Філософія Стародавньої Індії — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

Філософія Стародавньої Індії

Зародки індійської філософської думки сягають глибокої давнини (2500-2000 рр. до н.е.). Світоглядом давньоіндійського суспільства була міфологія. Вона викладена у Ведах, Брахманах та Упанішадах.

Веди (із санскрит. озн. «відати», «знати») – стародавній пам’ятник індійської літератури, що написана віршами та прозою. До складу Вед входили саліхіти – чотири збірники віршованих гімнів, міфів, заклинань, що перемежовуються прозою. Веди освячували кастовий характер староіндійського суспільства. Вони проголошували панування касти жерців, яких називали брахманами. Від цього ведичну міфологію називали брахманізм.

Брахмани – це своєрідні коментарі до текстів Вед, у яких особлива увага звертається на тлумачення одвічного смислу ритуалів.

Серед пам’яток індійської літератури на особливу увагу заслуговують тексти під назвою «Упанішади». Це різні трактати релігійно-філософського характеру, які становлять завершальний етап у розвитку Вед. В упанішадах містились певні філософські ідеї: це думки про виникнення світу; концепції про бачення життєвої долі людини, безсмертя та переселення душі; ідеї про умови реалізації людської свободи; процес пізнання світу та багато іншого.

В основних творах Стародавньої Індії мова йде про осмислення долі, становища людини, про пошук шляхів звільнення людини від блукань душі та досягнення стану повного блаженства – «мокші».

Принципи, закладені у Ведах, Брахманах та Упанішадах, стали основою для таких світоглядних систем як: 1) брахманізм; 2) бхагаватизм; 3) буддизм; 4) джайнізм. Характерною особливістю давньоіндійського світогляду є те, що в ньому простежується органічний процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії. Аналіз перших, власне вже філософських, систем даршан («дар-шан» – давньоіндійський термін адекватний давньогрецькому терміну «філософія») можна здійснити через два типи філософських шкіл: класичну, ортодоксальну (астіку) і неортодоксальну, некласичну (настіку).

Авторитет Вед визнавали ортодоксальні школи. Ортодоксальні філософські доктрини Стародавньої Індії були тісно пов’язані з соціальною кастовою системою. До ортодоксальних шкіл належали: йога, санкх’я, міманса, веданта, вайшешика, нь’яя. Усі ці школи проголошують основою світу Брахмана, Бога, духовну субстанцію. Наприклад, світогляд у санкх’ї базується на уяві, що у світі існують два самостійних начала: пракриті (субстрактна першопричина) і пуруша («Я», дух, свідомість). У філософському плані пракриті можна розуміти як першопричину світу об’єктів. Пуруша пасивна, але наділена свідомістю, що становить її сутність. Санкх’я вважає, що Всесвіт виник завдяки впливу пуруші на пракриті.

Філософські ідеї школи йога виходять із своєрідного з’ясування питання про сутність відношення душі і тіла, духовного і тілесного. Сутність цього відношення у безперервному самовдосконаленні душі і тіла шляхом самозаглиблення людини у свій внутрішній світ, що реалізується через безпосереднє бачення і переживання.

Неортодоксальні, некласичні філософські школи – буддизм, джайнізм і чарвака-локаята – не визнавали святості Вед, хоча деякі ідеї брали до своїх вчень. Так, наприклад, чарвака-локаята не визнає авторитету Вед, не вірить у життя після смерті, заперечує існування Бога, оригінально визначає начало буття і сутність процесу пізнання. Вирішуючи одвічну філософську проблему – сенс людського життя – чарвака-локаята вбачає сенс людського існування у щасті. А щастя розуміє як насолоду, що має здобуватися через діяльність людини, тобто людина сама повинна це щастя створити.

Засновником буддизму, спочатку як філософської системи нового типу, яка подолала умовності кастової нерівності, а потім релігії, була реальна постать – Сідхартх Гаутама, принц одного з індійських племен. Після свого просвітлення (Будда означає «просвітлений») принц Гаутама висловив людям чотири істини:

1. Є страждання, яке не випадкове, існує скрізь. Навіть те, що здається джерелом задоволення, насправді є джерелом страждання.

2. Є причина страждання – наше народження та тяга до всього земного.

3. Страждання може спинитися, коли ми припинимо в собі всі наші земні бажання і тим самим припинимо подальші народження.

4. Є шлях припинення страждань, складається з восьми щаблів: правильної точки зору; правильної мови; правильних: поведінки, зусиль, направлень думок, зосередженості, дій, способу життя.

Якщо йти цим шляхом, ми знищимо незнання, просвітлимо розум і, нарешті, прийдемо до «нірвани» – стану вдосконалення.

Особливістю давньоіндійських шкіл та індійського світогляду є їх інтровертність, акцент на індивідуальний пошук, на прагнення та можливості особистості знайти свій шлях до мети, спасіння та звільнення для себе. Філософські системи стародавньої Індії, якщо порівнювати їх з іншими, сучасними системами, в ряді аспектів, особливо в плані онтогенезу, тобто єдності макро- та мікросвіту, природи і людини є більш глибокими і по-філософськи насиченими. Кінцевою ціллю духовного пошуку філософів Стародавньої Індії є звільнення від тягот життя, спасіння у великій пустоті та вічному небутті, що стоять поза феноменальним світом.

Таким чином, основні особливості давньоіндійської філософії є своєрідне ставлення до Вед; споглядальний характер; виникнення логіки; соціальна філософія будується на принципах етики, страждань і щастя.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Административное принуждение

Группы административного принуждения. Меры процессуального обеспечения производства по делам об административных правонарушениях

Органічна Хімія. Відповіді на тест

Сполуки, які входять до складу нафти, ацетилен, вільнорадикальний механізм, насичені вуглеводи.

Системный анализ в исследовании управления

Системный анализ конструктивное направление исследования процессов управления. Основные цели и задачи анализа предприятия. Основные подходы в системном исследовании.

Автоматизация системы администрирования программного комплекса «WinRIK»

Выпускная квалификационная бакалаврская работа по направлению подготовки – «Математическое обеспечение и администрирование информационных систем» по профилю подготовки «Технология программирования»

Информационное сопровождение деятельности ДОСААФ военно-патриотической направленности

Дипломная работа. Журналистика. Цели и задачи популяризации некоммерческих организаций, особенности информационного сопровождения. Методы работы СМИ в сфере освещения деятельности военно- патриотических структур. Освещение деятельности некоммерческих организаций на примере ДОСААФ России.