Світогляд та його структура

Філософія і світогляд – взаємопов’язані поняття. Вихідними світоглядними поняттями є «світ» та «людина».

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень люди про світ, про себе, свої стосунки зі світом, своє місце в світі та життєве призначення. Це не погляд на окремі речі, а погляд на світ у цілому (природу, космос, людину, суспільство, добро та зло, красу тощо).

Суб’єктом (носієм) світогляду може бути не лише індивід, а і соціальна група, суспільство на даному етапі свого розвитку, навіть цивілізація. Світогляд виступає інтегральним утворенням. Він має свою структуру: знання, цінності, світовідчуття і світорозуміння.

Освоєння людиною світу відбувається у формі знань про нього. На основі знань формуються цінності – соціальні характеристики об’єктів, значимі для людини, виробляється ціннісна орієнтація, певна шкала ціннісних пріоритетів. На грунті цінностей формуються ідеали(тобто розуміння всезагальних уявлень про благо, істину, красу, користь). Саме ідеали об’єднують ідеї та життя. Духовним ядром світогляду є переконання, які виявляються в життєвій позиції особистості.

Уявлення про світ і саму себе, своє ставлення до світу здійснюється на двох рівнях – чуттєвому (світовідчуття) і раціональному (світорозуміння). Світовідчуття – емоційно-психологічна сфера (почуття, емоції, афекти, стереотипи тощо). Звідси залежать емоційні настрої (радість, оптимізм, песимізм, відчуття щастя тощо). Світорозуміння – інтелектуальний рівень, осягнення світу відбувається в категоріальній (понятійній) формі. На цьому рівні формулюються переконання.

Світорозуміння у свою чергу має два рівні – життєво-повсякденний (здоровий глузд, буденна масова свідомість) і теоретичний (осмислений, впорядкований), до якого належить філософія. Вона є ядром світогляду.

Світогляд індивіда так чи інакше пов’язаний з ідеями, цінностями, ідеалами інших людей, суспільства в цілому, а значить, є соціальним, культурно-історичним утворенням.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Теоретичні засади психологічної служби

Теоретичні засади організації психологічної служби в системі освіти.

Вид юридического лица

Вид юридического лица. Учредители Форма учредительных документов и их содержание. Органы управления. Права и обязанности участников

Краткая история Южно-Уральской Республики (ЮУР) с 1993

Южно-Уральская Республика — непризнанная автономия оренбургских казаков Оренбургской и Челябинской областей на территории РФ, ранее (1993) не предусмотренный Конституцией Российской Федерации субъект Российской Федерации.

Макроэкономика в вопросах и ответах Часть №3

Экономический рост. Социальная политика государства. Виды доходов и их источники. Уровень и качество жизни. Трансформационная экономика. Переход к рыночной экономике Беларуси

Управлінський облік і прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності

Теоретична частина “Управлінський облік і прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності”. Класифікація підходів до прийняття управлінських рішень. Підходи вивчення процесу прийняття рішень. Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень. Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень, найважливіші аспект роботи будь-якого керівника — прийняття управлінських рішень.