Проблема людини у філософії. Сутність людини — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Філософська антропологія (від. грец. – людина та розум, вчення,слово) – це розділ філософії, який вивчає сутність людини та фундаментальні засади її буття. Можна виділити коло головних проблем філософської антропології, якими, на наш погляд, є:

1) проблема сутності людини та її головних властивостей;

2) проблема тілесності людини та співвідношення душі і тіла;

3) проблема походження людини;

4) смисл існування людини та її«співжиття»з іншими людьми;

5) проблема особистості.

До проблем людини філософія зверталась фактично протягом всього її існування, починаючи від софістів і Сократа, однак як окрема філософська дисципліна, антропологія оформилась у працях Шелера, одного із учнів Гуссерля. Людина – «найдавніше з дивних див» – є об’єктом вивчення різних наук. Філософія на основі узагальнення досягнень, здобутих різними науковими дисциплінами, має своє специфічне бачення людини. Вона осмислює питання про природу буття, сутності людини. Так, з самого початку розвитку філософської думки сформувалося дві тенденції в рамках антропологічної думки: натуралістична та ідеалістична. Перша розглядає сутність людини як невідривний взаємозв’язок природного та соціального, віддаючи першість саме природній основі. Друга акцентує увагу на духовному вимірі людини. Ці тенденції та їх варіанти у поєднанні з питанням про призначення людини утворюють різноманітні концепції людини.

Враховуючи досягнення філософської думки та інших наук про людину, можна окреслити головні ознаки людини та рис, що відрізняють її від тварин.

Екзистенціальність. Людина є частиною природи, вона є біологічним організмом подібним до тварин, а отже, так само, як і тварина, як вся інша природа, вона існує, і це є першою її властивістю. Проте існування людини є чимось більшим, ніж існування природи. На думку Гайдеггера, статус людини дорівнює статусу самого буття, оскільки, як ми вже знаємо, саме від людини залежить буття, вона «відповідальна» за нього. Людина, вважає філософ, має перевагу перед усім іншим сущим, що вона «сама по собі» є «онтологічною», тобто володіє буттєвістю, і це друга важлива характеристика людини.

Діяльність. Всі інші властивості людини тією чи іншою мірою пов’язані з діяльністю, так, наприклад, в процесі діяльності людина створює нові речі або способи дії, тобто вона наділена ще однією відмінною від тварини властивістю, яка називається – творчістю.

Безумовно, діяльність виникає внаслідок біологічної недосконалості людини, однак пояснити її тільки цим неможливо. Людина, для прикладу, не може вживати сиру їжу, вона повинна її варити, проте ніяка недосконалість не змушує її знаходити сотні способів приготування звичайної картоплі. Справа в тому, що людина не тільки будує житло або варить їжу, але й робить це різними способами. Тварина, коли вона голодна і бачить траву, не вибирає чи пастися їй, чи приготувати цю траву у мікрохвильовій пічці, чи сходити поїсти її до ресторану.

Свобода. Вибирати спосіб задоволення потреби може тільки людина. Рослини володіють тільки так званим «чуттєвим поривом», здатністю реагувати на сприятливі та несприятливі умови, наприклад, повертатися до світла або тягтися до тепла. Тварина задовольняє потребу способом, який їй підказує «інстинкт», а людина сама придумує способи діяльності. Вона робить це за допомогою інтелекту – так вважав засновник філософської антропології Шелер. Інтелект – це якраз і є здатність продукувати і вибирати різні варіанти дій. Але, на думку філософа, навіть він не є визначальною характеристикою людини, бо інтелектом певною мірою володіють і тварини, хоча й не в таких розвинутих формах як людина. Властивістю, яка принципово відрізняє людину від світу тварин, предметів чи рослин, є здатність осягати сутність, про яку писав Гусерль, і на якій заснована вся феноменологія. Цю здатність здійснює не чуттєвість, не інстинкт і навіть не інтелект, а «дух».

Духовність. Тому ще однією важливою характеристикою людини є духовність, що в інтерпретації Шелера означає предметність сприйняття. Хоча людина і є відмінною від тварини істотою, але так само, як і активність тварини, її діяльність спрямована на задоволення потреб. Однак потреби людини фундаментально відрізняються від потреб тварини. Тварина задовольняє потребу за допомогою інстинкту, інстинкти ж людини максимально витіснені із свідомості, хоча вони продовжують впливати на неї, вимагаючи задоволення інстинктивних потреб. Завдяки тому, що свідомість чинить опір інстинктам, вони, як ми знаємо із філософії З. Фрейда, сублімуються, виражаючись у мистецтві, літературі, творчості, чим вибудовують зовсім інший рівень потреб – духовні потреби, яких немає у тварини. Гайдеґер вказує на те, що людина, на відміну від усього іншого сущого, існує не скільки в теперішній дійсності, стільки в можливості, проектуючи себе у майбутнє. Свобода – це можливість приймати рішення і діяти, свобода – це можливість вибору.

Людську діяльність характеризують ще дві важливі властивості обов’язок і відповідальність. Кант вважав, що свобода – це діяльність, акт, і вважав, що свобода – це відповідність волі обов’язку. А відповідальний вчинок, на думку відомого російського мислителя Миколи Бахтіна (1895-1975), є найважливішою характеристикою людського буття.

Отже, головними властивостями або, як інколи говорять, екзистенціалами людини є: буттєвість, інтелект, дух, вибір, свобода, творчість, відповідальність. А найфундаментальнішою властивістю – діяльність.

Тіло. Людина є істотою, яка наділена не тільки духовними якостями, про які йшлося вище, але й тілом. Постмодернізм переосмислює феномен тілесності в контексті його семіотизації, тобто намагання розглянути тіло, як знаково-символічну систему. Моріс Мерло-Понті (1908-1961) пише, що тіло є виразом існування людини так само, як мова є виразом думки. «Мова тіла» розповідає про людське існування, наше тіло, отже, є дзеркалом нашого буття.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Оценка бытовых и промышленных отходов

Практическая работа Цель работы: Определение современной обще экологической ситуации и путей ее улучшения, рассмотреть примеры экологического описания типовых объектов промышленности г. Мариуполя.

Морфология, биология и кулътуральные свойства возбудителя туберкулеза

Устойчивость возбудителя туберкулеза. Возбудитель туберкулеза.

Действия экипажа по ликвидации разливов

Доклад по дисциплине: «Организация транспортных услуг и безопасность производства»

Ситуационная задача по хирургии. Вариант №15

Ответ к задаче по хирургии. Уретрит. Этиология. Патогенез. Классификация. Симптомы атипичного уретрита. Периферическое зрение, его анатомо-физиологическое обоснование. Методы исследования поля зрения. Границы его у здорового человека.

Бюджетирование и финансовый контроль в коммерческих организациях

Роль бюджетирования в управлении коммерческой организацией. Бюджетное управление промышленным предприятием. Понятия «бюджет», «бюджетный процесс» и т. п. обычно ассоциируются с разработкой экономической политики в масштабах государства