Категорії діалектики

У категоріях діалектики фіксується, відображається загальне в речах. Отже, не береться до уваги те, що є у них конкретним, відмінним. Категорії є результатом дуже високого рівня процесу абстрагування.

Категорії діалектики – це всезагальні форми мислення, форми абстрагування, то вони не даються у відчуттях – їх не можна побачити, відчути, спробувати на смак тощо. Вони є результатом діяльності нашого мислення.

Категорії (від греч. kategoría – висловлення, обвинувачення; ознака) у філософії, найбільш загальні і фундаментальні поняття, що відбивають істотні, загальні властивості і відносини явищ дійсності і пізнання. Категорії виникли і розвиваються як результат узагальнення історичного розвитку пізнання і суспільної практики. Категорії філософії відрізняються від будь-яких понять своєю всезагальністю.

Основними категоріями діалектики є: суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дій¬сність, частина і ціле, система, структура, елемент і т.п. є також парні філософські категорії: Одиничне, особливе і загальне, дійсність і можливість, причина і наслідок, необхідність та випадковість та ін.

Одиничне– це те неповторне, що належить тільки даному окремому предмету, його якісна відмінність від інших предметів і явищ (окреме явище, предмет, людина, рослина, планета, моральна настанова, одна конкретна дiя людини).

Загальне– це об'єктивно iснуюча спiльнiсть предметiв, явищ, властивостей, зв'язкiв. Загальне – це те, що повторюється в багатьох одиничних речах та явищах, сторона, складова цих одиничних реальностей. Прикладом загального може бути рослина, тварина, живий органiзм як клас об'єктiв реальної дiйсностi. Формою загальностi зв'язкiв в природi та суспiльствi виступає закон.(«Всі яблуні – плодові дерева», як загальне виступає «плодові дерева».)

Проміжною ланкою між одиничним і загальним є особливе.

Особливе– це те, чим один предмет відрізняється від інших предметів і водночас зв'язаний з ними. (Наприклад, поняття «українець» виступає як загальне по вiдношенню до кожного українця, але як особливе по вiдношенню до поняття «слов'янин»).

Дійсність– це все те, шо реально існує і функціонує, містить в собі власну сутність і закономірність, а також результати своєї дії: дійсність є об'єктивна реальність у всій її конкретності і виявах.

Можливість– це те, що виникає на основі об'єктивних закономірностей, але ще не здійснилось, не стало дійсністю: воно може виникнути, існувати, стати дійсністю тільки за певних умов – сукупності сприятливих чи несприятливих факторів (Наприклад, тривала спека при бездощовій погоді викликає засуху, засуха – неврожай, той нестачу продуктів, їх нестача – голод, він – страждання, незадоволення та ін.Існує і багато можливостей, які можуть бути істотними або неістотними, а здійснення однієї можливості означає нездійснення інших можливостей.

Причина – явище, яке викликало інше явище. Наслідок – явище, яке зумовлено іншим явищем. Сам цей зв'язок називається причинним, або каузальним. Слід зауважити, що між причиною і наслідком існує строга послідовність у часі: спочатку виникає причина, а згодом — наслідок. (Все відбувається за правилом «після того, як»«настало те і те». (Наприклад, ніч не є причиною дня, хоч і передує йому, зима не є причиною весни і літа, тим більше молодість – не причина старості, причиною грому є не блискавка, хоча вона сприймається першою).

Причинний зв’язок може бути і необхідним, і випадковим.

Необхідність – це те, що здійснюється з внутрішньою неминучістю, що «повинно бути», «неможливо, щоб не було». Необхідність проходить у суворо визначеному порядку, при визначенні сукупності умов. Необхідність зв’язана з неминучістю, обов’язковістю і глибоко діючими причинами.(Так, закон всесвітнього тяжіння діє з необхідністю. Необхідним для живих організмів є обмін речовин).

Випадковість може бути, а може й не бути. (Зерно може склювати птах або воно може згнити від надлишку вологи; дитина може через хворобу не піти своєчасно в перший клас). Найглибша основа випадковості коріниться в тому, що світ не є якимось одним-єдиним причинно-наслідковим ланцюгом, їх безмежна кількість. В місцях переплетення тих чи інших процесів випадають окремі ланки, де і виникає щось випадкове. Випадковим стає подія, що не випливає з внутрішньої сутності того чи іншого процесу, воно тимчасове і нестійке, бо породжуюча його сила не в самому предметі, речі, явищі, а поза ним – у зовнішніх умовах і обставинах.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Українська мова. Тест з відповідями

Тести на залік з відповідями по української мові. Граматичну помилку допущено в словосполученні, розділові знаки в реченні. Ораторське мистецтво

Метод парных сравнений

Расстановка приоритетов Процедуры парных сравнений Парное сравнение объектов (метод парных сравнений) Алгоритмизация МПС

Економіка праці. Відповіді

Шпори по економіці праці. Відповіді на екзамен

Антибиотики. Классификация по механизму действия

Звіт з практики спеціальності "Комп'ютерні системи та мережі"

План-графік проходження практики. Виробнича практика для студентів спеціальності 7.091501 \"Комп\'ютерні системи та мережі\"