Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Іоганн Готліб Фіхте відмовляється від кантівського дуалізму «розуму» і «волі», свободи і необхідності, свідомості і «речі в собі». Той, хто виходить з незалежного існування зовнішнього об’єкта, є, за Фіхте, «догматиком», а хто, навпаки, виходить з суб’єкта – ідеалістом.

Фіхте стає на позицію ідеалізму. Свідомість повинна пояснити весь свій зміст з самого себе, не вдаючись ні до яких зовнішніх обставин; «філософія вчить відшукувати все в Я», – стверджував він. Йдеться про «чисте», загальнолюдське, загальне «Я». Саме в його абстрагованості, загальності і відповідних цьому об’єкту методах дослідження Фіхте бачить можливість встановлення принципів, основоположень філософії як наукового вчення. Для Фіхте процедура входження в світ загального «Я» дозволяє в ньому і через нього розкрити важливі структури пізнання як процеси теоретичного і практичного мислення «Не-Я», його «виходу» зі світу «Я» в «тілесні даності», природу, несвободу. Фіхте визнає, що він створює нову форму ідеалістичного розуміння зв’язку людини і світу.

У термінології Фіхте «Я» протистоїть «Не-Я» як межа його діяльності, людині протистоїть світ. «Не-Я» існує не субстанційно, а лише тією мірою і тоді, коли «Я» не діє або зупиняється в своїй діяльності. Субстанційність діяльності суб’єкта, його активність є домінантою філософського вчення Фіхте.

Абсолютно непізнавана «річ у собі» втрачає своє значення. Вона є лише продуктом припущення суб’єкта: «річ на мене діє – означає: я мислю про діючу на мене річ». «Я» повинне, врешті-решт, зрозуміти, що напрацьоване ним «Не-Я», тобто об’єкт, є продуктом його власної діяльності; коли ми мислимо, то разом з цим творимо собі власний світ. Цей процес Фіхте назвав «прагматичною історією людського духу».

У філософській еволюції Фрідріха Шеллінга можна виділити періоди: «філософії природи» (натурфілософії – 90-ті рр. XVIII ст.), «трансцендентального ідеалізму» (1800 р.), «філософії тотожності» (10-ті роки ХIХ ст.) і «філософії одкровення» (від 10-х рр. до кінця життя).

За словами Шеллінга, для Фіхте світ природи є тим, що не існує, але повинне існувати як необхідна перешкода для «Я», яка підлягає знищенню і служить засобом затвердження свободи. Для Шеллінга природа – єдиний організм, цілісність якого обумовлюється поняттям «світової душі», що йде з традицій неоплатонізму. Початок речей – у продуктивній, виробляючій (але не мислячої) діяльності. На основі природно-наукових відкриттів XVIII ст. Шеллінг у своїй «Філософії природи» розглядає природу як силову динамічну єдність протилежностей, що розвивається певними щаблями, на одному з яких з’являється людина, його свідомість.

Розвиваючи ідеї німецького романтизму, Шеллінг зближує інтелектуальну інтуїцію з естетичним спогляданням. Суб’єктом такої інтуїції є геній як несвідомо-свідома діяльність «Я», вільне здійснення якої стає насолодою для свідомості. У цьому Шеллінг, наслідуючи Канта і Фіхте, виходить за межі їх навчання. Паралелі теоретичного і практичного розуму, які перетинаються у Канта і Фіхте десь у нескінченності, у Шеллінга «зустрічаються» в «Я» художника, що створює естетичну реальність – світ, в якому урівноважені привабність мислення і привабність волі. Сам витвір мистецтва є не просто втіленням гармонії, а головне – це досконалий вираз питання і відповіді, точніше питання, що містить у собі рішення, яке зможе сформувати філософське мислення. Мистецтво у Шеллінга стає першоосновою і завершенням світового життя, а естетика – не тільки завершенням філософії, але й вершиною знання взагалі.

За Шеллінгом, якщо інтелектуальна інтуїція направлена на Абсолют, то і дух, що переживає цю інтуїцію, є функцією і явищем цього Абсолюту. Звідси витікає тотожність суб’єкта й об’єкта в абсолютному розумі: він є досконалою і невиразною їх єдністю. Така концепція абсолютної тотожності у філософії Шеллінга стає естетичним пантеїзмом, що перетворює весь світ у живе, неподільне ціле та свідчить про абсолютний збіг істини і краси. Це вже не об’єктивний, грубо речовинний світ з його нетямущими і жахливими соціальними катаклізмами, а видима, чутна музика космічного розуму.

У такому світі істина і краса – сутність одного і того ж, бо вони не містять у собі нічого іншого, окрім ідеї в явищі. І в цьому значенні вони є синтезом природного і духовного, плотського і надчуттєвого, кінцевого і нескінченного, видимого і невидимого, чутного і нечутного. Саме тут знаходиться коріння феноменологічних філософських ідей Гегеля. Витоки інтенсивно розробляються в мистецтві і філософії XX століття постмодерністських ідей про світ як тотальність музики. Роздуми Шеллінга завершуються «Філософією одкровення», де він разом з історико-критичним аналізом релігії все більше занурюється в містику, як «особливий досвід» недоступний розуму.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав  (друга половина ХVІІ- перша половина ХІХ ст.)

Загальна характеристика економічних теорій епохи вільної конкуренції та їх значення для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації.  Класична економічна теорія, історична школа, марксизм.

Корреляционный анализ. Корреляционная связь

Основы корреляционно-регрессионного анализа. Понятие корреляционной связи. Наличие и характер корреляционной связи между двумя количественными признаками. Коэффициент корреляции знаков. Линейный коэффициент корреляции. Эмпирическое корреляционное отношение. Коэффициент корреляции Спирмена. Изучение корреляционной связи

Охрана труда на производстве

Приказы о распределении обязанностей по охране труда между работниками. Инструкции по охране труда. Списки и перечни по охране труда. Учет проведения инструктажей, обучения по охране труда. Документирование несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний.

Стоимость и доходность финансовых активов

Основными экономическими характеристиками любого финансового актива являются ее стоимость, доход, доходность и риск. На основе этих параметров принимается управленческое решение. ОБЛИГАЦИИ. СТОИМОСТЬ И ДОХОДНОСТЬ ПРОИЗВОДНЫЕ ЦЕННЫЕ БУМАГИ. СТОИМОСТЬ И ДОХОДНОСТЬ

Педіатрія. Тест та відповіді

Лікувальна справа. Тестові питання з позначеними зірочкою правильні відповіді