Вивчення обліку довгострокових зобов'язань підприємства та їх аналіз

ПЛАН

Вступ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи обліку довгострокових зобов'язань

1.1.Поняття зобов'язань підприємства, їх класифікація та оцінка

1.2.Структура довгострокових зобов'язань підприємства

1.3. Документальне підтвердження обліку довгострокових зобов'язань

РОЗДІЛ 2. Облік довгострокових зобов'язань та розрахунків на підприємстві

2.1. Характеристика рахунків, призначених для обліку довгострокових зобов'язань підприємства

2.2.Облік довгострокових позик

2.3.Облік довгострокових векселів виданих

2.4.Облік довгострокових зобов'язань з оренди

2.5.Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями

2.6.Облік відстрочених довгострокових зобов'язань

2.7.Облік інших довгострокових зобов'язань

РОЗДІЛ 3. Характеристика виробничо-фінансової діяльності ДП «Яготинський цукровий завод» за 2007-2008 роки

3.1.Загальна характеристика діяльності підприємства

3.2.Аналіз довгострокових зобов'язань

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена тим, що зобов'язання підприємства відіграють важливу роль у господарській діяльності підприємства. Практично кожне велике підприємство, що займається виробництвом продукції має зобов'язання, термін яких є більший одного року.

Зобов'язання підприємства входять до складу пасивів підприємства і є досить вагомими в його формуванні, оскільки відношення зобов’язань підприємства до його активів показує фінансову стійкість організації, її незалежність та можливості виживання на ринку. Відсутність контролю за зобов’язаннями підприємства та їх аналізу може привести до значних збитків та навіть банкрутства. Саме тому вірне відображення в обліку довгострокових зобов'язань дає змогу достовірно оцінити фінансовий стан підприємства, визначити його стійкість та незалежність.

Метою написання роботи є вивчення обліку довгострокових зобов'язань підприємства та їх аналіз.

Об'єктом дослідження даної роботи є господарська діяльність ДП «Яготинський цукровий завод», який займається виробництвом цукру. Оскільки підприємство має довгострокові кредити, то його аналіз є доцільним та актуальним.

Предметом дослідження є довгострокові зобов’язання підприємства за 2007-2008 роки.

Для виконання поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

  • ознайомитися із поняттям зобов'язань підприємства;
  • визначити сутність довгострокових зобов'язань підприємства, та навести їх класифікацію.
  • Проаналізувати методику проведення аналізу та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства;
  • Дослідити документування з обраної теми;
  • Проаналізувати відображення довгострокових зобов’язань у складі фінансової звітності підприємства
  • Дослідити ведення обліку різних видів зобов’язань ДП «Яготинський цукровий завод»
  • Проаналізувати аудит зобов’язань підприємства на основі аудиторських звітів.
  • Дати загальну характеристику ДП «Яготинський цукровий завод»
  • Проаналізувати виробництво даного підприємства;
  • Проаналізувати організацію та оплату праці на досліджуваному підприємстві;
  • Визначити фінансовий стан досліджуваного підприємства
  • Визначити динаміку та структуру довгострокових зобов'язань підприємства.

Для написання даної роботу було використано фінансову звітність підприємства та первинну документацію з обліку довгострокових зобов’язань, а також П(с) БО «11», «2», інструкцію по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та періодичні видання такі як журнал «Все про бухгалтерський облік», «Дт-Кт», «Вісник податкової служби», а також ряд наукових праць таких авторів як : Ткаченко, Бутинець, Тарасенко, Усач та ін.

Робота складається з трьох розділів, перший з яких має теоретичний характер. В ньому досліджень сутність та класифікацію довгострокових зобов’язань підприємства, а також наведено методику обліку зобов’язань та відображення їх у фінансовій звітності.

Методи дослідження: літературний, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, статистичний та графічний методи та ін.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

1.1. Поняття зобов'язань підприємства, їх класифікація та оцінка

Основним теоретичним фундаментом для обліку на аналізу розрахунків із дебіторами є національне П(С)БО 11 "Зобов'язання".

Зобов’язання підприємства, що виникають у процесі його діяльності, можна класифікувати за різними критеріями. Одним з таких критеріїв може бути передбачуваний (планований) термін виконання (погашення) підприємством своїх зобов’язань. Саме за даним критерієм усі рахунки, що враховують зобов’язання підприємства в плані рахунків, розділені на два класи "Довгострокові зобов’язання" - 5 клас рахунків і "Поточні зобов’язання" - 6 клас рахунків. До довгострокових зобов’язань відносяться ті, котрі підприємство не планує виконати протягом дванадцяти місяців з дати балансу чи протягом терміну, рівного тривалості операційного циклу, якщо він більший за рік. Відповідно, усі зобов’язання, що підприємство планує виконати в більш короткий термін, відносяться до поточних. У процесі здійснення повсякденної бухгалтерської роботи з зобов’язаннями підприємства необхідно враховувати ту обставину, що зобов’язання підприємства, що випливають з його домовленостей з іншими юридичними і фізичними особами можуть змінюватися не тільки в сумарному вираженні чи якісному змісті, але і по термінах їхнього виконання. Отже, поточні зобов’язання можуть перетворитися в довгострокові і навпаки. Такі зміни необхідно оперативно відображати в бухгалтерському обліку, переводячи облік зобов’язань на відповідний клас рахунків.

Є ще одна ситуація, пов’язана зі зміною "класу" зобов’язань підприємства. Вона, як правило, трапляється при закінченні терміну, протягом якого підприємство повинне було виконати свої довгострокові зобов’язання. Якщо до закінчення такого терміну залишається менше 12 місяців з дати балансу, чи період часу, тривалістю менше операційного циклу, при операційному циклі більше року, то такі зобов’язання підприємства вже не можуть вважатися довгостроковими і вони переводяться в "клас" короткострокових.

Крім значного впливу зобов’язань підприємства на його звіт про фінансові результати, використання показників стану довгострокової та короткострокової заборгованості використовується і при розрахунку ліквідності підприємства, його фінансової незалежності та стійкості. Детальніше дані показники ми розрахуємо в наступних питаннях даної курсової роботи. Проте для того, щоб визначити роль довгострокових та короткострокових зобов’язань підприємства, необхідно визначити їх економічну сутність.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: (рис.1.1.)

  • довгострокові;
  • поточні;
  • забезпечення;
  • непередбачені зобов'язання;
  • доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов'язань належать:

  • довгострокові кредити банків;
  • інші довгострокові фінансові зобов'язання;
  • відстрочені податкові зобов'язання;
  • інші довгострокові зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

  • позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;
  • не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

Поточні зобов'язання включають:

  • короткострокові кредити банків;
  • поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
  • короткострокові векселі видані;
  • кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
  • поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;
  • інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на:

  • виплату відпусток працівникам;
  • додаткове пенсійне забезпечення;
  • виконання гарантійних зобов'язань;
  • реструктуризацію;
  • виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.Непередбачене зобов'язання - це:

1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів – доходи, отримані впродовж поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань.

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

Отже, отримані підприємством у поточному звітному періоді аванси є відстроченими доходами. Вони формують фінансовий результат майбутнього звітного періоду. Для визначення ж фінансового результату звітного періоду необхідно зіставити доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. Такі доходи на момент їх отримання є не заробленими, не відпрацьованими, оскільки зобов'язання поставити товари чи надати послуги не виконано повністю і не зазнано повною мірою відповідних витрат.

Отримані наперед платежі зумовлюють виникнення у підприємства реальної заборгованості, отже, і необхідності відображати її в бухгалтерському обліку у складі зобов'язань.

1.2. Структура довгострокових зобов’язань підприємства

Згідно положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Зобов’язання» до довгострокових зобов’язань належить:

- Довгострокові позики;

- Довгострокові векселі видані;

- Довгострокові зобов’язання за облігаціями;

- Довгострокові зобов’язання з оренди;

- Відстрочені податкові зобов’язання;

- Інші довгострокові зобов’язання підприємства.

Згідно схеми видно, зо довгострокові зобов’язання підприємства поділяють відповідно до їх класифікації в плану рахунків бухгалтерського обліку. Детальніше про кожен вид зобов’язань розглянемо в другому розділі курсової роботи.

1.3. Документальне підтвердження обліку довгострокових зобов’язань

Своєчасне й повне погашення боргових зобов'язань є однією з головних ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного її суб'єкта зокрема. Тому кожна держава багато уваги приділяє організації грошового обігу, створює різні платіжні системи, нормальне функціонування яких забезпечують банки.

Грошові платежі здійснюються за допомогою готівки та в безготівковій формі. Сукупність усіх грошових платежів, незалежно від їхньої форми, складає грошовий, або платіжний, оборот. Основну частину його (близько 80%) становить безготівковий оборот — та частина платіжного обороту, яка проводиться за рахунками в банках.

Сфери застосування готівкових та безготівкових платежів чітко визначені в законодавчому порядку. Платежі, що здійснюються за допомогою готівки, використовуються в процесі взаємовідносин господарських організацій із населенням, обслуговують рух його грошових доходів та витрат. У розрахунках між суб'єктами господарської діяльності майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються безготівковим переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача.

Безготівкові розрахунки обслуговують господарські взаємовідносини суб'єктів господарювання між собою та з фінансово-кредитними установами. Відтак усі безготівкові платежі поділяються на розрахунки за товарними й нетоварними операціями. До перших належать платежі, безпосередньо пов'язані з одержанням продукції, виконанням робіт і наданням послуг; до других — платежі в бюджет, погашення заборгованості за кредит, страхові платежі та інші зобов'язання.

Існують ще й інші способи платежів, наприклад, планові, коли розрахунки проводяться не за кожну поставку матеріальних цінностей, а за певний період (виходячи з плану поставки), або залік взаємних вимог, коли борги суб'єктів господарювання взаємно погашаються і тільки різниця переказується на рахунок кредитора.

Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових розрахунків у господарському обороті.

Організація безготівкових розрахунків має сприяти процесу відтворення, тобто відповідати конкретним вимогам розвитку економіки. Головна з них — забезпечувати своєчасне отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію та надані послуги, а отже, сприяти прискоренню обігу коштів у розрахунках. Водночас організація розрахунків має забезпечувати умови для взаємного контролю постачальника й покупця за дотриманням господарських угод та банківського контролю за правилами розрахунків згідно з чинними інструкціями та законодавством.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися на підставі таких розрахункових документів: платіжних доручень; платіжних вимог-доручень; чеків; акредитивів; векселів; платіжних вимог; інкасових доручень (розпоряджень).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком України.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ТА АУДИТ ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

ТА РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Характеристика рахунків, призначених для обліку довгострокових зобов’язань підприємства

Для обліку довгострокових зобов’язань підприємства використовуються рахунки п’ятого класу.

Рахунок 50 «Довгострокові позики»

На рахунку 50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням.

За кредитом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:

501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»;

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»;

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані»

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням.

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані» має такі субрахунки:

511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті»;

512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті».

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» за кредитом відображається видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом — погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» має такі субрахунки:

521 «Зобов’язання за облігаціями»;

522 «Премія за випущеними облігаціями»;

523 «Дисконт за випущеними облігаціями».

За кредитом субрахунка 521 «Зобов’язання за облігаціями» ведеться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом — погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

За кредитом субрахунка 522 «Премія за випущеними облігаціями» ведеться облік нарахування сум премій за випущеними облігаціями, за дебетом — погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями.

За дебетом субрахунка 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» ведеться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом — списання нарахованих сум.

Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення.

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» призначений для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди.

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» має такі субрахунки:

531 «Зобов’язання з фінансової оренди»;

532 «Зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів».

За кредитом рахунка 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» відображається нарахування заборгованості перед орендодавцем за одержані об’єкти довгострокової оренди, за дебетом — її погашення, переведення до короткострокових зобов’язань, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та об’єктом орендованих необоротних активів.

Рахунок 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»

На рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування.

За кредитом рахунка 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом — зменшення відстрочених податкових зобов’язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов’язань.

Визначення суми відстроченого податкового зобов’язання здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на прибуток». Аналітичний облік відстрочених податкових зобов’язань ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання»

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов’язанням та облік яких не відображається на решті рахунках класу 5 «Довгострокові зобов’язання». Зокрема, на цьому рахунку відображається відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо.

За кредитом рахунка 55 «Інші довгострокові зобов’язання» відображається збільшення довгострокових зобов’язань, за дебетом — їх погашення, переведення до короткострокових, списання тощо.

2.2. Облік довгострокових позик

Аналітичний облік довгострокових кредитів ведеться за видами кредитів, банками, які їх надали.

Розрахунки з банками за операціями обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов'язань зі строком погашення більше одного року ведуться на окремих субрахунках до рахунка № 50 "Довгострокові позики".

У бухгалтерському обліку підприемства-векселеутримувачі операції з обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов'язань відображають записом:

Дебет субрахунка № 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Дебет субрахунки № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті"

Кредит рахунка № 50 "Довгострокові позики".

На підставі повідомлення банку про сплату векселів та інших боргових зобов'язань запис такий:

Дебет рахунка № 50 "Довгострокові позики"

Кредит субрахунка № 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Кредит субрахунка № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".

Заборгованість за розрахунками з покупцями, засновниками та іншими дебіторами забезпечується простроченими векселями і продовжує враховуватись на відповідних рахунках обліку дебіторської заборгованості.

Аналітичний облік дисконтованих векселів ведуть за векселедавцями, окремими векселями, банками, які здійснюють облік (дисконт) векселів або інших боргових зобов'язань.

Аналітичний облік кредитних (позикових) коштів ведеться за кредитовою ознакою у Журналі-ордері № 4, а при спрощеній формі обліку — у Відомості № В-4.

За умови неможливості погасити кредит (довгостроковий) підприємство-боржник може домовитися з банком про відстрочення (пролонгацію) на підставі заяви до банку (за 2-3 дні до закінчення терміну) та відповідної домовленості.

Процентна ставка за пролонгованим кредитом буде вища, ніж ставка стандартна (п. 26 Положення про кредитування, затвердженого постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.). Різниця між процентною ставкою за пролонгованим кредитом і ставкою стандартною розглядається як штрафна санкція.

У випадку, якщо банк-кредитор не погодиться на пролонгацію, своєчасно непогашений кредит вважається простроченим.

Усі передбачені договором штрафні санкції, проценти за простроченими кредитами відносили за рахунок прибутку, що залишався у розпорядженні підприємства, субрахунок № 98 "Визнані штрафи, пені, неустойки".

Прострочені й пролонговані кредити обліковуються на тих самих рахунках, що і кредит стандартний, але з відображенням на відповідних субрахунках.

Таблиця 2.1

Кореспонденція рахунків з обліку довгострокових позик банків

№Зміст операціїДтКтСума123451.Отримання і зарахування позики на Розрахунковий рахунок підприємства-позичальника31150200 0002.Отримання і зарахування валютного кредиту на Валютний рахунок підприємства-позичальника3125030 0003.Фінансування капітальних вкладень за рахунок кредиту3135010 0004.Кредити банку, передані дочірнім підприємствам6825025 0005.Щомісячне нарахування банком процентів за кредит (за стандартною ставкою)9268415 6506.Погашення підприємством довгострокового кредиту50311, 312240 0007.Погашення довгострокового кредиту дочірніми підприємствами50682250008.Погашення довгострокового кредиту короткостроковим кредитом506010 0009.За умови відстрочення (пролонгації) погашення кредиту; різниця процентної ставки за пролонгованим кредитом (відображення різниці як штрафної санкції)9486825 200

2.3. Облік довгострокових векселів виданих

Як відомо, термін погашення векселя визначається за домовленістю сторін. Якщо вексель видається на термін, що відповідає критерію довгостроковості (дивися вище), то він, а точніше сума зобов’язань за векселем, відображається по кредиту субрахунків рахунка 51. Якщо вексель виданий у національній валюті, то по кредиту субрахунку 511, а якщо в іноземної, - то по кредиту субрахунку 512. Оскільки по рахунку 51, на відміну від рахунка 50, не передбачене переведення довгострокової заборгованості в поточну, то кожне, як дострокове, так і своєчасне погашення векселя (його оплата) відображається по дебету субрахунків 511 і 512.

ДП Яготинський цукровий завод одержав 14 січня 2002 року від АТЗТ "Сааб-Україна" вантажний автомобіль, оплату якого здійснило векселем. Дата погашення даного векселя, за домовленістю сторін була встановлена - 14 липня 2007 року. Цукровий завод свої зобов’язання по оплаті векселя виконало вчасно.

Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунків з обліку векселів виданих

№Зміст операціїДтКтСума123451.Отримано автомобіль від АТЗТ "Сааб-Україна" 152631400 000,002.Відображено суму податкового кредиту 64163180000,003.Видано вексель в оплату придбаного автомобіля 631511480000,004.Погашено зобов’язання по векселю шляхом його оплати 51131110000,00

2.4. Облік довгострокових зобов’язань з оренди

Загалом, оренду прийнято поділяти на оперативну і фінансову. Кожна з них має свої характерні риси і здійснюється за своїми правилами. Основною рисою відмінності фінансової оренди від оперативної прийнято вважати те, що після закінчення терміну оренди орендар одержує право власності на орендований об’єкт.

При фінансовій оренді орендарю передаються всі ризики і вигоди, пов’язані з правом користування і володіння орендованим активом. З цієї причини орендар, після одержання права користування і володіння орендованим об’єктом, відображає його в себе в балансі як актив і одночасно відображає зобов’язання в сумі, рівній справедливій вартості об’єкта чи поточної (оціненої на день початку терміну оренди) вартості сум мінімальних орендних платежів. Вибирається та вартість, що по проведеним на день початку оренди оцінкам виявиться меншою. У бухгалтерському обліку така операція відображається проводкою по дебету 10 чи 12 рахунків і по кредиту рахунка 531.

Виникає природне запитанння, що закладено в поняття "поточної вартості сум мінімальних орендних платежів"? Це поняття прийшло до нас з міжнародних стандартів, до здійснення реформи бухгалтерського обліку

1000,00 грн. зобов’язань, що повинні бути погашені завтра і 1000,00 грн. зобов’язань, що повинні бути погашені, наприклад, через рік чи два визнавалися рівними зобов’язаннями. Зараз навіть діти розуміють те, що такі зобов’язання не можуть бути визнані по оцінках сьогоднішнього дня рівними. Отримані вами сьогодні 1000,00 грн. і вкладені в справу чи в банк під відсотки, через рік можуть перетвориться в 1200,00 грн., а, можливо, у більшу суму. Тому, 1000,00 грн. які ви одержите через рік в оцінках сьогоднішнього дня повинні бути прирівняні до меншої суми. На скільки меншої, визначається по формулі, приведеній в додатку №1 до П(с)БУ №14 і залежить, в основному, від ставки відсотка за період оренди.

От чому мінімальна сума орендної плати визначена у твердій (незмінній) сумі на весь період оренди (наприклад, по 30000,00 грн. щоквартальних платежів), називана аннуітетом, поділяється на дві частини:

1) орендної плати за устаткування (аннуітета, переліченого, виходячи з його поточної вартості);

2) фінансових витрат (на суму різниці між аннуітетом і орендною платою за устаткування).

Цілісний майновий комплекс (далі ЦМК) - це господарський об’єкт, що, як правило, окремо стоїть на наданій йому земельній ділянці і відособлений від інших об’єктів основних засобів, із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), автономними інженерними комунікаціями і системою енергозабезпечення.

По кредиту субрахунку 532 відображаються довгострокові зобов’язання підприємства по оренді ЦМК, а по дебету - їх зменшення в зв’язку з погашенням (оплатою) орендарем орендних зобов’язань, переведенням у клас поточних зобов’язань (аналогічно рахунка 50, дивися вище), списання та інше.

2.5. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями

Для обліку операцій з облігаціями Планом рахунків передбачено рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» та субрахунки 521 «Зобов’язання за облігаціями», 522 «Премія за випущеними облігаціями» та 523 «Дисконт за випущеними облігаціями». Рахунок призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення понад 12 місяців з дати балансу. Так, за кредитом субрахунку 521 «Зобов’язання за облігаціями» провадиться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом — погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій. Субрахунок 522 «Премія за випущеними облігаціями» передбачено для обліку нарахування сум премій за випущеними облігаціями та погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями. За дебетом субрахунку 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» провадиться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом — списання нарахованих сум.

Згідно з ПБО 12 дисконт або премія, визначені при продажу облігацій, амортизуються емітентом протягом періоду погашення облігації із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Операції з довгостроковими облігаціями, випущеними з дисконтом, у бухгалтерському обліку буде відображено такими записами:

Таблиця 2.3

Бухгалтерський облік довгострокових зобов’язань за облігаціями

№Зміст операціїДтКт12341.Продано випущені облігації311 521 2.Відображено дисконт за облігаціями523 521 3.Відображено нарахування відсотків за облігаціями952 684 4Сплачено відсотки за облігаціями684 311 5Відображено нараховану суму амортизації дисконту 952 523 6.Переведено довгострокову заборгованість за облігаціями в поточну заборгованість521 61

Розглянемо на прикладі ДП Яготинський цукровий завод відображення бухгалтерських операцій з довгостроковими облігаціями, реалізованими з премією.

Облігації номінальною вартістю 10000 грн. придбано у 2000 р. за 10500 грн., тобто премія становить 500 грн. (10500 — 10000). Фіксована ставка за облігаціями — 15% річних. Погашення облігації відбудеться через п’ять років. Виплата відсотка здійснюється щороку в кінці року, його номінальна сума становить 1500 грн. (10000 х 15%).

Таблиця 2.4.

Кореспонденція рахунків з обліку довгострокових зобов’язань за облігаціями

№Зміст операціїДтКтСума 123451.Отримано кошти від реалізації облігацій 311521100002. Відображено суму премії за випущеними облігаціями 3115225003. Відображено нарахування відсотків за облігаціями, випущеними з премією9 5268414344.Відображено нараховану суму амортизації за облігаціями 522684665.Оплачено відсотки й амортизацію премії 6843111500

Зазначимо, що аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями провадиться за видами i строками їх погашення.

2.6. Облік відстрочених довгострокових зобов’язань

Насамперед необхідно відзначити, що даний рахунок, як і рахунок 17 "Відстрочені податкові активи" призначений для відображення тимчасово виникаючих різниць між балансовою оцінкою активів чи зобов’язань і їхньою оцінкою з метою оподаткування. Простіше кажучи, для відображення різниці, що виникає між бухгалтерським і податковим обліком по оподатковуванню. Виникнення такої різниці обумовлено різним механізмом розрахунку оподатковуваної бази в бухгалтерському і податковому обліку. Наприклад, при розрахунку податку на прибуток у бухгалтерському обліку діє правило відповідності доходів і витрат. Тобто, для визначення фінансового результату ( прибутку чи збитків) і тим самим визначення оподатковуваної бази по податку на прибуток, по-перше, доход визнається тільки після передачі покупцю продукції, товарів, виконання робіт чи надання послуг, а разом з тим і передача всіх ризиків і вигод, пов’язаних з такою продукцією чи товаром, по-друге, з визнаних (отриманих) підприємством доходів віднімаються тільки ті витрати, що безпосередньо пов’язані з одержанням таких доходів.

У податковому ж обліку діє правило першої події і, якщо на ваш рахунок надійшли грошові кошти у вигляді авансу, то незалежно від того, встигли ви виконати свої зобов’язання перед покупцем чи ні, сума авансу визнається доходом (включається у валовий доход підприємства). Той же механізм діє й у відношенні витрат, правда з коректуванням визнаних валових витрат убік збільшення чи зменшення, у залежності від зменшення чи збільшення залишків запасів.

Не будемо поглиблюватися в складний механізм визначення оподатковуваного прибутку, це тема для окремого і довгого вивчення, а перейдемо безпосередньо до відображення виникаючих різниць.

Зрозуміло, що коли мова заходить про різницю яких-небудь двох величин, то з рівною імовірністю можливе як перевищення першою величиною другої величини, так і зворотна ситуація. Розгляд цих двох можливих варіантів найкраще здійснювати одночасно. З цієї причини, при викладі інформації про перший клас рахунків, ми усвідомлено нічого не сказали про рахунок 17. Тепер прийшов час поговорити і про нього , і про рахунок 54. Найкраще це зробити на прикладі. Але перш, ніж ми до нього перейдемо, давайте спочатку визначимося з тим, що ж відображається по дебету і кредиті 17 і 54 рахунків.

У випадку, коли нарахована сума податку на прибуток у податковому обліку перевищує суму нарахованого податку в бухгалтерському обліку, то сума перевищення відображається по дебету рахунка 17. По кредиту 17 рахунка відображається зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді.

По 54 рахунку виходить зворотна ситуація. Якщо сума нарахованого податку на прибуток у податковому обліку менше суми нарахованого податку в бухгалтерському обліку, то сума перевищення відображається по кредиту рахунка 54. По дебету 54 рахунка відображається зменшення відстрочених податкових зобов’язань за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням поточних податкових зобов’язань у звітному періоді.

Цукровий завод на початок першого звітного періоду не мало ні відстрочених податкових активів, ні відстрочених податкових зобов’язань (сальдо по рахунках 17 і 54 дорівнює нулю). За підсумками першого звітного періоду сума податку на прибуток за даними податкового обліку склала 1200,00 грн., а за даними бухгалтерського обліку - 900,00 грн. За підсумками другого звітного періоду склалася зворотна ситуація. Сума нарахованого податку на прибуток у бухгалтерському обліку склала 800,00 грн., а в податковому - 400,00 грн. Підсумок третього звітного періоду - податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку - 750,00 грн., за даними податкового обліку - 1000,00 грн. Проводки, що відображають нарахування податку на прибуток і різниці, що виникають при цьому між даними бухгалтерського і податкового обліку, наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Кореспонденція рахунків з обліку відстрочених довгострокових зобов’язань

№Зміст операціїДтКтСума12345Перший звітний період Відображається нарахування податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку 98641900,00Різниця,що виникла між сумою нарахованого податку на прибуток у податковому і бухгалтерському обліку відноситься на відстрочені податкові активи з одночасним нарахуванням зобов’язань по податку на прибуток 17641300,00Другий звітний період Нарахування податку на прибуток за рахунок зменшення 2 відстрочених податкових активів 3 9817300,00Відображається нарахування податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку, але не більше суми податку, нарахованого за даними податкового обліку 98641400,00Відображається нарахування податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку, що перевищує суму податку, нарахованого за даними податкового обліку (800,00 - 300,00 - 400,00) за рахунок відстрочених податкових зобов’язань 9854100,00Третій звітний період Нарахування податку на прибуток за рахунок зменшення4 відстрочених податкових зобов’язань 5 54641100,00Відображається нарахування податку на прибуток за даними податкового обліку, але не більш суми податку, нарахованого за даними бухгалтерського обліку 98641750,00Відображається нарахування податку на прибуток за даними податкового обліку, що перевищує суму податку, нарахованого за даними бухгалтерського обліку. (1000,00 - 100,00 - 750,00) за рахунок відстрочених податкових активів 17641150,00

2 В даному випадку - повного списання.

3 Оскільки в другому звітному періоді сума податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку перевищує суму того ж податку в податковому обліку, то спочатку необхідно нарахувати податок на прибуток в бухгалтерському обліку за рахунок відстрочених податкових активів. Дана сума вже відображена по нарахуванню в податковому обліку тому по кредиту рахунка 641 не проводиться. Потім нарахувати податок в сумі, яка не перевищує суму податка нарахованого в податковому обліку (400,00 грн.). І тільки після цього - суму перевищення податку, нарахованого за даними бухгалтерського обліку над сумою, нарахованою за даними податкового обліку відобразити за рахунок відстрочених податкових зобов’язань (100,00 грн.).

4 В даному випадку повного списання.

5 Оскільки в третьому звітному періоді знову, як і в першому звітному періоді, сума податку на прибуток за даними податкового обліку перевищила суму того ж податку за даними бухгалтерського обліку, то спочатку необхідно нарахувати податок на прибуток в податковому обліку за рахунок відстрочених податкових зобов’язань (100,00 грн.). Дана сума вже відображена по нарахуванню в бухгалтерському обліку (див. таблицю 2, другий звітний період), тому по дебету рахунка 98 - не проводиться. Потім нарахувати податок в сумі, яка не перевищує суму податку нарахованого в бухгалтерському обліку (750,00 грн). І тільки після цього суму перевищення податку, нарахованого за даними податкового обліку над сумою, нарахованою за даними бухгалтерського обліку, відобразити за рахунок відстрочених податкових активів (150,00 грн.).

2.7. Облік інших довгострокових зобов’язань

Аналітичний облік ведеться за кожним кредитором та видами залучених коштів.

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання» кореспондує

за ДЕБЕТОМ з кредитом рахунків:

30 «Каса»

31 «Рахунки в банках»

61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»

74 «Інші доходи»

за КРЕДИТОМ з дебетом рахунків:

30 «Каса»

31 «Рахунки в банках»

50 «Довгострокові позики»

60 «Короткострокові позики»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «ЯГОТИНСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД»

ЗА 2007-2008 РОКИ

3.1. Загальна характеристика діяльності підприємства

Цукровий завод підноситься до масового типу виробництва, що характеризується такими особливостями: високою концентрацією виробництва (значним обсягом виробництва однорідної продукції), високою спеціалізацією виробництві!, високою спеціалізацією обладнання і робочих місць, постійністю процесу праці, широким використанням неперервності і поточності, механізації і автоматизації виробничих процесів і операцій, використанням високо спеціалізованого обладнання тощо.

Готовою продукцією підприємств цукрової промисловості є: цукор-пісок з буряків, цукор-рафінад, цукор-пісок із імпортного тростинного сирцю.

Основне виробництво - виробництво цукру із цукрових буряків та імпортного цукру-сирцю та виробництво цукру-рафінаду із цукру-піску.

До допоміжних виробництв відносяться: цех механізації, ТЕЦ (котельна), транспортне господарство, ремонтні майстерні, водне господарство, сировинне господарство.

На підприємствах цукрової промисловості існують також побічні виробництва, що основані на подальшій переробці попутної продукції і відходів. їх продукцією є сушений жом, лимонна кислота, спирт, вуглекислота, дріжджі тощо.

Підсобні виробництва виготовляють в основному будівельні матеріали і ремонтні деталі (виготовлення цегли, черепиці, чавунного литва, лісопиляння тощо.

Витрати, пов'язані з виробництвом основної продукції, під час планування, обліку і калькулювання собівартості продукції у цукровій промисловості групуються за статтями:

- сировина і основні матеріали;

- попутна продукція (вираховуються);

- допоміжні матеріали на технологічні цілі;

- паливо і енергія па технологічні цілі;

- основна заробітна плата виробничих робітників;

- додаткова заробітна плата виробничих робітників;

- відрахування на соціальне страхування;

- витрати па утримання і експлуатацію устаткування;

- загальновиробничі витрати; ,

Яготинський цукровий завод є державним підприємством з сезонним характером виробництва по переробці цукрових буряків з кінцевою продукцією-цукор-пісок та побічна продукція-меляса та жом, а також вапно будівельне.

Цукровий завод має в своєму складі:

1. Основне виробництво потужністю по переробці 3000 тонн цукрових буряків за добу.

2. Експериментальне виробництво потужністю по переробці 420 тонн цукрових буряків за добу, ( в теперішній час на консервації)

3. Теплоелектростанцію потужністю 170 тонн пари за годину, основний вид палива-газ.

4. Два бурякоприймальні пункти: Яготинський та Пирятинський.

5. Цех механізації та автотранспорту;

6. Цех залізничного транспорту;

7. Майстерні з метало- та деревообробки;

8. Підсобне сільське господарство;

9. Станцію технічного обслуговування автомобілів;

10. Готель, гуртожитки, їдальню, медичний пункт.

Зона бурякосіяння заводу розміщена в Київській та Полтавській областях.

Основний цукрозавод був збудований в 1910-1911 роках з розрахунковою потужністю 820 тонн переробки сировини за добу. До 1918 року завод працював по 60-110 діб в рік, в роки громадянської війни не діяв і відновив свою роботу в 1923 році. До 1941 року завод був реконструйований і його потужність виросла до 1200 тонн переробки сировини за добу. В роки Великої Вітчизняної війни не діяв, відновив свою роботу в 1945 році. З 1958 року розпочалася генеральна реконструкція заводу, яка передбачала поетапне проведення технічної потужності заводу по переробці буряків до 3000 тонн сировини за добу, що й було досягнуто в 70-х роках. За цей період була побудована нова ТЕС, новий сокоочисний цех, реконструйоване продуктове відділення, цех сушки цукру та пакувальне відділення. Побудована нова вапняково-випалювальна піч, матеріальний склад та побутовий корпус. Разом з реконструкцією проводилось технічне переобладнання підприємства.

Експериментальний завод був збудований в 1957-1964 роках як експериментальна база для проведення виробничого випробування створеного нового технологічного обладнання, технологічних процесів та проведення науково-експериментальних робіт Всесоюзним науково-дослідним інститутом цукрової промисловості.

3.2. Аналіз довгострокових зобов’язань

Згідно методики, наведеної в першому розділі курсової роботи проведемо аналіз довгострокових зобов’язань ДП «Яготинський цукровий завод» за 2007-2008 роки.

Для цього проаналізуємо динаміку зміни та структуру довгострокових зобов’язань підприємства. Джерелом дослідження даних показників є фінансова звітність підприємства, а саме баланс (форма №1) за 2007-2008 роки.

Таблиця 3.1

Аналіз динаміки зміни та структури довгострокових зобов’язань ДП Яготинський цукровий завод за 2007-2008 роки

Статтятис.грнпитома вага,% абс.відн.Довгострокові кредити банків Довгострокові фінансові зобов'язання інші довгострокові зобов'язання 3всього

Рис. 3.2. Аналіз динаміки зміни та структури довгострокових зобов’язань

Таким чином, провівши аналіз довгострокової кредиторської заборгованості потрібно зазначити, що протягом досліджуваного періоду сума заборгованості залишилася незмінною, проте відбулися зміни в її структурі. Зокрема з рис.3.2. видно, що основну частку довгострокових зобов’язань підприємства складає інша довгострокова заборгованість. Станом на початок 2007 року вона становила майже 70% довгострокових зобов’язань. Проте протягом 2 років питома вага інших довгострокових зобов’язань в їх загальній кількості склала 67,6%, тобто зменшилася на 3%.

Наступним етапом аналізу заборгованості підприємства є її порівняння з дебіторською заборгованістю.(табл..3.2)

Таблиця 3.2

Порівняння дебіторської та кредиторської заборгованості

Згідно даної таблиці можна зробити висновок, що кредиторська заборгованість значно переважає дебіторську. Так на початок 2007 року дане відхилення склало 11678,8 тис.грн, на початок 2008 – 14638, а на початок 2005 року -17 728,1 тис.грн. Безумовно, даний показник є негативним для підприємства. Для підтвердження даних висновків доцільно розрахувати показники ринкової стійкості за 2008 рік. Так показник фінансової стійкості підприємства складає на кінець 2008 року – 0,26 (8032,7:30727), відповідно фінансової залежності – 0,74.

Коефіцієнт фінансового лівериджу становить = 0,38 (8032,7/(466,9+21042,2).

Це підтверджує нестійкий та нестабільний фінансовий стан підприємства та його залежність від кредиторів.

ВИСНОВОК

Отже, дослідивши тему обліку довгострокових зобов’язань підприємства на прикладі ДП Яготинський цукровий завод можна зробити висновки:

Довгострокові зобов’язання підприємства класифікуються відповідно до їх класифікації в плані рахунків бухгалтерського обліку. Облік довгострокових зобов’язань проводиться на рахунках 5 класу плану рахунків, зокрема, для обліку зобов’язань за довгостроковими кредитами банків використовують рахунок 50, для обліку виданих довгострокових векселів – 51, для обліку довгострокових зобов’язань за облігаціями – 52; за довгостроковими зобов’язаннями з оренди - 53, - відстроченими податковими зобов’язаннями – 54, іншими зобов’язаннями – 55.

Складаючи фінаносову звітність підприємства довгострокові зобов’язання повинні відображатися в ІІІ розділі пасиву балансу, зокрема, для відображення довгострокових кредитів банку необхідно підсумувати кредитові сальдо по рах. 50 та його субрахунках. Для відображення в звітності інших фінансових зобов’язань – підсумувати Кт оборот 505 субрахунка та Кт обороту 52 рахунка.

Відстрочені податкові платежі формуються на Кт-ті 54 рахунка.; Інші довгострокові зобов’язання - шляхом підсумовування Кт- оборотів 505,506,51,53 та 55 рахунків.

Бухгалтерський облік довгострокових зобов’язань підприємства ведеться відповідно до чинного законодавства. Проте погашення позик не відбувається вчасно, це негативно відображається на іміджу підприємства.

Формування фінансового результату проведено вірно та відповідно до чинного законодавства. Було підтверджено, що баланс станом на (01 січня 2009р. повно і достовірно відображає активи і пасиви підприємства за всіма статтями, і його складено відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс".

В рекомендаційній частині аудиторського висновку було запропоновано організації внутрішнього аудиту на підприємстві. Для цього було запропоновано створити ревізійну ( аудиторську) комісію, на чолі з головним бухгалтером, що здійснював би аудит на вимогу керівника та за необхідністю.

На досліджуваному підприємстві внутрішнього аудиту не проводиться. Його замінює інвентаризація матеріальних цінностей та перевірка головним бухгалтером звітів, що є складеними іншими бухгалтерами, касирами, матеріально-відповідальними особами.

Особливість застосування персональних комп'ютерів та окремих автоматизованих робочих місць полягає в тому, що для керівництва підприємства-клієнта може бути неможливим або недоцільним з погляду співвідношення витрат і результатів впровадження належних засобів контролю з метою зменшення ризику невиявлення помилок до мінімального рівня. Тому аудитор найчастіше вправі припустити, що в таких системах ризик системи контролю високий.

Провівши аналіз довгострокової кредиторської заборгованості потрібно зазначити, що протягом досліджуваного періоду сума заборгованості залишилася незмінною, проте відбулися зміни в її структурі: основну частку довгострокових зобов’язань підприємства складає інша довгострокова заборгованість.

Станом на початок 2007 року вона становила майже 70% довгострокових зобов’язань. Проте протягом 2 років питома вага інших довгострокових зобов’язань в їх загальній кількості склала 67,6%, тобто зменшилася на 3%. кредиторська заборгованість значно переважає дебіторську. Так на початок 2007 року дане відхилення склало 11678,8 тис.грн, на початок 2008 – 14638, а на початок 2005 року -17 728,1 тис.грн. Безумовно, даний показник є негативним для підприємства. Для підтвердження даних висновків доцільно розрахувати показники ринкової стійкості за 2008 рік. Так показник фінансової стійкості підприємства складає на кінець 2008 року – 0,26відповідно фінансової залежності – 0,74.

Коефіцієнт фінансового лівериджу становить = 0,38

Це підтверджує нестійкий та нестабільний фінансовий стан підприємства та його залежність від кредиторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Інструкція з бухгалтерського обліку тари на підприємствах і в організаціях державної торгівлі і громадського харчування, затверджена наказом Міністерства торгівлі СРСР від 28.04.86р №93.

2. Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р.

3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів, документів та розрахунків Наказом МФ України від 11.08.94р. № 69

4. Основні положення з обліку тари на підприємствах, у виробничих об’єднаннях та організаціях, затверджені Мінфіном СРСР від 30.09.85р.№166

5. План рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання” : Наказ Міністерства фінансів України №328 від 31 грудня 1999р.,

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: Наказ Мінфіну України №87 від 31.03.99р.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” №246 від 20.10.99р., зі змінами і доповненнями.

9. Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалася, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення і надлишкових товарно-матеріальних цінностей, №149-300, від 15.12.99р.

10. Положення про документальні забезпечення записів бухгалтерського обліку” Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.9бр. № 88

11. Порядок ведення обліку приросту балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції №124 від 11.06.98р.

12. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення /псування/ матеріальних цінностей - Постанова КМ України від 22.01.96р. № 116

13. Порядок збору, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затверджений наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 02.10.2001р. №224

14. Порядок проведення дооцінки товарно-матеріальних цінностей МФ та Міністерством економіки від 31.05.93 № 69

15. Правила застосування, обігу та повернення засобів упаковки багаторазового використання України і правила повторного використання дерев’яної, картонної тари і паперових мішків на Україні, затверджені наказом Міністерства державних ресурсів України від 16.06.92р. №15, зі змінами та доповненнями.

16. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України №996-XIV від 16.07.99р., із змінами і доповненнями.

17. Про власність: Закон України від 7.02.1991р. Постанова Верховної Ради України від 3.03.1991р. (зі змінами і доповненнями)

18. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України Зі змінами зг. Закону від 18.11.97р. № 639/97 ВР 22 травня 1997 р.

19. Про податок на додану вартість: Закон України (№168/97 від 3.04.97р) Постанова Верховної Ради України (зі змінами доповненнями №799/97 від 30.12.97)

20. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності. Навчальний посібник.- Київ:Центр навчальної літератури,2008.

21. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит»/За ред. Бутинця Ф.Ф.,5- вид.-Житомир: ПП Рута 2007р.-726с.

22. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках:навч.посібник:3-тє вид.-К.:А.С.К., -2000.

23. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного. – Вид.2-ге, перероб.та доп. – К.: КНТЕУ, 2001.

24. Івахненко В.М. „Курс економічного аналізу” Київ „Знання-Прес” 02р.

25. Кравченко Л.І. „Аналіз господарської діяльності в торгівлі” Навчальний посібник. Мінськ 1995.

26. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства. – К., 1999.

27. Макаровська Т.П.,Боднар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ.вищ.навч.закл.-К.:МАУП, 2007.-

28. Мец Т.Н. Основи фінансового аналізу. – Х., 2002.

29. Є.В. Мних. Економічний аналіз: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007.

30. Павлюк І.М. Основи бухгалтерського обліку на підприємствах і в організаціях України: Практично-навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2001.

31. Поплюйко А. „Облік і аналіз використання виробничих запасів”. Автореферат, 2007р.

32. Романова О.Є. „Аналіз господарської діяльності” Москва 2007р.

33. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України:Підруч.для студ.вищ.навч.закл.екон.спец.-5 вид., допов.й переробл.-К.:А.С.К.,2000.

34. Фінансовий аналіз: Навч. посібник / За ред. проф. Г.В.Митрофанова. - К.: КНТЕУ: 2002.

35. Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні. – Львів: „Знання” 2007.

ДОДАТКИ

Рис. 1.1. Класифікація зобов’язань підприємства

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Довгострокові

овгострокові кредити банків

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

Відстрочені податкові зобов’язання

Інші довгострокові зобов’язання

Поточні

Короткострокові кредити банків

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

інші поточні зобов'язання.

Забезпечення

виплату відпусток працівникам;

додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов'язань;

реструктуризацію;

виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо

Непередбачені зобов’язання

зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів

доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи

передплата на газети,

виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств,

абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

> 1 року

< 1 року

< 1 року

Довгострокові кредити банків в національній валюті

Довгострокові кредити банків в іноземній валюті

Відстрочені довгострокові кредити банків в національній валюті

Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті

Інші довгострокові позики в національній валюті

Інші довгострокові позики в іноземній валюті

Довгострокові векселі видані в національній валюті

Довгострокові векселі видані в іноземній валюті

Зобов’язання за облігаціями

Премія за випущеними облігаціями

Дисконт за випущеними облігаціями

Зобов’язання з фінансової оренди

Зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів

За видами зобов’язань

За видами зобов’язань

Рис. 1.2. Види довгострокових зобов’язань підприємства

Довгострокові позики

Довгострокові векселі видані

Довгострокові зобов’язання за облігаціями

Довгострокові зобов’язання з оренди

Відстрочені податкові зобов’язання

Інші довгострокові зобов’язання

2008

2007

2006

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

курсова заочка.doc

курсова заочка.doc
Размер: 665 Кб

.

Пожаловаться на материал

Курсова робота. Метою написання роботи є вивчення обліку довгострокових зобов'язань підприємства та їх аналіз.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Моделирование бизнес-процессов

Бизнес-процесс, модель, способы моделирования. Принципы менеджмента. Части и этапы процесса реинжиниринга. Программные продукты для моделирования бизнес-процессов. Разработчик бизнес процессов.

Схемы релейной централизации малых станций

Пусковая цепь управления стрелкой два пусковых стрелочных реле. Рабочая цепь перевода. Схемы управления входным светофором. Работа замыкающего реле

Пищеварение  в  желудке

ель: сформировать знания об изменении пищи  в  желудке, о составе и свойствах желудочного сока,  его отделении на разные питательные вещества, регуляции отделения желудочного сока.  Учить  работать в группе  и  принимать правильные решения,  обсуждать,  сравнивать и делать выводы.

Языкознание

Функции языка: Язык как общественное явление. Семантика. Теоретическая и прикладная лингвистика. Филология

Зобов’язальне право. Класифікація та систематизація

Курсова робота. Загальна характеристика інституту зобов’язального права Характеристика зобов’язання в системі цивільних правовідносин Поняття, складові та особливості зобов’язань Класифікація зобов’язань у цивільному праві

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok