Звіт про проходження асистентської практики спеціальності "Облік й аудит"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ Й АУДИТУ

Затверджено

Завідувач кафедри

________________

д.е.н.,  проф. Т.М. Ковальчук

"___"_____________2014  року

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Виконав 

студент спеціальності "Облік й аудит"

заочної  форми навчання

.

Керівник практики

к.е.н., доц. Вергун А.І.

Чернівці 2014

ЗМІСТ

[0.0.1] Щоденник асистентської практики

[0.0.2] Графік проведення лекційних, семінарських та практичних занять студента економічного факультету, спеціальності «Облік і аудит»

[0.0.3] ПЛАН-КОНСПЕКТ

[0.0.4] лекції з навчальної дисципліни "Бухгалтерський облік"

[0.0.5] Тема 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.0.6] 1. Облік касових операцій

[0.0.7] 2. Облік грошових коштів на рахунках в банку

[0.0.8] 3. Сутність дебіторської заборгованості, її класифікація, порядок визнання та оцінки

[0.0.9] 4. Документальне оформлення та облік дебіторської заборгованості

[0.0.10] Для розрахунків за претензіями використовують такі первинні документами як акт про встановлення розходжень в кількості та якості при прийманні продукції.

[0.0.11] 5. Облік дебіторської заборгованості за розрахунками

[0.0.12] 2.6. Розкриття інформації про дебіторську заборгованість в обікових регістрах та фінансовій звітності

[0.0.13] Наочний матеріал для лекції

[0.0.14] Н.Е. 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.0.15] Тести до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.0.16] Глосарій до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.0.17] Запитання для самоконтролю до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.0.18] ПЛАН-КОНСПЕКТ

[0.0.19] практичного заняття

[0.0.20] тема 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.1] П(С)БО №10 “Дебіторська заборгованість”

[0.1.1] Тести до  теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.1.2] Завдання до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.1.3] Глосарій до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

[0.1.4] Місце та роль дисципліни у процесі підготовки фахівців з даної спеціальності

[0.1.5] Індивідуальне завдання на тему:

[0.1.6] «Розкрити сутність наукового дослідження з бухгалтерського обліку»

[0.1.7] Самостійна робота на тему: «Облік резерву сумнівних боргів»

[0.1.8] Методична карта підготовки, проведення та самоаналізу лекційного заняття

[0.1.9] Методична карта підготовки, проведення та самоаналізу практичного заняття

[0.1.10] Календарно-тематичний план проходження практики

[0.1.11] Анкета

[0.1.12] аналізу проведення лекційного заняття

[0.1.13] Анкета

[0.1.14] аналізу проведення семінарського заняття

Щоденник асистентської практики

Число, місяць, рікЗавдання за планомФактичне виконанняПідпис наукового керівника практикиСкладання графіку проведення лекційних занять і узгодження його з керівником практикиСкладено графік проведення лекційних занятьВідвідування занять керівника практикиВідвідане заняття керівника практикиУзгодження з керівником плану-проспекту лекційного заняття і підбір необхідної кількості наукових та інформаційних джерелКерівником практики відредаговано план-проспект лекційного заняття, внесено корективи, огляд підібраної літературиПідготовка конспекту лекційного заняття  на основі підібраного матеріалуПідготовлено конспект лекціїУзгодження конспекту лекції з керівником практикиКерівник практики узгодив конспект лекції та вніс відповідні корективиРедагування конспекту лекції, внесення необхідних корективів та пошук додаткової літературиНа основі зауважень керівника практики конспект відредаговано, оглянуто додаткову літературуПроведення лекційного заняття Проведено лекційне заняття Підведення підсумків лекційних занять, оцінка роботи Керівником практики зроблено відповідні корективи щодо проведеної  лекції

Графік проведення лекційних, семінарських та практичних занять студента економічного факультету, спеціальності «Облік і аудит»

______________________________

№ п/пЧисло, місяць, рік№ пари за розкладомКорпус, аудиторіяКурс, спеці-альність, факультетНазва дисципліниВид заняттяТема заняття Підписи керівників про фактичне виконання 1.Бухгалтерський облікЛекція «Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості»

Узгоджено:

«___»________________2014 р.

Керівник практики ___________   

к.е.н., доц. Вергун А.І.

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Економічний факультет

Кафедра «Облік і аудит»

ПЛАН-КОНСПЕКТ лекції з навчальної дисципліни "Бухгалтерський облік"

На тему: "Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості"

Підготував

Студент 591м групи

.

Допущено до заняття

Керівник практики ___________   

к.е.н., доц. Вергун А.І

Чернівці 2014

І. Мета

Навчальна мета передбачає формування у студентів:

• наукових (методологічних знань про облік грошових коштів і дебіторської заборгованості;

• розуміння понять (теорій тощо);

• осмислення закономірностей (теорій, підходів тощо);

• умінь дискусії (діалогу) з проблем обліку грошових коштів і дебіторської заборгованості;

• ціннісних уявлень про облік грошових коштів і дебіторської заборгованості;

• особистісного ставлення до методології обліку грошових коштів і дебіторської заборгованості;

• особистісних поглядів стосовно  методології обліку грошових коштів і дебіторської заборгованості;

• критичного ставлення до проблем обліку грошових коштів і дебіторської заборгованості.

Навчальна мета може містити декілька завдань як освітнього, так виховного, і розливального напрямів.

 II. Методи, прийоми, засоби

Методи, прийоми, засоби навчання, які застосовуються під час лекції для досягнення визначених завдань.

Методи, прийоми передачі та обміну словесною інформацією:

• розповідь;

• бесіда (пошукова, проблемна, автентична - обговорення особистісних поглядів);

• дискусія;

Методи, прийоми переконування:

• апеляція до висловлювань відомих людей;

• проведення доказів;

• висловлювання аргументів «за» і «проти»;

• апеляція до позитивних і негативних емоцій студентів;

Методи, прийоми розвитку мислительних дій:

• аналіз;

• синтез;

•  порівняння;

• розрізнення;

•  аналогія;

• узагальнення;

• екстраполяція;

•  міркування (просте, складне, вільне, доказове);

•  дедукція;

• індукція.

ІІІ.  Наочність: Таблиці, схеми, графіки, макети, тощо.

Використовувалися таблиці, схеми.

IV.   Основні питання лекції:

1. Облік касових операцій

2. Облік грошових коштів на рахунках в банку

3. Сутність дебіторської заборгованості, її класифікація, порядок визнання та оцінки

4. Документальне оформлення та облік дебіторської заборгованості

5. Облік дебіторської заборгованості за розрахунками

6. Розкриття інформації про дебіторську заборгованість в обікових регістрах та фінансовій звітності

V.  Рекомендована література:

Нормативно-правове забезпечення

  1.  «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
  2.  Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436.
  3.  «Про регулювання обігу готівки», затверджений Указом Президента України від червня 1995 р. № 496.
  4.  «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій», затверджений Наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51.
  5.  Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку від 24.06.1995 р. № 88.
  6.  «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22.
  7.  «Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті», затверджена Постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492.
  8.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. No 237, зі змінами і доповненнями. – WEB-сайт [Електрон. Ресурс]. – Режим доступу : URL: http://www.rada.gov.ua/.
  9.  П(С)БО № 16 «Витрати», затверджений Наказом міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318. зі змінами і доповненнями. – WEB-сайт [Електрон. Ресурс]. – Режим доступу : URL: http://www.rada.gov.ua/.
  10.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. No 193, зі змінами і доповненнями. – WEB-сайт [Електрон. Ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.rada.gov.ua/.
  11.  «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організа цій», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291. зі змінами і доповненнями. – WEB-сайт [Електрон. Ресурс]. – Режим доступу : URL: http://www.rada.gov.ua/.
  12.  «Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291. зі змінами і доповненнями. – WEB-сайт [Електрон. Ресурс]. – Режим доступу : URL: http://www.rada.gov.ua/.
  13.  Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755–VI.
  14.  Цивільний кодекс України. – WEB-сайт [Електрон. Ресурс]. – Режим досту-пу:URL:http://kodeksy.com.ua/tsivil_nij_kodeks_ukraini /statja-1077.htm.
  15.  «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р.  №98.
  16.   «Інструкція про службові відрядження в межах України та закордон», затверджена Наказом Міністерства Фінансів України від 17.03.2011 р. № 362.

Основна література: 

  1.  Бухгалтерський фінансовий облік: підручник [для студентів «Облік і аудит» вищих навчальних  закладів]. / Ф. Ф. Бутинець, Б. Ф. Усач., Н. Г. Виговська, Н. І. Петренко; За ред. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир : ПП «Рута», 2007. – 726 с.
  2.  Фінансовий облік: підручник: у 2 ч. – Ч.1 /за заг. ред. М.І. Бондаря та Л.Г. Ловінської. – К.: КНЕУ, 2012. – 553 с. 
  3.  Фінансовий облік: підручник: у 2 ч. – Ч.2 /за заг. ред. М.І. Бондаря та Л.Г. Ловінської. – К.: КНЕУ, 2012. – 590 с.
  4.  Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами : Підручник / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, М.І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М.Ф. Огійчука. – 6-те вид., перероб. і допов. – К.: Алерта, 2011. – 1042 с.

Додаткова література:

  1.  Бабіч В.В., Сагова С.Ф. Фінансовий облік: навч. посіб. – к.: КНЕУ, 2006. – 282с.
  2.  Бєлокоз О. Відмінності між вітчизняними та міжнародними підходами до оцінки дебіторської заборгованості торговельних підприємств / О. Бєлокоз // Галицький економічний вісник. – 2010. – № 3. – С. 197 – 201.
  3.  Бондаренко О.С. Сучасні підходи до обліку дебіторської заборгованості у вітчизняній та зарубіжній практиці / О. С. Бондаренко // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 18. – С. 36 – 39.
  4.  Гарасим П. М. Курс фінансового обліку:навч. пос. / П. М. Гарасим, Г. П. Журавель, П. Я. Хомин. – К. :Знання, 2007.–566 с.
  5.  Скорба  О.А.  Облік  дебіторської  заборгованості  в  Україні  та  за кордоном / О. А. Скорба // Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. «Honoris High School – 2009». – 2009. – Т.2. – С. 22 – 25.
  6.  Скоробогата В.В. Бухгалтерський облік грошових коштів як складової монетарних активів підприємства / В.В. Скоробогата / Вісник ЖДТУ 2012 № 1(59). – С . 36-43.

Електронні ресурси

1www.nbuv.gov.ua/ - національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, м. Київ (підручники, автореферати…)2www.ukrstat.gov.ua/ - Державний комітет статистики України (статистична інформація за різними галузями економіки)3www.balance.ua/ - Журнал «Баланс» (статті…) Практична бухгалтерiя, документи для роботи, податковi та iншi новини, податковий календар, закони, постанови, накази4www.nibu.factor.ua/ukr/about/ - інформаційно-аналітична газета «Податки і бухгалтерський облік» (статті…)5www.vobu.com.ua/ - «Все про бухгалтерський облік» - газета. Практична бухгалтерiя, документи для роботи, податковi та iншi новини, податковий календар, закони, постанови, накази6www.liga.net/ - законодавчі акти, закони, бланки, облік різних операцій, звітність7www.dtkt.com.ua/ - «Дебет Кредит» - журнал. Практична бухгалтерiя, документи для роботи, податковi та iншi новини, податковий календар, закони, постанови, накази8www.smida.gov.ua/ - річна звітність акціонерних компаній.9www.buhgalteria.com.ua/ - газета «Бухгалтерія». База аналітичних матеріалів і нормативних документів10www.business.kiev.ua/ - Газета «Бізнес». Інформація про фінансові ринки, товарні ринки, новини економіки країни

VI.     Основні питання, що розглядаються під час лекції:

1. Облік касових операцій

2. Облік грошових коштів на рахунках в банку

3. Сутність дебіторської заборгованості, її класифікація, порядок визнання та оцінки

4. Документальне оформлення та облік дебіторської заборгованості

5. Облік дебіторської заборгованості за розрахунками

6. Розкриття інформації про дебіторську заборгованість в обікових регістрах та фінансовій звітності

Хід лекції:

І. Вступна частина (до 10 хв.)

•  привітання зі студентами;

•  установлення взаємозв'язку із пройденим навчальним матеріалом і повою інформацією, визначення її місця і ролі у системі навчального курсу, прогноз подальшого її розгляду;

•  повідомлення теми лекції, створення у студентів позитивної установки на її вивчення;

•  визначення   основних   питань   лекції,   повідомлення   рекомендованої літератури;

•  стимулювати увагу студентів, психологічна підготовка до розгляду основних питань лекції, виокремлення їхнього зв'язку з майбутньою професійною діяльністю  (зазначити  інформацію,  методи, питання для обговорення).

II.   Основна частина (70-75 хв.)

•  висвітлення кожного питання окремо;

•  показ логічного переходу від одного питання до іншого, здійснення підсумку після кожного етапу;

• опис шляху  обґрунтування понять, термінів, теорій, концепцій  тощо,  виокремлення  критеріальних  ознак,  складових,   основних елементів;

• показ логіки пояснення, інтерпретації явищ;

• опис дій викладача з метою забезпечення розуміння, осмислення студентами змісту;

• розкриття кожного методу, прийому формування мислительних дій,   що застосовуються під час лекції;

• зазначення міжпредметних зв'язків. практичних прикладів, спрямованості навчальної інформації на професійну діяльність студентів;

• виокремлення питань для бесіди, дискусії чи діалогу, отриманім зворотного зв'язку:

• опис дій викладача для розвитку інтересу до змісту лекції.

III. Заключна частина (5-10 хв.)

• здійснення логічних висновків  про основні поняття, положення,  що розглядаються:

• повідомлення про досягнення запланованої теми, завдань лекції, оцінка спільної взаємодії зі студентами;

•  визначення характеру підготовки до семінарського заняття й обговорення аналізу зазначених питань, положень на занятті;

•  коротке повідомлення питань, проблем, що будуть розглядатися у наступній лекції  у взаємозв'язку з висвітленими, створення позитивних очікувань:

•  подяка студентам за увагу.

Після вивчення навчального елемента 2.3. студент повинен знати:

 визначення дебіторської заборгованості;

характеристику рахунків обліку дебіторської заборгованості;

порядок нарахування сум дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками, за розрахунками з різними дебіторами (за виданими авансами, з підзвітними особами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків тощо);

порядок відображення дебіторської заборгованості в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку;

порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість у звітності.

  •  

Після вивчення навчального елемента.2.3.  студент повинен уміти:

заповнювати первинні документи на основі господарських операцій за розрахунками з дебіторами;

розраховувати резерв сумнівних боргів;

здійснювати розрахунки суми погашення та дисконту за отриманими векселями;

відображати інформацію про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності.

Тема 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

1. Облік касових операцій

Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного банку України “Положення про ведення касових операцій у національній валюті України” № 637 від 15.12.2004 р.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі — підприємства), а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі — підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання ними.

Це Положення не поширюється на розташованих на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності.

Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, або місце, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівники підприємств зобов’язані обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси, а також у разі доставки їх з установи банку і здавання в установу банку. Вони несуть у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність у тому разі, якщо з їх вини не були створені необхідні умови, що забезпечують схоронність коштів під час їх зберігання і транспортування.

Каси підприємств у разі потреби можуть бути застраховані страховою організацією.

Приміщення каси має бути ізольовано, а двері до каси під час здійснення операцій — замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Уся готівка на підприємствах зберігається, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках — у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучевою печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.

Враховані дублікати ключів в опечатаних касирами пакетах, скриньках тощо зберігаються у керівників підприємств. Не рідше одного разу на квартал проводиться їх перевірка комісією. У разі виявлення втрати ключа керівник підприємства повідомляє про цей інцидент в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо негайної заміни замка металевої шафи. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф касир зобов’язаний оглянути схоронність замків, дверей, віконних грат і печаток, переконатися у справності охоронної сигналізації.

У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або грат касир зобов’язаний негайно доповісти про це керівнику підприємства, який повідомляє про цю подію в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо охорони каси до прибуття працівників міліції.

У цьому разі керівник, головний бухгалтер або особи, які їх замінюють, а також касир підприємства після одержання дозволу органів внутрішніх справ проводять перевірку наявності коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі. Ця перевірка має бути проведена до початку касових операцій. Про наслідки перевірки складається акт у чотирьох примірниках, який підписується всіма особами, що брали участь у перевірці. Перший примірник акта передається в органи внутрішніх справ, другий — надсилається до страхової компанії, третій — надсилається до вищестоящої організації (у разі її наявності), а четвертий — залишається у підприємства.

Касир відповідно до чинного законодавства несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник підприємства зобов’язаний під розписку ознайомити його з Порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається “Договір про повну індивідуальні матеріальну відповідальність.

Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни, виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника підприємства. З цим працівником укладається договір, про повну матеріальну відповідальність, на час виконання ним обов’язків касира.

У разі раптового залишення касиром роботи (з причини хвороби тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії у складі осіб, призначених керівником підприємства. Про результати перерахування і передачі цінностей складається акт за підписами вказаних осіб.

На підприємствах, які мають велику кількість підрозділів або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати допомоги через тимчасову непрацездатність, стипендій і премій можуть проводитися за письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім касирів, особами, з якими укладається договір, і на яких поширюються всі права і обов’язки, встановлені для касирів зазначеним Положенням. Видача і приймання коштів такими особами здійснюється в приміщеннях каси.

На підприємствах, де за штатним розписом не передбачена посада касира, обов’язки останнього можуть виконуватися бухгалтером чи іншими працівниками за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови укладання з ними договору про повну матеріальну відповідальність.

У разі зарахування на роботу і призначення на посади, пов’язані з веденням касових операцій, обслуговуванням засобів охоронно-пожежної сигналізації, збереженням і транспортуванням коштів або періодичному залученню працівників підприємств до вказаних вище робіт, керівникам підприємств треба враховувати, що на зазначені вище посади не бажано брати:

- осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності за навмисні злочини, у яких судимість не погашена або не знята у встановленому порядку; за вироком суду позбавлені права займатися вищезазначеними видами діяльності;

- осіб, які страждають на хронічні психічні захворювання;

- осіб, які перебувають на спеціальному медичному обліку з приводу алкогольної або наркотичної залежності.

При перевезенні готівки в національній валюті, що належить підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, від кас підприємств до установ банків та у зворотньому напрямку керівник такого підприємства, установи чи організації має забезпечувати касира охороною та транспортним засобом.

При транспортуванні значних грошових сум і цінностей та в інших випадках, охорона касирів здійснюється на договірній основі працівниками міліції та відділами охорони підрозділів Державної служби охорони при органах внутрішніх справ.

Під час транспортування коштів касиру, особам з його супроводу і водію транспортного засобу, якщо він надається керівником підприємства, не рекомендується:

- розголошувати маршрут руху і розмір суми коштів і цінностей, що перевозяться;

- впускати до салону транспортного засобу сторонніх осіб, які не мають дозволу керівника підприємства та (чи) підрозділу Державної служби охорони при органах внутрішніх справ;

- йти пішки, їхати попутним або громадським транспортом;

- відвідувати магазини, ринки і подібні місця;

- виконувати будь-які доручення, не пов’язані з транспортуванням коштів та відволікатися будь-яким іншим способом від доставки за призначенням грошей і цінностей.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банку, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка, яку вони одержують з власних поточних рахунків (як з основного, так і додаткових) в установах банків у межах наявних на них коштів, має витрачатися виключно на визначені в чеку цілі, що не суперечать чинному законодавству (у т.ч. нормативним актам НБУ).

Готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами можуть проводитись як за рахунок коштів, одержаних з каси банків, так і за рахунок виручки, а також інших касових надходжень.

Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) з іншим підприємством (індивідуальним підприємцем) не повинна перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) понад установлену граничну суму (10 тис.грн.) проводяться виключно в безготівковому порядку.

Увага! Гранична сума платежу готівкою у майбутньому може змінюватися! Слід зазначити, у разі здійснення суб’єктами господарювання розрахунків готівкою понад встановлену граничну суму, такі платники притягуються до відповідальності згідно Кодексу про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до статті 16315 Кодексу про адміністративні правопорушення зазначені порушення тягнуть за собою накладання штрафу на фізичну особу – підприємця від 100 до 200 нмдг (1700 – 3400 грн.). Якщо ж особа протягом року вже притягалася до адміністративної відповідальності за таке ж порушення, розмір штрафу значно зростає – від 500 до 1000 нмдг (8500 – 17000 грн.).

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму, кошти у розмірі перевищення встановленої суми додаються до фактичних залишків готівки у касі на кінець дня, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Під час здійснення готівкових розрахунків підприємства (індивідуальні підприємці)-отримувачі готівкового платежу зобов’язані надати підприємствам (індивідуальним підприємцям)- платникам обліковий розрахунковий документ (податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт), які б підтверджували здійснені платниками витрати готівки.

Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які здійснюють розрахунки зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку через належним чином зареєстровані електронні контрольно-касові апарати (ЕККА), повинні обов’язково видавати споживачеві касовий чек, а під час виходу з ладу ЕККА або на період тимчасового відключення електроенергії — товарний чек. Умови застосування ЕККА, порядок видачі споживачам касових і товарних чеків, відомості, які вони мають містити, контроль за проведенням вищевказаних розрахунків із споживачами регламентуються Положенням про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Установлення ліміту каси проводитися підприємствами самостійно на підставі розрахунку установлення ліміту залишку готівки в касі, який встановлюється на підставі середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі, та підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку Для кожного підприємства та його окремого підрозділу складається окремий розрахунок установлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Інформація про затверджений ліміт каси подається у банк за допомогою документа “Розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі”. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства — юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається за фактичними показниками діяльності.

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

- для підприємств, які розташовані в населених пунктах де є банки, та які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси (зважаючи на правила внутрішнього розпорядку, що не дають змогу забезпечити здавання готівки в день її надходження), - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

- для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків і здають готівку не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого не встановлення), те ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Якщо ліміт каси встановлений з перевищенням граничних розмірів, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень вважається понадлімітною.

Підприємства, що виробляють та перероблюють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми тощо) можуть установлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року.

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були витрачені підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на господарські потреби.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на господарські потреби.

Установлений ліміт каси може бути переглянутий на підприємстві враховуючи зміни із надходженням і видачею готівки. В цьому випадку до банку передається новий “Розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі”.

Увага! Враховуючи періодичні зміни в законодавстві, порядок визначення ліміту по касі, а також нормативний документу який буде врегулювати дане питання, можуть бути змінені

Релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братерства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.

Державне казначейство України самостійно визначає порядок установлення ліміту каси в його касі та касах бюджетних установ і організацій, що ним обслуговуються.

Готівкова виручка підприємств та індивідуальних підприємців може використовуватись ними для забезпечення господарських потреб. Зазначена виручка підприємств та індивідуальних підприємців, які не мають податкової заборгованості, може використовуватися ними на виплату заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій (далі — виплати, пов’язані з оплатою праці).

Підприємства й індивідуальні підприємці, незалежно від наявності в них податкової заборгованості, можуть проводити розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами в готівковій формі за податками і обов'язковими платежами.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають податкову заборгованість, здійснюють виплати, пов’язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, отриманих з установ банків.

У разі витрачення підприємством, що має податкову заборгованість, готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці, відповідні кошти розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Підприємства, виконавчі органи селищних, міських та районних у містах рад мають право зберігати протягом 3 робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, що одержана в банку для виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу); колективні сільськогосподарські підприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських рад — протягом 5 робочих днів, включаючи день одержання готівки у банку. Після закінчення цих строків суми готівки, що не використані за призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня (клієнта та банку) і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою на ті самі цілі.

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами.

Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження у межах України), зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми. Готівка, що видана під звіт, але з якихось причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженням — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видано готівку на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини чи вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансований звіт про витраченні кошти безпосередньо на відрядження.

За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, за витрачання готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці за наявності податкової заборгованості, а також у разі витрачання підприємствами та індивідуальними підприємцями одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням та неотримання ними при здійсненні готівкового платежу від їх отримувача платіжного документа до них застосовуються фінансові санкції згідно з чинним законодавством.

При прийманні грошових білетів і монет до каси касири підприємств зобов’язані керуватися “Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України”, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 31.03.1999 р. № 152.

Грошові білети Національного банку України (далі за текстом — банкноти), щодо справжності яких не виникає жодних сумнівів, повинні прийматись для оплати та обміну організаціями будь-яких форм власності без обмежень, навіть якщо на них є такі пошкодження:

- у будь-якому місці банкноти є плями, написи, надриви, а також ознаки природного зношення, забруднення, але від яких залиши

лось не менше ніж 3/4 їх початкового розміру та можуть бути прочитані номінал, літери серії та номер;

- порвані, надірвані та склеєні, якщо окремі частини банкноти безперечно належать тій же самій банкноті і на них збереглись серія та номер, якщо місце склеювання не заважає визначити справжність банкноти та номінал.

Банкноти з переліченими дефектами вважаються зношеними і повинні прийматись банками від організацій будь-яких форм власності та фізичних осіб і вилучатись банками з обігу.

Підприємства, установи, організації, товариства не повинні приймати, але банки мають обмінювати такі банкноти, щодо справжності і номіналу яких не виникає сумнівів:

1) Банкноти із загальним водяним знаком, яких залишилось менше ніж 3/4, але більше ніж половина:

- пошкоджені вогнем або водою, у яких відсутня захисна стрічка, але на яких можна прочитати номінал, серію та номер;

- забруднені, пописані;

- склеєні із частин однієї банкноти;

- змінили свій попередній колір під дією вологи, хімікатів тощо.

2) Банкноти з фіксованим водяним знаком, які мають перелічені в попередньому абзаці пошкодження і на яких залишився фіксований водяний знак, незалежно від розміру пошкодженої банкноти.

Ці банкноти є неплатіжними і банки повинні їх обмінювати на платіжні після підтвердження експертом або керівником кас їх справжності.

Банки повинні обмінювати пошкоджені або зношені банкноти на платіжні за таких умов:

- якщо не виникає сумніву у їх справжності;

- якщо видимий номінал;

- якщо відсутня частина банкноти не може бути прийнята для

обміну.

Банкноти, які мають невидимі надписи органів внутрішніх справ є неплатіжними, і повинні обмінюватись на платіжні, як зношені, шляхом здавання їх до регіональних управлінь НБУ.

Монети приймаються до платежу й обмінюються у разі, якщо немає жодного сумніву щодо їх справжності і якщо на них збережені зображення малого герба України — ТРИЗУБА та цифра, що вказує її вартість.

Платіжні, але непридатні для обігу монети — деформовані, такі, що були під дією різних реагентів, вогню тощо, здаються до банківських кас і в подальшому вилучаються з обігу.

Монети, на яких зображення номіналу і малого герба України не проглядаються, з отворами, надламані тощо є неплатіжними, не приймаються для оплати і не обмінюються.

Банківські установи мають стежити, щоб гроші, які знаходяться в обігу, були чистими та якісними, і не повинні випускати в обіг порвані, склеєні, облиті фарбою, обгорілі, ті, що мають жирові або чорнильні плями, написи, інші пошкодження та природно зношені, погнуті та пошкоджені монети, а повинні їх відбирати і переводити до категорії зношених.

Банкноти, на яких є ознаки навмисних пошкоджень (із отворами, порізані, списані, зі змитим малюнком), що не дає змоги визначити справжність та номінал, і не мають номера та серії, не приймаються до платежів і не обмінюються банками.

Банкноти та монети, які викликають сумнів щодо справжності або які мають явні ознаки підробки, пред’явнику не повертаються, а підлягають вилученню з видачею пред’явнику довідки про прийняття на експертизу.

Банкноти та монети, які викликають сумнів щодо справжності, надсилаються на експертизу до Департаменту готівково-грошового обігу Національного банку України, а фальшиві та підроблені — до установ МВС на місцях.

Обмін зношених, пошкоджених банкнот та монет на платіжні проводиться банками безкоштовно.

З метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами від 12.06.1995 р. № 436/95 було прийнято Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”. Ним передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;

- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки.

Правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною податковою адміністрацією України.

Передбачені вищесказані штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства використовують рахунок З0 “Готівка”.

Рахунок З0 “ Готівка ” має такі субрахунки:

301 “ Готівка в національній валюті”;

302 “ Готівка в іноземній валюті”.

За дебетом рахунку 30 “ Готівка ” відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом — виплата грошових коштів із каси підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв’язку, обмін валют тощо) відкриваються субрахунки “Операційна каса в національній валюті” та “Операційна каса в іноземній валюті”.

Касові операції оформлюються документами, типові форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 р. № 51, і мають застосовуватися без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форми власності.

Даним наказом затверджено до використання по обліку касових операцій наступні форми документів:

КО-1 “Прибутковий касовий ордер”;

КО-2 “Видатковий касовий ордер”;

КО-3 “Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів”;

КО-3 а “Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів”;

КО-4 “Касова книга”;

КО-5 “Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей”.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписами головного бухгалтера і касира, завірена штампом касира або відбитком касового апарата. На вимогу платника на квитанції поряд із штампом проставляється також і печатка підприємства.

Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями (далі — видатковими документами). Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. До видаткових ордерів можуть долучатися заявки на видачу грошей, рахунки тощо.

У разі, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявках, рахунках і таке інше є дозвільний надпис керівника підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

Заготівельні організації, у тому числі і організації споживчої кооперації, можуть проводити видачу готівки здавальникам сільськогосподарських продуктів і сировини за відомостями, в яких вказуються їх прізвища, адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що завіряються підписом здавальника, з подальшим складанням (після закінчення робочого дня) загального видаткового касового ордера на всі видані за день суми за заготівельними квитанціями.

У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму виданої заробітної плати складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляється на кожній платіжній (розрахунково-платіжній) відомості.

Для своєчасного одержання в установі банку необхідної суми готівки клієнт повинен у встановлені банком строки попередити (письмово або усно) установу банку про суму коштів у банкнотах та розмінній монеті, що передбачається для отримання.

У разі видачі окремій особі грошей за видатковим документом, касир вимагає пред’явлення документа, що засвідчує особу одержувача, перевіряє його найменування і номер, ким і коли він виданий. Якщо видатковий документ складений на видачу грошей кільком особам, то одержувачі також пред’являють зазначені документи, які засвідчують їх особу, і розписуються у відповідній графі платіжних документів.

Розписка в одержанні грошей може бути зроблена тільки власноручно у темному кольорі чорнилом або пастою кулькових ручок із зазначенням одержаної суми (гривень — літерами, копійок — цифрами). У разі одержання грошей за відомістю сума літерами не вказується, а лише цифрами.

Видача грошей особам, яких немає в списковому складі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на підставі укладених договорів.

Видача грошей особам, що залучаються на сільськогосподарські і вантажно-розвантажувальні роботи, а також для подолання наслідків стихійного лиха, може проводитися за відомістю. Відомості складаються окремо за кожною організацією, працівники якої були направлені на вказані роботи, і засвідчуються (крім підпису керівника і головного бухгалтера підприємства — організатора робіт) підписом уповноваженого відповідної організації.

Видачу грошей касир проводить тільки особі, вказаній у видатковому документі. Якщо видача грошей проводиться за дорученням, оформленим в установленому порядку, в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача грошей бухгалтерією вказується прізвище, ім’я та по батькові особи, якій доручено одержання грошей. Якщо видача грошей проводиться за відомістю, перед розпискою в одержанні грошей касир робить надпис: “За дорученням”. Доручення залишається у касира і долучається до видаткового касового ордера або відомості.

У разі видачі грошей особі, що не має змоги через хворобу або з інших поважних причин підписатися особисто, за її письмовим дорученням за неї може підписатися інша особа, але тільки не працівник бухгалтерії або каси цього підприємства. На видатковому касовому ордері вказується найменування, номер, дата і місце видачі документа, що засвідчує особу фактичного одержувача грошей і особу, яка розписалася за отримання грошей.

Оплата праці, виплата допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій і премій провадиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями без складання видаткового касового ордера на кожного отримувача.

На титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться дозвільний надпис про видачу грошей за підписами керівника і головного бухгалтера підприємства або осіб, ними уповноважених, із зазначенням строків видачі грошей і суми літерами.

В аналогічному порядку можуть оформлятися і разові видачі грошей на оплату праці (у разі відпустки, хвороби і таке інше), а також видача депонованих сум і грошей під звіт на витрати, пов’язані зі службовими відрядженнями, кільком особам.

Разові видачі грошей на оплату праці окремим особам провадяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

Після закінчення встановлених строків оплати праці, виплати допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій і премій касир повинен:

а) у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено оплату праці, виплату допомоги через тимчасову непрацездатність, стипендій або премій, поставити штамп або зробити відмітку від руки: “Депоновано” ;

б) скласти реєстр депонованих сум ;

в) у кінці відомості зробити надпис про фактично виплачену суму і недоодержану суму виплат, які підлягають депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і засвідчити надпис своїм підписом. Якщо гроші видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться надпис: “Гроші за відомістю видавав підпис)”. Видача грошей касиром і роздавальником за однією відомістю забороняється;

г) записати в касову книгу фактично виплачену суму і проставити на відомості штамп: “Видатковий касовий ордер №__________ ”.

Бухгалтерія робить перевірку зазначок, зроблених касирами у платіжних відомостях, і підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми підлягають здаванню до установи банку і на ці суми складається один загальний видатковий касовий ордер.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи мають бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів та іншими способами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів.

У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, що вносять або одержують гроші, забороняється. Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов’язаний перевірити:

а) наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі — дозвільного підпису керівника підприємства або осіб, ним уповноважених;

б) правильність оформлення документів;

в) наявність перелічених у документах додатків.

У разі недотримання хоча б однієї з перелічених вимог касир повертає документи до бухгалтерії для належного оформлення. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а долучені до них документи погашаються штампом або надписом “Оплачено” із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Прибуткові касові ордери або видаткові документи до передачі у касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплату заробітної плати, реєструються після її видачі.

Реєстрація прибуткових і видаткових касових документів може здійснюватися з використанням технічних засобів. При цьому в машинограмі “Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів”, яка складається за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів за цільовим призначенням.

Касові документи, після складання звіту касира та його оброблення в бухгалтерії, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов’язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, які передаються під охорону.

Винесення з приміщення, що охороняється, касових документів дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера підприємства. До кінця робочого дня документи мають бути обов’язково повернені. Довідки за касовими документами видаються відповідним органам за їх вимогами у випадках, передбачених чинним законодавством, що підписані керівником і головним бухгалтером.

Касові документи можуть бути вилучені у підприємств за постановою слідчих, судових органів, прокуратури, арбітражного суду, рішенням державної контрольно-ревізійної служби і державної податкової адміністрації.

На місце вилученого справжнього документа підшиваються завірена матеріально відповідальною особою копія вилученого документа, все листування про вилучення документа, протокол вилучення, розписка особи, яка одержала справжній документ або поштова квитанція про надсилання документа тощо.

У разі, якщо вилученню підлягають одночасно кілька касових документів з різними датами одного календарного року, на місце одного з вилучених документів долучається його копія, вимога на вилучення (протокол вилучення і таке інше), а замість останніх — тільки копії з відмітками про місцезнаходження вимоги.

Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі, типова форма якої затверджена наказом Міністерства статистики України від 15.02.96р. №51.

Кожне підприємство, що має касу, веде одну касову книгу, аркуші якої мають бути пронумеровані, прошнуровані і опечатані сургучною або мастичною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера цього підприємства.

У разі, якщо підприємства — юридичні особи мають відокремлені підрозділи, які здійснюють касові операції з готівкою з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, і розташовані окремо від юридичної особи, то незалежно від того, виділені ці підрозділи на самостійний баланс чи ні, з метою повного врахування здійснюваних касових оборотів вказані підрозділи мають також вести касову книгу, яка оформлюється за взірцем касової книги підприємства і видається цим підрозділам.

Записи в касовій книзі проводяться у двох примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою або чорнилом темного кольору.

Кожний аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одна з них (з горизонтальним лініюванням) заповнюється касиром як перший примірник та залишається у книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється з лицьового та зворотного боку через копіювальним папір і як звіт касира є відривною частиною аркуша. Перші та другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами.

Записи касових операцій починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша (після рядка “Залишок на початок дня”).

Спочатку аркуш згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під частину, яка залишається у книзі. Для ведення записів після “Перенос” відривну частину аркуша накладають на лицьовий бік невідривної частини та продовжують записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривної частини аркуша.

Бланк звіту до кінця операцій за день не відривається.

Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства або особи, що його заміщує.

Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щодня в кінці робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розписку в касовій книзі.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому документі, на вмотивування залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира. Готівка, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується в дохід підприємства.

При наявності на підприємстві кількох касирів, старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом необхідну для видаткових операцій суму готівки під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей. Касири в кінці робочого дня зобов’язані скласти звіт перед старшим касиром в одержанні авансу і грошей, прийнятих за прибутковими документами, і здати залишок готівки і касові документи за проведеними операціями старшому касиру під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей

За аванси, одержані для оплати праці і виплати стипендій, касир зобов’язаний скласти звіт в строк, вказаний у платіжній відомості для їх виплати. До закінчення цього строку касири зобов’язані щоденно здавати в касу залишки готівки, не виданої за платіжними відомостями. Ці гроші здаються в опечатаних касирами сумках, пакетах тощо старшому касиру під розписку з зазначенням оголошеної суми.

За наявності на підприємстві тільки одного касира, облік прийнятих і виданих грошей ведеться цим касиром.

Підприємства торгівлі та сфери обслуговування населення при здійсненні касових операцій з готівкою повинні забезпечувати постійну наявність в своїх касах розмінної монети різних номіналів.

Невидача громадянам здачі через відсутність або недостатню наявність розмінної монети на цих підприємствах протягом робочого дня є порушення касової дисципліни, за що до винних осіб вищезазначених підприємств можуть застосовуватися штрафні санкції, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі здійснення торгівлі продукцією або роботами (послугами) з використанням торговельних автоматів або іншого подібного обладнання (що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою), останні повинні бути оснащені електронним лічильником кількості розмінної монети, яка надходить до автомата, безкінечної дії із зростаючим підсумком. Лічильник опломбовується працівником місцевих органів податкової адміністрації. У міру накопичення автоматом грошової виручки відповідними працівниками торговельного чи іншого підприємства проводиться виймання готівки з подальшим відображенням у касовій книзі показників електронного лічильника і фактичної наявності готівки.

По факту отримання від касира касового звіту бухгалтер узагальнює в ньому наведені суми, що ідуть під одними бухгалтерськими рахунками і переносить обороти по дебету і кредиту З0 рахунку у журнал ордер № 1 і відомість 1.1. при журнально-ордерній формі обліку. Із вказаних облікових регістрів узагальнені дані в подальшому переносяться в Головну книгу і у Баланс.

Схему документообігу касових операцій можна представити за допомогою рис. 1.

Рис. .1. Схема документообігу касових операцій.

Відповідно до Закону України “Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95 — ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що застосування електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем є обов’язковим для підприємств, установ і організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки із споживача

ми у сфері торгівлі громадського харчування та послуг за готівку та виконують купівлю-продаж готівкової іноземної валюти.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку касових операцій наведено у табл. 1.

 Таблиця 1.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку касових операцій

 

№п/пЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиДебетКредит12341.Отримано у касу гроші із розрахункового рахунку30 “ Готівка ”31 “Рахунки в банках”2.Погашено заборгованість покупця по векселю шляхом внесення готівки в касу30 “ Готівка ”34 “Короткострокові векселі одержані”3.Надійшла до каси заборгованість покупців за продукцію, роботи, послуги30 “ Готівка ”36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”4.Внесено до каси невідшкодовані підзвітні суми працівником підприємства30 “ Готівка ”372 “Розрахунки зпідзвітнимиособами”5.Внесено до каси гроші працівником з метою відшкодування завданих збитків30 “ Готівка ”375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”6.Внесено засновниками до каси підприємства готівку в рахунок їх внесків до Статутного капіталу30 “ Готівка ”46 “Неоплачений капітал”7.Одержано до каси довгострокову та короткострокову позики30 “ Готівка ”50 “Довгострокові позики”60 “Короткострокові позики”8.Повернуто до каси передоплату, яку було здійснено на адресу постачальника30 “ Готівка ”63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”9.Повернуто до каси помилково видану заробітну плату30 “ Готівка ”66 “Розрахунки завиплатамипрацівникам”10.Надійшла у касу готівка від реалізації продукції, робіт та послуг підприємства30 “ Готівка ”70 “Доходи від реалізації”11.Надійшли у касу гроші від реалізації оборотних активів, а також пені, штрафи, неустойки в результаті невиконання іншими підприємствами договірних зобов’язань30 “ Готівка ”71 “Іншийопераційнийдохід”12.Одержано до каси готівкою дивіденди за цінними паперами30 “ Готівка ”73 “Інші фінансові доходи”13.Одержано до каси готівку від реалізації необоротних активів30 “ Готівка ”74 “Інші доходи”14.Відображено доходи від надзвичайних подій шляхом внесення готівки до каси30 “ Готівка ”75 “Надзвичайні доходи”15.Одержано до каси страховика готівку від страхувальників30 “ Готівка ”76 “Страхові платежі”16.Придбано за готівку цінні папери інших підприємств14 “Довгострокові фінансові інвестиції"30 “ Готівка ”17.Внесено готівку із каси на розрахунковий рахунок31 “Рахунки в банках”30 “ Готівка ”18.Видано з каси готівку на відрядження372 “Розрахунки з підзвітними особами”30 “ Готівка ”19.Здійснено річну передоплату за періодичні видання39 “Витрати майбутніх періодів”30 “ Готівка ”20.Викуплено підприємством у акціонерів акції власної емісії45 “Вилучений капітал”30 “ Готівка ”21.Повернуто готівкою довгострокову і короткострокову позики50 “Довгострокові позики”60 “Короткострокові позики”30 “ Готівка ”22.Оплачено готівкою із каси заборгованість по виданих довгостроковому і короткостроковому векселях51 “Довгострокові векселі видані”62 “Короткострокові векселі видані”30 “ Готівка ”23.Здійснено розрахунки із постачальниками готівкою із каси63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”30 “ Готівка ”24.Проведено розрахунки із фондами соціального спрямування готівкою із каси65 “Розрахунки за страхуванням”30 “ Готівка ”25.Виплачено із каси заробітну плату працівникам підприємства66 “Розрахунки за виплатами працівникам”30 “ Готівка ”26.Виплачено дивіденди власникам цінних паперів підприємства67 “Розрахунки з учасниками”30 “ Готівка ”27.Проведено розрахунки з іншими кредиторами готівкою із каси68 “Розрахунки за іншими операціями”30 “ Готівка ”28.Повернуто страхувальнику страхові платежі за умови припинення дії договору страхування76 “Страхові платежі”30 “ Готівка ”29.Сплачено готівкою із каси визнані штрафи, пені, неустойки94 “Інші витратиопераційноїдіяльності”30 “ Готівка ”30.Сплачено готівкою із каси відсотки за користування кредитом95 “Фінансові витрати”30 “ Готівка ”31.Здійснено виплату готівкою із каси страхових сум та страхових відшкодувань904 “Страхові виплати”30 “ Готівка ”32.Відображено втрати від стихійного лиха99 “Надзвичайні витрати”30 “ Готівка ”

 

При інвентаризації каси на підприємствах, організаціях та установах треба керуватися “Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. Для проведення інвентаризації каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. У разі виявлення в процесі інвентаризації нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення.

На зворотній стороні акта у випадку лишків або нестач робиться пояснення даної розбіжності і завіряється підписом матеріально відповідальної особи. Нижче зазначається рішення керівництва щодо висновків проведеної інвентаризації.

Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства (організації), другий — залишається у матеріально відповідальної особи.

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, і бухгалтерії).

Засновники підприємств, вищестоящі організації (у разі їх наявності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов’язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни. Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей.

У господарських товариствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями.

Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому чинним законодавством порядку.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками грошових коштів і інших цінностей, що знаходяться у касі, з даними бухгалтерського обліку регулюються в наступному порядку:

- грошові кошти та інші цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбутковуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходу підприємства з подальшим встановленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

- недостачі грошових коштів і інших цінностей, які виявлені при інвентаризації каси, стягуються з матеріально-відповідальних осіб, а за умов, коли винні не встановлені або у стягнені винних осіб відмовлено судом, зараховуються до витрат підприємства.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків, яка здійснюється за результатами проведення інвентаризації грошових коштів та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства, представлено у таблиці 2.

Таблиця 2.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків за результатами інвентаризації каси

 №п/пЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиДебетКредит12341.Виявлено надлишки грошових коштів в результаті інвентаризації30 “ Готівка ”719 “Інші доходи від операційноїдіяльності”2.Відображено суму нестачі грошових коштів у касі, яку не відшкодовує матеріально-відповідальна особа947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”30 “ Готівка ”3.Відображено суму, яка підлягає відшкодуванню винною особою375 “Розрахунки за відшкодуванням заданих збитків”30 “ Готівка ”4.Внесено до каси суму недостачі грошових коштів матеріально-відповідальною особою30 “ Готівка ”375 “Розрахунки за відшкодуванням заданих збитків”

 

 

2. Облік грошових коштів на рахунках в банку

З метою забезпечення зберігання грошових коштів, а також здійснення банківських розрахунків як із юридичними, так і фізичними особами, підприємства відкривають рахунки в установах банків. Основними нормативно-правовими документами, які врегульовують дане питання є Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.03.1991 р. № 872-ХІІ, а також нормативний акт НБУ “Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” від 12.11.2003 р. № 492.

Інструкція регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності (далі — підприємства), філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, виділеним у процесі приватизації (далі — відокремлені підрозділи), виборчим фондам (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництвам юридичних осіб-нерезидентів, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, викладених в договорі між установою банку і власником рахунку.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, установам, організаціям, які утримуються за рахунок бюджетів.

Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

а) заяву на відкриття рахунку встановленого зразка.

Заяву підписує керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник;

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію (крім бюджетних установ та організацій);

в) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом, який реєструє. Положення, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи указами Президента України, нотаріального засвідчення не потребують.

Установи та організації, які діють на підставі законів, статути (положення) не подають;

г) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;

е) копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;

ж) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим працівником банку.

Якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття бюджетного рахунку. Надання вищезазначених документів у цьому випадку не вимагається. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року зазначені рахунки закриваються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Усі юридичні особи незалежно від форм власності та їх відокремлені підрозділи подають Картку із зразками підписів та відбитком печатки. У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів підприємства надано право розпоряджання рахунком і підписання розрахункових документів.

Право першого підпису належить керівнику підприємства, якому відкривається рахунок, а також відповідним службовим особам, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру, а в разі відсутності такої посади — особі, що користується правами головного бухгалтера, або службовій особі, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку та звітності, та відповідним службовим особам, уповноваженим керівником.

Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису. Право другого підпису не може бути надано особам, які користуються правом першого підпису.

За рахунками юридичних осіб, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями, право другого підпису належить головному бухгалтеру централізованої бухгалтерії та особам, ним уповноваженим.

За рахунками юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, у штаті яких відсутні особи, яким може бути надане право другого підпису, а також підприємців без створення юридичної особи, в установу банку подається засвідчена відповідно до вимог картка із зразками підписів осіб, яким належить право першого підпису. У разі відкриття поточного рахунку бюджетній організації, в штаті якої немає рахівника або іншого працівника, на якого можна покласти ведення бухгалтерського обліку, в картку із зразками підписів та відбитком печатки включається тільки зразок підпису керівника. В цьому разі вищестоящий орган, засвідчуючи картку, робить відмітку в графі, що призначена для зазначення посади, прізвища, підписів осіб, які мають право другого підпису, про відсутність у штаті працівників, яким може бути надано право другого підпису.

У картку із зразками підписів та відбитком печатки обов’язково включається зразок відбитка наданої підприємствам та їх відособленим підрозділам печатки. Печатки підприємств — суб’єктів підприємницької діяльності та їх відокремлених підрозділів мають містити їх ідентифікаційні коди. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей, наприклад, “для пакетів”, “для перепусток”, є неприпустимим.

Картка із зразками підписів та відбитком печатки має бути засвідчена підписом керівника чи заступника керівника вищестоящого органу та печаткою вищестоящого органу або нотаріально, а в населених пунктах, де немає нотаріальних контор чи приватних нотаріусів, — сільською, селищною, районною, міською Радою. У разі заміни чи доповнення хоча б одного з підписів подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого чи другого підпису.

У разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також у разі тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником чи головним бухгалтером відповідно, нова картка не складається, а додатково подається картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа (протоколу, наказу та інше), що підтверджує ці повноваження.

Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує.

Картка із зразками підписів та відбитком печатки подається в установу банку в двох примірниках. Додаткові примірники можуть бути затребувані від власників рахунків, які мають у цій установі банку більше одного рахунку, якщо це потрібно за умовами розміщення операційних підрозділів установ банку. При цьому додаткові примірники засвідчуються головним бухгалтером установи банку або його заступником після звірення з основним примірником картки. Такі додаткові примірники карток засвідчення вищестоящим органом чи нотаріусом не потребують.

Картка із зразками підписів та відбитком печатки нерезидента може бути засвідчена нотаріусом іноземної держави та легалізована в консульській установі України, при цьому застосовується форма посвідчувального напису нотаріуса іноземної держави.

При  відкритті рахунку для формування статутного фонду господарського товариства подається: рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за рахунком, яке оформлюється у вигляді довіреності, засвідченої нотаріально (якщо хоча б одним із засновників є фізична особа); копія установчого договору, засвідчена нотаріально (якщо засновником є фізична особа); заява про відкриття рахунку, підписана уповноваженою засновниками особою; картка із зразком підпису особи, якій засновниками надано право розпорядчого підпису, засвідчена уповноваженим працівником банку.

Кошти на цей рахунок перераховуються засновниками, учасниками для формування статутного фонду господарського товариства до його реєстрації як юридичної особи. Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після одержання банком документів щодо реєстрації господарського товариства в установленому порядку. У разі відмови в реєстрації господарського товариства або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, кошти повертаються засновникам, учасникам, а рахунок закривається.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство — резидент подає уповноваженому банку документи, які передбачені при відкритті поточного рахунку у національній валюті.

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, то надання пакета документів, не обов’язкове (крім заяви про відкриття рахунку та картки із зразками підписів і відбитком печатки).

Під час реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також у разі проведення перереєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, викликаної зміною його назви, організаційно-правової форми, форми власності, рахунок закривається.

У разі ліквідації підприємства для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок підприємства, що ліквідовується, визначений ліквідатором (ліквідаційною комісією). Для цього до банку подаються рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картка із зразками підписів ліквідатора (уповноважених членів ліквідаційної комісії) і відбитком печатки підприємства, що ліквідовується. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором (ліквідаційною комісією).

Поточні рахунки закриваються в установах банку:

а) на підставі заяви власника рахунку;

б) на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

в) на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію підприємства;

г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунку.

Закриття поточного рахунку за бажанням власника здійснюється на підставі його заяви.

За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок підприємства, зазначений у заяві тощо). При цьому датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Якщо на рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У день закриття рахунку банк зобов’язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку. Справа з юридичного оформлення рахунку залишається в установі банку.

Операції на рахунках в установах банків можуть бути тимчасово припинені на підставі рішення державних податкових, судових, правоохоронних та інших органів, якщо це передбачено законодавчими актами України. У разі тимчасового припинення операцій на рахунках такі рахунки не закриваються до отримання повідомлення відповідного органу про відміну рішень про припинення операцій на рахунках.

У разі закриття поточного або депозитного рахунку суб’єкта підприємницької діяльності установа банку протягом трьох робочих днів повідомляє про це податковий орган. Повідомлення про закриття рахунку надсилається електронною поштою Національного банку України з використанням засобів захисту інформації Національного банку України.

Нормативним документом, який врегульовує питання оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків є Інструкція “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, яка затверджена Постановою Національного банку України від 02.08.1996 р. № 204 з подальшими змінами і доповненням.

Зазначеним нормативним документом визначено, що розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стандартів та вміщувати (залежно від їх форми) такі реквізити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, місяць, рік його виписки. Число та рік вказуються цифрами, місяць — літерами. На розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01-12);

в) назви та коди (номери) платника й одержувача коштів: повна назва або її офіційне скорочення, які відповідають зареєстрованим в установчих документах, ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом — код);

г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку).

д) суму платежу цифрами та літерами. При зазначенні суми цифрами розділовим знаком є кома, а цифрами проставляється як сума у цілих гривнях, так і сума копійок. Наприклад: 123,45. При зазначенні суми літерами перше слово починається з великої літери, назва грошової одиниці вказується у скороченій формі, а сума копійок — цифрами. Наприклад: Двадцять одна грн. 78 коп. Якщо сума складається тільки з копійок, то обов’язковим є написання слів “Нуль грн.”, а у разі відсутності в сумі копійок обов’язковим є написання слів “00 коп.”;

е) призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера й дати, назви і відповідної статті закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів, тощо.

Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення.

Якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, які відповідно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, то реквізит “Призначення платежу” обов’язково має додатково вміщувати дані про зміст операції, за якою здійснюється рух коштів, а також код країни, в якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб — країна постійного проживання). Ці дані мають бути відображені у вигляді семизначного коду, що утворюється таким чином: перші чотири знаки — код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки — код країни одержувача платежу за Класифікатором країн світу (ДК007-96);

є) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) — відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів.

ж) коди бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

з) суму податку на додану вартість (цифрами) або напис “без податку на додану вартість”.

Якщо хоча б один із зазначених реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, то банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення й підчистки в розрахункових документах не допускаються.

Банк не має права робити виправлення в розрахункових документах у паперовому чи в електронному вигляді, отриманих від своїх клієнтів та клієнтів інших банків, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з посиланням на розділ (пункт) нормативно-правового акта Національного банку України, який порушено), вказати дату його повернення (за підписами виконавця і головного бухгалтера, завіреними штампом банку) та повернути документ клієнту.

