І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Саме до ідей І. Кант найчастіше звертається філософська думка XX століття. Питання, поставлені ним, були такі глибокі та нетривіальні, що з пошуків відповідей на них виросла вся сучасна філософія, такі різні напрями, як позитивізм, феноменологія, екзистенціалізм. Творчість Канта прийнято поділяти на два етапи – докритичний та критичний.

У «докритичний період» Кант публікує свою блискучу роботу «Загальна природна історія і теорія неба» (1755), в якій обґрунтовує гіпотезу про природне походження сонячної системи. Кант пояснював процес виникнення сонячної системи дією протилежних сил і тенденцій – притяганням і відштовхуванням, доцентровими і відцентровими силами. Це дало можливість обґрунтувати ряд особливостей сонячної галактики – розташування орбіт планет майже в одній площині, а також виникнення природних супутників планет, кілець Сатурна тощо. Кант стверджував, що народження нових світів та руйнування старих – це вічний, безперервний процес оновлення світу. Космогонічна концепція Канта була найвеличнішим досягненням астрономії з часів Коперніка.

Кант зробив важливе відкриття про гравітаційну взаємодію Місяця і Землі, котра впливає на швидкість їх обертання, про уповільнююче обертання Землі внаслідок тертя, котре викликається приливами і відливами. Всі ці ідеї Канта стали основою для нового погляду на світ рухливий, змінний, суперечливий.

«Критичний період» у творчому розвитку Канта починається з 70-х рр. Основні роботи критичного періоду – «Критика чистого розуму» (1781), «Критика практичного розуму» (1788), «Критика здатності судження» (1790). Всупереч традиційним поглядам на пізнання у філософії Нового часу, Кант дійшов висновку, що знання неоднорідне, є різні об’єкти пізнання, яким відповідають різні типи пізнавальної діяльності, що не зводяться як на один до одного. Окрім того, є духовні здібності, що не зводяться до пізнання, а саме пізнання не є пасивним відбитком природи або простим спогляданням вроджених ідей. («Коперіканський переворот»).

Кант знаходить «третій шлях» у суперечці раціоналізму та емпіризму, розуму і відчуттів. Насамперед, Кант розрізняє незалежний від наших відчуттів і мислення світ «речей у собі». Для теоретичного пізнання світ «речей у собі» закритий. Проте існує світ феноменів, явищ – світ тілесних речей, мислимих розумом. Людська здатність пізнання феноменів безмежна, вважає І. Кант. Згідно його концепції в нашому знанні завжди присутні апріорні й апостеріорні елементи. Апріорне (від лат. а priori – з попереднього) знання, що передує досвіду і незалежне від нього. Апріорне знання не можна ототожнювати з природженими ідеями, оскільки воно не існує саме собою, а лише «оформлює» чуттєвість. Крім того, саме поняття «природженості» вже припускає джерело виникнення апріорного знання, що виводить нас за межі феноменів, мимовільно обертає до «речей у собі». Апостеріорне (від лат. а posteriori – з наступного) знання – знання, що є результатом досвіду. Проте апостеріорне знання також не існує в чистому вигляді. Світ явищ, феноменів – не хаос, він впорядкований за допомогою загальних і необхідних форм тілесного споглядання і категорій розуму.

Теоретичне, «чисте» природознавство ґрунтується на розумі. Розум – це здатність оперувати поняттями. Поняття є продуктом синтезу даних досвіду і категорій. Категорії – це ніби схеми мислення, це апріорний зміст поняття, який незалежний від досвіду.

Практичний розум – це основа волі, він говорить людині про необхідність дії незалежно від можливих наслідків цієї дії. Суб’єкт практичного розуму (етичної свідомості) навмисно вимикає себе з ланцюжка причинно-обумовлених дій, він може діяти в умовах повної пізнавальної невизначеності. Для нього справжньою реальністю виявляється його безсмертна душа, Бог, свобода. Практичний розум автономний, це радикальна позиція Канта. Всі філософи до Канта намагалися вивести моральність з природи або показати її обумовленість Божою волею. Кант, навпаки, вважає, що сама ідея Бога набуває для людини безумовності завдяки практичному розуму.

Етичний імператив – це імператив категоричний, він примушує людину діяти не дивлячись ні на що, ні на які умови. Його слід відрізняти від імперативів гіпотетичних, що припускають обумовленість вчинку метою. Гіпотетичний імператив може виступати у формі правила вміння (в тому випадку, якщо мета ясна і потрібні хороші правила для її досягнення) або порад розсудливості (якщо мета, наприклад, як щастя, невизначена і хитка). Практичний розум існує незалежно від філософії. Проте за допомогою філософії практичний розум може краще реалізовувати себе, наділений умінням відділяти гіпотетичні імперативи від категоричних, обов’язок – від бажання. Етичний закон – категоричний імператив Канта – не містить конкретних розпоряджень, він апелює до автономного суб’єкта, тому нічого не нав’язує йому, він говорить лише про необхідність відноситися до себе і до себе подібних як до суб’єктів вільної волі: «Поступай так, щоб максима твоєї волі могла завжди стати принципом загального законодавства». Кант формує категоричний імператив дещо по-іншому: стався до людства в своїй особі і в особі іншого тільки як до мети, але ніколи – як до засобу.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Өндірістің табыстылығын арттыру жолдары. Дипломдық жұмыс

Основы сестринского дела

Практическое руководство к предмету «Основы сестринского дела». Учебное пособие Рекомендовано управлением научных и образовательных медицинских учреждений Минздрава России в качестве учебника по предмету «Основы сестринского дела» для студентов медицинских училищ и колледжей.

Будгенплан

Аналіз довготермінових (необоротних) активів Портфельна теорія Марковіца

Аналізуючи довготермінові (необоротні) активи, найважливішим для оцінки фінансового стану є діагностика динаміки їх зростання, структурних зрушень та ефективності використання.

Санитарные теребования транспартеровке, приёму и хранению пищевых продуктов

Транспортировка пищевых продуктов. Прием и хранение продуктов питания. Оценка качества продуктов. Транспортировка скоропортящиеся продукты, овощей, молочных продуктов, полуфабрикатов.