Проектування системи контролю з основи роботи на пк професійно-теоретичної підготовки

Территория рекламы

Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка

Методична комісія психології і педагогіки

КУРСОВИЙ РОБОТА

з дисципліни «МПН Дидактичне проектування»

на тему: «Проектування системи контролю з основи роботи на пк професійно-теоретичної підготовки»

Студентки I курсу 30БП-1 групи

напрямку підготовки Професійна

освіта

Комп’ютерні технології

Горельська Н.О.

Керівник Бєлоусько А.М.

Оцінка__________________

Члени комісії __________підпис___________________ПІБ

__________підпис___________________ ПІБ __________підпис___________________ ПІБ

м. Київ – 2015 рік

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Контроль як складова навчального процесу…………………………………6

1.1 Контроль знань у літературі………………………………………………..….6

1.2 Види контролю та їх значення……………………………………..………….8

Розділ 2.Характеристика та навчально-виховні завдання теми………………………12

2.1 Розподіл матеріалу теми на урок……………………………………..……...12

2.2 Підготовка матеріального, технічного та дидактичного оснащення теми..15

2.3 Розробка навчально-технічної документації на урок ………………………16

2.4 Методика проведення уроку……………………………………………….18

2.5 Організація та методика проведення уроку………………………………..

Висновки………………………………………………………………………………….23

Список використаних джерел…………………………………………………………...24

ВСТУП

Характеристика системи профтехосвіти на сучасному етапі.

Система професійно технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, навчально-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, виробничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що управління та організація професійно-технічної освіти здійснюють органи державного управління професійно-технічною освітою.

До державних органів управління професійно-технічною освітою належать:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти;

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, якими підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади;

міжгалузева рада з професійно-технічної освіти.

Зокрема зараз у нашій освіті є профзахідна орієнтація. Перш за все перехід на дванадцятибальну систему оцінювання. Також йдеться мова оцінювання, впровадження в освіту «Болонського процесу», що може докорінно змінити всю систему профтехосвіти.

Отже, система профтехосвіти постійно змінюється, але продовжує виконувати свої основні завдання.

Суть контролю навчання як дидактичного поняття

Контроль, або перевірка результатів навчання, є обов'язковим компонентом процесу навчання. Контроль, перевірка результатів навчання трактується як педагогічна діагностика. Використовують традиційні терміни у дидактиці: контроль, перевірка, оцінка і облік знань. Контроль навчання як частина дидактичного процесу і дидактична процедура висуває проблеми про функції перевірки та її зміст, види, методи і форми контролю, про вимірювання і, отже, про критерії якості знань, вимірювальні шкали і засоби вимірювання, про успішність навчання і неуспішність учнів.

Найважливішими принципами діагностування і контролю успішності учнів є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність), диференційованість та індивідуальний характер, вимогливість учителя, єдність вимог та ін.

Об'єктивність полягає в науково обґрунтованому змісті діагностичних тестів (завдань, запитань), діагностичних процедур, рівному, дружньому ставленню педагога до всіх учнів, точному, адекватному встановленим критеріям оцінюванню знань учнів. Практично об'єктивність діагностування означає, що виставлені оцінки співпадають незалежно від методів і засобів контролювання і педагогів, що здійснювали діагностування.

Як складова частина процесу навчання контроль має освітню, виховну, розвивальну, діагностичну, стимулюючу, управлінську функції.

Освітня функція полягає в тому, що вчитель систематично стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє результати цієї діяльності і коригує її.

Виховна функція полягає в тому, що систематичний контроль і оцінка успішності сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку; залучення учнів до взаємоконтролю сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, колективізму, взаємоповаги.

Розвивальна функція передбачає, що обґрунтування оцінки вчителем, самооцінки і взаємооцінки сприяє розвитку в учнів логічного мислення, зокрема, вміння аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації і систематизації; в процесі контролю розвивається пам'ять, удосконалюється мислительна діяльність, мова тощо.

Діагностична функція полягає в тому, що вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, уміннях і навичках, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності і другорічництва.

Стимулююча функція передбачає, що добре вмотивована і справедлива оцінка успішності учнів є важливим імпульсом (стимулом) в навчальній праці, який переростає в стійкий мотив обов'язку і відповідальності.

Управлінська функція полягає в тому, що на основі контролю вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня і це дозволяє йому правильно скоригувати роботу учня і власну діяльність - змінити методику викладання, удосконалити організацію навчання школярів.

Всі функції взаємопов'язані і мають комплексний характер.

Метою даної роботи є визначення видів контролю та їх значення, опрацювання наукової літератури, спроектувати урок та контроль знань засвоєного матеріалу.

Об'єктом дослідження є види контролю.

Предмет дослідження – використання видів контролю в навчанні.

