рахунок використання високочутливого радіометра на конференції керівного складу інженерів підприємств.

Проектування дидактичної функції доповіді з теми «Вплив умов праці на розвиток професійних захворювань у сучасній промисловості» на студентській науковій конференції.

1. Вихідні дані:

тип навчального закладу (організації, підприємства),

посада (для фахівців), отримувана освіта,

назва спеціальності,

стратегічні цілі підготовки фахівця (для студентів),

назва дисципліни, з питань якої готується доклад (для студентів),

аналіз зв'язку теми доповіді зі стратегічними і тактичними цілями підготовки фахівця (для студентів).

2. Постановка дидактичних цілей доповіді (табл. 7.1).

Таблиця 7.1 – Формулювання теми і цілі доповіді

Тема доповідіОб'єкт дослідженняПредмет дослідженняМета доповіді1234

3. Перелік джерел інформації для постановки наукового дослідження.

4. Аналіз соціодемографічних характеристик учасників конференції: базова освіта, стать, вік, посада (для фахівців), спеціальність, за якою навчаються учасники конференції (для студентів).

5. Аналіз очікуваного інтересу учасників конференції до теми доповіді.

6. Проектування увідної частини доповіді (табл. 7.2).

Таблиця 7.2 – Характеристика увідної частини доповіді

Увідна частинаПризначення увідної частини доповідіЧас на увідну частину доповідіОгляд стану рішення проблем теми докладуПостановка проблеми, задачіОсновні напрями розв'язання проблеми (задачі)12345

7. Проектування основної частини доповіді.

Наводяться теоретичні положення доповіді у вигляді плану і конспекту, а також розробляються методи активізації уваги слухачів (табл. 7.3).

Таблиця 7.3 –  Методи активізації уваги слухачів

Методи активізації уваги слухачівЗміст та храктеристика методів12Наочні методиМетоди підтримуючої мотиваціїКомунікативні методи

8. Проектування заключної частини доповіді. Наводяться зміст та характеристика прийомів цієї частини доповіді (табл. 7.4).

Таблиця 7.4 – Склад заключної частини доповіді

Зміст заключної частини доповідіЗміст та характеристика прийомів12ВисновкиЗначення одержаних результатівПерспективи подальших досліджень

9. Підготовка до відповідей на можливі запитання. Проводиться аналіз очікуваних запитань та причини їх появи (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 – Аналіз очікуваних запитань

Зміст питанняПричина появи питанняМожлива відповідьНедостатньо розкрито чи обґрунтовано положення доповідіНаявність іншої точки зору1234

10. Розробка методики самооцінки доповіді (табл. 7.6).

Таблиця 7.6 –  Показники і критерії самооцінки доповіді

ПоказникиКритерії оцінок12Інтерес учасників конференції до доповідіВідповідність терміну докладу запланованомуКомунікативні особливостіІнше

8. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 7: Дидактичний проект консультативного заняття з дисципліни або теми «...» дисципліни «...» для «...кого?...».

Приклади тем:

Дидактичний проект консультативного заняття з теми «Показники якості технічного контролю» дисципліні «...........» для студентів спеціальності «Професійне навчання. Електротехніка, радіотехніка, електронна схемотехніка і зв’язок».

Дидактичний проект консультативного заняття з дисципліни «Зварка плавленням» для студентів спеціальності «Професійне навчання. Технологія та обладнання зварювального виробництва».

1. Вихідні дані:

назва навчального закладу.

назва спеціальності.

назва навчальної дисципліни або дисципліни і теми, з якої проводиться консультативне заняття.

Проектування цілей консультативного заняття (табл. 8.1).

Таблиця 8.1 –  Цілі консультативного заняття

Цілі консультативного заняттяЦілі формування різних рівнів засвоєння навчального матеріалуУмови досягненняРезультат у вигляді дій студентів1234

3. Перелік джерел інформації для підготовки студентів до консультації.

4. Визначення найбільш складних для розуміння та засвоєння питань (табл. 8.2).

Таблиця 8.2 –  Обрання питань для консультування та формулювання відповідей на можливі питання

Теми (або тема) дисципліниЗміст програми за кожною темоюНайбільш складні питання за темами (темою)Відповіді на питання123

5. Вибір дидактичних методів активізації навчальної діяльності студентів на консультації (табл. 8.3)

Таблиця 8.3. Методи активізації навчальної діяльності студентів на консультації

Дидактичні методиРеалізація методів при проведенні консультаційного заняття12Методи підвищення наочностіМотиваційні методи Проблемні методиКомунікативні методиІнші методи

6. Вибір способів організації консультативного заняття. Він здійснюється з урахуванням даних, наведених в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 –  Варіанти організації консультативного заняття

№ варіантаЕтапи організації заняттяХарактеристика варіанта1231- вступне слово лектора,- відповіді на питання студентів і обговорення їх,- заключне слово викладачаНедоліком цього варіанту проведення лекції-консультації є відсутність послідовності, системи в питаннях, на які доводиться викладачу давати відповіді. Питання поступають хаотично, що знижує якість консультації.2- збір питань в письмовій формі до лекції, їх систематизація,- відповіді на питання, що поступили,- відповіді на додаткові питання,- обмін думками,- висновкиЦей варіант, на відміну від попереднього, дозволяє викладачу групувати відповіді, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу студентами.3- видача завдань на самостійне вивчення матеріалу теми.- підготовка питань лектору.- відповіді і їх обговоренняВ цьому випадку консультування грає функцію додаткового інформування зі складних питань і пояснення незрозумілого навчального матеріалу.4- повідомлення теми,- консультування декількома фахівцями в певній області науки і техніка з актуальних питань науки і нової технікиЦей варіант лекції-консультації проводиться, як правило, зі спеціальних дисциплін, іноді для цієї мети використовуються наукові семінари. Такі заняття дають можливість зіставити думки різних учених на одну і ту ж проблему і є чудовою школою ведення дискусії.

7. Розробка сценарію проведення консультативного заняття у відповідності до обраного варіанту його організації (табл. 8.5).

Таблиця 8.5 –  Сценарій консультативного заняття

Етапи проведення консультативного заняттяДії викладачаДії учнів (студентів)123

9. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 8: Дидактичний проект факультативного заняття з теми «...» дисципліни «...» для «...кого?...»

Факультативний – необовязковий навчальний предмет, який вивчається студентами ВНЗ за їхнім бажанням для поглиблення та розширення науково-теоретичних знань.

 Приклади тем:

– Розробка дидактичного проекту факультативного заняття з теми «Методи захисту РЕА від впливу ЕМВ» для студентів спеціальності «Професійне навчання. Електроніка, радіотехніка, електронна схемотехніка і зв’язок».

– Розробка дидактичного проекту факультативного заняття з теми «Стенографічні методи приховування таємних даних в просторовій області» для студентів спеціальності «Професійне навчання. Комп’ютерні системи та мережі».

1. Вихідні дані:

назва спеціальності;

назва навчального закладу;

освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні фахівця;

стратегічні цілі підготовки, які забезпечуються у тому числі вивченням обраної теми;

назва навчальної дисципліни, з якої проводиться факультативне заняття, та цілі її вивчення;

назва теми дисципліни, з якої проводиться факультативне заняття, та цілі її вивчення.

2. Постановка цілей факультативного заняття (оперативних цілей).

Дидактичні цілі слід формулювати у вигляді вимог до кінцевого результату вивчення теми в формі дій з визначенням рівня їх сформованості (продуктивно-практичний чи продуктивно-творчий).

Для опису оперативних цілей з навчальної теми слід заповнити таблицю 9.1.

Таблиця 9.1 –  Оперативні цілі вивчення теми

Цілі факультативного заняттяЦілі формування різних рівнів засвоєння навчального матеріалуУмови досягненняРезультат у вигляді дій студентів1234

3. Перелік літературних джерел з теми.

4. Конструювання дидактичних матеріалів: аналіз структури навчального матеріалу факультативного заняття (визначення компонентів структури та характеру зв’язків між ними) і побудова графічної моделі структури змісту навчального матеріалу факультативу. Розробка плану теми відповідно до її структури.

5. Аналіз базових умов навчання. В цьому пункті робиться аналіз навчального матеріалу обов’язкових і факультативних занять, що за встановленими міжтемними зв’язками є базовим стосовно навчального матеріалу обраного факультативного заняття. Крім того, у цьому пункті обираються способи актуалізації базових знань і способів дій (табл.9.2).

Таблиця 9.2 –  Аналіз базового матеріалу і способи актуалізації базових знань

Перелік базових понять, законів, способів діїНазва дисциплін і тем, в яких формуються базові знання і діїСпособи (методи, форми, засоби) перевірки рівня сформованості базових знань і способів дійСпособи актуалізації або поповнення базових знань і способів дій134

6. Проектування мотиваційних технологій навчання з теми факультативу, характеристика і текст мотивації, використання якої доцільно при вивченні навчального матеріалу (табл. 9.3).

