Особливості філософського світогляду — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

Особливості філософського світогляду

З моменту свого виникнення у другій половині першого тисячоліття до нашої ери філософія претендувала на осягнення світу як цілого, на пошуки єдності у багатоманітному універсуму. Філософія як тип світогляду проявляє себе у повсякденній свідомості людей у вигляді максим життєвої мудрості, притч та афоризмів. Не всіх людей можна вважати філософами, а лише тих, хто аналізує не звичайні життєві ситуації, а граничні їх прояви.

На відміну від міфів філософія є особистісною та елітарною формою творчості. Платон і Августин, Р.Декарт і Гегель, А.Шопенгауер і М.Хайдеггер залишили свій неповторний погляд на одвічні людські проблеми в історії філософської думки. Особливостями філософського мислення вважають також: раціональне осмислення й розуміння світу та людини; оперування всезагальними законами, поняттями та категоріями; плюралізм думок та концепцій; системність, творчий та критичний характер.

Природа філософії парадоксальна. Цей тип світогляду в абстрактному вигляді формулює проблеми реального людського життя. Філософія справді працює з граничними абстракціями типу «людина», «світ», «свідомість», «буття» тощо, але ці категорії є такими теоретичними утвореннями, які тією чи тією мірою безпосередньо торкаються кожного з нас, оскільки йдеться про смисложиттєві питання людського існування. В різні історичні епохи філософські проблеми відтворюються по-різному в залежності від рівня розвитку та потреб суспільного життя.

В різні періоди розвитку людства змінювалась постановка традиційних філософських проблем, форми аргументації та відповіді. Проте незмінним залишається лише всезагальний, граничний характер проблем, які вирішуються. До таких вічних проблем та питань філософії можемо віднести питання: Що є першоосновою світу? В чому сенс життя людини? Як слід мислити? Що таке добро? Що таке прекрасне? та ін. Як на початку свого розвитку, так і в наш час, філософія втілює в собі всю сукупність наявного знання, залишається теоретичним сумлінням і критичною самосвідомістю культури.

Особливим різновидом теоретичного осягнення світу є філософування. Це не просто розмова на філософську тему. Філософування – це осмислення найзагальнішого, універсального через призму відношення суб’єкта та об’єкта, ідеального та матеріального, духа і природи. Філософування – категоріальне (понятійне) мислення, що прагне осягнути сутність, головне, загальне, в основі якого лежить відношення «людина – світ», причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності.

Особливістю мислення, і передусім філософування, є його рефлексивний характер. Рефлексія – принцип людського мислення, що спрямовує його на осмислення і усвідомлення «Я»; це самопізнання і свідомість. Розрізняють три види рефлексії: 1) елементарну рефлексію, яка полягає у розгляді і аналізі знань; 2) наукову рефлексію – критика і аналіз теоретичного знання, які проводяться на основі застосування і з’ясування тих методів і прийомів, які властиві даній галузі наукового дослідження; 3) філософську рефлексію – усвідомлення і осмислення граничних основ буття і мислення, людської культури в цілому.

Розрізняють два способи філософування – софійний та епістемний. Софійний спосіб полягає не у однозначності, завершеності відповіді на світоглядні питання, а у пошуках різних її варіантів. Це досягається шляхом діалогів, суперечок, критичного підходу. Засновником цього способу є старогрецький філософ Сократ, а реалізував його у творах-діалогах його учень Платон. Епістемний спосіб філософування – однозначний, монологічний варіант мислення, метою якого є досягнення істини, знання, однакового для всіх. Цей спосіб започаткував Аристотель, якому приписують слова: «Платон мені друг, але істина дорожча». Аристотель прирівняв філософію до науки і назвавши її наукою про суще як таке.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Исследование на ЭВМ ФНЧ Баттерворта.

Лабораторная работа Цель работы: с помощью машинного эксперимента исследовать частотную характеристику ФНЧ. Получить практические навыки в синтезе фильтров Баттерворта.

Разработка бизнес-плана

Отрасль, фирма и ее продукты. Рыночные исследования и анализ сбыта. План маркетинга. Намерения и планы развития фирмы при разработке бизнес-плана

Лесоводство

Лес является важнейшим компонентом в биосфере. Лесные ландшафты. Этапы в развития леса и лесооброзование. Понятие о биогеоценозе. Задачи лесной экологии. Леса России. Лесохозяйственные методы. Роль леса.

Легкая промышленность: состав, особенности размещения

Важнейшей среди отраслей легкой промышленности является текстильная. Способ первичной обработки льна. Отраслевой состав пищевой промышленности. Пищевая промышленность. Основным, внедренным в хлебопекарную промышленность. Технологический процесс получения сахара-песка из свеклы. Обработка сырья. Рыбная промышленность отрасль пищевой промышленности, Особенности сельского хозяйства

Вопросы к дифференцированному зачету по дисциплине «экономика труда»