Атрибути матерії та спосіб її існування — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

Атрибути матерії та спосіб її існування

Необхідність показати зв'язок матерії із конкретними речами обумовлює розгляд матерії через притаманні невід’ємні їй загальні властивості – атрибути: рух, простір, час.

Рух – філософська категорія, яка використовується для позначення будь-яких змін, які відбуваються у Всесвіті. Є два типи руху – спокій та розвиток.

Спокій – тип руху, в якому відсутня якісна зміна.

Розвиток – тип руху, в якому присутня якісна зміна. Розвиток має такі властивості: незворотність,спрямованість, закономірність. Розвиток – універсальна властивість всесвіту.

Розрізняють такі форми, види руху матерії:

– механічні, теплові, електромагнітні – їх вивчає фізика;

– хімічні – їх вивчає хімія, вони будуються на нижчих формах руху матерії – фізичних;

– біологічні – їх вивчає біологія, будуються на нижчих формах руху матерії – фізичних та хімічних;

– суспільні – їх вивчають суспільні науки.

Таким чином, матеріальний світ розвивається завдяки рухові, тобто взаємодії речей і процесів. Звідси взаємодія є джерелом змін різноманітних речей об’єктивного світу, тобто їх причиною. в такому розумінні взаємодію можна інтерпретувати як субстанцію.

Простір і час – це філософські категорії, за допомогою яких позначають основні форми існування матерії. Філософію цікавить насамперед питання про відношення простору і часу до матерії, тобто чи є вони реальними, чи це тільки абстракції (феномени свідомості). Г.Лейбніц вважав, простір і час лише іменами. Простір – це імя, яким позначається координація речей одної відносно іншої.

Простір – це форма існування (буття) матерії, яка характеризується двома основними аспектами: 1) протяжністю матеріальних об’єктів, 2) їх взаємодією. Тобто простір існує лише тоді, коли є матеріальні об’єкти. особливістю простору як філософської категорії є його трьохвимірність, оскільки виміри мають матеріальні об’єкти (широта, висота, довжина).

Час – форма існування матерії, що відображає тривалість існування матеріальних об’єктів і послідовність їх зміни. кожному структурованому рівню матерії (фізичному, біологічному, соціальному) відповідають специфічні просторово-часові параметри.

Простір і час як філософські категорії і простір і час як природничо-наукові поняття – це не одне і теж. Перші – найбільш загальні, стабільні, абстрактні поняття. Другі – змінні, відносні, нестабільні. простір і час як природничо-наукові поняття змінюються із розвитком наукових уявлень про матеріальні об’єкти.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Математический анализ. Множества

Операции над множествами. Способы задания функции Параметрически заданные функции

Профилактика зубочелюстных аномалий

Ответы на тесты Профилактика зубочелюстных аномалий. Детская стоматология. Лечение у ортодонта.

Направляющие системы электросвязи

Ответы на билеты на экзамен по направляющим системам электросвязи, задачи и решение

Основы метрологии. Метрология

Пищеварительная система

Питательные вещества и пищевые продукты. Пищеварение в ротовой полости. Энергетический обмен и питание. Белки и их роль в организме. Белки. Клеточные липиды. Гомеостаз.