Легендарно-поетична основа, проблематика повісті О.Стороженка «Марко Проклятий» — Історія української літератури. Частина 1 | iFREEstore

Легендарно-поетична основа, проблематика повісті О.Стороженка «Марко Проклятий»

Повісті "Марко Проклятий" автор дав жанрове визначення: "Поэма на малороссийском языке из преданий и поверий запорожской старины". У листах до одеського книговидавця В.Білого письменник докладно розповів історію написання повісті. Протягом 30 років він збирав легенди про вічного страдника-мандрівника Марка, якого за гріхи не приймає земля. За народними переказами, пригоди Марка відносяться ще до часів Хмельниччини, і Стороженко вирішив показати свого героя на тлі подій 1648-1654 років. Авторська концепція героя викладена в одному з листів до В.Білого: "Каждый народ имеет своего скитальца: древние греки - Одиссея, французы - Вечного жида Сантенера, испанцы - Мельмота, у немцев и англичан их не перечтешь, у русских - Кащей Бессмертный, а у малороссиян - Марко Проклятий, но, кажется, малороссийский Марко заткне за пояс всіх скитальців".

Перші 4 розділи повісті є літературною інтерпретацією фольклорних легенд про вбивцю і кровозмішувача і, власне, вводять нас у суть образу трагічного героя. Відгомін цих легенд знаходимо в трагедії Софокла "Едіп-цар", у піснях про злочинне кохання між братом та сестрою. Приказка "Товчеться, як Марко по пеклу", поставлена епіграфом до твору, українізує постать героя, змушуючи згадати один з старовинних віршів про Марка Пекельного.

Марко Проклятий - постать трагічна. Він тяжко карається за гріховне співжиття з сестрою, за вбивство сестри, матері й інших людей. Навічно проклятий батьком, що встав з могили, Марко приречений носити в страшній торбі за плечима голови вбитих ним матері й сестри. Та, дотримуючись народної моральної істини, втіленої в проклятті, автор дещо розвиває її. Трактуючи образ Марка, письменник проводить ідею, що страждання вічного мандрівника легшають, якщо він здійснює добре діло для громади.

У наступних розділах твору йдеться про початок селянського повстання на Лубенщині, де жив Ярема Вишневецький. У цьому русі знаходить своє місце молодий козак Кобза, а повстанцям у вирішальну хвилину приходить на допомогу Марко.

Повість лишилася незакінченою. Згодом невідомий автор дописав останні розділи її, проте не зумів дорівнятися Стороженкові. Він конспективно (більше розповідаючи, ніж показуючи) дає свою, примітивну версію дальших блукань Марка, хоч у передмові до першого видання В.Білий вказував, що останні 4 розділи "згруповані" відповідно до викладеного автором плану твору. Над своїм історико-романтичним твором „Марко Проклятий” О.Стороженко працював біля тридцяти років. У ньому виведено на конкретному історичному фоні події визвольної війни 1648-1654 рр. та образ вічного скитальця, міфічного Марка, якого взяв письменник з народних переказів, легенд, прислів’їв та приказок. Однак у процесі роботи, як зауважує М.Зеров, „образ вічного мандрівника” „ускладнився рисами великого грішника”. Таким чином, опрацювавши фольклорний матеріал, письменник показує образ людини, яку з причини великих гріхів навіть пекло не хотіло прийняти. Із складної ситуації автор підказує своєму персонажеві вихід: гріхи людини можуть бути прощені, якщо вона безкорисливо служить своєму народові, громаді. Поодинокі добрі справи дійсно полегшують важку ношу ношу Марка – його торбу. Так, у вирішальну хвилину він приходить на допомогу козакові, полоненого Вишневецьким. Та, давши можливість спокути персонажеві у національно-визвольних змаганнях, О.Стороженко дещо викривлено подає перебіг історичних подій та образ народного ватажка М.Кривоноса.   Сам автор дає своєму творові жанрове визначення як „поемы на малороссийском языке из преданий и поверий запорожской старины”. У літературознавчих працях, присвячених „Маркові Проклятому”, твір класифікується як повість. Однак окремими елементами він тяжіє до роману. „Марко Проклятий” вважається незавершеним твором. Перу О.Стороженка належить 12 розділів, ще до дев’яти письменник подав план, короткі зауваження. Окремі розділи повісті вперше друкувалися на сторінках журналу „Правда”. Численні оповідання О.Стороженка та його повісті й романи певною мірою сприяли розвитку української культури і виповнили літературний процес 60-70-х років ХІХ ст..

Повість «Марко Проклятий» сам Стороженко визначає як жанр поеми. Твір написаний на основі народних переказів і легенд, про що свідчить сам автор. І до цього часу існує приказка: «Товчеться, як Марко по пеклі».

Жанрові особливості творів О. Стороженка «Вуси», «Голка».

Новели, які створені на основі народних історичних анекдотів. Від оповідань вони відрізняються сюжетно-композиційною структурою. І. Денисюк зазначає, що "новела - це найменша за розміром прозова форма, яка освітлює досить моментально один якийсь об'єкт, подію, картину". На його думку, твори О. Стороженка «Вуси» і «Голка» - це новели. Адже вони побудовані так, що всі їхні епізоди тяжіють до однієї центральної події. У новелі "Вуси'' - це вимога губернатора до військового у відставці зголити вуса, а у новелі "Голка" - це наслідування збіднілим шляхтичем Кондратовичем дій графа Потоцького пов'язаних із голкою. Ще однією особливістю цих творів є наявність «новелістичного повороту» який базується на ситуаційному переломі зовнішніх подій. Так, у творі "Вуси" головний герой дізнався про наказ, завдяки якому він може носити вуса, а в новелі "Голка" Потоцький із Кондратовичем ситуативно помінялися місцями, тобто жертвою власного жарту став сам ясновельможний гетьман. Для обох творів характерне застосування наскрізної сюжетотворчої деталі, яка власне й служить каталізатором і лейтмотивом головної ідеї. У цих новелах - це вуса і голка. Речі, що спершу були причинами негараздів головних героїв, потім стали їхніми рятівниками.

У новелах "Голка" і "Вуси" розкривається лише одна сторона життя героїв, їхні характери вже сформовані і втягнені в анекдотичний, достатньо цікавий конфлікт. Також відчутні стислість розповіді, бажання вибрати і зупинитись на найголовнішому, хоч традиційна композиційна структура тут не порушена. Крім того, новели "Вуси" і "Голка" містять не лише розважальний, але й дидактичний зміст. О.Стороженко виховує читача, зацікавлюючи його, адже тоді урок засвоюється найкраще.

У четвертому підрозділі розглянуто "химерні" оповідання. Вони ніби стоять на межі між романтичними творами XIX століття та "химерною" прозою XX століття, для якої певною мірою стали джерелом виникнення. До них належить також низка російськомовних оповідань, сюжети яких базуються на основі української демонології, повір'їв, легенд та переказів.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

ІУЛ екзамен 23.docx

ІУЛ екзамен 23.docx
Размер: 136.2 Кб

.

Пожаловаться на материал

Особливості розвитку української літератури, художньої літератури, українознавства. Фольклористична діяльність. Особливості української творчості.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Історія української літератури. Частина 1

Особливості розвитку української літератури, художньої літератури, українознавства. Фольклористична діяльність. Особливості української творчості.

К данному материалу относятся разделы:

Особливості розвитку української літератури 50-60-х років 19 століття

Значення журналу «Основа» як синтезу українознавства поч. 60-х р. 19 ст.

Трагічна доля 60 років у «Мертвому антракті» 19 ст. (А. Свидницький, С. Руданський)

Історія написання, видання, проблематика роману А. Свидницького «Люборацькі»

Особливості композиції та викладової форми роману А. Свидницького «Люборацькі». Роль авторських відступів

Фольклористична діяльність А. Свидницького. І, Франко про А. Свидницького

Тематика прози Олекси Стороженка

Легендарно-поетична основа, проблематика повісті О.Стороженка «Марко Проклятий»

Марко Вовчок у контексті міжлітературних взаємин

Особливості творчої манери Марка Вовчка у «Народних оповіданнях» (1 і 2 томи)

Композиція, жанр «Інститутки» Марка Вовчка

Казка у творчості Марка Вовчка. Аналіз казки «Маруся»

Проблематика російськомовних романів Марка Вовчка

Мотив неволі України у ліриці С. Руданського. Інші мотиви. Ліричний герой у його поезії

І. Франко про С. Руданського. Співомовки. Їх тематика, жанрова своєрідність

Поеми С. Руданського. Аналіз одної поеми (на вибір)

«Байки світовії» С. Руданського: структура, ідеї, мета їх створення

Літературне та громадське життя Л. Глібова

Л. Глібов - видавець, журналіст, публіцист. Жанри, псевдоніми, об’єкти викриття у фейлетонах. Чим актуальний Л. Глібов сьогодні?

Генеза жанру байки. Оригінальність інтерпретації мандрівних сюжетів у байках Л. Глібова

Моральні проблеми у байках Глібова

Жанрова різноманітність творчості Л. Глібова

Похожие материалы:

Анализ показателей финансовой системы Чешской Республики

Индивидуальная работа. Анализ показателей финансовой системы Чехии. «Международные экономические отношения». Анализ платежного баланса Чешской Республики. Анализ индикаторов финансовой системы.

Химиотерапия

Химиотерапиялық дәрілер. Сульфаниламидті дәрілер. Әсерінің ұзақтығы бойынша жіктелуі. Дозалау ерекшеліктері. Туберкулезге қарсы қолданылатын дәрілер. Әсерінің механизмі. Жағымсыз әсерлері.

Программа, реализующая поставленную задачу в виде многооконного приложения

Курсовая работа По предмету «Объектно-ориентированное программирование» Написать программу, реализующую поставленную задачу в виде многооконного приложения Задача заключается в смене элементов квадратной матрицы между 1-2 и 3-4 четвертями. Матрица делится на четверти ровно по середине.

Какое время пройдет от начала пропускания тока до момента, когда свинец начнет плавиться

Задача. К концам свинцовой проволоки длиной 1м приложена разность потенциалов 10В.

Страх інтимності, як соціально – психологічний феномен

Факультет психології Кафедра соціальної психології