Відповідальність за правильність внесених у розрахунковий документ даних, у тому числі номерів рахунків (у тому числі реєстраційних), кодів банків, суми податку на додану вартість та кодів бюджетної класифікації несе підприємство чи фізична особа, яка оформила документ.

Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей та технічних можливостей банку, в якому він відкрив рахунок, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв’язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Паперові розрахункові документи, як правило, виписуються з використанням технічних засобів за один раз під копірку у двох примірниках, платіжні вимоги та документи підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, — в трьох примірниках (якщо застосування копірки неможливе, то на всіх тотожних примірниках у правому верхньому куті мають бути вміщені послідовні порядкові номери).

Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.

Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.

Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного часу.

Операційний час — регламентований внутрішнім режимом роботи банківської установи час роботи з клієнтами (в межах операційного дня), особливість якого полягає в тому, що всі розрахункові документи, прийняті банківською установою протягом цього часу, мають бути виконані (перевірені, передані в банк одержувача (платника), оформлені необхідними бухгалтерськими проводками за відповідними рахунками тощо) в той же день.

Операційний день — частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом її роботи (всі операції, здійснені протягом цієї частини дня, відображаються в балансі за цей день).

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження.

Розрахункові документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного дня або того ж дня, якщо це передбачено угодою про розрахунково-касове обслуговування.

На всіх примірниках паперових розрахункових документів банк в обов’язковому порядку в правому верхньому куті проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них, крім того, проставляється штамп “Вечірня”. Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті.

У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою проводки його банком, дата отримання банком документа у правому верхньому куті не проставляється.

Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи підприємств між установами банків доставляються кур’єрською поштою згідно з “Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв’язком Міністерства зв’язку України”.

Повернення платнику його платіжних доручень на сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів та внесків у державні цільові фонди здійснюється на підставі його листа про відкликання. При цьому на листі платника повинна бути відмітка органу, якому таке право надане чинним законодавством, про згоду на відкликання з картотеки платіжного доручення, яка підписується уповноваженою особою цього органу та засвідчується відбитком його печатки.

Повернення стягувану розрахункових документів здійснюється банком платника спецзв’язком у день надходження від стягувача листа про відкликання або наступного дня, якщо цей лист надійшов після закінчення операційного часу.

У разі надходження від стягувача до установи банку листа про відкликання з картотеки частини суми від тієї суми, що вказана в розрахунковому документі, відповідальний працівник банку має виправити суму в цьому документі, зазначити дату виправлення, завірити виправлення своїм підписом та штампом банку, продовжуючи обліковувати цей документ у картотеці. Якщо в листі про відкликання зазначено конкретні виконавчі документи, які відкликаються, то банк повертає їх стягувачу без виконання. Лист про відкликання часткової суми розрахункового документа зберігається банком разом з першим примірником розрахункового документа.

Підприємства (незалежно від форми власності) відповідно до статті 6 Указу Президента України від 16.03.95 № 227 “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” повинні в п’ятиденний строк повертати платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. Якщо власник рахунку, на який помилково зараховані кошти, не повернув їх у зазначений строк, то повернення цих коштів має здійснюватись у претензійно-позовному порядку.

Якщо помилкове зарахування (списання) коштів відбулося з вини банку, то він негайно після виявлення помилки має повідомити фактичного одержувача коштів (у залежності від конкретних обставин — безпосередньо або через банк, де він обслуговується) про необхідність повернення помилково зарахованих коштів. У повідомленні про необхідність повернення коштів банк вказує рахунки, на які мають бути перераховані кошти, що повертаються. Банк, який обслуговує клієнта, на рахунок якого помилково зараховані кошти, після отримання повідомлення передає його під розписку цьому клієнту чи надсилає рекомендованим листом не пізніше наступного робочого дня.

Якщо помилкове зарахування коштів виникло з вини банку одержувача, то цей банк за рахунок своїх коштів має перерахувати їх одержувачу, зазначеному в документах.

Якщо помилкове списання коштів виникло з вини банку платника, то цей банк за рахунок своїх коштів має повернути помилково списані кошти на рахунок платника.

Якщо одержувач, на рахунок якого помилково зараховані кошти, добровільно не повернув їх банку, що надіслав повідомлення про необхідність повернення, то ці кошти мають стягуватися банком у претензійно-позовному порядку.

При здійсненні розрахунків клієнти можуть застосовувати систему “клієнт-банк”, яка забезпечує:

- передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

- автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце (далі — АРМ) клієнта;

- автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів “клієнт-банк” і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком.

У договорі обов’язково мають бути обумовлені права, обов’язки та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і порядок їх вирішення.

Програмне забезпечення системи “клієнт-банк” має відповідати вимогам, які пред’являються до технології банківських розрахунків, і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України.

АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська частина системи “клієнт-банк” забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом у цілому.

При використанні системи “клієнт-банк” здійснюється звірення (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї інформації з інформацією із АРМ клієнта наприкінці дня.

Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає “Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті банком до оплати”.

Такий же реєстр за кожним клієнтом складається в банку після друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком у документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов’язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.

Для обліку наявності та руху грошових коштів на поточному рахунку, що знаходиться у банку і можуть бути використані для поточних операцій призначено рахунок 31 “Рахунки в банках”, конкретно у розрізі субрахунків:

311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”.

За дебетом субрахунків відображається надходження грошових коштів, за кредитом — їх використання.

Для здійснення операцій на поточному рахунку підприємством до уповноваженого банку подаються оформлені належним чином відповідні первинні документи. Здійснення такого роду операцій вимагає від бухгалтера, в свою чергу, не лише знання за допомогою якого документа можна здійснити ту чи іншу операцію, а також вміння їх правильно заповнювати і опрацьовувати.

Виходячи з цього, документи, за допомогою яких проводяться операції на поточному рахунку у банку, можна поділити на три групи:

1) документи, за допомогою яких суб’єкт господарювання забезпечує взаємозв’язок між поточним рахунком і касою підприємства (заява на отримання чекових книжок, грошова чекова книжка, об’ява про внесення готівки);

2) документи, за допомогою яких суб’єкт господарювання здійснює розрахунки із іншими суб’єктами господарювання в обох напрямках (платіжне доручення, платіжна вимога-доручення);

3) документи, за допомогою яких здійснюється списання сум недоїмок до бюджету за податками і які стягуються у безспірному порядку (платіжна вимога, інкасове доручення-розпорядження).

Враховуючи поділ документів на три групи, розглянемо спочатку документи, за допомогою яких суб’єкт господарювання забезпечує взаємозв’язок між поточним рахунком у банку і касою підприємства.

 Для отримання належних готівкових коштів із банку у касу підприємства використовують чек грошової чекової книжки. В свою чергу для отримання як грошової, так і розрахункової чекової книжки до установи банку подається “Заява на отримання чекових книжок”.

Заява на отримання чекових книжок може бути оформлена як рукописно, так із використанням технічних засобів. Для надання юридичної сили на заяві ставляться підписи керівника і головного бухгалтера, а також печатка підприємства, чим засвідчується прізвище і підпис особи, яку направляють для виконання даної операції до банку.

На всіх чеках, які входять до чекової книжки (грошової або розрахункової) установою банку проставляється відповідна нумерація і назва того підприємства, якому вона видається.

Отримуючи зазначені чекові книжки, касир підприємства власноручно підписується на поданій ним до банку заяві, чим засвідчує належність йому затвердженого на підприємстві підпису на отримання чекових книжок.

Зауважимо, що по грошовій чековій книжці встановлення різного роду грошового ліміту не передбачено, оскільки вона використовується лише з метою отримання підприємством готівки з банку до каси підприємства.

Для отримання готівки з банку до каси підприємства головний бухгалтер оформляє вручну чек грошової чекової книжки, який касиром передається до банку.

Отриманні гроші оприбутковуються у касі прибутковим касовим ордером, в якому зазначають, що підставою для здійснення надходжень до каси став чек №______

По факту закінчення чеків грошової чекової книжки до банку подається нова заява на одержання чекових книжок, до якої додаються корінці попередньої.

Для передачі готівки із каси до банку касиром підприємства оформляється вручну “Об’ява про внесення готівки”.

Зауважимо, що на об’яві про внесення готівки:

1) підписи керівника, головного бухгалтера і печатка підприємства не ставляться;

2) касир підприємства підписується лише один раз на першій (верхній) частині об’яви про внесення готівки;

3) нумерацію об’яви про внесення готівки (номери об’яви, квитанції і ордера) проставляють всі під одним номером у банку по факту надходження, незважаючи на те, що сама об’ява є вихідним документом з підприємства.

Відразу після здачі грошей у банк касиру підприємства видається на руки середня частина об’яви про внесення готівки (квитанція), яка містить відмітки банку про зарахування внесених коштів на поточний рахунок.

Представлення на підприємстві квитанції від об’яви про внесення готівки є безпосереднім свідченням здачі грошей до банку, на підставі чого у бухгалтерії оформляється видатковий касовий ордер, в якому зазначають, що підставою для здійснення операції стала квитанція №

 

Документи, за допомогою яких підприємство здійснює розрахунки з іншими суб’єктами підприємницької діяльності (або за допомогою яких суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахунки з підприємством), є “Платіжне доручення” та “Платіжна вимога-доручення”.

Платіжне доручення (далі — доручення) — документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Оформлення платіжного доручення здійснюється або за допомогою друкарської машинки, або роздруковується на комп’ютері. Номер платіжного доручення проставляється на підприємстві, а дані платіжного доручення реєструються у журналі реєстрації платіжних доручень або фіксуються автоматично у пам’яті ЕОМ.

Для проведення розрахунків за допомогою платіжного доручення їх треба подати до банку у двох екземплярах (при міжбанківських розрахунках) і трьох (при однобанківських). Перший екземпляр (з підписами і печаткою від підприємства) залишається у банку, а другий і третій видається разом із випискою по розрахунковому рахунку платнику і одержувачу коштів.

Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується.

Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках, за винятком доручень на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов’язкових платежів), неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках. Не приймаються до картотеки платіжні доручення на сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, строк сплати яких не настав.

Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:

- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

- в порядку попередньої оплати;

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи акціонерів тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;

- в інших випадках за згодою сторін.

При розрахунках за фактично відвантажену, продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) в дорученні в рядку “Призначення платежу” вказується назва (вид) відвантаженої, проданої продукції (виконаних робіт, послуг), номер, дата товарно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує відвантаження, продаж продукції (виконання робіт, надання послуг).

Попередня оплата здійснюється підприємствами у разі, якщо це обумовлено в договорі. У дорученні в рядку “Призначення платежу” робиться такий запис:

“Попередня оплата за_______________________________________

(назва товару, виконаних робіт та наданих послуг

_________________ за______________________ №______________

(назва документа)

від “__ ”________ 200_ року згідно з договором від______ №___ ”.

При рівномірних і постійних поставках товарів та наданні послуг розрахунки між постачальниками і покупцями можуть здійснюватися дорученнями, періодичним перерахуванням коштів у строки і в розмірах, які обумовлені в договорах.

У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки перерахування коштів, періодичність звірення розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем.

Останній платіж за договором, як правило, має враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.

Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень

Платіжна вимога-доручення (далі — вимога-доручення) — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

- верхня — вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

- нижня — доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку “сума до оплати літерами”.

Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику. Номер платіжної вимоги-доручення проставляється одержувачем коштів, а інформація із документа знаходить відображення у журналі реєстрації платіжних вимог-доручень або фіксується автоматично на ЕОМ.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника. З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа (ставить лише печатку та підписи) і здає в банк, що його обслуговує.

Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується.

Вимога-доручення подається в установу банку у двох примірниках. Перший примірник має бути оформлений у встановленому порядку.

Призначення кожного примірника вимоги-доручення таке, як і платіжного доручення.

Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.

У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він про мотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

Без згоди юридичних осіб та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

Розрахунковий документ на безспірне списання (стягнення) коштів оформлюється на бланку платіжної вимоги і подається стягувачем, державним виконавцем (далі — стягувач) до установи банку, що його обслуговує.

Платіжні вимоги приймаються банком стягувача протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги не враховується.

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів, у рядку “Призначення платежу” платіжної вимоги стягувач має зазначити: назву і відповідну статтю закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів; у разі необхідності — вид платежу і період часу, за який здійснюється стягнення; акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення із зазначенням його назви (постанова, рішення, наказ тощо), дати й номера. Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші документи (договір, митну декларацію, вексель тощо), то в платіжній вимозі мають вказуватися реквізити відповідно го документа (назва, дата, номер).

Якщо безспірне стягнення коштів здійснюється на підставі виконавчого документа, то до розрахункового документа додається оригінал виконавчого документа або належним чином оформлений дублікат. У цьому разі в рядку “Призначення платежу” розрахункового документа посилання на назву і статтю законодавчого акта, якою передбачене безспірне стягнення (списання) коштів, не потрібне.

Якщо платник та одержувач коштів обслуговуються у різних установах банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв’язком надсилаються банком одержувача у банк платника, третій — видається на руки одержувачу коштів.

У банку платника перший примірник виконує функцію меморіального документа для списання коштів з рахунку платника, другий — видається платнику з випискою із особового рахунку.

У разі, якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в одній установі банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий — видається платнику, третій — одержувачу коштів.

Відповідальність за обґрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення табезакцептного списання коштів несе стягувач.

Суми недоїмки до бюджету за податками, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банком, що обслуговує стягувача, протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.

Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється та надсилається в банк платника у двох примірниках (перший примірник залишається у документах дня банку, другий — надсилається платнику).

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів, у рядку “Призначення платежу” інкасового доручення (розпорядження) вказується: назва і відповідна стаття закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів; у разі необхідності — вид платежу і період часу, за який здійснюється стягнення; акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення з зазначенням його назви (постанова, рішення, наказ тощо), дати й номера. Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші документи, то в інкасовому дорученні (розпорядженні) мають вказуватися реквізити відповідного документа (назва, дата, номер). Якщо законом передбачено безспірне стягнення пені, то в розрахунковому документі сума основного боргу і сума пені вказуються окремо.

Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення (розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який оформив розрахунковий документ.

Якщо стягувачем є установа банку (банк-стягувач), боржник якої (якого) обслуговується в іншій установі банку, то банк-стягувач надсилає спецзв’язком розрахункові та виконавчі документи безпосередньо в банк боржника.

Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з основних рахунків підприємств приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках.

Документ, за допомогою якого банк здійснює списання із поточного рахунку підприємства плату за розрахунково-касове обслуговування є “Меморіальний ордер”.

Підтвердженням здійснення операції на поточному рахунку підприємства є банківська виписка, до якої банком додаються документи, на підставі яких проводилися розрахунки.

Після доставки касиром виписки на підприємство здійснюється її опрацювання головним бухгалтером. Опрацювання банківської виписки включає в себе три етапи:

1) до банківської виписки, у порядку здійснення відображених у ній операцій, прикріплюються всі додані до неї банком первинні документи. Зауважимо, що на суму знятої із поточного рахунку до каси підприємства готівки банк не надасть жодного документа. В цьому випадку до банківської виписки додається квитанція від прибуткового касового ордера, яка засвідчує оприбуткування грошей до каси. За умов, коли підприємство вносило до банку готівку із каси, то до виписки по поточному рахунку банком буде доданий ордер (третя частина від об’яви про внесення готівки), що засвідчує факт здійснення операції;

2) заключається у встановленні і зазначенні у виписці біля кожної суми номера того бухгалтерського рахунку, у кореспонденції з яким пов’язане надходження або списання коштів із поточного рахунку;

3) полягає у перенесенні узагальнених даних із виписки по дебету і кредиту поточного рахунку одним рядком до журналу-ордеру № 2 при журнально-ордерній формі обліку, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку у розділ II Відомості 1-М (див. дод. А 1).

Типова кореспонденція рахунків по обліку операції на поточному рахунку у банку відображена у таблиці 3.

Таблиця 3.

Кореспонденція рахунків по обліку операцій на поточному рахунку у банку

 №п/пЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиДебетКредит12341.Здано готівку із каси на поточний рахунок у банку31 “Рахунки в банках”30 “ Готівка ”2.Надійшла на поточний рахунок заборгованість покупця по векселю одержаному31 “Рахунки в банках”34 “Короткостро-кові векселі одержані”3.Надійшла на поточний рахунок заборгованість покупців за реалізовані їм товари, роботи і послуги31 “Рахунки в банках”36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”4.Одержано на поточний рахунок довгострокову та короткострокову позики банку31 “Рахунки в банках”50 “Довгострокові позики”60 “Короткостро-кові позики"5.Повернуто на поточний рахунок від постачальника суму передоплати, яку було проведено раніше на його рахунок31 “Рахунки в банках”63 “Розрахунки з постачальниками тапідрядниками”6.Надійшла на поточний рахунок виручка від реалізації товарів, робіт і послуг31 “Рахунки в банках”70 “Доходи від реалізації”7.Надійшла на поточний рахунок виручка від реалізації оборотних активів, а також пені, штрафи, неустойки в результаті невиконання договірних зобов’язань іншими підприємствами31 “Рахунки в банках”71 “Інший операційнийдохід”8.Одержано на поточний рахунок від інших підприємств дивіденди за цінними паперами31 “Рахунки в банках”73 “Іншіфінансовідоходи”9.Одержано на поточний рахунок виручку від реалізації майнових комплексів31 “Рахунки в банках”74 “Інші доходи”10.Відображено надходження на поточний рахунок страховика страхових платежів від страхувальників31 “Рахунки в банках”76 “Страхові платежі”11.Проведено оплату із поточного рахунку за цінні папери інших підприємств14 “Довгострокові фінансові інвестиції”35 “Поточніфінансовіінвестиції”31 “Рахунки в банках”12.Отримано готівку із банку до каси30 “Каса”31 “Рахунки в банках”13.Проведено із поточного рахунку передоплату за періодичні видання39 “Витратимайбутніхперіодів”31 “Рахунки в банках”14.Викуплено підприємством у акціонерів акції власної емісії45 “Вилучений капітал”31 “Рахунки в банках”15.Повернуто банку суми раніше одержаних довгострокових і короткострокових позик50 “Довгострокові позики”60 “Короткострокові позики"31 “Рахунки в банках”16.Оплачено із поточного рахунку заборгованість по довгострокових і короткострокових векселях виданих51 “Довгострокові векселі видані”62 “Короткострокові векселі видані”31 “Рахунки в банках”17.Проведено із поточного рахунку оплату на адресу постачальника63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”31 “Рахунки в банках”18.Проведено із поточного рахунку розрахунки із фондами соціального спрямування65 “Розрахунки за страхуванням”31 “Рахунки в банках”19.Перераховано із поточного рахунку заробітну плату працівників на їх особисті рахунки у банку66 “Розрахунки завиплатамипрацівникам”31 “Рахунки в банках”20.Перераховано із поточного рахунку дивіденди власникам цінних паперів підприємства67 “Розрахунки з учасниками”31 “Рахунки в банках”21.Проведено розрахунки з іншими кредиторами через поточний рахунок підприємства68 “Розрахунки заіншимиопераціями”31 “Рахунки в банках”22.Перераховано страхувальнику страхові платежі за умови припинення дії договору страхування76 “Страхові платежі”31 “Рахунки в банках”23.Оплачено із поточного рахунку визнані підприємством штрафи, пені, неустойки94 “Інші витратиопераційноїдіяльності”31 “Рахунки в банках”24.Перераховано із поточного рахунку банку відсотки за користування кредитом95 “Фінансові витрати”31 “Рахунки в банках”25.Проведено перерахування із поточного рахунку сум страхових відшкодувань904 “Страхові виплати”31 “Рахунки в банках”

 

 

Для обліку та руху грошових коштів, що знаходяться на інших рахунках у банку і які можуть бути використані для поточних операцій призначено рахунок 31 “Рахунки в банках”, безпосередньо у розрізі субрахунків:

313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

За дебетом субрахунків відображується надходження грошових коштів на інші рахунки, за кредитом — їх використання.

Інструкцією “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затвердженою Постановою Національного банку України № 204 від 02.08.1996 р. (з наступними змінами і доповненнями), передбачено здійснення розрахунків між підприємствами із використанням чеків та акредитивів. Акумуляція коштів з метою забезпечення розрахунків за вказаними формами здійснюється на зазначених субрахунках 313 і 314.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку- емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець — юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель — підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.

Банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.

Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України.

З дозволу Національного банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов’язкових вимог і мати фірмову позначку банку.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.

Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента “Заяву про отримання чекових книжок” в одному примірнику (див, зразок 3.11.) за підписами уповноважених осіб, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, і з відбитком його печатки.

У заяві та талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунку, з якого сплачуватимуться чеки.

У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою декількох чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок депонованих чекодавцем коштів. На зворотній стороні заяви чекодавець самостійно вказує суму ліміту за кожною книжкою.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому аналітичному рахунку “Розрахунки чеками” балансових рахунків у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається “Платіжне доручення” (див. зразок 3.14.) для перерахування коштів на аналітичний рахунок “Розрахунки чеками” або сума вноситься готівкою.

Депонування коштів для отримання чекових книжок знаходять своє відображення по дебету аналітичного рахунку “Розрахунки чеками” рах. 313 “Інші рахунки в банках в національній валюті”, 314 “Інші рахунки в банках в іноземній валюті” і кредиту 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики”.

Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги.

Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

Чеки підписуються особою, яка має право підписувати розрахункові документи, та повинні мати відбиток печатки чекодавця.

Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

- відповідність чека встановленому зразку;

- правильність заповнення чека;

- відсутність виправлень;

- відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;

- строк дії чека;

- наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви чекодавця (у фізичної особи — прізвища, ім’я, по батькові, дані його паспорта або документа, що його замінює).

Після цього чекодержатель переконується в особі пред’явника чека за паспортом або документом, що його замінює.

Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк чекодержателя зобов’язаний прийняти чек з реєстрами та разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв’язком до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються тільки після отримання їх із банку-емітента.

Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя. Оплачений чек залишається у банку-емітенті

Оплата за придбані цінності за депонованими коштами із аналітичного рахунку лімітованих чекових книжок знаходить своє відображення по дебету рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” та ін. і кредиту аналітичного рахунку “Розрахунки чеками” рахунку 313 “Інші рахунки в банках в національній валюті” та 314 “Інші рахунки в банках в іноземній валюті”.

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента.

Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк платіжне доручення разом з відповідною чековою книжкою.

У дорученні в рядку “Призначення платежу” вказується “Поповнення ліміту за чековою книжкою”.

У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з платіжним дорученням для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися кошти.

Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець має подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на отримання нової чекової книжки.

Відкликання невикористаних грошових коштів, які було задепоновано на інших рахунках в банку знайде своє відображення по дебету 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики” і кредиту аналітичного рахунку “Розрахунки чеками” рахунку 313 “Інші рахунки в банках в національній валюті” та 314 “Інші рахунки в банках в іноземній валюті”.

Враховуючи те, що найбільша частина порушень при оформленні чеків припадає на виписку чеків чекодавцем на більшу суму, ніж зарезервовано на аналітичному рахунку у банку — емітенті, в останні роки суб'єкти господарювання відмовляються від використання зазначеної форми безготівкових розрахунків!

Акредитив — це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий — акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком- емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

Відзивний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідзивний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву про відкриття акредитиву, де має вказати:

- назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

- назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

- вид акредитива;

- строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

- суму акредитива;

- дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

- умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів — з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).

Зазначені реквізити є обов’язковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує платіжним дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок “Розрахунки акредитивами” в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

Заява про відкриття акредитива подається у двох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий — видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива.

Відкриття заявником акредитива знаходить своє відображення по дебету аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами” рахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті” і кредиту рахунків 311 “Поточні рахунки в банках в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в банках в іноземній валюті”, 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики”.

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов акредитива (у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара) і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бе нефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені належним чином документи, що підтверджують фактичну відправку товару, виконання робіт або надання послуг.

Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами”.

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Оплата за придбані цінності задепонованими коштами аналітичного рахунку по акредитивах знайде своє відображення по дебету рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” та ін. і кредиту аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами” рахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв’язком між банками.

Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент у свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві.

В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами” на поточний рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку.

Закриття невикористаного акредитива, який було задепоновано на інших рахунках в банку знайде своє відображення по дебету рахунків 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики”, і кредиту аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами” рахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” та 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

Підставою для відображення у бухгалтерському обліку заявника акредитива або чекодавця операцій по дебету і кредиту рахунків 313 і 314 є виписки банку по рахунках, на яких депонувалися кошти з метою отримання лімітованих чекових книжок або відкриття акредитива. Порядок опрацювання банківських виписок по зазначених аналітичних рахунках аналогічний порядку опрацювання банківських виписок по поточному рахунку підприємства.

 

Інформація із виписок по інших рахунках у банках знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі у журналі-ордері № 2.

Підприємствам, які мають у своєму грошовому обігу іноземну валюту, відкривається в банку поточний рахунок в іноземній валюті. Може бути відкритий для зберігання коштів в одній або ж у різних валютах.

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому ж банку, де відкритий і основний поточний рахунок у національній валюті, для його відкриття потрібні тільки заява банківської форми і картка зі зразками підписів керівника і головного бухгалтера. Якщо ж поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в іншому банку, для його відкриття потрібні всі ті документи, що й для відкриття поточного рахунка в національній валюті. Застосовуються й типові банківські документи для оформлення руху грошових коштів на поточному рахунку в іноземній валюті. Лише у виписці банку з поточного рахунка надходження і списання коштів відображається в національній та іноземній валютах за курсом Національного банку на день виписки. Оскільки курс валют змінюється, виникає необхідність відображення в обліку курсових різниць, що виникають з моменту здійснення господарської операції та її оплати, а також на звітні дати.

Для бухгалтерського обліку наявності та руху грошових коштів в іноземній валюті передбачений рахунок 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті». Кореспонденція рахунків з руху грошових коштів в іноземній валюті аналогічна тій, що й за поточним рахунком у національній валюті.

Для зберігання грошових коштів спеціального призначення можуть відкриватись в банку й інші поточні рахунки в національній або іноземній валюті. На цих рахунках обліковуються кошти, одержані на наукові дослідження, на сумісну діяльність.

Облік грошових коштів на інших рахунках ведеться на рахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» і 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

3. Сутність дебіторської заборгованості, її класифікація, порядок визнання та оцінки

У процесі господарської діяльності оплата за готову продукцію, товари здійснюється після їх відвантаження, а виконаних робіт і послуг — після їх завершення і передачі клієнту (замовнику). У такому разі виникає дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги.

Підприємство також може надавати позики працівникам, отримувати аванси, переплачувати (понад установлені нарахування) кошти в бюджет і фонди. У такому випадку виникає дебіторська заборгованість за розрахунками.

Групування, інтерпретація та оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів на певну дату.

Дебітори — це фізичні та юридичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

За П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» вона визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума (п. 5). Імовірність отримання економічних вигід за дебіторською заборгованістю за відвантажені товари, роботи і послуги існує, якщо підприємство очікує своєчасної її оплати. Якщо в підприємства з'являються сумніви щодо своєчасної (у визначені терміни) її оплати, то така заборгованість вважається сумнівною.

Особливістю поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги є те, що вона визнається одночасно з визнанням доходу від їх реалізації. Тобто для їх визнання необхідно виконання таких умов:

  •  покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності;
  •  підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами та іншими активами);
  •  сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;
  •  є впевненість, що в результаті операцій відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати за цією операцією можуть бути достовірно визначені.

Момент передачі ризиків та вигід визначається на основі договору поставки продукції (товарів), виконаних робіт чи послуг.

За основу при класифікації дебіторської заборгованості беруться такі основні критерії:

  •  строк погашення та зв'язок з нормальним операційним циклом;
  •  об'єкти, відносно до яких виникла дебіторська заборгованість;
  •  своєчасність погашення.

За строками погашення дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованос ті, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом два надцяти місяців з дати балансу.

Щодо до об'єктів, де вона виникає, групування здійснюється за такими видами:

  •  заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;
  •  заборгованість, забезпечена векселями;
  •  за наданими позиками;
  •  дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;
  •  дебіторська заборгованість за розрахунками;
  •  інша дебіторська заборгованість.

Залежно від своєчасності погашення вона поділяється:

  •  на дебіторську заборгованість, визначений угодою строк оплати якої не настав;
  •  дебіторську заборгованість, не оплачену в строк. Така заборгованість, у свою чергу, поділяється на безнадійну та сумнівну.

Безнадійна дебіторська заборгованість — це заборгованість, відносно до якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позов ної давності.

Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги, щодо якої існує невпевненість щодо її погашення боржником.

На дату визнання за балансом дебіторська заборгованість оцінюється за первіс ною або теперішньою вартістю.

Залежно від терміну погашення та впевненості підприємства в непогашенні де біторської заборгованості на дату балансу вона оцінюється за:

  •  первісною вартістю;
  •  чистою реалізаційною вартістю;
  •  дисконтованою вартістю майбутніх платежів.

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів дебіторської забор гованості, окрім заборгованості за товари, роботи і послуги та за угодами фінансо вої оренди. Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості. Проте слід мати на увазі, що перві сна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) залежатиме від:

  •  надання покупцеві торговельної знижки або знижок з обсягу до дати реалізації;
  •  надання покупцеві знижок після реалізації;
  •  повернення товарів від покупців.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю здійснюється щодо поточної дебі торської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється резерв сумнівних боргів.

Зміст цієї оцінки полягає в тому, що з принципу обережності у складі активів ви знається лише та дебіторська заборгованість, реалізація якої принесе майбутню еконо мічну вигоду. Якщо підприємство не очікує оплати покупцем частини дебіторської за боргованості, вона визнається сумнівною. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю де біторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визна ється дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. Отже, за балансом дебіторська заборгованість визнається за сумою ви ставлених клієнтам рахунків за вирахуванням сумнівної заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відоб ражається в балансі за теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості за лежить від виду заборгованості та умов її погашення. Частина довгострокової дебітор ської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати ба лансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів використовується, на приклад, для дебіторської заборгованості за довгостроковою фінансовою орендою.

4. Документальне оформлення та облік дебіторської заборгованості

Основою бухгалтерського обліку є чітке та обов’язкове документування усіх господарських операцій. Вони відображаються в бухгалтерському обліку методом суцільного та безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При організації документування і документообігу підприємства та організації України керуються вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Перелік первинних документів, якими оформляються операції з обліку розрахунків з дебіторами, а саме розрахунки з покупцями та замовниками зазначені в Наказі про облікову політику. Для оформлення окремих етапів усіх розрахункових операцій  використовується бухгалтерська довідка.

Факт відпуску продукції (товару), виконання робіт, надання послуг має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред'являється представником покупця і яке повинне містити: реквізити покупця, найменування і кількість отриманої продукції, термін дії доручення, особистий підпис представника, засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера підприємства-покупця і скріплений печаткою. Підпис представника покупця на дорученні повинен бути ідентичним підпису одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції

Документом, який оформляє розрахунки з покупцями та замовниками є накладна. Цей документ є характерним також для оформлення операцій за розрахунками з вітчизняними постачальникам, внутрішніми розрахунками, а також за розрахунками за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, з іншими дебіторами та кредиторами – за умови здійснення зустрічної поставки у товарній формі.

На виконані роботи на сторону і послуги виписують рахунок-фактуру та платіжну вимогу-доручення, всіх первинні розрахункові документи, окремим рядком мають бути вказані сума податку на додану вартість.

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних та ін.) у договорі на їх виконання також відображаються зобов'язання замовника щодо приймання виконаних робіт, порядку й термінів їх оплати. Прийнята робота має бути оформлена актом відповідної форми, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписується представником замовника і виконавця або комісією, з обов'язковим посвідченням підписів представників печаткою замовника і виконавця. Аналогічно оформляються операції з надання замовникам різних послуг (ремонту та обслуговування технічних засобів підприємства тощо)

У разі доставки продукції покупцеві автотранспортом постачальника або транспортних організацій важливе значення має чітке і належне оформлення товарно-транспортних накладних відправником та наявність записів з підписами і відбитком печатки (штампу) одержувача, які засвідчують доставку продукції (товару) до місця призначення.

 Супровідними документами при продажу продукції сільськогосподарського виробництва є товарно-транспортні накладні спеціалізованих форм. 

Характерним документом для оформлення усіх розрахункових операцій, якщо має місце безготівкова форма розрахунку, є виписка банку, а операції форма розрахунків яких готівка – прибутковий касовий ордер.

Первинним документом для оформлення операцій за розрахунками за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, з іншими дебіторами та кредиторами  є вексель, а також акт приймання – передачі векселя – за умови вексельного переведення боргу чи відтермінування платежу шляхом оформлення простого або переказного векселя.

Акт звіряння розрахунків - документ характерний для оформлення операцій за розрахунками з вітчизняними постачальникам, розрахунками з бюджетом, внутрішніми розрахунками, розрахунками з іншими дебіторами та кредиторами.

Актом інвентаризації розрахунків оформляють інвентаризацію усіх розрахункових операцій.

Рішення керівника, документ, який може бути замінено дозвільним написом керівника на будь-якому іншому первинному документі з оформлення розрахункових операцій, характерний для оформлення окремих етапів усіх розрахункових операцій.

Первинними документами при розрахунках з підзвітними особами застосовується наказ на відрядження та посвідчення про відрядження. Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства і оформляється наказом (розпорядженням), із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджається працівник, терміну і мети відрядження.

Працівникові, який їде у відрядження виписують посвідчення про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом.

Діюча форма посвідчення про відрядження затверджена наказом ДПАУ від 28.07.1997 р. № 260 і формляється на бланку з гербом України. Підприємство, що відряджає працівника,здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі .Працівник, який направляється у відрядження, в обов'язковому порядку забезпечується авансом у повному обсязі відповідно до Постанови КМУ від 23.04.1999 р. №663.

Термін відрядження визначає керівник, але він не може перевищувати в межах України 30, за кордон - 60 календарних днів. Термін відрядження працівників, яких направляють за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних робіт, не повинен перевищувати одного року. Фактичний час перебування у відрядженні відлічається у відряджувальному посвідченні, яке роблять за місцем відрядження, та датами на проїзних документах. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття та день вибуття проставляються в кожному пункті.

На підставі видаткового касового ордера підзвітній особі видають аванс в сумі, необхідній для виконання доручення і лише на намічені заходи (для закупівлі запасних частин, господарського інвентаря тощо), за відсутності заборгованості по раніше виданих сумах.

Після того як доручення буде виконано, підзвітна особа повинна подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, який подається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку закінчує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка надала кошти під звіт. Форму звіту затверджено наказом ДПАУ від 19.09.2003 р. № 440.

Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, складається фізичними особами, які отримали такі кошти на підприємстві.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Для розрахунків за претензіями використовують такі первинні документами як акт про встановлення розходжень в кількості та якості при прийманні продукції.

Претензія — це вимога кредитора до боржника про сплату боргу, відшкодування збитків, сплату штрафу, усунення нестачі при поставках продукції або товарів, виконання робіт і послуг. У претензії обов'язково зазначаються: повне найменування та поштові реквізити заявника претензії і відповідача, до якого вона пред'являється; дата складання претензії та її номер; обставини, на підставі яких пред'явлено претензію посилання на відповідні нормативні акти; вимоги заявника; сума і розрахунок претензії; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, які додаються до претензії, а також інші докази.

Документи, які підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

Претензія підписується керівником або заступником керівника сільськогосподарського підприємства і пересилається адресату (відповідачеві) рекомендованим або цінним листом, якщо відповідач іногородній, або вручається під розписку, якщо відповідач знаходиться в одному місті із заявником.

Передбачено два терміни розгляду претензії:

- загальний термін — один місяць від дня отримання претензії;

- спеціальний термін — два місяці.

Претензії реєструються у Журналі обліку претензій, пред'явлених підприємством. У разі пред'явлення претензії підприємству її реєструють у Журналі обліку претензій, пред'явлених підприємству і в подальшому стежать за терміном її розгляду.

Аби зібрати необхідні докази для пред'явлення претензії, необхідно правильно організувати приймання продукції. Продукція, що надходить від постачальника або від транспортної організації, приймається одержувачем за кількістю і якістю.

Якщо при прийманні продукції за кількістю виявлено пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування та ваги вантажу і кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, одержувач повинен оформити результати приймання продукції за кількістю комерційним актом. Акт має бути складений у день виявлення нестачі.

Якщо при прийманні продукції виявлено, що вона не відповідає вимогам стандартів за якістю або тара, в якій знаходиться продукція, має пошкодження, слід скласти акт про фактичну якість продукції за участю представника постачальника або експерта бюро товарних експертиз. Договір про повну матеріальну відповідальність повинен бути укладений із касирами, агентами з постачання, експедиторами.

Для визначення суми збитку використовуються дані бухгалтерського обліку та інших документів про наявність та розмір прямого збитку (матеріали інвентаризації, акти ревізій і первинні документи, акти та інші документи про нестачу, псування, втрату, знищення майна, висновок бюро товарних експертиз та ін.).

Виявлення фактів нестач та втрат від псування матеріальних цінностей відбувається при проведенні інвентаризації майна.

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, валютних цінностей, встановлено Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116.

До первинних документів які регулюють розрахунки за відшкодуванням завданих збитків також використовують пояснення винного працівника, акт про відмову від надання пояснення, Наказ (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, Позовна заява до суду (якщо розмір заподіяної шкоди перевищує середній місячний заробіток працівника).

5. Облік дебіторської заборгованості за розрахунками

Облік розрахунків за дебіторською заборгованістю ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами». За дебетом рахунка відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення або списання.

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» має такі субрахунки:

371 «Розрахунки за виданими авансами»;

372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

373 «Розрахунки по нарахованих доходах»;

374 «Розрахунки за претензіями»;

375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»;

376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»;

377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

378 «Розрахунки з державними цільовими фондами»

Дебіторська заборгованість за розрахунками виникає у випадках:

1. У разі переплати податків

У такому випадку в державного бюджету та соціальних фондів виникає забор гованість перед підприємствами в сумі переплачених податків або платежів. Вона може бути повернута на рахунок підприємства або зарахована в майбутніх періодах за борги, що будуть нараховані.

При виникненні дебіторської заборгованості за податками і платежами склада ються такі облікові записи:

Дебет 64 «Розрахунки за податками і платежами»;

Дебет 65 «Розрахунки зі страхування»;

Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

2. За авансами виданими

Якщо підприємство виплатило аванс постачальнику, то в постачальника вини кають зобов'язання з відвантаження матеріалів, товарів тощо. В обліку операції з видачі авансів і взаємного зарахування заборгованості відображаються записами:

1. Сплачено постачальникові аванс за матеріали, товари, роботи, послуги:Дебет 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

Кредит 301 «Каса в національній валюті»;

Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

2. Отримано від постачальника матеріали, товари, роботи послуги:Дебет рахунків матеріальних запасів 20, 22, 28;

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 641 «Розрахунки за податками»;

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

3. Зарахування заборгованості за поставлені матеріали, товари, роботи, послуги:

Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами».

1. З нарахованих доходів

Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів виникає, якщо підприємство нараховує доходи від використання його активів іншими сторонами, імовірність отримання яких ним визнається. Це можуть бути відсотки, дивіденди, роялті.

Відсотки — плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Нарахування відсотків здійснюється в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користу вання активами. Підприємство повинно нараховувати відсотки щомісяця. При цьо му складається запис на рахунках бухгалтерського обліку:

Дебет 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;

Кредит 732 «Відсотки одержані». Дивіденди нараховуються підприємством, якщо воно утримує на балансі довго строкові інвестиції — акції.

Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власни ками) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства. Нараху вання дивідендів здійснюється на дату прийняття загальними зборами рішення при виплату дивідендів у сумі, пропорційній розміру його частки у статутному капіталі об'єкта інвестування.

Роялті — це платежі за використання нематеріальних активів підприємства (па тентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів та ін.). Дебі торська заборгованість за платежами з роялті визнається за принципом нарахування згідно з економічним змістом укладеної угоди. При цьому в бухгалтерському обліку складається такий запис:

Дебет 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;

Кредит 733 «Інші доходи від фінансових операцій».

Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків виникає за умови, якщо підрозділи об'єднання або філії без права юридичної особи, включаючи адмінуправ-ління, мають заборгованість перед даним підприємством. Така заборгованість може виникати у разі внутрішньої передачі цінностей чи іншого майна. При виникненні дебіторської заборгованості з внутрішніх розрахунків складаються такі облікові за писи:

За внутрішньої передачі запасів:

Дебет 682 «Внутрішні розрахунки»;

Кредит 20 «Виробничі запаси»;

Кредит 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кредит 28 «Товари».

За внутрішньої передачі основних засобів:

Дебет 682 «Внутрішні розрахунки»;

Кредит 10 «Основні засоби».

Одночасно на суму зносу:

Дебет 131 «Знос основних засобів»;

Кредит 10 «Основні засоби».

З підзвітними особами

Підзвітні особи — працівники або власники підприємства, які отримали кошти з каси підприємства для забезпечення потреб, пов'язаних з його господарською дія льністю. Суми, що видаються готівкою працівникам «під звіт», обмежуються рі шеннями Національного банку України (НБУ). НБУ накладає обмеження на розмір та час використання отриманих коштів.

Кошти підзвітним особам видаються:

для придбання товарів і послуг;

покриття витрат у відрядженні.

Аванс на придбання товарів і послуг повинен бути використаний не пізніше від наступного дня з дня їх отримання з банку. Сума, за якою здійснюються розрахун ки з однією юридичною особою за один день, не повинна перевищувати 10 000 грн.

Аванс на відрядження має підтверджуватися звітом в 3-денний термін з дня по вернення з відрядження.

Видача коштів під звіт оформляється видатковим касовим ордером на основі розпорядження керівника підприємства за умови браку попередньої заборгованості за отриманими авансами.

Сума авансу на придбання товарів і послуг визначається виходячи з господарсь ких потреб з урахуванням обмежень НБУ.

Сума авансу на відрядження визначається, з вартості проїзду до місця відря дження і назад, розрахункових витрат на готель та кількості днів відрядження.

Порядок оплати і норми видатків за відрядженнями визначаються постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кор дон» від 23.04.1999 № 663 та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон (затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 № 59 зі змінами).

Працівники підприємства направляються у відрядження за наказом керівника, в якому визначено місце та мета відрядження. Відповідно до наказу керівника пра цівникові виписується посвідчення про відрядження, у якому вказується прізвище, ім'я, по батькові відрядженої особи; її посада; місце і мета відрядження; номер та дата наказу, відповідно до якого працівник направляється у відрядження, а також відмітка про вибуття у відрядження з підприємства. Видане працівникові відрядне посвідчення реєструється у журналі реєстрації посвідчень про відрядження. При прибутті у кожний пункт відрядження, передбачений його завданням, та вибутті з нього працівник повинен зробити відмітку у посвідченні про відрядження. Кіль кість фактичних днів перебування у відрядженні визначається за посвідченням про відрядження. Підприємства повинні також вести журнал обліку працівників, що прибули у відрядження з інших підприємств та організацій.

Якщо працівник направляється у закордонне відрядження в країни, з якими встановлено повний прикордонний контроль, то кількість днів перебування у від рядженні визначають за відмітками органів прикордонного контролю в паспорті або документі, що його заміняє.

За кожен день перебування у відрядженні працівник отримує добові. Розмір до бових встановлено ПКУ. Якщо до рахунків на оплату вартості проживання включаються витрати на харчування, сума добових відповідно зменшується.

Розмір відшкодування витрат на відрядження для державних службовців та пра цівників бюджетних установ визначається спеціальним додатком до Постанови Ка-5інету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в ме-ках України та за кордон».

Максимальний термін перебування в безперервному відрядженні в Україні — 30 :алендарних днів, за кордоном — 60 календарних днів. Термін відрядження праців ників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і іудівельних робіт, не повинен перевищувати період будівництва об'єктів. Мінімаль-[ий термін відрядження — 1 день. За одноденного відрядження добові виплачуються ; повному обсязі. Днем вибуття у відрядження вважається день відправки транспорт-юго засобу від місця роботи відрядженого працівника, днем прибуття — день при-уття транспортного засобу до місця постійної роботи працівника.

Протягом усього терміну перебування у відрядженні за працівником за основним місцем роботи зберігається середній заробіток або оклад з усіма доплатами.

Після повернення з відрядження працівник складає в 3 денний термін авансовий зіт про здійснені документально підтверджені (окрім добових) витрати. Працівни-ові компенсуються обумовлені підприємством витрати на проживання в готелі, ви-рати на бронювання готелю, витрати на побутові послуги, що надаються в готелі, итрати на проїзд до місця відрядження і назад, витрати на постіль — за умови на-ання відповідних чеків та рахунків, які підтверджують факт здійснення витрат. До-ові нараховуються за кожен день перебування у відрядженні, включаючи день виїз-у та приїзду. Невикористана сума авансу повертається в касу підприємства.

Якщо підзвітною особою здійснювалось придбання товарів і послуг, то вона на ідставі первинних документів, які підтверджують здійснені господарські витрати, ікож складає авансовий звіт.

Рахунки з підзвітними особами відображаються в обліку на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Сальдо субрахунка може бути як дебетовим, ік і кредитовим. У балансі воно відображається розгорнуто:

дебетове сальдо — у сладі оборотних активів,

кредитове — у складі поточних зобов'язань.

Основні господарські операції за субрахунком відображаються записами:

1. Видано аванс підзвітній особі:

Дебет 372 «Розрахунки з підзвітними особами»; Кредит 30 “ Готівка ”.

2. Після подання авансового звіту зараховано здійснені видатки на відрядженняіо на придбання товарів і послуг:

Дебет 20 «Виробничі запаси»;

Дебет 23 «Виробництво»;

Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»;

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

3. Повернення невикористаної підзвітної суми:Дебет ЗО «Каса»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

4. Утримано з працівника суми, на які не подані підтверджувальні документи: 30 “ Готівка ”;

Дебет 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

Кредит 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Після затвердження керівником авансового звіту придбані запаси оприбуткову ються на склад. Якщо їх сума незначна, вони списуються на витрати без оприбут кування за актом на списання.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться за кожною під звітною особою у Відомості 3.2. При цьому вказуються: залишок заборгованості перед кожною підзвітною особою на початок звітного місяця, отримання підзвіт ною особою сум з каси, списання заборгованості відповідно до поданих авансових звітів та залишок заборгованості на кінець звітного місяця. Узагальнені підсумки Відомості 3.2 включаються в Журнал № 3.

4. До іншої поточної дебіторської заборгованості відносять:

  •  заборгованість працівників за іншими операціями, крім довгострокової;
    •  за товари, придбані в кредит або за позиками;
    •  заборгованість за розрахунками за претензіями;
    •  заборгованість за розрахунками з відшкодування матеріальних збитків;
    •  заборгованість за розрахунками з оплати праці;
    •  заборгованість за розрахунками з постачальниками;
    •  іншу поточну дебіторську заборгованість.

Облік розрахунків за претензіями

Розрахунки за претензіями виникають при пред'явленні претензій постачальни кам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за визнаними ними штрафами, пенею, неустойками.

Претензії постачальникам пред'являються в разі невиконання або неповного ви конання ними умов укладених договорів:

постачання матеріалів, товарів, робіт, послуг неналежної якості;

постачання матеріалів, товарів, робіт, послуг у неповному обсязі;

невідповідність цін та тарифів на матеріали, товари, роботи, послуги;

несвоєчасна поставка матеріалів, товарів, робіт, послуг;

порушення інших умов, передбачених договором.

Підставою для визнання в обліку претензій є акти приймання вантажів, комерційні акти, рішення арбітражних судів та інші.

2.6. Розкриття інформації про дебіторську заборгованість в обікових регістрах та фінансовій звітності

Для обліку довгострокової та поточної дебіторської заборгованості використо вується Журнал 3 та відомості. Журнал 3 складається з двох розділів.

Розділ І «Облік розрахунків за товари, роботи, послуги інших розрахунків і ре зерву сумнівних боргів» (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68).

Основні операції за прикладом відображаються в обліку таким чином (табл. 2.2).

Таблиця 2.1

Відображення в бухгалтерському обліку операцій за розрахунками з відшкодування недостач

Зміст операціїКореспонденція рахунківДебетКредитВиявлено недостачу запасів, яку віднесено на винних осіб375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»201 «Сировина й матеріали»Нараховане ПДВ375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»641 «Розрахунки за податками»Віднесено на винну особу різницю між розрахунковою та обліковою вартістю (800 грн х 103%* + 165 грн) х 2 - 960 грн) у т.ч. ПДВ375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»69 «Доходи майбутніх періодів»641 «Розрахунки за податками»Утримано з винної осо би суму недостач30 “ Готівка ”31 «Рахунки в банках»,661 «Розрахунки за за-робітною платою»375 «Розрахунки за від шкодування завданих збитків»Сплачено ПДВ у бюджет641 «Розрахунки за по датками»311 «Поточні рахунки в національній валюті»Визнано дохід від від шкодування вартості раніше втрачених акти вів69 «Доходи майбутніх періодів»716 «Відшкодування ра ніше списаних активів»

Розділ II «Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зо бов'язань» (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69). Записи в Журналі З здійснюються на підставі підсумкових даних відомостей 3.1-3.6 та первинних до кументів.

Для обліку дебіторської заборгованості використовуються такі відомості:

Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками (до рахунку 36) за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, що ві дображаються на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», крім забор гованості, забезпеченої векселем.

Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (до рахун ка № 37) (з підзвітними особами, за авансами виданими, за претензіями, за відшко дуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими опе раціями). У відомості 3.2 для обліку розрахунків за кожним дебітором відводиться необхідна кількість рядків. Сальдо на кінець звітного місяця у відомості визнача ється за кожним дебітором і переноситься на початок наступного місяця.

Відомість аналітичного обліку векселів призначена для аналітичного обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпече на отриманими векселями, а також для розрахунків за зобов'язаннями за отримані сировину і матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку під приємством векселі видані (рахунки 16 «Довгострокова дебіторська заборгова ність», 34 «Короткострокові векселі отримані», 51 «Довгострокові векселі видані», 62 «Короткострокові векселі видані»).

Дані з відомостей у кінці звітного періоду переносяться в Журнал 3.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація про дебіторсь ку заборгованість підприємства:

  •  перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;
  •  перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін з ви діленням внутрішьогрупового сальдо дебіторської заборгованості;
  •  склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість»;
  •  метод визначення величини резерву сумнівних боргів;
  •  сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, по слуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

 

Наочний матеріал для лекції

Н.Е. 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

Додаток А

Класифікація грошових коштів

 

Додаток А.1

Операції і розпорядчі документи  для складання прибуткових касових ордерів

 

Додаток А .2

Документи, що є підставою для оформлення касових ордерів

Додаток А .3

Загальна схема бухгалтерського обліку касових операцій

Додаток Б

Види рахунків

Додаток Б.1

Форми безготівкових розрахунківДодаток Б.2

Класифікація дебіторської заборгованості

Додаток В

Види поточної дебіторської заборгованостіДодаток В

Склад іншої поточної дебіторської заборгованостіДодаток В

Документальне оформлення іншої поточної дебіторської заборгованості

Тести до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

1. Хто затверджує ліміт залишу готівки в касі підприємства:

  1.  Обслуговуючий банк
  2.  Директор і головний бухгалтер
  3.  Податкова інспекція
  4.  Казначейство
  5.  Касир

2. Що означає бухгалтерська проводка «Дебет 301 Кредит 375»?

  1.  Оприбуткування готівки в касу від покупців
    1.  Оприбуткування готівки в касу від МВО як відшкодування завданих збитків
    2.  Видача готівки з каси МВО
    3.  Оприбуткування готівки в касу від підзвітної особи
    4.  Немає правильної відповіді

3. Якою бухгалтерською проводкою відображають витрати на відрядження головного бухгалтера:

  1.  Дебет 23    Кредит 372
  2.  Дебет 372  Кредит 301
  3.  Дебет 91    Кредит 372
  4.  Дебет 92    Кредит 372
  5.  Дебет 39    Кредит 372

4. Якою бухгалтерською проводкою списують грошові кошти з поточного рахунку за нарахованими відсотками:

  1.  Дебет 681  Кредит 311
  2.  Дебет 311  Кредит 377
  3.  Дебет 373  Кредит 311
  4.  Дебет 684  Кредит 311
  5.  Дебет 311  Кредит 373

5. В якому регістрі аналітичного обліку ведеться облік касових операцій:

  1.  Журнал №1
  2.  Відомість 1.3
  3.  Відомість 3.1
  4.  Журнал № 3
  5.  Звіт касира

6. Кожне підприємства, яке має касу, веде:

1. Дві касові книги: одна в національній валюті, інша – в іноземній валюті

2. Тільки одну касову книгу

3. Може вести декілька касових книг, що обов’язково пронумеровані, прошнуровані і опечатані мастичною печаткою

4. Немає правильної відповіді

7. Видача готівки з каси підприємства підзвітній особі відображається бухгалтерською проводкою:

  1.  Дебет 301  Кредит 372
  2.  Дебет 372  Кредит 301
  3.  Дебет 372  Кредит 311
  4.  Дебет 377  Кредит 375

8. Передача готівки з каси в банк для видачі заробітної плати відображається бухгалтерською проводкою:

  1.  Дебет 301  Кредит 311
  2.  Дебет 311  Кредит 301
  3.  Дебет 311  Кредит 501
  4.  Дебет 661  Кредит 311

9. Кого повідомляє банк при відкритті поточного рахунку юридичною особою:

  1.  Директора
  2.  Пенсійний фонд
  3.  Податкову інспекцію
  4.  Державний орган, який здійснив реєстрацію підприємства

10. Який документ видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку?

  1.  Звіт касира
  2.  Виписка банку
  3.  Платіжне доручення
  4.  Чек

11. Оприбуткування запасів, придбаних підзвітною особою за грошові кошти відображається проводкою:

  1.  Дебет 372 Кредит 20
  2.  Дебет 20   Кредит 631
  3.  Дебет 20    Кредит 377
  4.  Дебет 20    Кредит 372
  5.  Дебет 372 Кредит 20

12. Якою бухгалтерською проводкою відображається дохід у вигляді відсотків за векселем:

  1.  Дебет 373   Кредит 377
  2.  Дебет 373   Кредит 732
  3.  Дебет 371   Кредит 373
  4.  Дебет 373   Кредит 685

13. Якою бухгалтерською проводкою відображається надходження матеріалів за рахунок погашення пред’явленої претензії:

  1.  Дебет 374   Кредит 311
  2.  Дебет 374   Кредит 631
  3.  Дебет 201   Кредит 374
  4.  Дебет 311   Кредит  374

14. Наведіть правильний зміст наведеної кореспонденції рахунків – «Д661  К 375»:

  1.  Нараховано зарплату МВО
  2.  Утримано із зарплати МВО сума податку з доходів фізичних осіб
  3.  Утримано податок з доходів фізичних осіб із зарплати
  4.  Утримано із зарплати МВО суму завданої шкоди відповідно до Порядку №116

15. Сумнівним боргом визнається:

  1.  Прострочена заборгованість з оплати праці
  2.  Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником
  3.  Кредиторська заборгованість підприємства, яка не погашена в терміни, встановлені договором і не забезпечена відповідними гарантіями
  4.  Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує впевненість її не погашення боржником

16. Нарахування резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку відображається такою проводкою:

  1.  Дебет 361   Кредит 38
  2.  Дебет 41     Кредит 38
  3.  Дебет 944   Кредит 38
  4.  Дебет 38     Кредит 311

17. Відповідно до якого принципу в балансі відображається дебіторська заборгованість:

  1.  Автономності
  2.  Обачності
  3.  Нарахування
  4.  Єдиного грошового вимірника

18. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за:

  1.  Первісною вартістю
  2.  Сумою резерву сумнівних боргів
  3.  Чистою реалізаційною вартістю
  4.  Залишковою вартістю

19. Що означає бухгалтерська проводка  «Д 375 К 716»?

  1.  Визначено збитки МВО
  2.  Визначена сума нестачі матеріалів
  3.  Визнано дохід від МВО
  4.  Списано суму збитків

20. Довгострокова дебіторської заборгованості виникає в ході нормального операційного циклу та:

  1.  Сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу та буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу
  2.  Буде погашена протягом 5-ти років з дати балансу
  3.  Сума дебіторської заборгованості, яка не виникає під час нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу
  4.  Дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її непогашення боржником

21. Відвантаження продукції (товарів) вітчизняним покупцям оформлюється такими первинними документами:

  1.  Виписи банку, векселі
  2.  Накладні, рахунки
  3.  Прибуткові касові ордери
  4.  Податкові накладні, товарно-транспортні накладні

Глосарій до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

Готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валютиУкраїни - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейнімонети, які є дійсними платіжними засобамиГотівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівковихкоштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційнінадходження.Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців)та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, наданіпослуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацієюпродукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів- документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видатковихкасових ордерів та інших касових документів.Каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків,а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей,касових документів.Касова книга - документ установленої форми, що застосовується дляздійснення первинного обліку готівки в касі.Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковийкасовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі)готівки з каси.Касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплатугрошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічнихкомплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарськоїпродукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогоюяких відповідно до законодавства України оформляються касові операції,звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленоїформи для реєстрації цих документів та книги обліку.Касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та зфізичними особами, шо пов'язані з прийманням і видачею готівки під часпроведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій увідповідних книгах обліку.Книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книгаобліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга облікурозрахункових операцій.Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмірсуми готівки, шо може залишатися в касі в позаробочий час.Оприбуткування готівки - проведення підприємствами іпідприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходженьу касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахунковихоперацій.Переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством(підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахункивідповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачіодержувачу в готівковій формі.Реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій абопрограмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції іякий призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажутоварів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валютита/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).Розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту(касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документтошо), шо підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг,отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти.Акредитив - договір, шо містить зобов'язання банку-емітента, за якимцей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого іменіпроти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язанийвиконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому)банку здійснити цей платіж.Акцепт - згода на оплату або гарантування оплати документів.Банк платника / отримувача / стягувача - банк, що обслуговуєплатника /отримувача/ стягувача.Банк-емітент - банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію ціннихпаперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (розрахунковучекову книжку).Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів зрахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а такожперерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів,унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів напаперових носіях чи в електронному вигляді.Бенефіціар - особа, якій призначений платіж або на користь якоївідкрито акредитив.Заявник акредитива - платник, який подав обслуговуючому банкузаяву про відкриття акредитива.Інкасове доручення (розпорядження) - розрахунковий документ, щомістить вимогу стягувача (органу державної податкової служби) до банку, щообслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказвизначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок.Обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якомувідкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснюєдля нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг.Операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи- члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи напереказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливостіздійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалістьопераційного дня встановлюється банком.Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогустягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговуєплатника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної сумикоштів з рахунку платника на рахунок отримувача.Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, якийскладається з двох частин:верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплатувизначеної суми коштів;нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зісвого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунокотримувача.Платіжне доручення - розрахунковий документ, що міститьписьмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свогорахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.Чекодавець - підприємство або фізична особа, яка здійснює платіжза допомогою чека та підписує його.Чекодержатель - підприємство або фізична особа, яка єотримувачем коштів за чеком.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Безнадійна дебіторська заборгованість - це заборгованість, яка відповідає одній з наведених нижче ознак:

• заборгованість, за якою минув строк позовної давності;

• заборгованість, яку не погашено через недостатність майна дебітора, якого було оголошено банкрутом;

• заборгованість, яка не погашена через брак коштів, отриманих на відкритих аукціонах під час продажу заставленого майна, за умови, що інші юридичні заходи кредитора не привели до стягнення іншого майна;

• стягнення заборгованості стало неможливим у зв'язку з надзвичайними подіями;

• прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які пропали безвісти, прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Запитання для самоконтролю до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

  1.  Дайте визначення каси і касових операцій.
  2.  Якими документами оформлюються касові операції?
  3.  Вкажіть методи регулювання готівкового обігу і штрафні санкції при порушені вимог.
  4.  Інвентаризація грошових коштів  в касі та облік її результатів.
  5.  Дайте характеристику рахунків з обліку  грошових коштів.
  6.  Що таке грошові документи і порядок їх обліку?
  7.  Призначення поточних рахунків підприємств у банку. Порядок відкриття та закриття рахунків.
  8.  Форми безготівкових розрахунків між підприємствами.
  9.  Документування безготівкових  розрахунків підприємств  та їх облік.
  10.  Інші форми безготівкових розрахунків, їх особливості та облік
  11.  Особливості обліку іноземної валюти на поточному рахунку і при розрахунках.
  12.  Організація і порядок обліку покупки іноземної валюти.
  13.  Організація і порядок обліку продажу іноземної валюти.
  14.  Сутність та зміст Звіту про рух грошових коштів.
  15.  Визнання та оцінка дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО.
  16.  Назвіть і дайте визначення видам дебіторської заборгованості.
  17.  Вкажіть класифікацію дебіторської заборгованості по строкам її непогашення.
  18.  Дайте визначення сумнівної дебіторської заборгованості та коефіцієнту сумнівності.
  19.  Резерв сумнівних боргів та методи його нарахування.
  20.  Визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості.
  21.  Дайте визначення  векселів по їх видам.
  22.  Як проводяться розрахунки за отриманими векселями та їх облік.
  23.  Облік розрахунків за претензіями та відшкодуванню завданих збитків.
  24.  Особливості обліку  дебіторської заборгованості та  порядок її  списання.
  25.  Облік розрахунків  при сплаті авансів постачальникам та підрядчикам.
  26.  Який документ складається про використання коштів, отриманих під звіт?
  27.  Порядок складання авансових звітів по витратам на відрядження, господарські та інші операції.
  28.  Яка кореспонденція рахунків складається з обліку розрахунків з підзвітними особами?
  29.  Види  платежів до бюджету та  кореспонденція рахунків по їх  нарахуванню та сплаті.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Економічний факультет

Кафедра «Облік та аудит»

ПЛАН-КОНСПЕКТ практичного заняття  тема 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

Розробив:

студент 591м  групи

.

                                                                         

Допущено до заняття

Керівник практики ___________   

к.е.н., доц. Вергун А.І

Чернівці 2014

Бухгалтерський облік

Вид заняття: практичне заняття

Група:

Дата:

Тривалість заняття:.

Час проведення:

Місце проведення:

Навчальна мета:

 засвоєння порядку заповнення первинних документів і регістрів аналітичного та синтетичного обліку касових операцій.,

засвоєння порядку відкриття поточних рахунків та обліку грошових коштів на них, ознайомлення з порядком заповнення журналу №1, відомості №1.2.

засвоєння обліку грошових документів, ознайомлення з порядком заповнення звіту про використання грошових коштів та облікових регістрів

засвоєння класифікації і оцінки дебіторської заборгованості, порядку обчислення резерву сумнівних боргів; синтетичного обліку дебіторської заборгованості.

Тема 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

 Питання для обговорення:

  1.  Законодавче регулювання касового обігу
  2.  Первинний, аналітичний та синтетичний облік руху грошових коштів в касі підприєства
  3.  Порядок проведення інвентаризації грошових коштів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку
  4.  Основні поняття з обліку грошових коштів та задачі їх обліку.
  5.  Форми безготівкових розрахунків в Україні.
  6.  Порядок відкриття поточних рахунків.
  7.  Первинний, аналітичний та синтетичний облік руху грошових коштів на поточному рахунку.
  8.  Облік розрахунків з підзвітними особами
  9.  Облік грошових коштів в дорозі та грошових документів
  10.  Поняття дебіторської заборгованості, її класифікація і оцінка
  11.  Облік розрахунків з покупцями і засновниками
  12.  Облік іншої поточної дебіторської заборгованості

Міжпредметні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни:.

Забезпечувані дисципліни: бухгалтерський облік

Навчально-методичне забезпечення заняття

Наочність: таблиці, схеми.

Роздатковий матеріал: таблиці, схеми.

Технічні засоби навчання: не використовувалися

Рекомендована література

Основна література: 

  1.  Бухгалтерський фінансовий облік: підручник [для студентів «Облік і аудит» вищих навчальних  закладів]. / Ф. Ф. Бутинець, Б. Ф. Усач., Н. Г. Виговська, Н. І. Петренко; За ред. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир : ПП «Рута», 2007. – 726 с.
  2.  Фінансовий облік: підручник: у 2 ч. – Ч.1 /за заг. ред. М.І. Бондаря та Л.Г. Ловінської. – К.: КНЕУ, 2012. – 553 с. 
  3.  Фінансовий облік: підручник: у 2 ч. – Ч.2 /за заг. ред. М.І. Бондаря та Л.Г. Ловінської. – К.: КНЕУ, 2012. – 590 с.
  4.  Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами : Підручник / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, М.І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М.Ф. Огійчука. – 6-те вид., перероб. і допов. – К.: Алерта, 2011. – 1042 с.

Додаткова література:

  1.  Бабіч В.В., Сагова С.Ф. Фінансовий облік: навч. посіб. – к.: КНЕУ, 2006. – 282с.
  2.  Бєлокоз О. Відмінності між вітчизняними та міжнародними підходами до оцінки дебіторської заборгованості торговельних підприємств / О. Бєлокоз // Галицький економічний вісник. – 2010. – № 3. – С. 197 – 201.
  3.  Бондаренко О.С. Сучасні підходи до обліку дебіторської заборгованості у вітчизняній та зарубіжній практиці / О. С. Бондаренко // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – № 18. – С. 36 – 39.
  4.  Гарасим П. М. Курс фінансового обліку:навч. пос. / П. М. Гарасим, Г. П. Журавель, П. Я. Хомин. – К. :Знання, 2007.–566 с.
  5.  Скорба  О.А.  Облік  дебіторської  заборгованості  в  Україні  та  за кордоном / О. А. Скорба // Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. «Honoris High School – 2009». – 2009. – Т.2. – С. 22 – 25.
  6.  Скоробогата В.В. Бухгалтерський облік грошових коштів як складової монетарних активів підприємства / В.В. Скоробогата / Вісник ЖДТУ 2012 № 1(59). – С . 36-43.

Електронні ресурси

1www.nbuv.gov.ua/ - національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, м. Київ (підручники, автореферати…)2www.ukrstat.gov.ua/ - Державний комітет статистики України (статистична інформація за різними галузями економіки)3www.balance.ua/ - Журнал «Баланс» (статті…) Практична бухгалтерiя, документи для роботи, податковi та iншi новини, податковий календар, закони, постанови, накази4www.nibu.factor.ua/ukr/about/ - інформаційно-аналітична газета «Податки і бухгалтерський облік» (статті…)5www.vobu.com.ua/ - «Все про бухгалтерський облік» - газета. Практична бухгалтерiя, документи для роботи, податковi та iншi новини, податковий календар, закони, постанови, накази6www.liga.net/ - законодавчі акти, закони, бланки, облік різних операцій, звітність7www.dtkt.com.ua/ - «Дебет Кредит» - журнал. Практична бухгалтерiя, документи для роботи, податковi та iншi новини, податковий календар, закони, постанови, накази8www.smida.gov.ua/ - річна звітність акціонерних компаній.9www.buhgalteria.com.ua/ - газета «Бухгалтерія». База аналітичних матеріалів і нормативних документів10www.business.kiev.ua/ - Газета «Бізнес». Інформація про фінансові ринки, товарні ринки, новини економіки країни

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИ НА (2-3 хв.)

- привітання викладача зі студентами;

- виявлення відсутніх;

- перевірка підготовленості групи до заняття.

II. МОТИВАЦІЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ (до 5 хв.)

- Повідомлення теми, мети та завдань.

- Мотивація вивчення теми (бесіда, що передбачає з'ясування значущості теми та її професійну спрямованість).

- Повідомлення плану заняття.

ІІІ. ОБГОВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПИТАНЬ практичного заняття  (70-75 хв.)1

Розгляд основних питань практичного заняття відповідно до обраного виду і методики його проведення:

Питання для обговорення:

  1.  Законодавче регулювання касового обігу
  2.  Первинний, аналітичний та синтетичний облік руху грошових коштів в касі підприєства
  3.  Порядок проведення інвентаризації грошових коштів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку
  4.  Основні поняття з обліку грошових коштів та задачі їх обліку.
  5.  Форми безготівкових розрахунків в Україні.
  6.  Порядок відкриття поточних рахунків.
  7.  Первинний, аналітичний та синтетичний облік руху грошових коштів на поточному рахунку.
  8.  Облік розрахунків з підзвітними особами
  9.  Облік грошових коштів в дорозі та грошових документів
  10.  Поняття дебіторської заборгованості, її класифікація і оцінка
  11.  Облік розрахунків з покупцями і засновниками
  12.  Облік іншої поточної дебіторської заборгованості

Методи, прийоми та засоби навчання, що використовуються у процесі обговорення кожного основного питання семінару:

-бесіда - (фронтальна, проблемна, дискусія тощо):

-розповідь студента,

- повідомлення,

-виконання  практичних  завдань  (проблемних   завдань,   розрахункових задач тощо);

- узагальнення;

- порівняння та ін.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ (до 5 хв.)

- Коротке   повідомлення   про   виконання   запланованої   мети,   завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто).

- Мотивація діяльності групи й окремих студентів, оцінювання їхньої роботи.

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (2-3 ХВ.).

  1.  Законодавче регулювання касового обігу

  1.  Первинний, аналітичний та синтетичний облік руху грошових коштів в касі підприєства

Каса підприємства:

Каса підприємства – приміщення  або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де ведеться касова книга

Документальне оформлення  касових операцій з грошовими коштами

Надходження – прибутковими касовими ордерамиВидача – видатковими касовими ордерами приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитись лише в день їх складаннядо видаткових касових ордерів можуть бути додатки як квитанція до       об‘яви на внесення готівки до банку,  копія супровідної відомості за      підписом інкасатора, платіжна відомість тощоприбуткові і видаткові касові ордери нумеруються і реєструються в журналі реєстрації касових документівкасові документи можуть вилучатися лише у випадках, передбачених      чинним законодавством

Книги реєстрації касових ордерівприбуткових касових ордерів видаткових касових ордерівЗберігається в касі

Касова книга У касовій книзі – відображаються всі операції по надходженню та видачі готівки (типова форма КО-4, затверджена наказом Мінстату від 15.02.1996 .№51)

Касова книга – перший примірникПрошнурована, пронумерована, проштампована, опечатана печаткою із зазначенням аркушів і підписана керівникамиЗберігається в касі

Звіт касира – другий примірникМістить прибуткові та видаткові касові ордери та інші документи про рух готівкиЗдається до бухгалтерії для перевірки та доопрацювання

Порядок оформлення касової книги

- аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою підприємства і засвідчені підписами  головного бухгалтера і керівника - записи у касовій книзі здійснюються у двох примірниках: перші залишаються в касовій книзі, другі є звітом касира з додатками первинних документів- в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, визначає залишок готівки і звіт касира передає до бухгалтерії-  касиром укладається договір про повну матеріальну відповідальність при зарахуванні на роботуВиконання касових операцій КасирБухгалтер Несуть відповідальність за прийняту готівку та грошові документи – з ними укладається угода про повну  індивідуальну матеріальну відповідальність

Методи регулювання готівкового  обігу

     

встановлення ліміту залишків готівки  в касівстановлення норм витрат готівки з виручкистроки повернення готівки, виданої під звіт цільове використання готівки, отриманої з поточного рахунку

Ліміт залишкуготівки в касіСума готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дняРозраховує підприємство із своїх потребВстановлюється підприємством самостійно

Штрафні санкції за порушення порядку ведення касових операцій

Порушення касової дисципліни Розмір штрафуПеревищення встановленого ліміту залишку  готівки в касі2-кратний розмір суми перевищення за кожен деньНе встановлення ліміту залишку готівки в касі 50-кратний розмір неоподаткованого доходу (банк)Використання не за цільовим призначенням отриманих готівкових коштів з банку Розмір витраченої готівкиНе оприбуткування готівки в касі5-кратний розмір не оприбуткованої суми Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на: відрядження – протягом 3 днів після поверненняпоточні витрати – наступного дня-    закупку товарів, продукції – 10 днів з дати видачі25% виданих сум під звітВидача готівки під звіт без повного звіту за раніше отримані кошти25% виданих сум під звітВикористання готівки з виручки на виплату заробітної плати тощо при наявності податкової заборгованостіРозмір проведених виплатПроведення готівкових розрахунків без представлення платіжного документа (чека, квитанції) про підтвердження сплати готівкою покупцемРозмір витраченої готівки

Касові операціїОтримання готівки в касу: -    від реалізації ТМЦвід реалізації послугвід дебіторів-   з поточного рахункуВидача готівки з каси:при виплаті заробітної платипід звітна рахунок в банкоплата послугінші виплатиПрибутковий касовий ордер (форма КО-1)Видатковий касовий ордер  (форма КО-2)Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документівДо касових ордерів можуть додаватись заяви, розрахунки, відомості тощоКасова книгаЗвіт касираВідомість і журнал-ордер по рахунку 301Інвентаризація у касі здійснюється з метою контролю за збереженням коштів один раз на квартал, а також при зміні МВО (касира), в  окремих випадках позапланові перевірки Результати оформлюються  актом інвентаризації каси.

Кореспонденція рахунків з обліку типових касових операцій

№ппЗміст операціїПідставаКореспондуючі рахункиДтКтКасові операції  по надходженню готівки1З поточного рахунку в банку Чек із чекової книжки3013112Виручка за реалізовані товари, роботи, послуги (при одночасному їх наданні)Довідка-заявка про прийняття виручки301703Внесок засновників  до статутного капіталуВиписка із статуту чи протоколу засновників301464Повернуто невикористані кошти, видані під звітАвансовий звіт3013725Погашення нестачі МВО по результатам інвентаризаціїАкт інвентаризації та витяг з протоколу інвент. комісії3013756Надлишок грошей по результатам інвентаризаціїАкт інвентаризації та витяг з протоколу інвент. комісії3017197Повернення позики. отриманої працівникамиДоговір про позику3013778Внесок готівкою заборгованості за товари продані в кредитКредитний договір301377

Касові операції  по видачі  готівки9Здана готівка до банку для зарахування на поточний рахунок Квитанція банку31130110Здано до банку через інкасатора  Через відділенні зв’язку Супровідна відомість, квитанція33330111Видано готівку працівникам  під звітНаказ чи заява з візою керівника, авансовий звіт37230112Виплачена заробітна плата, премія, лікарняніРозрахунково-платіжна або платіжна відомість 66130113Виплачена депонована заробітна плата Заява працівника66230114Видана працівникам позикаДоговір37730115Виплачені дивідендиПротокол зборів учасників, акціонерів67130116Відображена нестача готівки в касі, виявлена при інвентаризаціїАкт інвентаризації та витяг з протоколу інвент. комісії947301

Відомість №1 по дебету рахунку 30 “ Готівка” і кредиту рахунків:

Сальдо на початок місяця по головній книзі     -   150 грн.Дата311377372361і т.д.разом1.10.13300200023002.10.1320650065203.10.1339003900І т.д.разом4200200020650012720

Журнал-ордер №1 по кредиту рахунку 30 “Готівка” в дебет рахунків за місяць .

Дата311661372671І т.д.разом1.10.13200030023002.10.135000150065003.10.1340004000І т.д.разом70001500300400012800Залишок на кінець місяця70

  1.  Порядок проведення інвентаризації грошових коштів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку

При інвентаризації каси на підприємствах, організаціях та установах треба керуватися “Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. Для проведення інвентаризації каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. У разі виявлення в процесі інвентаризації нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення.

На зворотній стороні акта у випадку лишків або нестач робиться пояснення даної розбіжності і завіряється підписом матеріально відповідальної особи. Нижче зазначається рішення керівництва щодо висновків проведеної інвентаризації.

Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства (організації), другий — залишається у матеріально відповідальної особи.

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, і бухгалтерії).

Засновники підприємств, вищестоящі організації (у разі їх наявності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов’язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни. Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей.

У господарських товариствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями.

Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому чинним законодавством порядку.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками грошових коштів і інших цінностей, що знаходяться у касі, з даними бухгалтерського обліку регулюються в наступному порядку:

- грошові кошти та інші цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбутковуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходу підприємства з подальшим встановленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

- недостачі грошових коштів і інших цінностей, які виявлені при інвентаризації каси, стягуються з матеріально-відповідальних осіб, а за умов, коли винні не встановлені або у стягнені винних осіб відмовлено судом, зараховуються до витрат підприємства.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків, яка здійснюється за результатами проведення інвентаризації грошових коштів та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства, представлено у таблиці 2.

Таблиця

Кореспонденція бухгалтерських рахунків за результатами інвентаризації каси

 №п/пЗміст господарської операціїКореспондуючі рахункиДебетКредит12341.Виявлено надлишки грошових коштів в результаті інвентаризації30 “ Готівка ”719 “Інші доходи від операційноїдіяльності”2.Відображено суму нестачі грошових коштів у касі, яку не відшкодовує матеріально-відповідальна особа947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”30 “ Готівка ”3.Відображено суму, яка підлягає відшкодуванню винною особою375 “Розрахунки за відшкодуванням заданих збитків”30 “ Готівка ”4.Внесено до каси суму недостачі грошових коштів матеріально-відповідальною особою30 “ Готівка ”375 “Розрахунки за відшкодуванням заданих збитків”

 

 

  1.  Основні поняття з обліку грошових коштів та задачі їх обліку.

Задачі обліку грошових коштів та розрахункових операцій

Контроль за наявністю та збереженням грошей у касі, на розрахунковому та інших банківських рахунках.Дотримання встановлених правил використання грошових коштів.Проведення всіх розрахунків як шляхом безготівкових перерахувань так і готівковими коштами в відповідності з законодавством Своєчасне відображення в облікових регістрах наявності і руху грошових коштів і розрахункових операційПроведення у встановлені строки інвентаризації грошових коштів і стану розрахунківНедопущення пропуску строку позовної давності за дебіторською заборгованістю і списання її на збитки.

  1.  Форми безготівкових розрахунків в Україні.

Інструкцією “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затвердженою Постановою Національного банку України № 204 від 02.08.1996 р. (з наступними змінами і доповненнями), передбачено здійснення розрахунків між підприємствами із використанням чеків та акредитивів. Акумуляція коштів з метою забезпечення розрахунків за вказаними формами здійснюється на зазначених субрахунках 313 і 314.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку- емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець — юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель — підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.

Банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.

Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України.

З дозволу Національного банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов’язкових вимог і мати фірмову позначку банку.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.

Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента “Заяву про отримання чекових книжок” в одному примірнику (див, зразок 3.11.) за підписами уповноважених осіб, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, і з відбитком його печатки.

У заяві та талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунку, з якого сплачуватимуться чеки.

У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою декількох чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок депонованих чекодавцем коштів. На зворотній стороні заяви чекодавець самостійно вказує суму ліміту за кожною книжкою.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому аналітичному рахунку “Розрахунки чеками” балансових рахунків у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається “Платіжне доручення” (див. зразок 3.14.) для перерахування коштів на аналітичний рахунок “Розрахунки чеками” або сума вноситься готівкою.

Депонування коштів для отримання чекових книжок знаходять своє відображення по дебету аналітичного рахунку “Розрахунки чеками” рах. 313 “Інші рахунки в банках в національній валюті”, 314 “Інші рахунки в банках в іноземній валюті” і кредиту 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики”.

Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги.

Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

Чеки підписуються особою, яка має право підписувати розрахункові документи, та повинні мати відбиток печатки чекодавця.

Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

- відповідність чека встановленому зразку;

- правильність заповнення чека;

- відсутність виправлень;

- відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;

- строк дії чека;

- наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви чекодавця (у фізичної особи — прізвища, ім’я, по батькові, дані його паспорта або документа, що його замінює).

Після цього чекодержатель переконується в особі пред’явника чека за паспортом або документом, що його замінює.

Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк чекодержателя зобов’язаний прийняти чек з реєстрами та разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв’язком до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються тільки після отримання їх із банку-емітента.

Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя. Оплачений чек залишається у банку-емітенті

Оплата за придбані цінності за депонованими коштами із аналітичного рахунку лімітованих чекових книжок знаходить своє відображення по дебету рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” та ін. і кредиту аналітичного рахунку “Розрахунки чеками” рахунку 313 “Інші рахунки в банках в національній валюті” та 314 “Інші рахунки в банках в іноземній валюті”.

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента.

Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк платіжне доручення разом з відповідною чековою книжкою.

У дорученні в рядку “Призначення платежу” вказується “Поповнення ліміту за чековою книжкою”.

У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з платіжним дорученням для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися кошти.

Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки буде невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець має подати в банк книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на отримання нової чекової книжки.

Відкликання невикористаних грошових коштів, які було задепоновано на інших рахунках в банку знайде своє відображення по дебету 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики” і кредиту аналітичного рахунку “Розрахунки чеками” рахунку 313 “Інші рахунки в банках в національній валюті” та 314 “Інші рахунки в банках в іноземній валюті”.

Враховуючи те, що найбільша частина порушень при оформленні чеків припадає на виписку чеків чекодавцем на більшу суму, ніж зарезервовано на аналітичному рахунку у банку — емітенті, в останні роки суб'єкти господарювання відмовляються від використання зазначеної форми безготівкових розрахунків!

Акредитив — це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий — акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком- емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

Відзивний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідзивний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву про відкриття акредитиву, де має вказати:

- назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

- назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

- вид акредитива;

- строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

- суму акредитива;

- дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

- умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів — з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).

Зазначені реквізити є обов’язковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує платіжним дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок “Розрахунки акредитивами” в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

Заява про відкриття акредитива подається у двох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий — видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива.

Відкриття заявником акредитива знаходить своє відображення по дебету аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами” рахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті” і кредиту рахунків 311 “Поточні рахунки в банках в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в банках в іноземній валюті”, 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики”.

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов акредитива (у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара) і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бе нефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені належним чином документи, що підтверджують фактичну відправку товару, виконання робіт або надання послуг.

Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами”.

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Оплата за придбані цінності задепонованими коштами аналітичного рахунку по акредитивах знайде своє відображення по дебету рахунків 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” та ін. і кредиту аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами” рахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзв’язком між банками.

Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент у свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві.

В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами” на поточний рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку.

Закриття невикористаного акредитива, який було задепоновано на інших рахунках в банку знайде своє відображення по дебету рахунків 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 50 “Довгострокові позики”, 60 “Короткострокові позики”, і кредиту аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами” рахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” та 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

  1.  Порядок відкриття поточних рахунків.

Види рахунків в банкуПоточний: в національній валюті                   в іноземній валютіКредитнийПоточний бюджетнийДепозитнийАкредитивКартковийТимчасовийПорядок відкриття поточних рахунків в банках1 До банку надаються документи або їх копії:Заява про відкриття рахункуКопія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, нотаріально завіренаКопія статуту  (положення)  підприємства, нотаріально завірена Копія установчого договору,  нотаріально завіренаКопія документа про постановку на податковий облік, завірена  податковим органом чи нотаріальноКартка зі зразками підписів осіб, яким  надано право розпорядження рахунком та підпису документів,  і зразком  печатки підприємства, нотаріально завірені2.Підписання угоди з банком про відкриття і умови обслуговування рахунку підприємства

  1.  Первинний, аналітичний та синтетичний облік руху грошових коштів на поточному рахунку.

Документальне оформлення операцій по поточному рахунку у національній валютіЗміст операціїДокументОтримання готівки в касуЧекВнесення готівки з каси Об‘ява на внесок готівкоюЗдача готівки через інкасатораСупровідна відомістьБезготівкові розрахункиВ залежності від форми розрахунків

Форми первинних документів для безготівкових розрахунківПлатіжні дорученняПлатіжні вимогаІнкасові дорученняАкредитиви ВекселіЧекиКартки

      

Інформацію про наявність і рух грошових коштів на поточному рахунку банк видає клієнту в формі виписки банку з поточного рахунку.  Виписка банку і додані до неї первинні документи є підставою для ведення  бухгалтерського обліку по рахунку 31 і кореспондуючих з ним рахунках по відповідним операціям на підприємстві.

      Кореспонденція рахунків по типових операціях на поточному рахунку

№ппЗміст операціїКореспондуючі рахункиД-тК-т1Надходження коштів на поточний рахунок:1.1Отримано від покупців та замовників передплату або за раніше надані  товари та  послуги3113611.2Отримано аванси від покупців та замовників3116811.3Зараховано кошти з каси3113011.4Здача виручки через інкасатора3113331.5Отримано кредит банка311501, 6011.6Отримано штрафи, пені, неустойки3117151.7Отримано внесок до статутного капіталу від засновника311461.8Поступила сума при погашенні отриманого раніше векселя311341.9Закриття депозитного рахунку3113132Перераховано (видано) з поточного рахунку2.1Видано в касу по чеку3013112.2Перераховано постачальникам, підрядчикам переплату чи за раніше отримані товари та послуги6313112.3Сплачено аванс постачальникам, підрядчикам3713112.4.Перераховано заробітну плату на особисті рахунки працівників 663112.5Перераховано  до бюджету, цільових фондів64, 653112.6Перераховано  на погашення заборгованості по отриманому кредиту501,6013112.7Перераховано на відкриття депозитного рахунку, акредитиву, чекової книжки3133112.8Перераховано на погашення раніше виданого векселя6213112.9Перераховано дивіденди учасникам671311

  1.  Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітні суми – грошові суми, які видаються авансом підзвітним особам на проведення господарських витратВитрати, які проводяться  за рахунок підзвітних сумДокументальне оформленняСтроки подачі авансових звітівВитрати на службові відрядження- наказ- посвідчення про відрядження- авансовий звіт (проїзні документи,  рахунки готелю, інші)Не пізніше 3-х днів після повернення з відрядженняОпераційно-господарські витрати:Придбання за готівку ТМЦ- закупівельні акти, накладні, чекиНе пізніше наступного дня після видачі готівкиОплата транспортних та інших послуг- акти виконаних робітОплата представницьких витрат- акти виконаних робітАналітичний облік по рахунку 372 здійснюється за кожною підзвітною особою

Рахунок 372 “Розрахунки з підзвітними особами”За дебетомЗа кредитомВиникнення дебіторської заборгованості при отримані грошових коштівПогашення дебіторської заборгованості по наданню авансових звітівСальдо – залишок дебіторської заборгованості підзвітних осіб Сальдо – залишок кредиторської заборгованості підзвітним особамАктив балансу (ряд 210)Пасив балансу (ряд 610)

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами

№Зміст операційДебет КредитСума. 1Видано з каси під звіт грошові кошти37230115002Відображені витрати за відрядженням91,92.933724503Закуплені ТМЦ20,22,283729004Здано в касу залишок невикористаних коштів3013721505Утримано  неповернуті кошти з заробітної плати661372

  1.  Облік грошових коштів в дорозі та грошових документів

Грошові документипоштові марки, марки держмита, марки гербового збору, проїзні документи, путівки, талони на бензин та ін..їх аналітичний облік в касі ведеться за видами.  Кошти в дорозі - грошові суми, здані інкасатору, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на поточні або інші рахунки підприємства.

Відображення операцій на рахунку  33 „Інші кошти”

За дебетомЗа кредитомНадходження грошових документів у касу підприємства  та коштів у дорозіВибуття грошових документів та списання грошових  коштів у дорозі після їх інкасації і зарахування на відповідні рахунки

Кореспонденція рахунків з обліку інших коштів

№ппЗміст операціїКореспондуючі рахункиД-тК-т1Здано  готівку в банк через інкасатора3333012Сплачено за придбані грошові документи6853113Оприбутковано грошові документи, придбані  за безготівковим розрахунком3316854Оприбутковані грошові документи, придбані за рахунок підзвітних сум3313725Придбано пільгові путівки від органі соцстрахуВидані  ці путівки працівникам підприємства 3316526523316Сплачено працівниками за путівки і видано їх працівникам3013773773317Видано путівки працівникам, які придбані і списані за рахунок підприємства9493318Видано проїзні квитки адміністративним працівникам923319Використання марок на поштові відправлення9233110Прийнято розрахункові чеки в оплату за товари, послуги33170

  1.  Поняття дебіторської заборгованості, її класифікація і оцінка

Групування, інтерпретація та оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

П(С)БО №10 “Дебіторська заборгованість”

Дебітори - це юридичні особи та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на дату складання  бухгалтерської звітностіВ залежності від строків поточна дебіторська заборгованістьдовгострокова дебіторська заборгованість Поточна дебіторська заборгованість-  сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу чи буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.Довгострокова  дебіторська заборгованість- сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Безнадійна дебіторська заборгованість- поточна дебіторська заборгованість,  по якій є певність про її неповернення або відносно якої закінчився строк позовної давності (3 роки).

Чиста реалізаційна вартість дебіторська заборгованості- сума поточної заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів,  включається до балансу підприємства В залежності від виникнення дебіторська заборгованість поділяється- заборгованість за  реалізовану продукцію і товари, виконані роботи, надані послуги- векселі отримані- заборгованість за розрахунками- інша поточна дебіторська заборгованість

  1.  Облік розрахунків з покупцями і засновниками

Рахунок 36 Розрахунки з покупцями і замовникамиЗа дебетомЗа кредитомПродажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг включаючи податки та платежі з оподаткованого обороту)Сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банку, у касу та інші види розрахунків з покупцями та замовниками  

Підстава для записів по дебетуПідстава для записів по кредитуЗвіти матеріально-відповідальних осіб (з додатками первинних документів про рух продукції, товарів, послуг)Виписки банку з поточного рахунку, звіти касира

Дебетове сальдо по рах.36: сума дебіторської заборгованості покупців та замовників на певну дату- довгострокова дебіторська заборгованість (більше року) –  1 розділ активу балансу- поточна дебіторська заборгованість (до року) – 2 розділ активу балансу

Рахунок 36 Розрахунки за товари з покупцями та замовниками- 361  Розрахунки з вітчизняними покупцями - 362 Розрахунки з іноземними покупцямиРахунок 37 Розрахунки з різними дебіторами- 371  Розрахунки по виданим авансам  Рахунок 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками - 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками- 632 Розрахунки з іноземними постачальникамиАналітичний облік ведеться за кожним покупцем та постачальником та за кожним пред‘явленим до сплати рахунком

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками

№Зміст операційКореспонденція рахунківДебетКредит1. Реалізація вітчизняному покупцю1Готової продукції361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”701”Дохід від реалізації готової продукції”2Товарів361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”702”Дохід від реалізації товарів”3Робіт і послуг361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”703”Дохід від реалізації робіт і послуг”2. Одночасно на суму ПДВ4701”Дохід від реалізації готової продукції”641 “Розрахунки за податками”5702”Дохід від реалізації товарів”641 “Розрахунки за податками”6703”Дохід від реалізації робіт і послуг”641 “Розрахунки за податками”3. Списуємо собівартість реалізованих7Готової продукції901 “Собівартість реалізованої готової продукції”26 “ Готова продукція”27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”8Товарів902 “Собівартість реалізованих товарів”28 “Товари”9Робіт і послуг903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”23 “Виробництво”4. Погашена дебіторська заборгованість грошовими коштами10311 “Поточні рахунки в національній валюті”361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”1130 “Готівка в національній валюті”361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”5. Погашена дебіторська заборгованість взаєморозрахунками1263 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”1363 “Розрахунки за іншими операціями”361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари та послуги включається до підсумку балансу підприємства за чистою реалізаційною вартістю, яка дорівнює різниці між сумою поточної заборгованості та резервом сумнівних боргівСумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої є непевність щодо  її погашення покупцем-боржником.Його розмір визначається у момент визнання доходу від реалізації товарів, послуг.Методи нарахування резерву сумнівних боргів- виходячи з платоспроможності окремих дебіторів- на основі класифікації дебіторської заборгованості по коефіцієнту сумнівностіКоефіцієнт сумнівності- це відсоток  сумнівних боргів від загальної суми дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги

В розділі 2 форми “Баланс підприємства”  дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається 3 рядками. До  підсумку  суми Балансу підприємства включається чиста реалізаційна вартість дебіторська заборгованість:Чиста  реалізаційна вартість5150Первісна вартість5400Резерв сумнівних боргів 250

Рахунок 38 Резерв сумнівних боргівЗа дебетом – списання сумнівної заборгованостіЗа кредитом – створення резерву

Кореспонденція рахунків з обліку нарахування резерву сумнівних боргів

№Зміст операційДебет КредитСума. 1Нарахування суми резерву сумнівних боргів в звітному періоді944382502Списана безнадійна заборгованість замовника3836120Одночасно списана дебіторська заборгованість (обліковується протягом строку позовної давності)0711203Отримана інформація від замовника про сплату боргу, який вже визнано безнадійним36716 і0711204Надійшли кошти від замовника в погашення боргу3136120

  1.  Облік іншої поточної дебіторської заборгованості

До іншої поточної дебіторської заборгованості відносять: заборгованість працівників за іншими операціями, крім довгострокової; за товари, придбані в кредит або за позиками; заборгованість за розрахунками за претензіями; заборгованість за розрахунками з відшкодування матеріальних збитків; заборгованість за розрахунками з оплати праці; заборгованість за розрахунками з постачальниками; іншу поточну дебіторську заборгованість.

До іншої дебіторської заборгованості належить, зокрема, дебіторська заборгованість за виданими довгостроковими позиками працівникам підприємства та інші види розрахунків.

Працівники підприємств можуть отримувати кредити та позики на індивідуальне й кооперативне житлове будівництво, інші цілі. Видача позик підприємством проводиться, якщо вона передбачена Статутом або іншим аналогічним документом та за наявності оформлених належним чином документів. Максимальний розмір позики для одного працівника законодавством не обмежується. Така операція повинна бути оформлена договором у письмовій формі, обов’язковими елементами якого є: предмет договору, розмір і порядок видачі позики, термін, на який вона видається, порядок погашення, відповідальність сторін та юридичні реквізити сторін.

Видача позик здійснюється як готівкою, так і за безготівковим розрахунком, відповідно до заяви працівника. Позика може видаватись на будь-який термін, але вона повинна бути безвідсотковою та поворотною.

Якщо повернення позики відбувається шляхом утримання із суми заробітної

плати працівника, то підписується додаткова угода, в якій передбачено зобов’язання працівника повернути гроші в такий спосіб.

Облік видачі довгострокових позик працівникам підприємства та інших розрахунків ведеться на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість».

Розрахунки за претензіями виникають при пред'явленні претензій постачальни кам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за визнаними ними штрафами, пенею, неустойками.

Претензії постачальникам пред'являються в разі невиконання або неповного ви конання ними умов укладених договорів:

постачання матеріалів, товарів, робіт, послуг неналежної якості;

постачання матеріалів, товарів, робіт, послуг у неповному обсязі;

невідповідність цін та тарифів на матеріали, товари, роботи, послуги;

несвоєчасна поставка матеріалів, товарів, робіт, послуг;

порушення інших умов, передбачених договором.

Підставою для визнання в обліку претензій є акти приймання вантажів, комерційні акти, рішення арбітражних судів та інші.

Облік розрахунків за авансами виданими

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків по авансам виданим

№Зміст операційДебет КредитСума. 1Перераховано аванс постачальникам 3713160002Відображено податковий кредит по ПДВ64164410003Отримано матеріали, товари, послуги (без ПДВ)20.28. 91,92.93631100004Податковий кредит по ПДВ644641631631100010005Враховано раніше сплачений аванс63137160006Здійснено кінцевий розрахунок з постачальником63131160007Повернуто не використані сплачені авансові суми311371     -

 

Облік розрахунків з бюджетом

Рахунки для обліку розрахунків з бюджетом

Шифр рахункуХарактеристика рахунку64 – Розрахунки за податками і платежами641 – Розрахунки за податками642 – Розрахунки за обов’язковими платежами643 – Податкові зобов’язання 644 – Податковий кредитПо дебету  - відображаються належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списанняПо кредиту – нараховані платежі до бюджету

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з бюджетом

№Зміст операції Дебет Кредит 1Нараховано податкове зобов’язання по ПДВ з обороту по реалізації товарів, робіт, послуг70641 (643)2Нараховано :- податок на прибуток981641- плата за землю92641- фінансові санкції по результатам перевірки 9486413Утримано податок з доходу працівників6616414Сплачено податки641311

Тести до  теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

1. Грошові кошти підприємства повинні зберігатись:

а) в касі;

б) у власника підприємства;

в) в касі або на розрахунковому рахунку в банку;

г) лише на розрахунковому рахунку в банку.

2. Який нормативний документ регулює правила розрахунків готівкою?

а) положення про ведення касових операцій в національній валюті;

б) обліковий регістр;

в) договір про матеріальну відповідальність;

г) нема вірної відповіді.

3. Синтетичний облік касових операцій ведеться на рахунку:

а) 31;

б) 30;

в) 33;

г) 37.

4. Ліміт каси при створенні підприємства та при відкритті поточних рахунків встановлює:

а) держава;

б) Національний банк;

в) підприємство самостійно

г) нема вірної відповіді.

5. Основним джерелом поступлення грошей в касує:

а) з поточного рахунку;

б) у вигляді виручки;

в) від підзвітних осіб;

г) вірні відповіді а і б.

6. Перераховано з розрахункового рахунку гроші постачальнику:

а) Д т 64 К т 31;

б) Д т 65 К т 31;

в) Д т 63 К т 31;

г) Д т 31 К т 64;

7. Прибутковий касовий ордер є дійсним:

а) на протязі тижня;

б) на протязі одного дня;

в) на протязі трьох днів;

г) доти, доки гроші не будуть внесені в касу.

8. Підзвітна особа – це

а) довірена особа, яка має сукупність прав і обов’язків по відношенню до підприємства;

б) довірена особа банку, яка отримує грошові кошти на підприємстві;

в) особа, яка здійснює розрахунки між банками і підприємствами;

г) нема вірної відповіді.

9. Видача готівки з каси оформляється:

а) договором про матеріальну відповідальність;

б) касовою книгою;

в) видатковим касовим ордером;

г) прибутковим касовим ордером.

10. Перед отриманням грошей з розрахункового рахунку в банку оформляється:

а) звіт про рух грошових коштів;

б) видатковий касовий ордер;

в) прибутковий касовий ордер;

г) касова заявка.

11. Перераховано кошти з розрахункового рахунку в соціальні фонди:

а) Д т 64 К т 31;

б) Д т 65 К т 31;

в) Д т 63 К т 31;

г) Д т 31 К т 64;

12. Для ведення касових операцій наказом керівника підприємства призначається матеріально відповідальна особа:

а) касир;

б) бухгалтер;

в) підзвітна особа;

г) всі відповіді вірні.

13. Чек із чекової книжки, який призначений для зняття з розрахункового рахунку грошей на виплату заробітної плати, підписується:

а) керівником підприємства та головним бухгалтером;

б) керівником підприємства;

в) головним бухгалтером і керівником підприємства;

г) касиром і головним бухгалтером.

14. Підзвітною особою може бути:

а) працівник банку;

б) будь-яка особа, якій доручено виконати операцію з грошовими коштами підприємства;

в) вірні відповіді а і г;

г) тільки працівник підприємства.

15. Максимальний термін відрядження в межах України становить:

а) 30 днів;

б) 20; днів;

в) 60 днів;

г) необмежений.

16. Внесено в касу гроші підзвітною особою:

а) Д т 30 К т 372;

б) Д т 372 К т 30;

в) Д т 30 К т 36;

г) Д т 372 К т 36.

17. Помітку про суму виданого авансу роблять в:

а) видатковому касовому ордері;

б) прибутковому касовому ордері;

в) посвідченні про відрядження;

г) всі відповіді вірні.

18. Підприємство повинно відшкодувати працівнику, який перебував у відрядженні наступні витрати:

а) витрати на проїзд;

б) витрати на проживання в готелі;

в) добові витрати;

г) всі відповіді вірні.

19. Працівник, після повернення з відрядження, повинен подати в бухгалтерію фінансовий звіт на протязі:

а) одного тижня;

б) трьох днів;

в) одного дня;

г) трьох тижнів.

20. На основі опрацьованих касиром видаткових та прибуткових касових ордерів заповнюється:

а) касова книга;

б) книга про матеріальну відповідальність;

в) книга про ведення касових операцій;

г) нема вірної відповіді.

21. Видатковий касовий ордер підписується:

а) головним бухгалтером;

б) керівником підприємства;

в) керівником підприємства і касиром;

г) керівником підприємства і головним бухгалтером.

22. Перераховано кошти з розрахункового рахунку в бюджет:

а) Д т 64 К т 31;

б) Д т 65 К т 31;

в) Д т 63 К т 31;

г) Д т 31 К т 64;

23. Протягом якого терміну підприємство повинно повідомити ДПА про відкриття рахунку в банку:

а) трьох днів;

б) п’яти днів;

в) протягом тижня;

г) у невизначений термін.

24. Аналітичний облік операцій за розрахунковими рахунками ведеться у:

а) касовій книзі;

б) виписці з банку;

в) видатковому касовому ордері;

г) прибутковому касовому ордері.

25. Синтетичний облік рахунків у банку ведеться на рахунку:

а) 30;

б) 31;

в) 60;

г) 65.

26. Максимальний термін відрядження поза межі України становить:

а) 30 днів;

б) 60 днів;

в) 80 днів;

г) необмежений.

27. Видано гроші з каси підзвітній особі:

а) Д т 30 К т 372;

б) Д т 372 К т 30;

в) Д т 30 К т 36;

г) Д т 372 К т 36.

28. В скількох екземпляр арах заповнюється касова книга:

а) в одному;

б) в двох;

в) в трьох;

г) в чотирьох.

29. Законодавством України кількість відкритих рахунків у банках обмежується:

а) до трьох;

б) до п’яти;

в) до одинадцяти;

г) не обмежується.

30. Надходження готівки в касу оформляється:

а) договором про матеріальну відповідальність;

б) касовою книгою;

в) видатковим касовим ордером;

г) прибутковим касовим ордером.

31. На валютному рахунку можуть здійснюватись:

а) поточні валютні операції;

б) валютні операції пов'язані з рухом капіталу;

в) операції, які регулюють курс акцій з номінальною вартістю в іноземній валюті;

г) транзитні валютні операції.

32. В бухгалтерському регістрі обліку на валютному рахунку записи проводять:

а) в іноземній валюті, в якій відкрито рахунок;

б) у вільноконвертованій валюті;

в) в гривнях;

г) одночасно в гривнях за курсом НБУ та в іноземній валюті, в якій відкрито рахунок.

33. Які причини призводять до появи курсових різниць на валютному рахунку?

а) зменшення засобів на валютному рахунку в результаті їх списання; 

б) різниця між ринковим курсом іноземної валюти й курсом НБУ;

в) різниця між курсом готівкової та безготівкової іноземної валюти;

г) зміна курсу іноземної валюти до гривні, який встановлює НБУ;

д) зміна курсів вільноконвертованих валют одна до одної на світовому ринку.

34. Що вважається датою проведення операції у іноземній валюті на валютному рахунку?

а) дата оформлення платіжного доручення на перерахування коштів з валютного рахунку;

б) дата одержання підприємством з банку виписки по валютному рахунку;

в) дата зарахування коштів на валютний рахунок або їх списання;

г) дата укладання контракту з іноземним партнером на імпорт товарів оплачених із валютного рахунку.

35. Чек, який виписується за наказом певної особи і передається шляхом іменного чи бланкового індосементу, що здійснюється на звороті чека називається:

а) іменний чек;

б) ордерний чек;

в) чек на пред'явника;

г) відзивний чек.

36. Скільки є принципів захисту готівки?

а) 2

б) 4

в) 3

г) 1.

37. Щоденний залишок в касі підприємства...

а) обмежений;

б) необмежений.

38. Ліміт залишку готівки в касі встановлює:

а) головний бухгалтер;

б) керівник підприємства;

в)керівник за узгодженням з бухгалтером;

г) керуючий банком.

39. Як відображається рух грошей по касі надходження: 

а) Д-т «Каса» К-т «Доходи від реалізації»;

б) Д-т «Каса» К-т «Рахунки в банках»;

в)Д-т «Каса» К-т «Рахунки до одержання».

40. Як відображається рух грошей в касі (видатки):

а) Д-т «Рахунки до оплати / Постачальники» К-т «Каса»;

б)Д-т «Фонд дрібних сум» К-т «Каса»;

в) Д-т «Рахунки в банку» К-т «Каса»;

г) Д-т «Розрахунки з персоналом» К-т «Каса».

41. Матеріальна відповідальність за збереження цінних паперів покладається на:

а) касира або особу, яка виконує його обов'язки;

б) головного бухгалтера;

в) керівника.

42. Фонд дрібних сум планується адміністрацією підприємства на...

а) місяць;

б) квартал;

в) 2-4 тижні;

г) 1-2 тижні.

Завдання до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

Завдання 1.

Необхідно: Скласти прибуткові і видаткові касові ордери (ПКО № 27, ПКО № 28, ВКО № 39, ВКО №40), звіт касира.

Дані для виконання: протягом 5.09.2013 р. на ТОВ «ЯВА» (ідентифікаційний код 12365478) відбулися такі операції:

за чеком № 123458 отримано гроші для видачі авансу робітникам в сумі –  30000,00 грн. (ПКО № 27),

повернуто в касу залишки невикористаних підзвітних сум від Шевченко О.О. в сумі 350,00 грн. (ПКО № 28),

видано аванс робітникам в сумі 22540,00 грн. (ВКО № 3 9),

видано Тарасенко Т.О. безпроцентну позику на суму 3000,00грн. Паспортні дані: серія ВМ № 240001, виданий Першотравневим відділом внутрішніх справ м. Чернівці УМВС України у Чернівецькій області 27.12.97р. (ВКО № 40).

Завдання 2.

Необхідно: скласти бухгалтерські проводки (табл.), заповнити журнал № 1, відомість № 1.1, визначити залишки готівки в касі на кінець місяця.

Дані для виконання:

1. Залишки готівки в касі на 1.04.2014 р. – 150 грн.00коп.

2. Ліміт готівки в касі встановлено в сумі 170,00 грн.

3. Реєстр господарських операцій за місяць.

Реєстр господарських операцій у касі підприємсва

Дата звіту касираПервинний документЗміст господарських операційСума,грн.7.04ВКО № 41Здано в банк надлімітний залишок готівки в касі?15.04ПКО № 29З поточного рахунку отримано готівку на господарські потреби3000,00ПКО № 30Отримано від Сидорова О.В. за путівку в касу готівка50000,00ВКО № 42Видано Тарасенко І.М. готівку під звіт на відрядження200,00ВКО № 43Видано Іванову В.Н. готівку під звіт для покупки палива300,0020.04ПКО № 31З поточного рахунку отримано готівку для видачі зарплати15000,00ПКО № 32Отримано від МВО суму збитків від нестачі ТМЦ, яка була виявлена в ході інвентаризації4000,00ВКО № 44Видано з каси зарплату робітникам13000,00ВКО № 45Видано з каси депоновану зарплату2000,0022.04ПКО № 33Отримано в касу з поточного рахунку готівку для розрахунків з постачальником ПП «Світанок»2000,00ВКО № 46Сплачено готівкою ПП«Світанок» за отримані матеріали2000,0025.04ПКО № 34Отримано готівка в касу від ТОВ «Рудана» за реалізовані інформаійні послуги6000,00ПКО № 47Здана отримана готівка (виручка) від ТОВ «Рудана» в банк6000,00ВКО № 48Виплачено дивіденди засновникам800,00

Завдання 3.

Необхідно: визначити економічний зміст бухгалтерських проводок, табл.

Кореспонденція рахунків

1Д 333 К 3015Д 662 К 3019Д 301 К 3612Д 301 К 3726Д 301 К 37510Д 301 К 3773Д 372 К 3017Д 631 К 30111Д 301 К 3114Д 671 К 3018Д 311 К 30112Д 685 К 301

Завдання 4.

Необхідно:

на підставі виписок банку ПАТ «Промінвестбанк» скласти бухгалтерські проводки, табл.; ПДВ не нараховувати.

визначити залишок коштів на поточному рахунку на кінець місяця,

-    на 1.03.2014 р. залишок коштів на поточному рахунку – 145 000,00 грн.

Реєстр операцій на поточному рахунку банку

№з/пДата виписки банкуЗміст господарських операційСума13.03Отримано на поточний рахунок:- від покупців за відвантажену продукцію- надлімітний залишок готівки в касіПерераховано з поточного рахунку:- аванс постачальнику4000,001000,003000,0025.03Отримано на поточний рахунок:- орендну плату за оренду офісу- короткострокову позику від банкуСписано з поточного рахунку:- в касу для виплати авансу робітникам- постачальникам за отримані матеріали12000,0040000,0020000,005000,00310.03Отримано на поточний рахунок:- в погашення короткострокового векселя- аванс від покупців- від покупців за відвантажену продукціюОплачено з поточного рахунку:- транспортній організації за транспортування матеріалів5000,006000,007000,002000,00415.03Перераховано з поточного рахунку:- в бюджет податок з доходів фізичних осіб- в бюджет ПДВ- підприємству за оренду комп’ютера3000,002000,001000,00520.03Видано з поточного рахунку:- в касу на господарські потреби в касу на видачу зарплати9000,001000,00520.03Перераховано з поточного рахунку:- Єдиний соціальний внесок- передоплату постачальнику- раніше отриманий аванс замовнику (покупцю)- визнані суми штрафів5000,008000,002000,001000,00622.03Отримано на поточний рахунок грошові кошти:- від покупців за реалізацію основних засобів- у вигляді відсотків за векселямиПерераховано з поточного рахунку грошові кошти: відсотки за кредит постачальнику за отримані матеріали-    на акредитивний рахунок 7000,001000,004000,0010000,002000,00725.03Отримано на поточний рахунок:- невикористані суми чекової книжки- суми пред’явленої претензіїСплачено з поточного рахунку грошові кошти:- в оплату довгострокового векселя1000,003000,004000,00830.03Отримано на поточний рахунок:- відсотки від банку за збереження вільних коштівСписано з поточного рахунку:- комісійні банку за обслуговуванняПерераховано з поточного рахунку:- штрафні санкції фінансовим органам5000,002000,001000,00

Завдання 5.

Заповнити журнал №1, відомість №1.2 використовуючи дані завдання 4.

Завдання 6.

Необхідно: визначити економічний зміст бухгалтерських проводок, табл.

Кореспонденція рахунків

1Д 311 К 3775Д 511 К 3119Д 601 К 3112Д 684 К 3116Д 685 К 31110Д 311 К 3333Д 311К 3747Д 311 К 37311Д 311 1624Д 311 К 3138Д 311 К 30112Д 371 К 311

Завдання 7.

Необхідно: скласти бухгалтерські проводки, заповнити відомість  3.2.

Дані для виконання:

Станом на 1.01. 2014 р. у Балансі ТОВ «ОМА» відображено такі залишки:

За дебетом рахунку 372 – 500, 00 грн.(Колесник О.В. – 350 грн., Сидоренко Т.М. – 150 грн. За кредитом рахунку 372 – 200,00 грн. (Кучеренко А.О. – 200 грн.)

Протягом місяця відбулися операції, табл.

Реєстр господарських операцій

№з/пГосподарські операціїСума1Сидоренко Т.М. повернув в касу залишок невитрачених підзвітних сум?2Погашено заборгованість перед Кучеренко А.О. за перевитраченими коштами?3Видано Ткаченко О.О. на відрядження1000,004Відповідно до Звіту по використання грошових коштів, виданих на відрядження або під звіт № 7 від 17.01.2014 р., Ткаченко О.О. видано перевитрачену суму200,005Видано Ковалю М.І. під звіт на придбання палива1500,006Представлено Ковалем М.І. чеки на придбаниий бензин (в т.ч. ПДВ) 900,007Утримано із зарплати Коваля М.І. залишок невикористаних підзвітних сум?8Видано аванс Кравченко В.В. на відрядження700,009Видано Тарасенко О.О. на господарські потреби500,0010Тарасенко О.О. представив рахунок на транспортні послуги з доставки матеріалів на суму (в т.ч. ПДВ)600,00

Завдання 8.

Необхідно: Заповнити звіт про використання грошових коштів, наданих на відрядження або підзвіт № 7 від 17.01.2014 р. Скласти бухгалтерські проводки.

Дані для виконання: згідно з наказом директора туристичної агенції ТОВ «Поїхали з нами» (м. Чернівці) до міста Київ відряджено Сидоренко Г.М. (помічника директора) з 18.01.-28.01.2014р. для укладання договору. З каси підприємства видано аванс в сумі 1250,00грн. Після прибуття з відрядження він подав такі документи:

  1.   Квитки на проїзд в поїздах «Чернівці – Київ» та «Київ – Чернівці» загальною вартістю 360,0 грн.
  2.  Рахунок на проживання в готелі на суму 2400,00грн. (в т.ч. ПДВ). В готельних рахунках зазначено вартість 2-х сніданків 240 грн. (в т.ч. ПДВ) та прасування одягу 120 грн. (в т.ч. ПДВ).
  3.  Чек на телефонні розмови із м. Кривий Ріг на суму 60,00 грн. (в т.ч. ПДВ).
  4.   Добові - ?

Завдання 9.

Необхідно: визначити економічний зміст бухгалтерських проводок, табл.

Кореспонденція рахунків

1Д 949 К 3114Д 93   К 6637Д 301 К 3742Д 301 К 3725Д 661 К 3728Д 208 К 3723Д 92   К 3726Д 663 К 3779Д 661 К 372

Завдання 10.

Необхідно: скласти бухгалтерські проводки, виконати обчислення за 2-ма варіантами:

  1.  Винна особа в період проведення інвентаризації встановлена.
  2.  Винна особа в період проведення інвентаризації не встановлена.

Дані для виконання:

При проведенні інвентаризації на підприємстві «Альфа» виявлено нестачу принтера, балансова (первинна) вартість якого за даними бухгалтерського обліку складає 11700,00 грн., сума нарахованого зносу 5600,00 грн. За незалежною оцінкою визначена балансова вартість принтера – 7 700 грн.

Завдання 11.

Необхідно: скласти бухгалтерські проводки.

Дані для виконання:

 ТОВ «НІД» отримало від підприємства ТОВ «ТАК» матеріали виробничого призначення за накладною на суму 6 900,00 грн. (у т.ч. ПДВ). При прийманні матеріалів встановлено нестачу у межах природного убутку на суму 60,00 грн. (у т.ч. ПДВ), а також нестача з вини постачальника на суму 450,00 грн. (у т.ч. ПДВ). За фактом нестачі складено відповідний акт. У зв’язку з цим покупець виставив претензію постачальнику: в частині відшкодування суми нестачі матеріалів В рахунок погашення претензії за нестачею ТОВ «ТАК»  перерахувало на поточний рахунок ТОВ «НІД» кошти в сумі 450,00грн.

Завдання 12.

Необхідно: скласти бухгалтерські проводки, виконати розрахунки з підзвітною особою.

Дані для виконання:

Працівник бухгалтерії був у відрядженні з 1.0913. по 5.09.2013 р.. Попередньо йому видано аванс – 1 600,00 грн. Після повернення працівника з відрядження подано Звіт про виористані кошти та представлено такі документи. Білети на автобус Чернівці – Могилів-Подільський і назад – 300,00 грн., рахунок на проживання в готелі – 1200,00 грн.

Завдання 13.

Необхідно: визначити економічний зміст бухгалтерських проводок, табл.

Кореспонденція рахунків

1Д 38К 7165Д 631К 3749Д 361К 7012Д 374К 6316Д 947К 2010Д 38К 3613Д 944К 387Д 375К 71611Д 311К 361

Самостійна робота:

Завдання 1.

А). Заповнити таблицю згідно з Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95р. № 436/95, табл.

Види порушень та розмір санкцій

Види порушеньРозмір санкційПеревищення встановленого ліміту залишку готівки в касі?Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування в касах готівки?Перевищення строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів?Проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів?

 

Б). самостійно утворити різні ситуації з нестачі готівки в касі та її компенсації. Скласти бухгалтерські проводки.

Завдання 2.

1. Заповнити бланки документів:

А). Платіжне доручення за даними.

Дані для виконання: ТОВ «Приморське», яке обслуговується в Чернівецькому відділенні УСБ, 01.09.2013 р. (МФО УСБ – 328740, поточний рахунок 2600468153, ідентифікаційний код – 14117333 уклало договір № 16 із ТОВ «Бізнес-успіх», м. Кривий Ріг  на поставку рибних консервів на суму 14822,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% на умовах попередньої оплати. ТОВ «Бізнес-успіх» має поточний рахунок в КФ КБ «Приватбанк» м. Кривого Рогу № 26004652386942, МФО 305750, ідентифікаційний код 29664488;

Б). Заяву на акредитив за даними.

Дані для виконання: ТОВ «Бізнес-успіх» має поточний рахунок в КФ КБ «Приватбанк» м. Кривого Рогу № 26004652386942, МФО 305750, ідентифікаційний код 29664488, бажає відкрити покритий невідкличний акредитив на користь ПАТ «Прометей», п/рахунок 26004240259002 в ПАТ «Надра» м. Чернівці: ідентифікаційний код банку 22569445, МФО 34567890 на суму 14768,00 грн. для оплати 3 т нафтопродуктів (договір № 7 від 05.09.20хх р). Умови акредитиву для виконуючого банку надіслати електронною поштою, а акредитив у іншому банку виконати за рахунок коштів платника. З акцептом рахунка фактури та товаротранспортної накладної у повноваженим  ТОВ «Бізнес-успіх»  Шпилькою В.Т.

Завдання 3:

1. Ситуація. Шановні колеги, з питанням звернулася Світлана Шульга (бухгалтер, м.Новоселиця, Чернівецької обл.): Наше підприємство знаходиться в м.Новоселиця. Періодично бухгалтер їздить до обласного центру (м. Чернівці) для здавання звітів до податкової інспекції, соцфондів. Іноді поїздки тривають увесь день.

Чи можна вважати їх відрядженням й виплачувати за такі дні добові?

(Дивись визначення відрядження згідно Інструкції про службові відрядження, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.98 №59 та зроби відповідні висновки).

2. У якому розмірі треба видавати добові, якщо відрядження тривало лише декілька годин?

3. Якщо працівник в один і той самий день повертається з відрядження та їде в наступне, то в якому розмірі йому слід виплачувати добові – як за один день чи два дні?

2. Необхідно: заповнити звіт про використання грошових коштів, наданих на відрядження або під звіт, скласти бухгалтерські проводки.

Дані для виконання:

ПАТ «Хлібокомбінат» (м. Чернівці) відправило у відрядження інженера Сидоренка С.С. до м.Дніпропетровська на три дні (17-19 січня 2014 р.) для проведення переговорів, щодо майбутніх поставок обладнання для ПАТ «Хлібокомбінат».

14.01.14 р. працівнику видали аванс – 3000 грн.

19.01.14 р. співробітник подав авансовий звіт разом із підтвердними документами, де вказав витрати, табл.:

Пор.№ док.Дата документаКому, за що й на підставі якого документа заплаченоСума, грн.117.01.2014Проїзд автобусом Чернівціг-Дніпропетровськ (Укрзалізниця), квиток ДЧ №528965 (у т.ч. ПДВ)340,00219.03. 2014Проїзд автобусом Дніпропетровськ - Чернівці (Укрзалізниця), квиток ДЧ №528966 (у т.ч. ПДВ)341,00318.01.-19.01. 2014Проживання в готелі «Турист» м. Дніпроперовськ, рахунок з готелю № 010019 на суму 1110,00 грн. (у т.ч. ПДВ – 185 грн.), в т.ч. у рахунку зазначено вартість  сніданків – 90,00 грн. у т.ч. ПДВ 15,00 грн. 1110,00417-19. 2014Добові?Усього

Залишок невикористаного авансу працівник вчасно не повернув. Кошти потрапили до каси лише 29 січня 2014 р.

  1.  Заповнити таблиці «Терміни подання авансового звіту», «Санкції за несвоєчасне звітування з виданих авансів»

Терміни подання авансового звіту

Видали кошти на:Термін подання звітуЧим установленоКошти видали з каси або перерахували на особисту банківську платіжну карткувідрядження (добові, проживання, проїзд)п.п. 2.11 і 2.12 Положення про касові операції, пп.170.9.2 ПКУзакупівлю сільгосппродукції та заготівлю втор сировини, крім металобрухтуп.п. 2.11 і 2.12 Положення про касові операції, пп.170.9.2 ПКУінші виробничі (господарські потреби)п.п. 2.11 і 2.12 Положення про касові операціїПідзвітні кошти були перераховані на корпоративну банківську платіжну картку і зняті з неївідрядженняп. 2.12 Положення про касові операції та абз. «а» пп.170.9.3 ПКУПідзвітні кошти перерахували на корпоративну банківську платіжну картку й розрахунки проводилися лише в безготівковій формівідрядженняп. 2.12 Положення про касові операції та абз. «б» пп.170.9.3 ПКУ

Санкції за несвоєчасне звітування з виданих авансів

Співробітник відзвітував і/або повернув до каси невитрачені гроші, видані йому після сплину граничного строкуСанкції залежно від валюти авансугривніінвалютаДо співробітникаколи минув граничний строк повернення за пп. 170.9 ПКУ—За неповернення в установлений термін аванс, виданого в інвалюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної під звіт, згідно зі ст. 2 Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95р. № 217/95-ВР—До підприємстваза перевищення строків використання підзвітної готівки згідно з Указом Президента №436—До посадових осіб підприємстваза порушення правил ведення касових операцій (ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення)—за повторне порушення протягом року правил ведення касових операцій (ст. 1642 ПКУ України про адміністративні правопорушення)—

Завдання 4.

Необхідно:

  1.  Обчислити коефіцієнти сумнівності за кожною групою і загальну суму резерву, який має бути створений у звітному періоді на основі класифікації дебіторської заборгованості.
  2.  Обчислити коефіцієнти сумнівності і загальну суму резерву, який має бути створений в звітному періоді за методом питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції за умов наступної оплати.
  3.  Скласти бухгалтерські проводки.

Дані для виконання: (табл.)

Стан дебіторської заборгованості

МісяцьСальдо дебіторської заборгованості(грн.) на кінець попереднього місяцяСума безнадійної дебіторської заборгованості (грн.), списаної з терміном прострочення(днів)1-3031-6061-90Більше 901-3031-6061-90Більше 90Січень250054001000025001505252500750Лютий2800570073003500-50015001250Березень30053006500150015010001000450Квітень420066001002000100--500Травень200070005800500200125075050Разом????????

Стан дебіторської заборгованості

РікЧистий дохід від реалізації продукції на умовах наступної оплатиСума визнаної безнадійної дебіторської заборгованості (грн.)20111000000,00800,0020127000000,007000,0020135000000,001000,00Разом??

За 200...р. чистий дохід за умов наступної оплати становить 8000000,00грн.

Завдання 5.

Необхідно: скласти бухгалтерські проводки. Дані для виконання: (табл.).

Реєстр господарських операцій

Господарські операціїСума, грн.1. Створено резерв сумнівних боргів300,002. Отримано дохід за нарахованими дивідендами2000,003. Пред’явлено претензію постачальнику за недопоставлені запчастини(у т.ч. ПВ)280,00?4.Списано безнадійну заборгованість250,005.Отримано відсотки за векселем500,006.Відображено нестачу матеріалів з вини експедитора1200,007.Отримано матеріали в рахунок раніше пред’явленої претензії(у т.ч. ПДВ)300,00?8.Отримано кошти за оренду офісу150,009.Визначено дохід від реалізації матеріалів(у т.ч. ПДВ)350,00?10.Визначено дохід в сумі нарахованих відсотків за облігаціями230,00

Завдання 6.

Необхідно: скласти бухгалтерські проводки, заповнити відомість 3.1.

Дані для виконання:

 Підприємство ПАТ «КРОК» виготовляє та реалізує обладнання для машинобудування. Станом на 01.03. 2014.р. підприємство має дебіторську заборгованість покупців на суму 25823,00 грн. в т.ч.

ТОВ «ПІК» – 22 324,00грн.

ПАТ «Будсервіс» – 3 499,00грн.

 За березень здійснено відвантаження обладнання таким вітчизняним покупцям (табл.):

Відвантаження обладнання

№ з/пПідприємствоНомер ТТНДатаСума1ТОВ «ПІК»34910.03.2014...102,492МП «Марія»30912.03.2014...244 942,723КСП «Україна»29805.03.2014...1 394, 084ПАТ «Буд сервіс»40220.03.2014...120 376,925ДП «Промінь»41825.03.2014...42 926,44

Станом на 01.04.14 р. здійснено такі розрахунки:

  1.  ТОВ «ПІК» перераховано на поточний рахунок 25900,00грн.
  2.  МП «Марія» звернулось з листом про взаємозалік заборгованостей (кредиторська заборгованість ПАТ «КРОК» за отримані запасні частини від МП «Марія» станом на 01.03.14. р. складає 267 000,00грн.
  3.  ПАТ «Будсервіс» перераховано на поточний рахунок 63 875,92грн., у забезпечення залишку дебіторської заборгованості підприємство отримало переказний безпроцентний вексель строком на 3 місяці номінальною вартістю 60000,00 грн.
  4.  ДП «Промінь» 30.03.14 р. перераховано на поточний рахунок 3000,00грн., та повернуто обладнання на суму 12 006,00грн. через дефекти пакувальної тари.
  5.  КСП «Україна» сплатило готівкою у сумі 1 394,08грн.

 

Глосарій до теми 2.3: Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

Аванс (від фр. avance) - гроші, що видаються в рахунок майбутніх платежів і витрат. Видача А. однією стороною іншій може бути лише у встановлених законом випадках.

Авансовий звіт - документ типової форми, що подається підзвітними особами.. В ньому вказуються отримані під звіт суми, фактично здійснені витрати, залишок отриманих коштів або перевитрата.

Аванс (від фр. avance) - гроші, що видаються в рахунок майбутніх платежів і витрат. Видача А. однією стороною іншій може бути лише у встановлених законом випадках. А. робітникам і службовцям в рахунок заробітної плати видається по платіжних відомостях і записується по дебету рахунку № 66 "Розрахунки по заробітній платі" і кредиту рахунку № 30 "Каса". А., які видаються особам на витрати по службових відрядженнях, а також у зв'язку з їхнім переходом на роботу в іншу місцевість, є підзвітними сумами. Працівники, що отримали ці суми, є підзвітними особами. Вони повинні подавати Звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт.

Авансовий звіт - документ типової форми, що подається підзвітними особами.. В ньому вказуються отримані під звіт суми, фактично здійснені витрати, залишок отриманих коштів або перевитрата. До А. з. додаються документи, які засвідчують фактичні витрати підзвітних сум: посвідчення про відрядження з відмітками про місце і час знаходження у відрядженні, квитанції готелів, рахунки, які засвідчують придбання матеріальних цінностей тощо. За авансами на адміністративно-господарські і операційні витрати звіти повинні подаватися після закінчення терміну, на який виданий аванс, а на витрати за відрядженнями - не пізніше 3-х днів після повернення з відрядження. Працівник, що повернувся з відрядження, подає одночасно з А.з. письмовий звіт керівнику підприємства про виконану роботу за час відрядження. А.з. перевіряється бухгалтером, затверджується керівником підприємства і служить підставою для списання витрачених підзвітних сум.

Авізо (від італ. avviso) - сповіщення одного підприємства (установи, організації) іншому про стан взаємних розрахунків або розрахунків з третіми особами.

Акредитив (від лат. accredo - довіра) - перерахування покупцем грошових коштів до установи банку, який обслуговує постачальника. Грошові кошти використовуються протягом встановленого терміну для розрахунків з постачальником за певні товари і послуги. За допомогою А. здійснюються безготівкові розрахунки. А. форма розрахунків застосовується в наступних випадках: у разі укладення договору між постачальником і покупцем; коли взаємовідносини між постачальником і покупцем носять нерегулярний характер; коли закупка товарів здійснюється за місцем знаходження постачальника; за постановами і розпорядженнями уряду; за особливих умов постачання; в порядку застосування санкції до покупця; на вимогу банку відносно підприємств, переведених на особливий режим кредитування і розрахунків.

Акт (від лат. actus - дія, actum - документ). Широко застосовується в бухгалтерському обліку як первинний документ. Складається, як правило, комісією. Форма А. залежить від його призначення (А. приймання-передачі основних засобів.

Акцепт (від лат. acceptus - прийнятий) - згода на пропозицію укласти договір на певних умовах.

Акцептувати - дати згоду на оплату рахунку постачальника.

Банк - установа, яка здійснює посередництво в платежах і кредиті.

Безготівкові розрахунки - основний спосіб розрахунків між підприємствами, установами і організаціями.

Бланк (від фр. blank) - форма документа, віддрукована друкарським способом, в якій передбачені необхідні реквізити (див. Реквізити документів).

Бухгалтер (від нім. Buchhalter) - фахівець з бухгалтерського обліку. Термін "бухгалтер" з'явився у XV ст. Першою посадовою особою, що отримала звання б., був Христофор Штехер, діловод Інсбрукської рахункової палати. У Віденському державному музеї зберігається наказ імператора Максиміліана I від 13 лютого 1498 р. Стаття 5 цього наказу свідчить: "Наказую діловода нашої палати, довіреного і старанного писаря, який веде книги, відтепер називати бухгалтером, яким повинен тепер бути Христофор Штехер, а до нього в допомогу дати писаря палати на ім'я Ульриха Мерінгера, який повинен бути також присутній на всіх нарадах, що стосуються рахівництва". В Німеччині до 1498 р. особи, що займалися веденням рахункових книг, називалися писарями. З цього ж часу терміни "бухгалтер", "бухгалтерія" стали витісняти старі назви і поступово розповсюдилися всюди, а в XVIII в. перейшли і до Росії. На початку цього сторіччя з реформами Петра I стали набувати поширення торгові кампанії, з'явилися фабрики і заводи, яким було потрібне грамотне ведення обліку. Рахівництву надавалася у той час певна увага, кваліфікованих людей, що уміють правильно вести книги, було мало. Не випадково особою, що першою отримала в Росії звання бухгалтера, виявився іноземець. Це був голландський купець Тіммерман, який наказом Коммерц-колегії від 11 вересня 1732 р. був призначений головним бухгалтером Петербурзької митниці.

Відрядне посвідчення - документ, що видається працівнику, який виконує службове доручення поза постійним місцем роботи, тобто знаходиться у відрядженні.

Виписка з розрахункового (поточного) рахунку - документ, виданий банком підприємству і відображає рух грошових коштів на розрахунковому (поточному) рахунку.

Готівкові розрахунки - розрахунки між підприємствами, установами і організаціями готівкою. Такі розрахунки проводяться в межах сум, що встановлюються інструкцією банку.

Грошові кошти - засоби у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в банку, на депозитах, у підзвітних осіб.

Грошові кошти в дорозі - грошові кошти, що належать даному підприємству, але ще не зараховані на його розрахунковий рахунок.

Грошовий вимірник - один з вимірників в бухгалтерському обліку, за допомогою якого одержують показники в грошовому виразі (у гривнях і копійках).

Гроші - особливий товар, який є еквівалентом для всіх інших товарів і за допомогою якого здійснюється обмін. Г. - це економічна категорія, властива товарному виробництву.

Дебіторська заборгованість - заборгованість інших підприємств (установ, організацій) або окремих осіб по платежах даному підприємству. Ці підприємства або особи називаються дебіторами. Наявність великої Д.з. негативно впливає на його фінансовий стан.

Дебітори (від лат. debitor - боржник) - інші підприємства, установи і організації, а також окремі особи, які заборгували підприємству.

Депонент (від лат. dероnо - кладу) - підприємство (організація, установа) або особа, засоби якої тимчасово зберігаються (знаходяться) в даному підприємстві.

Довіреність - документ на право отримання певною особою товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, а також здійснення певних дій. Оформляється на бланку типової форми.

Договір - угода між двома або декількома сторонами (фізичними або юридичними особами), направлена на встановлення, зміну або припинення певних взаємостосунків.

Еквівалент - рівнозначне, рівноцінне. Предмет, відповідний іншим предметам і може їх

Звіт касира - звіт, що передається касиром підприємства (установи, організації) в бухгалтерію. Він є відривним листом касової книги з додатком прибуткових і видаткових касових документів.

Звітність - сукупність показників обліку, відображені у формі певних таблиць і характеризують діяльність підприємства (установи, організації) за певний період.

Інвентаризаційні описи - документи, які складаються в момент проведення інвентаризації і підтверджуються фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей та інших інвентаризованих об'єктів на певну дату.

Інвентаризація - спосіб перевірки відповідного майна даним бухгалтерського обліку.

Інкасатор - касир, який проводить прийом і видачу грошей головним чином поза підприємством (див. Інкасувати).

Інкасувати - (від. італ. - класти в коробку) - пред'являти документи до платежу і отримувати по них гроші (див. Інкассо)

Інкасо - (від. італ. ) - отримання грошей від боржника шляхом пред'явлення йому платіжних документів.

Касир - посадова особа, на яку покладено обов'язок обліку прийому, зберігання і видачі готівки з каси. К. дає письмове зобов'язання про матеріальну відповідальність. У своїй роботі він керується Положенням про ведення касових операцій.

Касова книга - обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства.

Касові ордери - документи, що засвідчують законність надходження грошей в касу підприємства і їх витрачання за цільовим призначенням.

Ліміт (від лат. limes (limitis) - межа) - обмеження, межа, гранична кількість або гранична норма чого-небудь (Л. каси, Л. фінансування, Л. відпустки матеріалів і т. д.).

Ліміт каси - сума грошових коштів, яка може постійно знаходитися в касі підприємства. Понад ліміт в касі можуть знаходитися гроші на виплату заробітної плати протягом трьох днів з моменту отримання їх в банку.

Матеріально відповідальна особа - особа, що несе матеріальну відповідальність за збереження певних товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів. М.в.о. є комірники, касири.

Неустойка - штраф за невиконання однієї із сторін договірного зобов'язання, розмір якого визначається договором. Сплачені підприємством Н. є непродуктивними витратами.

Пеня - фінансова міра стягнення за порушення термінів платежів. Розмір П. встановлюється законом у відсотках від суми, що належить до платежу, за кожен день прострочення платежу. П. стягається відповідно до закону або договору. Сплачені підприємствами П. є непродуктивними витратами.

Платіжна відомість - документ, що складається в бухгалтерії на виплату заробітної плати або авансу.

Платіжне доручення - письмове розпорядження платника банку про списання з його розрахункового (поточного) рахунку і зарахування на рахунок одержувача певної суми грошових коштів.

Позов - вимога позивача до відповідача, пред'являється в суді. Підприємства повинні своєчасно пред'являти вимоги до своїх боржників (дебіторів) і осіб, винних в нанесені матеріального збитку.

Позовна давність - час, протягом якого підприємство може вимагати дебіторську заборгованість або зобов'язане погасити кредиторську заборгованість (як правило 3 роки). Після закінчення строку позовної давності дебіторська заборгованість списується в збиток або вираховується.

Поточний рахунок - рахунок в банку, який відкривається для зберігання грошових засобів і безготівкових рахунків.

Підзвітні особи - особи, що одержали грошові суми під звіт для майбутніх витрат. П.о. можуть бути тільки працівники даного підприємства (установи, організації), згідно наказу (розпорядженню) його керівника.

Підзвітні суми - грошові суми, видані авансом підзвітним особам на майбутні витрати. Під звіт видаються гроші тільки у разі потреби витрат і можуть витрачатися тільки за призначенням.

Підрядний договір - договір між підприємством (забудовником) і спеціальною будівельною організацією на виконання визначених будівельний монтажних робіт. П. д. може бути генеральним (на весь об'єм робіт) і річним.

Разові документи - бухгалтерські документи, що відображають одну або декілька господарських операцій і складаються тимчасово в один прийом. Ці документи оформляються відразу після здійснення господарських операцій і передаються в бухгалтерію. Р. д. є вимоги, накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, приймально-здавальні акти і ін.

Рахунок-фактура - документ типової форми, виписаний постачальником на кожну партію відвантаженої чи проданої продукції, а також за виконані роботи і надані послуги. В Р.-ф. вказують назву, адресу і розрахункові рахунки постачальника і покупця, найменування, кількість, ціна і сума ТМЦ і інші дані.

Реалізація (від лат. - речовинний) - перетворення майна в гроші. Р. продукції є завершальним етапом обороту господарських засобів, в результаті якого виготовлена підприємством (постачальником) продукція продається іншому підприємству (покупцеві) за встановлену плату.

Розрахункові чеки - документи, за допомогою яких проводяться безготівкові розрахунки.

Розрахунковий рахунок - рахунок госпрозрахункового підприємства або організації в установах банку, призначений для зберігання грошових коштів і проведення безготівкових розрахунків. Кожне підприємство може мати кілька розрахункових рахунків.

Розрахунки в порядку заліків взаємних вимог - безготівкові розрахунки між підприємствами, учасниками заліків взаємних платіжних вимог.

Службове відрядження - поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства (установи, організації) для виконання службового доручення поза постійним місцем його роботи. Не вважаються відрядженнями службові поїздки працівників, постійна робота яких перебуває в дорозі.

Таксування документів - визначення грошової оцінки господарських операцій, зафіксованих в документах.

Ціна позову - грошовий вираз позовних вимог. Ц. п. має значення для визначення розміру державного мита і встановлення підсудності справи.

Часткова оплата - оплата рахунків і платіжних вимог постачальників не в повній сумі, а частково.

Чек - документ, за яким видається готівка з рахунків в банку або за допомогою якого проводяться безготівкові розрахунки за товари і послуги. Бланки Ч. (чекові книжки) є бланками суворої звітності. В цих документах не допускається ніяких виправлень в записах.

Черговість платежів - здійснення платежів в певній послідовності.

Штраф - адміністративне або судове покарання у вигляді грошового стягнення. Сплачені підприємствами Ш. є непродуктивними витратами.

Юридична особа - підприємство, установа або організація, яка виступає від свого імені як самостійний суб'єкт цивільних прав і обов'язків. Ю.о. несуть матеріальну відповідальність за невиконання своїх обов'язків.

 

Місце та роль дисципліни у процесі підготовки фахівців з даної спеціальності

Мета дисципліни: полягає у формуванні в майбутніх менеджерів фундаментальнихзнань і освоєнні концептуальнихосновоблікутааудитуяк інформаційної базиприйняттяефективнихуправлінськихрішень.

Завданнями вивчення дисципліни є теоретична підготовка студентів з питань:

-теоретичнихосновбухгалтерськогооблікуі аудитутаїх сучасної парадигми в системі управління підприємством;

- принципів бухгалтерського облік і аудиту; 

- методики бухгалтерського обліку і аудиту;

- основ документального відображення тааудиту господарських операцій і процесів;

- інформаційного забезпечення менеджменту даними бухгалтерського обліку і аудиту;

- прийняття  рішень та підвищення ефективності менеджменту за даними бухгалтерського облікуі аудиту;

-з’ясовування істотних обліково-аудиторських даних, що впливають на ефективність прийнятих управлінських рішень;

- моніторингу існуючої інформаційної системи бухгалтерського обліку і аудиту;

- оцінкигосподарськихзасобіві джерелїхутворення, атакождостовірності їх відображення у звітності;

- розробкие фективної технології бухгалтерськогообліку і аудит за місцями виникненнязатраті центрами відповідальності;

- налагодження ефективної обліково-контрольної системи управління;

- формування висновків за результатами бухгалтерського облікуі аудиту;

- коригування існуючих тенденцій на більш ефективний результат управління.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають таких компетентностей: 

Загальні вміння (компетентності):

Інструментальні компетентності:

 здатність до аналізуі синтезу соціально-значущих проблем та процесів.

 знання і уміння оперувати економічними категоріями та поняттями в сфері бухгалтерськогооблікуі аудиту;

 уміння знаходити та аналізуватиінформацію з різних джерел.

 уміння проводити моніторинг змін у законодавстві, орієнтуватися у нормативних актах, щоб забезпечувати правомочність рішень

Інструментальні компетентності:

 здатність до аналізу і синтезу соціально-значущих проблем та процесів.

 знання і уміння оперувати економічними категоріями та поняттями в сфері бухгалтерськогооблікуі аудиту;

 уміння знаходити та аналізувати інформацію з різнихджерел.

 уміння проводити моніторинг змін у законодавстві, орієнтуватися у нормативнихактах, щоб забезпечувати правомочність рішень.

 навики щодо організації і планування ведення бухгалтерського обліку і організації аудиту н апідприємстві.

 уміння обґрунтовувати управлінські рішення та спроможність забезпечувати їх правомочність

 усне спілкування рідною мовою у процесі дискусії;

 знання другої мови при оволодінні іншомовними джерелами;

 елементарні комп’ютерні навички (використання мережі Інтернет для опанування електронних джерел, робота у MicrosoftOfficePowerPointпри підготовці доповіді з презентацією);

Міжособистісні компетентності:

 уміння усного і письмового спілкування державною мовою

 уміння працювати у команді;

 здатність до критики та самокритики під час дискусії;

 уміння донести до фахівців і не фахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності;

 навики та уміння формування між особистісних стосунків у колективі при обстоюванні власної позиції підчасдискусії;

 уміння критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб, спираючись наотриманні знання.

Системні компетентності:

 уміння організовувати процес виконання завдань у відповідності до методики ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

 уміння виконувати консультаційні обов’язки, дотримуватися норм законодавства.

 знання і уміння створювати власний імідж та вдосконалювати його складові: зовнішній вигляд, манери.

 знання й уміння забезпечувати якісне виконання завдань професійної діяльності на основі інструкцій, методичнихрекомендацій, встановлених норм, нормативів, технічних умов тощо.

 уміння формулювати і висловлювати думки та своє ставлення до подій, ситуацій виробничого характеру, уміння слухати та сприймати думки інших.

 розуміння й усвідомлення меж своїх знань, уміння набувати і засвоювати нові знання.

 уміння формулювати та ініціювати нові ідеї, формулювати їх мету, завдання, необхідні ресурси.

 уміння зберігати трудову активність у екстремальнихситуаціях.

 уміння приймати рішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування.

 здатність дотримуватися етики ділового спілкування.

 здатність нести персональну відповідальність задіяльність співробітників і всієї організації.

Спеціальні (фахові) вміння (компетентності)

 знання змісту діючих національних стандартів бухгалтерського обліку;

 знання організації і методики поточного обліку активів і пасивів підприємстваі вміти її здійснювати;

 уміння формувати інформаційну базу дляо бліку діяльності організації, визначати способи її опрацювання, систематизації та презентації.

 уміння заповнювати бланки первинної документації та реєстри бухгалтерськогообліку.

 знання організації і методики складання фінансової звітності;

 уміння формувати бухгалтерську звітність підприємства (за способом відправлення, заобсягом отриманих доходів, за змістом і джерелами складання, за часом складання, за характером спрямування).

 уміння проводити бухгалтерський облік в умовах комп’ютеризації

 уміння синхронізувати зусилля, розподіляти діяльність у часі та просторі, забезпечувати упорядкованість бухгалтерського обліку, підтримання його у стані динамічного розвитку й адаптації;

 уміння підтримувати раціоналізаторські та новаторські пропозиції працівників;

 уміння використовувати сучасні методи та інформаційні технології для збиранняі обробки облікової інформації

Індивідуальне завдання на тему: «Розкрити сутність наукового дослідження з бухгалтерського обліку»

В умовах трансформаційних змін, що характерні для всіх сфер суспільного життя України, актуалізується значення національної наукової системи, яка відіграє провідну роль при вирішенні нагальних проблем реформувань та перетворень. Це, в свою чергу, вимагає удосконалення управління науковою системою, і особливо, планування наукових досліджень як найскладнішої та найвідповідальнішої його стадії.

Враховуючи процеси становлення та реформування національної системи обліку, а також особливості обліку як прикладної науки, що безпосередньо пов'язана із потребами практики, провідну роль в плануванні наукових досліджень слід відвести державі. В цьому аспекті актуальним та необхідним є удосконалення процесу планування наукових досліджень в частині детальної регламентації процесів планування та покращення їх методологічного забезпечення.

Отже, удосконалення механізму планування, розроблення відповідних науково обґрунтованих методів, методик державного планування, моделей планування є актуальним напрямом досліджень, оскільки вирішення зазначених завдань сприятиме значному підвищенню ефективності державного планування наукових досліджень, таким чином, забезпечить включення наукової системи в процес розвитку як суспільства загалом, так і національної системи обліку як окремої сфери суспільної діяльності.

Актуальні напрями наукових досліджень з бухгалтерського обліку і звітності визначаються на основі методологічних потреб, зумовлених наступними чинниками:

  •  світові процеси глобалізації вимагають гармонізації та єдності облікових систем країн, що входять до європейського співтовариства;
  •  поява нових економічних явищ та процесів потребує адекватного методологічного забезпечення їх обліку, а саме розробки нових та удосконалення існуючих положень (стандартів) фінансової звітності (МСФЗ) відповідно до появи нових обліково-аналітичних та інформаційних потреб;
  •  принцип економічності облікового процесу визначає необхідність удосконалення його методологічної бази та раціоналізації облікової роботи;
  •  розходження в методології таких підсистем обліку, як бухгалтерського та податкового обліку, вимагає подальшої розробки питань щодо їх узгодження, зокрема в напрямі їх методологічної єдності;
  •  наявність різноманітних форм статистичної, фінансової і податкової звітності потребує наукових розробок щодо їх гармонізації та удосконалення.

Виходячи із задекларованих засад урядових програм і Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначено перелік актуальних напрямів наукових досліджень в бухгалтерському обліку і звітності:

1) розробка концепції розвитку бухгалтерського обліку і звітності в Україні на найближчу (середньострокову) та довгострокову перспективу;

2) розробка пропозицій щодо організації моніторингу стану бухгалтерського обліку в системі національної економіки України з метою оцінки результатів його реформування;

3) розробка пропозицій щодо організації моніторингу потреб різних груп користувачів інформації, що надає бухгалтерський облік і звітність;

4) з метою підвищення якості інформації, що надає бухгалтерський облік і звітність:

  •  уточнення нормативно-правових актів уряду та зацікавлених відомств і громадських організацій, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності суб'єктами господарювання;
  •  приведення нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і звітності у повну відповідність з вимогами Європейського Союзу з урахуванням змін, внесених до Міжнародних стандартів фінансової звітності, та нових стандартів, виданих Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
  •  удосконалення системи первинного обліку та розробка загальних вимог до регістрів бухгалтерського обліку;
  •  введення спрощених процедур бухгалтерського обліку і звітності деякими категоріями суб'єктів господарювання;
  •  визначення загальних принципів трансформації бухгалтерської (фінансової) звітності до умов ринкової економіки;
  •  створення нормативно-правової бази складання бухгалтерської звітності юридичної особи (індивідуальної бухгалтерської звітності), приведення діючих нормативно-правових актів щодо індивідуальної бухгалтерської звітності у відповідність з МСФЗ та їх уточнення у зв'язку зі змінами в МСФЗ;
  •  визначення особливостей індивідуальної бухгалтерської звітності страхових організацій, професійних учасників ринку цінних паперів (окрім кредитних установ), недержавних пенсійних фондів, некомерційних організацій (окрім організацій бюджетної сфери) та введення спрощеної індивідуальної бухгалтерської звітності для деяких категорій суб'єктів господарювання;
  •  розробка пропозицій щодо обов'язкового складання консолідованої фінансової звітності згідно МСФЗ, її аудиту та оприлюднення;

5) з метою гармонізації статистичної, фінансової та податкової звітності в умовах зростання інформаційного попиту:

  •  визначення методологічних засад єдиної системи звітності для статистичного, бухгалтерського та податкового обліку;
  •  розробка методики трансформації статей фінансової звітності у показники статистичної та податкової звітності;
  •  розробка рекомендацій щодо перевірки узгодженості статей статистичної, фінансової та податкової звітності;

6) з метою узгодження бухгалтерського та податкового обліку в умовах оптимізації облікового процесу:

  •  розробка пропозицій щодо наближення правил податкового обліку з правилами бухгалтерського обліку;
  •  розробка пропозицій щодо наближення методологічної єдності податкового обліку з бухгалтерським;
  •  розробка способів використання інформаційної бази бухгалтерського обліку при складанні податкової звітності;

7) з метою вивчення і розробки актуальних питань бухгалтерського обліку малодосліджених об'єктів: розробка

  •  Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, продуктів інформаційного ринку, об'єктів інтелектуальної власності, лізингових операцій, довірчих операцій, будівельних контрактів, відстроченого податку на прибуток, подій після дати балансу та ін.;

8) з метою вивчення і розробки актуальних питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності малодосліджених видів економічної діяльності: розробка Методичних рекомендацій щодо бухгалтерського обліку видобувної промисловості, рибного господарства, транспортної галузі, будівництва, підсекцій обробної промисловості, виробництва електроенергії, газу і води, інших видів економічної діяльності;

9) з метою створення інфраструктури застосування МСФЗ:

  •  визначення порядку схвалення МСФЗ та введення в дію кожного стандарту і роз'яснення з метою їх введення в систему нормативно-правових актів України;
  •  підготовка пропозицій по організації узагальнення та розповсюдження досвіду застосування МСФЗ українськими суб'єктами господарювання;
  •  підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавства України в контексті усунення перешкод для застосування МСФЗ в Україні;

10) з метою зміни системи регулювання бухгалтерського обліку і звітності:

  •  розробка пропозицій щодо форм співробітництва з європейськими професійними громадськими організаціями бухгалтерів та аудиторів;
  •  розробка пропозицій щодо створення спеціального органу професійної громадської експертизи стандартів та інших нормативно-правових актів в сфері обліку і звітності;

11) з метою посилення контролю якості бухгалтерської звітності:

  •  розробка пропозицій щодо внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами і доповненнями [5], щодо обов'язковості складання фінансової звітності згідно з МСФЗ підприємствами, акції яких єЕКОНОМІКА. 89/2006 ~ 47 ~на лістингу, підприємствами-емітентами облігацій, банками, страховими компаніями та недержавними пенсійними фондами;
  •  розробка пропозицій щодо змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 № 3125-ХІІ із змінами і доповненнями [4];
  •  розробка проектів правил (стандартів) аудиторської діяльності на основі міжнародних стандартів аудиту з метою створення нормативно-правової бази здійснення аудиторської діяльності в Україні;
  •  розробка пропозицій щодо удосконалення правил незалежності аудиторських організацій і аудиторів на основі міжнародного досвіду;
  •  розробка пропозицій щодо введення єдиних кваліфікаційних вимог до аудиторів, в тому числі в сфері аудиту фінансової звітності, підготовленої відповідно МСФЗ;
  •  розробка пропозицій щодо внесення змін до законодавства стосовно питань адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності суб'єктів господарювання, їх керівників та інших посадових осіб за якість бухгалтерської звітності;

12) з метою підготовки і підвищення кваліфікації кадрів:

  •  підготовка пропозицій щодо переорієнтації навчальних програм вищих та середніх навчальних закладів на поглиблене вивчення МСФЗ і формування навичок щодо їх застосування на практиці;
  •  розробка програм навчання керівників та інших посадових осіб суб'єктів господарювання основам бухгалтерського обліку і економічного аналізу бухгалтерської звітності;
  •  розробка пропозицій щодо забезпечення відповідності навчальних програм підготовки професійних бухгалтерів міжнародним програмам, в тому числі переорієнтація програм на поглиблене вивчення МСФЗ та формування навичок щодо їх застосування на практиці;
  •  розробка пропозицій щодо розвитку системи професійної атестації бухгалтерів і аудиторів (розробка Концепції сертифікації бухгалтерів в Україні);

13) з метою міжнародного співробітництва:

  •   розробка пропозицій щодо забезпечення співробітництва з Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку стосовно участі в обговоренні проектів нових МСФЗ та роз'яснень до них;
  •  розробка пропозицій щодо встановлення та розвитку співробітництва з органами Європейського Союзу в сфері бухгалтерського обліку і звітності;
  •  розробка пропозицій щодо співробітництва з національними органами регулювання бухгалтерського обліку, звітності і аудиту.

Отже, завдання наукової школи є :

в сфері наукової діяльності:

розвиток теорії і методології бухгалтерського обліку, контролю та економічного аналізу;

підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації – кандидатів і докторів економічних наук;

вирішення проблем розвитку держави на основі досягнень науки;

вивчення досвіду наукової діяльності в зарубіжних країнах.

в сфері професійної підготовки і розвитку професії:

залучення молоді до наукової діяльності шляхом створення середовища інтелектуального спілкування;

формування інтересу до науки, високої культури розуміння, викладення наукових проблем і методів наукового дослідження;

виявлення і розвиток здібностей неординарних особистостей;

зміцнення національної системи підготовки бухгалтерів;

формування інтелектуальної бухгалтерської еліти, виходячи із цінностей національної бухгалтерської субкультури, підвищення престижу бухгалтерської професії;

формування потужної інформаційної бази, що дозволить проводити комплексні, системні дослідження з врахуванням принципу послідовності і спадковості наукових поглядів.

Наукова бухгалтерська школа характеризується наступними критеріями:

наявність вченого-вчителя (лідера);

наявність учнів;

дослідницький заклад (ВНЗ);

наукова спрямованість;

наявність бази професійної інформації і постійне інформаційне оновлення;

наявність аспірантури та докторантури з постійним контролем ефективності роботи;

наявність спеціалізованої вченої ради;

спеціалізовані періодичні видання, які висвітлюють наукові досягнення представників школи (визнано на рівні держави);

видання монографій за результатами досліджень;

безпосередній контакт вчителя та учнів, постійні обговорення актуальних проблем;

організація та проведення конференцій і наукових семінарів;

впровадження результатів досліджень в навчальний процес і практику;

зв`язок з професійними організаціями;

міжнародні зв`язки, вивчення і розповсюдження професійних іноземних мов.

Таким чином, основний напрям діяльності наукової школи – визначення і вирішення проблем теорії, методології і організації бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю для досягнення цілей суспільства з врахуванням інтересів власника, національних традицій і закономірностей історичного розвитку бухгалтерської професії.

Самостійна робота на тему: «Облік резерву сумнівних боргів»

1.Необхідність створення резервк сумнівних боргів

2. Методи створення резервк сумнівних боргів

3.Синтетичний та аналітичний облік створення резервк сумнівних боргів

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, який затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 8 жовтня 1999 р. №237.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Положення (стандарт) 10 застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

- застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

- застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів”.

За кредитом рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів” відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом — списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Рахунок 38 “Резерв сумнівних боргів” кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків:

36 “Розрахунки з покупцями та 84 “Інші операційні витрати”

замовниками” 94 “Інші витрати операційної

63 “Розрахунки з постачальниками діяльності”

та підрядниками”

71 “Інший операційний дохід”

 Аналітичний облік на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів” ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

В примітках до фінансової звітності наводиться наступна інформація:

- перелік дебіторів і суми довгострокові дебіторської заборгованості;

- перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних сторін з виділенням внутрішньо-групового сальдо дебіторської заборгованості;

- склад і суми статті балансу “Інша дебіторська заборгованість”;

- метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

- сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками погашення.

Методична карта підготовки, проведення та самоаналізу лекційного заняття

При підготовці та проведенні лекційного заняття доцільно дотримувалися такі позиції:

1. Місце теми лекції у системі змістового модуля, яка відповідала  робочій програмі дисципліни.

2. Наявний план лекції, який відповідав темі.

3. Якість структурування матеріалу лекції.

4. Лекція була на науково-теоретичному рівні.

5. Було відображено досягнення науки і техніки у змісті лекції.

6. Використовувалися міжпредметні зв'язки.

7. Виклад матеріалу лекції був доступним.

8. Для лекції було характерним включення, використання та вміння аналізувати проблемні ситуації.

9.  Було показано уміння формулювати поняття, визначення, висновки.

10. Дидактичні матеріали були якісними і рівень їх використання був достатнім.

11. Було реалізовано виховну та професійну мету в змісті лекції.

12. Існував зворотній зв'язок лектора з аудиторією.

13. Було мотивовано студентів до самостійної роботи.

14. Рівень володіння мистецтвом спілкування (діалогічно-монологічного) був достатнім.

15. Рівень володіння педагогічною технікою був достатнім.

Методична карта підготовки, проведення та самоаналізу практичного заняття

Практичні заняття орієнтовані на вирішення наступних завдань:

- поглиблення, закріплення і конкретизацію знань, отриманих на лекціях і в процесі самостійної роботи;

- формування практичних умінь і навичок, необхідних в майбутній професійній діяльності;

- розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища, що вивчаються;

- розвитку самостійності тощо.

При підготовці та проведенні практичного заняття доцільно дотримуватися таких позицій:

1. Наявність тематики, плану практичних занять і відповідність їх робочій навчальній програмі.

2. Якість структурування плану практичного заняття.

3. Наявність і якість методичних розробок практичних занять.

4. Забезпеченість підготовки до занять рекомендованою літературою.

5. Наявність і використання технічних засобів навчання.

6. Глибина і повнота розгляду вузлових питань практичного заняття .

7.  Рівень підготовки студентів до заняття та їх пізнавальна активність.

8. Використання в обговоренні питань елементів дискусії.

9.  Якість доповідей студентів.

10. Якість доповнень і висновків викладача по ходу практичного заняття.

11. Якість підсумкового виступу викладача й об'єктивність оцінювання виступів студентів.

Календарно-тематичний план проходження практики

№п/пЗавдання за планомТермін на виконання1.Ознайомлення з документацією кафедри і НМК дисципліни, з якої студент буде проходити практику1 тиждень2.Відвідування занять викладачів2-4 дні3.Розробка графіка проведення лекційних і семінарських занять5-8 днів4.Розробка і узгодження з науковим керівником планів-конспектів занять, узгодження підібраних наукових і практичних джерел, текстів лекцій, завдань для практичних занять, тестів, контрольних питань 2-4дні5.Відвідування занять колег (студентів-магістрантів), їх аналіз1 день6.Проведення лекційних і семінарських занять їх самоаналіз5-7 днів7.Оформлення звіту про проходження асистентської практики8 днів8.Захист звіту

Анкета аналізу проведення лекційного заняття

Дата проведення__________________________________

Студент________________ _______________

Спеціальність_______________________Облік і аудит_____________________

Назва дисципліни___________Бухгалтерський облік             _______________

№ПоказникКількістьбалів1.План лекції, логіка викладання матеріалу курсу2.Рівномірність групування матеріалу за пунктами плану3.Зміст лекції, вміння узагальнити матеріал, сформулювати висновки4.Насиченість лекції фактологічними даними, їх аналізом, використання наочного матеріалу  5.Використання технічних засобів навчання6.Ілюстративність і доведеність тенденцій економічних процесів їх узагальнення7.Посилання на джерела8.Рівень зацікавленості аудиторії матеріалом, що викладався, зворотний зв'язок з аудиторією9.Мова лектора, темп викладання10.Зовнішній вигляд і поведінка лектораРейтингова оцінка педагогічної майстерності (сума балів)

Керівник практики ___________   

к.е.н., доц. Вергун А.І

Анкета аналізу проведення семінарського заняття

Дата проведення__________________________________

Студентка________________ ____________

Спеціальність_______________________Облік і аудит_______________________

Назва дисципліни___________Бухгалтерський облік                _______________

№ПоказникКількістьбалів1.План семінарського заняття2.Наявність текстів, розрахункових, ситуаційних завдань 3.Уміння застосовувати активні методи, метод проблемних ситуацій 4.Посилання на джерела5.Рівень зацікавленості аудиторії на семінарському занятті6.Рівень активності студентів7.Уміння перевірити й оцінити самостійну роботу студентів8.Уміння підвести підсумки семінарського заняття9.Зовнішній вигляд, мова  і поведінка магістраРейтингова оцінка педагогічної майстерності (сума балів)

Керівник практики ___________   

к.е.н., доц. Вергун А.І

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Економічний факультет кафедра Обліку й аудиту. Щоденник асистентської практики. План-конспект. Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Патопсихология

Патопсихология – отрасль психологической науки, относящаяся к прикладным областям знания.

Интеллектуальные тесты. Невербальные интеллектуальные тесты.

Невербальных интеллектуальных тестов меньше, чем вербальных интеллектуальных тестов. Чтобы продиагностировать интеллектуальные способности человека нужно использовать вербальные тесты

История зарубежной литературы

Ответы по ИЗЛ 19 века. История зарубежной литературы (ИЗЛ), 1 половина. Вопросы и ответы на экзамен, зачет.

Жанровая типология простых первичных PR-текстов

PR тексты. Требования к жанрам. Оперативно-новостные жанры, Исследовательско-новостные жанры, Бэкграундер, Лист вопросов-ответов, Фактологические жанры. Факт-лист. Биография. Исследовательские жанры, Заявление, Образно-новостные жанры, Байлайнер Поздравление, Письмо Жанровое своеобразие комбинированных, медиатекстов и смежных pr-текстов Комбинированные тексты Пресс-кит Буклет, проспект, брошюра Ньюслеттер Листовка. Медиатексты Имиджевая статья. Имиджевое интервью Кейс-стори. Смежные тексты . Слоган Резюме. Пресс-ревю.

Обслуживания клиентов гостиничного комплекса

Гостиница - коммерческое предприятие. Сущность понятия «уровень обслуживания». Культура обслуживания клиентов гостиничного комплекса. Факторы, влияющие на уровень обслуживания клиентов организации.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok