Тематика прози Олекси Стороженка

Творча спадщина Олекси Стороженка невелика. Сам митець не вважав себе письменником-професіоналом, не був активним учасником літературно-мистецького життя України й не претендував на всенародне визнання. Іван Франко справедливо підсумував його письменницьку долю так: «Без сумніву, талановитий оповідач і добре володіє українською мовою, але брак вищої освіти і життєві обставини не дозволили йому виробити настільки ідейного способу думання і настільки глибокого розуміння людського життя, щоб із талановитого анекдотиста він зробився дійсним художником». У той же час найбільший твір Олекси Стороженка «Марко Проклятий» свідчить про великий потенціал митця, тому Богдан Лепкий назвав його одним «із кращих козацьких патріотів». Розповіді старих людей, зокрема запорожця Микити Коржа і власні спостереження в роки перебування у війську послужили матеріалом для оповідань і повістей Стороженка. Почав писати російською мовою, друкувався у 1850-х рр. у журналахІіСеверная пчела» і «Библйотека для чтения». Тут опубліковані «Рассказы из крестьянского быта малороссиян» (1858), роман-хроніка «Братья-близнецы» (1857) та інші. З появою журнала «Основа» Стороженко почав писати українською мовою. Україномовна спадщина тематично дуже різноманітна: побут, звичаї, фантастика і демонологія тогочасного українського селянства; романтична туга за героїчним минулим України. Автор «Історії української літератури 19 ст.», дослідник Петров вважав, що всі твори О.Стороженка можна поділити на 2 групи – історичні та етнографічні. З ним не погоджувався О.Огоновський, виділяючи таких підгруп аж 6: Оповідання легендарно-історичне: «Марко Проклятий». Оповідання побутові на засновку історичному: «Матусине благословення», «Межигірський дід», «Кіндрат Бубненко-Швидкий», «Прокіп Іванович», «Дорош», «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа». Оповідання побутові з закраскою гумористичною: «Голка», «Вуси». Оповідання побутові на засновку переказів людових: «Закоханий чорт», «Сужена», «Чортова корчма», «Мірошник». Приказки: «Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав», «Вчи лінивого не молотом, а голодом», «Не впусти рака з рота», «Два брати», «Лучче нехай буде злий, ніж дурний», «Розумний бреше, щоб правди добути», «Дурень», «Жонатий чорт», «Як бог дасть, то й в вікно подасть» («Скарб»), «Три сестри». Оповідання забавне: «Не в добрий час». Сучасні дослідники уніфікували ці підходи, зійшовшись на такому тематичному поділі його творчості: – гумористичні оповідання, в основі яких – анекдотичні випадки («Голка», «Вуси», «Не впусти рака з рота», «Жонатий чорт», «Се така баба…»); – ілюстрації до народних оповідань, прислів’їв та приказок; – твори на історичну тему (в яких є художній домисел), серед них виділяються 3 підгрупи:

а) пов’язані з часами Б.Хмельницького («Марко Проклятий»); б) пов’язані з гайдамацьким рухом («Кіндрат Бубненко-Швидкий»; в) пов’язані з останніми роками існування Запорізької Січі («Оповідання Грицька Клюшника» та ін.).

У жанровій системі творчості О.Стороженка переважають оповідання-анекдоти та оповідання-характери (О.І.Гончар). Ще Іван Франко зазначав, що О.Стороженко був талановитим оповідачем, але служба не дозволила йому зробитися дійсним письменником, він так і не піднявся вище рівня талановитого анекдотиста.    Як правило, твори О.Стороженка малих форм поділяють на три групи. М.Зеров до першої групи відносить гумористичні оповідання, сюжет яких побудований на історичних анекдотах. Сюди відносяться твори „Вуси”, „Голка”, а також „Сужена”, „Чортова корчма”. В оповіданнях, новелах цієї групи історичний матеріал часто поєднаний з народно-міфологічним, фантастичним. У них відчувається зацікавлення письменника козаччиною. В окрему (другу) групу оповідань М.Зеров об’єднує „ілюстрації народних приповідок”. Це твори „Вчи лінивого не молотом, а голодом”, „Се така баба, що чорт їй на махових вилах чоботи оддавав”, „Лучче нехай буде злий, ніж дурний”, „Не впусти рака з рота” та ін. Названі оповідання друкувалися в журналі „Основа” в рубриках „З народних уст” та „Людська пам’ять про старовину”. У них автор виставляв на осуд людські вади: лінивство, заздрість, самодурство, злодійство, зарозумілість, нещирість та ін.

До третьої групи оповідань О.Стороженка відносяться „історичні оповідання” (М.Зеров”), які мали б бути прикладом оповідань-портретів („Кіндрат Бубненко-Швидкий”, „Межигірський дід,”, „Оповідання Грицька Клюшника”, „Прокіп Іванович”, „Дороги”, „Мірошник”.

І.Франко вважав О.Стороженка прекрасним оповідачем із закопаним знанням української мови, який через брак освіти став лише талановитим анекдотистом. Високомистецькими творами вважає малу прозу письменника С.Єфремов, однак зауважує: „... чогось більшою понад зовнішню красу вимагати від них не можна ...”. І.Денисюк доводить, що за жанровими ознаками твори О.Стороженка малих форм є, як правило, новелами. І це насамперед тому, що „вони побудовані так, що всі їхні епізоди тяжіють до одної центральної події, мають новелістичний поворот ..., а також той характерний „другий сенс” – глибше за анекдот узагальнення життя, більшу викривальну силу, новелістичний спосіб типізації дійсності”. Вчений звертає увагу на роль деталі у новелах О.Стороженка, яка є наскрізною і виконує сюжетотворчу функцію. Наприклад, вуси (”Вуси”), голка („Голка”) та ін.   У прозових творах письменника цікавими є портретні замальовки, влучні деталі, підтекст, бачення наперед, автобіографізм. Події, факти у малій прозі О.Стороженко подає з позицій народного оповідача. З ним він міг зустрічатися безпосередньо, або сприйняти його оповідь через фольклорні джерела. Позиції автора, осмислення й аналізу почутого, у цих творах не відчувається. Вслід за очевидцем-оповідачем автор милується минулим, романтизує його. Постать оповідача у малих формах епосу О.Стороженка багатоваріантна: старий дід, який розповідає про свого діда – могутнього козака, що йому служив чорт („Закоханий чорт”), двадцятилітній хлопець („Чортова корчма”), старенька балакуча бабуся („Межигірський дід”). Автор визначає „Межигірського діда” оповіданням бабусі, оповідач у ньому – старенька бабуся, однак за формальними ознаками цей твір нагадує сказання. Оповідач у О.Стороженка виконує функції коментатора, інформатора, часом виступає у ролі подвійного оповідача. Це стосується творів, в яких закладено оповідь в оповідь. Оповідь ведеться у легкому гумористичному тоні. З цього приводу Б.Лепкий зауважив: „... немає солодкого сентименталізму...”, а гумор м’який, статечний, має завжди почуття такту”.   Таким чином інтерес до фольклору, етнографії, як і захоплення історією генетично пов’язані із малою прозою О.Стороженка. Вони впливали на романтичні тенденції творів письменника при літературній обробці народних повір’їв, переказів, легенд, казок, анекдотів. Великий вплив на творчість О.Стороженка щодо романтичного сприйняття світу мав М.Гоголь. Свої твори малих прозових форм О.Стороженко оформив у збірку „Рассказы из крестьянского быта малороссиян” (1857) – та двотомну збірку „Українські оповідання” (1863). На жаль, Валуєвський циркуляр вплинув на вибір мови О.Стороженком у його подальшій літературній творчості. Однак, „поетичний образ України, овіяний повір’ями, легендами, переказами, піснями” (П.Хропко) російською мовою був слабший у художньому плані.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Особливості розвитку української літератури, художньої літератури, українознавства. Фольклористична діяльність. Особливості української творчості.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Історія української літератури. Частина 1

Особливості розвитку української літератури, художньої літератури, українознавства. Фольклористична діяльність. Особливості української творчості.

К данному материалу относятся разделы:

Особливості розвитку української літератури 50-60-х років 19 століття

Значення журналу «Основа» як синтезу українознавства поч. 60-х р. 19 ст.

Трагічна доля 60 років у «Мертвому антракті» 19 ст. (А. Свидницький, С. Руданський)

Історія написання, видання, проблематика роману А. Свидницького «Люборацькі»

Особливості композиції та викладової форми роману А. Свидницького «Люборацькі». Роль авторських відступів

Фольклористична діяльність А. Свидницького. І, Франко про А. Свидницького

Тематика прози Олекси Стороженка

Легендарно-поетична основа, проблематика повісті О.Стороженка «Марко Проклятий»

Марко Вовчок у контексті міжлітературних взаємин

Особливості творчої манери Марка Вовчка у «Народних оповіданнях» (1 і 2 томи)

Композиція, жанр «Інститутки» Марка Вовчка

Казка у творчості Марка Вовчка. Аналіз казки «Маруся»

Проблематика російськомовних романів Марка Вовчка

Мотив неволі України у ліриці С. Руданського. Інші мотиви. Ліричний герой у його поезії

І. Франко про С. Руданського. Співомовки. Їх тематика, жанрова своєрідність

Поеми С. Руданського. Аналіз одної поеми (на вибір)

«Байки світовії» С. Руданського: структура, ідеї, мета їх створення

Літературне та громадське життя Л. Глібова

Л. Глібов - видавець, журналіст, публіцист. Жанри, псевдоніми, об’єкти викриття у фейлетонах. Чим актуальний Л. Глібов сьогодні?

Генеза жанру байки. Оригінальність інтерпретації мандрівних сюжетів у байках Л. Глібова

Моральні проблеми у байках Глібова

Жанрова різноманітність творчості Л. Глібова

Похожие материалы:

Организация социально-культурной деятельности

Программа Государственного экзамена по междисциплинарному курсу «Организация социально-культурной деятельности» специальность  071801 «Социально-культурная деятельность»  

Вопросы и задача по хирургии. Вариант №11

Острый аппендицит. Этиология. Патогенез. Особенности клиники у детей до 3-х лет. Двухфазность течения. Осмотр во сне. Ректальное исследование. Лечение. Острые воспаления среднего уха. Этиология, генез, симптомы, течение, лечение. Блефариты.

Федерация спортивного туризма Калининградской области

Федерация спортивного туризма Калининградской области План семинара по базовой туристской подготовке (пешеходный, водный туризм)

Классификация загрязнений окружающей среды

Виды загрязнений. Источники загрязнения. Ареал загрязнения. Самоочищение биосферы. Ассимиляционный потенциал биосферы. Техногенное влияние на атмосферу. Основные аэрополютанты и их источники. Вертикальное и горизонтальное перемещение загрязнений. Последствия загрязнения атмосферы. Техногенное воздействие на гидросферу. Меры по охране атмосферы

Конденсационная система турбоустановки ОК-12 (ОК-12А)

Лекция по дисциплине «Паротурбинные установки АЭС». Состав и характеристики КУ ТПН. Конструкция конденсатора. Характеристики и конструкции воздухоудаляющих устройств.