Розділ 1. Контроль як складова навчального процесу

1.1 Контроль знань у літературі

У процесі підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності важливу роль відіграє діагностика відповідності рівня підготовки випускників вимогам, встановленим у державному освітньому стандарті, виявлення прогалин у підготовці студентів та їх своєчасна корекція в ході навчального процесу. Внаслідок цього зростає значення однієї з найважливіших складових процесу навчання – контролю знань, умінь і навичок студентів. Проблема контролю знань, умінь і навичок студентів не є новою для дидактичної освіти. Різні її аспекти вивчали такі науковці, як А. Алексюк, С. Архангельський, Ю. Бабанський, О. Безносюк, В. Безпалько, М. Махмутов, Н. Тализіна (психолого-педагогічні аспекти контролю), В. Бочарнікова, І. Булах, Л. Добровська, В. Ільїна, Е. Лузік, О. Мокрова, І. Романюк (сучасні підходи до організації контролю навчання) та ін.. Однак вимоги до підвищення якості підготовки фахівців зумовлюють необхідність продовження пошуку інноваційних методів і прийомів навчання та адекватних їм форм контролю знань, умінь і навичок студентів.

В сучасних умовах одним з важливих засобів підвищення ефективності навчального процесу є створення стимулюючої системи контролю навчальної діяльності студентів. Навчальна діяльність – один з основних видів діяльності людини, націлений на засвоєння теоретичних знань в процесі рішення навчальних завдань. Систематичне втілення навчальної діяльності сприяє інтенсивному розвитку у її суб’єктів теоретичної свідомості й мислення, основними складовими якого є змістовні абстракції, узагальнення, аналіз, планування та рефлексія.

Навчальна діяльність виконує двояку соціальну функцію. Будучи формою активності індивіда, вона є умовою й засобом його психічного розвитку, забезпечуючи йому засвоєння теоретичних знань й тим самим розвиток в нього специфічних здібностей, що кристалізуються в цих знаннях. Як форма соціально нормованого співробітництва дитини з дорослим навчальна діяльність є одним з основних засобів залучення підростаючих поколінь до системи суспільних відносин.

Передумовами навчальної діяльності учнів є наявність:

мети, що стимулює студента до цілеспрямованої змістовної навчально-пізнавальної діяльності;

мотивації до навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності;

соціальної та морально-психічної готовності до майбутньої професійної діяльності;

самостійності та активності студентів у навчально-пізнавальній діяльності, зосередженості на опануванні професійної майстерності [1, с. 213].

Важливою складовою навчальної діяльності є її контроль. Аналіз наукової літератури дозволив установити, що серед дослідників немає загальноприйнятого трактування терміна ,,контроль”.

Так, у роботі Л. Одерій контроль визначається як важливий компонент системи навчального процесу, що провадиться у різних формах для визначення рівня знань, навичок та вмінь, отриманих студентами в процесі навчання [2].

Л. Русакова зазначає, що контроль у педагогічному процесі у вищих навчальних закладах потрібно розглядати як засіб педагогічного керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, при якому здійснюється регулярне поетапне оцінювання й корекція підготовки спеціаліста як щодо засвоєння знань, умінь і навичок, так і виховання студентів [3].

Як зазначає Л. Романишина, контроль – це діяльність, спрямована на виявлення рівнів навченості з метою приведення одержаних результатів до професійного рівня. Рівні навченості – це етапи послідовного підвищення якості фахової підготовки у процесі вивчення дисциплін. Крім того, контроль знань сприяє розвитку психічних процесів особистості: пам’яті, мислення, пізнавальної активності, мови, мовленнєвого спілкування, навичок систематичної самостійної праці [4].

В умовах сучасної освіти контроль слід розглядати значно ширше наведених вище трактувань, оскільки він є складовим елементом системи підготовки фахівців і включає три напрямки: контроль науково-методичної роботи, контроль навчальних досягнень, контроль якості навчання. Контроль навчальних досягнень припускає як предмет знання, уміння і навички, надбані студентами, а контроль якості навчання спрямований на визначення рівня й підвищення професійної майстерності викладачів.

Ці напрямки контролю в сукупності спрямовані на оцінювання ступеня досягнення поставлених цілей навчання; виявлення труднощів, які виникають у студентів у процесі навчання; стимулювання самостійної роботи студентів; визначення ступеня професіоналізму викладача; отримання інформації, необхідної для вдосконалення навчальної, наукової й методичної роботи [5].

Інтегруючи різні означення контролю, слідом за В. В. Мацюк можна стверджувати, що контроль – це важлива складова процесу навчання, яка позитивно впливає на засвоєння навчального матеріалу, сприяє покращенню організації навчальних занять, самостійної роботи, підвищує відповідальність студентів і викладачів за рівень знань, дає можливість оцінити особистісні якості студентів [6].

Як складова частина дидактичного процесу, контроль виконує освітню, діагностичну, виховну, вимірювальну та оцінкову, розвиткову, прогностично- методичну, чи керівну, функції. Їх реалізація залежить від дотримання основних принципів перевірки навчально-пізнавальної діяльності та оцінки знань, навичок і вмінь учнів, що є наступними:

індивідуальності (за стилем і формами) перевірки й оцінки знань, навичок і вмінь;

систематичності і регулярності перевірок і оцінювання навчально-пізнавальних дій;

всеосяжності, що передбачає всебічність, тематичність і повноту контролю та оцінювання;

урізноманітнення видів і форм контролю;

єдності вимог до контролю;

гуманності та гласності контролю [1, с. 406].

1.2 Види контролю та їх значення.

За своїм призначенням і характером у традиційній педагогічній практиці виділяють такі види контролю: попередній, поточний, або побіжний, тематичний, періодичний, підсумковий, заключний.

1. Попередній контроль здійснюється з метою ознайомлення викладача з результатами засвоєння вивченого матеріалу та загальним рівнем підготовленості студентів до сприйняття наступної інформації залежно від стану навчання і методів проведення контролю. Попередня перевірка знань може проводитись у формі письмових контрольних робіт, фронтальних опитувань перед початком практичних чи лабораторних робіт, усної перевірки знань окремих груп студентів.

2. Поточний, або побіжний контроль здійснюється в ході повсякденної роботи, в основному на аудиторних заняттях. Цей вид контролю проводиться за допомогою систематичного спостереження викладача за роботою всієї групи і кожного студента окремо. Перевірки знань, вмінь і навичок, набутих студентами в процесі вивчення нового матеріалу, його повторення, закріплення і практичного застосування проводяться викладачем із збереженням зовнішнього (викладач – студент – викладач) і внутрішнього (викладач – студент – студент) зворотного зв’язку. На базі отриманої інформації проводиться необхідне коригування викладачем навчальної діяльності студентів. Поточний контроль – найпоширеніший і найефективніший, він застосовується в процесі вивчення нового матеріалу.

3. Тематичний контроль передбачає перевірку, оцінку і корекцію засвоєння системних знань, навичок і вмінь.

4. Періодичний контроль проводиться, як правило, з метою перевірки знань, умінь, навичок, оволодіння матеріалом великого обсягу, наприклад, вивченого за семестр.

5. Розрізняють ще підсумковий контроль, який здійснюється наприкінці семестру чи атестаційного періоду з метою визначення і оцінки успішності за

даний проміжок часу (перевідні заліки, іспити).

6. Заключний контроль здійснюється після вивчення даного предмета з метою визначення та оцінки успішності кожного студента за період вивченого ним курсу [7].

В умовах кредитно-модульної системи навчання, яка функціонує в вищих навчальних закладах України на сучасному етапі, одним з основних елементів є система рейтингового контролю й оцінки навчальної діяльності студентів.

Рейтингова система в навчальних закладах являє собою кількісну характеристику якості навчальної діяльності, котра виражена в балах і націлена на стимулювання ритмічної, зацікавленої, активної роботи студентів.

Це індивідуальний сумарний показник рівня навчальних досягнень студента та його відношення до процесу навчання, що встановлюється на кожному етапі поточного, періодичного й підсумкового контролю знань.

Основною метою рейтингової системи є підвищення якості підготовки спеціаліста. Серед головних задач рейтингової системи можна назвати стимулювання пізнавальної діяльності, регулярної самостійної навчальної роботи студентів протягом усього семестру; підвищення їх мотивації оволодіння освітніх програм; формування позитивного досвіду самоосвіти та

самовиховання; підвищення рівня організації освітнього процесу в ВНЗ [8,c. 78].

Рейтингова система дозволяє викладачу й студенту ефективно керувати навчальною діяльністю, регулювати її. Це може бути виявлено в накопичені балів студентом. Знаючи необхідний підсумковий бал, студент може обирати види навчальної діяльності, контролювати час виконання того чи іншого виду

роботи. Для викладача це керування навчальним процесом через динаміку балів, що дозволяє стимулювати активність студентів. Рейтинговий контроль знань студентів дозволяє оцінити результати й можливі пропуски в знаннях. В рейтинговій системі в значній мірі (порівняно з традиційною заліковою системою) виявляється відповідальність студентів за самостійне визначення кроків в навчанні, що відображається в ритмах його навчання, в накопиченні їм балів. В зв’язку з тим, що студенти самі визначають види діяльності, в яких вони можуть найбільш повно реалізувати себе в оволодінні дисципліни, що вивчається (в цьому випадку виявляється їх самостійність), вони більш активні й відповідальні за свої дії. Студент вже не може перекласти відповідальність на викладача (адже в традиційній системі саме викладач відіграє ключову роль, виставляючи добрі або погані підсумкові оцінки за діяльність протягом семестру). В рейтинговій системі викладач має чудову можливість диференціювати студентів по малим групам та, як наслідок, підбирати оптимальний режим навчання [8].

Рейтингова система, підсилює роль поточного і підсумкового контролю, робить його систематичним. Рейтингове оцінювання забезпечує інтегральну оцінку результатів навчання студентів, поєднує кількісні оцінки результативності навчання з якісними показниками навчання студентів, дає змогу враховувати їхні досягнення на кожному етапі оволодіння знаннями, активізувати самостійну роботу, зокрема й з навчальною літературою, є зручним при переведенні національної оцінки на шкалу ЕСТS (Це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень і переведення їх з одного інституту до іншого. Ця система, створена для забезпечення єдиної процедури оцінки навчання за кордоном, системи виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного інституту іншому. ECTS-оцінки використовуються для спрощення переведення оцінок між інститутами, забезпечуючи конвертованість внутрішніх оцінок інститутів. A-Відмінно, B-Дуже добре, C-Добре, D-Задовільно, E-Достатньо, FX (F)-Не здано), сприяє розвитку самоконтролю студентів.