Таблиця 9.3 –  Обрання методів мотивації навчальної діяльності

Вид і методи мотиваціїВступна мотиваціяПідтримуюча (поточна) мотивація123

7. Проектування технології формування орієнтовної основи діяльності на факультативному занятті (табл.9.4).

Таблиця 9.4 –  Способи формування ООД  на факультативному занятті

Рівні засвоєння навчального матеріалу теми заняттяФормиМетодиЗасоби1234

8. Проектування технології формування виконавчих дій на факультативному занятті (табл. 9.5).

Таблиця 9.5 –  Способи формування виконавчих дій з теми

Рівні засвоєння навчального матеріалу теми заняттяФормиМетодиЗасоби1234

9. Проектування контрольних дій з теми (табл. 9.6).

Таблиця 9.6 –  Засоби контролю з теми факультативного заняття

Рівні засвоєння навчального матеріалу теми заняттяФормиМетодиЗасоби1234

15. Розробка сценарію факультативного заняття. Необхідно вказати тип і термін заняття. Його структуру й зміст структурних елементів слід подати у вигляді табл. 9.7.

Таблиця 9.7 – Сценарій навчання з теми заняття

№ п/пСтруктурні елементи заняттяЗміст структурних елементів134

16. Розробка одного з видів засобів навчання (робочий зошит, презентація, плакати, конспекти-схеми, модульні елементи тощо) для одного з видів занять.

10. Методичні вказівки до виконання завдання згідно варіанту 9: Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічного завдання «...» з дисципліни «...» для студентів спеціальності «...».

Приклади тем:

Розробка методичних вказівок щодо виконання розрахунково-графічного завдання з теми «Вимірювальний контроль, побудований за багатоступеневою схемою» для студентів спеціальності «Професійне навчання. Електроніка, радіотехніка, електронна схемотехніка і зв’язок».

Розробка методичних вказівок щодо виконання розрахунково-графічного завдання з теми «Розрахунки древовидної комп’ютерної мережі доступу по критерію мінімальної вартості, згідно алгоритму Краскала» для студентів спеціальності «Професійне навчання. Комп’ютерні системи та мережі».

Вихідні дані:

тип навчального закладу;

освітній та освітньо-кваліфікаційний рівні;

назва спеціальності;

стратегічні цілі підготовки фахівця стосовно теми розрахунково-графічного завдання;

назва дисципліни, з якої виконуватиметься розрахунково-графічне завдання;

цілі навчання з дисципліни, тематичний план;

назва теми, цілі вивчення теми, з якої передбачено виконання розрахунково-графічного завдання.

2. Постановка цілей виконання РГЗ.

Дидактичні цілі слід формулювати у вигляді вимог до кінцевого результату виконання РГЗ в формі дій з визначенням рівня їх сформованості (репродуктивний, продуктивно-практичний).

Для опису цілей РГЗ слід заповнити таблицю 10.1.

Таблиця 10.1 –  Цілі виконання РГЗ

Цілі РГЗРівень сформованостіУмови досягненняРезультат у вигляді дій студентів1234

3. Перелік літературних джерел з теми.

4. Конструювання дидактичних матеріалів: аналіз теоретичних положень, що є базовими для виконання РГЗ (визначення компонентів структури та характеру зв’язків між ними) і побудова графічної моделі структури змісту навчального матеріалу теми. Розробка плану теми відповідно до її структури, а також контурного конспекту.

5. Розробка мотиваційних технологій навчання, що реалізуються під час РГЗ. Тут наводяться характеристика і текст мотивації, використання якої доцільно при виданні й проміжних контролях РГЗ (табл. 10.2).

Таблиця 10.2 –  Обрання методів мотивації навчальної діяльності

Вид і методи мотиваціїВступна мотиваціяПідтримуюча (поточна) мотивація123

6. Розробка порядку виконання розрахунково-графічного завдання (РГЗ). У цьому пункті слід вказати організаційно-змістовні умови виконання РГЗ (термін, середовище й засоби виконання, кількість й послідовність складових завдань, тип і характер проміжних та підсумкового контролю результатів РГЗ, принцип вибору варіанту тощо), а також навести зміст й характеристики всіх тих більш дрібних завдань, що є складовими РГЗ (табл. 10.3).

Таблиця 10.3 –  Порядок виконання РГЗ 

№ завдання РГЗУмова завданняВказівки щодо виконання завданняХарактристика очікуваної відповідіПриклади виконання завданняПравильні відповіді на завдання одного з вариантів123456

7. Розробка способів здійснення контролю сформованих дій. Тут відбивають особливості здійснення самоконтролю і самооцінки одержаних результатів учнем та їх контролю і оцінки викладачем.

