Звіт з навчальної практики спеціальності «Управління персоналом і економіка праці»

Территория рекламы

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ

ЗВІТ

з навчальної практики

на тему «___________________________________________»

Студента(ки)___курсу___групи

напряму підготовки 6.050505

спеціальності «Управління персоналом і

економіка праці»___________________

__________________________________

Керівник______________________________

__________________________________

Національна шкала________________

Кількість балів:________ Оцінка ECTS_____

Члени комісії _____________ ______________

_____________ ______________

_____________ ______________

КИЇВ – 2015 рік

ЗМІСТ

Вступ

Основні напрями роботи кафедри управління персоналом та економіки праці.

Поняття документообігу підприємства.

Складання номенклатури та формування справ.

Приймання розгляд та реєстрація документів.

Робота з вихідними документами.

Організація контролю за виконанням документів.

6.1 Типові строки виконання документів.

Робота з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян.

Висновки

ВСТУП

Мета:

Ознайомлення з особливостями майбутньої професії, її змістом та завданнями управлінської діяльності, роллю керівників різних рівнів в управлінні сучасними організаціями;

Вивчення особливостей організації підготовки фахівців з управління персоналом;

Закріплення, поглиблення та систематизація теоретичних знань, набутих під час вивчення навчальних дисциплін, розвитку навичок їх практичного застосування;

Самостійне розв’язання конкретних фахових завдань з управління персоналом та економіки праці

Завдання:

вивчення і аналіз організаційної структури управління організації;

ознайомлення з схемою організаційної структури управління;

вивчення принципів побудови, ефективної структури для організації;

проведення аналізу структури за критеріями: відповідність типу структури цілям і завданнями організації, ступінь розподілу праці, ієрархічність рівнів управління, ступінь координації дій, стимулювання ділової і професійної активності;

проведення аналізу робочого дня керівника (управлінця);

1.ОСНОВНЫ НАПРЯМИ РОБОТИ КАФЕДРИ УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ

 Динамічний розвиток економіки України, високі темпи змін зовнішнього середовища та посилення конкуренції зумовлюють зростання ролі та значення персоналу як фактора підвищення конкурентоспроможності. Для вітчизняних підприємств проблема підготовки персоналу, який би відповідав сучасним вимогам, був зацікавлений у зростанні продуктивності праці та досягненні цілей, є актуальною. Фахівцям з управління персоналом та економіки праці надані широкі можливості для застосування своїх знань та вмінь на підприємствах харчової промисловості, коли продукти, технології, операційні методи і навіть організаційні структури старіють з нечуваною швидкістю, а знання та навички співробітників стають джерелом стратегічного розвитку будь-якого підприємства (організації).Кафедра управління персоналом та економіки праці здійснює підготовку  фахівців за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями:

«бакалавр» з управління персоналом та економіки праці (4 роки навчання); «спеціаліст» з управління персоналом та економіки праці (на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», 1 рік навчання);

«магістр» з управління персоналом та економіки праці (на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», 1 рік навчання) на денній формі навчання. Підготовка студентів у галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за спеціальністю «Управління персоналом та економіка праці» здійснюється на основі дотримання вимог державних стандартів освіти за сучасними навчальними програмами, що відповідають вимогам і умовам Болонського процесу, учасником якого є Україна.  Викладачі кафедри управління персоналом та економіки праці забезпечують викладання дисциплін циклу професійної та практичної підготовки навчального плану спеціальності «Управління персоналом та економіка праці», в тому числі:

на рівні» бакалавра»: «Управління персоналом», «Економіка праці та соціально-трудові відносини», «Соціальна економіка», «Демографія», «Нормування праці», «Організація праці», «Управління трудовим потенціалом», «Фізіологія і психологія праці»,  «Ринок праці», «Мотивація персоналу», «Планування  виробництва та персоналу», «Управління конфліктами», «Зв’язки з громадськістю»;

на рівні «спеціаліста» і «магістра»:«Соціальна політика», «Менеджмент персоналу», «Управління розвитком персоналу», «Стратегічне управління трудовими ресурсами», «Менеджмент продуктивності», «Служба управління персоналом», «Технології управління персоналом», «Аудит персоналу».Викладачі кафедри управління персоналом та економіки праці забезпечують навчальний процес магістерського  циклу на всіх факультетах університету з нормативної дисципліни «Чинники успішного працевлаштування за фахом».Кафедра, з метою підвищення якості викладання, застосовує прогресивні форми навчання, практикує читання лекцій з проблемних питань формування соціальної політики підприємств, проведення практичних занять з розв’язанням складних ситуацій у кадровій роботі та соціально-трудових відносинах на виробництвах харчової промисловості та плануванням сучасних нетрадиційних шляхів їх вирішення.

2.ПОНЯТТЯ ДОКУМЕНТООБІГУ ПІДПРИЄМСТВА

Документообіг це рух документів в організації з моменту їх створення або отримання і до завершення виконання або відправлення.Документообіг складається з трьох документопотоків. Документопотік це сукупність документів, що рухаються, та їх маршрути. Документопотік вхідних документів це рух документів, які надійшли в організацію від зовнішніх партнерів. Більшість вхідних документів зазвичай породжують відповідні вихідні, причому у чітко визначені терміни. Документопотік вихідних документів рух документів, які складені в організації для використання їх іншими організаціями. Більшість вихідних документів готується на основі внутрішніх документів установи.Документопотік внутрішніх документів рух документів, які використовуються для організації роботи установи, підприємства.Всі документи, що проходять через канцелярію, пов’язані між собою, оскільки у більшості з них міститься посилання на інші документи.Зв’язки в більшості випадків спрямовані за принципом: «керівник підлеглий». Іноді зустрічаються неспрямовані зв’язки, що об’єднують подібні документи (ті, в яких розглядається одне й те саме питання).Обсяг документообігу визначається як сума вхідних, вихідних і внутрішніх документів за певний період часу (місяць, квартал, рік).Річний обсяг документообігу це вихідна величина для розрахунку чисельності співробітників служби ДЗУ(документаційного забезпечення управління), визначення ступеню завантаженості структурних підрозділів і окремих працівників [5].Організація документообігу значною мірою залежить від обсягу кореспонденції. Обсяг документообігу є одним з найважливіших показників управлінської діяльності підприємства. Прийом і опрацювання вхідних документів здійснює секретар-референт. Документи, що надходять на підприємство, проходять такі етапи:

первинне опрацювання;

попередній розгляд;

реєстрація;

розгляд документів керівництвом;

направлення на виконання;

контроль виконання;

виконання документів;

підшивка документів до справи.Сортування здійснюється на:

листи, заяви, телеграми;

документи, які належать до переписів по заявах;

інші документи.

Для фіксування факту надходження, на документі, який підлягає реєстрації, проставляється реєстраційний штамп на полі реквізиту "відмітка про надходження", де записується дата отримання документа це факт реєстрації документа.Прийняття управлінського рішення по конкретному документу одна із основних функцій керівника, вирішальна ланка в технології управління [7].

3.СКЛАДАННЯ НОМЕНКЛАТУРИ ТА ФОРМУВАННЯ СПРАВ

Практичне діловодство користується такими ознаками групування документів у справи:

за назвою видів документів, наприклад "Акти", "Накази", "Контракти" тощо;

за змістом документів, наприклад "Документи (контракти, кошториси, листування), "Про постачання паперу в 2007-2008 рр.";

за об'єктами, фірмами-контрагентами, наприклад "Документи (протоколи, акти, контракти, листування), спільної діяльності з АТ "Ера" за 2007 р.;

за грифом обмеженості доступу до документів, що містять комерційну (або державну) таємницю.

Можуть бути й інші ознаки класифікації. Це залежить від конкретних умов діяльності конкретної організації чи фірми.Класифікація документів це поділ усіх документів за певними ознаками на справи. Справою називається сукупність документів, сформованих за якоюсь ознакою, зібраних у тверду обкладинку, оформлених за чіткими правилами.Номенклатура справ систематизований перелік назв справ, що створюються в структурних підрозділах, є обов’язковим документом апарату управління, за яким здійснюється облік і формування справ у діловодстві. Номенклатура справ складається на кожний діловодний рік для встановлення єдиної системи формування справ за їх змістом та різновидом, для здійснення відбору документів на державне зберігання в процесі діловодства. (дод. А)

Додаток А

Номенклатура справ потрібна для швидкого пошуку документів за їх змістом і видами. Від її якості залежить оперативність роботи з документами та надійність їх зберігання. Наявність номенклатури справ у кожній установі, організації, підприємстві обов'язкова.Для визначення розділів номенклатури використовуються назви структурних підрозділів підприємства, а при їх відсутності - напрями діяльності фірми або посад керівників і спеціалістів. На початку кожного розділу вказуються найважливіші для діяльності підприємства документи, накази, протоколи, акти. Після цього наводяться листування та інші інформаційно-довідкові документи. У кінці розділів журнали обліку чи довідкові картотеки.Заголовки справ мають бути короткими і відповідати змісту документів, що перебувають у даній справі.Номенклатура справ підписується секретарем-референтом і затверджується керівником підприємства. Вона складається, як мінімум, у трьох примірниках. Перший зберігається у справі, другий є робочим і вивішується на стінці шафи зі справами, третій передається до архіву підприємства [1].Формування справ це групування виконаних документів у справі відповідно до номенклатури справ. Під час формування справ потрібно додержуватись таких правил:

групувати у справи слід тільки оригінали, у разі їх відсутності — засвідчені у встановленому порядку копії; не допускати до включення у справи чорнових, особистих, дублетних документів, документів, що підлягають поверненню;

групувати в справи документи одного діловодного року (за винятком особових, судових, перехідних справ);

особові справи формуються протягом усього часу роботи особи в установі;

документи постійного строку зберігання та тимчасового слід групувати окремо;

обсяг справи не повинен перевищувати 250 сторінок (30–40 мм завтовшки);

документи всередині справи групуються в хронологічному чи логічному порядку або в їх поєднанні.

документи різних термінів зберігання формуються в різні справи;

статут підприємства та інші установчі документи формуються в окрему папку;

контракти підприємства поділяться на дві групи, що зберігаються в різних справах. Перша група - комерційні контракти; друга - трудові контракти з працівниками;

накази по виробничій діяльності формуються окремо від наказів по особовому складу;

особові справи, особові картки формуються за алфавітом прізвищ співробітників підприємства;

Для формування справ використовують звичайні канцелярські папки, розраховані на 200 аркушів. Останнім часом надходять папки імпортного виробництва, у яких обсяг підшитого матеріалу можна збільшити у кілька разів [2].

4.ПРИЙМАННЯ, РОЗГЛЯД ТА РЕЄСТРАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ

Розгляд документівПопередній розгляд документів здійснює керівник канцелярії установи або інша, призначена для цього особа відповідно до розподілу функціональних обов'язків.Метою попереднього розгляду документів є поділ їх на такі, що потребують обов'язкового розгляду керівництвом (власником) установи або безпосередньо виконавцями відповідно до їхніх функціональних обов'язків, визначення необхідності їх реєстрації, а також встановлення терміну виконання. Здійснюється він у день отримання документів або у перший робочий день у разі їх надходження у неробочий час. У ході попереднього розгляду документів варто керуватися положеннями про установу та її структурні підрозділи, посадовими інструкціями, класифікаторами ділянок та питань діяльності установи, номенклатурами справ, схемами руху документів.Керівництву або власнику установи насамперед передаються документи урядових та інших вищих органів, а також найважливіші документи, що містять інформацію з принципових питань діяльності установи і потребують їх вирішення. Інші документи передаються структурним підрозділам і виконавцям за призначенням. Наслідки розгляду документів фіксуються в резолюції.Реєстрація документівРеєстрація документів полягає у фіксації факту створення або надходження документа шляхом ставлення на ньому умовних позначень - реєстраційних індексів з подальшим записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про документ.Реєстрація документівце запис необхідних відомостей про документи з позначкою на них індексу та дати реєстрації. Мета реєстрації - забезпечення обліку, контролю за виконанням та оперативності пошуку документів.Основним принципом реєстрації документів є однократність. Кожний документ має бути зареєстрований лише один раз.

Вхідні документи реєструються в день отримання, вихідні та внутрішні - в день підписання. Реєстрація проводиться централізовано - в канцелярії підприємства. На лицьовому боці першого аркуша в правому нижньому куті проставляється реєстраційний штамп, який фіксує дату надходження документа.Документи, що не підлягають реєстрації, передається за призначенням. Реєстраційний індекс вхідного документа складається з порядкового номера, індексу структурного підрозділу та індексу справи за номенклатурою, в яку буде підшито документ або його копія.Передача вхідних документів керівнику має здійснюватися після реєстрації в машино-орієнтованій реєстраційно-контрольній картці (РКК). Перелік реквізитів РКК наведено у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

ПЕРЕЛІК ОБОВ'ЯЗКОВИХ РЕКВІЗИТІВ ДЛЯ ЗАПОВНЕННЯ МАШИНО-ОРІЄНТОВАНОЇ РЕЄСТРАЦІЙНО-КОНТРОЛЬНОЇ КАРТКИ

Реквізити

Пояснення до заповнення

Вид документа

Заповнюється відповідно до назви документа, що реєструється. Під час реєстрації листів графа не заповнюється

Автор, кореспондент

Під час реєстрації документа, що надійшов, зазначається назва установи (особи) - автора документа. При реєстрації документа, що відправляється, записується назва установи (особи) - кореспондента. Допускається застосування скороченої назви організації

Дата складання документа

Дата, надана документу установою-автором, переноситься на РКК трьома парами арабських цифр (число, місяць, рік)

Індекс документа

Індекс, наданий документу автором переноситься на РКК з документа, що надійшов або відправляється

Дата надходження

Дата надходження документа в установу переноситься на РКК також трьома парами арабських цифр (число, місяць, рік)

Індекс надходження

Індекс, наданий документу установою-одержувачем, переноситься під час реєстрації надходження на РКК - з реєстраційного штампа. Після виконання документу доповнюється номером справи за номенклатурою справ або іншими індексами

Заголовок або короткий зміст документа

Переноситься заголовок, сформульований на документі, у разі відсутності формулюється згідно з правилами

Резолюція

Переноситься на РКК з документа основний зміст доручення, автор і дата резолюції

Відповідальний виконавець

Прізвище, ініціали відповідального виконавця переносяться з резолюції, можливе зазначення номера телефону

Термін виконання

Ставляться число, місяць, рік трьома парами арабських цифр. Під час реєстрації ініціативного документа, що відправляється, записується дата очікуваної відповіді

Позначка про виконання

Короткий запис про вирішення питання або дата та індекс документа відповіді

Керівник підприємства, розглядаючи вхідний документ, повинен визначити виконавця, дати чіткі й конкретні вказівки щодо виконання і встановити реальні терміни.Прийняття управлінського рішення по конкретному документу - одна з основних функцій керівника, вирішальна ланка в технології управління [9].

5.РОБОТА З ВИХІДНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

Документи, які відправляються з підприємства, називаються вихідними. Опрацювання вихідних документів включає такі операції:

складання проекту документа;

узгодження проекту документа;

перевірка правильності оформлення проекту документа секретарем;

підписання документа керівником (затвердження за необхідності);

реєстрація документа;

відправка документа адресату;

підшивка другого екземпляра (копії) документа до справи.

Проект вихідного документа складається виконавцем, правильність його оформлення перевіряється секретарем-референтом підприємства.Вихідні документи оформляються в двох екземплярах, за винятком факсів і телефонограм, які мають бути в одному екземплярі.Вся кореспонденція, яка підлягає відправці, здається секретарю-референту в день підписання, а та, що надійшла в другій половині дня не пізніше першої половини наступного дня. Документи передаються повністю оформленими, підписаними та зареєстрованими.Неправильно або неохайно оформлені документи, а також оформлені, на низькому культурному рівні, повертаються керівнику підприємства.Реєстраційні номери вхідних і вихідних документів складаються з порядкового номера документа, умовного позначення структурного підрозділу чи посадової особи, номера справи, до якої буде підшитий документ або його копія. Наприклад, номер документа 81/02-04 засвідчує, що 81 - порядковий номер документа в журналі реєстрації, 02-04- номер справи по номенклатурі. Можуть бути й інші системи реєстрації [10].У практичній діяльності організацій використовуються дві реєстраційні форми: журнали та картки, що мають такі графи: індекс (номер) документа; дата документа; автор документа (внутрішня організація) - для вхідних документів; адресат (кореспондент) - для вихідних документів; резолюція, виконавець; строк виконання; відмітка про виконання; номер справи.Фірми на власний розсуд можуть обирати оптимальний склад реєстраційних граф для оперативного використання наявної у них інформації. Як правило, реєстрація документів здійснюється централізовано. Децентралізована реєстрація допускається в установах з обсягом документообігу понад 10 тисяч на рік, з територіально роз'єднаними структурними підрозділами та у випадках, зумовлених специфікою діяльності фірми. Місце реєстрації закріплюється в інструкції діловодства. Реєструються документи з метою забезпечення їх обліку та контролю виконання.Реєстрації підлягають всі документи, що потребують обліку виконання і використання (розпорядчі планові, звітні, обліково-статистичні, бухгалтерські, фінансові тощо) як ті, що створюються і використовуються на фірмі так і ті, що надходять з інших установ від приватних осіб.Реєстрація документів проводиться в межах груп залежно від найменування, виду, автора і змісту. Окремо, наприклад, реєструються урядові документи, накази керівника та накази відносно особового складу, про відрядження, рішення колегії, акти ревізій фінансово-господарської діяльності, бухгалтерські звіти, заявки на матеріально-технічне постачання.Для реєстрації всіх категорій вхідних і створюваних документів у державних установах застосовується реєстраційно-контрольна картка, придатна для опрацювання засобами обчислювальної техніки. У невеликих фірмах з обсягом документообігу 500-600 на рік допускається журнальна форма реєстрації. При картковій формі реєстрації вид і визначення кількості картотек залежить від конкретних потреб [12].При журнальній формі реєстрації документів рекомендовано вести такі журнали:

урядових документів;

наказів керівника установи з основної діяльності;

наказів щодо особового складу;

відряджень;

рішень колегії фірми;

актів ревізій фінансово-господарської діяльності тощо.

Автоматизована реєстрація документів здійснюється централізовано в місцях, обладнаних засобами обчислювальної техніки.При автоматизованій реєстрації формується банк реєстраційних даних, а за наявності комп'ютерної мережі - центральний банк реєстраційних даних.Автоматизовані банки даних забезпечують працівників апарату управління інформацією про всі документи і місце їх знаходження за допомогою вводу інформації на дисплей і виготовлення машинограм. При частковій автоматизації пошукових операцій повинна додержуватися сумісність традиційної і автоматизованої систем реєстрації і пошуку.Існує декілька форм реєстрації документів: централізована, децентралізована і змішана. При централізованій системі створюється єдиний довідковий центр роботи з документами. Децентралізована передбачає реєстрацію в місцях створення чи виконання документів. З урахуванням особливостей підприємства може застосовуватися і змішана система, коли решта частина документів реєструється централізовано, - в структурних підрозділах.На невеликих комерційних підприємствах найчастіше практикується централізована система реєстрації. Однак вона завжди має бути одноактною. Документ не може реєструватися повторно в процесі його обігу всередині підприємства [6].Документи при реєстрації поділяються на кілька груп, кожна з яких реєструється окремо:

♦ вхідні документи;

♦ вихідні документи;

♦ внутрішні документи;

♦ комерційні контракти;

♦ документи з грифом "КТ" ("Конфіденційно", "Комерційна таємниця").

Рис. 8.8. Робота з вхідними документами

6.ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ ДОКУМЕНТІВ

Основна мета контролю - забезпечення виконання тих документів, які за дорученням керівника взяті на контроль.Контроль забезпечує своєчасне та якісне виконання документів. Відповідальність за це несуть особи, вказані у розпорядчому документі (наказі, рішенні, вказівці тощо), резолюції керівника, та безпосередні виконавці. Якщо документ виконується кількома виконавцями, відповідальним є той, який у резолюції вказаний першим.Безпосередній контроль за виконанням документів покладається на канцелярію або спеціально створену контрольну службу. У структурних підрозділах його здійснює секретар або особа, відповідальна за ведення діловодства [3].

Терміни підготовки (оформлення), подання (відправлення) і типові строки виконання документів закріплюються інструкцією з діловодства.Контроль за виконанням документів включає:

постановку документа (доручення) на контроль, формування картотеки контрольованих документів;

перевірку своєчасного доведення документа до виконавця;

попередню перевірку і регулювання ходу виконання;

облік і узагальнення результатів контролю виконання документів (доручень);

інформування керівника про хід та підсумки виконання документів (доручень);

повідомлення про хід і підсумки виконання документів на оперативних зборах, засіданнях колегіальних органів;

зняття документів з контролю;

формування картотеки виконаних документів.

Контроль за виконанням документів відображається у реєстраційно-контрольних картках, додаткові примірники яких виготовляються при взятті документів на контроль. Одночасно на лівому полі першої сторінки документа, що підлягає контролю, проставляється штамп "Контроль" або літера "К", після чого документ передається виконавцю, а додатковий примірник реєстраційної картки вміщується у контрольну картотеку [4].Картки контрольованих документів групуються в спеціальній контрольній картотеці або у відповідному розділі довідкової картотеки за строками виконання документів, виконавцями, групами документів (накази, рішення тощо).В установі зі значним документообігом контроль за виконанням документів може провадитися за допомогою комп'ютерної і електронно-обчислювальної техніки. Документ вважається виконаним лише тоді, якщо поставлені в ньому питання вирішені і кореспондент отримав повну відповідь.Після виконання документи знімаються з контролю. Це може зробити тільки та відповідальна особа, яка поставила його на контроль. При цьому на документі і картці робиться позначка про зняття з контролю. Дані про виконання документа і зняття з контролю вносяться у контрольну карткуДані про наслідки виконання взятих на контроль документів періодично узагальнюються і доповідаються керівництву установи, на оперативних нарадах, засіданнях колегіальних органів з пропозиціями щодо поліпшення роботи. Відомості про виконання документів, що підлягають індивідуальному контролю, подаються за встановленою формою [6].

6.1 Типові строки виконання документів.

Строки виконання документів розраховуються у календарних днях від дати підписання або затвердження для створюваних установою документів чи від дати надходження - для вхідних. Ці терміни можуть бути типовими та індивідуальними. Для окремих, найбільш масових категорій документів встановлюються типові строки виконання відповідно до актів вищих органів законодавчої та виконавчої влади України. В інших випадках вони не повинні перевищувати 10 днів. Триваліші терміни встановлюються для документів складних за характером виконання.Індивідуальні строки виконання встановлюються для найбільш важливих документів керівником установи. Кінцева дата фіксується у тексті документа.Продовження терміну виконання має бути оформлене відразу ж після одержання документа виконавцем або не менш ніж за три дні до його закінчення, якщо в процесі виконання з'ясувалося, що вкластися у встановлений строк неможливо. Якщо цього не зробити, документ вважається не виконаним у строк. Припинити або відмінити виконання документів має право лише вища в порядку підпорядкування організація, організація - автор документа і орган державного нагляду [8].

7.РОБОТА З ЛИСТАМИ, ПРОПОЗИЦІЯМИ, ЗАЯВАМИ ТА СКАРГАМИ ГРОМАДЯН

Пропозиції, скарги і заяви громадян надходять в установи як в усному, так і письмовому вигляді. Письмові заяви можуть пересилатися поштою, телеграфом, вручатися особисто або через експедиції чи спеціальні бюро скарг, створені у великих установах. Усні висловлюються на особистому прийомі чи передаються по телефону.Всі скарги мають однакову силу, якщо законом не встановлено інше, і підлягають ретельній перевірці. Принцип їх реєстрації подібний до принципу роботи зі службовими документами. Реєстрації підлягають всі пропозиції, скарги і заяви, що надійшли, але особливістю індексації тут є те, що до індексу додається перша літера прізвища автора документа (наприклад, скаргу гр. Лисенко під № 83 записують так: Л-83).Картотека заяв, пропозицій і скарг ведеться окремо від картотеки інших видів документів. Картки розміщуються за прізвищами заявників в алфавітному порядку. У разі необхідності алфавітну картотеку можна поділити за адміністративно-територіальною ознакою, а всередині - за прізвищами (згідно з алфавітом).Під час реєстрації первинного надходження заяви, скарги тощо картка заповнюється повністю, за винятком деяких колонок. У колонці "Кореспондент" зазначають прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи чи домашню адресу громадян. У разі повторного надходження заява реєструється в тій самій картці в спеціально передбачених для цього графах.У деяких випадках ведуться журнали реєстрації пропозицій, заяв і скарг. Заповнення граф журналу здійснюється аналогічно заповненню граф єдиної реєстраційної картки.Після реєстрації всі пропозиції, заяви, скарги передаються керівнику установи, який призначає виконавця [11].

Розгляд пропозицій, заяв і скарг громадян. При розгляді пропозицій, заяв та скарг велике значення мають терміни виконання. Вони не повинні перевищувати один місяць. При цьому заяви і скарги, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, розглядаються невідкладно, в усякому разі не пізніше 15 днів від дня надходження. Керівник установи може продовжити цей термін, але не більше ніж на один місяць, повідомивши про це заявника у п'ятиденний строк. Термін розглядання питань, що містяться у пропозиціях, заявах тощо, починається з моменту їх надходження.Заяви чи скарги, що надійшли в установу, яка не вирішує даних питань, не пізніше ніж у п'ятиденний строк пересилаються до відповідного закладу, з повідомленням заявника [13].

ВИСНОВКИ

На кожному підприємстві відбувається постійне обертання документів незалежно від їх кількості. Чим більшим є обсяг документної інформації, тим складнішою є організація документообігу. Правильна організація документообігу, у свою чергу, сприяє оперативному проходженню документів в апараті управління, пропорційному завантаженню підрозділів та посадових осіб, що показує позитивний вплив на процес управління в цілому. Документообіг на підприємстві здійснюється у вигляді потоків документів, що циркулюють між пунктами обробки (керівники підрозділів, спеціалісти, службовці) та пунктами технічної обробки самих документів (експедиція, друкарське бюро та ін.). Рух документів на підприємстві вироблений раціональною практикою і забезпечується дотриманням основних умов до потоків документів:

рух документів повинен бути прямоточним, тобто виключати непрямі маршрути;

документ може однократно перебувати в одному структурному підрозділі чи в одного виконувача.

Сьогодні документообіг є на кожному підприємстві. Часто компанія стикається з неконструктивною інформацією через зростання кількості співробітників і контрагентів. Саме тому компанія повинна розробити регламент документообігу, що дозволить заощадити час та працювати ефективніше. Регламент є також засобом підвищення дисципліни співробітників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Громов В. Порядок оформлення первинних документів.- Все про бухгалтерський облік.- 2003. №75.

Даньків Й.Я., Остап'юк М.Я. Бухгалтерський облік: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 469 с. - (Вища освіта XXI століття).

 Діденко А. Сучасне діловодство. -К.: Либідь, 2000.

Довгань Л. Є. Праця керівника, або практичний менеджмент. - К.: ЕксОб, 2002.

Жуковська, В. М. Управління персоналом : практикум : навч. посіб. / В. М. Жуковська, І. П. Миколайчук ; рецензент Т.Л.Мостенська ; НУХТ. — К. : Київ.

Іванова, Н. Ю. Економічнна теорія управління фірмою: навч. посіб. / Н. Ю. Іванова. — К. 

Кавторева Я.П., Клейменова А.Т., Півкач Л.Н. Документообіг: організація та ведення / Я.П.Кавторева, А.Т.Клейменова, Л.Н.Півкач. - Х.: Фактор, 2000. – 189с

Качан, Є. П. Управління трудовими ресурсами: Навч. посіб. / Є. П. Качан, Д. Г. Шушпанов. — К. : Юридична книга, 2005.

Козоріз, В. П. Загальне і кадрове діловодство: навч. посіб. / В. П. Козоріз, Н. І. Лапицька ; МАУП. — К. : МАУП, 2002. 

Комова М.В. Документознавча термінологія / М.В. Комова - Львів 2003. - 167 с.

Птіцина Л.А. Оптимізація документообігу підприємства для прийняття управлінських рішень / Л.А. Птіцина // Економічний простір: Збірник наукових праць. - 2010. - №37. - С.241-247

Птіцина Л.А. Система збалансованих показників, як ключовий інструмент побудови системи управління підприємством // Економіка та регіони. - № 3(36). - 2010. С.215 - 220.

Скібіцька Л. І., Скібіцький О. М. Менеджмент: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

практика 2.docx

практика 2.docx
Размер: 143.3 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Основні напрями роботи кафедри управління персоналом та економіки праці. Поняття документообігу підприємства. Складання номенклатури та формування справ. Приймання розгляд та реєстрація документів. Робота з вихідними документами. Організація контролю за виконанням документів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Методы анализа инвестиционного проекта на действующем предприятии: характеристика, условия применения.

Курсовая работа. По дисциплине «Экономическая оценка инвестиций» Понятие, фазы и критерии оценки инвестиционных проектов

Правовое регулирование услуг по идентификации контролируемых товаров

Курсовая работа. Цели, задачи, основные принципы экспортного контроля. Цели проведения идентификационных товаров и услуг. Правовое регулирование услуг по идентификации контролируемых товаров. Осуществление независимой идентификационной экспертизы. Комплексная проверка (экспертиза) внешнеэкономических сделок. Принципы деятельности экспертных организаций, осуществляющих идентификацию товаров и технологий. Заключение по идентификационной экспертизе. Порядок отнесения товаров и технологий к продукции военного назначения

Информатика. Python. Коллоквиум

Фінансовий стан суб`єкта господарювання та шляхи його поліпшення

Дипломна робота зі спеціальності “Фінанси” “Фінансовий менеджмент”. Метою дипломної роботи є дослідження існуючої системи аналізу фінансового стану підприємства, інформаційну базу та основні показники оцінки фінансової діяльності підприємства, а також визначити основні напрямки її вдосконалення.

История исследований малых групп

История зарубежных исследований малой группы. История отечественных исследований малой группы. Этапы межличностной активности. Этапы деловой активности

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok