Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНР)

ВСТУП

Ліквідація надзвичайних ситуацій (НС) – це проведення комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що проводяться у разі виникнення НС і спрямовані на рятування життя та збереження здоров’я людей, зниження розмірів збитків, завданих природному середовищу, і матеріальних втрат, а також на локалізацію зон НС, припинення дій небезпечних факторів.

У результаті впливу НС мирного часу, а також застосування сучасних засобів ураження у воєнний час, можуть утворюватися райони ураження, які викликають екстремальні ситуації, що порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об’єктів та сприяють утворенню великих зон радіоактивного забруднення, хімічного зараження, катастрофічного затоплення і виникнення масових пожеж, що у свою чергу, завдасть економіці країни і населенню величезних збитків, пов’язаних з руйнуванням будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей, порушенням процесів виробництва, масової загибелі людей і тварин. Для ліквідації наслідків передбачається проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНР).

Проведення РіНР – одне з головних завдань цивільного захисту. Воно повинно вирішуватися силами цивільного захисту у взаємодії із спеціалізованими формуваннями інших міністерств та відомств, а також оперативними підрозділами (групами) силових структур згідно чинного законодавства.

Заходи щодо організації і проведення РіНР у районах НС мирного часу і в особливий період плануються та готуються у мирний час. У випадку факту НС вони уточнюються і проводяться з урахуванням обстановки, що склалася.

РіНР мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов’язково враховується, що кожному виду НС властиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.

 Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи організовують у максимально короткі строки і проводять безперервно вдень і вночі, у будь яку-погоду, до повного їх завершення.

1. Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт полягає в усуненні безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабез-печення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. РіНР поділяються на рятувальні роботи і невідкладні роботи.

Під час проведення рятувальних робіт основні зусилля центральних і міс-цевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, під-приємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і господа-рювання, задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на:

пошук уражених людей;

вилучення постраждалих із зруйнованих будівель і споруд;

надання постраждалим першої медичної допомоги на місці їх знаходження;

здійснення заходів щодо захисту населення та особового складу аварійно-рятувальних служб від дії вторинних факторів ураження (обмеження доступу в зону НС, здійснення карантинних та інших обов’язкових

санітарно-протиепідемічних заходів);

надання першої медичної допомоги (на догоспітальному етапі)

постраждалим, рятувальникам та іншим особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;

забезпечення евакуації постраждалих до розгорнутих поблизу медичних формувань та лікувальних закладів з подальшою евакуацією до стаціонарних (спеціалізованих) медичних закладів для надання кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги.

До рятувальних робіт відносяться:

розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань,

розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;

визначення об’єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

визначення потрібного угрупування і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

пошук уражених та звільнення їх з завалів, пошкоджених і палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

надання потерпілим першої допомоги, евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

організація комендантської служби матеріальних цінностей і громадського порядку;

відновлення життєдіяльності населених пунктів і об’єктів;

пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

санітарна обробка уражених;

знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

соціально-психологічна реабілітація населення.

До невідкладних робіт відносяться:

1) прокладення колонних шляхів та улаштування проїздів, проходів у завалах на ураженій територіях;

2) локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

3) ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв’язку для забезпечення рятувальних робіт;

4) зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;

У ході рятувальних та інших невідкладних робіт також здійснюються:

санітарне очищення районів ураження;

медична розвідка для оцінки санітарно-епідемічної обстановки і визначення потрібної кількості медичних сил;

організація комендантської служби й охорони громадського порядку;

збирання матеріальних цінностей;

забезпечення харчуванням і предметами першої необхідності населення, яке залишилося без домівок;

локалізація і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу до них;

подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою вентиляційною системою;

виведення (вивезення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони;

санітарна обробка людей і знезаражування одягу, дезактивація і дегазація техніки, транспорту і засобів захисту, знезаражування територій і споруд, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.

2. Проведення РіНР в районах стихійного лиха (повінь, снігові замети, буревії, урагани, смерчі, лісові, торф’яні пожежі)

Всі рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

1) екстреного захисту населення;

2) запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків НС;

3) підготовки до виконання РіНР.

На другому етапі проводяться:

1) пошук потерпілих;

2) витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

3) евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;

4) надання медичної допомоги;

5) санітарна обробка людей;

6) знезараження одягу, майна, техніки, території;

7) проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяль-ності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

1) відновлення чи будівництво житла;

2) відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;

3) організація медичного обслуговування;

4) забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

5) знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

6) соціально-психологічна реабілітація;

7) відшкодування збитків.

Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійного лиха рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості та підготовленості задіяних сил ЦЗ, пори року та доби, погодних умов та інших факторів.

Під час повені для проведення рятувальних робіт залучаються рятувальні формування, а також відомчі спеціалізовані підрозділи, оснащені плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости та інші формування ЦЗ. Рятувальні роботи при повені спрямовані на розшук людей на затопленій місцевості та евакуація їх у безпечні райони.

Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали.

Людям, які знаходяться на крижині, подають мотузку, дошки, драбину, жердину і витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонці, необхідно повзком з розкинутими ногами і руками та опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

Перша медична допомога надається безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога - після доставки на причал.

Для боротьби зі сніговими заметами та обледенінням залучаються як формування ЦЗ, так і працездатне населення даної адміністративної одиниці, а при необхідності і сусідніх районів (населених пунктів). Снігоочисні роботи проводяться на основних транспортних магістралях, відновлюється робота життєзабезпечуючих об'єктів енерго-, тепло - та водопостачання.

При обледенінні найбільш вразливі та руйнуються лінії електропередач і зв'язку, контактні мережі електротранспорту. Боротьба з обледенінням здійснюється трьома способами механічним, тепловим та за допомогою антиобліднювачів. На дорогах лід сколюють або посипають піском та шлаком, особливо на поворотах та на ділянках з обмеженою видимістю. При ліквідації снігових заметів, обледеніння та їх наслідків влаштовують місця для обігріву і відпочинку особового складу формувань та населення, яке залучається.

При буревіях, ураганах, смерчах проводяться попереджувальні (запобіжні), рятувальні та інші невідкладні роботи. В районах, де часто виникають урагани, будинки та споруди будуються із найбільш стійких матеріалів, ставляться міцні опори ліній електрозв'язку, а для укриття людей застосовують заглиблені захисні споруди. Про загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об'єктів та формування.

Боротьба з пожежами (лісові та торф'яні). Щоб ліквідувати пожежу потрібно її зупинити, локалізувати, погасити і організувати патрулювання. Основні способи гасіння лісових пожеж:

захльостування або закидання кромки пожежі землею;

влаштування огороджувальних та мінералізованих смуг та канав;

гасіння пожежі водою або розчинами вогнегасящих хімікатів;

відпал (пуск зустрічного вогню).

Основним способом гасіння підземної торф'яної пожежі є окопування палаючої території канавами (ровами). Ширина рову становить 0,7-1 метр, а глибина до мінерального ґрунту або ґрунтових вод. Окопують пожежу насамперед з боку підприємства або населеного пункту, в яких існує потенційна небезпека загорання від палаючого торфу. Палаючий торф заливається водою у вигляді потужного струменя (під сильним тиском).

Всі формування, задіяні для гасіння пожежі, взаємодіють із протипожежними (лісопожежними) формуваннями. Їх головне завдання рятування людей, надання їм медичної допомоги, евакуація із зони можливого розповсюдження пожежі людей і матеріальних цінностей. В першу чергу розшукують людей, які опинилися в районі пожежі, в палаючому будинку чи споруді. З метою безпеки розшук ведуть парами: один веде пошук, другий, за допомогою мотузки страхує, знаходячись у менш небезпечному місці. В зонах задимлення, загазованості роботи ведуться в засобах захисту.

3. Всебічне забезпечення проведення РіНР

Всебічне забезпечення дій невоєнізованих формувань - одна з вирішальних умов успішного проведення РіНР. Організація і проведення цієї роботи покладається на начальника ЦЗ, начальників служб і командирів формувань. Забезпечення дій невоєнізованих формувань при проведенні РіНР включає: розвідку, радіаційний і хімічний захист, матеріальне, технічне та медичне забезпечення.

Безперебійне забезпечення формувань проводиться з метою отримання даних обстановки, зниження дії уражаючих факторів надзвичайних ситуацій та створення сприятливих умов для проведення РіНР.

Розвідка - це основний вид забезпечення дій невоєнізованих формувань. Вона організовується та ведеться з метою своєчасного добуванняданих про обстановку для прийняття рішення і успішного проведення РіНР в осередках ураження, в районах стихійного лиха, аварій та катастроф. Розвідка ведеться безперервно всіма формуваннями.

Організація розвідки є важливим обов'язком начальника ЦЗ об'єкта і командирів формувань. Командир формування (начальник штабу) ставить завдання розвідці, виділяє необхідні для цього сили і засоби і вказує, де зосередити основні зусилля.

Якщо сталася аварія на радіаційно, хімічно небезпечних об'єктах, на транспорті з викидом (виливом) радіоактивних отруйних речовин, значними руйнуваннями або після застосування противником зброї масового знищення, розвідка визначає:

характер руйнувань;

вид зараження;

рівень радіації, тип і концентрацію отруйних речовин, а також види бактеріологічних засобів;

стан доріг (маршрутів) та дорожніх споруд;

район, місце, час та вид застосованої зброї в разі нападу противника.

Крім цього розвідка визначає:

обхідні шляхи зон зараження та перепон;

місця знаходження найбільшого числа уражених;

розшукує завалені захисні споруди і визначає стан людей, що в них знаходяться;

встановлює місця пошкоджень на комунально-енергетичних мережах;

веде безперервне спостереження за зміною обстановки в місцях (районах) дій сил ЦЗ.

Розвідка ведеться за маршрутом руху сил. При необхідності виявлення або уточнення обстановки в стороні від маршруту необхідно відшукати обходи перепон та вислати дозорних (чатових). Встановлюється наявність та ступінь зараження маршруту, визначається характер руйнування дороги, мостів і інших споруд. Встановлюються місця і характер пожеж, напрямок їх розповсюдження.

При виявленні зараження зону позначають спеціальними знаками.

В осередку ураження розвідка визначає рівні радіації, наявність небезпечних хімічних речовин, місця, де роботи виконуються тільки в захисному одязі.

Відшукують захисні споруди, визначають стан людей, що в них знаходяться і можливі способи надання їм допомоги. Виявляють характер і ступінь руйнувань будинків та споруд, завалів вулиць і умови використання інженерної техніки.

Встановлюють шляхи під'їзду до ділянок (об'єктів) робіт, місця та характер пошкоджень на комунально-енергетичних мережах, технологічних лініях, а також можливість їх відновлення для проведення РіНР. Здійснюють постійний контроль за зміною радіаційної та хімічної обстановки. Про результати розвідки командири розвідувальних формувань доповідають начальникам, які вислали розвідку, по радіо, через посильних та особисто.

Матеріальне забезпечення передбачає організацію і здійснення своєчасного та в повному обсязі постачання невоєнізованих формувань технікою, засобами захисту, зв'язку, приладами радіаційної і хімічної розвідки та іншими засобами, необхідними для проведення РіНР і вирішення завдань цивільного захисту.

Для матеріального забезпечення невоєнізованих формувань залучаються державні та кооперативні органи торгівлі та харчування, матеріально-технічного постачання та збуту, об'єкти з наявними запасами матеріальних засобів, а також формування служб торгівлі та харчування і матеріально-технічного постачання. Повну відповідальність за матеріальне забезпечення несе командир формування.

Технічне забезпечення організовується для підтримування у справному стані і в постійній готовності до використання усіх видів автотранспортної, інженерної та іншої техніки. Завдання технічного забезпечення: організація евакуації та поточного ремонту техніки, постачання невоєнізованих формувань запасними частинами і ремонтними матеріалами та технічне обслуговування машин.

Технічне забезпечення організовує командир невоєнізованого формування. У своєму розпорядженні він вказує: терміни готовності техніки до виконання завдань; залучені сили та засоби для ремонту та евакуації техніки; порядок поповнення запасними частинами і ремонтними матеріалами; місця розгортання збірних пунктів пошкоджених машин; порядок управління та зв'язку.

Медичне забезпечення організовується та здійснюється для збереження здоров'я і працездатності особового складу невоєнізованих формувань, своєчасного надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуація, лікування та найшвидше повернення до лав діючих, а також для попередження виникнення інфекційних захворювань серед особового складу формувань.

Медичне забезпечення передбачає: лікувально-профілактичні; санітарно- гігієнічні; протиепідемічні і лікувально-евакуаційні заходи. Ці заходи проводяться медичною службою цивільного захисту об'єкта на усіх етапах дій формувань.

Медичний пункт при проведенні РіНР розгортається безпосередньо на ділянці (об'єкті) робіт невоєнізованого формування, на місці, яке зручне для перенесення ураженого особового складу на транспорт, і забезпечує його захист в умовах надзвичайних ситуацій.

4. Функції уповноваженого керівника з ліквідації НС відповідного рівня та організація діяльності підпорядкованого йому штабу з ліквідації НС

Функції уповноваженого керівника з ліквідації НС відповідного рівня та організація діяльності підпорядкованого йому штабу з ліквідації НС визна-чаються Положенням про штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій відповідного рівня (Положення) розроблено на підставі статті 18 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”, Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року №1201 “Про затвердження Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру”.

Положення визначає правові засади функціонування штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій, можливих на об'єктах господарства (штабу з ліквідації НС об'єктового рівня). Цим Положенням з врахуванням вимог керівних документів, діючих у сфері цивільного захисту (цивільної оборони) визначається, що у разі виникнення надзвичайних ситуацій різного рівня, рішенням начальника цивільного захисту (цивільної оборони) відповідного рівня утворюється штаб з ліквідації надзвичайної ситуації.

До роботи в штабі залучаються посадові особи штабу Цивільного захисту. Залежно від НС можуть залучатися начальники служб ЦЗ(ЦО) і командири невоєнізованих формувань. Персональний склад штабу визначає перший заступник начальника Цивільного захисту - уповноважений керівник з ліквідації НС, який забезпечує його діяльність та встановлює режим роботи.

У своїй діяльності штаб взаємодіє із спеціальною комісією з ліквідації надзвичайної ситуації, функції якої виконує постійна комісія з питань НС, евакуаційною комісією, органами управління з питань надзвичайних ситуацій міністерств та відповідних місцевих органів.

Основним завданням штабу є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.

Штаб з ліквідації НС відповідно до покладених на нього завдань:

визначає зону ураження НС, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;

збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;

визначає головний напрям ліквідації НС, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту громадян від наслідків НС, сталого функціонування об'єктів інфраструктури і забезпечення життєдіяльності жителів;

розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, у взаємодії з органами управління з питань НС відповідного рівня зосереджує в районі НС необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;

визначає кількість і склад невоєнізованих формувань, необхідних для участі в ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з Планом дій органів управління та сил ЦЗ, взаємодії з аварійно-рятувальними формуваннями;

організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залуче-них до ліквідації НС, з метою ефективного використання їх потенціалу;

здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;

веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації НС;

веде облік загиблих та постраждалих унаслідок НС;

здійснює інформування про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;

веде оперативно-технічну документацію та складає звіти для подання до органів управління з питань надзвичайних ситуацій відповідного рівня.

Під час ліквідації НС у підпорядкування уповноваженого керівника з ліквідації НС переходять усі аварійно-рятувальні служби та формування, що залучаються до ліквідації НС.

Розпорядження уповноваженого керівника з ліквідації НС, відповідно до законодавства, є обов'язковими для виконання суб'єктами – учасниками ліквідації НС, а також громадянами та юридичними особами, які знаходяться на території об'єктів, які опинилися в зоні НС.

Залежно від обставин, що склалися в зоні НС, уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:

проведення евакуаційних заходів,спрямованих на евакуацію населення, майна та матеоіальних цінностей у безпечні місця;

призупинення діяльності об'єктів відповідного рівня, що знаходяться в зоні НС, обмеження або припинення доступу на територію цієї зони;

залучення в установленому порядку до проведення робіт всіх наявних сил та засобів, окремих громадян за їх згодою;

зупинення аварійно-рятувальних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС.

Ніхто не має права втручатися в діяльність штабу з ліквідації НС до відсторонення в установленому порядку уповноваженого керівника від виконання обов'язків та взяття на себе керівництва ліквідацію НС або призначення іншого керівника з ліквідації НС.

5. Заходи безпеки при проведенні РіНР

Попередження травматизму при виконанні аварійно-рятувальних робіт у осередках ураження і зонах зараження - головна проблема, яка потребує підвищеної уваги всього керівного і командно-керівного складу сил ЦЗ. Найчастіше небезпека травмування особового складу сил ЦЗ виникає там, де порушується трудова дисципліна, здійснюються неправильні прийоми в роботі, допускаються різні відхилення від нормальних умов праці і недотримання вимог норм і правил охорони праці.

Безпека виконання аварійно-пошукових робіт залежить від правильної організації робіт на місці виконання аварійно-рятувальних робіт, організації робочих місць особового складу сил ЦЗ, наявності необхідних засобів і пристосувань для виконання призначеного виду робіт.

У системі заходів щодо поліпшення умов праці особового складу сил ЦЗ велике значення має ефективне використання засобів індивідуального захисту і запобіжних пристосувань у тих випадках, коли іншими засобами неможливо попередити виникнення нещасних випадків і професійних захворювань.

До обов’язків керівного і командно-керівного складу сил ЦЗ з питань охорони праці особового складу входять:

дотримання правил охорони праці, виконання заходів з техніки безпеки і виробничої санітарії;

забезпечення особового складу сил ЦЗ засобами індивідуального захисту органів дихання, шкіри та медичними засобами, спеціальним одягом і взуттям;

проведення інструктажів і навчання особового складу сил ЦЗ правилам безпеки при виконанні аварійно-рятувальних робіт в НС;

забезпечення місць виконання аварійно-рятувальних робіт попереджувальними підписами, плакатами тощо;

організація навчання і щорічна перевірка знань особовим складом сил ЦЗ правил і норм охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт;

проведення медичних оглядів особового складу сил ЦЗ, який буде зайня-тий на роботах з підвищеною небезпекою і шкідливими умовами праці;

розслідування всіх нещасних випадків при проведенні аварійно-рятувальних робіт, їх облік та аналіз.

Загальне керівництво з техніки безпеки і виробничої санітарії, а також відповідальність за її стан покладається на керівників формувань цивільної оборони та їх вищестоящих органів управління.

При виконанні різних видів аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження та зонах зараження в силі залишаються вимоги державних стандартів з техніки безпеки і виконання робіт v різних галузях народного господарства (ДСТів), галузевих стандартів, галузевих і об’єктових правил та інструкцій з техніки безпеки в окремих галузях і виробництвах, а також вимоги контрактів, які заключаються з рятівниками, статутів і положень про сили цивільної оборони, наказів начальників цивільної оборони територій та суб’єктів господарської діяльності.

При проведенні інструктажу особового складу формувань ЦЗ висвітлюються питання охорони праці на робочому місці, організація місця проведення робіт, штучного освітлення, безпечного розташування машин і механізмів, позначення місць розміщення технологічних, енергетичних і комунальних комунікацій, улаштування тимчасових комунікацій, складів і шляхів, визначення зон потенційно діючих небезпечних факторів, санітарно-побутового обслуговування, питання безпечної організації роботи автотранспорту та інших машин і механізмів, проведення навантажувальних і розвантажувальних робіт тощо.

При виконанні аварійно-рятувальних робіт особовому складу сил ЦЗ необхідно враховувати:

ступінь вибухо- та пожежонебезпечних параметрів речовин і матеріалів; наявність засобів пожежегасіння, у тому числі протипожежного водопроводу; наявність систем пожежної сигналізації;

ступені вогнестійкості головних будівельних конструкцій і межі розповсюдження вогню по цим конструкціям;

заходи щодо обмеження розповсюдження вогню; захист від вибухів будинків і споруд.

Найбільшу небезпеку для особового складу сил ЦЗ при вибухах (пожежах) складають: склади аварійно хімічно небезпечних речовин та установки з їх використання; склади балонів для горючих газів; склади легкозаймистих і горючих рідин; будинки насосних і компресорних станцій з перекачування горючих газів і рідин; цехи фабрик штучного волокна і синтетичного каучуку тощо.

Особливу увагу необхідно приділяти особовому складу формувань на безпечне проведення робіт при відкопуванні і відкритті завалених будинків, підвалів і сховищ; поданні повітря у завалені підвали і сховища; знаходженні і рятуванні людей; аварійно-рятувальних роботах на комунальних і енергетичних мережах; роботах у районах стихійного лиха (великі лісові і торф’яні пожежі, повені з катастрофічним затопленням населених пунктів, землетрусах тощо); роботах у зонах радіаційного (хімічного) забруднення (зараження).

ВИСНОВКИ

Отже, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт є одним з головних завдань цивільного захисту. Воно повинно вирішуватися силами цивільного захисту у взаємодії із спеціалізованими формуваннями інших міністерств та відомств, а також оперативними підрозділами (групами) силових структур згідно чинного законодавства.

Сутність цих робіт - це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

Успіх аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах надзвичай-них ситуацій досягається завчасною підготовкою органів управління, сил і засобів системи цивільного захисту до дій у разі загрози і виникнення НС, реагуванням на виникнення НС, завчасним вивченням особливостей можливих дій; екстреним реагуванням на виникнення НС; безперервним твердим і сталим управлінням роботами, прийняттям оптимального рішення і послідовним впровадженням його у життя, підтриманням сталої взаємодії сил; безперервним веденням робіт до їх повного завершення із застосуванням сучасних технологій, які забезпечують найбільш повне використання можливостей сил і засобів; неухильним виконанням вимог установлених режимів робіт та правил безпеки; організацією безперервного забезпечення робіт і життєзабезпечення потерпілого населення і рятувальників.

Рятувальні та інші невідкладні роботи в районі аварій, стихійних лих, як правило, будуть проводитись у складних умовах і в обмежений час. Успішне ведення РіНР у значному ступені залежить від уміння керівників організовувати їх виконання і від дій командно-начальницького і особового складу невоєнізованих формувань цивільного захисту. Способи ведення рятувальних та інших невідкладних робіт необхідно відпрацьовувати на комплексних об’єктових навчаннях і тренуваннях, тактико-спеціальних заняттях ЦЗ, що проводяться на об’єктах господарської діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, редакція від 01.07.2013 [Електронний ресурс]: [режим доступу]. - http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/5403-17

Указ Президента України від 09.02.2001 № 80/2001 «Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» [Електронний ресурс]: [режим доступу]. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80/2001

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Цивільну оборону України» від 10.05.1994 №299, редакція від 26.07.2001 [Електронний ресурс]: [режим доступу]. -http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show /299-94-п

Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях» від 15.08.2007  №557 [Електронний ресурс]: [режим доступу]. -http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/z1006-07

Розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації від 17.03.2010 №99 «Про створення спеціалізованих служб цивільного захисту Рівненської області».

Сакевич В. Ф. Цивільна оборона. Теоретичні основи: навч. посіб. / В. Ф. Сакевич, О. В. Поліщук; Вінниц. нац. техн. ун-т. - Вінниця, 2010. - 125 с.

Сисоєнко Н. В. Цивільний захист: навч.-метод. посіб. / Н. В. Сисоєнко, В. В. Плахута, Л. З. Пакушина; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2012. - 308 с.

Стеблюк М. І. Цивільна оборона та цивільний захист: підручник / М. І. Стеблюк. - 2-ге вид., переробл. - К. : Знання, 2010. - 488 с.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

Документ Microsoft Office Word (2).docx

Документ Microsoft Office Word (2).docx
Размер: 37 Кб

.

Пожаловаться на материал

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт. Проведення РіНР в районах стихійного лиха (повінь, снігові замети, буревії, урагани, смерчі, лісові, торф’яні пожежі). Всебічне забезпечення проведення РіНР. Функції уповноваженого керівника з ліквідації НС відповідного рівня та організація діяльності підпорядкованого йому штабу з ліквідації НС.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Законы памяти – способы запоминания

Прочно запоминать, а потом долго удерживать в памяти запомненное позволит знание и применение законов памяти.

Обслуживания клиентов гостиничного комплекса

Гостиница - коммерческое предприятие. Сущность понятия «уровень обслуживания». Культура обслуживания клиентов гостиничного комплекса. Факторы, влияющие на уровень обслуживания клиентов организации.

Система менеджмента и организация

Менеджмент качества, его сущность и содержание. цели и задачи деловой стратегии всеми сотрудниками конкретного подразделения. Рыночное управление. СМ - система менеджмента. Организация. Стратегический менеджмент (СМ). Проблемы совершенствования систем управления на современном этапе. Принципы построения организации. Управленческое решение-выбор альтернативы; акт, направленный на разрешение проблемной ситуации. Процедура подготовки и принятия управленческих решений

Всесвітня історія 11 клас

Збірник завдань для державної підсумкової атестації­ із всесвітньої історії Ладиченко Т.В. Всесвітня історія

Жалоба на постановление по делу об административном правонарушении.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok