Буття як всеохоплююча реальність — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

Буття як всеохоплююча реальність

Онтологія – це вчення про буття, розділ філософії в якому з’ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Зміст поняття «онтологія» складають основи, витоки, першоначала всього існуючого, найбільш загальні принципи буття світу, людини, суспільства.

Звичайне мислення сприймає терміни «бути», «існувати» як синоніми, тобто близькі за значенням. Філософія використовує терміни «бути», «буття» для позначення не просто існування, а того, що гарантує існування. Тому слово 2буття» отримує у філософії особливий смисл,зрозуміти який можна тільки звернувшись до розгляду філософської проблематики буття.

Одним з перших проблему буття розглядав у IV ст. до н.е. Парменід. Він ввів у філософську мову категорію «буття», а також представив першу теоретичну модель буття. Не речі, явища, а думки – от справжнє буття. «Одне і те ж є думка і те, про що думка існує,» – стверджував Парменід. Для нього буття – це те, що існуєпоза світом чуттєвих речей, що може бути предметом мислення, умоглядним. Надаючи буттю абсолютну значимість, Парменід думав, щобуття має такі властивості: єдине і неподільне; ідеальне і має справжню досконалість; самодостатнє, тобто не вимагає ніяких зовнішніх причин і основ; вічне.

Платон відстоював протилежний погляд. Зокрема, він говорив, що справжнє буття – це світ ідей, які є істинними й незмінними. Геракліт вважав, що буття існує в єдності з небуттям, воно є плинним і змінним (наприклад, як вогонь, що є основою світу). Але незважаючи на розбіжності тлумачення, філософи античності під буттям мали на увазі все, що істинно існує, що є вічним і незмінним, і має причину в самому собі (самопороджує себе). Середньовічні мислителі надавали онтології теологічного змісту – ототожнювали поняття буття та Бога.

У матеріалізмі ХVІІ-ХVІІІ ст. буття ототожнювалося з природою,що водночас заперечувало саму онтологію. Згідно з позицією І. Канта,не могло бути онтології як учення, незалежного від вчення про принципи пізнання, а це означало збіг онтології з пізнанням.

Наступні рішення філософських питань, пов’язаних з різними трактуваннями буття, привели до формування онтології (філософського вчення про буття), де «буття» – базова філософська категорія.

Буття – філософська категорія, що позначає: 1) все те, що ми бачимо, що реально існує; 2) все те, що ми не бачимо, але є у дійсності(наприклад, радіохвилі, іонізуюче випромінювання, електричне поле,внутрішня зміна тощо); 3) все те, що є уявним, нереальним (наприклад,уявлення про ідеальне, міфологічні образи); 4) реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від свідомості людини (природа, об’єктивні закони); 5) загальний спосіб існування людини, суспільства.

Філософи, які визнають реальність буття, по-різному інтерпретують його сутність. Вчення, які стверджують первинність і справжність трансцендентного (потойбічного) буття (Бога, Абсолютної Ідеї, Логосу) називаються ідеалістичними. (Ідеалізм)

Вчення, які визнають єдино існуючим зовнішній світ, який чуттєво сприймається людьми, виражають матеріалістичну тенденцію в філософії. (Матеріалізм)

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Психолого-педагогическая характеристика молодости

Психолого-педагогическая характеристика молодости. Учет возрастных особенностей молодых в деятельности педагога профессионального образования.

Тести з Охорони праці

Сложноподчиненное предложение с неоднородным подчинением

Сложное предложение правила русского языка.

Язык и мышление. Рабочая программа

Кафедра судебных экспертиз рабочая программа учебной дисциплины «Язык и мышление» Направление подготовки: судебная экспертиза

Заявление субъекта на обработку персональных данных

Настоящим заявлением даю свое согласие на обработку персональных данных