Основні виміри філософії історії — Філософія. Конспект лекцій | iFREEstore

Основні виміри філософії історії

До провідних, визначальних ракурсів філософії історії як відносно автономної галузі знань слід віднести, з певними засторогами, такі три. По-перше, предметом філософії історії може поставати реальний історичний процес як самобутнє цілісне й водночас внутрішньо розгалужене утворення. Філософія історії, розглянута крізь призму предмета, визначається в одних випадках як «матеріальна філософія історії», «субстанційна філософія Історії», в інших – «історіософія», або ж по-іншому – «філософсько-історична онтологія», «філософська онтологія історії», «метафізика історії» або ж, нарешті, – «історіографія» чи «філософська історіографія».

По-друге, предметом філософії історії виступає й процес пізнання історичної дійсності, його передумови, складові, мета, засоби, рушії, критерії, результати тощо. У даному разі філософія історії виконує вже функції філософської теорії історичного пізнання – в усіх його формах, рівнях і виявах. її предметом є і позанаукове, і наукове осмислення історичної реальності, і дискурсивні, і позадискурсивні способи її осягнення. Розглянута в цій своїй іпостасі, філософія історії називається ще, на відміну від першого аспекту, вже не матеріальною, а формальною філософією історії.

Як правило, характеристика основних вимірів філософії історії означеними двома й вичерпується.

Десь аж до середини XIX ст. (якщо говорити, зокрема, про європейську філософію історії) основні зусилля мислителів зосереджувалися на розгляді історіософських проблем. З переходом від класичної філософії історії до некласичної (з другої половини XIX ст.) фокус дослідницької уваги зміщується на з'ясування специфіки, генези, структури, механізмів і функцій історичного пізнання. У XIX ст. чільне місце у філософії історії поступово посідають питання методологічного характеру. Звичайно, не слід забувати про те що, трактуючи матеріальну філософію історії як перший історичний етап поступу філософсько-історичної думки, а філософську теорію історичного пізнання – як другий і нарешті, філософію історії у значенні методології осмислення та практичної зміни історичної реальності – як третій з таких етапів, ми визначаємо лише основну, переважаючу тенденцію. Насправді ж, уже на першому етапі філософія історії опікувалася і питаннями пізнання історичного процесу, а на сучасному вона зовсім не зводиться лише до розв'язання завдань методології історії.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx

Філософія. Конспект лекцій Андрусів Л.З..docx
Размер: 368.3 Кб

.

Пожаловаться на материал

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія. Конспект лекцій

У конспекті лекцій нормативного навчального курсу «Філософія» розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Конспективний виклад теоретичного матеріалу допоможе студентам осмислити проблеми соціального і духовного життя сучасності.

К данному материалу относятся разделы:

Сутність та предмет філософії

Світогляд та його структура

Історичні форми світогляду

Особливості філософського світогляду

Філософія в системі культури. Основні функції філософії

Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствувань

Філософія Стародавньої Індії

Філософія Стародавнього Китаю

Особливості філософії Стародавньої Греції

Космологізм ранньої грецької філософії

Класичний період розвитку античної філософії

Філософія Сократа

«Теорія ідей» Платона

Вчення про буття Аристотеля

Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду

Філософія Стародавнього Риму

Релігійний характер середньовічного світогляду та філософії. Теоцентризм

Філософські ідеї патристики та схоластики. Номіналізм та реалізм

Антропоцентризм епохи Відродження

Розвиток натурфілософських вчень: геліоцентризм, пантеїзм

Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу

Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм)

Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц)

Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм ХVІІІ ст.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

І. Кант – родоначальник німецького ідеалізму

Філософські ідеї Й. Фіхте та Ф. Шеллінга

Філософська система і діалектика Гегеля

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Основні напрямки та риси некласичної філософії

Філософські ідеї А. Шопенгауера

Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше

Сутність позитивізму та основні етапи розвитку

Марксистська філософія

Антропологічний напрям у філософії (екзистенціалізм, фрейдизм, неофрейдизм та ін.).

Релігійна філософія (неотомізм, персоналізм,тейярдизм та ін.)

Американська філософія прагматизму

Постмодернізм – найсучасніший постнекласичний напрям

Особливості та джерела української філософії

Філософська думка Київської Русі

Філософські ідеї українського Ренесансу

Філософія Києво-Могилянської академії

Філософська система Г. Сковороди

Філософія серця П. Юркевича

Українська філософія ХІХ-ХХ ст.

Буття як всеохоплююча реальність

Основні форми буття

Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія»

Атрибути матерії та спосіб її існування

Проблема людини у філософії. Сутність людини

Антропосоціогенез. Єдність природного, соціального та духовного в людині

Філософія особистості. Співвідношення основних понять

Проблема смерті і безсмертя. Смисл життя людини

Сутність, особливості та структура свідомості

Генезис свідомості

Ідеальний статус буття свідомості

Самосвідомість

Особливості діалектичного осмислення буття

Основні закони діалектики та їх методологічне значення

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон заперечення заперечення

Категорії діалектики

Альтернативи діалектики. Метафізика

Сутність пізнавального процесу та його структура

Філософське розуміння істини. Поняття практики

Методологія наукового пізнання. Основні форми

Предмет та головні ідеї філософії

Основні теоретичні концепції походження суспільства

Сучасне системне уявлення про суспільство

Техніка як соціальний феномен. Становлення філософії науки і техніки

Науково-технічна революція: сутність та соціальні наслідки

Постіндустріальне та інформаційне суспільство. Особливості розвитку.

Проблема сенсу історії. Історичний процес як реальність

Суб’єкт та рушійні сили історичного процесу

Основні виміри філософії історії

Людина та особа. Роль особи в історії

Похожие материалы:

Таблица свойств эфирных масел и их применение.

Эфирные масла и их свойства должна знать каждая современная женщина. Почерпнуть новые знания поможет этот материал.

Хирургия. Навыки

Практические навыки по хирургии. Оказание первой помощи. Вывихи, переломы, ушибы, ожоги, травмы. Методики выполнения хирургических навыков

Патологічна фізіологія

Патофізіологія. Загальна патологія, нозологія, етіологія, патогенез. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль спадковості і конституції в патології. Предмет, завдання і методи патологічної фізіології. Патологічна фізіологія як навчальна дисципліна. Що таке патологічна фізіологія?

Повышение функциональности традиционных кисломолочных продуктов

Качество кисломолочных продуктов, как и других продуктов питания, характеризуется совокупностью свойств, обусловливающих ее пригодность для удовлетворения определенных потребностей в соответствии с назначением.

Системный анализ в экономике

Задание 1 по теоретической части. Тема: «Основные положения теории систем». Тема: «Процедуры системного анализа». Тема: «Моделирование систем». Тема: «Модели поведения человека и обществ».