Таким чином, контроль залишається важливою складовою навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів України. Перехід на нову модель навчання, яка передбачає активність викладача не тільки при викладі нового учбового матеріалу, але і в процесі об'єктивного контролю результатів навчання, а також активність студентів при самостійній роботі, націленій на досягнення високих показників у професійній підготовці, надбання умінь самоконтролю, вимагає відповідної організації контролю навчально-пізнавальної діяльності і всього процесу навчання.

Розділ 2. Характеристика та навчально-виховні завдання теми

«Основи роботи на ПК». На вивчення цієї дисципліни потрібно 38 годин, з них на лабораторно-практичну роботу 18 годин. Вивчається на першому курсі. Для подальшого дослідження вибираємо тему «Технології комп’ютерної обробки інформації. Робота в текстовиому редакторі Word.». Кількість годин на вивчення даної теми – 6 години.

Навчальні завдання теми: навчити учнів готувати програму-редактор до роботи і створювати найпростіший текстовий документ, набирати текст стосовно правил, редагувати текст, використовувати засоби автоматизації, зберігати документ на диску

Внутрішньо-предметні зв’язки теми.

програми MS Word

Міжпредметні зв’язки:

уроки «Технології комп’ютерної обробки інформації»

Виховні завдання в процесі навчання.

Виховати сумлінне відношення до устаткування, формувати почуття відповідальності та результат роботи, виховувати здатність до технічної культури, уміння створювати естетичні умови в процесі своєї діяльності, виховувати комунікативні якості.

2.1 Розподіл матеріалу теми на урок

2.1.1 Теоретичний аналіз наукових джерел і сучасний стан досліджуваної проблеми

У навчальному посібнику «Редактор Word» авторами О.А. Житкова та ін описані основні команди редактора Word і способи застосування їх на практиці. У навчальному посібнику «Методика викладання інформатики» автора М.П. Лапчик, І.Г. Семакін і Є.К. Хеннер пропонують методику навчання обробки текстової інформації, а також описують роботу в текстових процесорах. У підручнику «Інформатика: Базовий курс» автор С.В. Симонович пропонує опис програм Microsoft Word і WordPad. Описуються практичні завдання з вивчення процесора Microsoft Word. Також автор детально описує інтерфейс, призначення і функції процесора WordPad і ще автор порівнює обидва ці процесори. У підручнику інформатики десятого класу автор Семакін І.Г. знайомить з технологією роботи в деяких прикладних програмах: Microsoft Word, WordPad. Автором запропоновані завдання різного типу на розвиток пам'яті та логічного мислення. Також у навчальному посібнику є практичні роботи з докладним описом їх виконання.

Таким чином, провівши аналіз літератури, можна зробити висновок про те, що в навчальній та методичній літературі з інформатики досить докладно описуються текстові процесори, пропонуються практичні роботи загального характеру, спрямовані на вироблення в учнів навичок роботи з комп'ютером. Але мало уваги приділяється методиці вивчення текстових процесорів. Отже, це питання залишається недостатньо вивченим.

2.1.2 Готуючись до вивчення чергової теми, необхідно визначити зміст теми програми.

Основною метою є навчити учнів: навчити учнів готувати програму-редактор до роботи і створювати найпростіший текстовий документ, набирати текст стосовно правил, редагувати текст, використовувати засоби автоматизації, зберігати документ на диску.

Під час навчання виховувати в учнів акуратність в роботі, виховувати любов до праці, уважність, актуальність, дисциплінованість.

В процесі виконання виробничих завдань потрібно задати запитання практичного характеру для розвитку мислення, розвитку пізнавальної активності і самостійності, для формування творчого мислення, розвитку пізнавальних інтересів і здібностей, а також для розвитку навиків та вмінь. Уроки мають бути взаємопов'язані, і викладатися в логічній послідовності. Також на уроках має бути рівномірність навантаження.

Під час вивчення цієї теми діють такі функції: навчальна, виховна і розвиваюча.

Навчальна:

виявити рівень знань, вмінь, навичок;

дати практичні навики та вміння (в розв'язанні задач);

досягти виконання нормативів;

закріпити знання, вміння та навички, новий матеріал;

завершити формування вивчення;

навчити аналізувати, виділяти (головне);

охарактеризувати основні положення, погляд;

навчити навикам, операціям, діям.

Виховна:

аргументувати положення;

викликати почуття гордості, колективізму роботи, поваги, співчуття;

виробити вміння мислити, звички, риси характеру;

виховати любов до праці, до країни, гуманність, чесність, активність, акуратність, уважність, витривалісь, делікатність, дисциплінованість, ініціативність, принциповість, виробити вміння та навики, пунктуальність;

акцентувати увагу;

виявити погляди, нахили, здібності;

добитися усвідомлення (цілі знань, необхідність освіти);

вивчення положень принципу.

Розвиваюча:

формування раціональних прийомів мислення (загального і технічного) аналізу, синтезу, висновку;

розвивати пізнавальну активність і самостійність;

формувати творче мислення;

розвивати пізнавальні інтереси і здібності;

розвивати волю, наполегливість в досягненні мети;

розвивати навички, звички;

розвивати сенсорну і рухому культуру;

формувати учбову культуру;

розвивати увагу і пам'ять.

2.2 Підготовка матеріального, технічного та дидактичного оснащення теми

2.2.1 Роль матеріально-технічного та дидактичного оснащення :

Забезпечення єдності теорії і практики.

Чітка постановка дидактичної мети і задач уроку та їх ефективна реалізація.

Науковість викладання на основі науково-технічного прогресу галузі. Застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів навчання з метою раціональної реалізації поставлених задач уроку.

Проблемно-пошуковий підхід до вивчення і застосування учнями нової навчальної інформації.

Ефективне використання дидактичного і матеріально-технічного забезпечення. Формування в учнів професійних знань, умінь і навичок на основі самостійної і усвідомленої активності.

Інтегрований і системний підхід у навчанні професії на основі ефективної реалізації між предметних зв’язків.

Диференційний і індивідуальний підхід до особистості учня у процесі навчання. Логічність, доступність і посильність викладання і закріплення нової навчальної інформації.

Забезпечення оптимальної кількості структурних елементів уроку в залежності від їх змісту і ролі у досягненні основної дидактичної мети.

2.3 Розробка навчально-технічної документації на урок

2.3.1 Навчально-технічна документація впливає та має велике значення в процесі виробничого навчання. Крім усних методів інструктування існують також і письмові. Формування професійної майстерності є найважливіша якість кваліфікованого робітника, тому вимагає подальшого удосконалення виробничого навчання. Цьому сприяє широке застосування письмового інструктування.

Необхідність застосування такої документації обумовлено тим, що з одного боку все більш підвищуються вимоги до підготовки кваліфікованих робітників, а з другого – майстру не вистачає для ефективного керування процесом навчання учнів. Застосування письмового інструктування поширює можливість майстра в керуванні процесом виробничого навчання.

Навчальна інформація викладена в документації і носить характер чітко вираженої системи. Використана інформація має 2 етапи:

виробничо-технологічну, яка визначає що і у якій послідовності виконувати ту або іншу роботу;

навчальна – вміщує вказівки, як виконувати.

Поширює можливість зв’язку теорії з практикою – головний принцип виробничого навчання.

Основні види документації письмового інструктування:

інструкційні карти – розробляються при вивченні технологічних операцій та прийомів, розкривають послідовність їх виконання;

інструкційно-технологічні та технологічні карти – розробляються при виконанні робіт комплексного характеру, розкривають технологічну послідовність, режим роботи, технологічні вимоги, засоби та раціональні способи праці;

навчальні алгоритми – розробляються при навчанні учнів обслуговуванні, діагностиці неполадок в обладнанні, регулюванні складного устаткування.

картки-завдання – розробляються та застосовуються на перевірочних уроках.

Критерії оцінювання. При оцінці успішності учнів треба входити з навчально-виховних задач кожного етапу виробничого навчання. Повнота і якість виконання цих задач визначається на основі критеріїв оцінок, які приведені в інструкції. Основними загальними показниками якості засвоєння учнями знань, навиків і вмінь з виробничого навчання являється:

Вірність прийомів в роботі і раціональної організації робочого

Дотримання технічних вимог та інших якісних показників при використанні учбово-виробничих вимог до роботи;

Виконання встановлених норм часу;

Дотримання правил техніки безпеки;

Ступінь самостійності виконання завдання.

2.4 Методика проведення уроку

Тема уроку: «Форматування символів, шрифтів та абзаців. Стилі»

Мета уроку:

Навчальна:

ознайомити учнів з поняттям форматування символів; поняттям форматування абзаців; кнопками панелі інструментів Форматування; опціями діалогових вікон Шрифт, Абзац, Список, Буквиця;

сформувати вміння і навички: форматувати символи; форматувати абзаци; створювати списки; створювати буквицю.

Розвиваюча: розвивати навички і вміння будувати аналогії, виділяти головне, ставити і вирішувати проблеми.

Виховна:виховувати в учнів бережливе ставлення до комп’ютерної техніки та доброзичливе ставлення одне до одного.

Технічні засоби: комп’ютери класу, текстовий процесор Microsoft Word 2003

Наочні посібники: Пам’ятка для учня «Введення та редагування тексту. Перевірка правопису. Форматування символів і абзаців»

Тип уроку: комбінований

План уроку

I. Організаційна частина. (5 хв.)

Перевірка готовності учнів до вуроку:

а) перевірка присутності учнів;

б) зовнішній вигляд учнів;

в) перевірка готовності робочих місць до навчальних занять.

Вивчення нового матеріалу (50 хв)

1Поняття форматування тексту

2Форматування символів

3Форматування абзаців

4Форматування за зразком

5Створення буквиці

6Створення списків

Закріплення вивченого матеріалу (20хв)

Що таке формат об’єкта?

У чому полягає процес форматування тексту?

Назвіть властивості символів.

Які властивості символів можна задати за допомогою панелі інструментів

Форматування?

Як викликати діалогове вікно задання властивостей символів?

Які властивості символів можна задати в діалозі Шрифт?

Як увести верхній та нижній індекси у виразі y1 = x5 – 4z2?

Назвіть властивості абзаців.

Які властивості абзаців можна задати в діалозі Абзац?

Поясніть, як можна встановити відступи абзаців за допомогою маркерів горизонтальної лінійки.

Як створити Буквицю?

Що таке маркований список?

Як змінити маркер в списку?

Як створити нумерований список?

Для чого використовують інструмент Формат за зразком?

Підведення підсумку уроку. Домашнє завдання (5хв)

Хід уроку

Створюючи текстовий документ, користувачі також повинні дбати про його зовнішній вигляд, про зручність його читання. Це досягається в процесі форматування об'єктів текстового документа.

Отже, на сьогоднішньому занятті ви дізнаєтеся як здійснюється форматування текстових об’єктів — символів і абзаців.

1. Поняття форматування тексту

Програма текстового процесора ділить текст на складові: сторінки, абзаци, символи. Кожному з цих елементів властиві певні ознаки, так званий формат.

Формат об’єкта тексту (абзацу, символу) — це властивості даного елемента.

Процес задания форматів у програмах обробки тексту називається форматуванням.

Від виконання форматування залежить зовнішній вигляд документа. Крім того, правильно задані формати полегшують подальшу роботу з документом. Усі прийоми форматування у Word можна розділити на дві основні групи:

-форматування символів — використовується для окремих літер, слів, текстових фрагментів і полягає у виборі гарнітури і розміру шрифту, написання (курсив, напівжирний тощо), кольору шрифту, відстані між символами тощо;

-форматування абзацу — задає параметри розміщення абзацу відносно полів

аркуша та сусідніх абзаців, визначає міжрядковий інтервал та абзацний відступ.

2. Форматування символів

Символ як об'єкт текстового документа має такі властивості: шрифт, розмір, колір, стиль шрифту, видозміна та інші. Розглянемо деякі з них.

Шрифт (нім. Schrift — письмо) визначає графічну форму символів, як почерк у людей. Існує кілька тисяч різних комп'ютерних шрифтів. Кожний з них має свою назву, наприклад SAPPHIR, Impact, Times New Roman, Monotype Corsiva.

Розмір символів указується в спеціальних одиницях — пунктах (1 пт = 1/72 дюйма = 0,353 мм).

Колір символів може набувати різних значень — жовтий, синій, зелений тощо — за палітрою кольорів.

Стиль шрифту визначає особливості накреслення символів і може набувати таких значень: звичайний, напівжирний, курсив, напівжирний курсив.

Символ має ще й інші властивості, такі як:

видозміна — можливі значення: закреслений, надрядковий і підрядковий, з тінню, контур та інші;

підкреслення — можливі значення: одинарне, подвійне, пунктирне, хвилястою та інші;

зсув — можливі значення: зміщення символів вгору або вниз;

інтервал між символами — можливі значення: звичайний, розріджений або ущільнений.

Форматування символів можна виконувати як при введенні тексту, так і після його завершення. Насамперед треба виконати необхідну команду форматування (скажімо, задати набір курсивом), а далі набрати текст. У іншому разі потрібно спочатку виділити символ або фрагмент тексту, а далі застосувати до нього команду форматування.

Для зміни написання символів зручно користуватися відповідними кнопками на панелі інструментів Форматування.

00

Універсальним засобом форматування символів є діалог Шрифт. Цей діалог викликається командою меню Формат => Шрифт. Вихідні значення параметрів у цьому діалозі вказують на формат поточного виділення. Після задання параметрів слід натиснути на кнопку ОК.

1257300-384810

Для запису математичних або хімічних виразів використовують верхні та нижні індекси, наприклад х2 і Н2О. Щоб їх увести скористайтесь кнопками х2 і х2 на панелі інструментів Форматування або викличте діалог Шрифт і в списку Видозміна виберіть значення — надрядковий і підрядковий.

Для зміни інтервалу й положення символів використовується вкладка Інтервал діалогового вікна Шрифт.

Щоб додати ефект для символів використовується вкладка Анімація діалогового вікна Шрифт.

3. Форматування абзаців

Абзац як об'єкт текстового документа має такі властивості: відступ зліва, відступ справа, відступ першого рядка, вирівнювання, міжрядковий інтервал, інтервал перед, інтервал після, заливка та ін.

Форматування абзаців, як і форматування символів, здійснюється для виділеного абзацу тексту. Якщо абзац тексту не виділено, то форматування застосовується до того абзацу, в якому знаходиться курсор.

Щоб задати деякі властивості абзацу можна клацнути по відповідній кнопці на

панелі інструментів Форматування.

Найкращі можливості для форматування абзаців має діалогове вікно Абзац, яке відкривається командою Формат => Абзац. Вихідні значення параметрів у цьому діалозі відповідають поточному формату абзацу.

10909300

За допомогою вкладки Відступи та інтервали цього діалогу можна задати такі параметри формату абзацу.

Тип вирівнювання. Для визначення вирівнювання у списку Вирівнювання треба вибрати одну з опцій:

- По лівому краю,

- По правому краю,

- По центру,

- По ширині.

Абзацні відступи. Задати відступи (ліворуч, праворуч, для першого рядка) можна в групі Відступ, вводячи потрібні значення у відповідні поля.

Міжрядковий інтервал визначає відстань між рядками тексту в абзаці і вимірюється в пунктах. Можна встановити такі значення міжрядкового інтервалу:

Одинарний — відстань між даним рядком і попереднім дорівнює найбільшому розміру символів даного рядка;

1,5 рядка — у 1,5 раза більший від одинарного;

Подвійний — у 2 рази більший від одинарного;

Мінімум — мінімальний міжрядковий інтервал, потрібний для розташування в рядку символів найбільшого розміру;

Точно — дорівнює вказаному значенню;

Множник — дорівнює одинарному, помноженому на вказане значення.

Інтервал перед і після абзацу задають додаткову відстань між абзацами та вимірюються в пунктах.

Зміни, які вносяться до поточного формату абзацу, зразу візуально відображаються у віконці у нижній частині вкладок.

Для встановлення значень відступів абзацу зручно користуватися маркерами горизонтальної лінійки. Перетягуючи їх по лінійці, можна змінювати значення

відповідних властивостей абзацу.3130550173355

1. Маркер нависаючого відступу

2. Маркер відступу зліва

3. Маркер відступу першого рядка

4. Маркер відступу справа

Звертаю увагу, що переміщення маркера відступу зліва приводить до одночасного переміщення двох інших маркерів — маркера відступу першого рядка абзацу і маркера нависаючого відступу.

4. Форматування за зразком

Ще одним зручним засобом форматування у Word є інструмент 75628519685Формат за зразком , кнопка якого розміщується на панелі інструментів Стандартній. Цей інструмент доцільно використовувати, якщо потрібно відформатувати деякий фрагмент тексту так само, як і якийсь інший. Для цього слід виконати такий алгоритм:

-Виділити фрагмент тексту, формат якого потрібно скопіювати.

-Вибрати кнопку 2813050-10795Формат за зразком

-Виділити текст, який необхідно відформатувати відповідно до зразка.

Щоб застосувати потрібний формат для кількох фрагментів тексту, слід двічі клацнути кнопку 3409950295275Формат за зразком і виділяти послідовно необхідні фрагменти тексту. Після закінчення цієї роботи потрібно відмінити режим копіювання формату вибором тієї самої кнопки або натисканням клавіші Esc.

5.Створення буквиці

Буквиця — це збільшена перша літера (кілька літер) абзацу, яка часто сформована іншим стилем в порівнянні з рештою тексту документу. Як правило, встановлюють на початку документу або окремого розділу.

Для створення буквиці потрібно виділити першу літеру абзацу (можна кілька літер) та вибрати в пункті меню Формат команду Буквиця. Відкриється однойменне діалогове вікно, де в розділі Положення слід вибрати тип буквиці.

Тоді в полі Шрифт слід вибрати гарнітуру шрифту для буквиці, в полі Висота в рядках – кількість рядків тексту, на які вона буде поширюватися та в полі Відстань від тексту – віддаль буквиці від основного тексту.

21336000

6. Створення списків

Створення списків — це створення послідовних абзаців, які відформатовані

за допомогою виступів.

На місці виступів у списку розміщується маркер ( тощо) або послідовні натуральні числа.4471670-8255

Відповідно списки бувають марковані і нумеровані.

Марковані списки застосовуються для опису перерахувань, скажімо, властивостей об'єкта, основних положень доповіді, дій користувача.

Нумеровані списки використовуються для подання інформації, якщо важливим є порядок елементів. Це можуть бути описи покрокових процедур, списки куплених товарів у накладній тощо.

Маркери або номери можуть додаватися до вже існуючого тексту. Для цього слід виділити ті абзаци, до яких потрібно помістити номери, і натиснути кнопку

Маркери 803910-2476546437558890на панелі інструментів або кнопку Нумерація

Для створення маркованого або нумерованого списку можна також скористатися діалогом Список.

Виділіть абзаци, які мають бути марковані або нумеровані, й увійдіть у меню Формат => Список.

У наступному діалозі відкрийте вкладку Маркований або Нумерований і клацніть по потрібній піктограмі.

Якщо на вкладці Маркований ви не знаходите потрібного маркера, натисніть

999490-50165

кнопку Змінити і задайте маркер за допомогою наступних діалогів. Закрийте діалог Список клацанням по кнопці ОК.

Щоб вилучити створений маркер або номер абзацу, поставте курсор між ним і текстом та натисніть клавішу Backspace. Натисніть Backspace ще раз, якщо ви бажаєте вилучити і абзацний відступ. Якщо ви вилучаєте один з номерів у нумерованому списку, то він буде автоматично пронумерований заново.

2.5 Організація та методика проведення уроку

2.5.1Вступний інструктаж.

Головна мета - вдосконалити і закріпити знання, навики та вміння учнів при виконанні трудових прийомів та операцій при роботі з модемом під час зєдання. Якісне виконання навчально-виробничих робіт.

Виховувати акуратність та увагу в роботі, бережне ставлення до обладнання.

Розвиток самостійності, самоконтролю, пам`яті при виконанні учнями робіт.

2.5.2 Поточний інструктаж.

Головна мета - формування в учнів умінь та навиків. Основним завданням є безпосереднє направлення і коректування діяльності учнів у процесі виконання ними навчальних вправ.

Вправи - це цілеспрямоване, свідоме багато-повторення дій для формування навиків та вмінь, організоване майстром в/н у визначеній системі та послідовності.

Основні способи проведення поточного інструктування:

-Майстер спостерігає за вправами учнів зі свого робочого місця і дає тому чи іншому учневі необхідні вказівки, підходячи до нього.

-Майстер планомірно обходить всіх учнів спостерігаючи за кожним і інструктує їх в процесі навчально-виховних заходів. Такі обходи називаються цільові - вони являються основною організаційною формою поточного інструктажу.

-Майстер підходить до учня коли він його кличе.

-Учні самі підходять до майстра і він інструктує їх на своєму робочому місці.

2.5.3 Заключний інструктаж.

Головна мета - дозволяє майстру підвести підсумки навчання за даний урок. Допомогти учням побачити успіхи та недоліки в своїй праці, показати на скільки оволоділи даною професією.

Висновки

Під час розробки курсового роботи я опрацювала наукову літературу, розглянула аналіз сучасних підходів до контролю навчальної діяльності студентів, визначила види контролю та їх значення.

Навчилася розбивати тему на уроки, визначити навчальну, виховну та розвиваючу мету уроку. Розробила матеріально-технічну базу, основні документи (плануюча та навчально-технічна документація) для вивчення теми «Основи роботи на пк» . Навчилася складати план уроку.

Я зрозуміла, що важливим є не тільки навчати, але й виховувати. Виховання проводиться в процесі виконання практичних вправ. Під час виховання потрібно зосереджувати увагу на формуванні самостійності учнів, розвивати любов до майбутньої професії, виховувати охайність, активізувати творчу активність учнів. Результати виховання будуть виділятися через певний час. Їх можна побачити спостерігаючи за учнями.

Список використаних джерел

1. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник. – К. : Либідь, 2002. – 560с.

2. Одерий Л. П. Основы системы контроля качества обучения.К.:ІСДО, 1995. – 131 с.

3. Русакова Л. М. Пути повышения эффективности контроля учебно- познавательной деятельности студентов: автореф.дис..канд. пед. наук.–К.,1989.–16 с.

4. Романишина Л. М. Система поетапного контролю навчальної діяльності студентів за модульно-рейтинговою технологією навчання з дисциплін природничого циклу : дис ... доктора пед. Наук : 13.00.04. – К., 1997. – 417 с. (28)

5. Слєпкань З.І . Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К. : Вища школа, 2005. – 239 с.

6. Мацюк В. В. Контроль результатів навчальних досягнень студентів: історія, теорія, практика. / Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/382/84

7. Зварич І. Проблема удосконалення контролю і оцінки знань студентів // Рідна школа. – 2000.– No10. – C. 43 – 45.

Сергеева Е. В. Оценка учебных достижений студентов в контексте Болонского процесса: профессиональной многоуровневое рейтинговая подготовки образование. Система. Специалистов //Сборник //в Управление условиях научных статей качеством перехода по на итогам всероссийской научно-практической конференции. Волгоград, 22 – 25 сентября 2008 г. Часть 1. – Волгоград : изд-во ВГПУ ,,Перемена”. – 2008. – 268 с.

Житкова О.А. Редактор Word 2003. (Тематичний контроль з інформатики.) Житкова О.А., Жаркова В.Б., Кудрявцева Є.К. - М.: Інтелект-Центр. 2005. - 195 с.

Симонович, С.В. Інформатика: Базовий курс / С.В. Симонович та ін - СПб.: Питер, 2001. - 640 с.

Семакін, І.Г. Інформатика. 10 клас / І.Г. Семакін, Є.К. Хеннер. - 3-е вид. - М.: БІНОМ. Лабораторія знань, 2006. - 165 с.

Лапчик, М.П. Методика викладання інформатики: Учеб. посібник для студ. Пед. вузів / М.П. Лапчик, І.Г. Семакін, Є.К. Хеннер; Під загальною ред. М.П. Лапчик. - М.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 624 с.

Гохберг, Г.С. Інформаційні технології: Підручник для середовищ. проф. освіти / Г.С. Гохберг, А.В. Зафіевскій, А.А. Короткін. - М.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 208 с.

Гребенюк, Є.І. Технічні засоби інформатизації: Підручник для середовищ. проф. освіти / Є. І. Гребенюк, Н. А. Гребенюк. - 2-е вид., Стер. - М.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 272 с.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

Копия копия курсова дидактика проектув мпн.docx

Копия копия курсова дидактика проектув мпн.docx
Размер: 72.6 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Методична комісія психології і педагогіки. Курсовий робота. з дисципліни «МПН Дидактичне проектування» на тему: «Проектування системи контролю з основи роботи на пк професійно-теоретичної підготовки»

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Бази даних

Проектування баз даних. Нормалізація БД. Системи підтримки прийняття рішень (СППР). Експертні системи.

Історія світової художньої культури

Питання і відповіді державного екзамену з «Історії світової художньої культури» для студентів хореографічного факультету.

Межі прав людини за Конституцією України

Найбільш актуальними аспектами проблематики меж прав і свобод людини є питання про межі реалізації цих прав, а також про можливості і критерії їх обмеження. Належне їх рішення має важливе значення, як для формування доктрини українського конституційного права, так і для розвитку державно-правової практики.

Тематика курсу «Культурологія»

Теоретичні засади культурології. Історична культурологія. Українська культура у світовому культурологічному контексті.

Гроші.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok