Українська філософія ХІХ-ХХ ст. — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

На початку ХІХ ст. у Росії складається дуже несприятлива духовна атмосфера. В Україні самодержавна влада чинить нові утиски та репресії серед вільнодумців. Зокрема, це привело до закриття в 1817 р. Києво-Могилянської академії, що знову відродилася лише в 1991 р. Однак духовне протистояння самодержавній імперській владі не затихає на території України. Найбільш важливою віхою в цьому зв’язку є діяльність «Кирило-Мефодіївського товариства», головними представниками якого були М. Костомаров (1817-1885 рр.), П. Куліш (1819-1897) і Т.Г. Шевченко (1814-1861). Соціально-політичні погляди представників цього товариства концентрувалися навколо ідей волі, національного визволення та соціальної рівності і були спрямовані проти кріпацтва.

Помітним явищем у цьому плані був вихід «Книги буття українського народу»М. Гулака (1882-1899) та М. Костомарова. Українська філософія ХІХ – початку ХХ століття представлена такими іменами, як О. Новицький (1806-1884), С. Гогоцький (1813-1898), Т. Шевченко (1814-1861), М. Костомаров (1817-1885), П. Юркевич (1827-1874), М. Драгоманов (1841-1895) та іншими.

Для мислителів цього періоду характерне глибоке розуміння проблем філософії, соціології, історичного процесу, соціально-політичної та національної проблематики.

Професор Київського університету С. Гогоцький вперше в Російській імперії створив чотиритомну філософську енциклопедію – «Філософський лексикон» (1857). Професор О. Новицький видав ряд філософських праць, високо цінував вчення видатного німецького філософа Гегеля за його глибоке розуміння закономірності історичного поступу, нерідко посилався на нього, спирався на його судження. Так, відповідно до гегелівської філософії, він стверджував, що філософія, «є наукою, тобто думкою, котра прагне до повного і систематичного розвитку самої себе», що філософські вчення різних часів і народів «за суттю різнобічні і різноманітні способи відтворення дійсності в думках” (порівняйте висловлювання Гегеля про те, що «філософія є в думках охоплена епоха») тощо.

М. Костомаров – історик, етнограф, громадський діяч. Особливе значення при вивченні його соціально-філософських поглядів має праця «Книги буття українського народу», в якій висвітлюється трагічна історія українського народу і виголошується впевненість, що він обов’язково відродиться як самобутній культурний етнос. У 1861 р. Костомаров публікує велику статтю, в якій робить спробу проаналізувати основні риси української духовності у порівнянні з російською й доходить до висновку, що український народ має свої власні етнопсихологічні характеристики, які виокремлюють його серед інших народів, зокрема російського.

М. Драгоманов – український історик, мислитель, громадськополітичний діяч. Основні його філософсько-соціологічні погляди викладені у двотомному виданні «Літературно-публіцистичні праці». Він переконаний у безмежних можливостях людського розуму і науки пізнавати навколишній світ. У своїх дослідженнях Драгоманов приділяє значну увагу проблемі методу, зокрема, для пізнання суспільного життя використовує соціологічний метод, який передбачає аналіз основних елементів кожного суспільного явища, розкриття їх взаємозв’язку і взаємодії.

І.Я. Франко (1856-1916) – видатний український письменник, філософ, громадський діяч. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1880), мав вчену ступінь доктора філософії, яку отримав у Віденському університеті (1893). Філософські погляди І. Франка зазнали значного впливу Віденської філософської школи кінця ХІХ-ХХ ст. Однією з головних філософських проблем, яка цікавила І. Франка, була проблема сутності людини, її місця та ролі у суспільному прогресі. Іван Франко висловив думку, що найбільшою цінністю на Землі, яка варта уваги філософа, є людина, але не людина взагалі, а конкретна особа – «правдивий живий чоловік», який через осмислення свого трагічного буття виростає до необхідності духовного прориву в просторі та часі.

Значний внесок у вивчення філософської думки здійснив такий видатний представник, як О.П. Потебня (1835-1891) – фахівець у галузі загального мовознавства, фонетики, семантики, теорії словесності, фольклору, етнографії. Він першим з українських філософів дав глибокий аналіз проблемам взаємозв’язку мови і мислення.

Романтично-екзистенційна спрямованість характерна для творчості низки письменників України кінця XIX – початку XX ст. Наприклад, провідною темою творчості М. Коцюбинського (1864-1913) була проблема відчуження людини від природи, самої себе, внаслідок чого виникає екзистенційна самотність людини. Не менш значущим представником цього напряму є В. Винниченко (1880-1951). Як мислитель, В. Винниченко відстоював власну світоглядну позицію конкордизму, відповідно до якої людина повинна жити в згоді з собою та іншими людьми. Отже, він обґрунтував один з провідних принципів своєї практичної філософії – чесність із собою. Екзистенційні мотиви Винниченка знаходимо в його оцінках абсурдності життя, наявності граничних ситуацій, які необхідно долати людині, щоб залишатися собою.

У цей же час в Україні починає працювати один з геніальних учених, філософів сучасності В. І. Вернадський (1863-1945) – мислитель, натураліст, засновник учення про біосферу та ноосферу. Головними працями, які репрезентували його філософські погляди, стали «Наукова думка як планетарне явище», «Хімічна побудова біосфери Землі та її оточення», «Філософські думки натураліста». У цих та інших працях В. Вернадський ставить перед собою й вирішує одну з найскладніших проблем сучасного природознавства й філософії – причини виникнення та розвитку живої матерії, роль живої речовини на Землі та в космосі. Ця проблема безпосередньо торкається людини та суспільства загалом, адже людина є органічною частиною живого як точка єднання живої й неживої природи.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Domestication of Radical Rhetoric

By mid 1961, the Air Force raised concerns about the promised progress of the molecular electronics program. Silicon Scaling and the Rebirth of Molecular Electronics Forrest Carter explaining molecular electronics.

Вопросы к экзамену по философии для бакалавров

Маршрут обработки детали «полумуфта»

Контрольная работа по дисциплине: Технология машиностроения

Комп’ютерна електроніка. Методичні вказівки до лабораторних робіт

Дисципліна «Комп’ютерна електроніка» викладається з урахуванням знань і навичок, набутих студентами в процесі вивчення „Основ електроніки”, „Фізики”, „Комп’ютерної логіки”, „Теорії електромагнітних кіл”.

Правоохранительная служба в составе государственной службы Российской Федерации

Выпускная квалификационная работа. юриспруденция, Юридический факультет государственно-правовой профиль