При самооцінці учні повинні зробити висновок про правильність одержаного результату й наданих під час захисту РГЗ відповідей. У цьому пункті важливо навети передбачувані запитання з приводу ходу й результатів виконання РГЗ.

Під час оцінки діяльності студентів під час виконання РГЗ з боку викладача, крім зазначеного вище, також береться до уваги оформлення РГЗ. Методику оцінки результатів виконання РГЗ з боку студента і викладача слід описати за допомогою таблиці 10.4.

Таблиця 10.4 –  Способи оцінки результатів виконання РГЗ

Вид контролюОцінка правильності результатуОцінка правильності наданих під час захисту РГЗ відповідейОцінка оформлення РГЗКритерії загальної оцінкиЗагальна оцінка виконання РГЗСамооцінка---Оцінка викладача

11. Показники і критерії оцінки методичної частини дипломних робіт

Оцінка за виконання методичної частини дипломних проектів (робіт) виставляється керівником цієї частини проекту (роботи) в балах, кількість яких максимально може досягати 100.

Для визначення кількості балів, що отрмує студент за виконання методичної частини дипломного проекту (роботи) використовуються перелічені в таблиці 11.1 критерії.

Таблиця 11.1. Показники і критерії оцінки методичної частини дипломних проектів (робіт).

№ПоказникиКритеріїБали1Відповідність вимогам методичних вказівок.Методична частина дипломного проекту (роботи) виконана у відповідності до вимог методичних вказівок у повному обсязі.65Методична частина дипломного проекту (роботи) виконана, але є зауваження до повноти або якості виконання завдання.602Повнота обгрунтування прийнятих рішень.Рішення обгрунтовані повністюДо 10Рішення обгрунтовані частковоДо 53Наявність творчої компоненти виконання завданняТворчий підхід продемонстрований при виконанні всього завданняДО 10Творчий підхід продемонстрований при виконанні деяких питань при виконанні завдання До 54Якість розробки ілюстративного матеріалаРозроблені презентаційні кадриДо 10Розроблений та оформлений плакатДо 55Термін завершення методичної частини дипломного проекту (роботи).Робота виконана і підписана керівником методичної частини до строку, що вказаний у графіку.До 5

Оцінка у 100-бальній шкалі перераховується в оцінку по чотирьохбальній шкалі таким чином:

90 – 100балів – відмінно,

75-89 балів – добре,

60 – 74 бали – задовільно.

В тому випадку, якщо студент не одержав мінімальну кількість балів (60 балів), студент не допускається до захисту дипломного проекту (роботи).

ЛІТЕРАТУРА

Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Корольова Н.В., Шматков Є.В. Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей. – Харків. ВПП Контраст, 2008.

Бєлова О.К., Коваленко О.Е. Педагогічні технології в сучасній освіті: навчальний посібник для студентів магістрату. – Харків. ВПП Контраст, 2008.

Бєлова О. К., Коваленко О.Е. Дидактичні аспекти проектування лабораторних робіт. Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Харків, 2003

Брюханова Н.О. Основи педагогічного проектування в інженерно-педагогічній освіті: Монографія. – УІПА. – Харків:НТМТ, 2010.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

М.у. диплДокумент Microsoft Word.doc

М.у. диплДокумент Microsoft Word.doc
Размер: 753.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

Питання методики професійного навчання – обов’язкова складова дипломних робіт студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Вони мають проектувальний характер і вирішують проблему кадрового забезпечення технічного об’єкту.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Исследование работы выпрямительного диода

Лабораторная работа Построить ВАХ диода экспериментальным путем.

Кантівська концепція правової справедливості.

Ліберальна суть кантівської теорії „суворого права” і „правової держави”. Законопослушність як головна мірка правопорядку. Кантівська концепція моральної автономії людини.

Журналистика как социальный институт

В социологии социальный институт понимается «как главный компонент социальной структуры, интегрирующий и координирующий множество индивидуальных действий людей упорядочивающих социальные отношения в наиболее важных сферах общественной жизни».

Общее представление о памяти. Виды памяти

Виды памяти и их особенности. Впечатления, которые человек получает об окружающем мире, оставляют определенный след, сохраняются, закрепляются, а при необходимости и возможности - воспроизводятся.

Создать правило для хеша

Чтобы создать правило для зоны Интернета Чтоб идентифицировать файлы с помощью правила пути Чтобы создать правило для сертификата

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok