Фактори, які стримують  залучення іноземних інвестицій в Україну

5.Фактори, які стримують  залучення іноземних інвестицій в Україну

В умовах структурної перебудови економіки України гостро постала проблема потреби у великих іноземних інвестиціях. У більшості країн (США, Німеччина, Франція, Великобританія) каталізатором інвестиційної активності став саме міжнародний капітал, який відіграв активну роль у розвитку та структурній перебудові економіки. Обсяг прямих інвестицій у країни Південно-Східної Азії в кінці 80-х років перевищував 20 млрд. дол. США. На сьогоднішній день в економіку Китаю іноземні інвестори вносять близько 500 млрд. дол. США прямих інвестицій.

Україні слід використовувати досвід цих країн (особливо, індустріалізацію розвинених країн Азії) для залучення на взаємовигідних умовах прямих іноземних інвестицій з метою вирішення завдань структурної трансформації, розвитку імпортозамінних виробництв і послідовного нарощування експортного потенціалу.

Інвестиції потрібні підприємствам і організаціям для переходу до нормальної господарської діяльності, переоснащення виробництва, підвищення якості продукції. Особливої значимості ці процеси набувають на макроекономічному рівні, де держава повинна регулювати створення в країні сприятливого інвестиційного клімату, формування і розвиток фондового ринку, сприяти спрямуванню інвестицій у пріоритетні виробництва та ін. Тому дослідження теоретичних і практичних проблем державного регулювання активізації в Україні інвестиційної діяльності є своєчасною і важливою проблемою сьогодення.

Глибокі зміни в господарському механізмі України, зумовлені переходом до ринкової економіки, потребують підвищеної уваги до вирішення питань інвестиційної діяльності, як одного з найважливіших напрямів розширення та відтворення основних фондів і виробничих потужностей господарства на базі науково-технічного прогресу. Вона робить можливим регулювання розвитку економіки та істотно підвищує її ефективність.

Особливу увагу розвитку інвестиційної діяльності слід приділити в період переходу до ринкових відносин, коли економіка у зв'язку з потребою перепрофілювання більшості підприємств потребує великих інвестицій. Значний попит на інвестиції спричинюють також приватизаційні процеси. В основному, надії покладаються на надходження зовнішніх інвестицій, але цей процес на даний час гальмується складною податковою системою, великою часткою державного майна, повільними кроками приватизації, нестабільністю політичної системи та кримінальною ситуацією, що склалась у країні.

Іноземним інвесторам, що вже розгорнули широкомасштабну діяльність на території України, було запропоновано визначити й оцінити головні проблеми та перешкоди на шляху такої діяльності.

Як свідчать дані опитування, перешкодою № 1 є "не стабільне та надмірне регулювання". Наступні місця в рейтингу посідають "нечітка правова система", "мінливість економічного середовища" та "корупція". Варто зауважити, що на відміну від інших груп інвесторів, інвестори-підприємці визнали ці фактори менше важливими. Таку оцінку пояснює та обставина, що згадана категорія інвесторів здатна швидше пристосовуватися до місцевих умов провадження бізнесу.

Наступним чинником, що стримує надходження ПІІ в Україну, визнано великий податковий тиск. Серед перешкод названо також проблему з встановленням чітких прав власності, низький рівень доходів громадян, труднощі в спілкуванні з урядовими та приватизаційними органам. Втім, ці чинники справляють невеликий вплив на діяльність інвесторів-підприємців і майже не позначаються на роботі інституційних інвесторів. Для інвесторів-підприємців труднощі зі встановленням чітких прав власності є вагомішою перешкодою, ніж для інших груп респондентів, ймовірно, через більшу чутливість невеликих інвесторів до невизначеностей, що виникають за умов існування нечітких прав власності.

Останні позиції в рейтингу основних перешкод на шляху ПІІ займають "мінливість політичного середовища", "відсутність інфраструктури" і "проблеми з виходом на внутрішній та зовнішні ринки", загалом трактовані як другорядні проблеми. Для інвесторів, які проводять виробничу діяльність (ТНК та інвестори-підприємці), однією з поважних перешкод виявився доступ до ринків, тимчасом як для ТНК та міжнародних фінансових організацій чи не найбільше значення має політична нестабільність. Проблеми, пов'язані з експортом продукції на інші ринки, інвестори визнали несуттєвими. Втім, такі відповіді аж ніяк не свідчать про відсутність експортних бар'єрів в Україні.

6.Фактори, які сприяють  залучення іноземних інвестицій в Україну

Зважаючи на існування численних перешкод на шляху ПІІ в Україну, проведене опитування інвесторів стосовно дій українського уряду, які найбільше сприятимуть залученню інвестицій. Саме тому до анкети ввійшов блок питань стосовно до того, що саме український уряд має зробити, аби поліпшити інвестиційну привабливість країни.

Як свідчать результати опитування, найнагальнішими завданнями українського уряду інвестори вважають наступні:

• лібералізація руху капіталу, валютного ринку та зняття обмежень на репатріацію прибутків;

• зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях;

• мінімізація бюрократичних обмежень;

• зниження податкових ставок та зменшення кількості податків1.

Усі категорії інвесторів майже одностайно підтримують таку позицію. Проте можна відмітити певну відмінність у позиціях ТНК та інших груп інвесторів. Тимчасом як ТНК наголошують на лібералізації руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків, а також на знятті обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях, інші групи інвесторів найнагальнішими завданнями уряду вважають мінімізацію бюрократичних обмежень, зниження податкових ставок та зменшення кількості податків. Таку різницю в оцінках можна пояснити кращою спроможністю ТНК  порівняно з інвесторами-підприємцями та приватними інституційними інвесторами відстоювати свої інтереси.

Усі категорії інвесторів майже одностайно підтримують таку позицію. Проте можна відмітити певну відмінність у позиціях ТНК та інших груп інвесторів. Тимчасом як ТНК наголошують на лібералізації руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків, а також на знятті обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях, інші групи інвесторів найнагальнішими завданнями уряду вважають мінімізацію бюрократичних обмежень, зниження податкових ставок та зменшення кількості податків. Таку різницю в оцінках можна пояснити кращою спроможністю ТНК  порівняно з інвесторами-підприємцями та приватними інституційними інвесторами відстоювати свої інтереси.

Цілком очевидно, що для сприяння інвестиційному режиму перш за все необхідно спростити систему реєстрації іноземних інвестицій, запровадивши при цьому не окремий вид реєстрації коштів, а реєстрацію внесків іноземного інвестування під час внесення цих коштів до статутного фонду підприємств або вкладення їх в цінні папери на товарній біржі. Завдяки систематизованій системі даних доцільно було б дані, отримані під час реєстрації підприємств або під час купівлі цінних паперів, передавати певному державному органові влади для ведення Реєстру підприємств з іноземними інвестиціями.

Потрібно також підвищити вплив держави на промислову політику. Враховуючи те, що на сьогодні більшість підприємств розвивається за рахунок внутрішнього інвестування, держава має стати на захист розвитку українського підприємництва, здійснивши ряд заходів для сприяння залученню іноземних інвестицій.

Якщо охарактеризувати на даному етапі процес виробництва, то можна відзначити, що сьогодні воно перебуває на низькому рівні. Тому необхідною передумовою сприятливого режиму іноземних інвестицій є забезпечення інноваційного типу розвитку підприємств. Для ефективного забезпечення цього принципу потрібно інноваційну сферу включити до загальнодержавної, забезпечивши державною підтримкою та фінансуванням пріоритетні напрями науки

Створення нової системи управління промисловістю має стати одним із основних напрямів діяльності держави, що сприятиме розвитку національних та транснаціональних корпорацій, а також спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які полегшили б рух капіталів в економіці та забезпечили довгострокове інвестування коштів

Безперечно, час інвестування коштів в економіку України має бути врахований при наданні пільг іноземним інвесторам. Якщо враховувати досвід таких іноземних країн, як США, Німеччина, Франція, Італія та ряд інших високорозвинутих країн, то здатність інвестиційних фондів акумулювати значні суми коштів на тривалі строки була однією з основних причин стимулювання урядом розвитку таких підприємств. Скажімо, в післявоєнний період потреба в таких інвестиціях існувала для відновлення господарства, а після його відновлення — для потреб економічного зростання. У розвинутих зарубіжних країнах такі інститути були створені самою державою з метою фінансування найбільш необхідних галузей економіки та найбільш відсталих регіонів

У тій ситуації, що склалася на сьогодні, не потрібно дивитись, звідки даний іноземний інвестор: із заходу чи сходу? Потрібно надати рівні можливості і чіткі гарантії здійснення інвестиційної діяльності в Україні.

Інститутом, який би був незалежний від інститутів держави, але сприяв проведенню її економічної та промислової політики, могли б стати інвестиційні фонди, які, здійснюючи діяльність на фондовому ринку, перерозподіляли б капітали в найбільш важливі галузі та підприємства і забезпечили посередництво в інвестиційному процесі. Випускаючи власні цінні папери, ці фонди зосереджували б значні кошти інвесторів та вкладали їх в різні галузі та підприємства.

Розміщення іноземними інвесторами вільних коштів у цінні папери інвестиційних фондів мінімізує їх ризик, оскільки кошти вкладені в цінні папери різних підприємств різних галузей, вибраних інвестором.

1 Мацибора Т. Проблеми поліпшення інвестиційного клімату в Україні.// Економіка України.-2003.-№10. - С. 83

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

В умовах структурної перебудови економіки України гостро постала проблема потреби у великих іноземних інвестиціях. У більшості країн (США, Німеччина, Франція, Великобританія) каталізатором інвестиційної активності став саме міжнародний капітал, який відіграв активну роль у розвитку та структурній перебудові економіки.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Управлінський облік і прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності

Теоретична частина “Управлінський облік і прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності”. Класифікація підходів до прийняття управлінських рішень. Підходи вивчення процесу прийняття рішень. Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень. Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень, найважливіші аспект роботи будь-якого керівника — прийняття управлінських рішень.

Здоровьесберегающие технологии в логопедической практике. Реферат

Интеграция различных методов и технологий для совершенствования системы здоровьесбережения дошкольников. Примерный конспект логоритмического занятия для детей 5-6 лет, подчиненный единому сюжету

Методичні рекомендації до виконання розділу у дипломних роботах ОКР "Магістр" студентами факультету механіки та енергетики

Тесты по психиатрии 5 курс каз.

Кислородно-аргоновые смеси

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok